CC BY
45
-:—:-п п-
Необхiднiсть розробки державного
стандарту на систему управлтня ятстю виробника вибухозахищеного обладнання обумовлена використанням такого обладнання у всгх традицшно розвинених галузях промисловостi Украгни. Оцтка вiдповiд-ностi цього обладнання вимогам техшнно-го регламенту не можлива без схвалення системи управлтня як1стю виробника на вШовГдтсть 1Б0/ШС 80079-34
Клюневi слова: стандарт, вибухоза-хищене обладнання, система управлтня
ятстю, оцтка вiдповiдностi, сертифшат □-□
Необходимость разработки государственного стандарта на систему управления качеством производителя взрыво-защищенного оборудования обусловлена использованием такого оборудования во всех традиционно развитых отраслях промышленности Украины. Оценка соответствия этого оборудования требованиям технического регламента невозможна без одобрения системы управления канеством производителя на соответствие ^0/1ЕС 80079-34
Клюневые слова: стандарт, взрывоза-щищенное оборудование, система менеджмент качества, оценка соответствия,
сертификат -□ □-
УДК O06.1(100)is0/IEC
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.37735|
АНАЛ1З НЕОБХ1ДНОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ДСТУ ISO/IEC 80079-34
В. М. Т i х е н к о
Доктор техычних наук, професор Кафедра металорiзальних версталв, метрологи та сертиф^ацп Одеський нацюнальний полЬехшчний уыверситет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, УкраТна, 65044 E-mail: vnti@mail.ru К. В. Меженков Завщуючий* E-mail: tccexee@ukr.net Т. С. Антоненко 1нженер
E-mail: tanja_antonenko@mail.ru *Вщдт вибухобезпеки Державне пщприемство «УкраТнський науково-дослщний, проектно-конструкторський та технолопчний шститут вибухозахищеного та рудникового електрообладнання з дослщно-експериментальним виробництвом»
(ДП «УкрНД1ВЕ»)
вул. 50-Т ГвардiйськоТ дивiзiТ, 17, м. Донецьк, УкраТна, 83052
1. Вступ
В свил тдписання Угоди АСАА, представниками центральних оргашв виконавчо'Т влади разом i3 мшь стерствами та представниками бвропейського Союзу в Украiнi проводиться низка заходiв щодо роз'яснення складових техшчного регулювання eвропейськоi системи, питань щодо гармошзацп нацiонального зако-нодавства з европейським, щодо прийняття мiжнарод-них та европейських стандарпв.
Цi заходи направленi на адаптащю технiчних ре-гламентiв Украiни з европейською системою. Процес гармонiзацii мiжнародних стандартiв подiляеться на три прюритети. Технiчний регламент що розповсюд-жуеться на вибухозахищене обладнання, затвердже-ний постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вщ 08.10.2008 № 898, (далi - ТР 898), вщноситься до третього прюритету, що вiдкладае його адаптащю мжмум на два роки.
Отже лише з 2017 року европейсью та мiжнароднi технiчнi стандарти щодо вибухозахищеного обладнання будуть використовувати на територп Украши замiсть кнуючих нацiональних стандартiв. Такий тер-мш зазначено у Додатку III Угоди про асощащю. Але вже сьогодш постае необхiднiсть впроваджувати ви-моги мiжнародних стандартiв щоб забезпечити конку-рентоспроможностi вiтчизняного вибухозахищеного обладнання.
2. Лкературний огляд та постановка проблеми
У тепершнш час значна кiлькiсть машинобудiвноi продукцii розробляеться та випускаеться украшськи-ми пiдприемствами на високому piBHi, як за техшчни-ми показниками, так i за показниками безпеки. Для дотримання стабшьност показникiв якост продукцii виробники запроваджують систему управлтня яюс-тю (далi - СУЯ), здебшьшого за ДСТУ ISO 9001:2009.
