CC BY
82
ЕКОНОМ1КА: реалП часу №1(17), 2015 ECONOMICS: time realities
УДК 332.3:71
ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ЯК 1НСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОСТОРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВЕЛИКОГО М1СТА
А.В. Пандас
Одеська державна академ1я будгвництва та архгтектури, Одеса, Украта
Пандас А.В. Функщональне зонування як iнстру-мент регулювання просторового потенщалу великого мiста.
Розглядаються основнД аспекти використання просторового потенцДалу мiста i зонування земель багатофункцiональних сучасних та перспективних мiст як ефективного Днструмента регулювання просторового потенцiалу мДста, що забезпечуе комплексну, рацДональ-ну оргашзацДю та використання простору. Доводиться, що формування функцiональних зон Грунтуеться на основних складових людського життя: праця, побут i вiдпочинок. Висвiтленi можливостД та переваги використання функцiонального зонування в мДстах.
Ключовi слова: зонування, функцюнальне зонування, сельбищна зона, промислова зона, ландшафтно-рекреацшна зона
Пандас А.В. Функциональное зонирование как инструмент регулирования пространственного потенциала большого города.
Рассматриваются основные аспекты использования пространственного потенциала города и зонирование земель многофункциональных современных и перспективных городов как эффективного инструмента регулирования пространственного потенциала города, что обеспечивает комплексную, рациональную организацию и использование пространства. Доказывается, что формирование функциональных зон базируется на основных составляющих жизни человека: работа, быт и отдых. Освещены возможности и преимущества использования функционального зонирования в городах.
Ключевые слова: зонирование, функциональное зонирование, селитебная зона, промышленная зона, ландшафтно-рекреационная зона
Pandas A. V. Functional zoning regulation as a tool for spatial potential big city.
The main aspects of the spatial potential of the city and land zoning multifunctional modern and advanced cities as an effective tool for regulating the spatial potential of the city that provides a comprehensive, rational organization and use of space. It is proved that the formation of functional areas based on the main components of a person's life: work, life and leisure. Highlights the uses and benefits of functional zoning in urban areas.
Keywords: zoning, functional zoning, residential area, industrial area, landscape and recreation area
Колись, ще у середнД столитя, мДста являли собою, насамперед, обороннД укршлення, змщнення (вДд пол. «грод», церковно-слав. «градъ» - мщтстъ) [1]. В новДй Дсторп спочатку виникае мДське самоврядування, а в XIX-XX столгт - мДсто, мегаполДс сприй-маеться,найперше, як складний простДр, що потребуе системи впорядкування i вирДшення проблем функцюнального призначення тДе! чи Дншо! частини мДста. Вдосконалення шструменпв регулювання використання простору мДст нашо! кра!ни е актуальним, насамперед, через те, що для створення динамiчного i перспективного мДста, пiдвищення ефективностi використання його простору, збДльшення економiчного, соцiального, виробничого потенцДалу,створення стимулiв для iнвестицiй та нових робочих мДсць, впоряд-кованостi мДсько! забудови, задоволення iнтересiв держави, бiзнес структур, населення та полДп-шення якостi його життя необхiдно проводити планування використання простору i функцюнальне зонування урбашстичних територiй.
Процеси технолопчного розвитку й глоба-лДзацп спричинили прискорення процесiв, що почалися рашше, урбашзацп й агломераци. Цд процеси по суп захопили мДста та ускладнили розумДння мДського середовищата мiста. МДсто, як феномен вДдтепер сприймаеться iнакше, нДж це було рашше. ЗмДни мДського простору та ДншД процеси якД вДдбуваються в ньому створюють серйознД проблеми, якД потребують дослДджен-ня,реалДзаци i невДдкладного вирДшення постав-лених завдань у найближчий час.
Амaлiз остаммк дослвджемь та публiкацiй
РозробленДсть проблеми зонування, а саме функцюнального зонування мДського простору, як однДе! з найбДльш складних i важливих, е предметом дослДдження, як представникДв землевпорядно!: М.Г. Ступень, А.1. РДпенко, А.М. Третяк, О.1. ДрапДковська так i мДстобудДвно! науки: С.Г. Кузнецов, 1.В. Кривовязюк, О.С. Пет-раковська, А.М. Плешкановська.
Видшення iieiuipiiiieiiiix panirne частин загальмоТ проблеми
Сучасне дослДдження економДки мДста бере до уваги не тДльки традицшш ресурси (кориснД копалини, виробничД потужностД, робоча сила), а й також Дм'я, бренд, репутацДя, творчий потенцДал. В
npo6neMHÎ nHTaHHa eKOHOMÎKH yKpaÏHH Ta ïï perioHÎB
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
yKpaÏHi Ha cborogHimHiö geHb ^e He CTBopeHi Hane^HÎ yMOBH gna po3BHTKy MicT caMe 3 цнх no3H^H. OgHHM i3 3axogÎB noninmeHHa cmyauiï e BgocKOHaneHHa iHCTpyMeHTiB perynroBaHHa BHKopu-CTaHHa npocTopy MicTa, HanpuKnag TaKoro aK ^yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa, aKe Ha gaHHH Hac po3raagaeTbca aK 6ropoKpaTHHHHH iHCTpyMeHT,a He 3aci6. AaHi npo6neMH cnig po3yMiTH He aK npo6neMH oKpeMoro MicTa, a aK yp6arncTHHHa npo6neMa po3BHTKy perioHiB Ta KpaÏHH b ^noMy, BpaxoByronu eKoHoMÎHHÎ, co^anbHÎ Ta eKonorÎHHÎ noKa3HHKH. yp6aHicTHHHi gocnig^eHHa cnpuaroTb BuaBneHHM Haö6inbm pa^oHanbHHx mnaxÎB po3BHTKy MicTa h ycnimHoro $opMyBaHHa öoro o6pa3y. npo6neMa e^eKTHBHoro perynroBaHHa BHKopHcraHHa Ta 36anaHcoBaHoro po3BHTKy MicbKoro npocTopy BHpimyeTbca mnaxoM BHBHeHHa npocropoBHx oco6nHBocTeö mîct Ta 3acTocyBaHHa ^yHKqio-HanbHoro 3oHyBaHHa.
