CC BY
29
УДК 636.22/.28/034:611/69:636/034
Шщан С.Г., д.с.-г.н., Литвищенко Л.О., к.с.-г.н., Шщан 1.С., мапстр © Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ФУНКЦИОНАЛЬНА АКТИВН1СТЬ ВИМЕН1ЛАКТУЮЧИХ КОР1В
Наведет дат щодо реал1зацп рефлексу молоковгддачг у коргв. Доведено, що за стереотипных умов експлуатацп у лактуючих тварин спонтанно проявляетъся умовно-рефлекторна, безумовно-рефлекторна та умовно-безумовно-рефлекторна адаптивт форми рефлексу, ят не зачтаютъ глибинт процесимолоковиведення, тому не призводятъ до зменшенняудою.
Ключое1 слова: корова, рефлекс молоковгддачг, удш, ттенсивтстъ молоковгддачг, тривалктъ догння та додоювання
Постановка проблеми. Не лише сьогодш, а й впродовж всього третього тисячол1ття буде актуальным питания скшьки раз1в та яким чином видоювати корову вакуумними машинами, що е самим розиовсюдженим принцип дошня у минулому I до тепер. Та головним е I буде питания, яким чином узгодити техшчш параметри дошьно! техшки з ф1зюлопею лактаци тварин. Вщомо, що одним ¿з заход1в пщвищення молочно! продуктивное^ е попередження гальмування рефлексу молоковщдач1, адже у лактуючих тварин юнуе ткний зв'язок м1ж вищою нервовою системою та функщею молочних залоз: р1вень секреци плазми та молочного жиру; особливост1 рефлексу молоковщдач1 та його актившсть; величина добових коливань удою та жиру; характер лактацшно! криво! [1].
Вчеш вважають, якщо за величиною удою можна визначити реакцш лактуючо! тварини на дошьний процес, то анал1з характеру кривих молоковиведення дозволяе виявити умовно - та безумовно-рефлекторш компоненти гальмування I за !х сшввщношенням встановити стутнь гальмування рефлексу молоковщдачг Додатковим критер1ем, що характеризуе повноту молоковиведення, е кшьккть молока за одне дошня та за добу пор1вняно ¿з результатами контрольного дошня [2, 3].
Здшснити оцшку якосп стимуляци рефлексу мол оков щдач1, у першу чергу, можна на основ! реестраци кривих швидкост1 дошня. Повнота та штенсившсть молоковщдач1 е сумарним ефектом, який визначаеться, з одного боку, яюстю стимулюючих подразнимв, а з шшого - станом сприймаючого !х оргашзму: генотип, фенотип, стад1я лактаци та ф1зюлопчний стан, умови год1вл1 й утримання [4].
Доведено, що достатньо одномаштш умови, яю передують дошню, набувають для корови сигнальне значения. У тварин створюеться певний стереотип, включения якого до початку дошня може стимулювати першу фазу молоковщдач1, а за умов високого збудження центр1в молоковщдач1 -нав1ть I
© Шщан С.Г., Литвищенко Л.О., Пщан 1.С., 2013
153
другу [5]. Раптова змша цих умов зумовлюе часткове I нав1ть повне гальмування рефлексу молоковщдачг Але, частина лактуючих тварин бшьш-менш шдиферентна до таких змш, що пов'язано ¿з типом нервово! д1яльност1 [6].
Проте, вчеш доводять, що умовно-рефлекторна стимулящя сприяе збереженню молочно! продуктивное^ кор1в нав1ть за наявност! деяких "огр1х1в" в технологи машинного дошня. Однак, иорушення стереотипу до!ння суттево зменшуе чутлившть тварини до безумовно-рефлекторно! стимуляци [7].
Вчеш-ф1зюлоги вщзначають, що гальмуючим фактором може бути „чужа" доярка, яка виконуе роботи з пщготовки тварини до дошня та його проведения. За цим, залежно вщ типу вищо! нервово! д1яльност1, у кор1в може проявлятися декшька форм гальмування рефлексу молоковщдачк перша -умовно-рефлекторне гальмування, за якого р1зко зменшуеться удш у першу хвилину до!ння, що не позначаеться на величин! основних параметр1в молоковиведення та удою; друга - безумовно-рефлекторне гальмування - удш може знизитися кожно! мит1 I в подальшому наростати, що призводить до характерного с1длопод1бного западання криво!; третя - умовно-безумовно-рефлекторне або сумац1йне гальмування, що проявляеться р1зким викривленням криво! молоковиведення.
