CC BY
34
УДК 336.22:658 Астрант О.П. Буряк - RbeiecbKa КА
ДИСКУС1ЙН1 ПИТАННЯ ФУНКЦ1Й М1СЦЕВИХ Ф1НАНС1В
Висвiтлюються основш концептуальнi пiдходи щодо характеристики функцш фiнансiв мiсцевого самоврядування. Обгрунтовуються характеристики розподшьчо1', регулюючо!, контрольно! функцп мюцевих фiнансiв та форми ix прояву у формат чинного законодавчого регламентування мехашзму функцiонування мiсцевих фшан-сових шституцш.
Doctorate O.P. Buriak - Commercial Academy of L 'viv Controversies concerning functions of local finances
The main conceptual approaches to characterizing of local finances functions are investigated. Characteristics of allocating, regulating and control function of local finances are grounded as well as forms in which they manifests under existing legal regulation of local financial institutions functioning.
Сутшсть будь-яко! економ1чно! категорп проявляеться через функци, як вона виконуе, тобто внутршш властивост^ як реашзуються в економ1ч-ному середовишд.
Серед сучасних вчених-фшансист1в вщсутня едшсть думок щодо кшь-кост функцш мюцевих фшанЫв та !х характеристики. Водночас вщомо еди-ний шдхщ щодо визначеност категорп як економ1чного явища - грошовий, як i розподшьчий, фондоутворюючий характер фшансових вщносин, меха-шзм реашзаци яких встановлюеться державним законодавством та шструк-тивно-нормативними документами органiв мюцево! влади й самоврядування.
З огляду на це можна видшити таю функци мюцевих фiнансiв: розпо-дшьчу; регулюючу; контрольну.
Розподiльча функцiя мюцевих фiнансiв знаходить свiй прояв у порядку формування доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв, позабюджетних, цшьо-вих, резервних, валютних фондiв мюцевого самоврядування, якi пiдлягають подальшому перерозподшу з метою фiнансового забезпечення виконання функцш територiальних органiв управлiння. Акумульоваш в мiсцевих бюджетах, цшьових та iнших фондах кошти, фiнансовi ресурси iнституту кому-нально! власност тощо використовуються на задоволення низки потреб мю-цевого характеру, а також окремих функцш загальнодержавного масштабу в порядку делегування повноважень. К^м того, через систему мiжбюджетних вщносин проводиться фiнансове вирiвнювання на рiвнi окремих територiаль-них колективiв через мехашзм прямих бюджетних трансфертiв, бюджетних позичок, взаемних розрахунюв.
Розподiльча функщя породжуе регулюючу, оскiльки перемiшення грошових потокiв мiж суб'ектами розподiльчого процесу ютотно впливае на !х фшансовий стан, здатнiсть забезпечувати статутнi повноваження необхщ-ними коштами. Змiнюючи перерозподшьш пропорцii, можна досягти бажано-го в масштабах суспшьства економiчного ефекту. Серед соцiально-економiч-них важелiв регулювання вартюних пропорцiй, створеного на окремш тери-торii суспiльного продукту необхщно видiлити:
Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.2
• нормативне декларування статутних прав шляхом прийняття хартш мiст, реп-отв, iнших адмiнiстративно-територiальних одиниць, юридичних акт1в тощо;
• проведения в межах наданих повноважень тарифно-цшово! полiтики;
• ре^защя мiсцевим самоврядуванням власно! фiскально-економiчноi полiтики;
• забезпечення належного фшансування соцiально-економiчних програм та громадських послуг;
• стимулювання економiчного зростання, прюритетний розвиток мiсцевих бюджетiв розвитку як основного джерела iнвестицiйних вкладень.
Право мюцево! влади на прийняття статутних докуменлв е виявом ви-сокого розвитку як горизонтальних, так { вертикальних адмшютративно-пра-вових вщносин. Формами !х реал1заци виступають законодавч1 важел1 регу-лювання природо- { землекористування, користування ресурсами й упддями, порядку забудови житловим фондом, ведення комунального господарства та фшансових взаемовщносин з мюцевим самоврядуванням тощо. Окреслеш аспекта розглядаються в контекст оргашзацшно-правових засад регулювання розвитку територи { лише опосередковано торкаються фшансових важел1в. Тому бшьше уваги необхщно придшити дослщженню власне фшансових фактор1в розвитку регюну.
