CC BY
13
Свiтлана БОРИСОВА
ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИК1В ЗНАНЬ ЗА НАПРЯМКАМИ ДШЛЬНОСП «ВИВЧЕННЯ ТЕХН1К Б1СЕРУВАННЯ» ТА «ВИКОНАННЯ ВИРОБ1В НА ОСНОВ1 ВИВЧЕННЯ ТЕХН1К Б1СЕРУВАННЯ» ПРОФ1ЛЮ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ «Б1СЕРУВАННЯ»
В статтi розглянута суттсть методики формування у старшокласниюв знань за окремими напрямками дiяльностi профшю трудового навчання «Бiсерування».
На заняттях трудового навчання за профшем «Бюерування» основна частина навчального часу выводиться на практичну дiяльнiсть учнiв, а саме на вивчення технiк бiсерування та технологш виконання виробiв з бюеру. Така робота учнiв виконуеться зпдно напрямкiв дiяльностi «Вивчення технiк бюерування» та «Виконання виробiв на основi вивчення технiк бiсерування» профiлю трудового навчання «Бюерування» [2, 4]. Вивчення техшк бюерування та технологш виконання виробiв з бюеру мае певну закономiрну послiдовнiсть. Спочатку вiдбуваеться знайомство з тими шструментами та матерiалами, якi необхiднi для виконання робгт в певнiй технiцi. Акцентуеться увага на особливостях використання цих засобiв (1, 2 чи багато голок при виконанш сiтки, ткацький верстат при тканш i iн.).
Далi учитель пояснюе послiдовнiсть роботи в певнш технiцi бiсерування. При цьому велике значення надаеться наочним пошбникам [6]. Цей процес можна оргашзувати по-рiзному:
1. Учитель на дошщ за допомогою умовних позначок показуе розташування бiсерин, кiлькiсть бюерин, що набираються за один прийом, мiсця фiксуючих бiсерин, форму отриманих вiчок, напрямок руху робочо! нитки тощо.
2. Учитель використовуе велию, виконанi заздалегiдь схеми виконання виробiв у певнiй технiцi, демонструе за щею схемою послiдовнiсть роботи.
3. Учитель вщтворюе процес плетiння в певнш техшщ, використовуючи збiльшенi моделi бiсерин та шнур. Додатково застосовуеться iндивiдуальний показ прийомiв роботи з використанням бiсеру та голки з ниткою.
4. Учитель використовуе роздатковий матерiал iз зазначеним в ньому послщовнютю виконанням виробу (роботи в певнш техшщ), паралельно вiдбуваеться пояснення за технiкою роботи та розгляд ще! послiдовностi за розданими матерiалами.
Подальшiй роботi властивий зв'язок графiчних та практично-виконавчих робiт; фактично щ напрямки роботи виконуються паралельно, майже одночасно. Так, для запам'ятовування послщовносп виконання прийомiв роботи, цi прийоми фiксуються у виглядi схем, а при проектуванш власних виробiв спочатку виконуеться есюз, на основi якого створюеться власне вирiб. Графiчнi роботи допомагають учням краще сприймати та осмислювати навчальний матерiал.
Простi техшки бiсерування (у виробах на дротянш основi в технiцi паралельного низання, виконаних голкою в технiцi звичайного низання, ланцюжки з квiточок тощо) не вимагають спещально! пiдготовки. На !х основi досить легко можна ознайомити учшв з умовними позначками, як надалi постiйно будуть використовуватися на заняттях при вивченш шших технiк бiсерування (позначення бiсерин певного кольору, послщовнють плетiння). Доцiльно це ознайомлення проводити в процес читання схем деталей тих виробiв, як будуть виконуватися на заняттях.
