CC BY
52
Оцтено ступть cyMicHocmi та можливостi тте-zpoeaHocmi вимог нормативноi бази щодо систе-ми управлтня ятстю в проектах. Здшснено e^ip типових груп процеЫв, переби яких здтснюеться в системi, та запропоновано mdxid до формуван-ня базовоi пpоцесно-оpieнтованоi моделi системи управлтня ятстю в проектах з типових елементiв -гнучких модулiв, як максимально враховують вимо-ги стандарту ISO 9001:2008 та галузевоi норматив-ноiбази
Ключовi слова: пpоцесно-оpieнтована модель, система управлтня ятстю в проектах, гнучкий модуль
□-□
Оценена степень совместимости и возможности интеграции требований нормативной базы, регламентирующей систему управления качеством в проектах. Осуществлен выбор типовых групп процессов, протекающих в системе, и предложен подход к формированию базовой процессно-ориентированной модели системы управления качеством в проектах из типовых элементов - гибких модулей, которые максимально учитывают требования стандарта ISO 9001:2008 и отраслевой нормативной базы
Ключевые слова: процессно-ориентированная модель, система управления качеством в проектах, гибкий модуль
УДК 658.562
|DOI: 10.15587/1729-4061.2014.28336
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ В ПРОЕКТАХ З ВИКОРИСТАННЯМ ГНУЧКИХ МОДУЛ1В
I. В. Л аз ь к о
Кандидат техшчних наук ТОВ <^мтехнолопя» Вщдт стандартизаци та управлтня якютю 1нститут пюлядипломноТ ocbí™ та дистанцтного навчання Северодонецьке вщд^ення СхщноукраТнський нацюнальний ушверситет ím. Володимира Даля пр. Космонавлв, 18, м. Северодонецьк, УкраТна, 93400 E-mail: standart himtex@mail.ru
1. Вступ
Свиовий досввд доводить, що навггь за складних економiчних умов орieнтацiя суб'екпв господарю-вання на досягнення найвищо якостi продукцii та найвищого рiвня обслуговування споживачiв е най-оптимальнiшим i найвигiднiшим шдходом. Теорш «ланцюговоi реакцii полiпшення якостЬ сформулю-вав видатний американський вчений Е. Демшг ще у 80-Ti роки [1], та з того часу ця щея реалiзуеться практично на вах успiшних тдприемствах свiту шляхом впровадження системи управлтня яюстю (СУЯ).
Загально вiдомо, що формування СУЯ в проектах необхвдно починати, перш за все, з формування модели вiдповiдно до я^ будуватиметься система. Вiд ii дiевостi, прозоростi та розумiння персоналом, гнуч-костi та адаптованостi до встановлених вимог залежить результативность СУЯ. Ситуащя ускладнюеться тим, що базовий мiжнародний стандарт ISO 9001:2008 [2], який регламентуе основш вимоги до системи якосп пiдприемств будь-якоi форми власност та сфери дiяль-носп, встановлюе лише основнi принципи й тдходи до формування СУЯ, пропонуючи до застосування унiфiковану процесно-орiентовану модель. При цьому, ряд проектних установ мають трудношд при адаптацii вимог ISO 9001:2008. Формування СУЯ на практищ, як правило, здшснюеться на розсуд розробника без ура-хування галузевоi специфiки, характеризуеться знач-ною трудомштюстю та тривалiстю, рiзноманiтнiстю отриманого кшцевого результату. Формуеться досить формальна процесна модель СУЯ лише для щлей сер-
тифiкацii. Такий стан речей стримуе результативне впровадження СУЯ в проектах та не сприяе досягненню необхiдних результатiв з якостi.