При цьому виникае ряд питань. Що е головним подразником на лактац1йний центр корови, до!льний апарат з його ф1зичними параметрами, як1 д1ють на достатньо чутливий рецепторний апарат та тканини вимен1, чи присутн1сть не "свое!" доярки. Чи може бути "чужа" доярка стрес-фактором для тварини, оскшьки для не! збер1гаеться увесь стереотип процесу видоювання I яка хоче зв1льнитися в1д накопиченого секрету з вимен1, в якому створений певний дискомфорт в1д внутр1шньоцистернального тиску молока.
По-перше, що таке стрес. За визначенням канадського ф1з1олога Г. Селье стрес це загальна, неспециф1чна реакц1я орган1зму на потужний подразник. Правом1рно поставити запитання, чи е потужним подразником для корови, такий фактор як "чужа" доярка? Чи на ферм1, чи це на промисловому комплекс! орган!зац!я прац! доярок (оператор!в) в!дбуваеться за зм!нним графком. А це означав, що корови вимушено адаптуються до змши в !х обслуговуванн!, тому оборонно! реакци не проявляють.
По-друге, чи можна розглядати орган!зм кор!в як статичний ! незм!нний б!олог!чний об'ект з його ф!з!олог!чними функц!ями впродовж вс!е! лактац!!, чи нав!ть одше! доби - в!д одного видоювання до шшого. А це означав, що в кожне виведення молока ¿з вимен! тварин машиною, !х орган!зм може проявляти р!зну актившсть рефлексу молоков!ддач!, нав!ть за жорсткого стереотипу проведения машинного видоювання.
Ось тому перед нами ! була поставлена мета - досл!дити актившсть рефлексу молоковщдач! у кор!в впродовж тривалого часу ¿з збереженням стереотипу утримання та видоювання.
Методика дослвджень. Досл!дження активност! реал!зац!! рефлексу молоков!ддач! у кор!в проводили у л!тнш пер!од на до!льн!й установц! УДС-3А.
154
Пщдослщних тварин на 3-4 мюящ лактаци (28 гол1в червоно! степово! породи) видоювали постшш оиератори три рази на добу дошьним аиаратом ДА-2 „Майга". При цьому враховували величину удою, тривалкть дошня та машинного додоювання. На ochobî цих показниюв встановлювали середню та максимальну штенсившсть молоко виведення. Для того, щоб визначити актившсть рефлексу молоковщдач! на кожному eTani його реал1заци впродовж одного видоювання був застосувати прийом наукового абстрагування. 3 щею метою перюд власне дошня умовно роздшяли у 4aci на перюди гальмування молоковиведення та активно! молоковщдач!. Це дозволило, по-перше, визначити тривалкть гальм!вно! реакци, а, по-друге, виявити подальший розвиток рефлексу молоковщдачг
При вибор1 метод1в бюметричного опрацювання результата наукових дослщжень ор1ентувалися перш за все на поставлену мету та задач! дослщжень. Цифровий матер1ал опрацьовували шляхом вар!ацшно! статистики за методиками G.K Меркурево! [8] з використанням стандартного пакету прикладних статистичних програм „Microsoft Office Excel".
Результата досл1джень та ïx обговорення. Дослщження показують, що хороша год1вля за стереотипних умов утримання та оргашзаци в1дпочинку, а також як1сного машинного видоювання лактуючих тварин не завжди забезпечують одну i ту ж динамжу рефлексу молоков1ддач1. Його актившсть великою м1рою залежить в1д суми стимулюючих та гальм1вних фактор1в зовшшнього середовища, як1 визначають внутр1шн1й стан оргашзму Kopie, який, у свою чергу, забезпечуе готовн1сть до молоковщдач1, а тому може також спонтанно змшюватися. Тобто проявляти адаптивну реакцш у в1дпов1дност1 до зовн!шн1х умов та внутршнього стану орган1зму. Особливо це проявляеться п1сля першого (ранкового) видоювання, коли наповнен1сть емн1сно! системи вимен1 молоком, ¿з-за б1льш короткого штервалу на його секрец1ю, нижче максимально можливого р1вня.
