CC BY
22
зультатiв дiяльностi за день. Оброблену та проанашзовану iнформацiю до-цiльно було б вщображати у зведенiй вiдомостi роботи цеху за три дш, де б узагальнювалась iнформацiя про кшьюсть прийнятих, i в тому чист, викона-них замовлень за званий перiод, витрати основних та допомiжних матерiалiв (власних та замовникiв), питома вага замовлень з власних матерiалiв i матерь алiв замовникiв, загальний вiдпрацьований час працiвникiв цеху, загальна сума сплачених за перюд коштiв та сума дебггорсько! заборгованост за даним цехом. Крiм того, майстер цеху повинен визначати найбшьш "популярний" вид послуг, що надае даний цех, а також здшснювати аналiз накопичених по-казникiв у динамщ для того, щоб прослщкувати тенденци.
Узгодженiсть структури процесу управлшського облiку та процесу ана-лiзу сприятиме пiдвищенню ефективностi управлiння на шдприемствах сфери послуг. Висвiтлення завдань та особливостей управлшського облжу на шдприемствах сфери послуг та запропоноваш методичш пiдходи до його оргаш-заци сприятиме систематизаци i вдосконаленню щодо накопичення та обробки шформаци, необхщно! для прийняття ефективних управлшських рiшень.
Лiтература
1. Друри К. Управленческий учет для бизнес - решений: Учебн./ Пер. с англ. - М.: Юнити -ДАНА, 2003. - 665 с.
2. Хорнгрен Ч.Т., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект. - М.: Статистика, 1995. - 416 с.
3. Управлшський облж/ Д.Р. Хенсен, М.М. Моувен, Н.С. Ел1ас, Д.У. Сенков.: Пер. з англ. - К.: Млешум, 2002. - 974 с.
4. Керимов В.Е. Управленческий учет в организациях и предприятиях потребительской кооперации: Учебн. - М.: Изд-во "Дашков и К", 2003. - 460 с.
5. Пушкар М.С. Розробка систем обл1ку: Навч. пос. для ВНЗ. - Тернопшь: Карт-бланш, 2003. - 198 с. _
УДК 336.22:658 Астрант О.П. Буряк - RbeiecbKa КА
ФУНКЦЮНАЛЬНА ТА ШСТИТУЦШНА СТРУКТУРА
М1СЦЕВИХ Ф1НАНС1В
Охарактеризовано структуру мюцевих фшанав за ïx функцюнальним призна-ченням. Дослщжено органiзацiйно-правовi аспекти становлення фшансових шститу-цiй мiсцевого самоврядування в ринковому середовищг
Doctorate O.P. Buriak - Commercial Academy of L'viv Functional and institutional structure of local finances
Structure of local finances based on their functional destination is characterized. Organizational and legal aspects of establishing financial institutions of local governing in market environment are investigated.
Становлення в Украш фшаншв мюцевого самоврядування е процесом розвитку особливоï системи м1журядових фшансових вщносин, як розвива-ються в правовому, економ1чному, поличному формат!. Утвердження таких вщносин безпосередньо пов'язане з д1яльн1стю суб'екпв цих вщносин - тери-тор1альних громад, оргашв ïx управлшня, держави в особ1 обласних, районних, мюьких (Киева i Севастополя) рад та вщповщних 1м мюцевих адмшютрацш.
Поряд з тим св^овий досвiд засвщчуе, що головними суб'ектами фь нансових вщносин у територiальнiй площинi виступають мунiципалiтети, де-партаменти, провшци, комуни, регюни, округи, областi, iншi адмшютратив-но-територiальнi формування. В Укра1ш процес визначення повноважень вщ-повiдних суб'екпв у галузi мiсцевого фiнансового господарства потребуе шд-несення його на яюсно новий етап соцiально-економiчного розвитку з ураху-ванням об'ективних чинниюв стабшзаци фiнансових вiдносин шляхом прийняття Парламентом пакету нормативних документ у сферi мiсцевого самоврядування, державного управлшня, податкiв, кредиту, банювсько! дь яльност^ адмiнiстративно-територiальних правовiдносин.
З огляду на це, тематика дослщження е актуальною, а основними зав-даннями статт е пошук адекватно! ринковому економiчному середовищу ш-ституцшно! структури мюцевого фiнансового господарства.
