CC BY
14FORMATION OF TERMINOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS IN CONSTRUCTION AND CIVIL ENGINEERING
Lavinda S.
Senior Lecturer at Kharkiv National University city economy them. OMBeketova
ФОРМУВАННЯ ТЕРМ1НОЛОПЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В 13 БУД1ВНИЦТВА ТА ЦИВ1ЛЬНО1 1НЖЕНЕРП
Лавшда С.
старший викладач Харювський нацiональний ymieepcumem мкького господарства iMem О.М.Бекетова
Abstract
The article raises the issue of studying terminological vocabulary by future specialists in construction and civil engineering in the process of studying in higher education institutions. It is proved that mastering professional terminology contributes to the effective further use of the acquired knowledge in practice. The expediency of using interactive methods in Ukrainian language classes for professional purposes is substantiated.
Анотащя
У статп порушена проблема вивчення термшолопчно! лексики майбутшми фахiвцями з будiвництва та цив№но! iнженерii в процес навчання у закладах вищо! освгги. Доведено, що володшня фаховою термшолопею сприяе ефективному подальшому використанню отриманих знань на практицг Обгрунтовано доцiльнiсть використання штерактивних методiв на заняттях з украшськоi мови за професiйним спрямуванням.
Keywords: professional and communicative competence, future specialists in construction and civil engineering, terminological vocabulary, terminological competence.
Ключовi слова: професшно-комушкативна компетентшсть, майбутш фахiвцi з будiвництва та цивiльноi iнженерii, термiнологiчна лексика, термiнологiчна компетентшсть.
Одним з напрямiв Концепцii розвитку вищо! освiти е побудова змюту професiйно-технiчноi освiти на компетентнiснiй основ^ створення умов для здобуття особою професшних квалiфiкацiй уп-родовж усього життя. Пiдвищення конкуренто-спроможностi та забезпечення якостi результату професiйноi' дiяльностi зумовлюють необхiднiсть розробки механiзму ввдповщносп професiйних освiтнiх послуг до потреб ринку пращ. У концепцп наголошуеться на тому, що система професiйноi освiти повинна повнiстю задовольняти потреби держави або конкретного регiону в квалiфiкованих кадрах i воднораз потреби особистосп в якiснiй професiйнiй освт [2]. Вiд рiвня сформованостi те-рмiнологiчноi компетентностi студентiв залежить розумшня наукових та спецiальних текстiв, ефекти-внiсть професiйного спiлкування, а ввдтак результат дiяльностi. Отже, майбутш фахiвцi будь-яко1' га-лузi виробництва, зокрема будiвництва та цивiльноi шженерп, пiд час навчання у закладах вищо1' освiти повиннi набути професшно-комушкативну компе-тентнiсть, невiд'емною складовою яко1' е вивчення термшолопчно1' лексики.
Аналiз науково1' та методично1' лiтератури свь дчить про те, що питанню формування професш-ного мовлення майбутшх фахiвцiв з будiвництва та цившьно!' iнженерii придiляеться не достатня увага.
Питанням термшологп присвячено низку досль джень. Загальну характеристику украшського тер-мiнознавства подано у наукових працях Л.Баранов-сько1', Т.Денищич, 1.Кочан, А.Мацюк, Л.Симоненко та iн.
Мета статп полягае в тому, щоб проаналiзу-вати стан формування термшолопчно1' компетент-ностi студентiв пiд час навчання у закладах вищо1' освiти та розглянути шляхи застосування традицш-них та штерактивних методiв навчання.
Виклад основного матерiалу. Як зазначае В.Кремень, поняття компетентностi набувае знач-ного поширення в практицi сучасно1' вггчизняно1' освiти. Отже, вважаеться, що професшна компете-нтнiсть — це одна з проввдних якостей сучасного фахiвця i важлива характеристика ступеню розвитку його особистосп.
Безперечно, що фахова комушкащя не мож-лива без використання термшв. Питання вивчення термшолопчно1' лексики е актуальним в освггаьому процесi. Без володiння термшами неможливий роз-виток студента як майбутнього фахiвця, оскiльки вивчення спещально1' лiтератури, ознайомлення з новою шформащею стосовно виробничо1' сфери, у подальшому проведення професiйних бесiд, нарад, презентацш, тренiнгiв, дискусiй тощо, неможливо без грунтовних знань спецiальних термiнiв.
На нашу думку, найбшьш виважене визна-чення термша як мовно! одинищ спещально! сфери вживання запропонував О. Пономарiв: «Термш — це одиниця iсторично сформовано! термшолопчно! системи, що визначае поняття та його мюце в сис-темi шших понять, виражаеться словом або словос-полукою, служить для спiлкування людей, пов'яза-них еднiстю спецiалiзацi!, належить до словнико-вого складу мови й тдпорядковуеться 11 законам» [4, с.91].
