CC BY
55
УДК 378.147:025
I. Ю. ШК1ЦЬКА
ФОРМИ I МЕТОДИ ПЕРЕВ1РКИ ЗНАНЬ I НАВИЧОК АНАЛ1ТИКО-СИНТЕТИЧНО1 ПЕРЕРОБКИ 1НФОРМАЩ1 СТУДЕНТ1В-ДОКУМЕНТОЗНАВЦ1В
Репрезентовано форми та методы проведення залжових Modynie з аналтико-синтетично! переробки тформаци. Подано рекомендацп щодо розроблення контрольних завдань i використання рiзнoаспектних форм перевiрки знань та навичок стyдентiв спецiальнoстi «Документознавство та тформацшна дiяльнiсть». Показано переваги й недолги описаних метoдiв контролю. Представлено приклади практичних завдань.
Ключовi слова: аналтико-синтетична переробка тформацИ, зал^овий модуль, метод перевiрки знань, форма контролю, тестування, комплекте тдсумкове iндивiдyальне завдання.
И. Ю. ШКИЦКАЯ
ФОРМЫ И МЕТОДЫ ПРОВЕРКИ ЗНАНИЙ И НАВЫКОВ АНАЛИТИКО-
СИНТЕТИЧЕСКОЙ ПЕРЕРАБОТКИ ИНФОРМАЦИИ СТУДЕНТОВ-
ДОКУМЕНТОВЕДОВ
Показаны формы и методы проведения зачетных модулей по аналитико-синтетической переработке информации. Даны рекомендации по разработке контрольных заданий и использованию разноаспектных форм проверки знаний и навыков студентов специальности «Документоведение и информационная деятельность». Освещены преимущества и недостатки описанных методов контроля. Представлены преимущества и недостатки описаныз методов контроля. Приведены примеры практических заданий.
Ключевые слова: аналитико-синтетическая переработка информации, зачетный модуль, метод проверки знаний, форма контроля, тестирование, комплексное итоговое индивидуальное задание.
I. Y. SHKITSKA
FORMS AND METHODS OF TESTING OF DOCUMENTOLOGY STUDENT'S KNOWLEDGE AND SKILLS OF ANALYTIC-SYNTHETIC INFORMATION
PROCESSING
The article describes forms and methods of evaluative modules in analytic-synthetic information processing. The author provides recommendations for the working of control tasks and using of various forms of knowledge testing and skills of students in speciality «Documentology and Informational Activity», shows advantages and disadvantages of these methods of control, gives examples ofpractical tasks.
Keywords: analytic-synthetic information processing, evaluative module, method of testing knowledge, control form, testing, comprehensive final individual task.
Сьогодення ставить перед суспшьством HOBi вимоги. Збшьшення обсяпв шформацшних потоков, crpiMK™ розвиток HOBiTHix шформацшних технологш, перенесення комушкативних процеав у вipтуальну площину - це все породжуе попит на фахiвцiв i3 документознавства та сфери шформацшних послуг, особливо зараз, у час глобалiзащl й шформацшно! революци, коли великого значения набувае вмшня опташзувати роботу з шформацшними ресурсами, оpiентуватися в шформацшних потоках, здшснювати пошук i переробку даних.
У вищих навчальних закладах Украши спещальшсть «Документознавство та шформацшна дiяльнiсть» з'явилася поршняно недавно - у кшщ 90-х рр. минулого столитя. I хоча вичизняна наука мае великий доробок учених у сфеpi тдготовки фахiвцiв зi згадано! спещальносп (йдеться про науковi та науково-методичш студи [3; 8; 4; 2; 5; 6; 9; 7], усе-таки вiдчуваеться брак праць такого характеру. Це зумовлюе актуальшсть нашо! науково! розввдки, метою яко! е узагальнення досв^ викладання автором дисциплiни «Аналиико-синтетична
переробка шформаци», зокрема, репрезентащя форм i методiв проведення залшових модулiв, формулювання рекомендацiй iз розроблення контрольних завдань i використання рiзноаспектних форм перевiрки знань та навичок студенпв, а також виявлення переваг i недолiкiв описаних методiв контролю.