Елементом функцюнально! структури мюцевих фiнансiв виступае та-кож множиншсть положень про об'екти ще! системи. Як об'екти виступають фiнансовi ресурси мiсцевого самоврядування, що формуються як у фондовiй, так i нефондовiй формах. У виглядi фiнансових фондiв виступають мiсцевi бюджети, цiльовi та позабюджетнi фонди, грошовi нагромадження комуналь-них пiдприемств, фiнансовi резерви оргашв мiсцевого самоврядування, непо-датковi доходи вiд власностi й шдприемницько! дiяльностi, надходження вiд операцiй з кашталом. Комунальнi позики для задоволення програм розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць, як правило, мають нефондову форму вираження.
Отже, за функцюнальним призначенням мiсцевi фшанси доцiльно роз-глядати як цшсну систему теоретичних положень про видатки та доходи цих оргашв влади, про способи формування доходiв, про фiнансовi шститути, про суб'екти та об'екти системи, про фiнансовi вщносини мiж суб'ектами системи, мiж системою та iншими ланками фшансово! системи держави загалом.
В основi функцiонального подiлу системи мiсцевих фшанЫв та прита-манних 1м фшансових вiдносин лежать критери фшансово! автономи мюце-вого самоврядування. Саме вони визначають кiлькiснi та якiснi параметри сшввщношення державних та мунiципальних фшаншв на загальнодержавно-му рiвнi управлшня (рис. 1).
Ланки
Р1вш Загально-державш фшанси Державний бюджет Цшьов1 державш фонди Державний кредит Фшанси державного сектора
М1сцев1 фшанси М1сцев1 бюджети Цшьов1 фонди мшцевого самоврядування Комунальний кредит та мунщи-пальш позики Фшанси комуналь-них пщприемств 1 комунальш платежi
Рис. 1. Структурний подт централiзованих фшанав сусптьства
Державш та мiсцевi фшанси як складовi елементи централiзованоl фь нансово! структури суспшьства, вiдповiдають критерiю едностi суспшьних ште-ресiв, хоча й виконують його рiзними методами, за допомогою особливих меха-нiзмiв та вiдповiдних 1м iнституцiй. Спiльнi риси полягають у наступному:
• фшанси мюцевого самоврядування в оргатзащйному плат тдпорядковат державним фшансам, оскшьки сучасна держава визначае обсяг функций мю-цевого самоврядування, правове поле мюцевих фшанс1в, методи оргатзаци фшансово! д1яльностц
• вс сфери та ланки фшансових вщносин, грунтуючись на принцип едност1 фшансово! системи, обслуговують суспшьт штереси як на р1вт держави, так 1 на р1вт мшцевого самоврядування;
• державт фшанси в багатьох перехщних формах проникають у фшанси мю-цевих оргатв влади, беруть участь у !х формувант. Так, фшанси центрального уряду покликат забезпечувати збалансування мшцевих фшансш через систему мiжбюджетних трансфертов.
Водночас чггкий розподiл повноважень мiж рiвнями влади зумовлюе iснування специфiчних форм перерозподшьних вiдносин, що виражаеться в особливостях формування фшансових ресуршв та шляхах 1х використання в межах закршлених господарсько-фiнансових повноважень. Мiсцевi фшанси i державнi фiнанси - це не тотожш поняття. Вони знаходять свое вщображен-ня в рiзних фондах грошових коштiв, фiнансовому апарат^ що забезпечуе 1х функцiонування. Гарантом автономи мiсцевих фiнансiв виступае 1х чiтке за-конодавче регламентування (табл. 1).
