Формування стратегій управління в корпоративних агрегованих структурах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Кишакевич Б.Ю. Влияние систем рейтингового оценивания заемщиков на процикличность кредитования

Исследовано влияние основных подходов к формированию рейтинговых систем оценивания заемщиков банка на уровень процикличности кредитования. Проанализированы методы снижения зависимости ключевых параметров кредитного риска от изменений экономических циклов.

Ключевые слова: процикличность кредитования, Р1Т рейтинги, ТТС рейтинги, Базель II, Базель III, рейтинговое оценивание, снижение процикличности.

Kyshakevych B. Yu. An influence of rating systems of borrowers evaluation on the procyclacility of crediting.

The influence of the main rating approaches of bank borrowers estimation on the credit procyclicality was invistigated. The mitigation methods of the key credit risk parameters dependency from changing of economical cycle.

Keywords: credit procyclicality, PIT rating, TTC rating, Basel II, Basel III, rating estimation, procyclicality mitigation.

УДК 336.1(477):622.02:658.284:621.325 Астр. Мушр Габс? -

НУ "Львiвська полiтехнiка "

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГ1Й УПРАВЛ1ННЯ В КОРПОРАТИВНИХ АГРЕГОВАНИХ СТРУКТУРАХ

Розроблено моделi вибору стратегш координацшного управлшня потоками ре-суршв шд час формування стратегш управлшня; розроблено синтез координацшних стратегш управлшня потоками ресуршв в розподшених агрегованих ieрархiчних системах; змодельовано роботу туристично! фiрми з використанням методу аналiзу iерархш.

Ключовг слова: стратепя, ieрархiчна структура, управлшня, синтез стратегш.

Вступ. Сучасний етап розвитку шфраструктури кра!н, що розвивають-ся, Грунтуегься на використанш як класичних, так 1 нов1тшх технологш управлшня, для яких основою е компонента профор1ентованих знань про структуру, динам1ку та процеси управлшня, загрози 1 завади, зовшшш 1 внутршш атаки. Вщповщно до динам1чних ситуацш 1 сценарпв подш, не завжди видно явну роль шформацшних технологш та системного анал1зу, теорп 1гор та координацшних стратегш в неявно виражених 1ерарх1чних структурах конгло-мерапв. 1нтегращя управлшня на основ! лопстики не завжди вщкривае мож-ливють адекватного анал1зу ситуацш та формування процедур прийняття рь шень у промислових структур 1 характеризуеться !х виробничою, шформа-цшною, ресурсною штегращею на снов1 вироблення корпоративних стратегш, як основи реал1зацп глобальних цшей.

Проблема управлшня ресурсними потоками актуальна як для техноло-пчних (енергетика, нафтогазопроводи, зал1зничний та автомобшьний транспорт) систем, так 1 регюнальних сощально-виробничих структур. У м1ру зростання 1 розвитку таких систем, !х структура змшювалась вщ елементар-них лшшних до 1ерарх1чних да-р1вневих та !х комплекшв з р1знор1дною за ха-

1 Наук. керiвник: проф. Л.С. Сжора, д-р техн. наук - НУ "Львiвська поштехтка"

рактеристиками (завантажешсть, структурна оргашзащя) динамiкою та за стратепями управлiння.

Розвиток теорп ieрархiчних систем та розв'язання задач управлшня Грунтували на працях Месаровича М. [1], який розробив концепщю iерархп системи з багаторiвневою органiзацiйною структурою, теорж> координацп для синтезу стратегш управлiння динамiчними системами.

Лог1чна структура прийняття pinicin, в динам1чн1й систем1. Роз-глянемо загальну логiчну структуру прийняття ршень в рамках системного аналiзу. Тодi процес прийняття ршень може бути представлено як класичну ймовiрнiсну модель [2]:

m

F :(X х Y) а A, с A; p(A,) = £ Ч = 1 (1)

XF г=1

де: yj eY - множина станiв системи (допустима); F - функщя реалiзацil рь шення; хг e X - розбиття на альтернативш стани системи; qi - ймовiрнiсть появи стану уг; р(Аг) - ймовiрнiсть альтернативиАг пiд час вибору альтернативного шляху хг .