Навчальна дисциплша «Аналггико-синтетична переробка шформаци» е курсом профеайно! та практично! тдготовки i становить основу гуматтарно! освiти спецiалiста з документознавства. Аналггико-синтетична переробка шформаци - атрибут уах дшоводних процесiв, рiзновекторно! шформащйно! даяльносп, е «основою самоосвiти i саморозвитку» [1, с. 76].
У межах цього курсу студенти опановують процеси перетворення шформаци, розмщено! в первинному документi, для створення вторинних докуменпв, знайомляться iз законодавчим визначенням основних понять шформацшно! дiяльностi, виробляють навички оперування документознавчою термiнологiею, з'ясовують мюце документних ресурсiв серед iнших шформацшних ресурсiв, вивчають !х види, функцп, принципи побудови. Звертаемо увагу й на те, що студенти не тшьки ознайомлюються з такими видами шформацшно! дiяльностi, як бiблiографування, систематизащя, предметизацiя, анотування та реферування, -вони Грунтовно вивчають iсторичнi засади згаданих процеав, знайомляться з персоналiями, порiвнюють здобутки людства рiзних юторичних перiодiв у галузi мiкро- та макроанал^ичного згортання iнформацi!.
Пiсля вивчення дисциплiни майбутнi документознавцi повиннi вм^и здiйснювати несемантичну обробку iнформацi!, володати навичками рiзноаспектного пошуку iнформацi! в системах i мережах, !! структурування та згортання, створення вторинних докуменпв (бiблiографiчних описiв i записiв, реферапв, анотацiй тощо), пiдготовки експрес-iнформацi! й аналиичних оглядiв, надання iнформацiйних послуг.
Сучасна методика аналiтико-синтетично! переробки шформаци Грунтуеться на нормативно-регламентованiй базi мiжнародних i державних стандартiв Укра!ни, документних класифшацшних системах, рубрикаторах, словниках, предметних рубриках, тезаурусах та iн. Кожний вид аналiтико-синтетично! переробки iнформацi! розглядають як метод, за допомогою якого можна створювати шформацшну продукцiю й надавати шформацшш послуги. Теоретичнi та методичш аспекти тем розглядаються переважно на лекщях. На практичних заняттях i пiд час самостiйно! роботи тд керiвництвом викладача студенти набувають навичок анал^ико-синтетично! переробки iнформацi!.
На нашу думку, лопчним е подш матерiалу дисциплiни на два змiстовi модулi, чи теоретичнi блоки. Перший змютовий модуль - «Теоретичш основи анал^ико-синтетично! переробки iнформацi!. Макроаналiтичне згортання шформаци» - мютить три теми: «Аналиико-синтетична переробка шформаци: сутшсть, призначення, види», «Теоретичнi основи макроаналiтичного згортання шформаци», «Методика макроаналиичного згортання шформаци». Другий змютовий модуль «1ндексування, анотування й реферування документно! шформаци» складаеться з п'яти тем: «Теоретичш основи систематизаци документiв», «Методика систематизацi! докуменив», «Предметизацiя документно! iнформацi!», «Анотування докуменпв як вид iнформацiйно! компресi!», «Мшроанал^ичне згортання iнформацi!: реферування».
У Тернопшьському национальному економiчному унiверситетi на аудиторне вивчення «Аналиико-синтетично! переробки iнформацi!» вдаедено 18 лекцiйних та 9 практичних занять. Цю дисциплiну читають студентам II курсу денного ввддшення протягом третього семестру. Кiлькiсть залiкових модулiв iз дисциплiни становить чотири, серед них середсеместровий залшовий модуль, форму проведення якого викладач обирае на власний розсуд, письмова ректорська контрольна робота, ощнювання комплексного тдсумкового шдив^ального завдання (КП1З) та письмовий юпит.
Пiдсумковий бал за 100-бальною шкалою з дисциплши визначаеться як середньозважена величина залежно вiд питомо! ваги кожного складника залшового кредиту. Пропоноваш нами коефiцiенти i термiн проведення залшових модулiв вiдображено в таблищ (термiн проведення встановлено з урахуванням, що тривалiсть навчального семестру становить 18 тижшв).
