CC BY
17
Key words: ethnic culture, etnoconfessions, identity, structuring values.
УДК 316.612
О. А. Ташкшова
ФОРМУВАННЯ СОЩАЛЬНО-ПРОФЕС1ЙНО1 СУБ'СКТНОСТ1 ЯК СПЕЦ1АЛЬНО1 КОМПЕТЕНЦП У МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В 13 СОЦ1АЛЬНО1
РОБОТИ
Проблема розвитку особистост1 та формування профестних компетенцт сучасних фах1вц1в е дуже важливою та актуальною в умовах сучасного розвитку сустльства. Професи, пов'язат 1з д1яльн1стю фах1вц1в в сфер1 надання сощальног допомоги населенню, пред'являють особлив1 вимоги до фах1вця. Профестш компетенци таких фах1вщв пов'язат не тшьки з певним р1внем профестних знань, умть та навичок, але й з активною сощальною та життевою позищею, сощальним Iнтелектом, творч1стю в сощальнт сфери В статт1 розглядаеться сощально-профестна суб'ектшсть як компетенщя фах1вщв 1з сощально'гроботи. Особливаувага придшяеться визначенню компонент1в сощально-профестног суб 'ектност1 фах1вщв 1з сощально'г роботи.
Клю^о^^ слова: професюнал1защя, сощально-профестна суб 'екттсть, сощальна сфера, сощально-вразлив1 групи населення, сощальнаробота.
Становлення та розвиток сощально' роботи в сучаснш Укршш вимагае тдвищено' уваги до процесу професюналiзащi фахiвцiв iз сощально'1 роботи. Сощальна робота - це складний вид сощально-професшно' дiяльностi, що потребуе не тшьки рiзноманiтних знань, але й специфiчних особиспсних, морально-етичних якостей та практичних вмшь. Професiоналiзм фахiвцiв iз сощально' роботи розглядаеться як високий стутнь оволодшня профеаею, що характеризуемся майстернютю, компетентшстю та соцiально-професiйною суб'ектнiстю.
Соцiально-професiйна суб'ектшсть - недостатньо вивчена, але важлива категорiя сощологп сощально' роботи. Окремi аспекти цього питання були розглянут в роботах таких вчених, як: В. Брушлинський, А. Деркач, М. Дьяченко, А. Леонтьев,
A. Оснщький, В. Петровський, Л. Сокурянська, О. Якуба, Я. Фарша та ш. (проблема суб'ектносп людини, соцiальна суб'ектшсть); О. Карпенко, А. Белшсько'1', В. Бочарово'1,
B. Сидорова, А. Ляшенка, I. Миговича, Г. Попович, С. Холостово'1 та iн. (проблема формування та розвитку професшно' компетентностi сощального працiвника).
Метою ще' статтi е розгляд сутносп сощально-професшно' суб'ектностi як спещально' компетенци фахiвцiв iз сощально' роботи.
Поняття соцiальна суб'ектнiсть розробляеться в межах таких наук, як фiлософiя, психология, педагогiка, соцiологiя. Одшею з основних характеристик сощально' суб'ектносп виступае поняття «сощальна активнiсть особистосп». Як зазначае О. Якуба, сощальна актившсть особистостi - це системна сощальна яюсть, у якiй виражаеться i реалiзуеться рiвень п сощальносп, тобто глибина i повнота зв'язюв особистостi з соцiумом, рiвень перетворення особи в суб'екта суспiльних вщносин. Важливими ознаками сощально' активностi особистосп е сильне, стале прагнення впливати на сощальш процеси та дiева участь у суспiльних справах, прагнення змшити,
перетворити або, навпаки, зберегти, змiцнити iснуючий соцiальний лад, його форми та елементи. Сощальна активнють найбiльш загальна характеристика особистостi, яка реалiзуeться у соцiальнiй поведiнцi та у сощальнш дiяльностi [2].