Безперечно, що для вдалого формування моделi СУЯ в проектах необхвдно розумии сукупнiсть прин-ципiв, методiв, показниюв i вимог до рiзних процеав проектноi установи, критерiiв, якi визначають рiвень досконалостi цих процесiв i способiв iх оцiнки. З цього випливае iнше проблемне питання, а саме, визначення та регламентащя процеав, перебiг яких здiйснюеться в системь Однак, не менш важливою проблемою е визначення послвдовносп та умов взаемодп цих процесiв, тобто розробка процесноi моделi. Певним чином актуальность цiеi проблеми викликана також ввдсутшстю сталих, науково-обгрунтованих пiдходiв до моделюван-ня СУЯ в проектах. Досвщ, що отримують рiзнi установи при формуваннi СУЯ в проектах часто залишаеться не висвиленим в наукових публiкацiях i на теперiшнiй час е не систематизованим. Таким чином, актуальним завданням, що потребуе свого виршення, е розробка тдходу до формування процесно-орiентованоi моделi СУЯ в проектах з використанням типових, гнучких елеменпв, якi максимально враховували б вимоги нор-мативноi бази щодо СУЯ й галузеву специфжу.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Низька результатившсть упровадження СУЯ на bít-чизняних тдприемствах у рядi наукових po6ÍT пояс-нюеться саме некоректним складанням процесно! мо-
дел^ а також формальною 11 реалiзацieю [3, 4]. При цьому, у наукових працях, що висвiтлюють питання формуван-ня СУЯ [3-8] доводиться складшсть i вiдповiдальнiсть таких робщ особливо на початкових етапах, коли суб'ект господарювання визначае необхiднi для СУЯ процеси та регламентуе 1х взаемозв'язок i взаемодiю. Бiльшiсть авторiв пiдкреслюе, що саме чiтке визначення умов взае-модп всiх процеав СУЯ за обраною моделлю i реальне застосування в межах кожного процесу та СУЯ в щлому циклу PDCA створюе необхiднi умови формування результативно'! системи управлшня [3, 9-11].
Проведений аналiз публжацш показав, що бiльшiсть авторiв наводять класифжащю процесiв СУЯ i влас-не перелiк процесiв, перебiг яких здшснюеться в СУЯ будь-якiй галуз^ в основному орiентуючись на змкт вимог унiверсального стандарту ISO 9001:2008 [2]. Але вичерпний перелж процеав СУЯ в проектах може бути сформований тшьки за результатом штеграцп вимог унiверсального стандарту з вимогами галузево'1 нормативно'! бази щодо СУЯ в проектах, передусiм ДСТУ ISO 10006:2005 [12], ISO 21500:2012 й Настанови до зводу знань з управлшня проектами (PMBOK) [13, 14].
За результатом проведеного аналiзу лиературних даних за темою дослщження не було знайдено публжа-цш, де б науково-обгрунтовано наводилася методоло-пя визначення процесiв СУЯ в проектах, тдходи до розробки процесно1 моделi та ii впровадження. З огля-ду на те, що в нормативнш базi та фахових виданнях не регламентоваш пiдходи до визначення взаемозв'язку процеив СУЯ, науково-практичний штерес стано-вить систематизацiя найб^ьш вживаних пiдходiв до формування процесно1 моделi СУЯ. Беручи до уваги проблему з впровадження СУЯ, що мають мшце на вiтчизняних проектних установах, а також специфжу нормативно! документацп проектно'1 галузi, перелiченi напрямки дослщжень для проектних установ слщ вва-жати особливо актуальними.
3. Цiль та задачi дослщження
Проведенi дослiдження ставили за мету запропо-нувати пiдхiд до формування процесно-орieнтованоi моделi СУЯ в проектах, яка була б гнучкою та максимально враховувала вимоги нормативноi бази щодо СУЯ й галузеву специфжу.
Для досягнення поставленоi мети виршувалися наступнi задачi:
- проведення аналiзу нормативноi бази, що регламентуе функщонування системи управлшня яюстю в проектах, та, за результатом, виокремлено типовi процеси, перебк яких здiйснюеться в системг,
- розробка процесно-орiентованоi моделi СУЯ в проектах та здшснення и формалiзацii.
