CC BY
23ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ 1НТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ ЩДПРИСМСТВОМ 13
ЗАСТОСУВАННЯМ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Фостолович В.А.
Винницький нацюнальний аграрний унгверситет, Доктор PhD, к. с.-г. н., доцент кафедри обл1ку та оподаткування в галузях економжи
Украша
FORMATION OF MODERN INTEGRATED ENTERPRISE MANAGEMENT SYSTEMS WITH THE
APPLICATION OF DIGITAL TECHNOLOGIES
Fostolovych V.
Vinnytsia National Agrarian University Dr. PhD, Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation in the branches of the economy
Ukraine
АНОТАЦ1Я
Проведено дослвдження причин та насладив впровадження цифрових технологш для б1знесу та оць нено !х вплив на економ1ку держави. Виявлено, що впровадження сучасних цифрових шструменпв в систему управлшня тдприемством викликае докоршш змши у тдходах до 11 оргашзацп та зм1нюе шструме-нтарш реал1зацИ ще! функци. Зазначено, що перехщ на шновацшш методи оргашзацп б1знесу в умовах цифров1зацп викликае змшу само! суп б1знесу, його цшностей та прюритепв. Розроблено модель сучас-ного б1знес-проекту Í3 штегрованими шструментами реатзаци цифрових технологш та описано зв'язки м1ж пов'язаними учасниками процесу на основ1 взаемодоповнюючих управлшських 1ерарх1чних ланцюпв.
ABSTRACT
The reasons and consequences of the introduction of digital technologies for business have been researched and their impact on the national economy evaluated. It is revealed that the introduction of modern digital tools into the enterprise management system causes a radical change in the approaches to its organization and changes the toolkit for the implementation of this function. It is stated that the transition to innovative methods of business organization in the conditions of digitalization causes a change of the essence of business, its values and priorities. A model of a modern business project with integrated digital implementation tools has been developed and the linkages between related process participants based on complementary management hierarchical chains are described
Ключовi слова: штегрована система управлшня, пвдприемство, економiчна ефектившсть, автомати-защя процесу, шформацшна база даних, оптимшщя витрат.
Keywords: integrated management system, enterprise, cost-effectiveness, process automation, information database, cost optimization.
Постановка проблеми. Пош^ення цифpовиx теxнологiй викликае неминучий пеpеxiд оpгaнiзaцiï бiзнесy та y^a^mna ним на IТ-теxнологï з вико-pистaниям цифpовиx систем, iнстpyментiв та засо-бiв i3 впpовaдження в пpоцес yпpaвлiння штучного iнтелектy. В yмовax цифpовоï економiки пеpспек-тивнiсть бiзнесy ощнюеться piвнем елaстичностi компaнiï до змш та спpоможиостi aдaптyвaти шновацшш теxнологiï y сеpедовище дiяльностi шд^и-емства. Завдяки iнтегpyвaнню цифpовиx теxноло-гiй y бiзнес-пpоект вiдкpивaються новi можливостi викоpистaння додaтковиx джеpел шдвищення ефе-ктивностi, що зaбезпечye с^мкий конкypентний pозвиток пiдпpиeмств. Пpоте, впpовaдження циф-pовиx теxнологiй спpияe тpaнсфоpмyвaнню тpaди-цiйноï моделi yпpaвлiння, та змiнюe весь фоpмaт зав'язшв y систем^ теxиологiю yпpaвлiння пад^и-емством та його оpгaнiзaцiйнy стpyктypy. В^ова-дження Digital-стpaтегiï поpоджye ствоpення новт цiнностей, визначення новиx пpiоpитетiв i появу новиx оpieнтиpiв, основaниx на пpинципax шнова-цiйностi, синеpгiï, клieнтооpieнтовaностi та rnp^ неpствa, ,.
Сучасна цифpовa тpaисфоpмaцiя неминуче впливае на методи економши, способи господapсь-
ко1' дiяльностi та систему yпpaвлiння бiзнесом. Не-обxiдним е визначити можливосп та пеpевaги в^о-вадження IТ-теxнологiй та iнтегpyвaти викоpис-тання штучного штелекту у пpоцес ведення бiзнесy та yпpaвлiння ним.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкaцiй. Ви-вченням питання пеpеxодy бiзнесy на шновацшш моделi iз застосуванням цифpовиx теxнологiй, по-pоджyючи pозвиток цифpовоï економiки вивчають вiтчизнянi та зaкоpдоннi фaxiвцi, зокpемa Азьмук Н. А., Бузник В., Гудзь O.G., Жуковська В.М., Ко-ляденко С.В, Циганок А., Chandrasekaran S., Levin R., Patel H., Roberts R. Та rnmi. Питаннями досль дження тpaнсфоpмaцiйниx ^оцеав в економiцi як пiдпpиeмствa, так i деpжaви пiд впливом цифpовиx теxнологiй дослiджyвaли: Р.Акофф, I. Ансофф, С. Веpетюк, В. Апалькова, С. Войтко, В. Геець, О. Гусева, П. Дойль, П. „Hpyrep, I. Зелкко, А. Глушен-кова, I. Kapчевa, Б. Kiнг, П. СтецюкД. Ковшова, Л. Лaзapенко, В. Фiщyк, В. Тpyбiлiн, Т. Хaлiмон та iн. Надзвичайна aктyaльнiсть теми викликае ^ове-дення численниx науковт дослiджень. Пpоте ïï склaднiсть, залишае цiлi сфеpи невивчениx питань та не ощнент на пpедмет ефективносп в^ова-дження кожного iз шсфуменпв i доцiльностi вико-
ристання рiзних видiв цифрових технологш пхдпри-емствами рiзних галузей економiки. Не оцiнено та-кож вплив швидких темпiв цифровХзаци суспшьс-тва на умови ведення бiзнесу та на пiдходи до сис-теми управл1ння пiдприемствами. Необххдно обгрунтувати способи змiни цiнностей в умовах цифровое' економiки, та розробити орiентири побу-дови нових систем управлшня пхдприемствами ви-користовуючи сучасш цифровi технологи.
Постановка завдання. Метою наукового дос-лiдження е вивчення теоретичних аспектiв та по-шук практик впровадження i наслхдшв викорис-тання цифрових технологiй в сучаснш системi уп-равлiння пiдприемств. Виявлення основних вiдмiнних характеристик систем управлшня в циф-ровiй економiцi сприятиме розробцi та адаптуваннi окремих елеменпв цифрових технологiй i сучасних шструменпв у технологiчний та управл1нський процес. Необххдно сформувати науковi пiдходи до вивчення елеменпв цифрово! системи та шструменпв И реалХзаци.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В процеа дослiдження нами виявлено, що важливим аспектом успiху бiзнесу е правильно сформована, налагоджена й дiездатна система управлшня. Су-часна система управлшня повинна бути побудована на основi яшсно! оперативно! шформацшно! бази орХентовано! на розробку готових алгоритмiв рь шень задач iз широким використанням методу альтернатив орiентована на оперативне прийняття управлiнських рiшень iз врахуванням можливих змiн та ризишв.
Крiм того, достовiрна i своечасна шформова-нiсть керiвникiв пiдприемства дозволяе запобХгти можливим негативним ситуацiям та !х наслiдкам, а для вертикально-штегрованого пхдприемства е по-штовхом для зародження нових процесiв, що його стабшзують. Така сутнiсть системи управлшсь-кого облiку на вертикально-iнтегрованих пхдприем-ствах викликае необхiднiсть його дослщження у питаннях теори та практики.
1з швидким розвитком iнформацiйних технологш система управлшня залишатись у тих формах i проявах, яш були обгрунтованi в минулому уже не зможе, оскшьки змiнились потреби та вимоги зов-нiшнiх та внутршшх користувачiв до шформаци на основi яко! приймаеться управлiнське ршення. При розповсюдженнi цифрових технологiй поступово розширюеться готовнiсть пiдприемств iнтегрувати сучасш шструменти цифрових систем управлiння до процесу прийняття управл1нських рiшень.