Якщо вводиться система переваг альтернатив на основi рангових кри-

терпв, то функщя реалiзацil рiшень на розбитп ((} х {yi}).", мае таку форму:

{F :(X х Y) а A} {: (х х уj) а Ap }} > Am >U Anl-1 > ... > Au

Для побудови системи лопчних наслiдкiв в процедурах прийняття рь шень на управлшня використовують принцип резолюцп у виглядi правил ю-тинностi в процесах доведення:

nD1: (A vX,Bv~\X)a A vB; Пт :(X ^ A,X ^B) a A vB;

Тодi структурна схема тверджень [3] про ситуащю на основi процеду-ри перевiрки гiпотез набуде тако1 форми:

Иц : Vx [P(x) ^ ßi(x)]; H2i: Vx [Qi(x) ^ R(x)];

CHjt: Vx [P(x) ^ R(x)];

де PO, QO, Ri() - модель опису ситуацп в момент tt eTm, яка визначае лопчну структуру процедури класифжацп ситуацш в алгоритмах прийняття рiшень. Конструктивш дилеми:

, ч A ^C,B ^C,AvB л A ^C,B ^D,AvB

Dk(a):-C-; Dk(b):—cvD—;

Ddiay.C^AC^BlAvlB ; Dd(b):C^A^BJAVJB..

|C Cv |D

Розроблення програмних засобiв для розв'язання задач передбачень базуеться на сумюному використаннi:

• запропонованих математичних алгоритмш передбачення стану системи на ochobî методу анал1зу 1ерархш [4, 5];

• сучасних метод1в проектування ПЗ;

• сучасних метод1в розроблення ПЗ;

• новггтх шформацшних технологш, зокрема розпаралелювання оброблення даних паралельних потоюв, модел1 обмшу поввдомлень тощо. Розроблеш програмш засоби повинш забезпечувати тдтримку вщкри-

тих штерфейшв, для динам1чного додавання нових метод1в прогнозування, i високу ефективнють використання обладнання та роботу в реальному чаш [6]. Проведений анал1з метод1в передбачення показав, що алгоритми передбачення е задачами з високою обчислювальною складнютю. А тому ефективне розпаралелювання передбачення дасть змогу пришвидшити процеси передбачення. На рис. 1 подано 1ерарх1чну структуру фактор1в, актор1в i мотивувань [1, 7], як надаються як ланцюг можливих вплив1в на систему розвитку туризму в Хаммаметь

Основи методу анал1зу 1ерархш в агрегованих 1ерарх1чних системах. Метод анал1зу 1ерархш (МА1) е систематичною процедурою для 1ерар-х1чного зображення елеменпв, що визначають суть довiльноï проблеми. Метод полягае в декомпозицп проблеми на все бшьш просп складов1 i подаль-шому обробленш послщовносп суджень особи, що приймае ршення, за пар-ними пор1вняннями. Внаслщок може бути одержана вщносна стутнь (штен-сившсть) взаемодiï елеменпв в 1ерархп. Ц судження пот1м виражаються чи-сельно. Метод анал1зу 1ерархш охоплюе процедури синтезу множинних суджень, отримання прюритетносп критерiïв i вщшукання альтернативних рь шень.

У найбшьш елементарному вигляд1 1ерарх1я будуеться з вершини (щ-лей), через пром1жш р1вш (критерiï, в1д яких залежать наступш р1вш) до найнижчого р1вня (який звичайно виявляеться перелжом альтернатив). У МА1 елементи задач1 пор1внюють попарно вщносно ïх впливу ("ваги", чи "ш-тенсивностГ') на загальну для них характеристику.

Нехай потр1бно пор1вняти n елеменпв С1, C2, ... Cn, як мають вагу w1, w2,., wn. Тод1 попарш пор1вняння призводять до формування квадратноï таблиц матричноï форми з однакового кшьюстю рядюв i колонок, яка мае влас-тивосп зворотноï симетричносп:

W1 / Wn = 1 / (Wn / Wi) (2)

Однакову вагу впливу вим1рюють 1. Тому по д1агонал1 матриць по-парних пор1внянь завжди будуть одинищ. Коли проблеми вщображеш 1ерар-х1чно, матрицю складають для пор1вняння вiдносноï важливосп критерiïв на нижчому р1вш вщносно критерiïв вищого р1вня.