Табл. 1. Д'иоча нормативна база мшцевих фшшнЫв
Нормативний акт Основт положення, що регламентують м1сцев1 фшанси
Конститущя Украши 28 червня 1996 р. Конституцшне закршлення шнування шституту мшцевого самоврядування в Украш, визначення повноважень оргатв м1с-цевого самоврядування, матер1ально! 1 фшансово! основи самоврядування, основних засад функцюнування мшцевих бюд-жет1в, гарантування фшансування державою здшснення органами мшцевого самоврядування делегованих повноважень
Закон Украши "Про мюцеве самоврядування в Украш" 21 травня 1997 р. Розвиток та конкретизащя положень Конституцн про мшцеве самоврядування: його принцитв, повноважень оргатв мюце-вого самоврядування, забезпечення матер1ально! та фшансо-во! бази, в т.ч. засад функцюнування мшцевих бюджетов
Бюджетний кодекс Украши 22 червня 2001 р. Визначено склад мшцевих бюджетов, проведено ч1ткий розпо-дш доход1в 1 видатюв м1ж бюджетами, встановлена прозора 1 об'ективна процедура мшбюджетних вщносин, визначено фор-мульний порядок розрахунку дотаций вир1внювання, зм1цнена фшансова база оргатв мшцевого самоврядування, встановлена заштересоватсть у зб1льшент доход1в державного 1 мшцевих бюджетов, визначений порядок проведення мшцевих запози-чень, встановлена вщповщальтсть 1 контрольт повноваження вс1х учаснишв бюджетного процесу, заборонено створення по-забюджетних фонд1в 1 здшснення мiжбюджетних позичок
Щор1чт закони Украши "Про Державний бюджет Украши" Визначають склад загального 1 спещального фонд1в мшцевих бюджет1в, взаемоввдносини м1ж Державним бюджетом Украши та мшцевими бюджетами, обсяги та особливост1 перераху-вання м1жбюджетних трансфертов, додатков1 положення, як регламентують бюджетний процес
Як елемент фiнансово-економiчноl системи держави територiальнi фь нанси виступають важелями регулювання макро- та мiкроекономiчних про-цеЫв як на рiвнi центрального уряду, так i на рiвнi територiальних громад та
!х об'еднань. Значення мiсцевих фiнансiв у економiчнiй системi держави охарактеризована на рис. 2.
--М1сцев1 фшанси -
Соц1ально-економ1чн1 важел1 Фшансов1 шструменги Кшьюст та яшст стимули
■ сощально-економ1чний розвиток краши ■ фшансова безпека держави ■ фшансова стабшьшсть роз-витку економши ■ добробут населения ■ розвиток демократа в сус-пшьста ■ перерозподш ВВП ■ державне регулювання роз-витку територш ■ фшансово-економ1чна по-л1тика ■ державна региональна поль тика ■ обсяг 1 якють наданих ло-кальних сустльних послуг населенню ■ стан 1 розвиток мюцевого господарства ■ фшансова база мюцевого самоврядування ■ стан фшансового вир1вню-вання
Рис. 2. Мшце та значення мшцевих фтанав в економiчнiй системi держави
Об'ективними передумовами функцюнування мiсцевих фiнансових ш-ститупв е вiдокремленiсть функцiй i завдань оргашв мiсцевого самовряду-вання, необхщшсть !х фiнансового забезпечення. Для вичерпного розумшня ролi та призначення окремих елеменпв шституцшно! структури мiсцевого фшансового господарства доцiльно проаналiзувати органiзацiйно-правову базу мюцевого самоврядування.
Прийнята у 1996 р. Конститущя Укра!ни заклала шдвалини iснування мiсцевого самоврядування. За Конститущею первинним суб'ектом мiсцевого самоврядування е територiальна громада, а не адмiнiстративно-територiальнi одиницi, як це було в першi роки проголошення незалежностi Украши. Фь нансовi аспекти дiяльностi визначеш статтею 142 Основного Закону, де, зок-рема, зазначено, що матерiальною i фiнансовою основою мiсцевого самоврядування е рухоме та нерухоме майно, доходи мюцевих бюдже^в, iншi кошти, земля, природнi ресурси, що е у власност територiальних громад сш, селищ, мiст, районiв у мютах, а також об'екти 1хньо! спшьно! власностi, що перебу-вають в управлiннi районних та обласних рад.
У статл 140 зазначаеться: "Мюцеве самоврядування е правом терито-рiальноl громади жителiв села чи добровшьного об'еднання в сiльську громаду жителiв кiлькох сiл, селища та мюта - самостiйно вирiшувати питання мю-цевого значення в межах Конституци i законiв Украши".