Особливу роль вщграе полггика цшоутворення, яку в багатьох кра-!нах мають право здшснювати м1сцев1 органи влади в частиш регулювання цш на продукщю { тариф1в на комунальш послуги шдприемств мюцевого господарства. Насамперед це торкаеться послуг тепло-, газо-, водопостачан-ня, водовщведення, послуг канал1зацшного господарства, ритуальних послуг, послуг мюького та примюького пасажирського транспорту, плати за прожи-вання в комунально-житловому фонд1, розм1р1в вщшкодування за прибиран-ня та утил1защю см1ття, викид1в шюдливих речовин у навколишне природне середовище тощо.
Дослщження провщних укра1нських учених з проблем комунальних фшанс1в дають тдстави для висновюв про прямо пропорцшну залежшсть р1вня доход1в мюцевого самоврядування вщ комунальних платеж1в, як до того ж е наслщком цшово! й тарифно! полггики. З шшого боку, шдприемства, щодо яких м1сцев1 органи влади здшснюють регулювання цш { тариф1в, е, як правило, монополютами на вщповщному ринку. В умовах вшьного ринково-го цшоутворення весь отриманий надприбуток можна скеровувати на власш потреби. Однак, законодавчо визначеш цшов1 { тарифш меж1 щодо продукцп та послуг комунальних шдприемств, виконують важливу сощальну функщю. Перед мюцевою владою постае проблема вибору: або змщнення фшансово! бази мюцевого самоврядування шляхом шдвищення цш { тариф1в, або здшснення заход1в сощального захисту населення, надання низькодоходним верствам населення прямих чи опосередкованих мунщипальних субсидш. Свгговий досвщ шдтверджуе, що в умовах "економжи добробуту" прюритет надаеться сощальним штересам громадян.
В УкраАт система комунальних платеж1в одержавлена. Органи мюце-вого самоврядування не надшеш адекватними правами (пор1вняно з заруб1ж-ним досвщом) в галуз1 цшово! й тарифно! полггики у сфер1 комунального господарства. Виконавч1 органи територ1альних громад можуть встановлюва-
ти цши й тарифи на побутовi, комунальш, транспортнi послуги в порядку i межах, визначених чинним державним законодавством, або ж погоджувати вказаш питання з шдприемствами, органiзацiями, якi не належать до мунщи-пально! власность
Як наслiдок, комунальнi платежi е незбалансованими з видатками на надання окреслених видiв комунальних послуг. Особливо великий розрив простежуеться у таких сферах господарювання: охорона здоров'я, початкова i середня освiта, культура й мистецтво, земельш ресурси та житловий фонд, комунальний пасажирський транспорт, розвиток мюцево! iнфраструктури i створення нових робочих мюць, охорона навколишнього природного середо-вища та вирiшення еколопчних проблем мiсцевого значення. Не збалансова-ними е також доходи i видатки на теплопостачання, енергозабезпечення, во-дозабезпечення, газопостачання, утилiзацiю вiдходiв, здшснення заходiв з благоустрою територiй.
Керуючись свiтовою практикою мунiципального цiноутворення, до-цiльно в Укра1ш надати органам мюцевого самоврядування право проводити власну тарифну пол^ику в сферi послуг, що надаються комунальними шд-приемствами. Це стане запорукою розширення статутних прав територiаль-них колективiв i фактором змiцнення фшансово! бази мюцевих органiв влади, пiдвищення фшансово! стiйкостi мiсцевих фiнансових iнституцiй.