Науковими дослщженнями встановлено, що п1сля стереотипно! пщготовки до видоювання у тварин в1дразу теля тдключення до!льних стакан1в до дшок вимен1 може спонтанно виникати р1зке зменшення та повне припинення молоковиведення. Це перша адаптивна форма рефлексу, яка включае у себе умовно-рефлекторну ланку гальмування молоков1ддач! у Kopie (рис. 1). Характерною його особливютю було те, що перюд машинного видоювання, пор1вняно з нормою, скоротився на 26,6 % (Р<0,001), хоча величина разового удою залишалася такою ж. Б1льше того, у загальному 4aci машинного видоювання на перюд власне дошня припадало 82,5 %, а на додоювання - 17,5 %, що значно наближалося до показниюв нормально! реал1заци рефлексу молоковщдачг Тобто, якщо розглядати процес видоювання лише за тривал1стю його перюд1в, то жодних ознак гальмування рефлексу молоковщдач! у тварин не проявлялося.
Як п1дтвердженням цьому виступали показники машинного додоювання. Якщо у норм! в цей пер1од отримували 13,4 % молока в1д разового удою, то за умовно-рефлекторного гальмування рефлексу навпъ дещо менше - лише 11,5
155
%. Це вказувало на те, що за тако! форми реал1заци рефлексу молоковщдача у кор1в нав1ть покращувалася, адже показник максимально! штенсивност1, пор1вняно з нормою, зрю на 7,4 %.
Лише крив1 динамжи молоковиведення у норм1 та за гальмування рефлексу мали ч1тко виражену р1зницю. Пщ час розвитку гальм1вних процеав актившсть молоковщдач1 зростала вщ першо! до друго! хвилини видоювання, тимчасом як у норм1 його максимальне значения вщм1чалося вже на першш. Тим не менше, пщ час гальмування моторно! функци вимеш на самому початку машинного видоювання кор1в загальна актившсть рефлексу молоковщдач1 була вище показника норми.
Рис. 1. Дннамжа рефлексу молоков1ддач1 у кор1в у норм! (ряд 1) та за умовно-рефлекторного гальмування (ряд 2)
Детальний анал1з пер1оду власне до!ння дозволив виявити час виникнення та тривалкть умовно-рефлекторного гальмування рефлексу молоков1ддач1 у лактуючих кор1в (табл. 1). Так, вщразу п1сля п1дключення до!льних стакашв до д1йок упродовж 26,4 с у тварин ч1тко проявлялося гальмування молоковиведення. Не випадково у цей пер1од було отримано лише 110 г молока. Це означало, що з самого початку видоювання тканини всього вимен1 б1льше 18,8 % часу машинного видоювання травмувалися „холостим" режимом дошня. Але, по завершению тривалого пер1оду больового подразнення екстеро- та ¿нтерорецептор!в тканин вимен1 у кор1в розпочиналася найб1льш активна форма рефлексу молоковщдачг
Якщо умовно абстрагуватися в1д пер1оду гальмування рефлексу молоковщдач1 I розглянути лише „чистий" час видоювання, то рефлекс молоковщдач1 у кор1в в1дзначався високими характеристиками. Так, упродовж першо! хвилини дошня ¿з молочних залоз було виведено 2,54 кг молока, тимчасом як у норм1 цей показник на 21,3 % менший. Якщо за нормальних умов реал1заци рефлексу молоков1ддач1 штенсившсть молоковиведення у цю хвилину дошня становила 33,3 г/с, то теля завершения умовно-рефлекторного гальмування вона зросла на 9,0 %. Тому, висока активн1сть рефлексу молоков1ддач1 збер1галася I на друг1й хвилин1 машинного дошня та перевищувала показник нормального стану на 50,7 % (Р<0,001). Кр1м того, за
156
разового удою кор1в на р1вш 4,25 кг, у норм! молоковиведення продовжуеться I на третш хвилиш до!ння, тимчасом як теля припинення умовно-рефлекторного гальмування I практично такш же величин! продуктивное^, - на р!вт 4,19 кг, -воно припинилося вже на другш.
Таблиця 1
Динамжа рефлексу молоковщдач! у ко|Мв у норм! та за умовно-
рефлекторного гальмування
Рефлекс молоковвдцач1 Показник Хвилина пер1оду власне до!ння
перша друга третя
гальмування активне молоковиведення
У норм1 Тривал1сть, хв - 1 1 0,67±0,06
Удай, КГ - 2,00±0,08 1,07±0,10 0,61±0,07
Спонтанне гальмування Тривал1сть, хв 0,44±0,02 1 0,49±0,03 -
Уд1й, кг 0,11±0,01 2,54±0,09 1,06±0,08 -
За рахунок змши гальмування рефлексу молоковщдач! високою його актившетю у кор1в суттево покращилися загальш показники штенсивност! молоковиведення. Якщо у норм! середне його значения хоча I було досить високим, але при гальмуванш зросло ще на 25,7 % (Р<0,001). Однак цей показник залишався заниженим, оскшьки у розрахунках враховувалася I тривалкть гальмування рефлексу молоковщдачг Якщо взяти лише „чисте" до1ння, тобто без перюду гальмування, то середня штенсивтсть молоковиведення вище показника норми на 39,6 % (Р<0,001).