Питання забезпечення стаб^ьност показникiв якосп та характеристик безпеки продукцii, що ввд-повiдають дiючим стандартам та були тдтверджеш в процесi сертифжацп, особливо стосуеться виробни-цтва продукцп пiдвищеноi небезпеки - наприклад, обладнання, призначеного для застосування у вибухо-небезпечних середовищах.
Але при цьому треба зазначити, що ДСТУ ISO 9001:2009 мштить у собi лише загальш вимоги до виробниюв та постачальникiв та не враховуе особливi вимоги до якосп вибухозахищеного обладнання. Таким чином, виникае необхщшсть розробки та впрова-дження гармонiзованого стандарту для впровадження СУЯ виробниками, вибухозахищеного обладнання.
Взагал^ питанням вибухозахисту обладнання при-дiляеться значна увага, але в бшьшосп це стосуеться методiв та засобiв безпечностi обладнання, якi базу-ються на певних видах вибухозахисту, наприклад, «ви-бухонепроникна оболонка», «аскробезпечне електрич-
не коло». Так, наприклад, науковi основи i розробку вибухозахищеного рудникового електрообладнання дослвджував З. М. 1охельсон [1].
Безпеку процеав виробництва на прничих тд-приемствах вивчали Л. М Шиман та В. Крамер [2, 3], основи вибухозахисту вивчав Хорунжий М. В. [4], кон-цептуальний аналiз системи техшчного регулювання провели Антоненко Т. С. та ^хенко В. Н. [5], а Марченко В. М. спробував проаналiзувати конкурентоспро-можшсть пiдприемства, що дiе на ринку вибухозахищеного електроустаткування [6]. Але авторами названих робгг не розглянуп питання розробки та впровадження виробниками СУЯ, зв'язок питань якост з ощнюван-ням на ввдповвдшсть вимогам технiчних регламентiв.
В щлому питання забезпечення якостi виробництва такого обладнання в Укра1ш й доа не виршу-ються у достатнiй мiрi. Так техшчний комiтет 42 «Ви-бухозахищене обладнання» (далi - ТК 42) двiчi вносив пропозицii щодо розробки ДСТУ ^0/1ЕС 80079-34 до «Плану нащональшл стандартизацii на 2011р.» (наказ Держспоживстандарту № 367 вщ 21.11.2011р.) та «Плану нащотальто! стандартизацii на 2012р.» (наказ Мшекономрозвитку № 593 вщ 21.05.2012р.), але за вщ-сутностi фiнансування роботи не були виконаш.
3. Мета i завдання дослщження
Метою е обгрунтування необхвдност розробки i впровадження ДСТУ ISO/IEC 80079-34 «Вибухоне-безпечш середовища. Система управлшня якiстю ви-робника. Вимоги»
Для досягнення мети сформульоваш наступш задачi:
1. Окреслити сферу використання вимог ISO/ IEC 80079-34:2011.
2. Встановити вщмшноси мiж ISO/IEC 8007934:2011 вiд ДСТУ ISO 9001:2009.
4. Сфера використання вимог КО/ТЕС 80079-34:2011
В Укра!ш традицшно розвинеш галузi промисло-востi, такi як видобуток вуплля, переробка нафти i газу, транспорт i ряд шших, е виробництвами тдвище-но! небезпеки, яю пов'язанi iз речовинами, що у певних сумшах iз повирям та наявностi джерела запалюван-ня можуть спричинити вибух. Таким чином середови-ща таких виробництв е потенцiйно вибухонебезпечни-ми, що вимагае пiдвищених заходiв безпеки.
Обладнання, що застосовуеться у потенцшно вибу-хонебезпечних зонах, повинне виготовлятися, встанов-люватися i експлуатуватися таким чином, щоб воно не було джерелом вибуху. Це досягаеться конструкщею обладнання вщповщно до встановлених вимог безпеки, яю викладенi у рядi стандартiв та Технiчному регламенту щодо вибухозахищеного обладнання [7], що забезпе-чуе достатньо низький ризик того, що обладнання стане джерелом запалювання навиь за деяких передбачува-них або непередбачуваних ушкодженнях.