Важливим iнструментом впливу на розвиток економши й сощально! сфери е фюкальна полiтика мiсцевих органiв влади. Зпдно з чинним податко-вим законодавством, така полггика реалiзуеться в двох напрямах. По-перше, мiсцевi органи влади можуть встановлювати мiсцевi податки i збори в рамках Декрету "Про мiсцевi податки i збори", яким визначений перелж платежiв, механiзм !х нарахування, платники, об'екти оподаткування, джерела сплати, пiльги, граничнi розмiри ставок, порядок i термiни сплати до бюдже^в тери-торiальних громад, вщповщальшсть за порушення законодавства, ухилення вщ оподаткування. Серед повноважень мiсцевих рад народних депута^в в га-лузi мiсцевого оподаткування необхiдно видiлити:
• запровадження мюцевих податшв на сво!й територи, визначення мехатзм1в !х нарахування й сплати зпдно з базовим загальнодержавним законом;
• розроблення за кожним видом мюцевих податшв 1 збор1в Положення, яким регламентуеться мехатзм !х справляння до мюцевого бюджету вщповщно до встановлених граничних ставок;
• визначення шституцш, за якими закршлюються повноваження ведення обль ку платнишв податшв, утримання сум податшв та !х зарахування на бюджет-т рахунки;
• затвердження форм податково! зв1тност1 з мюцевих податшв 1 збор1в, порядок 1 строки 11 подання до податкових оргатв (фактично цим займаеться Державна податкова служба);
• надання тльг шляхом звшьнення або ввдстрочки ввд сплати мюцевих подат-к1в 1 збор1в;
• обов'язкове запровадження наступних податюв 1 зборш (за наявносп об'ектш оподаткування, або шших умов, з якими пов'язане введення певних податюв 1 збор1в):
■ комунального податку;
■ збору за припаркування автотранспорту;
Науковий тсиик, 2GG5, вип. 15.2
■ ринкового з6ору;
■ збору ßa видaчy opдepa na квapтиpy;
■ збору зa видaчy дозволу та poзмiщeння oб'eктiв торпвд1 тa cфepи пocлyг.
Пo-дpyгe, мicцeвa влaдa мoжe нaдaвaти пiльги з пoдaткiв y тш чacтинi,
якa нaдxoдить до вщповщного мicцeвoгo бюджeтy. У тaкий cпociб мoжнa пeвнoю мipoю кopигyвaти poзмiщeння пpoдyктивниx cил, cтимyлювaти роз-виток дeпpecивниx тepитopiй, впpoвaджyвaти y виробництво дocягнeння ш-yкoвo-тexнiчнoгo npoipecy.
В. Kpaвчeнкo oбгpyнтoвye думку, що зaвдяки ocoбливим чи пiльгoвим peжимaм oпoдaткyвaння мicцeвa влaдa зaлyчae дoдaткoвi iнвecтицiï, cпpияe новому бyдiвництвy, poзвиткoвi зoвнiшньoeкoнoмiчниx зв,язкiв, cтвopeнню cпeцiaльниx eкoнoмiчниx зон тa зон пpoмиcлoвoгo бyдiвництвa. Дocвiд iншиx кpaïн пoкaзye, що чим мeнш poзвинeнa тa чи iншa тepитopiя, тим бiльшi по-дaткoвi пiльги нaдaють ш органи влaди з мeтoю пoдoлaння вiдcтaвaння. Дyжe чacтo y cтвopeннi cnp^ra^nx фiнaнcoвиx умов для розвитку дeпpecивниx тepитopiй бepe yчacть i дepжaвa. Сиcтeмy тaкиx пiльг прийнято нaзивaти ^e-фepeнцiями. Фopмaми пpeфepeнцiй e ocoбливi бюджeтнi peжими, пoдaткoвi кaнiкyли, ocoбливi peжими вaлютнoгo peгyлювaння тa вiзoвi peжими.