Memom cmammi e BHBHeHHa 3MicTy noHaTTa «^yHKqioHanbHe 3oHyBaHHa» aK iHcTpyMeHTy npocTopoBoï opraнiзaцiï MicTa Ta o6rpymyBaHHa öoro Ba^nHBocri gna noKpa^eHHa ochobhhx $opM ^HrregianbHocri MicbKoro HaceneHHa.
BHK^ag 0CH0BH0r0 MaTepia^y
OgHHM 3 HaöronoBHimux npннцнniв e^eKTHB-Horo BHKopncTaHHa npocTopoBoro noTeH^any MicTa e pa^oHanbHicTb po3TamyBaHHa y npocTopi o6'eKTiB pi3HoMaHiTHHx 3a cboïmh po3MipaMH, ^yH^iaMH Ta npo^ineM, ^o 3yMoBnMMTb ^opMyBaHHa MicTa aK egHHoro MexaHi3My. y cynacHHx yMoBax, mîcto - ^ 6araTo$yHKqioHanbHHH arnoMepa^HHHH цeнтp, aKHH 3ocepeg®ye yce pi3HoMaHiTTa nrogcbKoï gianbHocTi Ta 3a6e3nenye 3agoBoneHHa HapÎ3Ho-MaHiTHimux noTpe6 cycninbcrBa, ^o Mo^e 6yTH gocarHyro name 3a yMoBH MaKcHManbHo Mo^nHBoro npHBegeHHa ^yHKqiö go BnopagKoBaHoï npocTopoBoï cncreMH. MicbKa $yH^ia - 6ygb-aKHH Bug MicbKoï gianbHocri, aKHH Bigpi3HaeTbca Big ÎHmux BHgiB Meroro, 3aco6aMH, npogyKToM gianbHocTi, ïï cy6'eKTaMH Ta o6'eKTaMH, ïï BHMoraMH go cepegoBH^a Ta iHmHMH o3HaKaMH [2].
®yH^iï MicTa KnacH^iKyroTbca TaKHM hhhom:
1) 3a cne^anÎ3a^ero: eKoHoMÎHHÎ $yH^iï (npoMucnoBi, TpaHcnopTHi, ToproBo-po3noginbHÎ) Ta HeeKoHoMinHi ^yHKqiï (agMiHicTpaTHBHi, KynbTypHi, peKpea^HHi Ta îh.);
2) 3a KÎnbKÎcTM $yHKqiö, ^o BHKoHyroTbca: Mano^yHKqioHanbHÎ (MoHo^yHKqioHanbHÎ) (bhko-HyroTb nume ogHy ^yHKqiro, HanpuKnag, nonÎTHHHy) i noni^yHK^oHanbHÎ (KoH^mpyroTb b co6i BenHKy KÎnbKÎcTb ^yHK^ö: eKoHoMÎHHÎ, ^rnaHcoBÎ, gep^aBoTBopni ^yHKqiï, KynbTypHi gyxoBHÎ).
BHyTpimHa ^yHKqioHanbHa cTpyKTypa - ^ rpu ochobhî THnu ^yHKqioHyBaHHa TepHTopiö: pe3H-geHTHa (Cenb6u^HÎ TepHTopiï, ^o 3a6e3nenyroTb npo^HBaHHa); Bupo6HHHa (3a6e3nenye ToBapaM h nocnyraMH) Ta ÎH^eHepHo-rpaHcnopTHa (TpaHcnopT i 3B'a3oK). 3 eKonorÎHHHx no3H^ö TepMÎH «3oHa» BH3Ha-naeTbca aK o6nacTb a6o HacrHHa aKorocb paöoHy, ^o xapaKTepu3yeTbca KnÎMaTHHHHMH oco6nHBocTaMH i ogHoMaHÎTHÎc™ a6o nogi6Ho-
cTaMH TBapuHHoro i pocnHHHoro ^mra; neBHa cMyra, npocTÎp [3].
«3oHa reorpa^ÎHHa», «npupogHa 3oHa» - perio-HanbHa naHgma^THa ogнннцa, aKa o3Hanae 3HaHHy TepHTopiro 3 oco6nHBHM THnoM KnÎMaTy, cneцн$iн-HHM pocnHHHHM i rpyHToBHM noKpHBoM i TBapHHHHM cbîtom [4]. 3oHa reorpa^ÎHHa - ogHa 3 bh^hx cTyneHÎB mupoTHo-3oHanbHoro $Î3HKo-reorpa$ÎH-Horo paHoHyBaHHa 3eMHoï noBepxHi, aKa BigoKpeM-nroeTbca b Me^ax reorpa^ÎHHoro noaca, ^o BÎgpÎ3HaeTbca Big ocraHHboro cninbHÎc™ bcîx 6ionorÎHHHx KoMnoHeHTÎB.
OcraHHÎM nacoM npo6neMH 3oHyBaHHa BHKnu-KaroTb Bce 6inbmuö ÎHTepec aK cepeg HayKoB^B TaK i 3 6oKy gep^aBH. 3oHyBaHHa b Hamiö KpaïHH, aK npegMeT HayKoBHx nomyKiB cTaB BHKopHcTo-ByBaTuca BÎgHocHo HegaBHo. B ^ö o6nacTÎ BÎgoMÎ npaцi: A.I. PineHKo, M.B. GBTymeHKo, G.A. CaMoH-neHKo, H.C. IcaneHKo, B.M. npaBgroK, I.B. IrHa-TeHKo. BenHKHH BHecoK b gocnig^eHHa 3oHyBaHHa 3eMenb 3po6uB A.M. TpeTaK. npoTe, rpyHToBHHx KoMnneKcHHx gocnig^eHb, oco6nHBo 3 nHTaHb 3oHyBaHHa y MicTo6ygiBHoMy acneKTi, He npoBo-gHnoca.
ACTy-H B 5.1.1-12:2011 o6rpyHToBye noHarra 3oHyBaHHa, aK BcTaHoBneHHa TepHTopianbHHx 3oH B Me^ax HaceneHoro nyHKTy 3 BH3HaneHHaM BignoBigHHx BHgiB BHKopHcTaHHa TepHTopiï, o6'eKTÎB HepyxoMocTÎ Ta BcTaHoBneHHaM MÎcTo6ygÎBHoro pernaMemy [5].
