CC BY
6
УДК 338.3 JEL: L24; D92; E22; G31
ФОРМУВАННЯ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНОГО 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ФОНДУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГО- ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА П1ДПРИШСТВАХ, ЩО ЗД1ЙСНЮЮТЬ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНУ Д1ЯЛЬН1СТЬ*
®2019 КОТЕНКО О. О., ДОМАШЕНКО М. Д., КОТЕНКО Ю. Л.
УДК 338.3
JEL: L24; D92; E22; G31
Котенко О. О., Домашенко М. Д., Котенко Ю. Л. Формування спецiалiзованого швестицшного фонду для забезпечення енерго- та ресурсозбереження на пiдприcмствах, що здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть
Мета cmammi полягае в об(рунтувант доцльностi формування спещал'вованого швестицшного фонду (буфера) на тдприемствах, що здшснюють зовтшньоеконом/чну д'тльшсть, виокремлення напрямк/в його створення та шлях/в використання з позицИпостулат'ю сталого розвитку в контекстi енерго- та ресурсозбереження. В'дзначено, що курс на забезпечення сталого розвитку кожного тдприемства, виробництва, орга-ызацП е необоротною та адекватною до сучасних реалш тенденц/ею. Необх/дшсть проведення переоснащення виробництв або побудова нових потужностей, заснованих на постулатах сталого розвитку, вимагае фнансових вливань, на що тдприемство часто не мае достатнього обсягу оборотних ресурав, вдаючись до баншвського кредитування або пошуку швестор'в, що знижуе економ/чний ефект в'д взятого тдприемством курсу та робить його залежним в/д зовтштх кредитор'^. Перспективою подальших досл'джень у даному напрямi е створення на тдприемствах спещал'вованих нвестицшних буфер'в у вигляд/ в'докремленого рахунка, який стане тим 'нструментом, що зможе забезпечити фшансову не-залежшсть компанИ в питаннях енерго- та ресурсозбереження; буде потужним антикризовим мехатзмом забезпечення фшансовоi стшкостi в умовахмшливост/економiчного кл'шату та iмпульсом для яксного розвитку тдприемництва на благо крани та суспльства. Ключов'! слова: антикризове управлшня, ф'тансова стйк/сть, сталий розвиток, концепщя сталого розвитку, енергозбер'гаюч технологи, ресур-созбер'гаюч технологи, зовтшньоеконом/чна д'тльтсть, м/жнародний б/знес, м/жнародна торгвля, управлшня фшансовими ресурсами. DOI:
Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 1. Ббл.: 10.
Котенко Олександр Олександрович - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри м/жнародних економнних в'дносин, Сумський дер-жавний ушверситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Украина) E-mail: o.kotenko@macro.sumdu.edu.ua
Домашенко Марина Дмитрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри мжнародних економ/чних в'дносин, Сумський державний утверситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Украна) E-mail: 687737fem@gmail.com
Котенко ЮляЛеон'д'юна- вчитель, Комунальна установа «Сумська г/мназ'т № 1» (вул. Засумська, 3, Суми, 40030, Украна)
УДК 338.3 UDC 338.3
JEL: L24; D92; E22; G31 jel: L24; D92; E22; G31
Котенко А.А.,Домашенко М.Д., Котенко Ю. А формирование oenko O. О., Domashenko M. D, Kotenko Ju. L. Formation
специализированного инвестиционного фонда для обеспечения of a Specialized Investment Fund to Provide Energy
энерго- и ресурсосбережения на предприятиях,осуществляющих and Resource Saving in Enterprises Engaged
внешнеэкономическую деятельность
Цель статьи состоит в обосновании целесообразности формирования
in Foreign Economic Activities
специализированного инвестиционного фонда (буфера) на предприяти- The article is aimed at substantiating the feasibility of forming а зреааЫ
ях, осуществляющих внешнеэкономическую деятельность, выделение investment fund (buffer) in enterprises engaged in fomgn копотс actívh
направлений его создания и путей использования с позиции постулатов ties, allocating the directions of its creation and ways of using it from a view
устойчивого развития в контексте энерго- и ресурсосбережения. От- of sustainable development in the context of energy and resource saving. It
ж^о что курс на обеспечение устойчивого развития каждого пред- is specified that the course towards ensuring the sustainable development
приятия, производства, организации является необратимой и адек- of each enterprise, production, organization constitutes a tendency that is
ватной современным реалиям тенденцией. Необходимость проведения . , , , ,.. „ , . ,
переоснащения производств или строительство новых мощностей, lrreverslble and adequate to modern realities The need to re-equipe produc-
основанных на постулатах устойчивого развития, требует финансо- tion facilities or to build new capacities based on thepostulates of sustainable
вых вливаний, на что предприятие часто не имеет достаточного объ- development requires financial injections that enterprise often cannot afford,
ема оборотных ресурсов, прибегая к банковскому кредитованию или having no sufficient volume of revolving resources, seeking bank credits or
поиску инвесторов, что снижает экономический эффект от взятого investors, which reduce the economic effect of the chosen course and makes
предприятием курса и делает ег°зависимым от внешних кредит°р°в. the enterprise dependent on external creditors. Prospect for further research Перспективой дальнейших исследований в данном направлении явля- г ■ .■ * а ■ с с
ется создание на предприятиях специализированных инвестиционных in this direction is the creation of specialized investment buffers in theform of
буферов в виде отдельного счета, который станет тем инструмен- a separate account in the enterprises, which will become the instrument that
том, что сможет обеспечить финансовую независимость компании в will assist ensuring the financial independence of company in terms of energy
вопросах энерго- и ресурсосбережения; будет мощным антикризисным and resource saving; will be a powerful anti-crisis mechanism for ensuring
механизмом обеспечения финансовой устойчивости в условиях измен- financial sustainability in the face of a volatile economic climate and, at the
чивости экономического климата и импульсом для качественного раз- same time, an impetus for the qualitative development of entrepreneurship
вития предпринимательства на благо страны и общества. с , . ,
for the benefit of the country and society.