Таблиця 1
№ з/п Форма проведення залшового модуля Термш проведення, тиждень Ваговий коефiцiент, %
1. Експрес-опитування 8-й 15
2. Ректорська контрольна робота 16-й 25
3. Захист КП1З 18-й 20
4. 1спит сеая 40
Перший залшовий модуль, на нашу думку, краще проводити у виглядi експрес-опитування. Таким способом у викладача е можливiсть перевiрити знания студенпв з уах вивчених тем, виявити питання, важк1 для засвоення. Крiм того, ж така форма контролю е водночас навчальною: тд час опитування студенти заповнюють прогалини у сво!х знаннях. До труднощiв здiйснения тако! перевiрки можна вiднести те, що викладач повинен унеможливити пiдказки студенпв, використання останнiми допомiжних джерел шформаци пiд час опитування, на високому науково-методичному рiвнi володiти навчальним матерiалом, а також умiти розподiляти час так, щоб на занятп встигнути опитати всiх студентiв.
До модульного експрес-опитування викладачевi необхiдно готуватися. Найбшьш доцiльнiм, на нашу думку, е складання питальника. Вiн допоможе уникати повторень, порушення логiчного порядку наведення питань, забезпечить системнiсть перевiрки. Питальник повинен мютити велику к1льк1сть тематично згрупованих питань. Це ставить у рiвнi умови студентiв, яких опитано на початку заняття, i тих, що ввдповвдатимуть у кiнцi заняття. Опитування кожного наступного студента доречно починати з тих питань першо! теми, на як ранiше опиташ студенти дали неправильнi або невичерпш вiдповiдi. Важливо не повторювати л питання, на як1 вiдповiдали правильно. Щоправда, для студенпв з невисоким рiвнем успiшностi таке повторення може бути цшком виправданим.
При розробленш питальника викладачевi варто звернути увагу на те, щоб питання не були довгими, виключали двозначшсть, були легкими для сприйняття на слух. Одтею з особливостей методу експрес-опитування е швидшсть. Пiд час опитування викладач повинен ураховувати шдивщуальш психолопчш особливостi студентiв - не ва можуть швидко давати вiдповiдi на питання з рiзних тематичних блоков. Дехто ввдчувае дискомфорт при опитуванш в присутностi iнших студентiв групи. Викладач може дозволити опитаним студентам покращувати свiй результат, надаючи !м можливiсть давати вiдповiдi на т питання, як1 викликали труднощi в бшьшосп. Оцiнки краще оголошувати наприкшщ опитування. Пiд час оцiнювання викладач може враховувати роботу студента на попередшх лекцшних та практичних заняттях, а також брати до уваги поточш оцiнки тощо.
Другим залшовим модулем iз дисциплiни е ректорська контрольна робота. Такий контроль здшснюють тод^ коли левову частину матерiалу з дисциплiни вичитано, - на 16-17-му тижш навчального семестру. Форма проведення модуля - письмова робота тривалютю в одне аудиторне заняття. На наш думку, завдання, що входять до ще! роботи, повинш бути рiзноплановими, передбачати перевiрку знань студентiв теоретичного блоку дисциплши, а також спрямовуватися на виявлення вмiнь застосувати !х на практищ. При цьому важливо повнiстю охопити ва вивченi теми. Для кожного студента групи варто розробити окремий варiант - щоб забезпечити об'ектившсть перевiрки знань. Для ректорсько! контрольно! роботи з анал^ико-синтетично! переробки шформаци пропонуемо завдання трьох типiв: тестовi питання (не бiльше 10), теоретичш питання, що потребують розлогих ввдповвдей та демонстрацi! прикладiв, (не бшьше 5) та практичнi завдання. Розглянемо !х докладшше.
Тестування як навчальний метод i метод перевiрки знань у педагопщ вiдомий давно - iз часiв Стародавньо! Грецi!. Активно використовувати тести в укра!нськ1й освт почали в 90-i роки ХХ ст. Негативне ставлення до тестування як методу спричинене його об'ективними недолiками. Передусiм це можливiсть випадкового вибору ввдповщей шляхом угадування чи за допомогою методу виключення, незадiянiсть пiд час контролю мовленневого апарату, що не дае змоги простежити логiку студента, «засмiчування» його пам'яп неправильними вiдповiдями. Важливо, щоб тести були грамотно складеш та !х використання було методично вмотивованим.