4. Нормативна база та тдходи до формування процесно-орieнтовано¡ моделi системи управлiння якiстю в проектах
4. 1. Дослщжувана нормативна база щодо системи управлшня ямстю в проектах
Аналiз робот рiзних авторiв щодо застосування процесного пiдходу при формуванш СУЯ показав, що
б^ьшкть з них вважае «процесною моделлю» загальне графiчне зображення всiх процеав СУЯ iз зазначен-ням зв'язюв мiж ними у виглядi стр^ок. У бiльшостi таких схем зв'язки показуються лише для основних груп процесiв. Таке грубе вщображення системи про-цеав суттево ускладнюе правильну регламентацiю зв'язюв мiж ними.
Для дослiдження можливосп сумiсностi та ш-теграцп вимог ДСТУ ISO 9001:2008 [1] з вимогами стандарту ДСТУ ISO 10006:2005 [12], ISO 21500:2012 й Настанови до зводу знань з управлшня проектами (PMBOK), було використано результати попередньо проведеного порiвняльного аналiзу вимог дослщжу-ваних стандарпв та експертним методом проведено вибiркове опитування п'яти груп респонденпв, що були сформован у вщповщност iз вимогами ISO 19011:2011 [15]. Чисельний склад експертно'! групи налiчував 15 експертiв, защкавлених в результативностi проек-тiв: вище керiвництво, керiвники пiдроздiлiв та ви-конавцi проектiв, замовники проектiв, представники оргашв влади. Рiвень сумiсностi та можливост штеграцп вимог дослщжуваних стандартiв оцiнювався за 100-бальною шкалою. Для визначення узгодженост оцiнок експерпв було розраховано коефiцiент кон-кордацп Кендалла та перевiрено його значимкть за критерiем х2. Для унаочнення ступеню вiдповiдностi дослiджуваних вимог ДСТУ ISO 9001:2008 вимогам ДСТУ ISO 10006:2005 [12], ISO 21500:2012 й Настанови до зводу знань з управлшня проектами (PMBOK) було використано метод «радiацiйноi» дiаграми: по довжиш кола було ввдкладено номери елеменив ДСТУ ISO 9001:2008, а по радiусу - бальну оцшку ступеня сумкност та можливост штеграцп.
Визначений експертним методом стутнь сумкност та можливостi iнтеграцii, що дорiвнюе вiд 0,7 до 0,9 у залежност вiд порiвнювальних вимог, тдтверджуе сумiснiсть дослiджуваних стандартiв та можливкть '1х iнтеграцii. При цьому, аналiз стандартiв показав, що процеси СУЯ мають постшну, змiнну та альтернатив-ну частини. Постшна частина виражае його сутшсть, якiсний бiк встановлено'1 вимоги. Завдяки постiйнiй частинi процес СУЯ i виокремлюеться в якост типового елементу. Властивiстю тако'1 частини будемо вважати ii функцюнальну взаемодоповнетсть - тобто при по-будовi моделi СУЯ така частина може використовува-тися сумiсно (в комплект^. Альтeрнативна частина уточнюе сутшсть процесу, що вмщуеться в постшнш частцi, та деталiзуе якiсний бж встановленоi вимоги. Це складова частина, яка вмщуе однотипну iнформацiю, що конкретизована для даного процесу шляхом вибору з можливих варiантiв. Властивiстю такоi частини будемо вважати ii функцюнальну взаемозамттсть - тобто при формуванш моделi СУЯ можуть бути використаш одна або деюлька альтернативних частин, придатних для опису конкретного процесу системи. Змтна частина вщбивае шдивщуальш властивосп, як вмiщують процеси СУЯ, що характерш тiльки для конкретного процесу, з яких вагоме значення мають юльюсш вла-стивост! Змiннi частини можуть знаходитися в межах альтернативних частин, або шшими словами, альтерна-тивнi частини можуть вмщувати не тiльки деякi визна-ченi вимоги, але i змшш.