Бажано, щоб читання схем вiдбувалося перед або в процес виконання цього виробу. Тренувальт вправи за цим видом роботи проводити недоцшьно. Умшня легко формуються саме при виконанш виробiв: одразу розглядаеться закрiплення кшщв деталей, з'еднання деталей в единий вирiб, кiнцева обробка виробу i iн. Бiльш складний варiант роботи пов'язаний зi створенням власних виробiв на основi складених самими учнями схем деталей виробу. Можна порекомендувати спочатку створити контурне зображення деталей виробу, по^м заповнити !х площу вiдповiдною кiлькiстю рядкiв з бюеру: рiзна ширина отриманих рядкiв заповнюеться певною кшькютю бiсерин (див. рис. 1).
Рис. 1. Посл1довшсть створення схем плеттня деталей квтки на основ! й зображення
Подiбний принцип роботи використовуеться при вивченнi тканих виробiв з бiсеру, коли виникае необхiднiсть перекласти узор украшсько!' вишивки у форму, в якiй вш може бути вiдтворений у виробi з бiсеру (наприклад, гердан). В цьому випадку на малюнок нби накладаеться стка з трохи витягнутих по вертикалi клiтин (це обумовлено формою бюерини, в якiй дiаметр бiсерини зазвичай бiльший, нiж и товщина). Для це' ж роботи можуть бути використанi комп'ютернi технологи для стилiзащl малюнкiв [5].
Збирання виробу вщбуваеться згiдно задуму. Використаш умовнi позначки дають змогу передати властивост об'ектiв робiт, 1'х геометричну форму, розташування окремих частин виробу iiн.
При вивченнi наступних, бiльш складних технiк бiсерування або технологш виготовлення виробiв з бюеру в певнiй технiцi (наприклад, техшка бiсерування «хрестик», а на '11 основi розглядаеться багаторядний ланцюжок та каскад) велика увага повинна придшятися практичним вправам, в яких реалiзуються отримат знання. При певному досвщ учнiв ми пропонуемо використовувати практичн вправи, якi будуть базуватися на творчому пiдходi до створюваних зразкв, тобто не обмежених суворо вказiвками щодо виконання зразка (в кольоровими виршення, ширинi, узорi), а на початкових етапах 1'х використання мае бшьш регламентований характер.
Практичнi вправи ефективн тiльки при дотриманнi певних вимог, як базуються на закономiрностях, якi лежать в основi процесу формування умшь i навичок. Процес органзацп виконання вправ умовно можна подшити на декiлька етапiв. На першому вчитель, спираючись на обмiрковаш учнями знання, повинен пояснити 1'х мету i завдання майбутньо'1 дiяльностi. На другому вчитель мае показати, як необхщно виконувати те чи шше завдання. На третьому еташ початково учнями вiдтворюються навчальнi дп, а четвертий, заключний етап полягае в багаторазовому тренувальному повторены навчальних дш, якi спрямованi на набуття практичних умшь i навичок.
Вщзначимо, що на заняттях з трудового навчання за профшем «Бюерування» не вЫ цi етапи виступають досить ч™о, цей процес може мати бшьш стислий характер, оскшьки саме виконання виробу з бюеру передбачае постшне повторення певних дш (цикл виконання виробу в певнш технщ), тому третiй та четвертий етапи iнодi важко вiдокремити один вщ одного, але подiбнi сходинки формування умшня чи навички властивi для самого процесу в цшому. Ми подшяемо думку деяких дослiдникiв [7], що не можна довго спинятися на стадп навчання операцп, а практичн роботи перенасичувати вправами. Необхщно навчати учнв виконувати технологiчну операцш повнiстю, не розподiляючи процес на окремi частини.
Для вивчення цих технк бiсерування необхiдна попередня пщготовка допомiжних матерiалiв для виконання графiчний робiт. Мова йдеться про есюзн сiтки. Майже кожна технiка бюерування вимагае особливо'1 есюзно!' сiтки, в якш розташування елементiв сiтки вщповщае розташуванню бiсерин у виробi з бюеру в певнш технщ (так, для «моза'1'ки» елементи сiтки розташовуються в шаховому порядку, для сток - у виглядi ромбiв з вщповщною кiлькiстю бiсерин боку елементу, для ткацтва стка мае вигляд аркуша в клiтинку, при чому висота кттинки бiльша, нiж и ширина тощо). Сучасна комп'ютерна та копшвальна технiка дае можливiсть учителям створювати необхщн для навчального процесу високоякюн друкованi допомiжнi матерiали.