1нтенсивне адаптування пiдприемств особливо в умовах карантинно! Хзоляци сприяе поширенню:
- електронно! комерци,
- дистанцiйного виконання функцiй, та за-вдань,
- робоп пхдприемств у онлайн-режимi (особлива сфера послуг),
- автоматизаци лопстики,
- поширенню дистанцiйного навчання, вклю-чно Хз проведенням контролю знань учаснишв в он-лайн-режимi,
- проведения дистанцХйного пхдвищення квал1-фкаци,
- вХддалене обслуговування ХнформацХйних систем та мереж розробниками програмних продуктХв
та персоналом з пхдтримки,
- роботизаци окремих операцХй та комплексХв завдань,
- ХншХ функци.
Така ситуащя лише стала поштовхом до змхни пХдходХв у методах ведення бХзнесу Х системХ управлшня Х причиною пришвидшення Хнтегрування ш-струментХв цифрових технологХй у бХзнес-процеси.
ЗамХна повна або часткова виконання функцш людини на роботизацш Х вХдмова вХд усталених Х традицшних практик оргашзаци виробничого процесу та автоматизоване виконання функцш контролю при розробщ алгоритмш лопстичних схем на рХзних рХвнях виконання завдань виробничого процесу стало бХльш ефективним та можливим для реалХзаци на рХзних етапах бХзнесу. Забезпечуючи пхд-приемство сучасними цифровими технолопями та впровадження сучасних програм штучного штеле-кту у побудову алгорипшв прийняття управлшсь-ких рХшень ми сприяемо мшшзаци помилок Х про-рахункХв пХд час виконання функцш управлшня, оскшьки стае можливим оперативне прорахування уах варХанлв вирХшення завдань Хз врахуванням ризишв та впливу факторХв, що можуть змХнити величину очХкуваного результату.
Управлшня без перебування безпосередньо на об'екп впливу та можливХсть постшно дхючо! системи контролю на вхдстат дае можливХсть корегу-вати як виробничХ процеси так Х корегувати опера-тивнХ плани дХяльносп вХдповХдно до змХни умов й потреб ринку. ОкрХм того, широка штегращя цифрових технологХй у господарський процес та у процес прийняття рХшень робить можливим викорис-тання циклу PDCA на уах етапах дХяльносп пхдп-риемства, забезпечуючи виконання принципу постшного полХпшення, о сприятиме пхдвищенню ефективносп роботи усього пхдприемства.
СучаснХ технологи роблять можливим впрова-джувати цифровХ системи управлХння та контролю в уа сфери життевого циклу пхдприемства. Таким чином вХдбуваеться переххд бюлопчних та фХзич-них систем у шбербюлопчш та к1берфХзичнХ (тобто у об'еднання фХзичних й обчислювальних компоне-нтХв). Таким чином система управлХння пхдприемс-твом модифХкуеться та стае штегрованою, оскХльки уможливлюе обмеження прав та одночасний розпо-дХл функцш Х завдань виходячи Хз загально! стратегИ" сформовано! на найвищому рХвнХ управлХння пхд-приемством до розподшу тактичних завдань вХдпо-вхдальним керХвникам середньо! ланки системи управлХння, та до вхдповХдальних виконавцХв, яш за-безпечують реалХзацш оперативних плашв. При цьому здХйснюеться переххд дХяльносп управлшсь-кого персоналу рХзних рХвшв Хз реального свХту у свгг вХртуальний (дХяльностХ онлайн). Таку систему управлХння можливо реалХзувати за допомогою ви-користання цифрових технологХй, наприклад:
- мереж1 Хнтернет,
- роботизащя виробничого процесу викорис-тання шберсистем,
- застосування штучний Хнтелект в процеа мо-делювання та прогнозування,
- системи великих даних,
- використання безпаперових технологХй су-проводжуваних цифровими пхдписами та ключами,
- адитивних технологХй (3D-друк),
- користування можливостями хмарних та ту-манних обчислень,
- впровадження безпiлотних та мобiльних тех-нологiй,
- контроль роботи пращвнишв за допомогою бiометричних технологiй i технологiй щентифша-цií,
- застосування можливостей квантових технологи,
- користування блокчейн тощо.
1нтегруючи в систему управлшня бiометричнi
технологи та технологи щентифгкаци користувачi цифрових технологш будуть об'eднанi у единий те-хнологiчний процес iз обмеженням прав доступу та техшчних можливостей.
Така система управлiння робить прийняття рь шень максимально обгрунтованим iз проведенням оцiнки прогнозних наслiдкiв. Ефективнiсть штегра-цií цифровiзацií у систему управлшня тдприемст-вом та бiзнесом в цшому е очевидною, осшльки швидшсть реагування на будь яш змши i потреби е максимальною, мiнiмiзуються ризики прийняття помилкового рiшення, або його невиконання вщпо-вiдальними особами через можливють постiйного онлайн-зв'язку та постшно дiючоí системи контролю.
Крiм того, слад зауважити, що вартють оргаш-зацií тако1 системи управлшня е надзвичайно оптимальною, осшльки витрати буде понесено пвдпри-емством на оргашзацш i установку цифрових систем лише на початковому етат iз значно меншими сумами на обслуговування дано! схеми. В результат чого економiка пвдприемства постiйно буде по-л1пшувати сво^' позицií.
Iнтеграцiя цифрових технологiй в систему управлшня тдприемством на сьогодш виступае одним iз головних факторiв зростання його економши завдяки:
- пiдвищенню продуктивностi пращ,
- економи витрат часу на оргашзацш процесу управлiння i на саму реалiзацiю виробничого про-цесу,
- створення нових можливостей та зростання попиту на новi товари й послуги,
- розширення ринкiв збуту завдяки викорис-танню вiртуальних платформ,
- створення новоí якостi та щнносп тощо.
Основним iнструментом в системi управлiння
щдприемством та його виробничим процесом стае цифровiзацiя спрямована на реалiзацiю стратепч-но1 мети. Тобто, це е новий шдхвд, який е одночасно складним на етат впровадження, та максимально зручним i простим у використанш на етат його фу-нкцiонування.
1нструментом економiчного розвитку пвдпри-емства стае система управлшня iз iнтегрованими цифровими технолопями, при яких iндикаторами ефективностi (засобами) виробництва виступають цифровi ресурси. При 1х використаннi у щдприемс-тва пвдвищуеться:
- економiчна ефективнiсть,
- продуктивнють працi,
- як1сна i соцiальна цiннiсть послуг та товарiв та iнше.
1нтенсивне використання пвдприемством ште-грованих технологiй дае можливють:
1. продуктивно використовувати робочий час,
2. рацюнально використовувати засоби пращ та предмети пращ, у результата чого досягаеться проставлена мета та реалiзуються економiчнi та со-щальш цiлi.
Цифровi технологiï iнтегрованi у систему управлшня сприяють трансформування в усiх галузях та сферах економiчноï дiяльностi пiдприемства, включаючи виробничу, невиробничу, фiнансову дь яльнiсть та дiяльнiсть у сферi послуг.