Оскiльки ДСТУ ISO 9001:2008 по шновацшним характеристикам (критерiям) е прюритетним, добре
штегруеться iз загальною системою керування тд-приемством, то вимоги стандарту [2] можуть доповню-ватися (адитивним або мультиплжативним методом) вимогами iнших стандарпв. Це положення стало ос-новним при формуванш моделi СУЯ в проектах.
4. 2. Формалiзацiя процесно-орieнтовано¡ моделi системи управлiння якiстю в проектах
За допомогою математичного апарату [16, 17] фор-малiзуемо модель СУЯ в проектах, що синтезована гнучкими модулями (ГМ). При цьому, будемо ро-зумгти, що ГМ - це типовий процесс СУЯ в проектах, що вмщуе постшну, змгннг та альтернативш частини, як1 приймають конкретш значення для конкретних процесгв системи. Таке визначення вщбивае призна-чення типового елементу СУЯ як конструктивного функщонального модулю (при цьому типового, тобто ушфжованого) для побудови моделi СУЯ в проектах.
Припустимо, що модель СУЯ в проектах сформована сукупшстю груп процеав конкретного виду Сн:
Сн={с1, С2, „.Cl}, l е (1,s),
(1)
де s - кiлькiсть груп процесiв конкретного виду, що формують модель СУЯ в проектах. В якост груп процеив СУЯ в проектах можуть бути використаш такк «Вщповщшсть кер1вництва», «Керування ресурсами», «Проектування та розробка», «Вимiрю-вання, аналiзування та полшшення» тощо. Врахо-вуючи вище викладенi положення будемо вважати, що модель СУЯ в проектах може бути сформована сукупшстю 1 груп процеив, якi можна потенцшно синтезувати з обгрунтовано обраноi сукупностi ГМ. Якщо сукупнiсть ГМ, кожний з яких потенцшно може бути використаний при формуванш конкрет-ноi групи процеив позначити через и={и1, и2, ....ик}, то в формалiзованому виглядi це положення можна записати так:
Çd=UUk, gе ( 1,f ), l е (1,s),
(2)
де f - кiлькiсть ГМ, що формують 1-у групу процеав СУЯ.
Враховучи те, що g-ий ГМ, що формуе 1-у групу про-цеав СУЯ може складатися з трьох частин: постшно'!, змiнноi та альтернативно^ то його загальну матема-тичну модель запишемо у виглядО
0^ 0уъ g е (Т}Г), 1 е (ЦТ), (3)
к=1 1=0 |=о
де П - постшна частина g-ого ГМ; А - альтернативна частина g-ого ГМ; У - змшна частина g-ого ГМ; п -загальна юльюсть постiйних частин g-ого ГМ; т -загальна юльюсть альтернативних частин g-ого ГМ; г - загальна юльюсть змiнних частин g-ого ГМ, що формують 1-у групу процеив СУЯ.
Тодi, з урахуванням (2) формалiзований вид 1-о! групи процесiв СУЯ в проектах, що синтезована за допомогою набору ГМ и можна записати так:
в п т г ___
Сн1= 0 ОПк 0А1 иУ|, ве ( ), 1 е (М), (4)
к=1 к=1 1=0 |=о
В процеа формування функцiональноi структури СУЯ проекпв виникае питання щодо вибору найкра-
щого набору ГМ. Для виршення цього питання позна-чимо всю сукупшсть ознак ГМ через а, тодi в загаль-ному випадку конкретний ГМ буде характеризуватися рiзними w ознаками z властивостей:
ац (аш, аш,...., а^, vu, tu); а12 (а121, аш,...., a12q, V12, t12);
awz (awz1, awz2, — ., awzq, vwz, twz),
(5)
де а^ - характеристика w-оl ознаки z-оl властивостi конкретного ГМ; vwz, - витрати та час на розробку, впровадження та експлуатащю конкретного ГМ.