Типовими огpiхaми виклaдaчiв тд час pозpоблення тестових завдань вважаемо включення до ix склaдy дpyгоpядних за знaчyщiстю питань, пеpеобтяження теспв довiдковим мaтеpiaлом, що стимyлюe мехашчне зaпaм'ятовyвaння, а не pозвиток лопчного й aсоцiaтивного мислення, yведення дискусшних питань, непpaвдоподiбнiсть aльтеpнaтивниx питань, а також недостатня для об'ективного ощнювання шльшсть тестових питань.
Ha нашу думку, тести не вapто викоpистовyвaти лише для пеpевipки знань. Бажано, щоб стyденти були ознaйомленi з тестовими питаннями ще на етат засвоення навчального мaтеpiaлy. Гpaмотно складеш тести спpияють pозвиткy логiчного мислення студента, стимулюють його iнтеpес до навчання i певною мipою посилюють сaмодисциплiнy. З огляду на це в написаному aвтоpом стaттi навчально-методичному посiбникy [1G] пiсля кожноï теми pозмiщено тестовi питання, пpaвильнi ввдповвд на якi студенти можуть знайти в теоpетичниx блоках книги.
Звичайно, фоpмyючи вapiaнти pектоpськоï контpольноï pоботи, доцiльно дещо змiнювaти фоpмyлювaння питань, поpядок наведення вapiaнтiв вiдповiдей, стежити, щоб питання однаково охоплювали вс вивчеш теми. Сказане стосуеться й такого важливого сладника pектоpськоï контpольноï pоботи, як теоpетичнi питання. Пеpефоpмyлювaння теоpетичниx питань iз лекцiйниx тем, навчально" лiтеpaтypи дае змогу об'ективно пеpевipити piвень володiння теоpетичним мaтеpiaлом.
Викладач повинен заохочувати стyдентiв до iлюстpyвaння теоpетичниx положень пpиклaдaми, адже це е iндикaтоpом того, що навчальний мaтеpiaл опpaцьовaно на належному piвнi. Чим бiльше твоpчостi, зо^ема власного iлюстpaтивного мaтеpiaлy, у ввдповдах студента на теоpетичнi питання, тим вищий бал вiн отpимae. Вважаемо, що ваговий коефщент оцiнки за цей вид pоботи повинен бути не менше 4G % пiдсyмковоï ощнки за контpольнy pоботy. Такий же коефщент пpопонyeмо i для ощнювання pезyльтaтiв виконання блоку ^актинних завдань. Пiд ними pозyмieмо завдання на виявлення навичок згоpтaння iнфоpмaцiï, бiблiогpaфyвaння та iндексyвaння докуменпв.
Осшльки так! види aнaлiтико-синтетичноï пеpеpобки iнфоpмaцiï, як анотування та pефеpyвaння, студенти вивчають на двох остaннix заняттях i не встигають ïx належно опанувати до дpyгого зaлiкового модуля, ^arar^m завдання на пеpевipкy навичок мiкpоaнaлiтичного згоpтaння iнфоpмaцiï недоцiльно включати до pектоpськоï контpольноï pоботи, але ïx бажано увести до останнього залшового модуля - письмового юпиту.
Для пеpевipки вмшня здiйснювaти мaкpоaнaлiтичне згоpтaння iнфоpмaцiï вapто pозpобити завдання на pедaгyвaння бiблiогpaфiчниx опиив i запиив, а також завдання на ствоpення бiблiогpaфiчниx опиив докyментiв piзного типу з викоpистaнням конкpетниx даних, на^иклад:
Зpобiть бiблiогpaфiчнi описи докуменпв, викоpистовyючи подану нижче iнфоpмaцiю:
1. Aвтоpи книги: Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Шзва книги: Сyчaснi дшов! пaпеpи
Вид, жaнp, пpизнaчення: навчальний поибник для вищих та сеpеднix спецiaльниx навчальних зaклaдiв Мюто видання: Теpнопiль Видавництво: А.С.К.
Iнфоpмaцiя ^о видання: 3-те, пеpеpоблене Рш видання: 2GG2 Кшьшсть стоpiнок: 3G3 ISBN: 966-539-451-7.