Отже, сощолопчне розумiння поняття «суб'ектшсть» передбачае не тiльки бажання, але й вмшня змiнити ситуацiю, що склалася, використовуючи ресурси соцiуму. Формуванням суб'ектносп можливе насамперед за умови активiзащi життевого потенцiалу особистостi. Слiд розрiзняти суб'ектнiсть за вектором активностi (шдивщуальна та соцiальна). При цьому тд поняттям «шдивщуальна суб'ектшсть» розумiеться спрямованють людини на вирiшення свое особиста проблеми. Пiд поняттям «сощальна суб'ектшсть» - спрямованiсть людини на допомогу шшим. Протилежною е пасивна, споживацька позищя - позицiя сподiвання на допомогу у виршенш своех проблеми з боку держави та суспшьства, коли людина вважае, що вс навколо повиннi надавати ш допомогу.
Людина в процес свого розвитку освоюе, завойовуе право бути суб'ектом конкретних видiв дiяльностi, суб'ектом вщповщних вiдносин i т.п. Однак представляеться необхщним роздiляти суб'ектнiсть як рiвень розвитку людини у якостi суб'екта певних сфер дiяльностi. Виходячи з цього, ми можемо сформулювати поняття сощально-професшна суб'ектнiсть.
Пiд соцiально-професiйною суб'ектшстю ми розумiемо системну якiсть суб'екта певно'1' професшнох дiяльностi, яка характеризуеться здатшстю до сощальнох та професшно'1' активностi, самостiйностi, вiдповiдальностi тощо; бажанням постшно розвивати сво'1 суб'ектнi властивосп у процесi професiоналiзацii, розширюючи сво'1 особистiснi та професiйнi можливостi. Це якюна характеристика професiоналiзму особистостi.
Складно структурований процес нарощування соцiально-професiйного суб'ектного потенщалу вiдбуваеться в процесi професiоналiзацii, основою якого виступають двi сторони розвитку - саморозвиток i самореалiзацiя. В результатi формуеться вiдповiдний рiвень можливостi дiйсно реалiзувати зростаючу потребу i здатнiсть до творчого самоздшснення. Така здатнiсть до активно'1 дп виявляеться в умовах, коли людина вщчувае потребу у творчому розвитку в сощально значущiй дiяльностi.
Специфша соцiальноi роботи, як профес11 типу «людина-людина», передбачае наявнiсть певних особистюних i професiйних якостей у фахiвця цього профiлю. В умовах сучасного розвитку суспшьства профеая «Фахiвець iз соцiальноi роботи» е гостро затребуваною. Зараз потрiбен фахiвець широкого профшю, який володiе не тiльки знаннями в сферi соцiального захисту та сощального забезпечення населення, але й основами юридичних, педагопчних, психологiчних, медико-сощальних, полiтологiчних та соцiологiчних знань. Фахiвець iз соцiальноi роботи повинен швидко та об'ективно аналiзувати ситуацiю, встановлювати контакт з людьми, здшснювати диференцшований пiдхiд до клiентiв, управляти випадком, дiяльнiстю соцiальноi служби, використовувати в сощально'1 роботi технологii проектування, моделювання та шшь
Соцiально-професiйна суб'ектнiсть сощального пращвника - це функцiональне утворення в структурi особистостi, яке спонукае виконувати певш професiйнi функцii на основi суб'ектно'1 дiяльностi, яка задаеться сощально-професшними цiнностями, нормами i зразками поведшки. Отже, соцiально-професiйна суб'ектнiсть це високий рiвень розвитку суб'екта сощально'1 роботи у професiйнiй дiяльностi, що передбачае актившсть фахiвця у напрямку виршення соцiально-значущих завдань засобами професшно! соцiальноi роботи. У результатi професiоналiзацii у соцiального
працiвника виробляеться активна позищя i визначаеться характер власно'1 дieвостi суб'екта у сферi професiйноï сощально'1 роботи.
Проблема полягае в наявносп потреби у вiдпрацьованих механiзмах, формах та методах пщготовки соцiально та професшно активних соцiальних працiвникiв, що сприятиме покращенню теори та практики сучасно'1 сощологи сощальноï роботи, ïï виходу на бiльш високий теоретико-методолопчний та методичний рiвень. Це дозволить запропонувати ефективш напрямки пiдвищення рiвня сощально-професiйноï суб'ектностi студентiв спецiальностi «сощальна робота», використовуючи ïxнiй власний сощально-професшний потенцiал та покращуючи педагогiчнi умови його розвитку.