Про те, що у кор1в умовно-рефлекторне гальмування змшювалося активною формою молоков1ддач1 св1дчили даш максимально! ¿нтенсивност! молоковиведення. За нормальних умов реал!зац!! рефлексу молоков!ддач! цей показник становив у середньому 2,11 кг/хв, в той час як за умовно-рефлекторного гальмування його р!вень зрю на 14,6 % (Р<0,01).
Завершения гальм!вних процес!в та висока наступна активн!сть рефлексу молоковщдач! призвели до скорочення як перюд!в власне до!ння та додоювання, так ! тривалост! машинного до!ння в цшому. Так, п!д час умовно-рефлекторного гальмування рефлексу молоковщдач! перюд власне дошня скоротився на 27,7 % (Р<0,001), тимчасом як кшьюсть виведеного у цей пер!од молока вщповщала показнику норми. Тривал!сть додоювання та додаткова к!льк!сть отриманого молока у цей перюд зменшилися вщповщно на 21,2 ! 15,8 % (Р<0,001).
3 наведеного анал!зу наукових досл!джень видно, що у лактуючих кор!в у друге (об!дне) видоювання спонтанно розвиваються гальм!вн! процеси молоковиведення вщразу п!сля п!дключення до!льних стакашв до д!йок вимен!. Тобто тварини не готов! до молоков!ддач!, оскшьки не було достатньо! наповненост! емшено! системи вимен! молоком. Ось тому, хоча ! збер!галися стереотипн! умови п!дготовки до до!ння та його проведения, проте вони були
157
недостатшми щоб забезпечити повноцшний рефлекс молоковщдачг Але, у процеЫ роботи дошьного апарата на вимеш рефлекс знову збуджуеться незважаючи на тривале больове подразнення рецепторного апарату тканин вЫх чотирьох молочних залоз „холостим" режимом дошня, за показником активносп иеревищуе норму.
Подальш1 дослщження показали, що у друге (общие) дошня спонтанно може зменшуватися штенсившсть молоковиведення вже у процеЫ видоювання кор1в. Це друга адаптивна форма рефлексу, яка супроводжуеться безумовно-рефлекторною ланкою гальмування молоковщдач1 (рис. 2).
и <й 2 3
з15 § 1
о
^0,5
вд
Вщ2
0
1
2
3
4
Рис. 2. Динамжа рефлексу молоковвддач1 у ко|Мв у норм1 (ряд 1) та за безумовно-рефлекторного гальмування (ряд 2)
За умов розвитку такого гальмування рефлексу молоковщдач1, величина разового удою тварин перевищувала норму на 4,1 %, тимчасом як перюд машинного видоювання скоротився на 16,6 % (Р<0,001). При цьому збер1галася пропорщя перюд1в видоювання, де на перюд власне дошня припадало 79,7 % вщ загального часу машинного дошня, а на додоювання - 20,3 %. Тобто гальмування рефлексу молоковщдач1 розвивалося тод1, коли стереотипш умови процесу дошня, з одного боку, та готовшсть само! тварини до молоковщдач1, з шшого, провокували надто високу його актившсть вщразу теля пщключення дошьних стакашв.
Тому не випадково, що за безумовно-рефлекторного гальмування рефлексу крив1 динамжи молоковщдач1 мають нав1ть кращу форму, шж у нормг Так, у першу хвилину дошня кор1в було отримано молока на 15,3 % (Р<0,001) бшьше вщ норми. Природно, що у процеЫ видоювання вщм1чалося невпинне зниження молоковщдач1 I третя хвилина дошня характеризувалася дуже низьким молоковиведенням. Якщо у норм1 в цей перюд кшьюсть
158
отриманого молока зменшувалося пор1вняно з другою хвилиною на 42,9 %, то за умови гальмуванш - на 85 %.