Термiнологiя — це сукупнiсть термiнiв певно! галузi науки, техшки, мистецтва або всiх термiнiв дано! мови [5, с.357]
Важливiсть формування термшолопчно! ком-петентностi у майбутшх фахiвцiв iз будiвництва та цившьно! iнженерi! обумовлено наступними факторами:
— знання термшологп е важливою ознакою фаховосп особистостi;
— моносемiчнiсть, тобто строга змютовна ви-значенiсть, тотожшсть, термiна сприяе однозначному сприйняттю шформацп; налагодженню стосу-нк1в i розвитку ввдносин спiвробiтництва i партнерства мiж колегами, партнерами i конкурентами, керiвниками i шдлеглими, замовниками й iнвесто-рами тощо;
— стилiстична нейтральнють термiна е запобь ганням подвшного трактування висловленого;
— чiткiсть, лакошчшсть, доступнiсть вислов-лення сво!х думок щодо власного фахового переко-нання;
— сучасш технологи будiвництва перебува-ють у сташ постшно! трансформаций, отже, фахiвцi вщповвдно! галузi повиннi весь час перебувати у пошуках ново! шформацп та застосовувати шляхи до И засвоення та використання у сво!й професiйнiй дiяльностi.
Вивчення термшолопчно! лексики е невщ'ем-ною складовою майбутньо! фаховостi студента, е своерщною перепусткою у свiт професшно! дiяль-ностi..
Г.Онуфрiенко зазначае, що формування термь нолопчно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв пiд час навчання у закладах вищо! освiти е базовою у !х подальшiй професiйнiй дiяльностi. Навчання мови спецiальностi передбачае «отпитимальну оргашза-цш процесу презентацп, розпiзнавання та засвоення теермшолопчно! лексики, актуалiзацiю важ-ливо! м1жнародно! термшологп, що в комплекс сприяе формуванню у студенпв прогностичних на-вичок та вмшь, необхвдних для самостiйного опра-цювання текстiв професiйного спрямування» [3, с. 172].
Термшолопчна компетентнiсть — це здатшсть фахiвця доречного використовування термiнiв пiд час здiйснення професшно! дiяльностi; можливiсть встановлювати усний (дшова беседа, нарада, тре-нiнг, презентащя тощо) чи писемний (дiлова корес-понденцiя, листування, договори, технiчна докуме-нтацiя тощо) контакт м1ж суб'ектами будiвельноl галузi, послуговуючись усiм спектром набутих мо-вно-мовленневих вмiнь та навичок.
Оск1льки кожна галузь виробництва мае свою фахову лексику, на нашу думку, доцшьно форму-вати термшолопчну компетентность п1д час навчання у закладах вищо! освгги на заняттях з украхн-сько! мови за професiйним спрямуванням. На думку Т.Денищич, вивчення дисциплши «Укра!нська мова (за професiйним спрямуванням)» на нефшоло-гiчних факультетах мае свою специф^, оск1льки основним завданням е поеднання трьох аспектiв: по-перше, засвоення фахово! термiнологiчноl лексики вщбуваеться крiзь призму И становления, фу-нкцiонування, лексико-граматичних особливостей И застосування в науковому стилi; по-друге, вироб-лення вмiнь i навичок складання фахових докумен-тiв; по-трете, розвиток культури мови, мислення i поведiнки особистостi, формування нацiонально-мовно! особистостi тощо» [1, с.138].
Важливим чинником формування термiнологi-чно! компетентносп е не тiльки використання тра-дицiйних засобiв (за спрямованiстю: репродукти-внi, рецептивнi, продуктивнi, творчi; за характером: усш, письмовi), а й запровадження iнтерактивних методiв навчання. Аналiз практично! дiяльностi ви-кладачiв та власний досвщ доводить, що дiалогiза-цiя навчання студентiв допомагае кращому засво-енню викладеного матерiалу. На наш погляд, цьому сприяе впровадження таких методiв на заняттях з укра!нсько! мови за професiйним спрямуванням як дидактичш iгри, комунiкативно-ситуативнi за-вдання та метод кейсiв у поеднанш з традицiйними засобами допоможуть майбутньому фахiвцевi в опануваннi необхвдно! професiйно! лексики. Кейси пропонованих для роботи завдань повинш бути по-штовхом до активно! мовленнево! дiяльностi студе-нтiв. Результатом правильно пщбраного матерiалу буде активний пошук студентами необхвдно! iнфо-рмацi!. Завдання, висунуп викладачем, передбача-ють аналiз та дискусш серед студентiв стосовно знайдених даних з обов'язковим використанням за-здалегiдь запропонованих термiнiв. Пiд час заняття викладачем також можуть бути запропоноваш для читання тексти фахового спрямування, що ввдповь дають потребам часу та сустльства, а саме: актуальна новiтнi, професiйнi тощо.