Ддяльшсть пiдприемств i3 iнтегрованою системою управлшня цифрового спрямування передба-чае постшне удосконалення шляхом впровадження:
- бази даних i3 диференцiйованим доступом для рiзних рiвнiв управлiнських ланок для використання пвд час прийняття управлшських рiшень конкурентоспроможного бiзнесу;
- корпоративних системах поставок на основi використання 1нтернету речей (Internet of things, IoT), для автоматизованого вистежування логю-тики товарiв без людського втручання;
- впровадження принцишв 1нтернету речей у обслуговування систем охорони та обслуговування примiщень, складiв, закритих технологiчних проце-сiв за допомогою передавачiв та/або сенсорiв, яш мають можливiсть обробляти iнформацiю, що над-ходить iз зовнi, обмiнюватися нею iз обслуговую-чими систему пристроями й виконувати рiзнi ди вiдповiдно закладеного алгоритму в залежносп вiд отриманоï iнформацiï та визначених параметрiв (на зразок системи: «розумний будинок». «розумна ферма», як аналiзують отриманi сенсорами данi i в за-лежностi вiд оперативних показнишв регулюють роботу обслуговуючих пристро1'в без втручання людини за допомогою вбудованих мшросхем, тех-нологiй бездротового зв'язку (Wi-Fi, Bluetooth, ZigBee, 6LoWPAN), а для щентифшацд об'ектiв ви-користовуватимуть QR-коди);
- трансформацiï технологи виробничого процесу iз фiзичного управлiння процесами людиною у цифровц
- економiки спiльного користування (sharing economy), яка в рази здешевлюе собiвартiсть виро-бленого продукту, товару, надано1' послуги, завдяки тому, що учасник платформи платить за право тим-часового використання (доступу) до ресурсу, який належить шшим учасникам на зразок оренди або прокату. Особливо ефективною е така система при функцюнуванш кластерiв та об'еднань шдпри-емств iз рiзноплановими видами дiяльностi, де використання ресурав носить разовий або нерегуляр-ний характер;
- вiртуалiзацiя фiзичних iнфраструктурних IT-систем, яка являеться технолопею, що дозволяе одному комп'ютера (серверу) виконувати завдання декшькох комп'ютерiв. Тобто, вона е сукупшстю вь ртуальних комп'ютерiв ^ртуальних машин), систем зберiгання даних, мереж, що об'еднаш у единий центр обробки даних. На одному фiзичному серверi (хостi) можливо створити значну кiлькiсть вiртуальних серверiв, якi виконують рiзнi завдання та працюють незалежно один вiд одного, тд управ-лiнням власно1' операцшно1' системи, використову-ючи лише частину фiзичних ресурсiв хоста. Такi сервери об'еднуються у кластер, на якому розмiщу-
ються вiртуальнi машини що, використовують об'-eднанi обчислювальнi ресурси та потужносп кластера. CaMi, комп'ютери, що входять у стльний кластер, можуть бути розташоват фiзично на знaчнiй вiдстaнi один ввд одного. Перевагами використання вiртуaльних iнфрaструктурних 1Т-систем е те, що: !х значно простiше обслуговувати, оскшьки вони набором фaйлiв; вони апаратно незалежнц дають можливiсть оптимiзувaти 1Т-шфраструктуру; спри-яють скороченню витрат на придбання фiзичноi ГГ-iнфрaструктури та 11 обслуговування; е бiльш гнуч-кими та дають можливiсть системi бiльш швидко реагувати на змши; забезпечують бiльший рiвень доступностi додатшв та забезпечують безпере-рвнiсть роботи тдприемства; сприяють постiйному удосконаленню системи управлшня, вiдстежувaти процеси захищених настшьних персональних комп'ютерiв та мaксимiзувaти рiвень безпеки роботи нaстiльних комп'ютерiв через обмеження локального та вщдаленого доступу iз будь-якого про-грамного пристрою (комп'ютера, ноутбука, персонального комп'ютера, планшета та ш.);
- штучного штелекту (Ш1, з англ. artificial intelligence, або AI), який е техшчною системою, що мае певш ознаки iнтелекту та здатна розшзнавати, розумiти, та знаходити спойб досягнення результату i приймати рiшення, а також навчатись. Поко-лiння ШI-рiшень, яке на сьогодш розробляеться майже у вйх кранах мае допомогти створити розу-мне виробництво, розумне сiльське господарство, лопстику, енергетику, економiку, розумну медицину, розумш мiстa i оборону.
- цифрових платформ за допомого яких реаль зуеться iнформaцiйний обмш мiж рiзними групами користувaчiв без зaдiяння посередникiв. Тобто, тaкi платформи виступають особливим видом систем для цифрово! взaемодii незалежних користувaчiв iз мiнiмaльними витратами на трaнзaкцii та можливь стю вiдфiльтровувaти iнформaцiю за запитом, по-лiпшуючи систему обслуговування ктенпв, систему менеджменту компани та умови спiвпрaцi iз партнерами, створюючи шновацшш продукти i рь шення при яких цифровi дат становляться фактором виробництва.
Цифровiзaцiя економiки передбачае використання нових моделей оргашзацп бiзнесу саме на ос-новi цифрових технологiй. Тaкi моделi дозволяють принципово розширити цiльову aудиторiю. При
цьому цифровi данi стають фактором виробництва.
Оцiнюючи факти успiшного досвщу рiзних компанiй варто вiдмiтити значш переваги цифровь зацii у системТ управлiння, та у процесi ведення 6i-знесу, оскiльки це змшило цiлковито пiдхiд до реа-лiзацii проекту. Так, зважаючи на досвТд британсь-кого ритейлора Tesco вiдмiчено, що вiн завдяки використанню цифрових аналтгик в питаннi спожи-вчих настрой, використовуе данi його програми ло-яльностi у клубних картах (Clubcard). Завдяки цьому автоматично розподТляе клieнтiв за сегментами, визначаючи 1'х потреби [8].
Виходячи i3 практики використання шструме-нту Big Data iнтернет-рiтейлором Amazon проводиться персошфжац1я пропозицiй при купiвлi това-рiв, аналiзуючи !х юторш iнтересiв. Здатнiсть про-грамного забезпечення цiei компанп прогнозувати дп мента, наприклад його дп за дешлька секунд та впродовж наступних дешлькох тижнiв сприяе пла-нуванню формування замовлень i економiчного результату дiяльностi компанп в цiлому [7]. Без засто-сування iнструменту Big Data та вщповщних про-грамних комплексiв реалiзувати цi функцй' дуже складно.
Аналогiчну позитивну практику використання цифрових технологш для органiзацii та прова-дження бiзнесу на свiтовому рiвнi можна спостерь гати у свиового роздрiбного продавця Walmart (по-над 11 тис. магазишв у майже 30 крашах iз обслу-говуючим персоналом 2,2 млн. ойб), який проводить аналтшку даних за уйма аспектами бТз-несу глобальних операцш, забезпечуючи шдтримку веб-сайтiв електронноi торпвлТ у 10 крашах. Завдяки використанню цифрових технологш компа-шя забезпечуе:
- стльний доступ до послуг (в сферi шдтримки людських ресурсiв Тз рТзних регiональних платформ),
- вТртуалТзацш операцй' шдтримки а також консолвдацш роботи бек-офюу,
- уникнення дублювання як апаратного, так i програмного забезпечення,
- отримання операцшно1' ефективносп,
- мшмТзацш до оптимального рТвня витрат
[10].
На практищ видТляють три Digital-аспекти [9], яш нами узагальнено у таблиц 1.
Таблиця 1
Основт Digital-аспекти у бТзнеа
Основш Digital-аспекти Ознаки впровадження
ЦифровТ трудовТ ресурси використання нових практик управлшня,
1нтенсивне впровадження культури шновацш
Синхрошзащя управлшня big data
Цифрове робоче мюце Формування пращвника нового типу
Сприяе гнучкосп у методах виконання завдань i трудових обов'язшв, стимулю-ючи спшьну роботу та взаемодш, шдтримуе мобшьне i штерактивне робоче сере-довище, яке дае можливють вибору технологш для роботи
Розвиток мобшьних технологш
Широка мережа сощальних звязшв
1нновацшна освгга
Цифровий HR (advanced analytics), допомагае навчитися штегрувати цифровТ технологи в процеси
формуе вщповвдне культурне середовище
Джерело: Узагальнено автором на основТ [9]
IT-технологп розвиваеться на сьогодш в насть льки швидкому темш, що змiнити технологiю орга-шзаци бiзнесу та його ведения й управлшня ним можливо фактично у будь-яшй сферi дiяльностi. I що важливо, то це рiзкий скачок об'емiв бiзнесу, клiентськоï бази, рiвия ефективностi прийняття управлiнських рiшень, шлькосп зайиятих сегмен-тiв на ринку та 1'х величина, а найголовшше, то це збiльшения економiчного результату при переве-деннi бiзнесу у цифровий формат.
