CC BY
12
Harman, D. A. "Practical approach to new technology in local government". Cities, vol. 2, no. 3 (1985): 218-222.
Hauff, V. Priority: Strengthening of the innovation system of developing countries. Vereinte Nationen (Germany, FR), 1978.
Ivanova, N. I. Natsionalnyye innovatsionnye sistemy [National innovation systems]. Moscow: Nauka, 2002.
Katz, E., Levin, M. M., and Hamilton, H. "Tradition of Research on the Diffusion of Innovation". American Sociological Review, vol. 28, no. 2 (1963): 237-252.
Matsushima, K. "East Asia Innovation System: Collaboration and Fusion". EAIC, 2008. http://www.ipr-ctr.tu.-tokyo.ac.jp/ pdf/eaic2008matushima.pdf
Metcalfe, J. S. "The Economic Foundations of Technology Policy: Equilibrium and Evolutionary Perspectives". In Handbook of the Economics of In-novation and Technical Change, 409512. London: Backwell, 1995.
National Innovation Systems: A Comparative Analysis. New York: Oxford University Press, 1993.
Patel, P., and Pavitt, K. "The nature and economic importance of national innovation systems". STIReview, no. 14 (1994): 9-32.
Petrukhina, N. V. "Vliyaniye prostranstvennogo faktora na formirovaniye natsionalnoy innovatsionnoy sistemy" [The influence of the spatial factor on the formation of the national innovation system]. Vestnik Bryanskogo gosudarstvennogo tekh-nicheskogo universiteta, no. 3 (2017): 156-163.
Rive, J. P. Multinational Corporation in the LDC: is there room for a broker, 1972.
Rogers, E. M. Diffusion of Innovations. New York: Free Press, 1983.
Rothwell, R. "Creating a Regional Innovation-Oriented Infrastructure: The Role of Public Procurement". Annals of Public and Cooperative Economics, no. 2 (1984): 159-172.
Rothwell, R. "Technology-Based Small Firms and Regional Innovation Poten-tial: The Role of Public Procurement". Journal of Public Policy, no. 4 (1984): 307-332.
Rothwell, R. "The role of technology in industrial change: implications for regional policy". Regional Studies, vol. 16, no. 5 (1982): 361-369.
Schumpeter, J. A. The Theory of Economic Development. Transaction Publishers, 1983.
Shumpeter, Y. A. Teoriya ekonomicheskogorazvitiya [Theory of economic development]. Moscow: Progress, 1982.
Skibitskiy, E. G., Cherednikova, L. Ye., and Cherepano-va, M. V. Realizatsiya innovatsionnoy strategii vuza [Implementation of the university's innovation strategy]. Novosibirsk: SAFBD, 2008.
Vasin, V. A., and Mindeli, L. E. Natsionalnaya innovatsi-onnaya sistema: predposylki i mekhanizmy funktsionirovaniya [National innovation system: prerequisites and mechanisms of functioning]. Moscow: TsISN, 2002.
Vorobev, V. P., and Tikhomirov, N. N. "Problemy for-mirovaniya natsionalnoy innovatsionnoy sistemy" [Problems of forming a national innovation system]. In Ekonomika i uprav-leniye:sborniknauchnykh trudov, part 2. 2004.
УДК 658.012 JEL: О3; О32; L53; Q55
ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКОВА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОСТ1 ШДПРИСМСТВ
®2019 КОЛЕЩУК О. Я.
