CC BY
30
УДК 712.4+635.92(075.8) Acnip. О.С. Горбенко -НЛТУ Украми
ФОРМУВАННЯ ВУЛИЧНИХ ДЕРЕВ ОБР1ЗУВАННЯМ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВН1СТЬ
Проведення формувального o6pi3yBaHra дерев у вуличних насадженнях е одним з необхiдних заходiв догляду за ними, однак його виконання вимагае правильного тдходу. У цш роботi наведено коротку юторш використання обрiзyвання, представлено будову надземно! частини дерева, наведеш результати дослiдження дерев у вуличних насадженнях, яю пiддаються обрiзyванню, зроблено висновки i короткi ре-комендацп щодо проведення обрiзyвання дерев у вуличних насадженнях.
Ключов1 слова: обрiзyвання, дерево, пагiн, крона.
Doctorate O.S. Gorbenko - NUFWT of Ukraine Street trees forming by cutting its efficiency
Conducting of the forming trees cutting in the street planting is one of the necessary measures of care of them, however its implementation requires correct approach. Short history of the cutting using, represented structure of above-ground part of tree, displayed results of research of the cut trees in the street planting, done conclusions and short recommendations in relation to conducting of trees cutting in the street planting is pointed in this work.
Keywords: cutting, tree, sprout crown.
Обр1зування дерев - потр1бна й важлива складова агротехшчного комплексу вирощування зелених насаджень. Без обр1зування або при його неправильному проведенш дерева втрачають сво! декоративш властивостг набира-ють занедбаного, недоглянутого вигляду, повшьно ростуть, погано цв1туть i поступово перетворюються на безформну зелену масу.
Використовувати формувальне обр1зування почали ще з давшх чашв. Вже у Стародавнш Греци (XI-I ст. до н.е.) для огороджування сад1в викорис-товували стрижет живоплоти. У Стародавньому Рим1 при створенш сад1в використовувалися лавр, мирт, самшит, розмарин, як добре шддавалися стрижщ. За чашв римського 1мператора Августина (63 р. до н.е. - 19 р. н.е.) розвиваеться тошарне мистецтво - штучна стрижка дерев i кущдв для надан-ня !м рiзних фiгyрних форм. За чаЫв Середньовiччя стрижка дерев i кyщiв була однiею з планувальних особливостей садово-паркового мистецтва. В ггалшських садах епохи Вiдродження використовуються зелеш стiни та лабь ринти, сформоваш iз дерев i чагарниюв, якi добре стрижуться. У зеленому бyдiвництвi часiв Бароко широко використовуються але! та шпалери - ряд густо посаджених дерев, стрижених у виглядi стiни. Для цього був необхщ-ний дуже пластичний матерiал, який би був швидкорослим та добре шдда-вався обрiзyванню, тому тут використовували граб, липу, в'яз, бук та клен польовий. Широке використання ф^урно! стрижки було одшею з характер-них рис класицизму. В Укра!ш формувальна стрижка застосовуеться у монас-тирських садах, яю виникають у XII ст. Зокрема, Антюхшський патрiарх Ма-карiй, вщвщавши в серединi XVII ст. Ки!в, описав решiтчастy арку, створену шляхом стрижки.
Якщо рашше обрiзyвання i стрижка використовувалися для створення огорож, рiзноманiтних "живих" зелених фiгyр (тотарне мистецтво), лабiрин-тiв, зелених стш тощо, то сьогоднi обрiзyвання i стрижка в сучасних мiстах
2. Деревна рослиншсть у фмодизайни ламдшафтмш apxiTeKTypi та озелемеммi
187
використовуються в бшьшосп для створення живоплотiв, освплення будин-юв та про!жджих частин мюьких автодорiг, пiд лiнiями електропередач, а та-кож для формування крон дерев у вуличних насадженнях.
Сьогодш е достатньо науково обгрунтовано! шформацп i3 застосуван-ня рiзних методiв i прийомiв обрiзування у плодовому садiвництвi. Проте у мюькому садово-парковому господарствi формування крон обрiзуванням ще не забезпечене необхiдними науковими рекомендащями.