Визнaчaльним фaктopoм y npo^ci тepитopiaльнoгo фiнaнcoвoгo Ma-нyвaння виcтyпae oбcяг видaткiв, нeoбxiдниx для фiнaнcyвaння гpoмaдcькиx пocлyг. При цьому, як зaзнaчaлocя вищe, мicцeвe caмoвpядyвaння мae низку влacниx пoвнoвaжeнь, що пoшиpюeтьcя нa тaкi гaлyзi: мicцeвa пoжeжнa oxo-poнa; пoзaшкiльнa ocвiтa; coцiaльний зaxиcт i coцiaльнe зaбeзпeчeння в чac-тинi пpoгpaм мю^вого знaчeння cтocoвнo дiтeй, мoлoдi, жшок, ciм,ï, a тaкoж мicцeвиx пpoгpaм coцiaльнoгo зaxиcтy oкpeмиx кaтeгopiй нaceлeння; мicцeвi пpoгpaми розвитку житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa тa блaгoycтpoю ш-ceлeниx пункпв; кyльтypнo-миcтeцькi пpoгpaми мicцeвoгo знaчeння; npoipa-ми пiдтpимки кiнeмaтoгpaфiï тa зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï мicцeвoгo знaчeн-ня; мicцeвi пpoгpaми розвитку фiзичнoï культури i cпopтy; типoвe ^oe^y-вaння, pecтaвpaцiя, oxopoнa пaм,ятoк apxiтeктypи мю^вого знaчeння; тpaн-cпopт, дopoжнe гocпoдapcтвo; зaxoди з opгaнiзaцiï pятyвaння m вoдax; обету -гoвyвaння боргу оргашв мicцeвoгo caмoвpядyвaння; пpoгpaми пpиpoдooxo-роннж зaxoдiв мicцeвoгo знaчeння; yпpaвлiння кoмyнaльним мaйнoм; pe^-лювaння зeмeльниx вщноодн.
Джepeлoм фiнaнcyвaння вкaзaниx вищe бюджeтниx пpoгpaм e влacнi дoxoди мю^вж бюджeтiв.
Вoднoчac, як cвiдчить звггшеть Дepжaвнoгo кaзнaчeйcтвa про вико-шння звeдeнoгo бюджeтy, влacнi видaтки зa cвoïм oбcягoм пocтyпaютьcя те-peдaним мicцeвiй влaдi нa ocнoвi принципу cyбcидiapнocтi видaткoвим пов-нoвaжeнням, що вpaxoвyютьcя при визнaчeннi oбcягy мiжбюджeтниx тpaн-cфepтiв. Цe, зoкpeмa, тaкi acигнyвaння в poзpiзi бюджeтниx пpoгpaм: opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння; дoшкiльнa, зaгaльнa cepeдня ocвiтa, школи-iffrep-нaти; oxoporn здоров'я; coцiaльний зaxиcт i coцiaльнe зaбeзпeчeння; дepжaвнi кyльтypнo-ocвiтнi тa тeaтpaльнo-видoвищнi пpoгpaми; дepжaвнi пpoгpaми розвитку фiзичнoï культури i cпopтy.
Збер1гаються загалом сформоваш у юнщ 90-х рр. тенденцп щодо фь нансування бюджетних призначень за функцюнальною структурою за раху-нок кошт1в мюцевих бюджет1в: осв1та - близько 70 %, культура { засоби ма-сово! шформаци - 65 %, охорона здоров'я - 90 %, молод1жш програми, ф1зич-на культура { спорт - 60 %, сощальний захист населення - 80 % (джерелом фшансування вказано! групи функцюнальних видатюв виступають як доходи мюцевих бюджет1в, так { цшьов1 субвенци з державного бюджету), працев-лаштування й зайнятють населення - понад 20 %.
Реформування у 2001-2002 рр. бюджетних правовщносин та вше! сис-теми бюджетних процедур, що охоплюють бюджетний процес, привело до ю-тотного юльюсного перерозподшу кошт1в на користь центрального бюджету. По сут1, видатков1 повноваження мюцевого самоврядування значних змш не зазнали, а фшансова база для !х здшснення скоротилася. Особливого загос-трення таю суперечност набувають у перюд виникнення касових розрив1в чи дефщитност бюджету, коли ш бюджетш резерви, ш бюджетш позички, ш за-лучення додаткових джерел фшансування у вигляд1 емюшного доходу чи державного кредиту не здатш належним чином стабшзувати ситуащю.