2. Упоpядники: Б. I. Бшик, Ю. А. Гоpбaнь, Я. С. Кaлaкypa та ш. Редакт^^ С. М. Клапчук, В. Ф. Остaфiйчyк
Haзвa: Iстоpiя yкpaïнськоï кyльтypи
Вид, жaнp, пpизнaчення документа: збipник мaтеpiaлiв i докyментiв Мюто видання: Кив Видавництво: Вища школа Рш видання: 2GGG
Кiлькiсть CT0piH0K: 607
Ведомоси про шюстраци: мiстить шюстраци
ISBN: 966-642-008-2.
3. Автор: Левада О. Назва: Твори Кшьшсть томiв: 4
Назва 1 тому: Драматичш поети. Вiршi. Чернишевський (поема) Назва 2 тому: П'еси
Назва 3 тому: Кшосценари. Повiсть про раннш ранок
Назва 4 тому: Критика. Публщистика
Кiлькiсть сторiнок: 382 (1 т.), 485 (2 т.), 388 (3 т.), 318 (4 т.)
Micro видання: Ки!в
Видавництво: Дшпро
Роки видання: 1979 (1 т.), 1980 (2-4 т.).
4. Назва журналу: Мовознавство
Жанровi характеристики: науково-теоретичний журнал 1нституту мовознавства iм. О.
0. Потебш та Укра!нського мовно-шформацшного фонду НАН Укра!ни Micце видання: Ки!в
Видавництво: Наукова думка Рк видання: 2012 Номер випуску: 1 (ciчень-лютий) Автор cтаттi: О. Б. Ткаченко
Назва стати: До проблеми укра!нсько! правописно! реформи Сторiнки: 13-17.
Завдання можна ускладнити, змiнюючи порядок подання необхiдних iнформацiйних складников. Практичне завдання з бiблiографування може мати й такий вигляд: «У правильнш послвдовносп наведiть оcновнi й факультативш елементи бiблiографiчного опису пiдручника трьох авторiв / аналiтичного бiблiографiчного опису, бiблiографiчного опису автореферату дисертаци» та ш.
Крiм практичних завдань iз бiблiографування, до ректорсько! контрольно! роботи доцшьно ввести завдання на перевiрку знань рiзних аcпектiв iндекcування, наприклад:
1. Яку iнформацiю несуть класифшацшш iндекcи УДК, що мicтять символи + (наприклад: 669.14+669.24), [ ] (наприклад: [622+669] (477)), :: (наприклад: 528::629.783)?
2. Подаш загальш визначники УДК клаcифiкуйте за групами (мови, народ1в, форми, мicця, часу, точки зору, визначники для позначення матерiалiв, визначники, що мicтять характеристику оаб): 294.3-05, "04/14", 621.873.0002.6, =161.2, (+161.2), 913 (100), (051).
3. У правильнш послвдовносп розташуйте iндекcи на одному ступеш клаcифiкацiйного дiлення ББК:
1. 1ндекси основно! таблицi з цифровим позначенням.
2. 1ндекси з двокрапкою.
3. 1ндекси загальних типових дшень (ЗТД).
4. 1ндекси територiальних типових дiлень (ТТД).
5. 1ндекси основно! таблицi з буквеними позначеннями.
6. 1ндекси cпецiальних типових дшень (СТД).
Якщо заняття проходитиме в комп'ютерному клаci (аудитори з доступом до мережi 1нтернету) або викладач матиме можливють забезпечити студентську групу дек1лькома примiрниками клаcифiкацiйних таблиць УДК, до ректорсько! контрольно! роботи варто ввести завдання на визначення номера УДК для заголовкв статей i навчально-методично! лiтератури. Рiзновидом завдань для перевiрки знань cтудентiв iз предметизаци е завдання на формулювання предметних рубрик для певних документiв.
Третш залiковий модуль - це репрезентащя та захист КП1З. Оцiнку за цей модуль формують 60 % ощнки за змют i оформлення роботи та 40 % ощнки за !! захист. Наголошуемо
на тому, що пропоноваш студентам теми для виконання цього завдання повинш мати наукову новизну, актуальшсть i передбачати розкриття 1'х творчого потенцiалy. Беручи до уваги правильшсть оформлення КПIЗ та ввдповвдшсть роботи вимогам вищо1' школи, тд час оцiнювания викладач повинен враховувати рiвень самостiйностi ïï виконання, що виявляeться пiд час захисту КШЗ. Доцiльно проводити захист робiт в аyдиторiях, де студенти матимуть можливють супроводжувати сво1' доповiдi мyльтимедiйними презентащями.