Сучасш цифровi технологи призводять до змiни не лише самого процесу працi, але i форму ïï оргаиiзацiï. Завдяки широкий iнформатизацiï на усiх рiвиях та сферах господарського життя шдприемс-тва активно створюються:
- вiртуальнi ринки,
- вiртуальнi навчальнi кабiнети та аудитори,
- вiртуальнi архiви,
- вiртуальнi контролюючi державнi оргаии,
- вiртуальнi бiржi,
- вiртуальнi аналггичш послуги,
- iнше.
Серед ознак вiртуального бiзнесу слiд видь
лити:
- шформацшна праця;
- вiртуальна iнфраструктура;
- вiртуальнi суб'екти.
Аналопчне бачения висвiтлено у дослiдженнi Азьмук Н. А. [1]. Основнi ознаки електронного бiз-несу нами узагальнено в таблицi 2.
Таблиця 2
Основi ознаки електронного бiзнесу
№ пп Ознаки Характеристики
1 Наявшсть iнформацiйноï працi Результат - шформацшний товар (або iнформацiйна послуга)
2 Наявнють вiртуальноï iнфрастру-ктури Створено онлайн платформи: - Сайти, - 1нформацшш системи, - Електроннi плалжш системи, - 1нше.
3 Наявнiсть вiртуальних суб'ектiв Ними виступають: - вiртуальнi замовники, - вiртуальнi працiвники (електроннi фрiлансери)
Узагальнюючи досвiд використання 1Т-систем та схем та практику освоения когштивних техноло-гiй, функщонуючих на основi роботи штучного ш-телекту i цифрових даиих системi органiзацiï бiз-нес-процесiв та управлшня ними для впровадження 1'х у дiяльнiсть компаиiй можливо запропонувати наступи iнновацiйнi рiшения:
1. система управлшня smart-офiсом (Intelligent buildings) - штегроваш голосовi системи виконуючi типовi функцп працiвникiв в управлiннi процесами;
2. цифрове навчання та цифрове дослвдження, що здiйснюеться на основi црових брейнстормш-гiв;
3. геймiфiкацiя пвд час онлайн-навчаиня та в процеа пiдвищения квалiфiкацiï;
4. використаиия штегрованих iнструментiв аиалiтики при залученнi пращвнишв, застосувания реферальних програм прийому кадав;
5. цифрове опитуваиня для аналiзу великих да-них у реальних умовах (цифровий збiр, групувания i аналiз iнформацiï при виборi претенденпв на посаду, вибору ктентпв та iнше.
Застосування цифрових технологш в бiзнесi та у процеа управлшня ним забезпечуе отримаиия шдприемством конкурентних переваг шляхом зни-ження собiвартостi, та оперативному прийияттю управлшських рiшень на основi реальних даиих ощнки ситуацiï на пiдприемствi та на ринку усува-ючи рутинну роботу в системi управлiния.
Важливими перешкодами iнтенсивного впро-ваджения штучного штелекту у бiзнес-процеси е:
- необхвдшсть здiйснения вщповвднох' траисфо-рмащя кадрових процесiв управлiння;
- вмшня а й пвдготовка кадрiв;
- адаптащя бiзнесу до роботи за умов використаиия штучного штелекту;
- шше.
Усунути цей диспаритет можливо шляхом по-еднання зусиль для забезпечення обiзнаностi усiх суб'екпв бiзнес-процесу запроваджуючи мiцну спiвпрацю та партнерство:
1. бiзнесу;
2. 1Т-компанш;
3. навчальних закладiв;
4. наукових установ;
5. споживачiв;
6. держави.
Компашя, яка плануе впровадити у бiзнес-про-цес штучний iнтелект повинна тюно сшвпрацювати з 1Т-компан1ями, створивши мобшьну iнтелектуа-льну платформу, учасниками яко^' повиннi бути бi-знесова структура (вид дiяльностi побудований на основi IТ-технологiй), навчальний заклад, науко-вий заклад та споживачi.
Щоб працювати в умовах використання цифрових технологш та штучного штелекту слад поси-лювати освiтню дiяльнiсть в цьому напрямку та на-вчати не лише студентство та молодь, але i шляхом шдвищення квалiфiкацií працiвникiв п1дприемства за допомогою поширення освiтнiх програм та про-ектiв як у спосiб стацюнарно1 освiти, так i викорис-товуючи дистанцшш форми навчання, органiзову-ючи спецiалiзованi курси, вебiнари та iншi iнстру-менти освоення iнновацiйних програм та систем.
Тому, шдприемству, яке прийняло рiшення ор-ганiзувати бiзнес-процес iз використанням 1Т-технологiй та штучного штелекту доцшьно заклю-чати угоди сшвпращ iз:
- навчальними закладами - з метою забезпечення кадрами iз рiвнем знань та вмшь роботи в умовах 1Т^знес-системи, а також iз цшлю забезпечення вiдповiдними знаннями наявних пращвнишв шляхом щдвищення íх квалiфiкацil;
- науковими установами - для забезпечення су-часними розробками та адаптаци IТ-технологiй до умов та специфши роботи конкретного шдприемс-тва, та розробки шляхiв удосконалення уже юную-чих технiк та технологш;
- IТ-компaнiями - з метою постшного пвдтри-мання у робочому стaнi IT- технологiй, обслугову-вання таких технологiй та оновлення впроваджених програмних продуктiв;
- споживачами - для iнформувaння про розши-ренi можливостi, новi продукти та види послуг, су-чaснi способи виконання замовлень.
Така спiвпрaця е взаемовипдною для кожного iз суб'екпв даного процесу. Оск1льки кожен iз них отримуе свiй iнтерес у виглядг
1. економiчноi вигоди шляхом зниження собь вaртостi послуг:
- бiзнес-структурi - при збiльшеннi об'емiв на-дання послуг та зниженш витрат на обслуговування виробничого процесу й створення готового продукту чи послуги знижуеться вaртiсть витрат на оди-ницю виробленого товару (роботи чи послуги);
- IT-компани - отримання постiйного доходу iз нижчою собiвaртiстю при уклaдaннi значно! кшь-косп довгострокових договорiв на обслуговування впроваджених систем. IT компатя зaцiкaвленa не лише в реал1заци та впровадженш продукту, але i у наданш послуг довгострокового обслуговування, що дозволяе робити знижки за актами виконаних робiт для компанш, якi вони обслуговують;
- Навчальнш устaновi - при здатносп форму-вати нaвчaльнi проекти та програми пiдготовки ка-дрiв вщповвдно до потреб i замовлення:
1) IT-компанш потребуючих фaхiвцiв з розробки, впровадження та обслуговування IT-систем;
2) пвдприемств, як1 потребують спещатспв спроможних працювати в умовах постшно розвива-ючихся IT-технологiй та шдвищення 1х квaлiфiкa-
цii;
3) споживaчiв, яким необхiднi знання користу-ватись послугами та продуктами створеними за до-помогою IT-систем та штучного штелекту;
- Нaуковiй устaновi - шляхом додаткового фь нансування за виконання проекпв i замовлень у сферi розробок нових IT-iнструментiв, технологш, знань на замовлення IT-компанш та бiзнес-струк-тур, як1 впровадили у господарську дiяльнiсть чи в управлшський процес iнновaцiйнi цифровi технологи та потребують методики роботи iз ними, отри-муючи постiйнi замовлення та супроводжуючи IT-бiзнес-проекти новими розробками собiвaртiсть одиницi послуги знижуеться, що i робить 1х конку-рентними на ринку;
- Споживачам (партнерам, контрагентам) -шляхом бiльш зручних умов сшвпращ та тримання готового замовлення у формi товару (роботи, послуги) за конкурентною цшою;
- Держав - у спосiб отримання додаткових до-ходiв у бюджет у формi податк1в при збiльшеннi економiчноi вигоди для кожного iз учаснишв процесу.