Слщ зазначити, що формування моделi СУЯ в проектах окрiм iншого, обумовлено такими основни-ми чинниками: обсягом фшансування спрямованого на розроблення моделi системи; обмеженiстю часу на розроблення; наявнiстю i квалiфiкацiею фахiвцiв, що залученi до розробки тощо. Враховуючи це, завдан-ня вибору найкращих ГМ дозволяе функщонально по'еднати три основних складових: властивкть ГМ, трудомштюсть та вартiсть, що обмежують 1х розробку, впровадження та експлуатащю.
За допомогою математичного апарату формалiзуе-мо задачу вибору ГМ, що формують конкретну групу процеав СУЯ, з найменшими витратами на його розробку, впровадження та експлуатащю за обмеженою вартштю та трудомштюстю розробки.
Припустимо, що для формалiзованого опису групи процеав СУЯ необхщно використовувати сукупшсть и={и1, и2, ....и.} рiзних ГМ. Вiдомi потреби в кожному ГМ (Ьи, и = 1,К ). Будемо вважати, що набiр ГМ и до-пустимий для конкретно! ;-о! групи процеав, якщо ви-конуеться ствввдношення Ьи1(Ьх, Ь2, ..., Ьк)>Ьи, к = 1, ..., К, де Ьк; та к = 1..., К - вiдомi величини. Припустимо також, що для всякого ; е и вiдома величина вартосп розробки кожного з к ГМС (сик0) та трудомiсткiсть розробки (аик0). Через с;(и) позначимо величину витрат нарозробку на-
к
бору ГМ (и!, и2,....ик), де с= ^С1, а через величину
1=1 к а;(и) - загальну трудомктюсть розробки (а= ^ а1).
1=1
При розрахунку сумарних витрат та трудомкткост було враховано:
1)початковi витрати, для завдання яких викори-стано функцп:
\\ Р \ \ IC + CpUi якщо ui>0 . CP (Uj )=-{ 1 1 i eU.
4 0 якщо u;=0
(6)
Начальну трудомктюсть, для завдання яко! вико-ристано функцп:
л P \ \ [A,° + ЛрШякщо Ui>0 . тт AP (u1 )=■! 1 1 i eU.
\ l0 якщо Uj=0
(7)
2) витрати на розробку, впровадження та експлуатащю ГМ будемо задавати через функщюС" (u1 ), i е U. Функщю С" (u1 )х u1, що виражае величину витрат на розробку, впровадження та експлуатащю усього набору ГМ j-го рiвня, будемо вважати зростаючою лшшною функцiею.
Тодi завдання визначення юлькост ГМ, що формують групу процеав СУЯ, з найменшими витратами
g
на '¿х розробку, впровадження та експлуатащю за об-меженою вартiстю та трудомштюстю розробки можна записати у наступному видг
С=Е|Ср(и) + С(и.)хи.}^тт(и,)(иг|),
(8)
Завдання зводиться до пошуку мiнiмального зна-чення цiльовоi функцп С за таких обмежень:
Запропонований тдхщ до побудови математич-но' моделi вибору ГМ для синтезування моделi СУЯ в проектах Грунтуеться на системному тдходг, ха-рактеризуеться визначеною ушверсальшстю, що тд-тверджуеться потенцiйними можливостями и вико-ристання; являеться реалiзуеться на практицi, що обумовлено принциповою можливiстю побудови алго-ритмiв виршення вiдповiдних оптимiзацiйних задач.
£Ц1>£Ь|,| = ,
Н Н N
£ sgn(Uj) < М,М < К,
СО + СрШ якщо и,>0
СР (и, ) =
якщо и,-0
1 еи,
1 еи,
(9)
л Р \ \ [л° + ЛрШ якщо и,>0 АР (и, )--! 1 1
' |0 якщо и,-0
£лКЩ) < ^ £в|(и|) < R,
|-1 1-1
и > 0, |-1,..., к, и - цШ числа.
