CC BY
42
Останш роки спостерiгаeться стшка тенденцiя до збiльшення трудово! м^рацп громадян Укра!ни до iнших кра!н. Це явище знайшло свое вщображення i у ставленнi учнiв до певного роду трудово! дiяльностi. Так, до непрестижних професiй окремi школярi вiднесли перевiзникiв, якi «вiдвозять укра!нщв закордон», працю «служниць» (жiнок, яю на чужинi доглядають малолiтнiх дггей i людей лiтнього вiку, виконують домашню роботу).
Загалом у ставленш учнiв до рiзних професiй можна видшити такi тенденцп:
• уже учш п'ятих, сьомих класiв починають визначати основний блок престижних професш (юристи, лiкарi, представники фшансово-економiчно! i торговельно-комерцшно! сфери), якi вважають престижними й старшокласники;
• у зв'язку з подальшою комп'ютеризацiею суспiльства школярi серед престижних постiйно видiляють фах програмюта;
• для мiських учшв усiх дослiджуваних вiкових груп характерне нехтування роб^ничими професiями, а для сшьських — спецiальностями аграрно! сфери;
• найзначнiшi змiни спостерiгаемо в ставленш до фаху вчителя, яке змшюеться вiд одше! з привабливих професiй, на думку п'ятикласникiв, до одше! з найнепрестижнiших з точки зору старшокласниюв;
• дiвчата ушх класiв схильнi видiляти як престижш професп лiкаря, вчителя, представникiв мистецького напряму, хлопцi — адмшютративно-пол^ично!, спортивно! сфери, мiлiцiонерiв, представникiв бiзнесових структур.
Традищйно, професiйна орiентацiя у загальноосвггшх школах розпочинаеться в 9-11 класах. Нашi дослiдження виявили, що основт уявлення про свiт професiй сформован! вже у школярiв 5-7 клашв, тож для ефективно! п!дготовки молодi до свiдомого вибору фаху профорiентацiйну дiяльнiсть слiд розпочинати значно рашше, нiж це, зазвичай, робиться. Важливо при реалiзацi! !! завдань враховувати особливостi сприйняття оптантами свiту професш, допомагати школярам об'ективно оцiнювати кожну професiю в!дпов!дно до власних бажань, можливостей, а не лише опираючись на тенденцiйнi уявлення про престижшсть того чи iншого фаху.
Вкшщ зауважимо, що престижнiсть професi! — це сощальна категорiя, яка мае як об'ективний, так i суб'ективний змют. Рiзнi соцiальнi групи та шдивщи мають власнi позицi! щодо престижностi, по-рiзному пiдходять до !! визначення, але в основi уявлень про престиж професш лежать таю стльш для вшх фактори, як змют та умови пращ, матерiальна винагорода за не!. Саме на основi вказаних вище чинникiв е можливють змiнювати шкалу професiй, впливати на систему суспшьного розподiлу пращ так, щоб зменшувати, а в окремих випадках, лiквiдовувати розрив у ставленш до тих чи шших професш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голомшток А. Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника. — М.: Педагогика, 1979. — 160 с.
2. Ендальцев В. С. Выбор профессии: социальные, экономические и педагогические факторы. — К. -
Одесса: Выща школа, 1982. — 151 с.
3. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособие для студ.
Высш.пед. учеб. заведений. — М.: Академия, 2004. — 304 с.
4. Чередниченко Г. А., Шубкин В. Н. Молодёжь вступает в жизнь. — М.: Мысль, 1985. — 79 с.
5. Чернявская А. П. Психологическое консультирование по профессиональной ориентации. — М.:
ВЛАДОС — ПРЕСС, 2003. — 96 с.
6. Ярошенко В. В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. — К.: Радянська школа,
1983. — 113 с.
ЛЫя КРУТЧЕНКО
ПРОБЛЕМИ ЗМ1СТУ I МЕТОДИКИ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ
У статтi висвiтлюються основнi проблеми зм^ту художньо-конструкторсько'1 пiдготовки учтв загальноосвтньо'1 школи. Запропонованi деяю питання методики навчання учнiв основам художнього конструювання.
Сучасна система освпи Укра!ни все бiльше iнтегруe з европейським освiтнiм простором, швидкими темпами зростають вимоги, що ставляться до И якосп, вiдбуваеться оновлення всiх традицшних методик вiдповiдно до сучасних освгтшх технологiй. Вiдповiдно змiнюються вимоги до методики трудового навчання учнiв загальноосвпньо! школи.