Шкала вщносноУ важливост1. Суб'ект, який заповнюе матрицю по-парних пор1внянь, повинен бути впевнений у вшх градащях своïх суджень. 1снують теоретичш обгрунтування того, що для кращоï узгодженосп i точ-носп шдивщууму не варто пор1внювати бшьше шж дев'ять об'екпв. Тому шкала обмежена 9-бальними оцшками. Пюля заповнення експертами матриц (матриць) попарних пор1внянь переходять до розрахунюв вектора ïï прюрите-

tîb, що визначають вплив елементiв другого piBM на фокус проблеми. Для цього необидно розрахувати множину власних BeKTOpiB матрицi та нормаль зувати отриманий результат до одинищ. Ми скористалися наближеним об-численням компонент власного вектора матрищ попарних порiвнянь по рядку, яке полягае у вщшуканш добутку елементiв рядка та знаходженш з нього кореня степеня n, де n - число елеменлв у рядку [4].

Наступним кроком в обчисленнях е норматзащя отриманоï таким чином колонки чисел шляхом дшення кожного з них на ïх загальну суму.

bi = qJ Ê qj, i = 1, n, (3)

/ j=i

де bi - нормалiзована компонента власного вектора матрищ i-го рядка.

Оскшьки на першому рiвнi iерархiï завжди знаходиться один елемент (фокус проблеми), що передбачено методичними положеннями MAI, то мат-риця попарних порiвнянь для елеменлв другого рiвня теж буде одна. Як нас-лщок, ïï нормований власний вектор B(b1, b2, ..., bn) i буде вектором прюрите-тiв другого рiвня iерархiï.

Для визначення прiоритетiв окремих компонент шших рiвнiв iерархiч-roï структури дослiджуваного процесу (починаючи з третього i до останньо-го) кшьюсть матриць попарних порiвнянь завжди вщмшна вiд одиницi. У ви-падку повноï iерархiï ïх число зумовлюеться кiлькiстю структурних елементiв вищого рiвня, а за неповноï iерархiï - кiлькiстю причинно-наслiдкових зв'яз-юв мiж сусiднiми рiвнями. Тому з'являеться необхщнють зважування норма-лiзованих векторiв, отриманих з матриць попарних порiвнянь для елементiв нижчого рiвня, на прюритети елементiв вищого рiвня. Це досягаеться шляхом перемноження справа матрищ нормалiзованих векторiв, розрахованих для кожного причинно-наслщкового зв'язку мiж елементами сусщшх рiвнiв, на вектор прюритепв елементiв вищого рiвня.

Побудова власного вектора.

1. Будуемо матрицю A за допомогою виставлення експертних ощнок еле-ментiв шляхом попарного порiвняння. Довiльний елемент цiеï матрицi е числом, яке показуе, у скшьки разiв вага об'екта Ai бшьша вiд ваги об'екта Aj.

2. Реалiзацiя методу Саатi вщбуваеться знаходженням власного вектора w - матрищ парних порiвнянь A за формулою

П ПП=i a,J . 1-

wi = —s—-f-, i = 1, n

r=i n nn=i ai, j

Компоненти цього вектора е ваговими оцiнками для категорiй, якi по-рiвнюють в матрицi парних порiвнянь, тобто вказують на прiоритети.

3. Для того, щоб побудувати прюритети на якомусь рiвнi iерархiï, необхщ-но спочатку обчислити вектор прюритетав вищого рiвня, скласти матрицю попарних порiвнянь критерiïв нижчого рiвня, беручи до уваги вплив

вищого р1вня 1ерархи на кожнии критер1и нижчого р1вня, знаити власн1 вектори кожно! тако! матрищ. З отриманих власних вектор1в побудувати матрицю I перемножити 11 елементи на вектор прюритет^в верхнього р1в-ня 1ерархп. Внаслщок буде отримано вектор прюритет^в критерпв нижчого р1вня вщносно вищого р1вня 1ерархи.