Безпека вибухонебезпечних виробництв значною мiрою залежить як вщ правильностi вибору конструктивного виконання i параметрiв вибухозахищеного обладнання, так i вщ якостi його виготовлення i монтажу, регулярност обслуговування i своечасного ремонту [6].
Вказане обладнання виготовляеться iз застосуван-ням основних принципiв запоб^ання вибуху, розробка яких почалася в промисловосп i в гiрничiй справi бшь-ше 100 рокiв тому i якi у теперiшнiй час систематизоваш у вiдповiдних нацiональних стандартах, а також в мiж-народних стандартах Мiжнародноi Електротехнiчнiй Комiсii (МЕК) i методах оцiнки вiдповiдностi, прийня-тих в Мiжнароднiй системi сертифжацп обладнання для вибухонебезпечних середовищ (МЕК Ех).
У всьому свт кнуе велика кiлькiсть галузевих нормативiв в сферi вибухозахисту, якi постiйно мо-дернiзуються та вдосконалюються. Це обумовлено !х адаптацiею до технiчного прогресу та зростанням вимог до безпеки. Значний вклад вносять також мiж-народш зусилля з гармошзацп вимог вибухозахисту з кшцевою метою ушфжувати стандарти вибухобе-зпеки. Провiднi промисловi краiни зацiкавленi у ство-ренш единих гармонiзованих технiчних стандартiв i единих стандартiв вибухобезпеки.
У всьому свт питання забезпечення вибухозахисту законодавчо регулюеться урядами окремих краш. Специфiчнi для окремих краiн ввдмшност в технiчних вимогах та необхщних допусках до експлуатацii для вибухозахищених пристро!в е суттевою перешкодою в торгiвлi для виробникiв обладнання, що працюють у свиовому масштабi, i вимагають великих витрат на розробку i отримання допуску. Тому, наприклад, в 6вропi впровадженi европейськi законодавчi акти (так званi Директиви нового тдходу) для зближення законiв держав - члешв бвросоюзу, створення единого ринку, ощнки обладнання.
З метою гармошзацп нормативно-законодавчоi бази Украiни в галузi у сферi оцiнки ввдповвдност з законодавством бвропейського Союзу введет ряд законодавчих докуменпв та техшчних регламентiв, у тому числi Техшчний регламент [7].
Сьогодш в УкраМ дiе ряд нацiональних стандартiв на вибухозахищене електрообладнання, яю розробле-т та гармонiзованi зi стандартами 1ЕС, але вiдсутнiй стандарт на систему управлшня якосп для виготов-лювачiв вибухозахищеного обладнання, що враховуе додатковi вимоги до СУЯ, виходячи iз специфiкацii обладнання. Вимоги до СУЯ виробника вибухозахи-щеного обладнання е неввд'емною частиною бiльшостi систем сертифiкацii. Так, наприклад, з 2011 року в бврот введено в дж стандарт ^0/1ЕС 80079-34 для виробникiв обладнання, призначеного для вибухонебезпечних зон. Цей стандарт спрямований:
а) забезпечити безпеку використання обладнання для вибухонебезпечних середовищ;
б) сприяти створенню узгодженого на мiжнародно-му рiвнi нащонального законодавства;
в) для використання в промисловост вщповщних стандартiв 1ЕС та Мiжнародноi органiзацii стандар-тизацii;
г) забезпечення взаемного визнання процедур ощнки вщповщноси, результатiв випробувань та ощнки СУЯ.
У червш 2011 р. в Лондон на засiданнi ро6очо! гру-пи 1 МЕКЕх був тдготовлений проект п'ятого видан-ня МЕКЕх 02 «Схема сертифжацп обладнання для застосування у вибухонебезпечних середовищах -Правила процедури», в якому врахована публжащя нового стандарту ^0/!ЕС 80079-34:2011 та прийнято
Процессы управления
ршення, що вiн замшить МЕКЕх OD 005 «Вимоги до системи якост виготовлювачiв».