Проблему цикшчност фшансування мюцево! шфраструктури, на наш погляд, доцшьно вир1шувати в комплекс з адмшютративною реформою. При цьому остання мае передбачати ютотне змщнення рол1 мюцевого самоврядування у виршенш питань фшансово-господарського розвитку територп на зразок захщних мунщипалггет1в. По-перше, необхщно прискореними темпами розбудовувати фшансов1 шституци мюцево! влади. По-друге, розглянути можливють передач1 органами мюцевого самоврядування частини функцш надання громадських послуг приватним, акцюнерним, створених на пайових засадах, шшим господарським структурам, тобто м1сцев1 органи влади не тшьки безпосередньо надають таю послуги, а й забезпечують додатково !х надання шляхом залучення ринкових мехашзм1в. В умовах трансформацшно! економжи Укра!ни низку послуг под1бного характеру також можна переклас-ти на ринков1 структури тд безпосередшм контролем { за сприяння мюцевих оргашв влади й самоврядування. По-трете, використати досвщ США щодо створення спещальних цшьових райошв для управлшня окремими галузями, яю надають громадсью послуги. Таю райони не зб1гаються з межами адмшю-тративно-територ1альних одиниць, !хня спещал1защя дае змогу налагодити ефективне управлшня та рацюнальне фшансування вказаних об'еклв. На наш погляд, таю спещал1зоваш райони доцшьно створити в тих мюцевостях, де органи мюцевого самоврядування з огляду на певш об'ективш передумови неспроможш налагодити належне управлшня житлово-комунальним сектором та об'ектами сощально-культурно! сфери, яю рашше належали держав-ним вщомствам.
Регулююча функщя мюцевих фшанЫв забезпечуе виршення ще одного важливого завдання формування ефективно! територ1ально! структури фь нансового господарства - забезпечення економ1чного зростання. Вплив на фактори економ1чного вщтворення може здшснюватися через швестици, проведення операцш на фшансових ринках, ринках шотеки та земль
Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.2
Iнвестицiйна активнiсть оргашв мiсцевого самоврядування ощнюеть-ся часткою кaпiтaльних витрат мунщипального значення у загальному oбсязi урядових швестицш. В Укpaïнi в цьому нaпpямi зроблено пеpшi кроки. Так, на piвнi теpитopiaльних кoлективiв, ршення про мiсцевий бюджет мiстить ухвали про поточний бюджет (призначений для фшансування меpежi уста-нов, зaклaдiв, зaхoдiв, яка склалася на початок бюджетного року, а також на сощальний захист населення, тобто поточних видатюв за екoнoмiчнoю кла-сифжащею) i бюджет розвитку (передбачае здшснення кaпiтaльних вкладень у нове будiвництвo, pекoнстpукцiю, мoдеpнiзaцiю основних зaсoбiв, придбан-ня основного кaпiтaлу, немaтеpiaльних aктивiв i землi, кaпiтaльнi трансфер-ти). Важливе завдання сьогодення - змщення акценпв iз зoвнiшнiх (субвен-ци з державного бюджету) та позичкових джерел фшансування швестицш до власних кош^в мюцевого самоврядування.
Важливим чинником екoнoмiчнoгo зростання е дiяльнiсть мюцевих opгaнiв влади на ринку позичкових кaпiтaлiв та цiнних пaпеpiв. Позики, що poзмiщуються мiсцевими органами влади, та банювсью кредити, oтpимaнi цими владними структурами, використовуються головним чином на прид-бання основного кашталу, кaпiтaльнi трансферти, pеaлiзaцiю iнвестицiйних програм теpитopiaльнoгo розвитку. Водночас, на зразок европейських краш, вщомо законодавча заборона використання комунальних запозичень i креди-тiв на поточш потреби. Ця теза е актуальною навггь в умовах дефiцитнoстi поточних мюцевих бюджетiв, коли вiд,емне бюджетне сальдо покриваеться за рахунок прямого бюджетного трансферту - дотаци виpiвнювaння. Це спрямовуе дiяльнiсть мiсцевих оргашв на фiнaнсoвoму ринку винятково в нaпpямi розширення oбсягiв та якост послуг, що надаються мiсцевим самов-рядуванням теpитopiaльним колективам.
Не менш важливою в плaнi екoнoмiчнoгo стимулювання е дiяльнiсть мiсцевoï влади на ринку земельних ресурЫв i нерухомого майна. Володшчи великими масивами землi та неpухoмoстi, органи теpитopiaльнoï влади й уп-paвлiння мають ютотт вaжелi впливу на розвиток шдприемницько1' дiяльнoс-тi та пiдвищення ïï aктивнoстi на свoïй теpитopiï. Здшснюючи piзнoмaнiтнi oпеpaцiï iз землею та нерухомютю - здаючи в оренду, вщчужуючи, резерву-ючи тощо, - мiсцевi органи влади стимулюють piвень дiлoвoï aктивнoстi шд-приемницьких структур, як використовують цю землю й нерухомють.