де и - кшьюсть використаних ГМ |-го типу; Ь| - потреби в ГМ |-го типу; М - максимальна юльюсть ГМ; с|0 - витрати на розробку ГМ |-го типу; с| - витрати на впровадження та експлуатащю ГМ |-го типу. Виршу-вати наведен рiвняння доцiльно як оптимiзацiйну задачу лiнiйного програмування.
5. Результати формування процесно-орieнтованоi моделi
За результатом дослщження нормативно' бази щодо СУЯ в проектах було складено типовий реестр процесiв системи та побудована процесно-орiентована модель системи (рис. 1).
Запропонована модель СУЯ в проектах сформована з шости гнучких модулiв, а саме, «Лщерство», «Плануван-ня СУЯ», «Процеси забезпечення», «Процеси проектуван-ня», «Оцiнка результативностi», «Полiпшення». Такий тдхщ дозволить застосовувати модель СУЯ в проектах для щлей сертифжацп, самооцiнки проектно' установи.
Наочне ввдображення моделi СУЯ в проектах (рис. 1) дозволило побудувати модель системи за мето-долопею IDEF0, - це набiр докуменпв (IDEF0-дiаграм) з графiчним зображенням iерархiчно побудовано' системи процесiв. Формування IDEF0-моделi СУЯ починалося iз зображення контекстно' дiаграми А-0, на якiй було показано загальний вигляд дiяльностi проектно' установи.
0
Рис. 1. Модель процесно-орieнтованоT СУЯ в проектах
Дал^ шляхом декомпозицп дiаграми А-0, було оформлено дiаграму з бiльш деталiзованим ввдображен-ням дiяльностi у виглядi 3-6 блокiв. Шляхом подальшо' декомпозицп цих блоюв до потрiбного рiвня було розро-блено дочiрнi дiаграми процесiв бiльш низького рiвня.
6. Обговорення результаив формування процесно-opieHTOBaHoï моделi системи управлiння якiстю проеклв
Для формування процесно-орieнтованоï моделi СУЯ проекпв було здiйснено аналiз та порiвняння нормативних вимог унiверсального та галузевого стандарпв. Такий пiдхiд дозволить використовувати розроблену модель СУЯ в проектах в щлях сертифжа-цп та самооцiнки проектних установ.
На вщмшу вiд наведено' в стандарт ISO 9001:2008 [2] процесно-орieнтованоï модел^ запропонована модель е гнучкою, за рахунок того, що процеси СУЯ в проектах мають постшну, альтернативну та змiнну частини. Такий тдхщ дозволить швидко «перена-лагоджувати» впроваджену модель СУЯ при змт контексту, галузi використання системи, змж вимог зацiкавлених сторiн.
Особливий штерес проведенi дослiдження мають на передодш надання чинностi ново' версп стандарту ISO 9001 (оприлюднення плануеться в 2015 рощ).
Для поглиблення отриманих результапв проведенного дослщження було б дуже дощльним деталiзувати запропоноваш процеси СУЯ проектiв на нижчому рiв-нi, бо це дало б можлившть розширити уявлення про «архитектуру» системи.
7. Висновки
Проведет дослвдження ставили за мету запропо-нувати пiдхiд до формування процесно-орiентованоi моделi СУЯ в проектах, яка була б гнучкою та максимально враховувала вимоги нормативно' бази щодо СУЯ й галузеву специфжу.
За результатом проведеного дослщження зроблено наступш висновки.
1. Ввд вдалого вибору та формування моделi СУЯ в проектах значним чином залежить результативтсть функщонування системи.