Стандартш умови умовно-безумовно-рефлекторних елеменив процесу машинного до!ння кор1в сприяли дуже високш початковш активност! рефлексу молоковщдачг II тривалють становила майже 32,2 % вщ загального часу до!ння, упродовж яко! з молочних залоз було виведено близько 79 % молока разового удою. Але, надто висока актившсть рефлексу спричинила розвиток захисних гальм!вних процеЫв мол оков щдач! та молоковиведення. Упродовж всього гальм!вного перюду, за спокшного загального стану поведшки тварин, молоко ¿з вимеш практично не виводилося. Проте теля заюнчення цього процесу знову актив!зувався рефлекс молоковщдач! I у нормальному режим! продовжувалося видоювання. Головне те, що збудження рефлексу молоковщдач! вщбулося без шяких додаткових безумовно-рефлекторних стимул!в на рецепторний апарат молочних залоз. Бшьше того, активна форма реал!заци рефлексу молоков!ддач! суттево перевищувала II гальм!вну, що I визначило загальний ефект дошня. Ось цим I пояснюеться скорочення пер!оду машинного до1ння п!д час гальмування рефлексу кор!в за незмшного разового удою (табл. 2). Упродовж 12 с друго! хвилини машинного видоювання середня ¿нтенсивн1сть молоковиведення сягала 30,8 г/с, тимчасом як у норм! вона була на 42,2 % (Р<0,001) менше. Хоча у цей короткий пер!од вже було пом!тно, що активн!сть молоковиведення почала знижуватися, оск!льки вона поступалася показнику першо! хвилини на 21,6 %. Тобто у лактуючих тварин спонтанно розвивалося гальмування рефлексу молоков!ддач!.
Таблиця 2
Динамжа рефлексу молоков1ддач1 у ко|Мв у норм1 та за безумовно-
рефлекторного гальмування
Рефлекс молоко-в1дцач1 Показ ник Хвилина пер1оду власне дошня
перша друга 1 третя
молоковиведення гальмува ння молоковиведення
У норм1 Тривал1сть, хв 1 1 - - 0,67±0,06
Уд1й, кг 2,00± 0,08 1,07±0,10 - - 0,61±0,07
Спонтанне гальмування Тривал1сть, хв 1 0,20±0,01 0,47±0,01 0,33±0,01 0,12±0,01
Удш, кг 2,36± 0,04 0,37±0,04 0,32±0,02 0,58±0,01 0,19±0,01
Безумовно-рефлекторне гальмування рефлексу молоковщдач! у кор!в, як правило, спостер^алося п!сля першо! хвилини дошня. Досить висока активна форма рефлексу молоковщдач! упродовж 72 с перюду власне до!ння зм!нюеться ч!тко вираженим гальмуванням молоковиведення. Невипадково на 13 с друго! хвилини машинного дошня виведення молока майже повшстю припинилося ! не в!дновлювалося упродовж 28,2 с. За цей гальм!вний перюд спостер!галося лише порц!йне та незначне молоковиведення, тому з молочних залоз було отримано всього 320 г секрету. Якщо прийняти до уваги те, що упродовж
159
перюду гальмування рефлексу молоковщдач1 виведення молока було дискретне, то бшьшу частину цього часу дошьний апарат працював на вимеш практично у „сухому" режимг Але, теля завершения перюду гальмування рефлексу молоковщдач1, незважаючи на тривале больове подразнення тканин вимеш у кор1в знову вщновлювалася його висока актившсть. На другш хвилиш перюду власне дошня упродовж 19,8 с з молочних залоз було виведено 580 г секрету, при цьому штенсившсть молоковиведення сягала 29,3 г/с. Ось тому без будь-яких змш закшчувався перюд власне дошня та розпочиналося додоювання. Якщо умовно виключити перюд гальмування рефлексу молоковщдач1, то тривалють перюду власне дошня поступалася норм1 на 37,8 % (Р<0,001).
Достатнш р1вень продуктивное^ кор1в та висока актившсть рефлексу молоковщдач1 на фот тривалого його безумовно-рефлекторного гальмування не призводила до зменшення загально! штенсивност1 молоковиведення, навпаки, вона значно зросла I перевищувала його нормальний р1вень на 19,9 % (Р<0,001). Досить висока штенсивнють молоковиведення спостерюалася I у пер1од власне дошня, коли розвивалися гальм1вн1 процеси I становила у середньому 1,79 кг/хв. Якщо виключити з цього часу перюд гальмування рефлексу молоковщдач1, то показник ¿нтенсивност1 молоковиведення зб1льшиться на 15,2 %.