Ключевые слова: антикризисное управление, финансовая устой- ' ' ' ' '
чивость, устойчивое развитие, концепция устойчивого развития, Keywords: crisis management,financial sustainability, sustainable develop-
энергосберегающие технологии, ресурсосберегающие технологии, ment sustainable devel°pment concp energy-saving techno|ogies, re-
внешнеэкономическая деятельность, международный бизнес, между- source-saving technologies, foreign economic activity, international business,
народная торговля, управление финансовыми ресурсами. international trade Financial resource management.
Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 10.
Котенко Александр Александрович - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Сумской государственный университет (ул. Римского-Корса-кова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: o.kotenko@macro.sumdu.edu.ua
Домашенко Марина Дмитриевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международных экономических отношений, Сумской государственный университет (ул. Римского-Корсакова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: 687737fem@gmail.com
Котенко Юлия Леонидовна - учитель, Коммунальное учреждение «Сумская гимназия № 1» (ул. Засумская, 3, Сумы, 40030, Украина)
Fig.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 1. Bibl.: 10.
Kotenko Oleksandr О. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, Sumy State University (2 Rymskoho-Kor-sakova Str., Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: o.kotenko@macro.sumdu.edu.ua
Domashenko Maryna D. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Sumy State University (2 Rymskoho-Korsakova Str., Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: 687737fem@gmail.com
Kotenko Julia L. - Teacher, Municipal institution «Sumy Gymnasium No. 1» (3 Zasumska Str., Sumy, 40030, Ukraine)
Акумулювання фондiв фшансових ресурав для виршення рiзноманiтних адмШстративних, виробничих, оргашзацшних завдань е звич-ною проблемою для кожного шдприемства, незалеж-но в^д галузевого шдпорядкування чи форми власнос-т1 В умовах мшливост та нестабкьност фшансово-економiчного середовища в краМ функцюнування, у ситуацiях, коли нацюнальна валюта мае тенденцй до рiзкого коливання, все бкьшо! актуальносп набува-ють питання заощадження частини прибутку у вигля-дi спецiалiзованих фондiв, як б можна було викорис-товувати як запас лшвкност для мшiмiзаци або, по можливосп, швелювання впливу такого роду неспри-ятливих факторiв. У цих умовах знаходити резерви вивкьнення кошпв для формування окремих фондiв фшансових ресурав, як б зберталися на окремих ра-хунках та використовувалися б на фшансування лише окремих, специфiчних витрат, е не лише доволi сер-йозною фiнансовою проблемою, але i фундаменталь-ним психолопчним викликом.
Окремим питанням е не лише шдходи до формування фондiв фiнансових ресурсiв, але i принципи та напрямки 1х використання. Перспективним на-прямком використання такого буфера ми вважаемо реалiзацiю iнвестицiйних проекпв з енерго- та ресур-созбереження на пiдприемствах з метою отримання позитивного фшансового ефекту вiд оптимiзащI використання енергоносив, палива та ресурав вироб-ництва, а також отримання позитивного iмiджу ком-пани, яка долучаеться до проблем сталого розвитку.
Виршення проблем формування такого буфера й обгрунтування дощльносп 1х формування на шд-приемствах, що здiйснюють зовнiшньоекономiчну дь яльнiсть, i е метою дано1 статтi.
Окремi аспекти вирiшення проблем вдоскона-лення фшансового менеджменту на шдприемствах, що здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, присвяченi роботи: I. О. Бланка, О. Т. бвтух, Ф. О. Жу-
равки, А. Г. Грязново'1, I. I. Д'яконово!, Л. А. Зверук, О. В. Коваленко, Ф. С. Мишина, В. В. Лионенко,
0. О. Терещенко та шших. Проблематика реалiзащI проектiв енерго- та ресурсозбереження знаходить вкображення в роботах Г. Г. Гелетухи, А. В. Прокопа,
1. М. Сотник, А. I. Шевцова тощо.