Метою цього дослiдження е визначення впливу обрiзування на морфо-метричнi показники дерев та 1х загальний стан. Для цього були замiрянi ос-новнi бiометричнi показники дерева: дiаметр, загальна висота, висота початку крони та 11 найширшо! частини, довжина приросту новоутворених пагошв проекцiя крони у 8-ми напрямках; проведено рекогносцирувальне обстежен-ня дерев у вуличних насадженнях.
На основi 224 швентаризацшних паспортiв об'екпв зелених насад-жень м. Львова було встановлено видовий та кшьюсний склад вуличних на-саджень. Зпдно з цими паспортами, деревнi рослини представлеш 30 родинами, 62 родами та 118 видами. Основна частина дерев у вуличних насадженнях представлена видами з родiв ясена, клена, липи, каштана та тополь 1х частка вщ загально! кшькосл деревних рослин приблизно становить: каштана - 6,5 % тополi i липи - по 7 %, ясена - 10 % i клена - 12 %. Вони ж станов-лять найбшьшу частку обрiзуваних дерев. Це стало одним з критерив вибору видiв дерев для дослщжень. На 1х прикладi ми розглядали деяк особливостi обрiзування дерев у вуличних насадженнях.
Як вщомо, надземна частина дерева складаеться з таких частин (рис. 1): Штамб - частина стовбура дерева вщ грунту до першо! скелетно! гшки; стовбур - центральна частина дерева вщ грунту до верхiвкового паго-на, на якш розмiщенi гiлки; центральний провщник - частина стовбура вiд першого нижнього скелетнего розгалуження до верхiвкового пагона; пагiн продовження центрального провщника - однорiчний пагiн, яким закшчуеться центральний провiдник; крона - частина дерева вище штамба, тобто стовбур iз усiма гiлками, що вдаодять вiд нього; гiлки першого порядку - вщходять безпосередньо вiд провщника (стовбура дерева); гiлки другого порядку - вщ-ходять вiд гшок першого порядку; гiлки третього порядку - вщходять вiд ri-лок другого порядку; за гшками третього йдуть гiлки четвертого, п'ятого i наступного порядкiв.
Рис. 1. Частини дерева: 1 - штамб, 2 - проводник, 3 -
пагони продовження центрального пров1дника, 4 -пагони продовження гыок, I - гыки першого порядку, II- гыки другого порядку; III - гыки третього порядку
Рекогносцирувальне обстеження показало, що одшею з особливостей формувального обрiзу-вання дерев у Львовi е повне усунення крони шляхом вщтинання скелетних гшок на рiвнi I-II порядку. Таке обрiзування належить за штенсив-шстю до дуже сильного i викликае пробудження сплячих бруньок з подальшим утворенням силь-
188
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй TB0p40CTi
них ростових пагошв. У рiзних видiв кiлькiсть сплячих бруньок, що прокину -лись, е рiзною. Обстеження показало, що у клена гостролистого, клена-явора, ясена звичайного та зеленого на обрiзанiй скелетнш гшщ дiаметром 15-20 см прокидаеться 2-7 сплячих бруньок; пркокаштана кшського звичайного - 4-7; липи дрiбнолистоl та тополь - 5-11.
Габл. К Бюметричш показники дерева
Порода У "Й « 2 • Й-й & р о Висота дерева, м Д1аметр дерева, см Висота штамба, м Висота крони, м й „ т ,и ок сз ы • ^ о Висота паготв за роками, м
1 р. 2 р. 3 р. 4 р. 5 р. загальна
Клен гостролистий 1 6,30 32,3 2 2,52 7,16 5,40 1,47 0,92 0,59 1,59
3 9,98 3,90 2,71
Ясен звичайний 1 8,27 33,1 3 4,11 3,87 7,10 1,70 1,12 0,81 0,70 0,45 1,96
3 12,2 8 7,83 3,34
4 11,3 2 8,09 4,82
6 11,5 5 8,03 4,87
Липа др1бнолиста 1 5,17 26,1 8 2,41 2,82 6,22 0,87 0,77 0,62 0,49 0,46 1,02
2 9,55 7,14 1,60
4 8,91 6,61 2,67
5 9,91 6,96 3,59
Пркокаштан кшський звичайний 3 10,6 9 43,4 4 3,18 6,46 7,50 0,81 0,68 0,58 0,44 0,42 1,96
4 8,37 6,36 2,27
5 11,6 5 8,04 3,45
Тополя чорна 2 12,5 9 40,1 7 4,01 8,20 6,95 2,10 1,68 1,43 1,06 0,98 4,32
4 13,6 0 7,82 5,84
5 13,4 7 9,89 7,06
Вимiрювання висот проводилось за допомогою теодолiта 2Т3ОП. На основi отриманих даних було розраховано плошд проекци крон та 1х об'еми. Усередненi показники бiометричних вимiрювань наведено в табл. 1 i 2. Вш обстежених дерев становив:
• клен гостролистий 1 ясен звичайний - 65-70 рок1в;
• липа др1бнолиста - 35-40 роюв;
• пркокаштан к1иський звичайний - 50-60 рошв;
• тополя чорна - 40-45 рошв.