3a TBepg^eHHaM M.C. ®egopneHKa, 3oHyBaHHa -цe nepexig go TepHTopianbHoro nigxogy, aKHH po3rnagae 3eMenbHi pecypcH He aK cyKynHicTb ginaHoK, pimyne BHgineHux ogHa Big ogHoï Me^aMH, a aK egHHe цine [6]. 3oHyBaHHa cnig cnpuHMaTH He npocTo aK MeTog ynopagKyBaHHa i nopiBHaHHa npocTopoBo po3nogineHoï iн$opмaцiï,a aK цinкoм o6 'eKTHBHHH npoцec. Ane цeн npoцec Mae aHanÎ3yBaTucb i Ha 6a3Î цboro aHanÎ3y noBHHHa po3BHBaTuca Teopia eKoHoMÎHHoro paöoHyBaHHa cTocoBHo HoBoï go6H po3BHTKy eKoHoMiKH yKpaïHH. To6to He cnig aBTOMaTHHHo nepeHocuTH 3go6yTKH cTapoï Teopiï, y ToMy nucni pagaHcbKoï, Ha HoBe, pHHKoBe nigrpyHTa.
AocBÎg 3oHyBaHHa Hamoï KpaïHH ^opMyBaBca b KonumHboMy pagaHcbKoMy coro3i, ge 3eMenbHe npaBo 6a3yBanoca TinbKH Ha KaTeropiax 3eMenb, B toh nac aK TaK noHarra, aK nnaHyBaHHa 3eMenb hh TepuTopÎH He Manu oco6nHBoro 3HaneHHa.
BigcyTHÎcTb rpaMoTHoro 3oHyBaHHa TarHe 3a co6ow HH3Ky npo6neM: eKcTeHcuBHe BHKopucTaHHa MicbKoro npocTopy; BigcyTHicTb HayKoBoro po3noginy 3 ypaxyBaHHaM gep^aBHHx, rpoMagcbKux, npHBaTHHx iHTepeciB; BigcyTHicTb KoMnneKcHocTi B 3a6ygoBÎ; HaaBHÎcTb 3HaHHHx npoMHcnoBHx 3oh i o6'eKTÎB b ^HTpanbHHx paöoHax MicTa; b «cnanbHHx paöoHax» o6Me®eHHH Ha6op мicцb goKnagaHHa npa^; 3arocTpeHHa eKonorÎHHHx npo6neM, noB'a3aHHx 3 xaoTHHHHM po3MÎ^eHHaM npoMucno-BHx nignpHeMcTB Ha TepHTopiï MicTa.
3oHyBaHHa, paöoHyBaHHa - cnoci6 onтнмiзaцiï yMoB icHyBaHHa nwguHH mnaxoM noginy TepHTopiö Micra, paöoHy hh npoMucnoBoro nignpueMcTBa Ha
30hh, ^o MaroTb pi3He $yH^ioHanbHe npu3HaneH-Ha [7].
MicbKe 30HyBaHHH - це po3nogin 3eMenbHHx ginHHoK y MicTi BignoBigHo go ix ^yH^ioHanbHoro nproHaneHHH (^yHK^oHanbHi 30hh), 3 ypaxyBaHHHM noegHaHHH npupogHHx eneMeHTiB noBepxHi 3eMenb-hhx gi^HHOK (naHgma^THe 3oHyBaHHa), 3rigH0 3 o^HKoro (TepHT0piaflbH0-eK0H0MiHHe 3oHyBaHHa), perynroBaHHHM npaBoBHx BigHOCHH (MicTo6ygiBHe 30HyBaHHH i BCTaHOB^eHHH MicTo6ygiBHHx perna-
MeHTiB) [8].
^k B®e 3a3Hananoca, MicTO 06'egHye y co6i BenHKy Ki^bKicTb ^yH^ift. 3ocepeg®eHHH ^yH^ift b Me®ax TepHTopii MicTa $opMye $yH^ioHanbHy 30Hy.
®yH^ioHanbHi 30hh - ^ cne^ani3oBaHHft npocTip, npH3HaneHHH gna BHKoHaHHH neBHoro Bugy a6o KoMnneKcy BugiB gianbHocri, TaKHx hk: пpaцa, no6yT, BignoHHHoK.
3a BH3HaHeHHHM .H.B. KamKHHoi, $yH^ioHanbHa 3oHa - ^ TepHTopia, ^o BigBogHTbca gna po3Mi^eHHa 6ygiBenb Ta cnopyg neBHoro npu3Ha-neHHH [9].
MiTKHH npocTopoBHH po3nogin MicbKHx ^yH^ift o6yMoBHna npoMHcnoBa peBonro^a XIX ct. i noganbmHH 6ypxnHBHH po3bhtok yp6arn3a^i, BHKnHKaHHH iHgycTpiani3a^ero. Ha 3MiHy npocTo-poBoMy cyMi^eHHro MicbKHx ^yHKqin y go npoMHcnoBoMy (ToproBoMy, peMicHH^oMy) MicTi npuxogHTb ix npocTopoBHH po3nogin y MicTi XX croniTTa. BogHonac цe He o3Hanae BigKugaHHH Mo®nHBocreft iHTerpyBaHHa ^yH^ift ®HTTegianb-Hocri y npocTopi cynacHoro MicTa.
Пpннцнпн cynacHoro ^yHKqioHanbHoro 3oHy-BaHHH (BHKopHcTaHHa) MicbKoro npocTopy 6ynH c^opMynboBam y 1933 po^ Ha IV KoHrpeci cynacHoi apxiTeKTypH b A^rnax, nigcyMKoM цb0Г0 KoHrpecy cTano nporonomeHHH «A$iHcbKoi' xapTii». IgeHHHM nigepoM cTBopeHHH ^oro goKyMeHTa 6yB He Kop6ro3be. ^h goKyMeHT 3irpaB Benune3Hy ponb y $opMyBaHHi cynacHoi yp6aHicTHKH, 3oKpeMa, 6yB BHpo6neHHH noHHTiHHHH anapaT, ^o go3Bonae onHcyBaTH co^anbHo-eKoHoMiHHi npo6neMH MicT i Mo®nHBi mnaxH ix BHpimeHHH [10].