Наявшсть фiнансових ресурсiв для збережен-ня можливостi погашати зобов'язання незалежно в1д циклу розвитку економши (цикл вiдносноI фь нансово1 стшкосп, передкризовий перiод, кризовий перiод, посткризовий перюд) прийнято розумiти до-статшм для визнання пiдприемства фiнансово стш-ким. Разом з тим, в умовах загострення конкуренци на бкьшосп ринкiв готово! продукци та послуг, за-мало лише просто зберегти свою фшансову стiйкiсть. Iмпульс для подальшого економiчного розвитку та зростання на початку нового економiчного циклу може гарантувати те шдприемство, яке не лише мало можлившть обслуговувати сво! борги в кризовий перюд, але i мае потенщал для такого розвитку.
П
* Роботу виконано за рахунок бюджетних кош™ МОН УкраТни, наданих на виконання науково-дошдно!' роботи № 0118U003571 «1нновацмний менеджмент енергоефективних та ресурсозберо-ючих технологiй в УкрашЬ та № 0117U003922 «1нновацмш драйве-ри нацюнально!' економiчноï безпеки: структурне моделювання та прогнозування».
+
+
+
+ + + +
отенщалом у цьому випадку можна вважа-ти наявнiсть оборотних коштiв, як б можна було використовувати для реалiзащï: npoeKmiB техтчного переоснащення - формування стратегй енерго- та ресурсозбереження та реалiзащï окремих швестицшних проекпв у цьому напрямку; платв по реконструкци адмшстративних i виробничих потужностей - проведення малого, середнього та капитального ремонту примщень, машин та обладнання; диверсифжаци продукци, що випускаеться, або розширення спектра надання послуг; ребрендингу компани - збереження основних щдхцддв та виробництв 3i змшою торгових марок, iмiджу, дизайну; iдей техтчного nереорieнтування шдприемства на новi види продукци' чи послуг; фшансування консалтингових, рекламних, логктичних, юридичних послуг компанш; розширення основних фондiв; зовнштх швестицшних nроектiв - швесту-вання в новi виробництва; щнш папери;
кушвлю ноу-хау; замовлення НДДКР у зо-вшшшх пiдрядникiв; купiвлю лiцензiй на ви-робництво та використання штелектуально! власностi тощо.
З цих позицш упевнено можна стверджувати, що можливосп використання акумульованого фь нансового потенщалу вочевидь необмеженi. Разом з тим, ми вважаемо, що особливо! актуальносп за-слуговують навiть не фiнансовi аспекти, а напрямки, пов'язанi з концепщею сталого розвитку.
Kонцепцiя сталого розвитку, з фшансово! точки зору, розумiе виробництво як певний осеред-ок, дiяльнiсть якого мае бути орiентованою на знаходження оптимального, розумного балансу мiж iнтересами власне шдприемства, громадськост (люд-ства) та майбутнк поколiнь. Тому концепцiя сталого розвитку, о^м традицiйних економiчноí, сощаль-но! та екологiчноi компонент, мае також розглядати фшансову компоненту, сутнiстю яко! i повинно бути розумiння того, що без фшансово! ефективност реа-лiзацiя iнших компонент просто неможлива (рис. 1).
Зважаючи на представлену схему, можна зроби-ти висновок, що для шдприемства концепщя сталого розвитку е пошуком «золото! середини» мiж тим, що компани важливо, i тим, що теоретично !й не потрiб-но. Але таке враження може виникати лише на перший погляд:
+ по-перше, економiя матерiалiв та ресурсiв призводить i до скорочення витрат на !х закупку, що пiдвищуе фшансову ефектившсть пiдприемства;
по-друге, оптимiзацiя виробництва сприяе по-шуку так званих «вузьких мiсць», що не лише шдвищуе ефективнiсть виробництва в щлому, але й дозволяе знаходити резерви економГ!
+
витрат, що також мае позитивний фшансовий ефект;
+ по-трете, пiдприемства, як принципово вiдмовляються здiйснювати iнвестування у проекти енерго- та ресурсозбереження, оби-раючи екстенсивш напрямки функщонуван-ня, е, як правило, об'ектами для рiзного роду стягнень до державного бюджету (штрафи за неправомiрне використання ресурсiв, забруд-нення повiтря, вод, земельних ресурав), а та-кож об'ектами бойкотування ринком, страй-шв мiсцевого населення тощо [9]; + по-четверте, компанiя, що не лише декларуе у свош Mieü", але i реалiзуе проекти, пов'язанi зi сталим розвитком i корпоративною сощ-альною в^пов^альшстю, мае конкурентнi переваги не лише на товарних ринках (особливо актуальними щ питання е для фiрм, як виходять на ринки розвинених краш), але i пiдвищуе iнвестицiйну привабливкть, що розширюе не лише джерела потенцшного прибутку, але i потенщал ïx акумулювання iз зовнiшнix джерел.