2. розширення риншв збуту - для кожного iз учасник1в зв'язаних у даному процеа шляхом ство-рення вiдповiдних загальнодоступних платформ та вiртуaльних мaркерiв, склaдiв та iнше;
4. екологiчного ефекту - при роботi в умовах
застосування цифрових технологiй та штучного ш-телекту робота оргaнiзовуеться таким чином, що мiнiмiзуються понaднормaтивнi витрати, втрати, знижуеться к1льк1сть брaкiв та оптимiзуються ви-трати на ресурси, що i викликае зменшення вики-дiв, скидiв, вiдходiв;
5. соцiaльного ефекту - за рахунок полiпшення умов для кожного iз учасник1в системи та впровадження сощально-вщповвдального бiзнесу.
Ми бачимо, що кожен iз учасник1в при впровадженш IT-технологш та штучного штелекту як у виробничий процес, так i у систем управлшня ним отримуе низку переваг та вигоди.
Варто зазначити, що в умовах впровадження IT-технологш в бiзнес-процес стае бшьш простiше реaлiзувaти принцип постшного полшшення, який наражае пвдприемство на постiйне полiпшення його економiчних, екологiчних та соцiaльних показни-шв.
Система прийняття упрaвлiнських рiшень та ii методика в умовах використання цифрових техно-логiй передбачае забезпечення оптимального уп-рaвлiння. Оптимальне упрaвлiння забезпечуе отримання найкращого значення якогось iз критерiiв на який ii було спрямовано. Прорахований найкращий результат, який при виконанш певних функцiй дасть найвищий очшуваний показник характеризуе рiвень ефективностi упрaвлiння певними проце-сами при заданих параметрах.
Ус системи оптимального упрaвлiння нaцiленi на отримання максимального ефекту при мшмаль-них витратах.
Щоб забезпечити оптимaльнi управл1нськ1 рь шення при реaлiзaцil бiзнес-iдеi, повинш бути по-будовaнi оптимaльнi процеси досягнення цiлей. Tому, щоб сформувати оптимальну систему, або процес, необхвдно забезпечити отримання оптимального значення якихось пaрaметрiв чи показник1в якосп системи:
- якiсних перехiдних характеристик,
- продуктивносп роботи,
- собiвaртостi продукцii,
- споживaноi потужностi,
- точносп реaлiзaцil упрaвлiнськоl функцii та шше.
Для того щоб дослщити як1 умови будуть оп-тимальними на прaктицi, наприклад при реaлiзaцii виробничого процесу сл1д застосувати рiзного роду моделювання: фiзичнi, математичне моделювання, iмiтaцiйне та електронне моделюванням.
Для проведення такого aнaлiзу сл1д залучити значну к1льк1сть iнтелектуaльноl прaцi, i даний процес буде тривалим та високовартюним. Проте, при застосуванш Iнформaцiйних технологiй та штучного штелекту виконання постaвленоi зaдaчi стае реальним.
%му, ми вважаемо, що слад прислухатись до рекомендaцiй фaхiвцiв про доцшьшсть переформа-тування бiзнесу iз трaдицiйноi моделi на цифрову. Ta^ наприклад фaхiвцi „Telstra" i „Deloitte" [11], вважають за необхiдне для щдприемств, орiентовa-них на отримання позитивних вигоди в умовах ци-фрово! економiки, ставити орiентири на:
- вкладення швестицш у новi здiбностi, а не у стaрi трaдицiйнi модел1;
- побудова мщних взаемовхдносин iз ментами
та партнерами;
- розвиток мобшьносл та оперативносп у ви-конанш замовлень;
- оцiнка реальних конкурентiв та прогнозу-вання ïx дiй;
- здiйснення максимальних вкладень у розвиток талантiв пращвнишв та майбутнix фаxiвцiв.
Варто зазначити, що реалiзацiя головноï стратеги будь-якого пвдприемства можлива лише при виконанш певних умов, важливою iз яких е задово-лення вчасно попиту ктента, з метою його збере-ження, оск1льки конкурентна боротьба за нього в умовах високих е-технологш досить жорстока. Тому, на даному етапi розвитку людства виграе 6i-знес органiзований в режимi online, що здатний за-безпечити максимальш потреби, iз високою яшстю продукту в максимально стислi строки.
В дослвдженш Гудзь О.£ [3] вiдмiчено, що на сьогоднi понад 90% пiдприемств як1 не застосову-ють методи органiзацiï цифрового бiзнесу зггкну-лися iз проблемою конкурентно1 боротьби iз шдп-риемствами, як ïx активно впроваджують, факти-чно 87% шдприемств реалiзують digital-трансформацш у свою стратегiю розвитку, удоско-налюючи ïï та запроваджуючи переформатування традицшних методiв органiзацiï процесiв на циф-ровi. Через невiдповiднiсть умов господарювання до цифрових теxнологiй, яш споживач сприймае бiльш активно i швидко, оскiльки це економить його час та ресурси, то 40% пiдприемств-лiдерiв впродовж наступних 5 рошв будуть витiсненими у випадку вщмови ввд цифровоï трансформацiï. На сьогодш пiдприемствам необхвдно iти в ногу iз су-часними iнновацiйними системами оргашзацп та ведения бiзнесу, переорiентовуючи усталенi моделi управлiння бiзнесом на найсучаснiшi цiнностi та орiентири.
Ми вважаемо, що для успiшноï оргашзацп бiз-несу слад використовувати комплекс цифрових те-xиологiй, програм, можливостей та iнструментiв таких як: BioTech, NanoTech, RetailTech, FinTech, LegalTech, CRM&BPM на платформi bpm'online, InsurTech, GovTech, TeleHealth BlockChain, Digital marketing, Digital-страхування, ePrescription, Grid-теxнологiï).
Нашу думку шдтримуе у сво1'х дослiдженияx Гудзь О.£, зазначаючи, що кожна iз вищенаведених систем мають реальнi переваги при оргашзацп бiз-несу та впровадженш iнтегрованиx систем управлшня основаних на IT-ресурсах. Завдяки 1'х викори-стания можливо:
- полшшити швидк1сть виконаиня певних задач,
- зекономити ресурси на комплекснш технологи при використанш цифрових засобiв,
- забезпечити отримання бiльшоï величини прибутку,
- сформувати власний унiкальний досвщ вико-ристания штучного iнтелекту, та роботи у цифро-вих мережах i системах,
- сформувати новi напрямки розвитку пвдпри-емства.
Дощльним е впроваджувати новi цифровi ш-струменти та входити у цифрове середовище пос-тупово, адаптуючи кожиу iз систем i технологш до
реальних умов i середовища функцiонуваиня пвдп-риемства.
Така цифрова модершзащя бiзнесу та мехаш-зму управлiния ним викликае:
- змши у пiдxодi до ведения бiзнесу,
- змiну завдаиь i вимог до головних параметрiв використовуваних iнформацiйниx теxнологiй.
При впровадженнi цифрових шструментш у систему управлiния бiзнесом переформатовуються вимоги до усix обслуговуючих систем, зокрема до:
- системи маркетингу,
- технологи продаж i системи управлiния ними,
- до системи сервюного обслуговуваиня,
- системи зв'язку iз контрагентами та ктен-тами,
- системам документообiгу,
- мехашзму управлiния персоналом,
- системи облшу, планувания, аиалiзу, прогно-зування та бюджетуваннi i iншиx систем.
Головним рушiем в процесi цифрово1' трансфо-рмацiï е керiвництво шдприемства. Саме керiвний персонал повинен ощнити та виставити для себе го-ловнi переваги до тако1' трансформацп та визначити рiвень готовностi та спроможносп перейти на но-вий рiвень оргаиiзацiï та проваджения бiзнесом.