Важливого значення набувае формування навичок роботи зi словниками, доввдковою лiтерату-рою. Сучасне життя будь-яко! особистостi не мож-ливо без системи штернет. 1нтернет-мережа додае новi можливостi сучасному фахiвцевi. Пошук необ-х1дно! iнформацi! в межах глобального штернет-се-редовища стае швидким та зручним.
Отже, курс «Укра!нська мова за професшним спрямуванням» повинен стати не тшьки черговим предметом у розклад^ а й насамперед невщ'емною складовою процесу формування професiйно-кому-шкативно! компетентностi, зокрема термiнологiч-но!. Укра!нська мова повинна виступити засобом професшно! комушкацп у всiх сферах сустльного життя нашо! кра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Денищич Т. А. Формування термшолопчно1 компетентносп майбутшх фахiвцiв з полггологп. HayKOBi пращ. Педагопка. 2012.Т. 209, Вип.197. С.137-142. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduped_2012_209_197 _28.
2. Концепщя реатзаци державно! полiтики у сферi професшно1 (професшно-техшчно1) освiти «Сучасна професiйнa (професшно-техшчно1) освгга» на перюд до 2027 року. Режим доступу:
PERSON-CENTERED LEARNING AND ME
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2019-%D1%80#Text
3. Онyфрieнко Г. Украшська термiнологiя в лiнгводидaктичномy вимiрi//Теорiя i практика викладання украшсько1 мови як шоземно!. 2010. Вип. 5. С. 167-174,
4. Пономaрiв О.Д. Стилютика сучасно! украшсько1 мови: пiдрyчник. Тернопшь : Навчальна книга. Богдан, 2000. С.2 48
5. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. М.: Просвещение. 1985. С.399
-DISCIPLINE: ASPECTS AND PROBLEMS
Tyutyunik N.
teacher of humanitarian disciplines, Biysk Medical College, Biysk city, Russia
ЛИЧНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ И МЕТАПРЕДМЕТНОСТЬ: АСПЕКТЫ И
ПРОБЛЕМЫ
Тютюник Н.Н.
преподаватель гуманитарных дисциплин, Бийский медицинский колледж, г. Бийск, Россия
Abstract
This article is of interest to college teachers. Personally-oriented developmental learning can be viewed as a strategy of the educational process, during which metadisciplinary, over-professional competencies are formed.
Аннотация
Данная статья интересна для преподавателей колледжей. Личностно- ориентированное развивающее обучение может рассматриваться как стратегия образовательного процесса, в ходе которого формируются метадпредметные, надпрофессиональне компетенции.
Keywords: personality, metasubject, cooperation, subjectivity, self-realization of the person
Ключевые слова: личность, метапредметность, сотрудничество, субъективность, самореализация.
Тенденции развития всех сфер современного социума диктуют необходимость формирования у студентов метапредметных или «надпрофессио-нальных» компетенций: коммуникабельности, социальной мобильности, креативности, предприимчивости, ответственности, умения решать нестандартные задачи в жизни и в профессии, то есть (формирования продуктивного, творческого мышления. Задача современной образовательной системы - пояснить студенту социальный заказ на языке педагогики, создать необходимые условия для включения студентов в метапредметную деятельность. Данный подход, безусловно, возможен на основе концепции личностно-ориентированного развивающего обучения.
Аспекты личностно-ориентированного развивающего образования активно рассматривались в различных отечественных психолого-педагогических теориях ещё с середины XX века:
- Л.С. Выготский придавал большую значимость психическому развитию детей в процессе обучения, созданию так называемой «зоны ближайшего развития». Эти идеи получили продолжение в
трудах А. Н. Леонтьева. Д. Б.Эльконина, В.В.Давыдова.
- Исследования В. В. Краевского. И.Я.Лернера, М. Н. Скаткина акцентируют внимание на глобальной цели обучения - усвоение молодежью основ социального опыта и формировании эмоционально -ценностного отношения к миру.
- Л.В. Занков придавал важное значение развитию психических процессов и эмпирического мышления: обучение ведет за собой развитие.
Личностно-развивающее обучение тесно связано с другими педагогическими концепциями и технологиями: педагогикой сотрудничества, технологией саморазвития, технологией творческого развивающего обучения, эвристической системой, концепцией проблемного обучения и многими другими.
Поиск педагогических идей основан на прекращении проектирования стандартной личности с определенным набором характеристик и компетенций. Что мы понимаем сегодня под личностно-развивающим обучением? Прежде всего подход, который обеспечивает формирование свободной, развитой и образованной личности, сохранившей свою