Тому можна стверджувати, що сучасне шдпри-емство не мае ставитися до сталого розвитку як до теоретично! концепцй', спрямовано! на задоволення потреб, не пов'язаних iз реальними iнтересами компанй', бо вона дае реальну фшансову выдачу.
Проте необх1дно розумiти, що отримання реального фшансового ефекту в1д швестування у ста-лий розвиток вимагае значних обсяпв фiнансовиx ресурав, що може викликати необxiднiсть залучення значних обсяпв кредитування, а тому окупшсть таких проекив може бути доволi тривалою.
На нашу думку, ефектившсть реалiзацiï таких проекив може пiдвищуватися шляхом використання
£
Концепщя сталого розвитку
Фшансовий компонент - отримання позитивного фшансового ефекту основноТ д1яльносп, досягнення Miciï компани, ТТ основних завдань i стратегй
S
ЕкономЫний компонент - оптимальне, зважене використання реcурciв для забезпечення розширеного вiдтворення та захисту штереав людства
Баланс
Соцальний компонент - зниження напруженосп мiж людьми, забезпечення Тх розвитку, пiдтримка культурних цшностей
Еколог'тний компонент - збереження екосистем, зниження техногенного антрополопчного впливу на навколишне середовище в цтому шляхом оптимiзацiï споживання матерiалiв
Рис. 1. Загальш аспекти концепцГ|' сталого розвитку з позицй' фiнансового компонента Джерело: розроблено на ochobî [6; 7; 10].
<С m I—
о
S со
Q_ 1=
<
О
<
о
ш
допомiжних фшансових iнструментiв, зокрема таким шструментом може бути спецiалiзований швестицш-ний фонд (буфер) - Б1Р.
Cпецiалiзований iнвестицiйний фонд, за нашим розумшням, - це окремий iнвестицiйний ра-хунок, що формуеться з прибутку шдприем-ства у виглядi строкового депозиту в обслуговуючо-му банку та створюеться з метою резервування час-тини додано! вартост для потреб реалГзацГ! проектiв енергозбереження та/або для реалiзацiI антикризово! стратегй.
За таким тдходом, зважаючи на зазначеш умо-ви, механiзм розрахунку цього показника мае вГдпо-вiдати таким критерiям:
+ не створювати вГдчутного тягаря для прибут-кiв шдприемства, оскiльки це напряму впли-вае на фшансову безпеку компани; + включати в себе антициклiчний (вiдрахування до Б1Р мае коливатися залежно вГд змiн у ма-кроекономiчному середовищi кра!ни) та ан-тикризовий (бути додатковим джерелом фГ-нансування непередбачуваних втрат, витрат, зобов'язань тощо) [8]; + бути максимально наближеним до шдприемства. 1ншими словами, його складовi мають здiйснювати безпосереднш вплив на дГяль-нiсть шдприемства; + розраховуватися максимально просто (роз-рахунок Б1Р не мае включати складних макро-економiчних розрахункiв, осюльки бухгалтер пiдприемства мае вiдраховувати кошти до такого фонду щомкячно); + носити обмежено примусовий характер, тоб-то не стягуватися як податок, що потенцшно могло б стати джерелом заниження прибуткгв та виведення !х частини через такий фонд, а вГдраховуватися як добров1льний внесок у свое ж яйсне економiчне зростання. З цих по-зицiй, ми вважаемо, що базою вГдрахувань до такого буфера мае бути чистий прибуток шд-приемства;
+ iснувати у виглядi iнвестицiй, що означае його обов'язкову прив'язку до депозитно-кредит-них операцш; + формуватися виключно у виглядГ строкового депозиту iз достроковим зняттям. У iншому випадку, якщо такий рахунок буде строковим, сформованим на рж - два - п'ять, вш, звiсно, матиме бiльшу дохiднiсть, але втратить будь-який антикризовий сенс - це буде простий строковий депозит.
З цих позицш, розглянувши декiлька можливих варiантiв розрахунку, ми дiйшли висновку, що для тих цкей, як ми ставимо перед буфером Б1Р, та вГд-повiдно до зазначених вище критерив, найкращим чином вГдповГдае формула складних вiдсоткiв [2].
А тому ми пропонуемо розраховувати щомкячний рiвень вiдрахувань до спецiалiзованого швестицшно-го фонду за такою формулою:
{ \ а' р
БШ = ЫР • II11 + - I , (1)
де ЗШ - спецiалiзований швестицшний фо нд;
ЫР - чистий прибуток шдприемства за званий мкяць;
II - iндекс iнфляцГí в кра'М; г - рГчна вГдсоткова ставка з достроковим зняттям за депозитами в шоземнш валютГ обслуговуючо-го банку;
а - кГлькГсть нарахувань у перюдц р - кГлькГсть рокГв.