Цей стандарт встановив додатковi вимоги до СУЯ, як стосуються, наприклад, бiльш ретельного контролю матерiалiв, забезпечення шдтвердження компе-тентностi персоналу, що працюе з вибухозахищеним обладнанням, тощо. Щ додатковi вимоги виключають можливiсть порушень вимог сертифiкацii на будь яко-му етапi процесу виробництва.
Сертифжат, виданий в системi МЕКЕх, шд-тверджуе, що вибухозахищене обладнання вщповщае в усiх вiдношеннях стандартам 1ЕС, зазначеним у Сертифiкатi, i що виготовлювач виробляе продукцiю вiдповiдно до СУЯ, яка вщповщае вимогам ^0/1ЕС 80079-34:2011.
5. Вiдмiнностi ISO/IEC 80079-34:2011 вщ ДСТУ ISO 9001:2009
У тепершнш час в Укра'!ш при проведенш оцiнки вiдповiдностi вибухозахищеного обладнання, що ви-пускаеться серiйно, вимогам [7] застосовують модуль D або модуль E, зпдно i3 [8], яю передбачають, що «...виробник повинен застосувати схвалену ... СУЯ»
Але ^к, як вже було згадано, виробники вибухоза-хищеного обладнання впроваджують систему управ-лшня якост застосовуючи стандарту ДСТУ 9001:2009, який не враховуе особливосл вибухозахищеного обладнання. В табл. 1 показано, що в кожному роздШ ISO/IEC 80079-34:2011 шнують доповнення до вимог ДСТУ ISO 9001:2009 стосовно вибухозахисту.
Таблиця 1
Доповнення ISO/IEC 80079-34:2011 у порiвняннi з ДСТУ ISO 9001:2009
ДСТУ ISO 9001:2009 1 Доповнення ISO/IEC 80079-34:2011
4 Система управлшня ягастю
4.1 Загальш вимоги Вщповщшсть продукцii типу описаному в Ех сертифжат та техшчнш документацii повинна бути забезпе-чена СУЯ.
4.2.3 Контроль документ 1) СУЯ повинна забезпечувати, щоб фактори (тип, характеристики, розташування 1 т.д.), визначеш в Ех сертифжат та в техшчнш документацй (наприклад, у встановлених кресленнях), залишалися незмшними; 2) Виробник повинен мати документовану процедуру для щор1чно! перев1рки актуальност вс1х Ех сер-тифжапв, стандарпв, правил та шших специфжацш.
4.2.4 Контроль протокол1в Виробник повинен збершати вщповщш записи з якост! для шдтвердження вщповщносп продукцй та вико-нання чинного законодавства та обов'язкових вимог щодо вибухозахисту
5 Вщповщальтсть кер^вництва
5.4.2 Планування системи управлшня ягастю Вс елементи, вимоги та положення, прийнят виробником для забезпечення вщповщносп продукцй Ех сертифжату та техшчно! документацй, повинш бути задокументоваш в СУЯ
5.5.1 Вщповщальшсть i повно-важення Для кожного Ех-сертифжату повинно бути призначено вщповщальну особу (особи), надшену(1) вщповщ-ними повноваженнями
5.6.1 Загальш положення Максимальний штервал часу м1ж анализами повинен становить 12 мюящв 1 не перевищувати 14 мюящв
5.6.2 Вхщш даш критичного анал1зування Анал1з з боку кер1вництва повинен охоплювати загальну результатившсть СУЯ по вщношенню до обладнання, призначеного для використання у вибухонебезпечних середовищах
6 Керування ресурсами
6.2.2 Компетентшсть i шдготов-лешсть Виробник повинен забезпечити, щоб ва особи, яга мають вплив на Ех вщповщнють, пройшли вщповщну шдготовку або навчання.
7 Виготовлення продукцй
7.2.2 Критичне анал1зування вимог щодо продукцй Анал1з повинен забезпечити, щоб вимоги, сформульоваш споживачами, вщповщали Ех сертифжату, наприклад, щодо групи обладнання, класу температур, виду захисту, р1вня вибухозахисту обладнання EPL 1 д1апазону температур навколишнього середовища.