На цих ескiзних стках учш мають можливiсть зазначити послщовнють роботи за певною теxнiкою бюерування, створювати бaгaтокольоровi зображення, визначати послщовнють набору бicерин тощо. Отже, грaфiчнi роботи можуть мати характер вщтворення на етaпi отримання нових знань, але за профiлем «Бюерування» передбачасться велика кiлькicть занять, на яких застосовуються грaфiчнi роботи творчого характеру, як то створення еcкiзiв власних виробiв, а вiдповiдно до них виконуються схеми цих виробiв. Але виконання виробiв з бicерy вщбуваеться пicля того, як у учшв будуть cформовaнi yмiння вiдтворювaти зразки в певнш техшщ бюерування.
Одним iз завдань на цьому етат навчання е розвиток i стимулювання caмоcтiйноcтi yчнiв, за вiдcyтноcтi яко1 процес створення власних виробiв е бшьш складним. Навчити caмоcтiйноcтi можна лише на практищ. В процес самостшно1 роботи в yчнi розвиваеться здiбнicть caмоcтiйно керувати власними дiями. Можна сказати, що розвиток здiбноcтi самокерування в ycix його проявах (самостшне визначення мети, caмоcтiйне оволодшня знаннями, прийняття рiшення, caмооргaнiзaцiя, самоконтроль) повинен виступати в якост критерда навчання.
1ншим завданням навчання за профшем «Бюерування» е допомога учням знайти та проявити власш можливосп, забезпечити вияв ix творчих здiбноcтей, тобто вияв та використання учнями особливостей власно! iндивiдyaльноcтi. Оcобливicтю особистюно-орiентовaного навчання, е заохочення учшв до висловлення оригшальних iдей, оргашзащя обмiнy думками [8]. Зусилля педагога в xодi роботи над об'ектом пращ на урощ повиннi бути спрямоваш на те, щоб, з одного боку, продемонструвати учням широкий спектр рiзниx можливих вщмшностей у виробах, а з шшого - шдтримати цi вiдмiнноcтi у власних виробах yчнiв, якi е безумовно самощнними для кожно! оcобиcтоcтi, що сприятиме ycвiдомленню власно! iндивiдyaльноcтi та ïï позитивному сприйняттю. Зауважимо, що такий шдхщ в нaвчaннi надае можливють також i емоцiйномy самовираженню у формi, кольорi, ïx комбшащях. Учень через цi засоби мае можливють реагувати на будь-яке iз запропонованих завдань. Це може допомогти створити влacнi, iндивiдyaльнi, неповторнi вaрiaнти об'ектiв прaцi i завадити створенню шаблонних виробiв.
Результатом навчання в цей перюд повинно бути сформоване умшня керувати собою та виконувати вправи самостшно та творчо. Ми видшили чотири види caмоcтiйноï роботи на заняттях за профшем «Бюерування» (цей подш був створений на оcновi тишв прояву caмоcтiйноcтi зпдно Анциферово].' [1]): вiдтворюючий (за зразком); реконструктивний; евристичний; дослщницький.
Перший вид caмоcтiйноï роботи передбачае створення учнем зразка (виробу), який повнicтю повторюе розроблений i наданий учителем до виконання вирiб (зразок). Цей вид caмоcтiйноï роботи доцiльно використовувати на початку вивчення техшк бюерування, особливо коли це пов'язано з обов'язковим певним виршенням у кольорь Наприклад, при вивченш теxнiк «хрестик» або «сгтка» виконуються ромбовиднi елементи. Для створення цього узору необхщно ч^ко притримуватися рекомендaцiй щодо поcлiдовноcтi i кшькосп набору бicерин певного кольору. Але навт у такому випадку бiльш пiдготовленi yчнi можуть змшити кольори бicерy в зразку або використати рiзнi види мaтерiaлiв, що буде наближати ïx caмоcтiйнy роботу до реконструктивного виду.