Сощально-професшна суб'ектшсть пов'язана з творчим ставленням до свое! професп. Тшьки сощально-активний фахiвець прагне кардинально змшити навколишнiй соцiум, здатний впливати на сощальш процеси, ефективно виршуючи виникаючi проблеми в умовах, що змшюються, використовуючи ресурси своеï професiйноï дiяльностi.
Соцiально-професiйна суб'ектнiсть сощальних працiвникiв формуеться на етапi первинноï професiоналiзацiï як свiдоме та активне вщношення до спецiальностi та проявляеться в активнш участi у навчальному процес та волонтерськiй дiяльностi, на етат вторинноï професiоналiзацiï - в активнш та дiяльнiй соцiальнiй поведшщ та у професiйнiй дiяльностi, що здшснюеться цiлеспрямовано та iнновацiйно, виходячи зi свiдомо поставленоï мети та бажання допомогти iншим. Суб'ект соцiальноï роботи - це дiяльна, активна особистють, «носiй соцiально-професiйного руху».
Нарощування соцiально-професiйноï суб'ектностi вiдбуваеться за умови розвитку уах професiйних здiбностей i можливостей, властивих людиш в силу формування вщповщних психолопчних новоутворень, зростання самосвiдомостi, саморозумiння, самовизначення, у тому чи^ i у межах професп «сощальна робота». Найбшьш iнтенсивним цей процес е на стади первинноï професiоналiзацiï пiд час професiйноï пщготовки.
Унiкальнiсть феномену процесу формування соцiально-професiйноï суб'ектностi майбутнiх фахiвцiв iз соцiальноï роботи в тому, що цей процес - результат ïx власного вибору та бажання якiсно виконувати свою роботу.
Саме вища осв^а виступае основним полем формування соцiально-професiйноï суб'ектностi фаxiвцiв iз соцiальноï роботи завдяки розвитку, професшному визначенню i закршленню соцiальниx i професiйниx правил i норм, ролей i статуав у майбутшх фаxiвцiв, зведення ïx до системи, здатнох дiяти в iнтересаx задоволення певних суспiльниx i сощальних потреб. Функцп студента як суб'екта професiйноï дiяльностi [1]:
- саморозумшня (рефлексивне мислення суб'екта, створення особистюного змiсту),
- самореалiзацiя (виявлення, розкриття та реалiзацiя своïx сутшсних сил), самоствердження (усвiдомлення себе та ставлення до себе через пред'явлення свого «конкретного Я» iншим людям, для яких воно постае як об'ект),
- саморозвиток (самотворення людини, що забезпечуе неповторшсть i вщкритють його шдивщуальносп),
- самоощнювання (ствставлення потенцiалу, стратегiï, процесу i результату своеï й iншиx навчально-професiйноï дiяльностi).
Суб'ектна позицiя студента забезпечуе цшсшсть процесу його професiйно-особистiсного становлення через зростання самоорганiзацiï, самоствердження, самореалiзацiï [1].
Отже, можемо видiлити основш складовi сощально-професшно! суб'ектносп фахiвцiв i3 сощально! роботи:
- здатнiсть до активноi сощально! дп, ефективно! штеракцп та сощально! взаемоди;
- усвщомлення свого мiсця в сyспiльствi як особистосп та як професiонала;
- усвщомлення персонально! вiдповiдальностi за процеси, що вщбуваються в сyспiльствi, самостшшсть, автономнiсть при прийняттi рiшень;
- орiентащi на iнтереси не лише вузько! сощально!' групи, але й бшьш широких спiльнот, сyспiльства в цшому, людства;
- наявнiсть внутршньо! мотивацп, здатнiсть до цiле покладання, усвщомлешсть
дiй;
- прагнення i здiбностi до шщативно!, критично! i шноващйно! рефлексп та прогнозування результат власно! поведiнки, дiяльностi i вщносин;
- прагнення до самовдосконалення, спрямовашсть на постiйнiй професiйний та особиспсний розвиток, пiдвищення рiвня освiченостi.