Тобто, насамперед необxiдно встановити Digital-стратегiю, i виходячи iз не1' тдбирати най-бiльш оптимальнi iнструменти та технологи.
Ми вважаемо, що слщ розробити покроковий план дш та визначити прюритети у послiдовностi 1'х застосуваиня, попередньо розрахувавши вигоди ввд хх впроваджения.
Реалiзуючи iдею цифрового бiзнесу необxiдно насамперед, впровадити програмний комплекс, який забезпечить поеднання роботи сix пiдсистем в межах едино! програми iз можливiстю зв'язку у ввд-даленому доступi. На сьогодш е достатньо розроб-лених сучасних програмних комплексiв, як1 орiен-товаиi на оптимiзацiю внутрiшнix комушкацш, на-приклад програмне забезпечения - ERP в рiзниx конфiгурацiяx залежно вiд сфери бiзнесу, його роз-мiрiв, та запитiв користувачiв. Можливо також використовувати рiзнi системи електронного докуме-нтообiгу, UPE-платформи, CRM, BMPS-системи, як1 здатнi забезпечити управлшня ефективнiстю.
Проте, в дослiдженняx представлених у працi Гудзь О.£. зазначено, що на сьогодш в Украш:
- 12% шдприемств застосовують застарш ш-формацiйнi теxнологiï,
- 42% представляють впроваджения в сферi IT-трансформацп, проте не достатньо реалiзують впроваджения сучасних теxнологiй дата-центрiв,
- 41% щдприемств реалiзують IT- модель бiз-несу та модернiзують технологи дата-цеи^в, а також методи доставки IT-послуг,
- 5% шдприемств в повнш мiрi реалiзують технологи орiентованi на цифровi перетворения.
Досить активним е розвиток бездротових мереж, що викликаио потребою керiвництва шдпри-емств мати постшний доступ до мереж1 iнтернет з метою управлшня пвдприемством (використову-ються концепщя Access Anytime and Anywhere).
Сучасним трендом виступае розвиток ebusiness (тобто, бiзнесу оргаиiзованого через елект-роннi мережi).
На основi нaйкpaщого досвщу пiдпpиeмств та впpовaдження свiтовиx пpaктик нами pозpоблено сyчaснy модель бiзнес ^оекту, який бyде pеaлiзо-вано на основi цифpовиx теxнологiй.
Ми пpопонyeмо тaкy системy yпpaвлiння тдп-pиeмством, яка бyде сфоpмовaнa на основi чiтким aлгоpитмiв побyдовaниx на етaпax pеaлiзaцiï стpa-тегiчного плaнy iз зазначенням конкpетного оч^-ваного pезyльтaтy.
ТОМУ, pозподiляючи цифpовy тpaнсфоpмaцiю бiзнесy за етапами слад виокpемити пpоведення пеpшого етaпy тpaнсфоpмaцiï системи yпpaвлiння пiдпpиeмством шляxом:
1. Впpовaдження eдиного пpогpaмного ком-плексy в межax бiзнес пpоектy, нaвiть якщо вш пе-pедбaчae оpгaнiзaцiю бiзнесy в piзниx гaлyзяx еко-номiки. Обpaний пpогpaмний пpодyкт повинен ви-коpистовyвaтись в yсix пiдpоздiлax бiзнес-стpyктypи iз зaстосyвaнням eдиноï системи ГГ- пвд-тpимки (Helpdesk) в основi яко1' лежить втpимy-вання eдиниx стaндapтiв обслyговyвaння;
2. Розpобкa eдиноï в yсix пiдpоздiлax ГТ-iнфpaстpyктypи;
3. Фоpмyвaння та впpовaдження yнiфiковaниx опеpaцiйниx пpоцесiв в центpi обслyговyвaння бiз-несy та в yrix виpобничиx пiдpоздiлax;
4. Зaстосyвaння галотет пpоектiв в^ова-дження y системy yпpaвлiння бiзнес-стpyктypи ок-pемиx цифpовиx теxнологiй (нaпpиклaд: BASEERP, ERP-Sistem, SAP та iншиx).
Нами визначено, що система y^a^rn^ бiз-нес-роемом мae 6ути оpгaнiзовaною на основi ци-фpовиx теxнологiй, оск1льки вщ самого почaткy за-стосовyвaтиметься вipтyaлiзaцiя фiзичниx iнфpa-стpyктypниx IT-систем, яка являeться теxнологieю, що дозволяe одному комп^^у (сеpвеpy) викону-вати завдання значно1' кiлькостi комп'ютеpiв. Тобто e сyкyпнiстю вipтyaльниx комп'ютеpiв (вipтyaльниx машин), систем збеpiгaння дaниx, меpеж, що об^д-нaнi у eдиний цен^ обpобки дaниx. Так як на одному фiзичномy сеpвеpi ^осп) можливо ствоpити значну к1льк1сть вipтyaльниx сеpвеpiв, якi викону-ють piзнi завдання та пpaцюють незалежно один вщ одного, пiд yпpaвлiнням власно1' опеpaцiйноï системи, викоpистовyючи лише частину фiзичниx pе-сypсiв xостa. Так1 сеpвеpи об'eднyються у клaстеp, на якому pозмiнyються вipтyaльнi машини що, ви-коpистовyють об'eднaнi обчислювальш pесypси та потyжностi клaстеpa. Саш, комп^^и, що вxодять у спшьний клaстеp, можуть бути pозтaшовaнi фiзи-чно на знaчнiй вiдстaнi один ввд одного. Пеpевa-гами викоpистaння вipтyaльниx iнфpaстpyктypниx ГТ-систем e те, що: ïx значно пpостiше обслугову-вати, оск1льки вони e нaбоpом фaйлiв; вони anapa-тно незалежш; дають можливiсть оптимiзyвaти ГТ-iнфpaстpyктypy; спpияють скоpоченню витpaт на пpидбaння фiзичноï ГT-iнфpaстpyктypи та ïï обслу-говування; e бiльш гнучкими та дають можливють системi бiльш швидко pеaгyвaти на змiни; забезпе-чують бiльший piвень достyпностi додатк1в та за-безпечують безпеpеpвнiсть pоботи пiдпpиeмствa; спpияють постiйномy удосконаленню системи уп-paвлiння, ввдстежувати пpоцеси зaxищениx настшь-ниx пеpсонaльниx комп'ютеpiв та мaксимiзyвaти piвень безпеки pоботи нaстiльниx комп'ютеpiв че-pез обмеження локального та вщдаленого доступу
iз будь-якого ^огражного пpистpою (комп'ютеpa, ноутбука, пеpсонaльного комп'ютеpa, планшета та
ш.);
Дpyгим етапом цифpовоï тpaнсфоpмaцiï системи у^авлюня бiзнес-стpyктypою повинна стати pозбyдовa в^тав^дн^ оpгaнiзaцiйниx пpоцесiв в межax кожного iз стpyктypниx пiдpоздiлax та на-пpямкiв пpоектy.
Biдповiдно до pозpобленоï нами моделi бiзнес-пpоектy коpегyвaння пyнктiв стpaтегiчного плану матиме можливють здiйснювaти лише кеpiвник компани.
Розподш тaктичниx плaнiв за pокaми та етапами виконання пpоектy буде здшснено ^ограм-ними пpодyктaми за допомогою aлгоpитмiв piшень задач, втодячи iз очiкyвaниx покaзникiв сфатепч-ного плану. ^и цьому зaпpопоновaно викоpистaти систему вipтyaлiзaцiï фiзичниx iнфpaстpyктypниx IT-систем, яка дасть можливють pозподiлити завдання стpaтегiï за нaпpямкaми pеaлiзaцiï бiзнес-пpоектy та опеpaтивне контpолювaти pезyльтaти його виконання в онлайн pежимi шляxом доступу до iнфоpмaцiйноï бази дaниx усього пpоектy.