7.4.1 Процес закушвл! Документально оформлена оцшка постачальника, повинна шдтверджувати що: - постачальник мае прийнятну Ех СУЯ; - небезпеку продукцй, процесу чи послуги; - ступшь складносп або мшливють процесу виготовлення.
7.4.2 1нформащя стосовно закушвл! Документи на поставку повинш мютити чгткий опис специф1чних вимог до одержувано! вщ субшдряднигав продукцй, що мютяться в Ех сертифжат та техшчнй документацй
7.4.3 Перев1ряння закуплено! продукцй Для закуплено'! продукцй, яка може вплинути на тип захисту, виробник повинен визначити та впровадити заходи щодо верифжацй, що дозволяють шдтвердити й вщповщшсть Ех сертифжату, з урахуванням виду продукцй 1 постачальника
7.5.1 Контроль виробництва та обслуговування Виробник повинен застосовувати процедури, виробниче обладнання, забезпечити виробничу середу, ви-користовувати техшчш засоби для проведення шспекцшного контролю / випробувань, яга в сукупносп забезпечують впевненють у вщповщнють продукцй типу, описаному в Ех сертифжать
7.5.3 1дентифжащя та просте-жуваншсть Виробник повинен встановити 1 шдтримувати процедури ¡дентифжацп продукцй на вс1х стад1ях виробництва, випробувань, остаточно! перев1рки та реал1зацй на ринку.
7.5.4 Власшсть замовника Виробник несе вщповщальшсть за перев1рку вщповщност продукцй, що поставляеться споживачям, вимогам Ех сертифжата.
7.5.5 Збереження продукцй Виробник повинен надавати споживачам шструкцй, шдготовлеш вщповщно нормативним вимогами.
7.6 Контроль засоб1в мониторингу та вим1рювального об-ладнання Вщповщнють засоб1в мошторингу та вшшрювального обладнання може бути досягнуто за допомогою акредитовано! лабораторй (яка здшснюе свою д1яльнють вщповщно до м1жнародного стандарту, переважно передбаченим багатосторонньою угодою)
8 Вимiрювання, аналiзування та полiпшування
8.2.2 Внутршнш аудит Програма внутршшх аудилв повинна бути спрямована на перев1рку результативност елеменпв СУЯ, викладених у цьому стандарт!, щоб гарантувати вщповщнють продукц!! Ех сертифжату
8.2.4 Мошторинг i вим1рювання продукцй У тих випадках, коли Ех сертифжатом ! використовувано'! техшчною документащею передбачен! контрольн! випробування, вони повинш бути проведен! зпдно встановленим вимогам.
8.3 Контроль невщповщно! продукцй Виробник повинен шдтримувати в робочому стан! СУЯ, що дозволяе в раз! поставки продукц!!, яка не вщповщае вимогам Ех сертифжата, ¡дентиф1кувати споживача, якому вона була поставлена. Рекомендуеться, щоб виготовлювачем шдтримувався зв'язок з органом з оцшки вщповщносл, який видав Ех сертифжат.
Щ доповнення пов'язаш з процедурою оцшювання на вiдповiднiсть вимогам [7]. Так наприклад:
а) СУЯ повинна забезпечувати, що фактори (тип, характеристики), визначеш у сертифжаи i в техшчнш документацii, залишатимуться незмiнними;
б) обов'язковi повiдомлення органу з сертифiкацii, про змши конструкцii, визначеноi у сертифжап i сер-тифiкацiйних кресленнях [9];
в) виробники вибухозахищеного обладнання, по-винш оцiнювати своiх постачальникiв на спромож-нiсть забезпечити виконання вах встановлених вимог якостi щодо матерiалiв, компонентiв, якi можуть впли-нути на вщповщшсть продукцii;
г) виробник повинен виконувати процедури, мати необхiдне виробниче обладнання i засоби перевiрки/ випробувань, створити виробниче оточення для за-безпечення ввдповвдност продукцii типу i вимогам, зазначеним у сертифжатг,
д) програма внутршнього аудиту повинна бути спрямована на перевiрку результативностi елементiв якосп, зазначених в ISO/IEC 80079-34:2011 та на га-рантування вiдповiдностi сертифжату;
е) виробник повинен пiдтримувати таку систему менеджменту якоси, щоб у разi постачання продукцii, що не ввдповвдае сертифiкату, споживач мiг би бути щентифжований [10];
ж) якщо споживачевi була поставлена невщповщ-на продукщя, виробник повинен вжити ввдповвдних заходiв [11].