2. Проведений порiвняльний аналiз нормативно' бази, що регламентуе функщонування системи управлшня якiстю в проектах. Визначений експертним методом ступшь сумiсностi та можливосп iнтеграцii вимог порiвняних стандартiв, що дорiвнюе вiд 0,7 до 0,9 (у залежносп ввд порiвнювальних вимог), пiдтверджуе сумiснiсть дослщжуваних стандартiв та можливiсть ''х штеграцп. За результатом оцiнки, здiйснено вибiр типових груп процесiв та процеив, перебiг яких здшс-нюеться в системь
3. Здiйснено формалiзований опис моделi СУЯ в проектах, що синтезована гнучкими модулями, яю мають постшну, змшну та альтернативну частини. Сформований за результатом аналiзу та порiвняння реестр визначених процесiв СУЯ в проектах дозволив запропонувати процесно-орiентовану модель системи, елементами яко' е «Лщерство», «Планування СУЯ»,
«Оцiнка результативности», «Процеси забезпечення», «Процеси проектування». Запропонована модель може бути корисною в щлях сертифжацп, оскiльки враховуе вимоги ISO 9001:2008, та для проведення самоощн-ки проектно' установи. Вона дозволить тдвищити результативнiсть СУЯ в проектах за рахунок чико' регламентацп та прозоростi дiяльностi, полiпшення взаемодп та комунiкацiй в ходi виконання проекпв, пiдвищення ступеню керування проектами.
Лиература
1. Deming, W. E. Transformation of Western Style of Management [Тех^ / W. E. Deming //«Interfaces» (The Institute of Management Sciences, Washington). - 1985. -Vol. 15, Issue 3. - Р. 6-11. doi: 10.1287/inte.15.3.6
2. Системи управлшня яюстю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT): ДСТУ ISO 9001:2009 [Текст] / Чинний вщ 2009-09-01. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2009. -IV, 26 с.
3. Х1м1чева, Г. I. Науков1 основи проектування штегро-ваних систем управлшня яюстю продукцп (послуг) на баз1 м1жнародних стандар^в [Текст]: автореф. дис. ... д-ра наук: спец. 05.01.02 «Стандартизащя i сер-тифжащя» / Г. I. Хiмiчева. - Кшвський нац. ун-т техно-логiй та дизайну, 2007. - 42 с.
4. Яшшевський, О. В. Методи процесного тдходу: впровадження систем управлшня яюстю вщповщно до ISO 9001 [Текст] / О. В. Яшшевський, Н. В. Безсмерт-на, Н. С. Лiвiтан // Стандартизащя, сертифшащя, яюсть. - 2008. - № 5. - С. 62-66.
5. Гончаров, Э. Н. Некоторые соображения по поводу идентификации процессов системы менеджмента качес ства [Текст] / Э. Н. Гончаров // Стандарты и качество. -2007. - № 9. - С. 68-72.
6. Елиферов, В. Г. Процессный поход к управлению. Моделирование бизнес-процесов [Текст] / В. Г. Елиферов, В. В. Репин. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. - 408 с.
7. Качалов, В. А. Какие процессы необходимы для СМК [Текст] / В. А. Качалов // Методы менеджмента качества. - 2009. - № 6. - С. 15-21.
8. Лазько, I. В. До питання оцшення результативност системи управлшня яюстю науково-дослщних установ [Текст] / I. В. Лазько // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2011. - Т. 5, № 3 (53). -С. 21-25. - Режим доступу: http://journals.uran.ua/ eejet/article/view/1187/1091
9. Лазько, I. В. Ощнка результативност системи управлшня яюстю з використанням шструментарт неч^ко' лопки [Текст] / I. В. Лазько // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2014. - Т. 1, № 3 (67). -С. 47-53. - Режим доступу: http://journals.uran.ua/ eejet/article/view/20086/19322
10. Лазько, I. В. Управлшня невщповщностями в системi управлшня яюстю проек^в [Текст] / I. В. Лазько // Вюник Нащонального техшчного ушверситету «ХШ». Збiрник наукових праць. Серiя «Новi ршення в сучас-них технолопях». - 2012. - № 68 (974). - С. 141-145.
11. ISO/TC 176/SC 2/N 544R3 ISO 9000 Introduction and Support Package: Guidance on the Concept and Use of the
Process Approach for management systems. Module № 544 [Text] / Guidance on the Concept and Use of the Process Approach for management systems. Secretariat of ISO/TC 176/SC 2, 2008.