Другий, реконструктивний вид caмоcтiйноï роботи стае можливим при наявносп певних yмiнь виконання зразюв у певнiй теxнiцi бюерування i реaлiзyетьcя в тому, що учитель спочатку ставить перед учнями завдання, шдказуе cпоciб його виконання, але виршити яким чином його виконувати може тшьки сам учень. Прошюструемо це на оcновi попереднього прикладу: завданням до виконання е створення смуги в техшщ «стка» з ромбовидними елементами, але бшьш широку вщносно попереднього зразка та / або додатковими елементами.
Учитель пояснюе, що для проектування смуги в техшщ «стка» з ромбовидними елементами, але бшьш широку вщносно запропонованого зразка та / або додатковими елементами треба використати бшьш широку есюзну стку, визначитися з найбшьшим елементом (ромбом) - його контуром, тсля цього вщ коректувати вс меншi за розмiром елементи узору-смуги. На оcновi цих пояснень учш виконують практичну частину роботи ( див. рис. 2.).
Рис. 2. Bapîanmu створення зразюв на ocHoei стки
При застосуванн наступного, евристичного виду самостшно'1 роботи учитель тiльки ставить завдання, але спосiб його виконання учень (або група учтв при груповш формi роботи) повинен вiдшукати самостшно. За умов створення такого навчального процесу визначаються певнi особливостi дiяльностi як самого учня (учнiв), так i спiльноï дiяльностi учителя i учнiв. Це внесення елементу змагання (в тому числг й з самим собою), соцальний (або сощально-психологiчний) характер навчання, а також комуткативно^алогова дiяльнiсть, спiлкування учнiв один з одним i з учителем.
За певних обставин на одному занятл можливе (i навггь дощльне) використання декiлькох видiв самостiйноï роботи. По-перше, при проведеннi контрольних тематичних узагальнень таким чином можуть диференщюватися завдання до виконання. Рiвень складност цих завдань визначаеться сукупнiстю рiзних показникiв, таких як обсяг завдання, тип розумово'1 дiяльностi, яка необхщна для його виконання (вiдтворення засвоених ранте вiдомостей, застосування знань у типових або нетипових умовах, пошук нових засобiв розв'язання навчально'1 проблеми), наявнють чи вiдсутнiсть пiдказок, запрограмованих вщповщей. Наприклад, учнi обирають вид роботи: вщтворення вироби за зразком, створення вироби зпдно пояснень учителя, створення виробу при мМмальному втручанн учителя.
По-друге, якщо учнi одного класу дуже рiзняться один вгд одного за комплексом якостей, що впливають на рiвень складностi завдань, якг спроможнi виконати учнi. До цих якостей особистост учня вщносяться якiсть процесу учiння взагалi (загальний навчальний хист, особливостi мислення, пам'ят, сприйняття, уваги), спецiальнi здатностi до трудово'1 дiяльностi за певними роздшами (швидкiсть i легкiсть, темп осмислення конструкщй пристосувань та виробiв, закономiрностей та зв'язкв процесу виготовлення виробу), досягнутий рiвень розвитку учня на певний час, рiвень його знань та умшь.
В цьому випадку учн мають можливють самостiйно обирати той рiвень складностi, на якому вш хоче працювати. Для учнв це означае, що вони обирають оптимальний для себе темп, при цьому уникаючи негативного впливу шших школярiв [9]. Це сприяе розвитку у учнв таких якостей, як почуття вiдповiдальностi, охайнiсть, сумлiннiсть, працьовитють. Особливо необхiдною така форма органзаци навчально'1 роботи е для учнв, чш здiбностi не дозволяють працювати в темп характерному для бшьшост класу. Учнi з низьким рiвнем розвитку здiбностей, якi потребують постшно'1 допомоги вчителя, працюють повiльно, а учн з високим рiвнем розвитку здiбностей значно випереджають своУх однолггюв. Для вчителя е доцiльним од час органiзацГí навчання формувати групи з учнв на основi подiбностi 1х iндивiдуальних особливостей, як працюють у приблизно однаковому темп, помггно не вгдргзняються один вгд одного рисами характеру та обирають завдання одного ргвня складност [9].