Незважаючи на прийняття земельного кодексу, реальш мехaнiзми ринку землi в Укpaïнi не створено. Операци на ринку зводяться до проведення aукцioнiв на право довгостроково1' оренди землi. Водночас негативний вплив справляють земельнi пpaвoвiднoсини, як юнували до прийняття Конституци Украши, оскшьки комунальна влaснiсть в той час розглядалася як одна з форм державно^ що iстoтнo обмежувало повноваження мюцево1" влади з використання нерухомого майна. На порядку денному сьогодш прийняття низки нор-мативних докуменпв, якi б визначали правовий статус комунально1" влaснoстi як майна недержавного, винятково iз землею. Лише за таких умов органи мю-цевого самоврядування стануть повноправними учасниками ринку землi й не-рухомост^ посилиться 1'х роль у прискоренш темпiв екoнoмiчнoгo зростання.
Дiяльнiсть мюцевих оргашв влади в rany3i мюцевих фiнансiв не обме-жуеться лише прямим фшансуванням або здiйсненням господарсько! дiяль-ност через комунальний сектор. Насамперед мюцева влада формуе вихщт засади для економiчного зростання aдмiшстрaтивно-територiaльно! одиницi. Крiм того, умови територiaльного iнвестувaння визначаються певною непри-вабливютю, що зумовлюеться: великими термiнaми окупносп, низькою рен-тaбельнiстю секторiв швестування - економiчно! й сощально! шфраструктури, екологи тощо. З шшого боку, через систему таких швестицш значною мь рою збiльшуеться зайнятють населення, оскiльки створюються новi види господарсько! дiяльностi та розширюються дiючi потужностi, пiдвишуеться кон-курентоспроможшсть економiчно! дiяльностi. Таке опосередковане фшансо-ве стимулювання мае бiльший вплив на економiчне зростання, нiж прямi трансферти з бюджету.
Контрольна функщя мюцевих фiнaнсiв е нaслiдком розподшьчо! та ре-гулюючо!. Вона реaлiзуеться в дiяльностi оргaнiв мiсцевого самоврядування при складанш проектiв мiсцевих бюджетв, !х розгляду та !х затвердження, а також виконання й складання звггу про виконання мiсцевих бюдже^в. Сфера ди контрольно! функци не обмежуеться мюцевими бюджетами, а включае ш-шi фонди грошових коштв та, загалом, усi фiнaнсовi ресурси, яю знаходять-ся в розпорядженш мiсцевого самоврядування. Контрольна функцiя мюцевих фiнaнсiв спрямована на забезпечення закладених пропорцiй розподiлу й пе-рерозподшу фiнaнсових ресурсiв, !х цiльове, ращональне та ефективне вико-ристання.
Лiтература
1. Кравченко В.1. Мсцев1 фшанси Укра'ни: Навч. поабник. - К.: Знания, 1999. - 487 с.
2. Кириленко О.П. Мсцев1 фшанси: Навч. поабник. - Тернопшь: Астон, 2004. - 132 с.
3. М1сцев1 ф1нанси: Навч.-метод. поабник для самост. вивч. дисц./ М.А. Гапонюк, В .П. Яцюта, АС Буряченко, А.А. Славкова. - К.: КНЕУ, 2002. - 184 с.
4. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Мсцев1 фшанси: Опорний конспект лекцш. - К.: Кондор, 2003. - 282 с. _
УДК 630*94:336.2 Г.С. Гулик1; ст. викл. С.О. Мельник,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ОПОДАТКУВАННЯ I ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРА1Н1 (НА ПРИКЛАД1 Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА)
Розглядаються аспекти д1ючо! в Укра!ш реформи системи оподаткування, яка в змоз1 стимулювати суб'екти господарсько! д1яльносп до рацюнального використан-ня, охорони та вщтворення природних ресурав.
Ключов1 слова: податки, система оподаткування, природокористування, ста-лий розвиток.
1 Голова Господарського суду Львiвськоl областi (Head of Economic Court of L'viv Region)