Четвертий залiковий модуль маe вигляд письмово1' екзаменацiйноï роботи, в якш студент повинен висвiтлити два теоретичт питання та виконати практичне завдання. Крiм завдань вищенаведених типiв, на юпит доречно винести завдання на складання анотацiй. Для цього необхвдно дiбрати невелик! за обсягом статп з документознавчо1' тематики. Bарiантом практичного завдання можуть бути завдання на створення алгоритмiв для складання рефератв i анотацiй, а також завдання з формування порадника для оиб, як1 не мають досв!ду анотування i реферування.
Таким чином, ощнюючи роботу студенпв, що опановують курс «Аналиико-синтетична переробка шформаци», протягом семестру викладач повинен застосовувати р!зш методи контролю знань i використовувати р!зш форми проведення залшових модул!в. Це дасть змогу об^ктивно оцшити рiвень знань студента, забезпечити 1'х високу яшсть, а також стимулювати пiзнавальнy актившсть майбyтнiх фахiвцiв у сферi документознавства та iнформацiйноï д!яльносп. Важливу роль при цьому вiдiграe як1сть навчально-методичних розробок викладача, зокрема, контрольних робщ тестiв, екзаменацiйних бiлетiв, практичних завдань, тематики КШЗ, та його вмшня поeднyвати на практичних заняттях р!зш види аyдиторноï роботи.
Перспективним напрямом подальших наукових студш з методики викладання дисциплш документознавчого циклу у вищих начальних закладах вважаeмо вивчення шлях1в використання новишх iнформацiйних технологш у навчальному процесi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алфеева Е. Л. Аналитико-синтетическая переработка информации в профессиональном образовании / Е. Л. Алфеева // Образование и общество: научный, информационно-аналитический журнал. - 2009. - M 4. - С. 76-81.
2. Mорозюк I. Документознавство та шформацшна д!яльшсть : проблеми спецiалiзацiй i вимоги практики / I. Mорозюк // Вюник Книжково" палати. - 2003. - M 8. - С.18-20.
3. Кушнаренко H. M. Системна оргашзащя змкту та викладання дисциплш документознавчого циклу / H. M. Кушнаренко // Вища школа. - 2001. - M 4-5. - С.41-52.
4. Кушнаренко H. M. Внутршредметна i мiжпредметна штегращя дисциплш документознавчого циклу / H. M. Кушнаренко // Вкник Харювсько! державно! академп культури. - 2003. - Вип. 11. -С. 106-114.
5. Кушнаренко H. M. Складовi змкту спещальност Документознавство та шформацшна д!яльшсть : питання методологiï / H. M. Кушнаренко // Бiблiотекознавство. Документознавство. Шформологш. - 2004. - M 1. - С. 15-21.
6. Палеха Ю. Шдготовка документознавщв / Ю. Палеха // Секретар-референт. - 2005. - M 11 (36). -С.42-44.
7. Сшютша I. M. Mетодика викладання спещальних дисциплш : проблема змюту / I. M. Олютша. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // www. rusnauka. Com /2._SND_2007 / Pedagógica /19420.doc.htm.
8. Соляник А. Концептyальнi засади викладання дисциплш документознавчого циклу / А. Соляник, H. Кушнаренко // Вкник Книжков^ палати. - 2001. - M 1. - С. 25-27.
9. Фшшова Л. Шформацшна д!яльшсть як фахова навчальна дисциплша : змютовний аналiз / Л. Фiлiпова // Вкник Книжковоï палати. - 2005. - M 2. - С. 29-30.
10. Шкщька I. Ю. Аналггико-синтетична переробка iнформацiï: навч.-метод. поЫбник для студ. вищих навч. закладiв спещальност «Документознавство та iнформацiйна дшльшсть» / I. Ю. Шкiцька. -Вид. 2-е, доп. - Тернопшь: ТОВ «Ыовий кол!р», 2009. - 152 с.