Аналiзуючи табл. 1 i 2, бачимо, що найбшьшою iнтенсивнiстю приросту пагонiв характеризуеться тополя чорна, ясен звичайний та клен гостролистий; менша штенсившсть приросту спостер^аеться у липи дрiбнолистоl та гiркокаштана кiнського звичайного. У вшх дослiджуваних видiв спостерь гаеться поступове зменшення приросту пагонiв у висоту зi збiльшенням вiку
2. Деревна рослиншсть у фмодизайни ламдшафтмш архiтектурi та озелемеммi
189
пiсля обрiзування. Така особливiсть мае важливе значення при формуванш крони, особливо для ясеня звичайного i клена гостролистого, у яких на 34 рж рiзко падае прирiст пагошв у довжину. Також зi збшьшенням вiку пiсля обрiзування спостерiгаеться збшьшення усiх бiометричних показникiв крони, о^м липи дрiбнолистоl на п'ятому рощ. Така особливють полягае у тому, що саме цi дерева були розташоваш на близькiй вiдстанi вщ будинкiв (вул. Шептицьких), що стало чинником впливу на такий параметр як середнш дь аметр крони. Отримаш данi показують вплив виду обрiзуваних дерев на при-рют пагонiв та змiни параметрiв крони.
Табл. 2. Бюметричш показники крони
Порода о 'Й-д о 2 йй О «ко £ ^ •рроЯ Довжина крони, м Середнш д1аметр, м й а Я" О « 2 I ° Я С & Об'ем крони, м3
осв1тл. части-ни затш. части-ни за-гальна освггл. части-ни затш. части-ни за-галь-ний
Клен гос-тролистий 1 2,52 1,38 3,90 3,06 7,69 9,08 5,95 15,03
3 4,04 4,16 8,20 6,19 30,81 63,83 60,80 124,64
Ясен звичайний 1 2,30 1,47 3,77 3,09 7,76 8,54 5,70 14,24
3 4,25 3,59 7,83 4,83 19,31 34,59 29,63 64,21
4 3,99 4,10 8,09 6,05 30,75 59,26 65,55 124,81
6 3,41 4,62 8,03 6,15 31,77 54,77 70,88 125,65
Липа др1бнолиста 1 2,38 1,09 3,48 3,32 9,66 13,62 7,50 21,11
2 5,14 2,60 7,74 4,76 18,22 39,62 23,84 63,46
4 3,59 3,02 6,61 5,52 24,98 47,70 41,26 88,96
5 4,74 2,22 6,96 5,11 21,14 42,85 26,68 69,54
Пркокаш-тан кшський звичайний 3 3,00 3,46 6,46 4,62 17,47 24,32 29,19 53,51
4 3,86 2,50 6,36 5,28 22,35 43,88 29,07 72,95
5 1,71 6,34 8,04 5,52 25,10 21,16 62,82 83,98
Тополя чорна 2 3,88 4,32 8,20 4,70 18,46 28,11 32,57 60,68
4 4,45 4,58 9,03 3,61 11,40 30,66 28,12 58,78
5 3,77 6,12 9,89 4,88 19,86 35,08 44,31 79,40
На збшьшення об'ему крони ютотний вплив мае штенсившсть приросту пагошв у висоту, а також вид дерева. Наприклад, у ясена звичайного i клена гостролистого за першi три роки об'ем крони збшьшуеться приблизно в два рази, проте в подальшому збшьшення об'ему вщбуваеться не так штен-сивно. У решти дослщжуваних видiв збiльшення крони проходить рiвномiр-но. Однак варто звернути увагу на тополю чорну, у яко! поряд з штенсивним приростом пагошв у висоту збшьшення об'ему крони вщбуваеться не так ш-тенсивно. Це пояснюеться тим, що тополя чорна мае колоноподiбну форму крони, а тому шсля обрiзування вiдбуваеться вщновлення форми крони, що е також характерним i для iнших видiв.