3 огляду на те, що у кор1в гальмування рефлексу молоковщдач1 розвивалося п1сля першо! хвилини машинного до!ння, то це не позначилося на такому показнику, як максимальна ¿нтенсивн1сть молоковиведення. Все це вказувало на те, що у тварин на початку машинного видоювання була досить висока готовнють до молоков1ддач1. Невипадково у першу хвилину до!ння було отримано 2,36 кг молока, тимчасом як у норм1 цей показник на 15,3 % менше (Р<0,001).
За умови розвитку гальм1вних процес1в молоков1ддач1 у перюд власне до1ння було отримано 86,2 % молока разового удою, що практично вщповщало норм1. Шсля припинення гальм1вних процес1в без видимих зм1н зак1нчувався процес видоювання. Тобто гальмування рефлексу молоков1ддач1 не поширювалося на процес додоювання, пер1од якого в1дпов1дав норм11 становив 32,4 с, а за кшькютю додатково отриманого молока - 520 г.
Отже, безумовно-рефлекторному гальмуванн1 рефлексу передуе надто висока готовн1сть кор1в до видоювання, яка супроводжуеться п1двищеною активнютю молоков1ддач1, що I викликае захисну адаптивну реакц1ю орган1зму. Вона супроводжуеться р1зким гальмуванням молоковиведення, що спричиняе „холостий" режим до!ння та травмування тканини всього вимен1. П1сля цього у кор1в знову розвиваеться захисна реакц1я, тепер уже на активацш рефлексу, тому в1дновлюеться молоков1ддача I у нормальному режим! зак1нчуеться видоювання.
Проте на практиц1 в1дм1чаеться 1 третя адаптивна форма реал1зац1! рефлексу молоковщдачг Пост1йн1 дискомфортн1 подразнення досить чутливих тканин молочних залоз пщ час видоювання однорежимними апаратами
160
викликають змшу рефлексу молоковщдач1 у тварин вже у ход1 його реал1заци. Неглибою гальм1вш процеси молоковиведення розвиваються на початку I тривають увесь перюд власне дошня. Незадовшьш показники видоенност1 кор1в у цей перюд визначають у юнцевому результат! як тривалкть машинного додоювання, так I величину додатково отриманого молока. Це третя адаптивна форма рефлексу молоковщдач1 у тварин, за яко! трапляеться сумащя умовно-та безумовно-рефлекторно! ланок гальмування молоковиведення. Таке сумацшне гальмування рефлексу протжае тривалий час I займае майже увесь перюд власне дошня (рис. 3).
1 2 3 4 5
Хздтищдхшя
Рис. 3. Динамжа рефлексу молоковвддач1 у ко|Мв у норм! (ряд 1) та за умовно-безумовно-рефлекторного гальмування (ряд 2)
Величина разового удою пщ час сумацшного гальмування рефлексу практично вщповщае норм1, але тривалкть машинного видоювання, пор1вняно з нормою, збшьшуеться на 14,0 % (Р<0,001).
Бшьш глибокий анал1з штенсивност1 молоковиведення за перюдами машинного видоювання дозволив установите як початок, так I юнець гальм1вно1 реакци та подальший розвиток молоковщдач1 I молоковиведення у кор1в (табл. 3). Шсля пщключення дошьного апарата максимальне молоковиведення у тварин розпочиналося на першш хвилиш дошня, теля чого йшло невпинне його зменшення. Проте абсолютш показники молоков1ддач1 були нижчими вщ норми. Так, у першу хвилину дошня з вимеш було видалено на 19 % (Р<0,001) молока менше норми, при цьому штенсившсть молоковиведення була на 18,9 % нижчою. У другу хвилину дошня величина отриманого молока та штенсившсть його виведення поступалися норм1 у середньому на 16,8 %.