12. Настанова щодо управлшня якютю в проектах (ISO 10006:2003, IDT): ДСТУ ISO 10006:2005 [Текст] / Чинний вщ 2007-01-01. - К: Держспоживстандарт Украши, 2007. - 27 с.
13. Zandhuis, A. ISO 21500. Guidance on project management - A Pocket Guide [Text] / А. Zandhuis, R. Stellingwerf // Van Haren Publishing, Netherlands, 2013.
14. Gasik, S. A Model of Project Knowledge Management [Text] / S. Gasik // Project Management Journal. - 2011. - Vol. 42, Issue 3. - Р. 23-44. doi: 10.1002/pmj.20239
15. Guidelines for auditing management systems. Lignes directrices pour l'audit des systèmes de management [Text] / ISO 19011:2011 (E), 2011. - 52 p.
16. Мышкис, А. Д. Элементы теории математических моделей [Текст] / А. Д. Мышкис; 3-е изд., испр. - М.: КомКнига, 2007. - 192 с.
17. Gorban, A. N. Model Reduction and Coarse-Graining Approaches for Multiscale Phenomena [Тех^ / А. N. Gorban, N. K. Kazantzis, I. G. Kevrekidis, H. C. Ottinger. - Berlin-Heidelberg-New York, 2006. - 562 p.
Розроблено методику побудови моделi розгорнутог системног операци, яка враховуерух кшьтсних пара-метрiв значущих вхидних i вихидних продуктiв операци, знос технологiчного мехатзму, у виглядi одного з вхидних продуктiв, i варт^ш (експертш оцтки) цих продуктiв у чат. Ыформащя про процес моделi операци доступна в будь-який момент часу
Ключовi слова: дослидження операцш, модель операци, математичш моделi дослидження операцш,
оптимальне управлтня
□-□
Разработана методика построения модели развернутой системной операции, которая учитывает движение количественных параметров значимых входных и выходных продуктов операции, износ технологического механизма, в виде одного из входных продуктов, и стоимостные (экспертные оценки) этих продуктов во времени. Информация о процессе модели операции доступна в любой момент времени
Ключевые слова: исследование операций, модель операции, математические модели исследования операций, оптимальное управление
УДК 62-1/-9.007.005.1
|DOI: 10.15587/1729-4061.2014.28592|
DEPLOYED MODEL OF EXTREMAL SYSTEM OPERATION FOR SOLVING OPTIMAL MANAGEMENT PROBLEMS
I. L u t se n ko
PhD, Professor Department of Electronic Devices Kremenchuk Mykhailo Ostrohradshyi National University Pervomaiskaya str., 20, Kremenchuk, Ukraine, 39600 E-mail: delo-do@i.ua
1. Introduction
For solving optimal management problems, it is necessary to satisfy a number of conditions in relation to the managed system. The first condition is the possibility of independent management of feeding of raw materials and energy products to the input of the system under study, while ensuring the given quality of a primary useful product at the output of this system. The second condition is the possibility to take into account the wear of the basic technological mechanism in general. The third condition is the possibility of cost or expert estimation of input and output products of the system operation.
This is caused by the need to maximize the desired product of the system in the process of manufacture of the main useful product. The desired product in managed systems is the value added (price), but only extremal systems ensure a purposeful change of the desired product, and optimal systems ensure its maximization.
The above conditions are met in systems with batch feeding of raw materials, at the input of which there are raw material feeding system/systems, and at the output - output technological product buffering system/systems.
2. The analysis of literature data and formulation of the problem
Analysis of available publications shows that the continued interest is drawn to the research topic of operations. This indirectly indicates that the central questions remain open.
Conclusions of analytical publication on operations research show that there is a steady trend in demand for works with "rigorous use of empirical data, quantitative analysis and theoretical modeling" [1].
At the same time, it must be recognized that the main efforts are still focused on modeling physical processes of transformation [2-4].
©