«A^iHcbKa xapTia» xapaKTepH3yBana MicTo XX ct. hk npocTopoBe noegHaHHH ^yH^ift ®urna, BignonHHKy Ta пpaцi (3 Knacu^iKa^ero BignoBigHo go BHgiB npoMHcnoBocri) Ha neBHift TepHTopii'. TaKHM hhhom, 3 MeToro perynroBaHHH po3noginy TepHTopii MicTa i noceneHb 6yno BBegeHo noHHTTa ^yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa. 3a$iKcoBarn «A^rncb-Koro xapTiero» пpннцнпн ^yHKqioHanbHoro 3oHy-BaHHH yBiftmnH go o6rpymyBaHHH Micro6ygiBHHx nnaHiB i npoeKTiB, 6ynH 3aKpinneHi b HopMaTHBHHx goKyMeHTax. ®yH^ioHanbHe 3oHyBaHHH TepHTopift cTano ocHoBoro goKyMeHTiB (MicTo6ygiBHi po3ginH 6ygiBenbHHx HopM y CPCP 60-80 pp. XX ct.), ^o b
3HanHift Mipi 3yMoBHnH cnpaMoBaHicTb BiTHH3HHHoro
po3BHTKy npocropoBoi opram3a^i MicT [11].
OgHaK, b niTepaTypi [12, 13, 14] HeMae niTKoro BH3HaneHHH noHHTTa «^yHKqioHanbHe 3oHyBaHHH».
3 no3H^i MicTo6ygyBaHHH ^yHKqioHanbHe 3oH^BaHHH TepHTopii - opram3a^a Ta B3aeMHe
po3TamyBaHHH y npocTopi 3oh pi3HoMaHiTHoro ^yH^ioHanbHoro nproHaneHHH [15].
M.A. Ci6piKoBa BBa®ae, ^o $yH^ioHanbHe 3oH^BaHHH - цe po3nogin TepHTopii 3a ii npH3HaneHHHM i noB'a3aHHMH 3 hhm o6Me®eHHHMH no ocBoeHHro 3a6ygoBoro, TpaHcnopTHoi Ta iH^eHepHo-TexHinHoro rn^pacrpyKTyporo, ^ogo BHKopHcTaHHa TepHTopii gna pi3HHx BHgiB rocnogapcbKoi gianbHocTi, npo®HBaHHH Ta BignonHHKy HaceneHHH, oxopoHH HaBKonumHboro cepegoBH^a [2].
£ TaKo® gyMKa, ^o $yH^ioHanbHe 3oHyBaHHH noBHHHo rpymyBaTHca Ha po3nogini TepHTopift 3ane®Ho Big nepeBa®Horo cпeцianiзoвaнoгo BHKopucTaHHa npupogHHx pecypciB i yMoB. npu цb0мy ochobhhh KopucTyBan, hkhh BH3Hanae BigHeceHHa TepHTopiH B KoHKpeTHy 3oHy BcTaHoB-nroeTbca Buxoga^H 3 BHMor perynroBaHHH phhkobhx BigHocuH. TaKHH KopucryBaH Mae 6yTH MaKcu-ManbHo npu6yTKoBHM i 3a6e3nenyBaTH Heo6xigHy npu6yTKoBicTb iHmux KopucTyBaniB, He o6Me®yronu MaKcuManbHo Mo®nuBHH piBeHb 3agoBoneHHH Bcix rpyn noTpe6, ^o BHHHKaroTb Ha garnft TepHTopii. abtop BBa®ae, ^o $yнкцioнanbнe 3oH^BaHHa - цe po3Me®yBaHHH KoHKpeTHux TepHTopift 3 MeToro cTBopeHHa yMoB gna gocarHeHHa MaKcHManbHoro e^eKTy Ha ocHoBi 3agoBoneHHH neBHoro KoMnneKcy noTpe6, aKi ^opMyroTbca npu onTHManbHoMy BHKopucTaHHi npupogHo-pecypcHoro пoтeнцiany niTKo no3HaneHoi 3eMenbHoi ginaHKH [16].
®yнкцioнanbнi 3ohh Bigo6pa®aroTbca Ha npoeKTHoMy nnaHi ^yHKqioHanbHoro 3oH^BaHHH, Ha aKoMy gna ko^hoto TepuTopianbHoro eneMeHTy BKa3aHa $yHKqia, nig HKy BiH BHKopucToByeTbca. ®yнкцioнanbнe 3oHyBaHHH e ogHiero 3 HaBa®-nHBimux cTagiH po3po6KH reHepanbHoro nnaH^ MicTa, hkhH cucTeMaTH3ye Horo nnaH^BanbH^ opram3a^ro. Boho 3HanHoro Miporo 3yMoBnroe nnaHyBanbHy cTpyKTypy, $yнкцioнanbн^ opraHi-зaцiro, KoM^opTHi xapaKTepucTHKH npoeKToBaHoro MicTa [11].
ПpHHЦHПH $yHKцi0HanbH0Г0 3oH^BaHHH MicbK-ro npocTopoBoro пoтeнцiany:
1) BugineHHH $yнкцioнanbннx 3oh Mae 6yTH niTKHM, po3Mi^eHHH ix paцioнanbннм (HanpuKnag, ®HTnoBi KoMnneKcu BigHocaTb go cenb6u^Hoi 3ohh, npoMucnoBi Ta KoMyHanbHo-cKnagcbKi o6'eKTH - go bhpo6hhho! 3ohh);
2) ^opMyBaHHH TpaHcnopTHoi po3b'h3kh 3giH-cHroeTbca Ha ocHoBi MirnMi3a^i BHTpaT nacy Ha nepecyBaHHH HaceneHHH Mi® мicцaмн po3ceneHHH, npuKnagaHHH npa^ i peкpeaцil, ycTaHoBaMH rpoMagcbKoro o6cnyroByBaHHa;
3) o3gopoBneHHa Ta oxopoHa HaBKonHmHboro cepegoBH^a, cTBopeHHH caHiTapHo-3axucHux 3oh, BH3HaneHHH TepHTopift npupogHo-3anoBigHoro $oHgy, 3a6e3neneHHa eKonorinHoro 6anaHcy npu-pogHo-naHgma$THux Ta yp6aHi3oBaHHx TepHTopift.