Сценарп в систем! "Туристичш ф1рмим.

Запропоновано Ым сценарй'в:

1. Проекц1я. Проекщя тепершнього на майбутне з урахуванням незначних змш.

2. Доступн1сть. Субсидия вщпочинку.

3. Прибуток. Спрямування на отримання найвищого прибутку.

4. Ел1та. Вщпочинок для обраних (для тих, у кого е грош1 або визначт заслуги).

5. Влада. Вщсуттсть приватних перевезень (вс1 субсидуються владою).

6. ТехнолоНчний аспект. Спрямування на застосування сучасних шфор-мацшних технологш (дистанцшне навчання персоналу, комп'ютери).

7. Навчання. У готелях акцент ставиться на навчання персоналу.

I. Ишь

II. Первинш фактори

III. Актори

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В ХАММАМЕТ1

Обслуга

Економ1чш

Готель

Псштичш

1. Туроператор 1. Число IV. Цш 2. Р1вень туриспв готелю 2. Варткть . Технологи проживания 3. Стан дор1г 4. Розмщення готелю

Актор1в

Час —I—

1. Час до аеропорту

2. Час очжування

Сощальш

Турист -1-

Технолопчш

1. Високий сезон

2. Середшй сезон

3. Низький сезон 4. Харчування

5. Вигляд номера

6.1нтернет . 1

Автобусш перевезен™

-1-

1. Комфорт

2. Число мюць

3. Безпека

4. Вартють переезду

_I_

Конкуренщя -1-

1. Туше

2. Сусс

3. Махд1я

4. Ськанес

Проекщя Для вах Прибуток Ел1та Влада (оплата) Техшка Навчання персоналу

Загальний сценарш

Рис. 1. I£рархiя впливiв на розвиток туризму в Хаммамет1 Фактори, цш1 1 сценарп. 1.1. Який фактор мае найбтьший вплив на розвиток туризму

Фактор

Економ1чний

Пол1тичний

Сощальний

Технолопчний

Власний вектор

Економтчний

1

3

0549

Полттичний

1/3

0 106

Сощальний

1/3

0236

Технолопчний

1/5

0,109

З матриц видно, наприклад, що економ1чний фактор е домшуючим над пол1тичним фактором за м1рою впливу на розвиток туризму. Даш кожна пара актор1в на р1вш III пор1внюеться вщносно м1ри впливу на фактори р1вня II. Таких матриць у цьому випадку е чотири.

11.1. Який з акторiв мае найбнльший вплив на еконо.тку?

Економжа Обслуга Готель Час Турист Автобусш перевезення Конку-ренщя Власний вектор

Обслуга 1 3 ? 1/8 1/5 1/8 0,04

Готель 1/3 1 1/5 1/8 1/6 1/8 0,02

Час 2 5 1 1/7 1/3 1/5 0,06

Турист 8 8 7 1 5 4 0,47

Автобусш перевезення 5 6 3 1/5 1 1/5 0,12

Конкуренц1я 8 8 5 ? 5 1 0,28

11.2. Який з акторiв мае н айбЫ мший в плив на пот тику?

Полпика Обслуга Готель Час Турист Автобусш перевезення Конку-ренщя Власний вектор

Обслуга 1 1 3 1/7 1/5 1/7 0,044

Готель 1 1 5 1/7 1/5 1/7 0,044

Час 1/3 1/3 1 1/7 1/5 1/7 0,027

Турист 7 7 7 1 7 5 0,500

Автобусш перевезення 5 5 5 1/7 1 1/6 0,116

Конкуренц1я 7 7 7 1/5 6 1 0,270

11.3. Який з ак nорiв ма е найб тьш ий впли в на сощалм ну сферу ?

Сощальна сфера Обслуга Готель Час Турист Автобусш перевезення Конку-ренщя Власний вектор

Обслуга 1 3 3 1/5 1 1/5 0,102

Готель 1/3 1 4 1/5 1/3 ? 0,067

Час 1/3 ? 1 1/5 1/5 1/5 0,037

Турист 5 5 5 1 4 3 0,411

Автобусш перевезення 1 3 5 ? 1 1/3 0,121

Конкуренц1я 5 4 5 1/3 3 1 0,262

11.4. Який з гкторiв м чае на йбшь ший вп лив на техн ологж?