УДК 658.012
JEL: 03; О32; L53; Q55
Колещук О. Я. Фундаментальна наукова основа формування шновацшност шдприемств
Метою cmammi е систематиза^я основних погляд'в щодо процесу формування фундаментальноi науковоi основи розвитку ¡нновац/йност: nid-приемств. Розглянуто погляди науков^в, що формували теори тновацтного напряму, та суттсть ix теорш, а саме: К. Фр/мена (1нститут досл'дження науковоi полтики Сассекського ушверситету, Великобриташя); Б.-А. Лундвалла (утверситет м Уппсала, Шве^я) та Р. Нельсона (Колумбшський утверситет, США). Розглянуто основнi напрями праць науковщв, якi було покладено в основу дотджень, а саме: Й. Шумпетера (1883-1950рр.) - теор'я економiчноiдинамки; Ф. Хайека (1899-1992 рр.) - концеп^я розйяного знання; Д. Норта (1920-2015 рр.) - iнституцiйна теор'т; Р. Солоу (1924 р. - по тепер'шн'ш час) - роль НТП в економiчному зростанш; П. Ромера (1955 р. - по тепершнш час) i Р. Лукаса (1937 р. - по тепершнш час) - нова теор'я зростання. Визначено, що кожен iз засновнит нновацшного напряму пропонував свое бачення розвитку, акцен-туючи увагу на окремих елементах i взаемозв'язках. Ус вони дотримувалися загальних методологiчниx принципiв iнновацiйностi тдприемств, а саме: знання в'дграють особливу роль в економiчному розвитку; конкурен^я е головним фактором економiчноiдинам'ши, в основi якоiлежать iнновацii; iнституцiйний контекст iнновацiйноiд'тльностiпрямо впливае на iiзмкт i структуру. Кпючов'1 слова: ннова^йшсть, науков'> школи, iнституцiональна система, науково-техшчний прогрес, знання, технологи. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-59-65 Рис.: 4. Ббл.: 13.
Колещук Орест Ярославович - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства та нвестицш, Нацональний утверситет «Льв'вська полтехшка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: orest.y.koleshchuk@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-5206 Researcher ID: http://www.researcherid.com/S-4026-2017
УДК 658.012 UDC 658.012
JEL: 03; 032; L53; Q55 JEL: 03; 032; L53; Q55
Колещук О. Я. Фундаментальная основа формирования Koleshchuk O. Ya. The Fundamental Basis for the Formation
инновационности предприятий of Innovation of Enterprises
Целью статьи является систематизация основных взглядов относи- The article is aimed at systematizing the basic views on the process of form-тельно процесса формирования фундаментальной научной основы ин- ing a fundamental scientific basis for innovation of enterprises. The views of новационности предприятий. Рассмотрены взгляды ученых, которые the scientists who shaped the theories of innovation and the essence of these формировали теории инновационного направления, и сущность этих theories are considered, namely: C. Freeman (Science Policy Research Unit
теорий, а именно: К. Фримена (Институт исследования научной политики Сассекского университета, Великобритания); Б.-А. Лундвалла (университет г. Уппсала, Швеция) и Р. Нельсона (Колумбийский университет, США). Изучены основные направления работ ученых, которые были положены в основу исследований, а именно: Й. Шумпетера (18831950 гг.) - теория экономической динамики; Ф. Хайека (1899-1992 гг.) -концепция рассеянного знания; Д. Норта (1920-2015 гг.) - институциональная теория; Р. Солоу (1924 г. - по настоящее время) - роль НТП в экономическом росте; П. Ромера (1955 г. - по настоящее время) и Р. Лукаса (1937 г. - по настоящее время) - новая теория роста. Определено, что каждый из основателей инновационного направления предлагал свое видение развития, акцентируя внимание на отдельных элементах и взаимосвязях. Все они придерживались общих методологических принципов инновационности предприятий, а именно: знание играют особую роль в экономическом развитии; конкуренция является главным фактором экономической динамики, в основе которой лежат инновации; институциональный контекст инновационной деятельности напрямую влияет на её содержание и структуру. Ключевые слова: инновационность, научные школы, институциональная система, научно-технический прогресс, знания, технологии. Рис.:4. Библ.: 13.