Пpннцнпн $yнкцioнanbнoгo 3oH^BaHHH 3aranoM noBHHHi 6a3yBaTuca Ha ochobhhx cKnagoBHx nrogcbKoro ®htth: пpaцa, no6yT i BignonuHoK.
Пpaцa - цe ronoBHa gianbHicTb nrogHHH Ta y MicTi noBHHHi 6yTH cTBopeHHi HaH6inbm
npo6neMHÎ nHTaHHa eKoHoMÎKH yKpaïHH Ta ïï perioHÎB
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
cnpHaTnHBoï gna TpygoBoï gianbHocTi HaceneHHa. ycnix pimeHHa цieï 3agaHÎ 3ane®HTb Big KoMnneKcHoro po3MÎ^eHHa npoMHcnoBHx nignpu-eMcTB, cTBopeHHa npoMHcnoBHx paHoHiB Ta HoBHx nporpecuBHHx THnÎB bhpo6hhhhx 6ygÎBenb i cnopyg.
no6yT - ^ ogHa 3 HaÔBa®nHBÎmHx c$ep nrogcbKoro ®HTTa i cycninbcTBa b ^noMy. CTBopeHHa aKHarnpa^ux yMoB y 3a6e3neneHHÎ no6yTy nrogeH y nepmy Hepry o6yMoBneHe 3a6e3neneHHaM ïx ®HTnoM. OgHonacHo 3 цнм y noHarra no6yTy BKnroHaeTbca TaKo® цina cucreMa MacoBoro rpoMagcbKoro o6cnyroByBaHHa pi3HHx pÎBHÎB. Crogu BxogHTb 3a6e3neneHHa HaceneHHa gomKÎnbHHMH i mKÎnbHHMH HaBHanbHHMH 3aKna-gaMH, ToproBHM o6cnyroByBaHHaM, o6'eKTaMH rpoMagcbKoro xapHyBaHHa, 3B'a3KaMH i t. g.
BignoHHHoK - Heo6xigHa noTpe6a nrogcbKoro icHyBaHHa, cnoci6 36epe®eHHa 3gopoB'a i BÎgHoBneHHa npaцeзgaтнocтi. PimeHHa цieï npo6-neMH noB'a3aHe 3 6ygiвннцтвoм nÎKyBanbHHx ycTaHoB, caHaTopiïB, 6ygHHKÎB BÎgnoHHHKy, cnopTHBHHx cnopyg, KiHoTeaTpiB, 6i6nioTeK i T. g.
Ko®Ha $opMa ®HTTegianbHocri HaceneHHa -npaua, no6yT, BÎgnoHHHoK - BucyBae cboï BHMoru go opraнiзaцiï npocTopy.
®yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa b yKpaïHi npoBo-gHTbca Ha ochobî Knacu^ÎKa^ï, BH3HaneHoM gep^aBHHMH 6ygÎBenbHHMH HopMaMH ABH B.2.2-1-01 «Micro6ygyBaHHa. nnaHyBaHHa i 3a6ygoBa HaceneHHx nyHKTÎB». 3rigHo 3 цнмн HopMaMH, TepuTopia MicTa 3a ^yH^ioHanbHHM npu3HaneHHaM i xapaKTepoM BHKopHcTaHHa B 3aranbHoMy BHrnagi noginaMTb Ha TaKÎ 3ohh, aK: a - cenb6u^Hy; 6 -Bupo6HHHy; b -naHgma^THo-peKpea^HHy.
a) cenb6u^Ha 3oHa - цe ginaHKH ®HTnoBoï 3a6ygoBH pi3HHx THniB Ta rpoMagcbKoï 3a6ygoBH (oKpeMHx cnopyg i ïx KoMnneKcÎB): ycTaHoB i nignpHeMcTB KynbTypHo-no6yToBoro (rpoMagcbKo-ro) o6cnyroByBaHHa HaceneHHa, agMiHicTpaTHBHo-ynpaBniHcbKHx, opraHiB caMoBpagyBaHHa, npaBo-oxopoHHHx, rpoMagcbKux opraHÎ3a^H, nonÎTHHHHx, peniriHHHx, KynbTypHHx, HayKoBHx, npoeKTHHx, HaBHanbHHx, MeguHHHx, ToproBenbHo-nignpueM-hh^khx, cnopTHBHHx Ta îh.; BHyrpimHbo-cenb6u^HHx BynuHHo-gopo^Hboï i ÎH®eHepHHx Mepe®, nno^, napKÎB, cagÎB, ÎHmux 3eneHHx Hacag®eHb Ta mîc^ 3aranbHoro KopucryBaHHa.
y cKnagi cenb6u^Hoï TepuTopiï nepeg6aneHÎ oKpeMÎ ^yHKqioHanbHÎ 3ohh Ta nig3oHH: ®HTnoBoï 6araToKBapTHpHoï 3a6ygoBH; cagH6Hoï 3a6ygoBH 3 nig3oHoro gaHHoï 3a6ygoBu; rpoMagcbKoï 3a6ygoBH 3 nig3oHaMH cneцianiзoвaннx 3a ^yHKqiaMH KoMnneKcÎB; 3MÎmaHoï 6araTo$yHK^oHanbHoï 3a6ygoBH 3 nig3oHaMH rpoMagcbKo-®HTnoBoï (y ^HrpanbHiH HacTHHÎ MÎcTa), ®HTnoBo-BHpo6HHHoï, rpoMagcbKo-bhpo6hhhoï Ta îh. B 3ohî 6araToKBapTHpHoï ®HTnoBoï 3a6ygoBH, npu Heo6xigHocTÎ, BHginaroTbca oKpeMi nig3oHH 6araTo- i cepegHbo noBepxoBoï 3a6ygoBH, ManonoBepxoBoï 6noKoBaHoï 6e3 cagH6.
y cenb6u^ hîh 3ohî gonycKaeTbca po3TamyBaHHa nignpueMcTB, aKÎ He BuginaroTb y HaBKonumHe cepegoBH^e eKonorÎHHo mKÎgnHBHx, tokchhhhx, nunoyTBopMMHHx, Bu6yxo- Ta no®e®oHe6e3neHHHx
penoBHH, He e g®epenoM nigBH^eHoro pÎBHa myMy, вi6paцiï, pagia^HHoro $oHy H eneKrpoMarHÎTHHx BHnpoMÎHMBaHb, He BHMararoTb nig'ï3HHx 3anÎ3HHH-hhx Koniö, BenHKoï nno^i ginaHKH.