У рамках даного розрахунку, за кГлькГсть нарахувань у перюдГ ми беремо 12 (по кГлькостГ мшящв у роцГ, осюльки вГдрахування до Б1Р будуть вГдбувати-ся щомГсячно), а кГлькГсть роив такого депонування приймемо за 1 рж.
АнтициклГчний ефект даного ГнвестицГйного фонду (буфера) виражаеться у його прив'язщ до рГвня ГнфляцГ! в кра!нГ:
+ при його зростаннГ зростатимуть Г вГдраху-
вання до такого фонду; ^ при його зниженш, вГдповГдно, вГдрахування будуть знижуватися. РГвень ГнфляцГ! в кра!нГ агрегуе в собГ загальнГ тенденцГ! в економГцГ та вГдображае бажання та го-товнГсть суб'ектГв господарювання до заощадження або використання накопичених фшансових ресурав.
Разом Гз тим, у використанш Гндексу ГнфляцГ! як коригуючого коефщента для розрахунку вГд-рахувань до Б1Р е також очевидний недолк: якщо в кра!нГ Гснуе проблема галопуючо! ГнфляцГ! (10-50%), пГдприемства матимуть проблему з постш-ним зростанням витрат на сировину, матерГали, енер-гоносГ!, заробГтну платню тощо, а значить, вони просто не зможуть собГ дозволити заощаджувати 15-20% свого прибутку. Бкьше того, зважаючи на знецшення грошей протягом року, таке заощадження взагалГ не матиме сенсу.
З цих позицш ми визначаемо, що створення спещалГзованого швестицшного фонду е надзвичай-но актуальним для експортоорГентованих пГдпри-емств, тобто тих, яю мають постшне джерело надхо-дження шоземно! валюти. ТакГ пГдприемства мають певний захист вГд знецГнення нацюнально! валюти, а тому можуть собГ дозволити бкьш широкий маневр для таких вГдрахувань.
У даному випадку шдекс ГнфляцГ! е показником того обсягу, який шдприемство мае заощаджувати у виглядГ спецГалГзованого ГнвестицГйного фонду, Г, зважаючи на вищенаведене, ми пропонуемо сфор-мувати пГдхГд до таких вГдрахувань за принципом: «поточний рГвень ГнфляцГ! в кра'М, але не бкьше
10%» (10% у науковш лiтературi визначаеться як ви-щий порiг помiрноI iнфляцГi [5]). Такий пiдхiд створить умови, за яких:
+ пiдприемство не буде мати надзвичайно висо-
кого навантаження на прибуток; + створиться умовний коридор, в якому буде забезпечуватися ефект антицикмчносп (на-вiть фiнансово стiйкi економжи мають пев-ний рiвень шфляци).
Hеобхiдним i надзвичайно важливим питан-ням у цьому контекстi е визначення того, для яких шдприемств створення Б1Р е доволi ак-туальним. Вiдповiдно до Закону Украши «Про внесен-ня змiн до Закону Украши «Про бухгалтерский облж та фiнансову звiтнiсть в Укра'М» щодо вдосконален-ня деяких положень» № 2164-УШ вiд 05.10.2017 р. [3] шдприемства прийнято класифiкувати на чотири типи (мжро-, малi, середнi, великi) за такими крите-рiями: балансова вартiсть активiв; чистий дох1д вiд реамзацц продукци (товарiв, робгг, послуг); середня кiлькiсть працiвникiв. Для потреб нашого досл^джен-ня зупинимося на критери чистого рiчного доходу, за яким визначаеться:
+ мiкропiдприемство мае рiчний чистий доход не б1льше 700 тис. евро; мале шдприемство - до 8 млн евро; середне шдприемство - до 40 млн евро; велике шдприемство - понад 40 млн евро.
Розрахувавши обсяг заощаджених ресурав за рж, в^дпов1дно до даного критерiю, отримаемо такий результат (табл. 1).
+ + +
шiсть пiдприемств е малими або мжрошдприемства-ми, i далеко не ва мають рiчний чистий доход навиь близький до 20 млн грн (у етваленп 700 000 евро).
Створення такого буфера е доцкьним, коли рiчний обсяг акумульованих до нього кошпв складае близько 6-7 тис. евро та бкьше. Така сума дозволяе фшансувати базовi проекти iз енерго-збереження. У шшому випадку, якщо шдприемство мае можлившть iнвестувати 2-3 тис. евро щорiчно до буфера Б1Р, воно буде позбавлене можливостi ре-алiзовувати проекти енергозбереження щорiчно та буде змушене акумулювати значнi фiнансовi ресурси протягом дек1лькох рокiв. Це, зважаючи на постiйне зростання щн на рiзного роду технологiчнi ршення, можна вважати не лише деструктивною практикою, але i ситуацiею, в якш створення такого буфера втра-чае свое друге - антикризове - призначення.