На основi визначених складових сощально-професшно! суб'ектносп, автором були розроблеш критерп та показники, а також шкала визначення рiвня сощально-професшно! сyб'ектностi залежно вщ етапу професiоналiзацii, на якому знаходиться особиспсть:
первинна професюнал1защя - формування базису професшно! компетентностi та сощально-професшно! сyб'ектностi в процесi навчання;
вторинна професюналгзацгя - активна професшна дiяльнiсть в соцiальних службах та оргашзащях.
Перший етап апробацп методики було реалiзовано в ДВНЗ «Приазовський державний технiчний ушверситет». У дослщженш прийняли участь студенти спецiальностi «Сощальна робота» (80 оаб). Метод досшдження - напiвформалiзоване iнтерв'ю. Метою цього досшдження було виявити вiдношення майбутшх соцiальних працiвникiв до проблеми формування сощально-професшно! сyб'ектностi у процесi навчання. На другому етат плануеться проведення соцiологiчного дослiдження щодо виявлення рiвня сформованостi сощально-професшно! сyб'ектностi у студенев спецiальностi «соцiальна робота» вiдповiдно до запропонованих критерпв та показникiв.
Так, респондентам було запропоновано ощнити по п'ятибальнш шкалi стyпiнь значyщостi складових сощально-професшно! сyб'ектностi для ефективно! дiяльностi професiйного соцiального працiвника. Були отримаш настyпнi результати (min = 1,0 б.; max = 5,0 б.). Студенти першого курсу найбшьш значущими назвали настyпнi складовi: професiйна вщповщальшсть (4,9 б.) та професiйна свщомють (у тому числi свiдомий вибiр професп) (4,8 б.). Найбiльш неважливими респонденти вважають творчiсть та шновацшнють у професп (3,7 б.) та здатшсть до ефективно'1 взаемодп (4,0 б.).
Студенти другого курсу вважають найбшьш значущими професшну вщповщальшсть (5,0 б.) та бажання допомагати шшим (4,9 б.). Не важливими вони вважають творчють у професи (3,7 б.) та розумшня свого мюця в житп (4,0 б.).
Студенти третього курсу вважають, що найбшьше значення для ефективно! професшно! дiяльностi мають настyпнi якостi соцiального пращвника: професiйна вiдповiдальнiсть (4,9 б.) та бажання допомагати шшим (4,6 б). Не важливими вважають - професшну та сощальну актившсть (по 3,6 б.).
Студенти четвертого курсу найвищi бали поставили щодо наступних якостей: самовдосконалення, отримання нових знань, професшних умшь (5,0 б.) та професшна актившсть (4,5 б.). Найнижчий бал - свщомий вибiр професп (2,5 б.).
Отже, соцiальна активнiсть е найбшьш важливою для студентiв першого курсу. Проте студенти старших курав бiльш орiентованi на професiйне самовдосконалення та пщвищення свого професiйного рiвня завдяки отриманню додаткових знань та умшь. Цiкаво, що творчiсть та шновацшшсть у професп е не важливими для студентiв першого та другого курав. При цьому, студенти бшьш старших курсiв розумiють, що творчий пщхщ необxiдний у сощальнш роботi, тому що дозволяе розширити межi професiоналiзму особистостi соцiального пращвника та реформувати систему соцiальниx послуг в цшому. Творчiсть та Ыщатившсть дозволить майбутньому фаxiвцю iз соцiальноï роботи бути суб'ектом соцiальноï взаемоди з клiентом. Саме це вщповщае сучасним дослiдженням у теорп соцiальноï роботи, пов'язаним з проблемою наснаження (iмпаурмента) клiентiв соцiальниx служб. Тшьки творча, активна, не стереотипна особиспсть може защкавити та «зарядити» ^ента своею життевою силою та наснагою. Це дозволить сощальному працiвнику бути не просто «рядовим» спiвробiтником, який виконуе не щкаву та рутину роботу, а бути яркою, не схожою на шших особиспстю, здатною надати допомогу ^енту не тшьки у виршенш його складноï життевоï ситуацп, але й у особистюному розвитку та самоактуалiзацiï.