nepmoneproBe 3HaneHHa y crpyKTypi cenb6u^-hhx 3oh Mae po3MÎ^eHHa ®HTnoBoï 3a6ygoBH. Ana paцioнanbнoro Ta eKoHoMÎHHoro BHKopucraHHa cenb6u^HHx TepuTopiï, a TaKo® cTBopeHHa цinic-Horo Ta BHpa3Horo apxiTeKTypHo-npocTopoBoro cepegoBH^a noTpi6Ho BpaxoByBaTH oco6nuBocTÎ мicцeвнx npupogHHx yMoB: KnÎMaT, penbe$, po3TamyBaHHa BogHHx noBepxoHb, naHgma^T. Bu6ip THnÎB ®HTnoBHx 6ygÎBenb, ïx noBepxoBocTÎ Ta cucreM rpynyBaHb 3ane®HTb Big BenuHHHH Ta 3aranbHoï nnaHyBanbHoï cTpyKTypH HaceneHHx nyHKTÎB, geMorpa^ÎHHoro cKnagy HaceneHHa, oco6nHBocTeö Ta rpagH^H no6yTy HaceneHHa. HaHBa®nHBÎmoro 3aganero e cTpyKTypHa opraнiзaцia Mepe® 3aKnagÎB Ta nignpueMcTB KynbTypHo-no6yToBoro o6cnyroByBaHHa, Heo6xigHHx gna HaH6inbm noBHoro 3agoBoneHHa 3anHTiB HaceneHHa.
6) Bupo6HHHa 3oHa npu3HaneHa gna po3MÎ^eHHa: ginaHoK (3oH) npoMHcnoBHx nignpHeMcTB i noB'a3aHHx Î3 hhmh bhpo6hhhhx o6'eKTÎB; HayKoBo-Bupo6HHHHx ycTaHoB i ïx KoMnneKcÎB; nignpueMcTB i3 nepepo6KH cinbcbKorocnogapcbKHx npogyKTiB, peMoHTy Ta TexHÎHHoro o6cnyroByBaHHa; 3ohh KoMyHanbHHx nignpHeMcTB (TpaMBaHHo-TponeH-6ycHHx geno, aBTo6ycHHx, TaKcoMoTopHHx napKiB, no®e®HHx geno, phhkîb, KoTeneHb to^o); 3ohh 3MÎmaHoï bhpo6hhhoï Ta ®HTnoBoï 3a6ygoBH; ginaHoK ycTaHoB rpoMagcbKoro o6cnyroByBaHHa, BHyTpimHboï BynHHHo-gopo®Hboï i ÎH®eHepHHx Mepe®, 3eneHux Hacag®eHb 3aranbHoro KopucTy-BaHHa.
npu Heo6xigHocTÎ BKnroHaroTbca: ginaHKH o6'eKTÎB cneцnpнзнaнeннa (o6opoHHHx), 3oBHÎmHboï Ta npuMÎcbKoï ÎH®eHepHo-TpaHcnopTHoï ÎH^pa-cTpyKTypu (KpynHHx rapa®ÎB, aBTo6a3, 3anÎ3HHHHHx geno, BaHTa®HHx craH^H, nopTÎB, BoK3anÎB, KpynHHx ÎH®eHepHHx cnopyg), a TaKo® TepHTopiï cne^anbHHx caHÎTapHo-3axucHHx 3eneHHx Hacag-®eHb.
b) naHgma^THo-peKpea^HHa 3oHa o6'egHye o3eneHeHi, BogHi npocTopH Ta iHmi cnpHaTnHBi eneMeHTH npupogHoro naHgma^Ty b Me®ax 3a6ygoBH HaceneHoro MÎcua i Horo npHMÎcbKÎH 3eneHiH 3oHi. Ao ïï cKnagy cnig BigHocHTH: cKBepH, cagH, napKH, nico- i BogonapKH, MicbKi nicH, nna®i, a TaKo® naHgma^TH, ^o oxopoHaMTbca, 3eMni cinbcbKorocnogapcbKoro BHKopHcTaHHa Ta iHmi yrigga, aKÎ ^opMyroTb cucTeMy BÎgKpuTHx npocTopÎB (Ta He ctboprorotb oKpeMoï 3ohh); 3aMÎcbKÎ 3ohh MacoBoro KopoTKonacHoro H TpHBanoro BÎgnoHHHKy, Mήcenu^HÎ 3ohh BÎgnoHHHKy; KypopTHÎ TepHTopiï (aK^o bohh e Ta He crBoproroTb oKpeMoï 3ohh); BHyTpimHÎ BynHHHo-gopo®Ha i ÎH®eHepHÎ Mepe®i, ginaHKH ycTaHoB rpoMagcbKoro o6cnyroByBaHHa BÎgnoHHBaroHHx.
OgHaK, 3ane®Ho Big oco6nHBocTeH Ta npo^inro MicT Mo®yTb 6yTH BHgineHi H iHmi BHgH $yнкцioнanbннx 3oh, aK caMocTÎHHÎ 3ohh hh ïx BKnMHaroTb go cKnagy ÎHmux 3oh. HanpuKnag,
KoMyHanbHo-cKnagcbKi 3oHH, 3oHH 3oBHimHboro TpaHcnopTy, npu HaaBHocri b MicTi niKyBanbHHx pecypciB BuginaroTb KypopTHi 3ohh; 3HanHoro icTopuKo-KynbTypHoro пoтeнцiany - icropuHHi, apxeonorinm 3anoBigHHKu; цiнннx npupogHHx naHgma^TiB - npupogm 3anoBigHHKH, 3aKa3HHKH Ta iHme.