Так, наприклад, середня варйсть встановлення на територи пiдприемства сонячно1 електростанци по-тужнiстю 10 кВт з вартiстю робiт по монтажу складае 5900-7200 евро (залежно в1д устаткування та конкретного шдрядника). О^м цього, сонячна електростан-цiя тако! потужностi вимагае встановлення близько 36 сонячних панелей, що створюе додатковi проблеми тим пiдприемствам, якi не мають в^дпов^дних площ.
Якщо зосередити увагу на запропонованому нами механiзмi формування буфера Б1Р, можна по-бачити, що вiн складае свого роду операцш «оберне-ного кредитування». З його допомогою, замiсть того, щоб збирати початкову суму для отримання кредиту шд проект енергозбереження, шдприемство мае
Таблиця 1
Рiчний акумульований до фонду обсяг фшансових ресурсiв, залежно вiд типу шдприемства
Тип шдприемства Рiчний чистий доход вщ реалiзацм продукцГ|' (товарiв, робiт, послуг) Накопичений буфер Б!Р за рш (на основi розрахунку щомкячних вщрахувань)*
М1крошдприемство 700 тис. евро 61 600 евро
Мале шдприемство 8 млн евро 704 000 евро
Середне шдприемство 40 млн евро 3 520 000 евро
Велике шдприемство 60 млн евро 5 280 000 евро
Примака: * - для розрахунку було прийнято рiчну вiдсоткову ставку по валютних депозитах АТ «Ощадбанк» у розмiрi 2,5% рiчних [4] i темп iнфляцií в розмiрi 9% (зростання на червень 2019 р. порiвняно з червнем 2018 р.) за даними Державно! статистично! служби УкраТни [1]. Джерело: розраховано автором на основi [1; 4].
Таким чином, якщо брати за основу таку кла-сифжацш шдприемств, розрахунки показують, що створення спецiалiзованого iнвестицiйного буфера надасть потужний потенщал для заощадження та ре-^зацц iнвестицiйних проектiв.
Разом з тим, зважаючи на об'ективну реальнiсть та базуючись на даних показнишв структурно! статистики по суб'ектах господарювання з розподком за !х розмiрами Державно! служби статистики, бкь-
можливкть його повного фiнансування за рахунок власних кошпв. Вочевидь, термiн безпосередньо! ре-алiзацГí планiв з енергозбереження в1дстроковуеть-ся, але при такому пiдходi строк окупностi е значно коротшим, оскiльки впровадженi технолог!! будуть одразу давати в^дчутний фiнансовий ефект (в1дсутш платежi по кредитах).
Акумульоваш кошти до буфера Б1Р можуть бути спрямоваш на проекти iз:
+ побудови нових, з енерго- та тепло збережен-ням, адмГнГстративних Г виробничих примГ-щень;
+ переоснащення вже Гснуючих потужностей за допомогою енерго- та ресурсозберГгаючих технологГй;
+ систематичне оновлення та забезпечення енерго- та ресурсозбереження основних ви-робничих фондГв (зокрема енергоефективни-ми автомобГлями); + пГдвищення якостГ продукцГ! через вдоскона-
лення виробничих процесГв; + скорочення виробничих затрат, а отже, Г собГ-вартост вироблених товарГв та послуг тощо.
Уцьому реалГзуеться Г антикризовий ефект створення на шдприемствГ такого фонду. В умовах нестабильной фшансово-економГч-ного клГмату у свГтГ; пГдвищення вартостГ сировини, матерГалГв та квалГфшовано! працГ; загострення уваги суспГльства до проблем енерго-, ресурсозбереження, екологГчно! безпеки виробництв, використання води; популяризацГ! питань, пов'язаних Гз корпоративною соцГальною вГдповГдальнГстю тощо, менеджмент, який не може або не хоче долучатися до вирГшення на сво! пГдприемствах зазначених проблем, ставить ви-робництва перед питанням втрати конкурентних пе-реваг, що, зважаючи на гостру боротьбу на сучасних ринках товарГв та послуг, е катастрофГчним. I якщо в масштабах держави банкрутство (або просте за-криття) окремих мГкропГдприемств е, за великим рахунком, нормальною ситуацГею, то лГквГдацГя великих агропромислових комплексГв, заводГв, торго-вельних мереж, мереж Гз надання рГзного роду послуг, тобто, осередшв зайнятостГ тисяч громадян, е доволГ серйозною, системною, стратегГчною проблемою.
З цих причин ми акцентуемо увагу на тому, що створення окремих фГнансових резервГв у виглядГ вГдокремленого рахунка вузько! спецГалГзацГ! е тим Гнструментом, який мае потенцГал не лише для реа-лГзацГ! окремих значущих проекпв в еколопчному, ресурсному, соцГальному планах, але Г для вирГшення можливих проблем Гз фГнансовою стГйкГстю, оскГльки поява непередбачувано! кредиторсько! заборгованос-тГ е перманентною проблемою кожного пГдприемства.