Колещук Орест Ярославович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: orest.y.koleshchuk@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-5206 Researcher ID: http://www.researcherid.com/S-4026-2017
at University of Sussex, UK); B.-A. Lundvall (University of Uppsala, Sweden) and R. Nelson (Columbia University, USA). The author studied the main directions of work of scientists, which composed the basis of research, namely: J. Schumpeter (1883-1950) - the theory of economic dynamics; F. Hayek (1899-1992) - the concept of distracted knowledge; D. Nort (1920-2015) -institutional theory; R. Solow (1924 - to the present) - the role of the STP in economic growth; P. Romer (1955 - to the present) and R. Lucas (1937 -to the present) - a new theory of growth. It is defined that each of the founders of an innovative direction offers his vision of development, focusing on individual elements and relationships. All of them adhere to the general methodological principles of enterprise innovation, i. e.: knowledge plays a special role in economic development; competition is a major driver of economic dynamics based on innovation; the institutional context of innovation directly affects its content and structure.
Keywords: innovation, scientific schools, institutional system, scientific-technological progress, knowledge, technology. Fig.: 4. Bibl.: 13.
Koleshchuk Orest Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Investment, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: orest.y. koleshchuk@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-5206 Researcher ID: http://www.researcherid.com/S-4026-2017
Важливими тенденщями розвитку свито! еко-номши е глобалiзацiя, посилення конкуренци, змша 11 принцишв, а також зростання ролi ш-новацшносп в техшчному прогреа. ¡нновацшшсть в сучасносп е основним напрямком не ткьки сощаль-но-економiчного прогресу, а й конкурентно'! переваги бiзнесу. ¡нновацшшсть у дiяльностi шдприемств на-бувае все бкьшого поширення, але при цьому мало вивчена i структурована з науково! та практично! то-чок зору.
Теоретичним основам формування шновацш-ного розвитку займалися таи всесвiтньовiдомi на-уковщ, як: К. Фрiмен [8; 12], Б.-А. Лундвалл [8; 13], Р. Нельсон [8; 13]. В основу !х дослджень були покла-дет результати, ранше отримаш Й. Шумпетером [7; 8; 13], Ф. Хайеком [7; 13], Р. Солоу [8; 13], П. Ромером i Р. Лукасом [8; 13] та шшими.
Серед вичизняних науковщв, як займались пи-таннями шновацшного розвитку шдприемств, мож-на зазначити М. Данько [2], В. Дикань [2], А. Мщенко [4], В. Прохорову [5; 6], В. Проценко [5], О. Трид^да [9], В. Чобток [5] та шших.
Науковцями було сформовано базовi теоретич-ш положення сутносп, структури, мехашзму реаль заци шновацшного розвитку, але постшна змша тех-нолопчного прогресу вимагае оновлення розвитку цього напряму.
Мета статт - систематизащя основних погля-дiв щодо процесу формування фундаментально! науково! основи розвитку шновацшносп шдприемств.
Протягом всього шнування людства виникала потреба для постшного розвитку, особливо це спо-стеркаеться протягом останшх ста роюв, коли на-уково-техшчний прогрес розвиваеться дуже стрiмко.
Для того, щоб займати л^ирукш позици, керiв-ництво пiдприемств-лiдерiв завжди шукало шляхи для виходу на новi ринки, для завоювання попиту, для шдвищення рiвня свое! конкурентоспроможносп, i все це досягалося завдяки використанню людського ресурсу, а саме - його креативного мислення, що надавало можливкть продукувати ефективш ршення та виробляти продукщю або послуги шновацшного характеру.
Основними науковцями, що формували теорГ! шновацшного напряму, е К. Фрiмен (1нсти-тут досл^дження науково! полiтики Сассек-ського ушверситету, Великобриташя); Б.-А. Лундвалл (ушверситет м. Уппсала, Швещя) та Р. Нельсон (Колумбшський ушверситет, США).
Науковi школи формування шновацшного на-пряму полягали в таких напрямках, що наведено на рис. 1.
Але результати до^дження св^чать про те, що К. Фрiман, Б.-А. Лундвалл i Р. Нельсон мали рiзнi позици у визначенш головних напрямiв нацюнально! шновацшно! системи, а саме: новi технолог!!, новi знання, оргашзацшш шститути.