Такi вимоги зумовленi швидким розвитком науки i технiки. Вщбуваеться автоматизацiя та iнформатизацiя iснуючих технолопчних процесiв, на цiй основi з'являються новi машини та механiзми. Отже, змют трудового навчання повинен доповнюватись i вiдповiдних змiн набувае методика викладання навчального предмета у школь
Незважаючи на появу ново! проектно-технолопчно! системи, у змiстi трудового навчання залишаеться певна вiддаленiсть навчального процесу вщ сучасного виробництва. Щоб шдготувати учня, короткий творчо мислить, ^м того готовий зробити свiдомий вибiр професп, потрiбно, щоб вiн мав правильне уявлення i знав юнуючий стан речей стосовно того чи шшого виду виробничо! дiяльностi, того чи шшого технологiчного процесу.
Метою статт е розгляд важливого компонента проектно! культури — художнього конструювання, що е частиною процесу проектно-технолопчно! дiяльностi учнiв загальноосвгтньо! школи вщповщно до змiсту навчально! програми з трудового навчання. Аналiз змiсту художньо-конструкторсько! дiяльностi в умовах створення промислових виробiв [1; 4], дае змогу зробити припущення, що найбшьш важливими завданнями, якi може виршувати художне конструювання на уроках трудового навчання, е розвиток творчо мислячо! особистосп та ознайомлення И з сучасним виробництвом на рiвнi проектно-технолопчно! дiяльностi.
На нашу думку, грунтовне вивчення основ художнього конструювання у проектно-технологiчнiй дiяльностi школярiв на уроках трудового навчання сприятиме розвитку !х творчого мислення, активiзуе i розширить можливостi !хньо! творчо! дiяльностi, сприятиме формуванню художньо-конструкторських умiнь та навичок, формуватиме вщповщш компетенцi!. Тобто з'явиться реальна можливють розвивати творчi здiбностi не лише засобами традицшно! технiчно!, а й творчо! художньо-конструкторсько! дiяльностi, яка е важливим компонентом сучасного змюту трудового навчання.
Художньо-конструкторська дiяльнiсть учнiв на уроцi дозволяе реалiзувати тi основнi завдання, яю ставить перед школою сучасна освпа: виховувати творчу особистiсть iз сформованим свгтоглядом, що знайома з сучасними профешями i виробництвом. Робота над художньо-конструкторським проектом вимагае вiд школяра нестандартного (творчого) мислення, створюе умови для поеднання шших титв мислення — конкретно-дшового, образного, словесно-логiчного, та дискусивного, що забезпечуе !х взаемозв'язок i розвиток, якi сприяють творчому та штелектуальному розвитку його особистосп.
У створеннi художньо-конструкторського проекту учшв можна залучити до проблемного навчання, вдаючись до розробок чи вдосконалення конструкцп виробу. Цим забезпечуеться, зокрема, вплив на розвиток наочно-образного, абстрактного мислення. Аналiз вщомих форм i конструкцiй виробiв, розгляд проблемних питань при колективному обговореш завдань проекту розвивае словесно-лопчне та дискусивне мислення школярiв, та безпосередня участь у виготовленш виробу сприяе розвитку !х конкретно-дiйового мислення.
Отже, у процес художньо-конструкторсько! дiяльностi учневi доводиться виконувати чимало мислительних операцiй. Якщо говорити, якi вмiння мають формуватись в учшв у процес художньо-конструкторсько! дiяльностi, ми маемо на увазi насамперед умiння високого рiвня мислення: аналiз (вмiння аналiзувати iснуючi зразки конструкцп i знаходити позитивнi i негативнi змiни), синтез (умiння поеднувати, створювати щось нове на основi компонентiв iснуючого), узагальнення (вмiння робити висновки, вщбирати з перелiку потрiбне, основне), перенесення (вмiння адаптувати побачене, вивчене в нових умовах), планування (вмшня створювати алгоритм власно! дiяльностi), прогнозування (вмiння передбачати очiкуванi результати), рефлекшя (вмiння усвiдомлювати результат власно! дiяльностi), оцiнка (вмiння адекватно ощнювати себе, свою дiяльнiсть i !! результати).
У процесi пошуку об'екта дiяльностi, нових iдей, конструкцiй, форм часто доводиться аналiзувати вже юнуюче, створенi ранiше предмети, об'екти. Аналiзуючи, учнi характеризують дослiджуванi зразки, видшяючи кориснi змiни, звертаючи увагу на незручносп, недолiки. В ходi бесщи, а iнодi й iнтерактивно! дискуси можуть визначати шляхи усунення цих недолiкiв.