Створення та обслуговування спещалГзованих ГнвестицГйних фондГв може також служити механГз-мом пГдвищення ролГ банкГв в економГцГ, оскГльки вони також можуть надавати таку послугу, пропону-ючи для цих цГлей бГльш лояльнГ фГнансовГ умови та укладаючи сво! власнГ контракти Гз фГрмами-пГдряд-никами з реалГзаци проекпв енергозбереження.
ВИСНОВКИ
Шдбиваючи тдсумок, зазначимо, що курс на забезпечення сталого розвитку кожного пГдприем-ства, виробництва, органГзацГ! е необоротною та
адекватною до сучасних реалш тенденцию. Сьогоднi вже неможливо уявити co6i таке шдприемство, яке б дозволило co6i перевитрати електроенерги, сирови-ни, матерiалiв, природного газу, палива, оскiльки така деструктивна стратегш ведення бiзнесу автоматично призведе до надзвичайного здорожчання готово! продукци, а також появи рiзного роду економжо-со-цiальних проблем (негативний фшансовий результат, штрафи, страйки тощо).
Разом з тим, яйсне переоснащення виробництв або побудова нових потужностей, заснованих на постулатах сталого розвитку, вимагае вгдповГдних, шд-час значних, фшансових вливань. Значна кiлькiсть шдприемств часто не мають достатнього обсягу обо-ротних ресурсiв для реалiзацi! таких планiв, вдаючись до банкшського кредитування або пошуку iнвесторiв, що знижуе економiчний ефект вiд взятого шдприем-ством курсу та робить його залежним вгд зовнiшнiх кредиторiв. Тому пошук внутрiшнiх резервiв фшансових ресурсш для реалiзацi! концепци сталого розвитку на власних виробництвах можна вважати стра-тепчним завданням для будь-яко! компани.
Створення на шдприемствах спецiалiзованих iнвестицiйних буферiв у виглядi в^окрем-леного рахунка е тим шструментом, який може забезпечити фшансову незалежнiсть компанГ! у питаннях енерго- та ресурсозбереження, стати по-тужним антикризовим механiзмом забезпечення фь нансово! стГйкостГ в умовах мшливосп економiчного клiмату та служити Гмпульсом для якГсного розвитку шдприемництва на благо кра!ни та сусшльства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Офiцiйний сайт Державно! служби статистики Укра!-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Грошi та кредит : пщручник./ М. I. Савлук, А. М. Мороз, I. М. Лазепко та iH. 6-те вид. Ки!в : КНЕУ, 2011. 589 с.
3. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!-ни «Про бухгалтерський обл^ та фiнансову звiтнiсть в Укра!-4i» щодо удосконалення деяких положень» вiд 05.10.2017 р. № 2164-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2164-19
4. Офiцiйний сайт АТ «Ощадбанк». URL: https://www. oschadbank.ua/ua/corporate/deposit/
5. Макроекономiка: базовий курс : навч. поаб. / I. Й. Ма-лий, I. Ф. Радюнова, Т. Ф. Куценко, Н. В. Федiрко та iн. Ки!в : КНЕУ, 2016. 246 с.
6. Пщвищення енергоефективностi в УкраМ змен-шення регулювання та стимулювання енергозбереження. URL: http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/ German_advisory_group/2012/PP_01_2012_ukr.pdf
7. Закон Укра!ни «Про енергетичну ефектившсть бу-дiвель» вiд 22.06.2017 р. № 2118-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2118-19
8. Кушшр Н. Б., Войтович Д. С. Особливостi антикри-зового управлшня та економiчно! дiагностики пщприемства в сучасних умовах. Ефективна економка. 2016. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4954.
9. Тимошенко О. В., Буцька О. Ю., Сафарi Ф. Х. Ан-
тикризове управлшня як передумова пщвищення ефектив-HOCTi дiяльностi пiдприeмства. Економiчний аналiз. 2016. Том 23. № 2. С. 187-192.
10. Божкова В. В., Сагер Л. Ю. Софально-вщповн дальний 6i3Hec як один i3 напрямш полiпшення iмiджу Bi-тчизняних cy6'eKTiB господарювання. MexaHi3M регулювання економки. 2010. № 1. С. 145-153.
REFERENCES
Bozhkova, V. V., and Saher, L. Yu. "Sotsialno-vidpovidalnyi biznes yak odyn iz napriamkiv polipshennia imidzhu vitchyz-nianykh subiektiv hospodariuvannia" [Socially responsible business as one of the ways of improving the image of domestic business entities]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 1 (2010): 145-153.