B3arani y HucroMy Burnagi $yH^ioHanbHi 3ohh cTBoproroTbca pigKo, b ocHoBHoMy b hobhx MicTax. y 6inbmocTi MicT Tun 3ohh BH3HanaeTbca 3a nepeBa®HHM po3Mi^eHHM b Hin o6'eKTiB neBHoro ^yH^ioHanbHoro nproHaneHHa. TaKo® Ba®nHBe 3HaneHHH Mae npaBunbHe B3aeMopo3Mi^eHHa ^yH^ioHanbHux 3oh. ^hm 6inbmHM e MicTo, thm 6inbm Ba®Ko BHginHTH $yH^ioHanbHi 3ohh KoHKpeTHoro nproHaneHHa Ta thm 6inbme b HboMy 3oh 3MimaHoro nproHaneHHa: cycninbHo-®HTnoBoro, cycninbHo-BHpo6Hunoro, npupogHo-cycninbHoro, npupogHo-®HTnoBoro i T.g.
npaBHnbHe $yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa npocro-poBoro пoтeнцiany b nopiBHHHHi 3 BinbHHM po3Mi^eHHHM eneMeHTiB MicTa Mae eKoHoMinrn Ta coцianbнi nepeBaru. EKoHoMinrn nepeBaru nonara-roTb HacaMnepeg y Mo®nHBocri eKoHoMii MicbKHx TepHTopiH, B 3MeHmeHHi BHTpaTH KomTiB Ha 6ygiвннцтвo iH®eHepHHx i rpaHcnopTHHx KoMyHi-Ka^ft, Ha 6naroycrpiH TepuTopiH.
®yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa TepuTopii MicTa -rpagH^HHHH 3aci6 aHani3y puHKy y BH3HaneHHi phhkoboi BapTocTi 3eMni. Boho go3Bonae nogonaTH cynepeHHocri Mi® BnacTHBoro 6ygb-aKoMy o6'eKTy 3eMenbHoi BnacHocTi yHiKanbHicTro i 3aranbHHMH BnacTHBocTHMH i TeHgeH^aMH, HKi xapaKTeproyrorb craH цнx o6'eKTiB Ha puHKy. ^ 3a6e3nenyeTbca mnaxoM BcTaHoBneHHH BnacHe 3oHi 3HaneHb noKa3HHKiB cTaHgapTHoi BapTocTi 3eMni, THnoBoi HopMH Biggani, piBHH 3He^HeHHa 3eMenbHHx noninmeHb Ta iHmHx noKa3HHKiB, Heo6xigHHx gna BH3HaneHHH phhkoboi BapTocTi. lHaKme Ka®ynu, 3oH^BaHHH - цe cnoci6 BcTaHoBneHHH b iHgHBi-gyanbHoMy ^HoyTBopeHHi 3aranbHHx пpннцнпiв i ix peani3a^i b Me®ax KoHKpeTHoi repHTopii.
,3,na ko®ho1' ^yHK^oHanbHoi 3ohh cKnagaeTbca nepeniK 3acTocyBaHb, HKi Mo®yTb icHyBaTH Ha 6ygb-HKift ginaH^ b ^h 3oHi. Цi BHKopHcraHHa e ^aKTHHHo «цinb0внм nproHaneHHHM» gna 3eMenb-HHx ginaHoK.
BcraHoBneHHH ^yH^ioHanbHux 3oh BHMarae hk geTanbHoro nnaHyBaHHa gna ko®ho1' 3ohh, TaK i пpoцecy KoopgHH^BaHHH ko®ho1' 3ohh TaKHM hhhom, ^o6 pa3oM yTBopunoca 36anaHcoBaHe MicTo, niTKo ^yH^ioHyrone i egHHe.
OcKinbKH ^yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa e eneMeH-tom reHepanbHoro nnaHy, to Horo HopMH BcTaHoBnroroTbca TinbKH nicna peTenbHoro aHani3y icHyroHoi i Maft6yTHboi nnaHyBanbHoi crpyKTypH MicTa, Horo $yHK^ft, iH$pacrpyKTypH, npupogHoro po3TamyBaHHH Ta rnmux hhhhhkIb. Bohh 3aB®gu KoHKpeTHi i Bigo6pa®aroTb yMoBH po3BHTKy Ko®Horo MicTa i imepecu Horo мemкaнцiв Ha 3HanHHH npoMi®oK nacy.
Пpoцegypa $yH^ioHanbHoro 3oHyBaHHa nepeg-6anae:
— cTBopeHHH nonepegHboro ecKi3y 3oHyBaHHa TepHTopii MicTa;
— aHani3 icHyronoro xapaKTepy BHKopHcraHHa Ta 3a6ygoBH 3eMenb y ^yH^ioHanbHux 3oHax, HKi nepeg6anaeTbca BcraHoBHTu;
— oцiнкy Mo®nHBocTen ko®hoi 3ohh gna po3Mi-^eHHH HoBoro 6ygiвннцтвa i peKoHcrpyK^i icHyroHoi 3a6ygoBu;
— BH3HaneHHH KaTeropin go3BoneHHx TuniB bhko-pHcTaHHa Ta BcTaHoBneHHa 6ygiBenbHHx HopM i cTaHgapTiB;
— o3HaHoMneHHa rpoMagcbKocTi 3 npoeKToM ^yH^ioHanbHoro 3oHyBaHHa;
— BcTaHoBneHHH ocraTOHHHx KopgoHiB $yH^io-HanbHHx 3oh;
— TBepg®eHHH 3oHiHroBHx npaBHn i KapT.
OgHaK, niTKe $yH^ioHanbHe 3oHyBaHHa, HKe b XX cToniTTi cTano HoBoBBegeHHaM B o6rpyHTyBaHHi opram3a^i MicTa Ha cborogHimHin geHb Brpanae aKTyanbHicTb. ®yH^ioHanbHa opгaнiзaцia MicbKoro npocTopy Ha nigcraBi «rpagH^HHoro» cxeMH ^yH^ioHanbHoro 3oHyBaHHa Ha cborogmmmft geHb e hbhhm nepe®HTKoM cTaporo nacy. CynacHa npaKTHKa perynroBaHHa BHKopHcTaHHa npocTo-poBoro noTeH^any MicTa noKa3ye, ^o peanbHHH npo^c ®HTregianbHocTi MicTa, He BKnagaeTbca b paMKH «po6oTa - ®HTno - BignonuHoK».