Далi студентам було запропоновано ощнити рiвень сформованосп у них цих якостей. Так, студенти першого курсу вважають, що найбшьше притаманнi наступнi якосп - бажання допомагати iншим (4,1 б.) та професшна самосвiдомiсть (4,1 б.). Найменше - професiйна актившсть (2,6 б.) та соцiальна актившсть (3,2 б.). Студентам другого курсу найбшьш притаманш соцiальна активнiсть (3,9 б.) та бажання допомагати шшим (3,6 б.). Найменше - творчють (3,0 б.) та самостшшсть (3,4 б.). Студенти третього курсу визнали, що у них присутне бажання допомагати шшим (4,4 б.) та свщомють дш (4,3 б.). Найменше для них характерна сощальна та професшна актившсть (по 3,3 б.). Студенти четвертого курсу вважають, що у них найбшьше розвинута самостшшсть (4,0 б.) та професшна актившсть (3,5 б.). Найменше -професшна самосвщомють (2,0 б.).
Так, на запитання, щодо чинниюв, яю детермшують усшшнють формування професiоналiзму, отримали наступш вщповщь Студенти першого курсу вважають, що усшшнють формування професiоналiзму залежить вщ особистих моральних якостей людини, таких як бажання допомагати шшим (63%), емпатия, ствчуття (35%) та шших i як висновок - бажання працювати по спещальносп; вщ особисга1 активносп людини (16%), наявносп вiдповiдального ставлення до професiï та процесу навчання (19%) тощо. Також важливе значення мае оргашзащя процесу навчання (19%) та викладання дисциплш (19%).
Студенти другого курсу на перше мюце поставили рiвень викладання та якють навчання у вищому навчальному закладi (43%). Також студенти визнають, що усшшшсть професiоналiзацiï залежить i вщ бажання студентiв засвоювати знання (14%), вiд спрямованостi до саморозвитку та вдосконалення (29%), вщ наявносп у особистосп якостей, яю притаманнi професП «соцiальна робота» (29%).
Студенти третього курсу вважають, що рiвень професiоналiзму залежить вiд бажання людини допомагати шшим (56%). Крiм того, важливого значення набувають особисп якосп людини, таю як самостшшсть (33%) та вщповщальшсть (33%). Особливе значення мае самостшне засвоення додаткових знань з професп (22%). Також важливими е оргашзащя осв^нього процесу (11%) та яюсна практика (11%).
Студенти четвертого курсу вважають, що усшшнють процесу професiоналiзацiï залежить в рiвнiй мiрi i вщ об'ективних чинниюв, i вщ особистих якостей студенев. Особливе значення мае наявнють бажання у подальшому працювати за профеаею. Це, як вважають студенти, е гарною мотиващею для професшного розвитку та
самовдосконалення.
Наступне запитання стосувалось того, чи впливае процес навчання у вищому навчальному закладi на формування складових сощально-професшно'' суб'ектностi у майбутшх сощальних працiвникiв. Так, 94% студенев першого курсу, 86% - другого, 89% - третього, 90% - четвертого вщповши, що «так». Студенти вважають, що для освоения професп «сощальна робота» важливого значення набувае оргашзащя та проведення практики (ознайомчо'', виробничо'', педагогично!', науково-достдно!'), участь у рiзноманiтних заходах сощально'' спрямованосп, рiвень професiоналiзму викладачiв, методи контролю засвоених знань та умшь, науково-дослщна робота студентiв тощо. Крiм того, студенти зазначали, що слщ також враховувати i особист якостi самих студенев, наявнiсть у них бажання отримувати знання, самовдосконалюватися, пiдвищувати рiвень свое'' освiти та професiоналiзму.
Таким чином, ефектившсть дiяльностi фахiвцiв iз сощально'' роботи залежить вiд багатьох чинниюв, але важливого значення набувае: по-перше, свiдомий вибiр майбутньо'' професп та психолопчна готовнiсть до виконання професшних обов'язюв; по-друге, якiснi та актуальш професiйнi знання та вмшня, а також бажання постiйно самовдосконалюватися; по-трете, активна життева, соцiальна та професшна позищя.