Технолопя Обслуга Готель Час Турист Автобусш перевезення Конку -ренщя Власний вектор

Обслуга 1 1/7 1/3 1/8 1/8 1/9 0,022

Готель 7 1 7 ? 1/3 1/5 0,105

Час 3 1/7 1 1/7 1/7 1/8 0,034

Турист 8 4 7 1 2 1/3 0,231

Автобусш перевезення 8 3 7 ? 1 1/5 0,165

Конкуренц1я 9 5 8 3 5 1 0,443

ЦЫ кожного з шести акгорiв попарно порiвнюють для кожного з них. Внаслщок отримують власний вектор, який вщображае впорядкованють за вагомiсгю.

111.1. Яка з ц1лей важлив'гша для обслуги?

Обслуга Туроператор Р1вень готелю ТехнологИ Власний вектор

Туроператор 1 4 7 0,687

Ршень готелю ? 1 5 0,243

ТехнологИ 1/7 1/5 1 0,069

^цю^льний лкотехшчний y^Bapc^^ Укpaïни

III.2. Яка з uLieíi важслив'шш для гришл-ю?

Гйтель Числй Biддаль &ан Рйзмщення Bлаcний

Mienm дй готелю дopiг гйтелю вeктop

Числй клieнтiв 1 5 4 б 0,596

Biдcтань дй готелю 1/5 1 1 3 0,151

&ан дopiг ? 1 1 5 0,190

Рoзмiщeння готелю ? 1/3 1/5 1 0,0б0

III.3. Яка з uineii важслив'шш за часом?

Час та ввддаль Biддаль дй аepoпopтy Час йчжування Bлаcний вeктop

Biддаль дй аepoпopтy 1 1/3 0,250

Час oчiкyвання 3 1 0,750

III.4. Яка з uineii важслив'шш для туриста?

Typиcт BиcoкиИ CepeднiИ НизькиИ Xаpчy- Bигляд IKrep- Bлаcний

сезйн сезйн сезйн вання нoмepа нет вeктop

BиcoкиИ сезйн 1 1/5 3 3 5 6 0,203

CepeднiИ сезйн 5 1 5 7 8 8 0,516

НизькиИ сезйн 1/3 1/5 1 ? 3 5 0,092

Xаpчyвання 1/3 1/7 2 1 3 5 0,110

Bигляд нoмepа 1/5 1/8 1/3 1/3 1 4 0,051

Iнтepнeт 1/6 1/8 1/5 1/5 ? 1 0,027

III.5. Яка з uLieíi важливша для автоnepeвilнuкiв?

Автобусш пepeвeзeння Кoмфopт Числй мюць Безпека Bаpтicть Bлаcний век!^

Кoмфopт 1 ? 1/9 1/7 0,040

Числй мюць 4 1 1/7 1/7 0,084

Безпека 9 7 1 1/3 0,331

Bаpтicть 7 7 3 1 0,546

III.6. Яка з uineii важливша в конкуpeнцiï?

Кoнкypeнцiя Tyнic Cyre Маxдiя ^канес Bлаcний вeктop

Tyнic 1 3 3 1/5 0,220

Cycc 1/3 1 3 1/3 0,139

Маxдiя 1/3 1/3 1 1/6 0,065

Cьканec 5 3 6 1 0,576

Наcтyпним ^йксм e знаxoджeння мipи важливссп актopiв вщнсюнс> факте^в, як впливають на poзвитoк тypизмy в Xаммамeтi. Цю йцшку oxpn-мують мнйженням с^ава матpицi влаcниx вeктopiв фактopiв вщнйснй кйж-не>ш фактopа piвня III на власниИ вектеф, якиИ був oтpиманиИ на piвнi II.