Вважаемо слушною думку В. Геращенка [3], з якою повнютю погоджуемося, що в робот над виготовленням вироб1в треба залишати мiсце для самостшного вибору ним як виробу, так i технологи його виконання, тому що вшьний виб1р активiзуе дгяльнють учнв i пiдвищуе ïï результативнють. Отже, найскладнiшим видом практично!' самостшно'1 роботи стае дослгдницький, який ми пов'язуемо у профш «Бюерування» з виконанням власного виробу -спроектованого й виконаного самим учнем. До вибору завдання для виконання його на заняттях трудового навчання за профшем «Бюерування» за методом проеклв з точки зору особистiсно-орiентованого шдходу висуваються певн вимоги: вир1б мае бути знайомим, зрозумшим та цжавим для учня, майбутнш вирг6 мае бути розрахованим на одиничне використання, що вимагае його оригшальност (за формою самого виробу та / або за його
колористичним вирiшенням), вирiб дае змогу реалiзуватися учню в творчосп, вiн може справитися з поставленим завданням, воно е посильним.
Процес створення подiбних виробiв мае декшька спiльних етапiв. Це планування ново! роботи, яка мютить визначення послщовност виготовлення виробу з оцiнкою можливих варiантiв виготовлення; виконання необхвдних розрахунюв для визначення потреб у рiзних видах матерiалiв (наприклад, кiлькiсть бюеру певного кольору); пiдбiр вiдповiдних шструменпв, матерiалiв [10].
Розглянемо для прикладу етапи проекту створення гердану. Навчальними завданнями проекту «Гердан» е:
- ознайомитися з традицшними орнаментами захщного регiону Укра!ни (види орнаментiв, використаш сполучення кольорiв, основнi композицiйнi ршення);
- видiлити основнi елементи орнаменпв, проаналiзувати можливiсть !х сполучення i вiдтворення в герданi;
- з'ясувати композицшне рiшення медальйону, смуг, бахроми гердану тощо, створення ескiзу виробу та схеми плетшня виробу на основi есюзно! сiтки;
- вщбрати необхiднi основнi i допомiжнi матерiали згiдно виконаного ескiзу;
- поетапно виконати гердан (головною метою е розвиток умшь працювати в техшщ ткання, технологiчно правильного виконання виробу: натягування ниток основи, додавання нитки, виконання перетинок, медальйону, смуг, заспбки, бахроми, кшцевого оформлення виробу) (див. рис. 3);
- створити технолопчну документащю для створеного виробу.
Знайомство з традицiйними З ясування композицшного _
Виконання власне гердану
орнаментами ршення
Рис. 3. Посл1довтстъ створення гердану на основ! орнаменту украгнсъког вишивки
Оргашзована подiбним чином трудова шдготовка школярiв забезпечуе ефективну реалiзацiю основних завдань трудового навчання та виховання. При цьому в учшв не тiльки формуеться система пол^ехшчних знань, умiнь i навичок, розвиваються iнтелектуальнi компоненти трудово! дiяльностi i вiдбуваеться становлення саморегуляци в пращ, але й формуеться мотивацiя до трудово! дiяльностi та полiпрофесiйнi якосп особистостi, здiйснювати необхвдне спiлкування, сшвроб^ництво i взаемодопомогу в працi, вщбуваеться становлення школярiв як активно, творчо ддачих суб'ектiв трудово! дiяльностi й професшного самовизначення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анцыферова Л. И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. - М.: МГУ, 1981. - С. 3-18.
2. Борисова С. В. Формування зм1сту програми з трудового навчання за профшем / Проблеми освгги: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. -К.: Наук. метод. центр вищо! освгш, 2004. - Вип. 38. - 304 с. - С.17-25.
3. Геращенко В. Система педагогiчноï дiяльностi з формування творчо! y4HiBCbKOÏ особистостi // Трудова тдготовка в закладах освiти. - 1998. - №1. - С.16-17.