Конститущею задеклароваш права органiв мюцевого самоврядування, пов,язанi з веденням фшансово-господарсько! дiяльностi:
• управлшня майном, що перебувае у комунальнш власносп;
• складання та затвердження мюцевих бюджет1в;
• контроль за виконанням мшцевих бюджетов;
• встановлення мшцевих податшв 1 збор1в;
• утворення, реоргатзащя та тквщащя комунальних тдприемств, установ та оргатзацш, контроль за 1хньою д1яльтстю.
Важливим конституцiйним положенням е також державна гаранпя фь нансово! пiдтримки мiсцевого самоврядування. Крiм того, органам управлш-
ня на мюцях можуть надаватися OKpeMi повноваження державно1 виконавчо1 влади. Своею чергою центральний уряд фшансуе цi повноваження за рахунок кош^в державного бюджету або шляхом вщнесення до мюцевого бюджету окремих загальнодержавних податкiв i зборiв, передачi мiсцевiй владi вщпо-вiдних об,ектiв державно1 власностi. Природно, за державою залишаеться право контролювати здiйснення органами мiсцевого самоврядування повно-важень органiв виконавчо1 влади держави.
Положення Конституци конкретизоваш у Закош Украши "Про мюце-ве самоврядування в Укршт", прийнятого у 1997 р. У статп 2 Закону сказано: "Мюцеве самоврядування в Укра"ш - це гарантоване державою право та реальна здатнють територiальноï громади - жителiв села чи добровольного об'еднання у сiльську громаду жителiв кiлькох сiл, селища, мюта - самос-тiйно або шд вiдповiдальнiсть органiв та посадових оЫб мiсцевого самоврядування вирiшувати питання мюцевого значення в межах Конституци i зако-шв Украïни". Наведене визначення загалом вiдповiдае положенням Свро-пейськоï хартiï про мiсцеве самоврядування. За чинним законодавством, мю-цеве самоврядування виступае не тшьки як гарантоване державою право, а й як реальна здатнють територiальноï громади самостшно або пiд вщповщаль-нють органiв мiсцевого самоврядування та ix посадових осiб вирiшувати питання мiсцевого значення.
У Законi "Про мюцеве самоврядування в Украïнi" визначеш принципи функцюнування шституту мiсцевого самоврядування в Укра"ш:
• народовладдя;
• законтсть;
• гласнiсть,
• колепальтсть;
• поеднання мiсцевиx i державних iнтересiв;
• виборнiсть;
• правова, орган1зац1йна та матерiально-фiнансова самост1йн1сть у межах повноважень:
■ пщзв1тнють та вщповщальнють перед територ1альними громадами 1хшх оргашв та посадових ос1б;
■ державна тдтримка та гарант мюцевого самоврядування;
■ судовий захист прав мюцевого самоврядування.
Реалiзацiя майнових, сощальних, економiчниx, полiтичниx тощо фун-кцш органiв мiсцевого самоврядування в частит ïx фiнансового забезпечен-ня здiйснюеться через фiнансовi iнституцiï. Склад мюцевих фiнансовиx ш-ститутiв наведено на рис. 3.
Рис. 3. Склад мшцевих фшансових iHcmumymie
Не викликае сумшву, що фiнансовi шститути мають функцiонувати системно, доповнюючи один одного. Поряд з тим тенденци, що склалися, засвiдчують про pi3Hy мобiльнiсть ïx становлення. На сьогодш прiоритетне становище займають мiсцевi бюджети, дещо слабше розвиненi цiльовi фонди мунщипального значення, фiнанси комунального сектора. На низькому еташ розвитку перебувае шститут комунального кредиту i мюцевих запозичень, зовсiм не розвинене комунальне страхування, комунальнi платежi централь зоваш i не враховують територiальниx особливостей. Все це шдтверджуе висновок про вщсутшсть визначальноï ознаки системи мюцевих фiнансовиx iнститутiв - цiлiсностi, взаемообумовленост та тiсного взаемозв'язку. Як нас-лiдок, мiсцевi фiнанси не забезпечують належного виконання функцiй i зав-дань, яю закрiпленi або делеговаш мiсцевим органам влади.