0.04 0.04 0.10 0.02 0.05

0.02 0.04 0.07 0.10 "0.55" 0.04

0.0б 0.03 0.04 0.03 X 0.11 0.05

0.47 0.50 0.41 0.23 0.24 0.44

0.12 0.12 0.12 0.16 0.11 0.13

0.28 0.27 0.26 0.44 0.29

Оскшьки, на двох розглянутих акгорiв - турист i конкуренцiя - припа-дае 73 % = (0.44+0.29)-100 впливу на чотири первинних фактори, доцшьно використовувати ильки цi для отримання вагомосп сценарпв. Якщо взяти бшьше акгорiв, то обчислення будуть т ж, що викладенi далi. Для знахо-дження найважливiших цiлей двох акторiв - туриста i конкуренцп - необхд-но помножити власний вектор цшей на вiдповiдну вагу акгорiв, якi гiльки що було знайдено. Для туриста:

0.44 х

0.20 0.09 Високий сезон

0.52 0.23 Середнш сезон

0.09 0.02 Низький сезон

0.11 0.05 Харчування

0.05 0.02 1нтерер номера

0.03 0.01 1нтернет

У конкуренцп:

0.29 х

"0.04" "0.01" Тушс

0.08 0.02 Сусс

0.33 0.10 Махд1я

0.55 0.16 Ськанес

З отриманого видно, що для туриста найбшьш важливими цшями е високий i середнш сезони, а в конкуренцп домшують курорти Махдiя i Ська-нес. Використовуючи цi чотири цш i нормуючи 1х вагомють, можна отрима-ти вектор вагомосп:

Високий сезон Середнш сезон Махд1я Ськанес

0.16 0.40 0.17

0.27

Цей вектор використовуеться для отримання вагомосп сценарпв. Осганнiй етап, котрий необхщний для отримання вагомосгi сценарь 1в, - побудова матриць дом^вання вiдносно кожно1 цiлi для семи сценарпв.

1У.1. Реажзащя якого Ь сценарпв може бшьшою мiрою впливати на високий

сезон?

Високий сезон Проекця Все Прибуток Елгга Влада Технжа Навчання Власний вектор

Проекця 1 1/5 1/5 5 1 5 5 0,129

Все 5 1 3 7 1 5 5 0,329

Прибуток 5 3 1 7 5 5 5 0,275

Елгга 1/5 1/7 1/7 1 1/5 3 1 0,041

Влада 1 1 1/5 5 1 3 3 0,149

Технка 1/5 1/5 1/5 1/3 1/3 1 1,3 0,032

Навчання 1,5 1,5 1,5 1 1,5 3 1 0,045

^цю^льний лicoтexнiчний yнiвepcитeт Укpaïни

Аналoгiчнo бyдyeмo матpицi cцeнаpiïв внливу на cepeднiИ сезйн, на дoмiнyвання Маxдiï, на дйм^вання Cьканecа. Для oтpимання вагoмocтi сце-наpiïв нoтpiбнo нймнйжити матpицю oтpиманиx влаcниx вeктopiв cцeнаpiïв на вeктop чoтиpьox наИбiльш важливиx факте^в. Bнаcлiдoк oтpимyeмo ваш-мicть cцeнаpiïв.

Високий сезон Середнш сезон Мaхдiя Ськанес

0.129 0.125 0.057 0.062 " "0.099 "

0.329 0.180 0.309 0.306 0.260

0.16

0.275 0.3б9 0.028 0.026 0.203

0.40

0.041 0.033 0.331 0.330 X = 0.165

0.17

0.149 0.177 0.048 0.085 0.126

0.27

0.032 0.050 0.129 0.075 0.067

0.045 0.0б5 0.089 0.115 0.079

KoMe^ap дo cцeнapiïв.

Рйзвиток тypизмy буде зopieнтoваниИ на вiдпoчинoк для вcix (субси-дiя вщпйчинку). Буде бiльшe вiднoчивальникiв з гipшим фiнанcoвим станйм. Boни будуть дещй менш активнй бpати участь y бiзнeci, але y ниx не буде пpoблeм з вiднoчинкoм. Загальний нpибyтoк буде вищим, нiж в нoнepeднiИ нepioд. Буде бiльшe вiдпoчиваючиx нpeдcтавникiв елгги, якi вiдiгpаватимyть бшьшу poль в poзвиткy тypизмy, шж тeнep. Адмiнicтpацiя буде значнй ефек-тивнiшe кoнтpoлювати oтpимання загальнйш пpибyткy. Навчання буде менш дйстунним i знизиться piвeнь тexнiчнoï ocнащeннocтi гoтeлiв.