При цьому в основу досл^джень були покладеш результати, ранше отримаш науковцями теоретиками: + Йозефом Ало!зе Шумпетером (1883-1950 рр.) -
теорiя економiчно! динамши; + Фридрихом Августом фон Хайеком (18991992 рр.) - концепщя розсшного знання; + Дугласом Нортом (1920-2015 рр.) - шститу-
цшна теорiя; + Робертом Солоу (1924 р. - по тепершнш час) -роль НТП в економiчному зростанш;
о о
го т о
а.
о <и
Рис. 1. Засновники теорп iнновацiйного напряму та сутнiсть |'х теорiй
+ Полом Ромером (1955 р. - по теперiшнiй час) i Робертом Лукасом (1937 р. - по тепершнш час) - нова теорiя зростання.
Основою теори економiчноi динамiки Й. Шум-петера е створення цшсно! системи погля-дiв, що пояснюе в рамках едино! та поЫдов-но! концепци новi явища й процеси.
Й. Шумпетер вважав, що фази зростання мо-жуть перериватися негативними фазами бмьш коротких циклiв, що накладаються на основну модель. Зменшення тривалосп хвиль вiн пов'язуе зi знижен-ням потенцiалу нововведень, зменшенням прибутку, зб1льшенням кiлькостi банкрутств, у результат яких в^дбуваеться остаточне прибирання iз виробничого апарату застарiлих елеменпв [7; 8; 13].
Й. Шумпетер розглядав ринковий мехашзм в епоху «великого бiзнесу» як плiдну взаемодго сил монополй й конкуренцй, що базуються на нововве-деннях. Вш стверджував, що в реальностi на ринках кнуе «гiбрид» моделей «чисто! монополй» та «чисто! конкуренцй». Разом з тим Й. Шумпетер в^дзначав, що конкуренщя не завжди е ефективною, переважно вона супроводжуеться недоцкьним використанням ресурав, деформацiею попиту тощо.
Iнновацiйнi нововведення утворюють основу конкуренцй нового типу, яка розширюе економiчнi процеси пiд тиском «творчого руйнування», що при-скорюе змiни безпосередшх умов формування витрат виробництва, цш, якостi товарiв тощо.
Динамiчну конкуренцго, засновану на зниженнi витрат виробництва й шдвищенш якостi продукцГ! за рахунок нововведень, Й. Шумпетер називае ефек-
тивною конкуренщею, яка е потужним стимулом роз-ширення обсяпв виробництва, зростання продуктив-ностi пращ, зниження цш, розширення асортиментiв продукцГ!.
Заслуга Й. Шумпетера полягае у формуванш комплексно! теорГ! динамiки розвитку економiчноi системи як основного елемента полiтики економiч-ного зростання, що е шдгрунтям для проведення ш-новацiйноi полiтики як на рiвнi окремих пiдприемств, так i в рамках нацюнальних економiк.
Cутнiсть концепци розсяного знання Ф. Хайека полягае в тому, що як економiчна реальшсть, так i людський штелект мае тенденцiю до по-стшно! змiни, перманентно еволюцiонуе. На думку вченого, ринкова економка формуеться та розви-ваеться в результатi шновацшного еволюцiонування людей.
Ним визначено, що теоретична модель еконо-мiки будуеться дослiдником на суб'ективнш селекцй окремих елементiв дшсносп, вiдповiдно, ця модель не може дати дшсно iстинних наукових знань про економку, якi б не залежали в^д досвiду та погляду досл^дника.
Такий характер формування та розвитку не створюе можливосп для людей, яш продукують iнно-ваци, цiлеспрямованого впливати на глобальнi процеси змш.
Ринкова економiка розвиваеться в^дпов^дно до свое! власно! внутршньо! логiки, зумовлено! фор-муванням людей керуватися сво!ми практичними знаннями, впленими у звичках. Практичнi знання, що використовуються шдприемствами, у бiльшостi
о
о о_
<
т о
<
2 ш
випадшв мае шформащю, яка «розсiяна» i «швидко втрачае свою значущiсть».