Основоположник вчення про мiсцевi фiнансовi iнститути В. Кравченко робить певш висновки щодо стану ïx розвитку: "У процес становлення перебувае iерарxiя системи мiсцевиx фiнансовиx iнститутiв Украши. Зарубiж-ний досвiд показуе: ключовим iнститутом у системi мiсцевиx фшанЫв е ш-ститут громадських послуг. Вш визначае модель системи мюцевих фшанЫв... Обсяги i форма мюцевих фiнансiв зумовлюються розподiлом вщповь дальностi держави та мiсцевоï влади щодо надання громадських послуг. Модель системи мюцевих фшанЫв також визначаеться кшьюсними характеристиками громадських послуг, перелжом ïx, структурою, обсягом, яюстю. Мю-цевi органи влади будують власнi локальнi системи фшанЫв вiдповiдно до потреб надання громадських послуг зпдно з цими кшьюсними показниками. В Украш, як уже зазначалося, шститут громадських послуг перебувае тшьки в початковш стадiï становлення, внаслщок чого вся система мюцевих фшан-сових iнститутiв е аморфною i не цшеспрямованою".
Погоджуючись загалом з думкою автора монографiï "Мiсцевi фiнанси Украïни", його пропозицiями щодо надання цшеспрямованосл системi мюце-вих фшансових шститу^в, формування законодавчоï бази, яка б шдняла на яюсно новий рiвень меxанiзми надання громадських послуг, визначення юль-кiсниx характеристик послуг, яю забезпечуються рiзними рiвнями виконавчоï влади й мiсцевого самоврядування, необхщно зазначити, що першi кроки в цьому напрямi були зроблеш 2 червня 2001 року iз прийняттям Бюджетного кодексу Украïни. Щоправда, це тiльки частково вирiшило проблему оргашза-цiï бюджетного процесу на територiальному рiвнi, однак не виршило питань наповнюваностi мiсцевиx бюджетiв. Черга стоггь за Податковим кодексом, шшими документами, якi б врегулювали порядок встановлення та справлян-ня мюцевих податкiв i зборiв, змiцнили фшансову базу мiсцевого самоврядування розширенням перелiку ресурсно-майновоï групи податкiв.
Найважлившим атрибутом мiсцевого фiнансового господарства е ш-ститут самостiйниx мiсцевиx бюдже^в. Самостiйнiсть гарантуеться Бюджет-ним кодексом, у якому чггко встановленi критери розмежування доxодiв i ви-датюв мiж ланками бюджетноï системи, визначено перелж закрiплениx подат-кiв i неподаткових надходжень за рiзними рiвнями бюджетноï системи, регла-ментовано повноваження мiсцевиx органiв влади та управлшня в процесi скла-
дання, розгляду, затвердження, виконання мiсцевиx бюджетiв, складання звгт-ностi про ïx виконання та затвердження звгтних матерiалiв. З шшого боку, широка система прав ютотно обмежена рiшеннями вищих ланок бюджетiв щодо обсягiв мiжбюджетниx трансфертiв, частим переглядом податкового законо-давства, змiни до якого вщображаються в законi про Державний бюджет на поточний рш, переорiентацiею бюджетних видаткових програм.
Наповнюванiсть мiсцевиx бюдже^в значною мiрою залежить вiд фю-кально-економiчноï полiтики уряду в галузi мiсцевого оподаткування. Пере-лiк мюцевих податкiв i зборiв мае охоплювати вс сфери громадсько-госпо-дарського життя територiальноï громади, а обсяг надходжень до мiсцевиx бюджетiв забезпечувати повне i вичерпне фшансування, принаймнi, вЫх ви-даткiв мiсцевого характеру, як не враховуються при обчисленнi обсяпв мiж-бюджетних трансфертiв.
Багатограннiсть форм i методiв перерозподiльниx вiдносин зумовлюе пошук iншиx, нiж бюджетнi, меxанiзмiв здiйснення фiнансовоï полiтики на мюцевому рiвнi. МLсцевi бюджети, крiм спещального фонду, також не забез-печують цшьового використання коштiв; законодавче закршлення бюджетних вiдносин iстотно сповшьнюе ефективнiсть прийняття фiнансовиx рiшень. Виршити окреслену проблему покликанi цiльовi та позабюджетш фонди мю-цевого самоврядування. Позабюджетш, страхов^ резервнi, валютнi, iншi цiльовi фонди органiв мiсцевого самоврядування, а також комунальш плате-жi надають локальним фiнансовим системам бiльшоï гнучкостi, що сприяе стабiлiзацiï мюцевих фiнансiв.