Мoжливo, вapтo пepeглянyти пpiopитeти? Онис нpoгpамнoï peалiза-цiï мйделювання pq6o™ системи "Typ^raHm фipми".

Рис. 2. Зашв^ння матриц npiоpuтeтiв основных (факторы; i npiоpuтeтiв актоpiв вiдносно шрвинних фактор 'ш

Рис. 4. Пoбудoва сцeнаpiю за двoма дoмiнуючими цтями

Висновки:

1. Пропонований метод прогнозування (з використанням MAI) дае змогу зменшувати стешнь нечггкост ршень, що приймаються, використову-ючи для цього ту лопчну основу, яка формуеться структурою доцшьнос-т юнування об'екта, вщносно якого приймаеться ршення, оскшьки 1сну-вання всякого об'екта е утвердження м1ри лопчност його структури.

2. З використанням сучаснж теxнологiй розподiлениx обчислень можли-вост розроблениx програм можуть бути в автоматизованому режим роз-ширет шляxом додавання новиx функцш засобами динам1чник б1бл1-отек.

3. Розроблет програмт комплекси можуть бути використат для прогнозування функцюнування не тшьки окремж об'еклв тyриcтичноï д1яльнос-т, але i тд час розгляду групи тyриcтичниx об'еклв з незначною моди-фжащею запропонованиx метод1в, яка стосуеться виключно програмниx засоб1в представлення данж про щ об'екти.

Л1тература

1. Mеcарович M. Теория многоуровневьи иерарxичеcкиx систем / M. Mеcарович, Д. Mа-ко, И. Тамара. - M. : Изд-во 'Мир", 19Î3. - 342 с.

2. 1нформацшш i логютичт модел1 та концепци синтезу координацiйниx стратегш уп-равлшня ресурсними потокам / Л.C. Окора, Габс Myнiр, Регак Aлi V IÜME HAH Украни : зб. наук. праць. - 2009. - BHrn. S2. - C. 1б1-1бб.

3. Informational Logistic Models And Concept of Coordination Strategies Resources Management / 0кора Любомир Cтепанович, Mounir Gabsi, Ali Rekik, Moncef Temani / Proc. of the XIth

International Conferense CADSM-2011, (Lviv-Polyana, 23-25 February, 2011). - Lviv-Polyana, 2011. -С. 291-293.

4. Саати Т. Аналитическое планирование. Организация систем : монографiя / Т. Саати, К. Керне. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1991. - 224 с.

5. Брукинг А. Экспертные системы. Принципы работы и примеры / А. Брукинг, П. Джонс, Ф. Кокс и др. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1987. - 224 с.

6. Агамирова Е.В. Управление персоналом в туризме и гостинично-ресторанном бизнесе / Е.В. Агамирова. - М. : Изд-во "Интел-Синтез", 1995. - 120 с.

7. Сжора Л.С. Моделi щлеорieнтащï та процедури лопчних висновюв для побудови дерев ршень i стратегш активного управлшня технолопчними системами / Л.С. Сжора, Ю.Г. Мтошкович, Габс Мушр, Регак Алi // ЗНП, 1н-т проблем моделювання в енергетицг -2008. - Вип. 49. - С. 128-136.

Габси Мунир. Формирование стратегий управления в корпоративных агрегированных структурах

Разработаны модели выбора стратегий координационного управления потоками ресурсов при формировании стратегий управления; разработан синтез координационных стратегий управления потоками ресурсов в распределенных агрегированных иерархических системах; смоделирована работа туристической фирмы с использованием метода анализа иерархий.

Ключевые слова: стратегия, иерархическая структура, управление, синтез стратегий.

Gabsi Mounir. Management strategies development in confidence corporate structures

A model selection strategies focal flow management resources in shaping management strategies; developed synthesis of coordination strategies flow management resources in distributed aggregated hierarchical systems; to modelled the work of travel company using the analytic hierarchy process.

Keywords: strategy, hierarchical structure, management, syntes strategies.