Ф. Хайек стверджував, що будь-якi ди несподiва-ного характеру можуть «пiдiрвати» механiзм розвиту ринку та паралiзувати господарську систему в цiлому. Св^домий контроль над господарським життям, будь-яка економiчна полiтика, нацiлена на отримання пев-них результатiв, неможлива, осккьки вона не може ощнити та використати той масив знань, який необ-хiдний для устшно! реалiзацГi ринкового розвитку.
Втручання в ринковий порядок з метою його реформування або вдосконалення, незалежно в1д того, якими намiрами керувалися особи, посягаючи на цей порядок, може мати лише руйншш насл^ки. Ринковий порядок, в^дшчае Ф. Хайек, роз-виваеться на основi власно! внутршньо! логiки, не маючи нiчого сшльного з морально-етичними нормами, як вiдстоюють представники тих чи шших сощ-альних верств i клаав, вимагаючи «велико! справед-ливостi», тобто бкьшо! рiвностi в розподiлi доходiв i майна [7; 11; 13].
Д. Нортом визначено, що шдприемства дшть у просторi, який створюеться конкретними шститу-цiйними обмеженнями, що дозволяе побачити вза-емодiю мiж правилами гри та поведiнкою и учасни-кiв. За умови, якщо пiдприемства спрямовують сво! зусилля на непродуктивну д^яльшсть, це означае, що шституцшш обмеження створили таке середовище, яке заохочуе саме таку дiяльнiсть. Зокрема, окремi кра!ни бiднi тому, що !х iнституцiйнi обмеження ви-значають таку систему винагород i стимулiв за еконо-мiчнi чи полiтичнi ди, що не заохочуе до продуктивно! д1яльносп [8; 11] .
Сво!ми дослiдженнями Д. Норт довiв, що головною функщею створених людьми шсти-туцш (законiв, постанов, угод, прав власносп тощо) е економiя трансакцiйних витрат, i вони всi разом утворюють шституцшну структуру економiки та суспкьства. Разом з тим, створеш людьми iнституцi! не можна в^дчути, побачити i навiть вимiряти.
1нституци, за Д. Нортом, можуть бути формаль-ними i неформальними (рис. 2).
Д. Норт трактуе, що етапи розвитку шституцш-но! структури е «переломним моментом в економiч-нш iсторi!». Перший етап розвитку пов'язано з нео-лiтичною револющею, яка вiдбулася 8-10 тисяч роив тому ! привела до виникнення держави; другий етап пов'язаний з револющею, яка в^дбулася у другш поло-вин1 XIX стол1ття ! привела до фундаментальних зм1н в економiчнiй системi в результатi розширення ринку та структурно-органiзацiйних зм1н.
Д. Норт обгрунтовуе тезу, що кр!м 1нституц1й (ради, регуляторнi агентства, церкви, асощаци, шко-ли, унiверситети тощо), як1 створюють «правила гри», в сустльств! 1снують i «гравцi» за цими правилами - шдприемства. Правила потр16но в1др1зняти в1д гравщв, правила мають визначати те, як ведеться гра, а мета команди, що грае за цими правилами, повинна поеднувати вмшня, стратегш i взаемодiю грав-ц1в, користуючись чесними засобами гри, але школи !х ди бувають нечесними.
Неокласична модель економiчного зростання Р. Солоу в^дображае д1ю 61льшо'! к1лькост1 факторiв та повнiше показуе реальну картину економiчного зростання, враховуе такi чинники зростання, як запас кашталу (заощадження), приркт населення та технiч-ний прогрес.
Рис. 2. Види шституцш за Д. Нортом
Жорсткий математичний аналiз неокласично! моделi економiчного зростання показуе, що довго-строкове економiчне зростання залежить не лише в^д накопичення капiталу та трудових витрат, а ще бкь-ше вiд технiчного прогресу [8; 13].