Все це вказувало на те, що у кор1в на початку видоювання розвивалося умовно-рефлекторне гальмування молоков1ддач1. Моторна функщя паренх1ми молочних залоз залишалася на низькому р1вш, оскшьки упродовж першо! хвилини штенсившсть молоковиведення поступалася нормг У подальшому на другш хвилиш машинного видоювання цей процес поглиблювався, що
161
вказувало вже на розвиток безумовно-рефлекторно! ланки гальмування молоковщдачг Не випадково характерш особливоси мала I третя хвилина дошня кор1в. Якщо у норм1 у цей перюд машинного видоювання кщькють молока природно зменшувалася на 42,9 %, а штенсившсть його виведення - на 14,6 %, то за гальмування рефлексу молоковщдач1 щ показники хоча 1 знижувалися, пор1вняно з другою хвилиною дошня, але все ж перевищували норму вщповщно на 11,6 1 32,4 % (Р<0,001). Тобто теля 120 с гальмування молоковиведення у кор1в знову зростала активнють рефлексу молоковщдачг
Таблиця 3
Динамжа рефлексу молоковвддач1 у ко|Мв у норм1 та за сумацй' умовно- та _безумовно-рефлекторного гальмування_
Рефлекс молоко-в1дцач1 Показ ник Хвилина перюду власне дошня Хвилина додоювання
перша друга третя перша друга
У норм1 Тривалють, хв 1 1 0,67±0,06 0,52±0,01 -
Уд1й, кг 2,00±0,08 1,07±0,10 0,61±0,07 0,57±0,01 -
Спонтанне гальмування Тривалють, хв 1 1 0,51±0,05 1 0,20±0,01
Уд1й, кг 1,62±0,09 0,89±0,10 0,69±0,08 0,97±0,03 0,15±0,01
Пщ час умовно-безумовно-рефлекторного гальмування рефлексу молоковщдач1 тривалкть перюду власне дошня скоротилася на 5,9 %, а величина отриманого молока зменшилася на 13,0 % (Р<0,05). Якщо р1вень удою в перюд власне дошня у норм1 становив майже 86,6 % в1д загального, то за гальмування рефлексу вш не иеревищував 74,1 %.
Недостатня стартова, а також настуина штенсившсть молоковщдач1 у кор1в на фош нетривало! актив1зац1! цього ироцесу лише в кшщ иер1оду власне до1ння визначили, вк1нц1-к1нц1в, значне зростання иоказник1в машинного додоювання. За цих умов тривалють додоювання иеревищувала иоказник норми на 56,7 % (Р<0,001). Якщо за ф1зюлопчно! норми иер1од додоювання займае 16,3 % часу вщ загального, то за гальмування рефлексу молоковщдач1 в1н сягав 32,3 %. Вщповщно до тривалого машинного додоювання було додатково отримано молока у 2 рази бшьше (Р<0,001), шж за умов нормального процесу молоковщдачг Низька ¿нтенсивн1сть молоковиведення у перюд власне дошня призвела до того, що практично 25,9 % разового удою було отримано у перюд машинного додоювання.
Характерною особливютю сумаци умовно- та безумовно-рефлекторного гальмування рефлексу молоковщдач1 у кор1в було те, що значно знижувалися загальш показники молоковиведення. Так, середня його штенсившсть зменшилася, пор1вняно з нормою, на 12,8 % (Р<0,001), а максимальна - на 20,8 % (Р<0,001).
Анал1з наведених наукових результат1в досл1джень показав, що наближене до „класично!" форми гальмування рефлексу молоковщдач1 у кор1в
162
трапляеться за сумаци умовно- та безумовно-рефлекторних ланок цього процесу. При цьому суттево зменшуються показники штенсивност! молоковиведення, що вщповщно збшьшуе як тривалкть машинного додоювання, так I кшькють отриманого у цей перюд молока.
Таким чином, у лактуючих кор1в за розвитку умовно-безумовно-рефлекторного гальмування рефлексу молоковщдач! середня та максимальна штенсившсть молоковиведення знижуються вщповщно в 1,1 I 1,3 раза, тимчасом як тривалкть машинного додоювання та додатково отриманого молока збшьшуються вщповщно в 2,3 I 2,0 раза. Але головним е те, що у тварин пщ впливом внутршнього стану оргашзму змшюеться на деякий час лише моторна функщя мюеттелш паренх1ми молочних залоз, тому сумацшне гальмування рефлексу молоковщдач! не зачшае бшьш глибинш процеси молоковиведення, яю б зумовили зменшенням величини удою в цшому.
Отже, у кор1в, незважаючи на стереотипшсть умов утримання та проведения видоювання, спонтанно проявляеться декшька адаптивних форм рефлексу молоковщдач!, яю супроводжуються гальм1вними процесами молоковиведення, що не позначаеться на величин! удою. Гальм1вний пер ¿од рефлексу додае час „холостого" режиму травмування тканин вс1х молочних залоз. Проте, у бшьшост1 випадк1в, гальм1вн1 процеси молоковщдач1 зм1нюються високою активн1стю рефлексу, що вказуе на високу адаптивну здатшсть кор1в до режим1в видоювання.