4. Програма трудового навчання для 10-12 клаав загальноосвiтнiх навчальних закладiв за профшем «Бкерування»: Авт.- укл. С. В. Борисова. - К., 2003. - 24 с.
5. Сидоренко О. Д., Коломieць Т. Д. Використання комп'ютерних технологш для стилiзацiï малюншв шд рiзнi види художньо-творчих робiт // Трудова подготовка в закладах осгга. - 2004. - №3. -С. 33-35.
6. Туташинський В. Наочт посiбники для трудового навчання та вимоги до них // Трудова тдготовка. - 2000. - №4. - С. 37-40.
7. Терещук А. I., Терещук I. Я. Формування практичних умж на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. - 2003. - №2. - С. 32-35.
8. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности: Учеб.-метод. пособие. -М.: Моск. психол.-социал.ин-т; Флинта,1997. - 224 с.
9. Якубовський З. Розвиток творчих здiбностей учшв за допомогою рiзнорiвневих карток-завдань // Трудова тдготовка в закладах освпи. - 2001.- №2. - С.11-14.
10. Ящук С. М. Виконання основних етатв проектування на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. - 2003. - №2. - С.13-16.
Галина БУЧК1ВСЬКА, Валентина БУЧК1ВСЬКА
ХУДОЖНЬО-ТРУДОВА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ЗАСОБАМИ МУЗЕЮ НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА
В cmammi розкриваеться потенцiал використання 3aco6ie музею народного декоративно-ужиткового мистецтва в cucmeMi професшно1 пiдготовки майбутнiх вчителiв до виршення проблем художньо-трудового виховання пiдроcmаючого поколтня.
Сучасна украшська педагопка наполегливо шукае ефективних засоб1в впливу на навчання i виховання тдростаючого поколшня, формування особистоси з активною життевою позищею. Досвщ украшського народу сприймаеться сьогодш не лише як юторична цшнють, як ушверсальна система виховання, а й як шструмент вивчення, розумшня джерел багатьох проблем сучасного виховання молод^ як джерело створення сучасно! ефективно! системи сощального виховання, яка б вщповщала актуальним потребам сьогодення.
Одним з найважливших напрямюв сучасно! в1тчизняно! педагопчно! науки i практики е розробка концептуальних п1дход1в до мети i змюту навчання та виховання сучасно! молодо! людини, пошук нових ефективних шлях1в р1зноб1чного розвитку. Пробудити в юних душах почуття людяност1, милосердя, доброчесносп i працелюбства можна, лише спираючись на споконв1чну мудрють i трудов1 традици нашого народу, на тдвалини етнопедагопки, традицшну культуру предюв, що зберегли нацiональний характер i мораль.
Змют художньо-трудового виховання мае спрямовуватися на узгодження системи цшностей сyспiльства, етнокультури, комплексу функцш народного мистецтва у формyваннi духовного свгту особистосп з можливостями сприймання та збагачення кожною особистютю в процесi творчого пошуку.
Аналiз остантх до^джень i публЫацт, в яких започатковано розв'язання даног проблеми. Сучасна педагопчна наука володiе необхщними концепщями для постановки i розв'язання питань, пов'язаних ¡з забезпеченням гумашзаци процесу виховання, враховуючи кращi надбання минулого. ïх сутнють розкрита й описана в дослщженнях е. Антоновича, I. Беха, Н. Боринець, I. Ганусенко, I. Зязюна, П. Кононенка, В. Мусенка, Л. Оршанського та ш. Поряд з цим гумашзащя процесу художньо-трудового виховання мютить широке коло проблем, розв'язання яких вимагае значних зусиль як вчених, так i практиюв.
Формулювання цыей cmаmmi (постановка завдання). Метою дано! публшаци е висв^лення проблеми взаемоди музею декоративно-ужиткового мистецтва та навчального закладу в художньо-трудовому вихованш сучасно! молодь
Виклад основного маmeрiалу до^дження. Як зазначено в Державнш нацюнальнш програмi естетичного виховання [1, 6-7], нова сощальна ситyацiя та реальнiсть породжують i