Полiтика економiчного зростання в моделi Р. Со-лоу може бути наведена в пасивному та активному варiантах (рис. 3).
конкуренщя е головним фактором економiчноi ди-намши, в основi яко! лежать шноваци; iнституцiйний контекст iнновацiйноi дiяльностi прямо впливае на П змiст i структуру.
У вiтчизнянiй лiтературi в^дзначаються такi осно-внi характеристики шновацшноста пiдприемств, як: + системний характер (сукупшсть особливим чином взаемодiючих елементш);
Рис. 3. Полiтика економiчного зростання в моделi Р. Солоу
Р. Солоу залучив до моделi економiчного зростання коефiцiент капiталоозброеностi пращ та додат-ковий параметр, що характеризуе розвиток техшчно-го прогресу.
Новий напрям у теори економiчного зростання припадае на 1980-90-т рр., коли науковцями П. Ро-мером i Р. Лукасом запропоновано враховувати вплив недосконало! конкуренци та оцiнювати роль можли-вих змiн норми прибутку, а головне - науково-техшч-ний прогрес, який став розглядатися як ендогенний, що породжуеться внутршшми причинами фактора економiчного зростання.
Уформалiзованих економiко-математичних моделях П. Ромера i Р. Лукаса висунутр гшоте-зу про ендогенний характер найважливших виробничо-технiчних нововведень, заснованих на вкладеннях у НТП i в людський каштал. В^дпов^дно до цiеi гiпотези зростаюча выдача вiд цих iнновацiй дiстаеться не ткьки тим, хто !х здшснюе, а й усьому сусп1льству [8; 13].
Кожен iз засновникiв шновацшного напряму пропонував свое бачення розвитку, акцентуючи увагу на окремих елементах i взаемозв'язках, хоча всi вони дотримувалися загальних методолопчних принципiв iнновацiйностi шдприемств (рис. 4), а саме: знання вщграють особливу роль в економiчному розвитку;
+ iнституцiональний аспект (вплив шнуючих у суспiльствi формальних i неформальних шсти-тутiв на темпи та масштаби розвитку шновацш); + поширення нових знань i технологiй (головна функцiя розвитку iнновацiй).
З початку 90-х роив XX столитя концепцш iнновацiйностi починае використовуватися в досль дженнях, проведених мiжнародними та вичизняни-ми пiдприемствами, у рамках полiтичних програм окремих держав тощо.
У даний час концепцш шновацшносп отримала широкий розвиток у вичизнянш i зарубiжнiй науцi за такими основними напрямками:
+ рiзнi пiдходи до визначення i типологГ! iнно-вацiй;
^ досл^ження у сферi розвитку iнновацiй, по-нятГйного апарату, державно! iнновацiйноi полГТИКИ;
^ дослiдження динамiки iнновацiйних процеав; ^ аналiз iнновацiй на рГвш пiдприемств; ^ розробка моделей науково-техшчного прогресу та врахування чиннишв, що характери-зують iнтелектуальну та шновацшну д1яль-нГсть при по6удовГ макроекономiчних вироб-ничих функцГй; + розробка моделей економiчного зростання з урахуванням iнновацiйноi д1яльностГ;
Й. Шумпетер
Теорт економмно! динамш
Ф. Хайек
Концепцт розаяного знання
П. Ромер \ Р. Лукас *
Нова теор^ зростання
Р. Солоу
Роль НТП в еконо-ммному зростанн
Д. Норт
1нституц1йна теорт
Г
Засновники теор\Т \нновац\йного напряму
Б.-А. Лундвалл
(утверситет м. Уппсала, Швец1я) -------^ __
К. Фр1мен (1нститут долсщжень науково! полтки Сассекського утверситету, Великобриташя)
3
Р. Нельсон