Необxiдною передумовою автономного юнування мiсцевиx фiнансiв е наявнiсть комунального майна та фiнансовиx ресурсiв мюцевих органiв влади. Саме вони е вихщним пунктом мiсцевого фшансового господарства, пер-шоосновою функцiонування шдприемств та установ комунального сектора економжи, основним джерелом формування неподаткових доxодiв та доxодiв вiд капiталу мюцевого самоврядування.
Важливе значення у системi мiсцевиx фiнансовиx iнститутiв вiдiграють фшанси комунальних пiдприемств. Точкою вiдлiку формування цього фшансового шституту можна вважати дату прийняття Конституци Украши, коли комунальш шдприемства було роздержавлено. На сьогодш переважна бшьшють суб,ектiв пiдприемницькоï дiяльностi мунiципального господарства здшснюють свою дiяльнiсть на засадах неприбутковостц встановлення державними органами граничних цiн i тарифiв на товари i послуги комунального господарства зумовлюе в багатьох випадках вщ'емт фiнансовi результати, необxiднiсть дота-цiйниx вливань коштiв, що зумовлено цшовими диспропорцiями. Можна кон-статувати, що комунальш шдприемства не забезпечують повною мiрою виконання покладених на них функцiй i завдань, що вимагае науково-теоретичного обгрунтування та практичного втшення якiсно нового шструментарш формування капiталу таких шдприемств, його ефективного використання в процес операцiйноï дiяльностi на принципах комерцшного розрахунку.
В умовах ринкового середовища чи не единим джерелом фшансування швестицшного розвитку територiй виступае комунальний кредит. В Украïнi
мiсцевi позики розвиненi слабо насамперед завдяки низцi бюрократичних пе-репон, адже розмiр облiгацiйниx запозичень, обов'язково погоджуеться з Mi-нiстерством фiнансiв, а самi цiннi папери пiдлягають реестраци Державною комiсiею з цiнниx паперiв i фондового ринку в УкраАт. З огляду на низьку фь нансову базу регiонiв доцiльно розвивати прогресивш форми комунального кредиту: безоблшацшш позики, кредити комунальних банюв, кредити держав-них комунальних банюв, комунальш кредити комерцiйниx банкiв, взаемний кредит, "жироцентралГ (ведення розрахункового обслуговування територiаль-них колективiв в одному "жиробанку"). Дiяльнiсть банкiвськиx установ мае регламентуватися Центральним комунальним iнвестицiйним банком.
Система мюцевих фiнансовиx iнститутiв перебувае у тюному зв'язку та взаемнiй залежност iз зовнiшнiм середовищем. Як наслщок, формування мiсцевиx фiнансовиx iнститутiв супроводжуеться змшами сутностi та меха-нiзмiв функцiонування iншиx iнститутiв: розвиток системи самостшних мю-цевих бюджетiв призводить до змш функцiй державного бюджету; запровад-ження мiсцевиx податкiв i зборiв змiнюе структуру податково!" системи кра-1'ни; розвиток комунального кредиту впливае на сферу застосування державного кредиту; поява комунально1' власност дещо звужуе простiр для державно:' форми власностц становлення фшанЫв комунальних шдприемств пов'яза-не зi змiнами у сферi державних фшанЫв, зокрема у фшансах пiдприемств державного сектора. Еволюцшна змiна функцiй, сфери ди фiнансовиx шсти-туцiй держави е наслщком поетапного становлення та розвитку мюцевих фь нансових шститу^в вiдповiдно до мiжнародниx, особливо европейських, норм i правил оргашзаци фшансових вщносин на рiвнi територiальниx громад та ïx адмшстративних об'еднань.