Висновки:
1. За стереотипних умов експлуатаци у лактуючих кор1в може спонтанно розвиватися дек1лька адаптивних форм гальмування рефлексу молоковщдач1, як1 не призводять до зменшення удою.
2. Умовно-рефлекторне гальмування рефлексу спричиняеться неготовн1стю кор1в до молоков1ддач1, тому воно розвиваеться на початку видоювання I тривае б1ля 26,4 с п1сля чого зм1нюеться високими показниками молоковиведення, тому середня штенсившсть зростае на 25,7 % (Р<0,001), а пер1од власне дошня та додоювання скорочуються вщповщно на 27,7 % (Р<0,001) 1 21,2 (Р<0,001).
3. У кор1в вже у процес1 видоювання та високо! готовност1 до молоков1ддач1 спонтанно розвиваеться адаптивна безумовно-рефлекторна форма гальмування рефлексу, за яко! п1сля 72 с високо! штенсивност! молоковиведення, яка на 19,9 % (Р<0,001) перевищуе норму, молоков!ддача припиняеться ! не вщновлюеться впродовж 28,2 с, тому дошьний апарат працюе у „сухому" режим! теля чого знову поновлюеться рефлекс ! в норм! заюнчуеться до!ння.
4. Умовно-безумовно-рефлекторна форма проявляеться у кор!в неглибокими процесами гальмування рефлексу, як! розвиваються на початку ! тривають усе видоювання, тому його перюд збшьшуеться на 14,0 % (Р<0,001), а середня та максимальна штенсившсть молоковиведення зменшуеться вщповщно на 12,8 % (Р<0,001) ! 20,8 % (Р<0,001). При цьому тривалкть
163
додоювання зростае на 56,7 % (Р<0,001), а кшьккть додою - у 2 рази (Р<0,001), хоча величина удою не зменшуеться.
Л1тература
1. Барышников И. А. Физиологические основы молочной продуктивности // Всесоюзное совещание по физиологии и биохимии сельскохозяйственных животных: Тез. док. 29 января - 3 февраля 1959 г. - М.-Л.: Изд. АНСССР, 1959. - С. 236-239.
2. Гарькавый Ф.Л. Генетические основы и проблемы селекции сельскохозяйственных животных // Проблемы разведения и кормления сельскохозяйственных животных: Тр. ЛСХИ. - Елгава, 1974. - Вып. 67. - С. 6976.
3. Кокорина Э.П., Филиппова Л.А. Способ оценки интенсивности рефлекса молокоотдачи при машинном доении // V Всесоюзный симпозиум по машинному доению сельскохозяственных животных: Тезисы докладов (Рига, 17-20 апраеля 1979 г.). - М. - Ч. I. - С. 32-35.
4. Кокорина Э.П., Исраилжанов С., Кавешникова К.И., Краснорепова Л.Г., Попова А.А., Руль И.Ф., Туманова Э.Б. Влияние на моторную функцию молочной железы элементов преддоильного раздражения в условиях машинного доения // Бюл. ВНИИ развед. и генетики с.-х. ж-ных. - Л., 1975. -Вып. 13. - С. 31-41.
5. Амосова О. С. Стереотип обслуживания животных в биотехнологическом процессе // Механизация производственных процессов в животноводстве: Тр. ЛСХИ. - Л.-Пушкин, 1978. - Т. 362. - С. 51-55.
6. Закс М. Г. Молочная железа. Нервная и гормональная регуляция ее развития и функции. - М.-Л.: Наука, 1964. - с.
7. Барышников И.А., Борсук В.Н., Кокорина Э.П., Михеев П.В., Скворцов А.А., Хренов И.И., Шульженко И.Ф. О кратности доения высокопродуктивных коров // Всесоюзное совещание по физиологии и биохимии сельскохозяйственных животных: Тез. док. 29 января - 3 февраля 1959 г. - М.-Л.: Изд. АНСССР, 1959. - С. 239-240.
8. Меркурьева Е.К. Генетика с основами биометрии / Е.К. Меркурьева. - М. : Колос, 1983. - 424 с.
Summary
S. Pischan., S. Pischan, L. Lytvyschenko, E. Pischan
The data on implementation molokoviddachi reflex in cows. It is proved that the stereotypical conditions in lactating animals spontaneously manifested conditioned reflex, ccertainly reflex and conditioned reflex bezemovno adaptive form of reflex, which do not affect the underlying processes that do not lead to a decrease in milk yield.
Key words: cow, reflex molokoviddachi, yield, molokoviddachi intensity, duration and milking dodoyuvannya.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
164