(Колумбмський ушверситет, США)
""г--------
Фундаментальна наукова основа \нновац\йноТ платформи
Загальн\ методолог\чн\ принципи \нновац\йност\ п\дприемств
Фактором економ1чно1 динам1ки е конкуренцт мж пщприемцями, в основ! яко! лежать ¡нноваци
Особливу роль в економмному розвитку в1д1грають знання
1нституц1йний контекст ¡нновацмно! д1яльност1 прямо впливае на и зм!ст ! структуру
Основн\характеристики \нновац\йност\ п\дприемств
Системний характер, тобто розгляд як сукупност! особливим чином взаемод!ючих елемент!в
1нституц!ональний аспект, тобто вплив ¡снуючих у сусп!льств! формальних ! неформальних ¡нститулв на темпи та масштаби розвитку ¡нновац!й
1
Поширення нових знань ! технолога як головна функц!я ¡нновац!йност! пщприемств
го-:
Основн\ напрямки \нновац\йност\ пщприемств
1 1 1 1 1
Р¡зн¡ п¡дходи до визначення ¡ типологп ¡нновац¡й Досл¡дження динамки ¡нновац¡йних процес¡в Моделювання поведшки на конкурентних ринках з ¡нновац¡ями Розробка моделей економмного зростання з урахуванням ¡нновацмно! д¡яльност¡ Аналв ¡ моделювання дифузп ¡нновацм Анал¡з ¡нновацм на р¡вн¡ п¡дприемств
г > 1 > г
Досл¡дження у сфер¡ розвитку ¡нновацм, понят¡йного апарату, державно! ¡нновацмно! пол¡тики Розробка моделей науково-техн¡чного прогресу ¡ врахування чинник¡в, що характеризують ¡нтелектуальну та ¡нновац¡йну д¡яльн¡сть при побудов¡ макроеконом¡чних виробничих функц¡й Оц¡нка рол¡ рег¡он¡в у розвитку економш ¡нновац¡й ¡ формування ¡нновацмно! пол¡тики
Формування \нновац\йност\ п\дприемства як системного п\дходу
Рис. 4. Фундаментальна наукова основа формування шновацшносл пiдприcмств
+ аналiз i моделювання дифузГ! iнновацiй; + моделювання поведiнки на конкурентних
ринках з iнновацiями; + оцiнка рол1 регiонiв у розвитку економiки ш-новацiй г формування iнновацiйно! пол1тики.
ВИСНОВКИ
На основ! проведеного дослГдження можна стверджувати, що фундаментальною науковою основою формування шноващйност1 е наукове шдгрун-тя, яке формувалося протягом бГльше ста рок1в, п1д
впливом рiзниx факторiв. Але, незважаючи на те, що кожним з науковщв 6уло зроблено значний вклад y розвиток iнновацiйностi, еволюцiйнiсть цього розвитку вимагаe постiйного продукування новж креа-тивниx поглядiв для активного розвитку не пльки шд-пршмства, краши, але i свiтовоï економши в ц1лому, шляxом залучення шститущонально'1 структури, креативного мислення персоналу та розвитку науково-теxнiчного прогресу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Богуш Л. Г. Пщходи до формyвання стратеги розвитку туристично'1 шдустри' в УкраТш. Typucmu4HO-Kpae3HaB4i доШдження. 2004. Вип. S. С. 135-155.
2. Данько M. I., Дикань В. Л., КалМченко Л. Л. Пщ-вищення iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалy промисло-вих пщприемств залiзничного транспорту в умовах штегра-цiйних процесiв : монографiя. Харш : УкрДАЗТ, 2010. 1б7 с.
3. 1льницька Г. Я. Формування фiнансово-економiч-ного механiзмy yправлiння пщприемством. HayKOBUü bíchuk yKpaïHcb^o державного лкотехшчного yHiBepcumemy. 2004. Вип. 14.7. С. 291-294.
4. М^енко А. П. Стратепчне управлшня : навч. поаб. Кш'в : Центр навчальноТ лгератури, 2004. 3бб с.