Вiтчизнянi вченi сходяться на думщ щодо необxiдностi пошуку ефек-тивних зв'язюв мiж окремими елементами мюцевих фiнансовиx iнститутiв. Внаслiдок цього виникають рiзноманiтнi форми поеднання в систему цих ш-ститутiв, i, в шдсумку, виникають рiзноманiтнi структури мюцевих фiнансiв з вiдносно бiльшою чи меншою роллю того чи шшого iнституту залежно вiд нацiональниx особливостей краши. Особливiсть Украïни полягае в тому, що бшьшють мiсцевиx фшансових шститу^в створюеться згори, а не на основi еволюцiйного розвитку ïx вщповщно до мiсцевиx iнтересiв. Власне мiсцевi iнтереси залишаються багато в чому не усвщомленими. Усе це - наслщки де-формацiй фiнансовоï системи, якi вiдбулися в попереднш перiод iсторiï. Тому система мюцевих фiнансовиx iнститутiв е фактично однотипною в уЫх тери-торiальниx колективах.
Вщсутшсть гнучкостi як окремих елеменлв, так i локальноï фiнансо-воï системи загалом стали також наслщком непослiдовноï регiональноï полi-тики, принцип зрiвнялiвки е домiнуючим, що перешкоджае самовираженню територiальноï громади, врахуванню особливостей ïï соцiально-економiчного розвитку та побудови адекватноï мiсцевим господарським iнтересам шститу-цiйноï фiнансовоï структури. На наш погляд, така структура мае бути дина-мiчною, миттево реагувати на кон'юнктурш змiни в ринковому фшансовому меxанiзмi.
Змiни фшансово-правових аспектiв функцiонування шституцшно! структури мюцевих фiнансiв, !х подальша структуризацiя вщповщно до фшан-сово-господарських чинникiв та штерешв мiсцевого самоврядування, мають грунтуватися на вирiшеннi низки проблем загальнодержавного масштабу:
• стабшзащя екоиомiчиоi' системи;
• адаптация суб'ектiв господарювання, зокрема малих i середиiх пiдприемств,
до ринкових перетворень;
• формування iивестицiйио-iииовацiйиоl моделi суспiльиого розвитку;
• забезпечення фшансово1 незалежгосп оргаиiв мiсцевого самоврядування;
• формування самодостаттх територiальиих утворень;
• реалiзацiя завдань державно: репональнох полiтики;
• стимулювання пiдприемиицькоi дiяльностi та iивестицiйиоl активиостi;
• виршення сощальних, демографiчиих, екологiчиих, иацiоиальиих та iнших
проблем регiоиiв.
Л1тература
1. Конститущя УкраУни: Прийнята на п'ятш сесп Верховной Ради Украши 28 червня 1996 р. - К.: Преса Украши, 1997. - 80 с.
2. Бюджетний кодекс Украши вщ 2 червня 2001 року. - К.: Апка, 2001. - 80 с.
3. Закон УкраУни "Про мюцеве самоврядування в УкраЫ" вщ 21 травня 1997 р.// Вь домосп ВР Украши. - 1997, № 24. - С. 379-429.
4. Кравченко В.1. Мсцев1 фшанси Украiии: Навч. пос. для ВНЗ. - К.: Знання, 1999. - 487 с.
5. Кириленко О.П. М1сцев1 фшанси: Навч. пос. для ВНЗ. - Тернопшь: Астон, 2004. - 32 с.
УДК 630.323 Доц. О.А. Валюх, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ПОНИЖЕННЯ ПОРЯДКУ ПЕРЕДАВАЛЬНИХ ФУНКЦ1Й СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ
Наведено методику пониження порядку передавальних фуикцш, при цьому як критерш використана лшшиа штегральиа оцшка. Розглянуто приклад щодо спро-щення ланки другого порядку.
Doc. O.A. Valyuh - USUFWT Lowering of order of transmissions functions of the automatic control systems
Resulted method of lowering of order of transmission functions here in quality criteria are used linear integral estimation. An example is considered in relation to simplification of link of the second order.
У теори та практищ широкого розповсюдження набули системи шд-порядкованого керування. Методи оптим1зацп та розрахунку параметр1в кон-тур1в таких систем базуються на замш1 передавально! функци (ПФ) роз1мкне-ного контуру бшьш простим виразом. При цьому виникае похибка, що впли-вае на результати оптим1заци систем. Тому розроблення метод1в пониження порядку ПФ без ютотного зменшення точност дослщження динамжи забез-печить бшьш ефективний розв'язок задач анал1зу та синтезу систем автоматичного керування.
Таким чином, завдання полягае в тому, щоб початкову ПФ системи W (s) замшити екв1валентною бшьш простою W*(s).