B gaHHH nac cnocrepiraeTbca pi3Ke 36inbmeHHH 3anHHTocTi HaceneHHH y c$epi ynpaBniHHH Ta o6cnyroByBaHHH, ^ ycTaHoBH HafiHacrime 3Haxo-gaTbca b цeнтpax. ToMy cTae Bce Ba®ne noKani3yBaTH ginaHKH noMiTHoro KoH^Hipa^i po6onux мicцb b HKincb neBHin 3oHi MicTa. BoHa oxonnroe i npoMHcnoBi TepHTopii, i 3aranbHoMicbKHH цeнтp, i ®HTnoBi panoHH MicTa. ^HTnoBi KBapTanu mBHgKo HacunyroTbca Mepe®ero ycTaHoB o6cnyro-ByBaHHa; o6'eKTH ginoBoi 3a6ygoBH nocTynoBo BnpoBag®yroTbca go cKnagy ®HTnoBoi 3a6ygoBH.
CynacHoro тeнgeнцiero perynroBaHHH bhko puc-TaHHH npocTopoBoro пoтeнцiany MicTa e BigMoBa Big ®opcTKoro $yH^ioHanbHoro 3oH^BaHHH MicTa Ta niTKoro BH3HaneHHH ix Me® Ta nepexig go cTBopeHHH 6araTO$yHK^oHanbHHx TepuTopin, Ha hkhx mo®-nHBe 3gincHeHHH Bcix ochobhhx $yнкцiн, npuTaMaHHHx cynacHoMy MicTy.
BnCMOBK'M
CynacHe MicTo - ^ cKnagHa, HeogHopigHa 3a cKnagoM guHaMinHa npocTopoBa cucTeMa, HKa noTpe6ye paцioнanbнol $yнкцioнanbнo-пpocтopoвol opгaнiзaцil, ^o BpaxoBye iHTepecu Bcix $yнкцio-HanbHux nigcucTeM MicTa Ta 3a6e3nenye pa^o-HanbHe Ta eKoHoMinHo BurigHe Horo $yнкцio-H^BaHHH. ®yнкцioнanbнe 3oH^BaHHH - ^ po3Me®yBaHHa TepHTopii MicTa 3a xapaKTepoM BHKopucTaHHH, to6to 3a TunoM $yнкцioнanbнoгo npH3HaneHHH, ^o BHMarae neBHi yMoBH go opгaнiзaцil MicbKoro npocTopy 3rigHo ochobhhx $opM ®HTregianbHocTi HaceneHHH - npa^, no6yTy, BignonHHKy.
®yH^ioHanbHe 3oH^BaHHH, hk e^eKTHBHHH MexaHi3M perynroBaHHa MicbKHx npocTopoBHx пpoцeciв 3a6e3nenye cnpuaTnuBi yMoBH: gna
Проблемш питання економжи Украши та ïï регюшв
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
розвитку б1знесу, що дае îctothî каттало-вкладення для м1ста; для населення - вщкритий доступ до шформацп, можливють покращити умови проживання, в тому числ1 з еколопчно1 точки зору; для швестор1в - зменшення часу на пошук i виб1р м1сця для буд1вництва об'екта.
Bei щ аргументи свiдчать про користь вивчення та впровадження даного поняття в практику управлшня мiстом, як дiевого механiзму формування прозорого та сприятливого клiмату в мiстах та Укрш'ш в цiлому.
Список лiтератури:
1. Гутнов А. Э. Мир архитектуры / А. Э. Гутнов, В. Л. Глазычев. - М.: Молодая гвардия, 1990.
- 350 с.
2. Сибрикова М. А. Прогнозирование использования и управление городскими территориями: конспект лекций / М. А.Сибрикова. - Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2003. - 126 с.
3. Одум Ю. Основы экологии / Ю. Одум. - М.: Мир, 1986. - 740 с.
4. Разумовский В. М. Эколого-экономическое районирование (теоретические аспекты) / В. М. Разумовский. - Ленинград: Наука, 1989. - 156 с.
5. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011. Настанова про склад та змюг плану зонування територп (зоншг), затв. Наказом Шшстерства репонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Украши вщ 15 грудня 2011 р. № 345. Видання офщшне. - Кшв, 2011.
6. Федорченко М. С. Зауваження до проекту Закону Украши «Про зонування земель» [Електронний ресурс] / М. С. Федорченко // Сайт 1РЦ «Реформування земельних вщносин».
- Режим доступу: http://www.myland.org.ua/userfiles/file/MLzoning.doc.
7. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь: свыше 8 тыс. терминов / И. И. Дедю. - К.: Гл. ред. МСЭ, 1990. - 408 с.
8. 1саченко Н. Особливосп мiстобудiвного зонування / Н. 1саченко // Вюник Львiвського нацюнального аграрного ушверситету. Економша АПК-2013. - № 20(2). - С. 133 - 141.
9. Кашкина Л. В. Основы градостроительства / Л. В. Кашкина. - М., 2005. - 247 с.
10. Занадворов В. С. Экономика города. Вводный курс: учеб. пособ. / В. С. Занадворов, А. В. Занадворова. - М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. - 272 с.
11. Кузнецов С. Г. Територiальне планування i розвиток мiст / Кузнецов С. Г., Ананян I. I., Богак Л. М. - Донецьк: Норд-Пресс, 2008. - 335 с.
12. Ступень М. Г. Використання земель населених пункпв : монографiя / М. Г.Ступень. -Львiв: Львiв. держ. агроун-т, 2000. - 359 с.
13. Зарецкий В. И. Территориальные аспекты охраны окружающей среды / В. И. Зарецкий. -Львов: Вищашк. Изд-во при Львов, ун-те, 1985. - 128 с.
14. Ливицкая Н. Гипроград: проектно-планировочные работы для Одессы / Н. Ливицкая // А.С.С. - 2000.- №1.- С. 32 - 33.
15. Бочаров Ю. П. Планировочная структура современного города / Ю. П. Бочаров, О. К. Кудрявцев. - М., 1972. - 160 с.
16. Педько И. А. Экономическое регулирование использования территориальных ресурсов: дис. кандидата эк. наук : 08.08.01 / Педько Ирина Анатольевна. - О., 2004. - 197 с.
Надано до редакцп 11.01.2015
Пандас Анастаая Валерпвна / Anastasiia V. Pandas
anastasypandas@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Функщональне зонування як тструмент регулювання просторового потенщалу великого Micma [Електронний ресурс] /А.В. Пандас //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 43-48. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/nl.html