5. Пpохоpова В. В., Пpоценко В. М., Чобiток В. I. Формування конкурентно!' стратеги' пщприемств на засадах шновацмно-спрямованого швестування : монографiя. Хар-ш : У1ПА, 2015. 291 с.
6. Пpохоpова В. В. Економiчний розвиток пщприем-ства: теоретико-методологiчний аспект : монографiя. Харкiв : УкрДАЗТ, 2010. 523 с.
7. Словник шшомовних шв I за заг. ред. О. С. Мельни-чука. Кш'в, 1974. 77б с.
S. Словари и энциклопедии на Академике. Энциклопедический словарь экономики и права URL: http:IIdic. academic.ruIcontents.nsfIdic_economic_lawI?f=0JzQldCW0J Q=&t=0JzQmNCd0Jg=&nt=232&p=5
9. Tpидiд О. M. Органiзацiйно-економiчний механiзм розвитку пщприемства : монографiя. Харкiв : ХДЕУ, 2008. 3б4 с.
1D. Циглик I. I. Внутршшй економiчний механiзм пщ-приемства : навч. поаб. 1вано-Франшськ, 1МЕ, 2000. 104 с.
11. https:IIuk.wikipedia.orgIwiki
12. Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston, 1984.
13. Економiчний словник. URL: http:IIabc.informbureau. comIhtmlIoaidess
REFERENCES
Bohush, L. H. "Pidkhody do formuvannia stratehii roz-vytku turystychnoi industrii v Ukraini" [Approaches to formation of strategy of development of tourist industry in Ukraine]. Turystychno-kraieznavchi doslidzhennia, no. 5 (2004): 135-155.
Danko, M. I., Dykan, V. L., and Kalinichenko, L. L. Pidvysh-chennia investytsiino-innovatsiinoho potentsialu promyslovykh pidpryiemstv zaliznychnoho transportu v umovakh intehratsiinykh protsesiv [Increase of investment-innovative potential of industrial enterprises of railway transport in the conditions of integration processes]. Kharkiv: UkrDAZT, 2010.
"Ekonomichnyi slovnyk" [Economic Dictionary]. http:II abc.informbureau.comIhtmlIoaidess
Freeman, R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston, 1984.
Ilnytska, H. Ya. "Formuvannia finansovo-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia pidpryiemstvom" [Formation of financial and economic mechanism of enterprise management]. Naukovyi visnyk Ukrainskoho derzhavnoho lisotekhnichnoho uni-versytetu, no. 14.7 (2004): 291-294.
Mishchenko, A. P. Stratehichneupravlinnia [Strategic management]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2004.
Prokhorova, V. V. Ekonomichnyi rozvytok pidpryiemstv a: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Economic development of the enterprise: theoretical and methodological aspect]. Kharkiv: UkrDAZT, 2010.
Prokhorova, V. V., Protsenko, V. M., and Chobitok, V. I. Formuvannia konkurentnoi stratehii pidpryiemstv na zasadakh inno-vatsiino-spriamovanoho investuvannia [Formation of competitive strategy of enterprises on the basis of innovation-oriented investment]. Kharkiv: UIPA, 2015.
"Slovari i entsiklopedii na Akademike. Entsiklopediches-kiy slovar ekonomiki i prava" [Dictionaries and Encyclopedias on the Academician. Encyclopedic Dictionary of Economics and Law]. http://dic.academic.ru/contents.nsf/dic_economic_law/7f =0JzQldCW0JQ=&t=0JzQmNCd0Jg=&nt=232&p=5
Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words]. Kyiv, 1974.
Trydid, O. M. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm ro-zvytkupidpryiemstva [Organizational and economic mechanism of enterprise development]. Kharkiv: KhDEU, 2008.
Tsyhlyk, I. I. Vnutrishnii ekonomichnyi mekhanizm pid-pryiemstva [Internal economic mechanism of the enterprise]. Ivano-Frankivsk: IME, 2000.
https://uk.wikipedia.org/wiki
О
о
Q_
<c
OQ О
<
О ш