Соцiально-професiйну суб'ектнiсть слщ розглядати як спещальну компетенцiю, яка вщповщае вимогам часу та дозволяе фахiвцям якiсно виконувати сво'' професшш обов'язки. Успiшнiсть формування сощально-професшно'' суб'ектносп залежить вiд гармонiйного поеднання об'ективних умов та суб'ективних чинникiв. Особливого значення набувае саморегулящя особистостi студента, актившсть та свщомють навчально'' та професшно'' дiяльностi, вмотивованiсть поведiнки та защкавлешсть у професп. Все це можливо сформувати в умовах спещально оргашзованого простору вищого навчального закладу. Саме це сприятиме бшьш якюнш професiоналiзацiï особистостi соцiального працiвника, та як наслщок, бiльш ефективному виршенню соцiальних проблем сучасного укра'нського суспшьства.
Список використаноУ л1тератури
1. Кондратюк С. М. Суб'ектна актившсть студенпв в умовах навчально-професшно'' дiяльностi/ С. М. Кондратюк //Актуальнi проблеми пщготовки фахiвцiв сощально'' сфери: тези доп. II Мiжнар. науково-практич. конф., м. Хмельницький, 15 листоп. 2012 р. - Хмельницький : Х1СТ Ушверситету «Украша», 2012. - 300 с.; Kondratiuk S. M. Subiektna aktyvnist studentiv v umovakh navchalno-profesiinoi diialnosti / S. M. Kondratiuk // Aktualni problemy pidhotovky fakhivtsiv sotsialnoi sfery : tezy dop. II Mizhnar. naukovo-praktych. konf., m. Khmelnytskyi, 15 lystop. 2012 r. - Khmelnytskyi : KhIST Universytetu «Ukraina», 2012. - 300 s.
2. Якуба Е. А. Социология / Е. А. Якуба. - Харюв : Константа, 1996. - 192 с.; Yakuba E. A. Sotsyolohyia / E. A. Yakuba. - Kharkiv : Konstanta, 1996. □ 192 s.
Стаття надiйшла до редакцп 24.04.2017
O. Tashkinova
THE FORMATION OF SOCIO-PROFESSIONAL SUBJECTIVITY AS A SPECIAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS IN SOCIAL WORK
The emergence of social work in modern Ukraine requires increased attention to the process of professionalization of specialists in social work. Social work is a complex form of social and professional activity, which requires not only a variety of knowledge, but also specific personality, moral and ethical qualities and practical skills. The professionalism of
specialists in social work is regarded as a high degree of mastering a profession characterized by skills, competence and socio-professional subjectivity. Socio-professional subjectivity is not sufficiently studied, but it is an important category of sociology of social work.
Man in the process of development develops, conquers the position of being the subject of specific activities, subject of relationship. However, it seems necessary to separate subjectivity as a certain level of development of a person as a subject of certain spheres of activity. Proceeding from this, we can formulate the notion of socio-professional subjectivity.
Under socio-professional subjectivity it is necessary to understand the systemic quality of the subject of professional activity, which is characterized by the ability to special social and professional activity, autonomy, responsibility, ability to create, transform, expedient to act, etc., to constantly develop their subject properties in the process of professionalization, expanding their personal and professional capabilities. This is a qualitative characteristic of professionalism of the individual.
The specifics of social work, as a profession, implies the presence of certain personal and professional qualities in a specialist in this profile. Socio-professional subjectivity of a social worker is a functional entity in the structure of the individual, which prompts certain professional functions to be performed on the basis of subject activity, which is set by socio-professional values, norms and patterns of behaviour. Consequently, socio-professional subjectivity is a high level of development of the subject of social work in professional activities, which involves the activity of a specialist in the direction of solving socially significant tasks by means of professional social work. As a result of professionalization, a social worker takes an active position and determines the nature of his own effectiveness of the subject in the field of professional social work.
It is the higher education that serves as the main field of formation of social and professional subjectivity of specialists in social work through the development, professional determination and consolidation of social and professional rules and norms, roles and statuses of future specialists, bringing them to a system capable of acting in the interests of satisfying certain social And social needs.
Key words: professionalization, social, socially vulnerable groups, social work, socio-professional subjectivity.