Kushnir, N. B., and Voitovych, D. S. "Osoblyvosti antykry-zovoho upravlinnia ta ekonomichnoi diahnostyky pidpryiem-stva v suchasnykh umovakh" [Features of crisis management and economic diagnostics of the enterprise in modern conditions]. Efektyvna ekonomika. 2016. http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=4954
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2164-19
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2118-19
Malyi, I. I. et al. Makroekonomika: bazovyikurs [Macroeconomics: Basic Course]. Kyiv: KNEU, 2016.
Ofitsiinyi sait AT «Oshchadbank». https://www.oschad-bank.ua/ua/corporate/deposit/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
"Pidvyshchennia enerhoefektyvnosti v Ukraini: zmensh-ennia rehuliuvannia ta stymuliuvannia enerhozberezhennia" [Improving energy efficiency in Ukraine: reducing regulation and promoting energy efficiency]. http://www.ier.com.ua/files/ publications/Policy_papers/German_advisory_group/2012/ PP_01_2012_ukr.pdf
Savluk, M. I. et al. Hroshi ta kredyt [Money and credit]. Kyiv: KNEU, 2011.
Tymoshenko, O. V., Butska, O. Yu., and Safari, F. Kh. "An-tykryzove upravlinnia yak peredumova pidvyshchennia efek-tyvnosti diialnosti pidpryiemstva" [Crisis management as a prerequisite for improving the efficiency of the enterprise]. Eko-nomichnyi analiz, vol. 23, no. 2 (2016): 187-192.
УДК 658.012 JEL: О3, О32, L53, Q55
КОНЦЕПЦ1Я ДИФУЗ1Й 1ННОВАЦ1ЙНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ: ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ ПРОЦЕС
®2019 КОЛЕЩУК О. Я.
УДК 658.012
JEL: О3; О32; L53; Q55
Колещук О. Я. Концепщя дифузш iнновацiйностi тдприемств: просторово-часовий процес
Метою cmammi е розробка концепцндифузш ¡нновацшностi тдприемств у просторово-часовому процеа, що формуеться nid впливом активного розвитку науково-техн'много прогресу. Розглянуто швидксть течн процесу дифузш /нноващйнот за Е. Роджерсом, що залежить в/д основних властивостей нновацИ (нового продукту), якi потенцшш споживачi оцнюють при прийняттi ршення. Визначено етапи просторово-часового процесу залучення окремого споживача (суб'екта господарювання) для прийняття (використання) тновацИ (нового продукту). Розкрито, що важлива складова дифузн iнновацiйностi тдприемств у просторово-часовому процес враховуе особливостi неоднор'дностi та нер'вном'рностi со^ального та економiчного розвитку тдприемств. Визначено, що основними завданнями дифузн iнновацiйностi тдприемств е: забезпечення ефективно! зайнятостi трудових ресурав i створення додаткових робочих мсць за рахунок розширення нових виробництв; оновлення техшчно-застар'ших виробництв, розвиток науково-техтчного потен^алу; поширення прогресивних, безпечних технологш з наукових центрiв, де заро-джуються шновацЦ тощо. Запропоновано концепцю дифузш iнновацiйностi тдприемств у просторово-часовому процеа. Ключов'! слова: дифуз'т iнновацiйностi тдприемств, просторово-часовиш процес, концеп^я, нововведення, шноваци, iнновацiйнi процеси. DOI:
Рис.: 3. Ббл.: 10.
Колещук Орест Ярославович - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства та нвестицш, Нацональниш уш-
верситет «Льв'юська полтехнжа» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'ю, 79013, Украна)
E-mail: orest.y.koleshchuk@lpnu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8995-5206
Researcher ID: http://www.researcherid.com/S-4026-2017
УДК 658.012 UDC 658.012
JEL: О3; О32; L53; Q55 JEL: О3; О32; L53; Q55
Колещук О. Я. Концепция диффузии инновационности предприятий: Koleshchuk O. Ya. The Conception of Diffusion of Innovativeness
пространственно-временной процесс of Enterprises: Space-Time Process
Целью статьи является разработка концепции диффузиш инноваци- The article is aimed at elaborating the conception of diffusion of innovative-
онности предприятиш в пространственно-временном процессе, ко- ness of enterprises in the space-time process, which isformed under influence торая формируется под влиянием активного развития научно-тех-
„ , ,, of the active development of scientific and technological progress. The flow нического прогресса. Рассмотрена скорость течения процесса диффу-
зиш инновационности по Э. Роджерсу, зависящая от основных свошств velocity of the process of diffusion of innovativeness according to E Rogers,
инновации (нового продукта) и оцениваемая потенциальными по- depending on the main properties of innovation (new product) and evaluated
требителями при принятии решения. Определены этапы простран- by potential consumers when making a decision, is considered. The stages of
ственно-временного процесса привлечения отдельного потребителя the space-time process of attracting an individual consumer (economic en-
(субъекта хозяйствования) для принятия (использования) инновации tity) for adoption (use) of innovation (new product) are defined. It is indicated