Статистичний аналiз показав, що прирют пагонiв у висоту, а також па-раметри крони не залежать вiд таких показникiв, як дiаметр дерева i висота обрiзки (коефщент кореляци г знаходиться в межах 0,25-0,35), але знахо-дяться в тюнш залежностi вiд вiку тсля обрiзування (г ~ 0,9).
Обстеживши обрiзуваннi дерева у вуличних насадженнях, було зафж-совано появу стовбурних гнилей. Особливо велика частка уражених дерев спостершаеться серед тополь i становить до 80 % вщ загально! кiлькостi обсте-
190
Символ дерева у свгговш культурi та художнш творчостi
жених дерев тополь Це пояснюеться тим, що тополя мае низью показники фь зико-механiчних властивостей деревини i е сприятливою для розвитку грибко-вих хвороб. Майже у вшх дерев, якi обрiзувалися повторно через 3-6 роюв, спостерiгаються грибковi захворювання обрiзаних скелетних гiлок внаслiдок утворення велико! юлькост незарослих ран. Виявлеш поодинокi випадки заги-белi обрiзаних дерев липи др!6нолисто!, спричинених трутовиком.
Проведет дослщження дають змогу зробити таю висновки:
• обрiзування у м. Львовi проводиться на рiвнi I-II порядку гiлкування для ушх видов дерев без урахування видових бiологiчних особливостей;
• iз обстежених видiв найбiльшою iнтенсивнiстю росту новоутворених пагонiв мають тополя чорна, клен гостролистий i ясен звичайний, дещо нижча вона у липи дрiбнолистоi та гiркокаштана к1нського звичайного;
• на величину приросту обрiзуваних дерев впливае вид дерева та вш пiсля об-рiзування;
• на величину збшьшення параметрiв крони впливае вид дерева, штенсивтсть приросту паготв у довжину, близьке розташування мюько!" забудови;
• п1сля обрiзування формування крони вiдбуваеться у напрямку ввдновлення форми, характерно!' для даного виду (форми) дерева;
• кшьшсть сплячих бруньок, що прокинулись пiсля обрiзування, е не однако-вою: найб^ша вона у тополi, липи i каштана; менша - у ясена i клена;
• часте повторне обрiзування спричиняе виникнення грибкових захворювань.
Пщсумувавши усе вище наведене, можна дати таю рекомендаци. Не можна застосовувати шаблонну обр1зку для уЫх вид1в дерев. Тополя, липа i каштан можуть витримувати сильну обр1зку на р1вн1 I-II порядку гшкування, осюльки шсля обр1зування у них прокидаеться досить велика юльюсть сплячих бруньок, що дае змогу швидко сформувати нову крону. Для клена i ясена оптимальним е обр1зування скелетних гшок на р1вт мшмум III порядку гш-кування. Це дасть можливють утворення на дерев! бшьшо! юлькост паготв, i швидкого формування ново! крони. Для попередження грибкових захворювань повторне обр1зування можна проводити не ратше тж через 10 роюв i застосовувати обробку зр!з!в.
Л1тература
1. Брикелл К. Обрезка растений: Пер. с англ./ Предисл. Ф.А. Волкова. - М.: Мир, 1992. - 198 с.
2. Головач А.Г. Наставления по уходу за зелеными насаждениями. Изд. 3-е. - Л.: Стройиздат, 1969. - 68 с.
3. Кужеленко В., Соколов Б., Алексеев Г., Худзинский М. Обрезка плодовых деревьев. Изд 2-е., переработанное и дополненное. - Кишенев: Картя Молдовеняскэ, 1977. - 203 с.
4. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П. и др. Озеленение населенных мест: Справочник. -М.: Стройиздат, 1987. - 480 с.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць: Пщручник. - Льв1в: Свгг, 2005. - 456 с.
6. Кучерявий В.П., Курницька М.П., Дудин Р.Б. Особливосп обр1зування деревно-ча-гарникових рослин. Методичш вказ1вки. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 60 с.
2. Деревна рослиншсть у фгтодизайш, ландшафтнш архiтектурi та озелененнi
191