Пд час дискусй можна зробити висновок, яю позитивш сторони, елементи з рiзних зразюв можуть поеднуватися, насюльки доцiльне, зручне i економiчно вигщне таке поеднання. Усе це здшснюеться за допомогою мислительних операцш синтезу, що веде до формування вщповщних умiнь.
Важливим у художньо-конструкторськiй дiяльностi е вмшня робити висновки, узагальнення, тобто, виконавши аналiз i синтез, учш повинш дiйти якогось результату, зупинитись на найбшьш оптимальному поеднанш, варiантi майбутнього об'екта працi, знаючи наперед ус особливостi його виготовлення: спошб обробки, оздоблення, призначення та ш.
Умiиня здiйснювати перенесения — одна iз компетентностей, яка формуеться в учшв в процесi вивчення основ художнього конструювання. II суть полягае в тому, що учень може перенести модель виршення певно! задачi, яку вiн розглядав i вже вирiшував пiд час навчання, абсолютно iншi умови i застосувати алгоритм розв'язку ще! задачi до iнших життевих завдань [8].
У художньо-конструкторськш дiяльностi учш набувають ум№ планувати свою дiяльнiсть, тобто створювати певний алгоритм, за яким по^бно дiяти. Плануючи дiяльиiсть з художнього конструювання виробу, вони враховують лопчну послiдовиiсть виконання тих чи iнших операцiй.
Працюючи над художньо-конструкторським проектом, неможливо не передбачати результати власно! дiяльностi. Тобто, визначившись з об'ектом свое! пращ, яке вш буде мати призначення, якою буде його форма, конструкщя, зовшшнш вигляд, спошб обробки i технологiя виготовлення, учень мае передбачити, якого результату можна очшувати.
Найбшьш щнним для учнiв е вмшня вдаватись до рефлексi!, тобто вмшня усвiдомлювати результати власно! дiяльностi у процес роботи над проектом. У зв'язку з цим А. I Терещук зазначае: «Результати правильно проведено! рефлекси проявляються в тому, що учш можуть самостшно дшти думки про необхвднють замшити конструкцiйний матерiал, з якого виготовлена деталь об'екта проектування, чи внести окремi конструктивш елементи» [7, 10].
Умiння адекватно ощнювати себе, свою дiяльнiсть i результат власно! роботи е не менш щнною рисою свiдомо! креативно! особистосп, котра формуеться в процес художньо-конструкторсько! дiяльностi. Тодi учень ставить собi оцiнку не лише за виконану роботу, а й за !! якiсть, пiддаючи критищ i аналiзу вiдповiдно до певних критерив (естетичнiсть, практичнiсть, зручнiсть, економiчнiсть й iн.).
Художне конструювання може задовольнити основнi вимоги, якi ставить проектна технолопя до уроку трудового навчання: планування результатiв навчання; наявнють проблеми, що спонукатиме до творчого пошуку для !! вирiшення; мотиващя та очiкуванi результати навчально-трудово! дiяльностi; планування дiяльностi з метою досягнення поставлених завдань.
Проведений аналiз лтератури та результати дослiдницько! роботи показують, що змют i функцi! художньо-конструкторсько! пiдготовки учнiв визначаються наступними чинниками:
• спрямованють художиьо-конструкторсько! пiдготовки на формування технолопчних компетентностей — техшчного i технологiчного кругозору, культури пращ i побуту, самостiйного та критичного мислення;
• розвиток творчо мислячо! особистосп учня шляхом залучення його до художньо-конструкторсько! дiяльностi, отже, художньо-конструкторський шдхщ е повноцiнною складовою проектно! техиологi!;
• реалiзацiя осв^ньо! галузi «Технологiя» та ознайомлення учшв основно! школи з реальним станом сучасного промислового виробництва та професшною дiяльнiстю людей робiтничих професiй.
Найбшьш подiбною до проектно! технологi! у художньо-конструкторському пiдходi е творча розробка художньо-конструкторського проекту, що включае у себе творчий пошук майбутньо! моделi виробу. Учнi обговорюють, яким вимогам мае вщповщати вирiб, якi потреби мае задовольняти, яку зовшшню форму може мати чи буде вона пов'язана i як iз змютом. Як i процес проектування загалом, процес художнього конструювання проходить певш етапи вщ iде! до результату. Як i проектуванню, художньому конструюванню учшв необхщно навчати поступово, починаючи з найпростших виконавчих вправ. В ходi виконання цих вправ у школярiв починаеться формування трудових i розумових умiнь. Учнi вчаться аналiзувати, узагальнювати, робити висновки, обирати з декшькох варiантiв один найбiльшоптимальний. Також вони вщпрацьовують певнi трудовi умшня, зокрема, володiння певними засобами зображення, технiками i прийомами, в них формуються професшш компетенцi! (умiння
застосувати набут знання з креслення, дизайну, бюшки, кольорознавства у повсякденному житп та професiйнiй дiяльностi).