Функщя контpолю за pеaлiзaцieю пpомiжниx еташв в межax конкpетного нaпpямкy ^оекту в си-стемi yпpaвлiння буде покладена на вiдповiдного iз кеpiвникiв за кожним iз нaпpямкiв ^оекту, нaпpи-клад:
- кеpiвникa фiнaнсового блоку;
- кеpiвникa виpобничого блоку;
- кеpiвникa блоку логiстики;
- кеpiвникa енеpгетичного блоку.
На цьому етат буде викоpистaнa бази дaниx iз дифеpенцiйовaним доступом для piзниx piвнiв yпpaвлiнськиx ланок для викоpистaння шд час пpийняття yпpaвлiнськиx piшень.
Кожне iз пpийнятиx piшень буде зaтвеpджyвa-тись лише пiсля оцiнки економiчноï вигоди та вpa-xyвaння pизикiв й pозpобленого пpогнозy впливу piшення на pезyльтaтивнiсть пpоектy за допомогою пpогpaмниx пpодyктiв та штучного штелекту.
Пpи pеaлiзaцiï бiзнесy за кожним iз нaпpямкiв пpоектy на етат виконання о^емт опеpaтивниx завдань, в основi якиx лежить тактичне планування функц1ю контpолю та yпpaвлiння pеaлiзyвaтиме ви-конавчий диpектоp.
На тpетьомy етaпi необxiдно сфоpмyвaти без-печну та комфоpтнy iнфоpмaцiйнy базу дант та за-гальну систему обмшу iнфоpмaцieю. Це дасть мож-ливють опеpaтивно пpиймaти обгpyнтовaнi yпpaв-лшсьш piшення на основi гнyчкостi опеpaцiйноï системи та оцiнки пpогнозниx показнишв ефектив-ностi пpийняття тaкиx piшень. Даний етап цифpовоï тpaнсфоpмaцiï системи у^авл^ня бiзнес-стpyк-тypи повинен включати:
- впpовaдження теxнологiчноï aвтомaтизaцiя о^емт бiзнес-пpоцесiв;
- побудова автоматизовано1' системи бiзнес-ко-мyнiкaцiй;
- pозшиpення IT-iнфpaстpyктypи;
- впpовaдження модул1в бюджетування i системи eдиного електpонного документообну;
- обладнання офiсiв сучасними ГТ-iнстpyментaми i теxнiчними засобами (сучасними каналами зв'язку, центpaми автоматизовано1' обpо-бки дaниx);
- повний перехвд на використання хмарних серверiв, з метою збереження та ефективного управлшня корпоративними даними й можливостi збшьшення обсягiв сховищ шформацп.
Основним е сформувати максимально просту, доступну та чику систему управлiния на рiвнi опе-ративнох' дiяльностi кожиого iз блоков б!знес-прое-кту. Наявнiсть диференцтовано!' едино!' шформа-цiйноï бази уможливить оперативно реагувати вщ-повiднi структури та рiвнi управлiния на зм!ну або вiдхиления в!д очiкуваиого результату.
£дина iнформацiйна база даних iз диференць йованим доступом для рiзних рiвнiв управлiнських ланок за напрямками бiзнес-проекту буде викорис-товуватись тд час прийияття рiшень управлшсь-ким персоналом вiдповiдного рiвия.
У бiзнес-структурi буде використано корпора-тивну систему поставок на основi використання 1н-тернету речей (Internet of things, IoT), для автомати-зованого вистежування логiстики товарiв без люд-ського втручання, що сприятиме уникненню простоïв чи надмiрних витрат на придбания това-рiв, робiт, чи послуг для забезпечения господарсь-TOi' дгяльносл вiдповiдного рiвия.
На рiвнi виробничого напрямку бiзнес проекту мае бути створено бюкластер та у шших напрямках бiзнес-проекту розроблено мехаиiзм впровадження принцип 1нтернету речей у обслуговування систем охорони та обслуговування примщень, складiв, за-критих технологiчних процеав за допомогою пере-давачiв та/або сенсорiв, як! мають можливiсть об-робляти iнформацiю, що надходить !з зовш, обмь нюватися нею !з обслуговуючими систему пристроями й виконувати р!зн д!!' ввдповщно закла-деного алгоритму в залежносп вщ отриманоï шфо-рмацiï та визначених параметр!в (на зразок сис-теми: «розумний будинок», «розумна ферма», як! анал!зують отриман сенсорами дан! i в залежносп вщ оперативних показнишв регулюють роботу об-слуговуючих пристроïв без втручання людини за допомогою вбудованих мшросхем, технологш без-дротового зв'язку (Wi-Fi, Bluetooth, ZigBee, 6LoWPAN), а для щентифжаци об'екпв використо-вуватимуть QR-коди).
З метою використання шновацшних технологш виробництва товар!в, робгт та послуг на р!вн виробничого блоку та блоку лопстики, у фшансовому блощ та у енергетичному блощ повинна використо-вуватись трансформащя технологш виробничого процесу !з ф!зичного управлшня процесами люди-ною у цифров!, що зменшить !мов!рш прорахунки, понаднормативн! витрати а також втрати вщ недос-коналосп та несвоечасносп виконания поставле-ного завдання.
В межах виробничого блоку та у блощ лопстики дощльно створити електронну платформу за-мовлень завдяки чому буде застосовано економшу спшьного користування (sharing economy), яка в рази здешевлюе соб!вартють виробленого продукту, товару, наданоï послуги, завдяки тому, що уча-сник платформи платить за право тимчасового використання (доступу) до ресурсу, який належить ш-шим учасникам на зразок оренди або прокату. Особливо ефективною буде система в межах функ-цюнування кластера та об'еднань тдприемств !з рь зноплановими видами д!яльносп, де використання
ресурав носить разовий або нерегулярний характер
В рамках управлшня як виробничим циклом кожного !з блошв проекту, так i на еташ розробки прогнозних даних реалiзацiï бiзнес-iдеï використо-вуватиметься на уах р!внях штучний штелект (Ш1, з англ. artificial intelligence, або AI), який е техшч-ною системою, що мае певш ознаки штелекту та здатна розтзнавати, розумгта, та знаходити споаб досягнения результату i приймати ршення, а також навчатись. Поколшия Ш1-ршень, яке на сьогодн розробляеться майже у вах крашах мае сприяти у реалiзацiï принципу постшного полшшения та роз-робщ розумного виробництва, розумного сшьсь-кого господарства, лопстики, енергетики, еконо-м!ки, розумноï медицини, розумних офгав та систем захисту.
Використання в систем! управлшня цифрових платформ за допомого яких буде реал!зовано шфо-рмацшний обмш м1ж р!зними групами користува-ч!в без зад1яния посереднишв. Тобто, так! платфо-рми виступають особливим видом систем для циф-ровоï взаемодiï незалежних користувач!в !з мшмальними витратами на транзакци та можливь стю вщфшьтровувати шформацш за запитом, по-лшшуючи систему обслуговування ктенпв, систему менеджменту компанп та умови сшвпращ !з партнерами, створюючи шиовацщт продукта i рь шения при яких цифров! дан! становляться фактором виробництва.
Отже, неминучим фактом е впровадження ког-штивних технологш основаних на використанш штучного штелекту i цифрових даних у систем! ор-ганiзацiï б!знесу та у систем! управлшня тдприем-ствами. В систем! управлшня щдприемствами при застосуванн! цифрових технологш дощльно засто-совувати наступи! шиовацщт ршення типу: управлшня smart-офiсом (Intelligent buildings); циф-рове навчання на основ! !грових брейнстормшпв та робота у вщдаленому режим!; гейм!ф!кувания контенту навчальних програм; штегрован! шструменти анал!зу; цифровий виб!р оптимального ршення (ктента, партнера); аналгтака великих даних у режим! реального простору та часу; цифрове адмшс-трування процеав виробництва та управлшня.
Анал!зуючи запропоновану нами схему оргаш-зацп сучасного б!знесу варто наголосити на ïï сощ-альнш спрямованосп та еколопчнш зор!ентовано-CTi, як невiджимноï частини будь-якоï iдеï в умовах сьогодення. Тому, уся система управлшня мае бути спрямованою на реал!зацш економ!чних показни-к!в через покрокове виконания сощальних функц!й. В основ! реал!зацп розробленоï модел! проекту ле-жить сертиф!кована система управл!ння ввдповщно до вимог стандарт!в серiï ISO 14000, ISO 9000, ISO 18000, ISO 27000 та шших нормативних вимог.
Досягти оч!куваних економ!чних, еколопчних результат!в i соц!альних ефект!в та реал!зувати модель iнтегрованоï системи управлшня можливо лише шляхом чгткого виконания принцип!в серти-ф!кованих систем управлшня та методики як! ¡¡х су-проводжують, зокрема методу Kaizen, Six -sigma, Ishikawy, EFMA, 3-E та !нш!.
В основ! побудови системи управлшня розро-бленоï нами схеми б!знеспроекту на ус!х р!внях повинен лежати цикл Демшга (методолог1я PDCA), яка е найпроспшим алгоритмом д!й по управл!нню
процесом i досягненню цшей. Дана методика ви-ступае моделлю безперервного полiпшення проце-сiв. Цикл PDCA передбачае наступш етапи: плануй (Plan); роби (Do); перевiряй (Check); впливай (Act).
Застосування такого тдходу в рiзномaнiтних сферах дiяльностi запропоновано! бiзнес-моделi дозво-ляе ефективно керувати на системнш основi та ро-бить бiльш ефективною методику цифрового уп-рaвлiння бiзнесом.
Taблиця
Вiдмiннi подходи до реaлiзaцii циклу Демшга при використaннi трaдицiйних та автоматизованих систем
Етапи ци- Tрaдицiйнi системи Автомaтизовaнi системи основaнi на цифрових
клу демь технологиях
нга Виконавець !нструменти Виконавець !нструменти
Плануй Керiвник проекту, або Tрaдицiйнi Керiвник проекту, або - електроннi системи,
(Plan) керiвник тдприемс-тва розрахунки кершник пlдприемствa - модул1 готових ал-горшшв рiшень, - прогрaмнi компле- кси
Роби (Do) Пращвники п1дприем-ства, обслуговуючий Tрaдицiйнi способи та Виконавчий та обслу-говуючий персонал ав- - роботизоваш при-стро!,
персонал технологи томатизованих техно- - автоматизоваш сис-
виконання лопчних процеав теми,
завдань - закрип автоматизоваш технолопчш комплекси та при-стро!
Перевiряй Контролери, ревiзори, Огляд, обсте- Автоматизоваш сис- - обслуговуюч! про-
(Check) пращвники , керiв- ження, ручн1 теми контролю, aнaлl- грами,
ники структурних пiдроздiлiв, упрaвлiн- розрахунки, вербальний тичш центри, центри п!дтримки бiзнесу - технологiчнi ком-плекси з вбудованими
ський персонал, прai- aнaлiз системами моштори-
вники економiчних нгу,
BlДДiЛiB - модул1контролю роботи пристро!в, - штучний штелект
Впливай Керiвництво у спос16 Впрова- Управлшський персо- - ви61р оптимального
(Act) прийняття ршень, прaцiвники - шляхом дження удо-сконалених нал - шляхом постановки задач для обслуго- рiшення, - обслуговуюч! про-
впровадження запро-понованих удоскона- методик, за- мiнa облад- вуючих структур функ-ц1ОНУЮЧ1 ЦИФРОВ1 грами
лень нання, ви61р нових техно-логш системи та технологи; IT-центри - шляхом внесення змш у роботу автоматизованих процеав
Принцип PDCA в умовах 1Т-систем реалiзу-еться на основi використання iнструментiв, як1 об-слуговують гакий бiзнес-проекг.
Огже, запропонована нами система управ-л1ння, яка розроблена для реалiзащ! бiзнес-проекту е максимально простою, доступною, та легкою, але одночасно е складною через потребу i вмiння пра-цювати в умовах електронних цифрових систем, шновацшних методик, автоматизованих мехашз-мiв, комплексiв i гехнологiй. Проте, переход на ци-фровi системи оргашзаци та провадження бiзнесу е неминучим фактом, штенсившсть та швидкiсть впровадження якого визначаеться лише часом, який необхвдно для того щоб зрозумгга це i осяг-нути методику роботи в умовах цифрово! еконо-мiки.
Висновки та пропозицп. Отже, нами досль джено, що основою формування сучасного бiзнесу та забезпечення його конкурентних переваг е циф-ровiзaцiя бiзнес-процесiв та системи упрaвлiння ними на уах етапах. Сл1д розумiти, що головним завданням цифрово! трaнсформaцii сучасного 61з-несу е широке впровадження комплексу зaходiв спрямованих на мiжсекторне партнерство з IT-пiдприемствaми, навчальними шститущями, нау-ковими закладами для впровадження найкращих цифрових практик шляхом поширення викорис-тання Iнтернету речей, системи BigData, використання когнгтивних технологiй (augmented intelligence) на основi поширення в системi управ-лшня та контролю штучного iнтелекту, яш вiдповi-дають вимогам сучасного напрямку глобального розвитку та темпам i спрямуванню бiзнес-середо-вища.
Лтратура
1. Азьмук Н.А. Трансформащя процесу працi в шформацшнш економiцi // Соцiально-трудовi вщ-носини: теорш та практика. - 2014. - № 2 (8). - С. 217-223
2. Бузник В., Грабовская Л. HR-аналитика: почему ее сложно применять и с чего начать, если решился. URL: https://prohr.rabota.ua/ hr-analitika/.
3. Гудзь O.G. Цифрова економша: змша цшно-стей та орieнтирiв управлшня пвдприемствами // «Економжа. Менеджмент. Бiзнес». - № 2 (24), 2018.
- С. 4-10/ URL: http://www.dut.edu.ua/uploads/p_1010_10116202.pdf
4. Жуковська В.М. Цифровi технологи у сти-мулюванш шновацшного розвитку щдприемств то-ргiвлi // Проблеми та перспективи розвитку шнова-цшно! дiяльностi в Укра1ш : Мгжнародний X бiзнес-форум (Кшв, 21.03.2017) ; вщп. ред. А.А. Мазаракi.
- К.: Кшв. нац. торг.-екон. ун-т. 2017. - С. 68-70.
5. Жуковська В.М. Цифровi технологи в управ-лшш персоналом: сутнiсть, тенденци, розвиток // Науковий вiсник Мгжнародного гуманiтарного уш-верситету. URL: http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2017/27-2-2017/5.pdf
6. Фостолович В.А. Цифровiзaцiя в сучaснiй системi упрaвлiння // Економша, фiнaнси, менеджмент: актуальш питання науки i практики: зб. наук. пр. ВНАУ. - 2019. - № 7. - С. 154-168
7. Циганок А. Украинские предприятия начинают внедрять технологии big data и монетизиро-вать «большие данные» URL: https://www.lisportal.org.ua/27297/.
8. Chandrasekaran S., Levin R., Patel H., Roberts R. (2013). Winning with IT in consumer packaged goods: Seven trends transforming the role of the CIO. McKinsey & Company. - Р. 1 -8
9. People analytics: Recalculating the route 2017 Global Human Capital Trends. URL: https://dupress.deloitte.com/dup-us-en/focus/human-capitaltrends/2017/people-analytics-in-hr.html
10. Social Innovation A Guide to Achieving Corporate and Societal Value. URL: http://doi.org/ 10.20914/2310-1202-2016-4-268-273
11. Taking leadership in a digital economy / Telstra corporation limited, Deloitte digital. November 2012. Retrieved from: deloittedigital.com.au / telstra.com.],