Навчання учшв 5-9 клашв основам художнього конструювання в процес вивчення обслуговуючих вцщв працi потрiбно здiйснювати шляхом розв'язку конструкторських завдань з урахуванням психолопчних особливостей кожного вiкового перiоду. Так, наприклад, учнi 5 класу на вiдмiну вiд дев'ятикласникiв, ще не готовi до роботи над художньо-конструкторською розробкою в повному обсяз^ тому !х навчальна дiяльнiсть мае бшьше виконавчий характер. У цьому вщ школярi очiкують мати результат свое! роботи на одному урощ. Учш ж 8-9 класiв терплячiшi щодо очiкування результатiв вiд свое! роботи, краще вирiшують запланованi завдання, володдать бiльшим перелiком трудових операцiй, засобiв зображення, технiк i технологiй обробки матерiалiв. На пiдставi цього вини бшьше шдготовлеш до здiйснення художньо-конструкторсько! дiяльностi [6, 200-205].
Завдання для учшв доцшьно формувати у виглядi художнiх i конструкторських задач, яю необхiдно побудувати !х у певнш системi. Оскiльки рiвнi знань i пiдготовленостi кожного учня рiзнi, того i систематика завдань мае бути здшснена за рiвнем складностi.
До конструкторських задач вщносяться: задачi на конструювання виробу за аналогом чи прототипом; задачi на доконструювання або переконструювання виробу чи його частини; конструювання за власною iдеею, творчим задумом; суттеве вдосконалення вже юнуючих виробiв. Також можуть бути завдання на обговорення i знаходження технологи виготовлення виробу з використанням рiзних рiвнiв складностi, завдання на пошук способiв оздоблення тощо.
Вирiшення творчих конструкторських задач, якi дозволяють значною мiрою використовувати творчi iде! i задуми, сприяе творчiй активностi учшв. Великий позитивний вплив на розвиток розумових умшь школярiв мае участь останшх у колективнiй роботi (обговорення, бесща, дискусiя), оскiльки у цш дiяльностi учнi виконують мислительнi операцп аналiзу, синтезу, узагальнення, перенесення [3, 10].
Сучасний технолопчний пiдхiд у навчанш в загальноосвiтнiй школi описаний багатьма дослщниками (О. М Коберник, В. В Беребец, В. К. Сидоренко, А. I. Терещук, С. М Ящук, а серед зарубiжних В. Д. Симоненко, Ю. Л. Хотунцев та ш. ), у сучасних фахових виданнях, i провести паралель iз багатьма проведеними дослщженнями, порiвнявши iз нашим дослiдженням, можна сказати, що художньо-конструкторська дiяльнiсть е технолопею творчого, креативного мислення, спрямованою на формування особистостi учня, котрий здатний орiентуватись у сучасному свт.
Л1ТЕРАТУРА
1. Волкотруб И. Т. Основы художественого конструирования. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Вища школа 1988. — С. 126-136.
2. Дятленко С. М., Сидоренко В. К. Трудове навчання // [Електронний ресурс] Офщшний сайт Мшстерства освгти 1 науки Украши: http://www.mon.gov.ua/education/average/new pr/0506/tr.doc
3. Коберник О. Проектно-технолопчна система трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2003. — № 4. — С. 8-11.
4. Художественное проектирование / Под ред. Б. В. Нешумова и Е. Д. Щедрина. — М.: Просвещение, 1979.
5. Програма для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. Трудове навчання 5-12 класи. Затверджено Мшстерством освгти 1 науки Украши. — К.: Перун, 2005.
6. Психолого-педагопчш проблеми сшьсько!' школи: Наук. Зб1рник. Вип. 18. — Умань, 2006.
7. Терещук А. I. Технолопчш та методичш основи сучасного уроку трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгти. — 2008. — № 1. — С. 10-13.
8. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций // Интернет-журнал «Эйдос». — 2005. — 12 декабря. [Електронний ресурс]: http://www.eidos.ru/ ^1^1/2005/1212^