Таким чином, виконання вимог стандарту ISO/ IEC 80079-34:2011 безпосередньо впливае на контроль якост тих елеменпв технологiчного процесу виробни-цтва, що мають вiдношення до забезпечення стабшь-ностi сертифiкованих параметрiв безпеки вибухоза-хищеного обладнання, та гарантуе його ввдповвдшсть технiчним вимогам, як застосованi у стандартах, про-тягом усього строку ii виробництва.
В УкраМ з 01.09.2009 введений в дж ДСТУ ISO 9001:2009, що е щентичним до ISO 9001:2008. Вве-дення нацiонального стандарту щодо СУЯ виробника вибухозахищеного обладнання встановить додатковi та специфiчнi вимоги до ДСТУ ISO 9001-2009 i його слщ розглядати в поеднанш з цим стандартом. Нацi-ональний стандарт буде поширюватись на виробника електричного i неелектричного вибухозахищеного об-ладнання, а також систем захисту.
Оцшка вiдповiдностi згаданого обладнання здiйс-нюеться шляхом проведення випробувань в акре-дитованш випробувальнiй лабораторii та схваленнi СУЯ акредитованим органом з ощнки вщповщность Схвалення СУЯ здiйснюеться для доказу того, що вона дозволяе виробнику виробляти та випускати в обк вибухозахищене обладнання, що ввдповвдае вимогам безпеки Техшчного регламенту.
6. Висновки
Дослщивши сферу застосування та проаналiзу-ваши доповнення ISO/IEC 80079-34 можна зробити висновки:
1. ^0/1ЕС 80079-34 встановлюе специфiчнi вимоги щодо створення СУЯ виготовлювача, яка забезпе-чить, щоб вибухозахищене обладнання не могло бути джерелом вибуху.
2. Доповнення ^0/1ЕС 80079-34 акцентують ува-гу на забезпеченш стабiльностi саме сертифiкованих параметрiв, що е доказовою базою при ощнщ ввдповвд-ностi вимогам Техшчного регламенту [4].
3. Впровадження ДСТУ ^0/1ЕС 80079-34 необ-хiдне для створення единих iз мiжнародними нормами вимог ^ як наслiдок, пiдвищення конкурентос-проможностi вiтчизняного обладнання на свiтовому ринку.
Лiтература
1. 1охельсон, З. М. Вибухозахист рудникового електроустаткування з елементами, що нагр1ваються (розвиток наукових основ i розробка) [Текст]: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.26.01 / З. М. 1охельсон. - Державний Макй'вський НД1 з безпеки роб1т у прничш промисловост (МакНД1), 2004. - С. 15-32.
2. Шиман, Л. М. Безпека процеав виробництва та використання на прничих тдприемствах емульсшних вибухових речовин марки «ЕРА» [Текст]: автореф. дис. ... д-ра техн. наук : 05.26.01 / Л. М. Шиман. - Нацюнальний прничий ушверситет. - Д., 2010. - С. 20-35.
3. Kramer, B. The art of measurement-metrology in fundamental and applied physics [Text] / B. Kramer. - VCH Verlagsgesellschaft mbH, Weinheim, 1988. - 335 p.
4. Хорунжий, М. В. Основы взрывозащищенности электрооборудования [Текст] / М. В. Хорунжий, Н. Ф. Шевченко, Н. А. Бойков и др. - М.: Энергоиздат, 1982. - С. 210-270.
5. Тихенко, В. М. Концептуальный анализ системы технического регулирования взрывозащищенного оборудо-вания [Текст] /
B. М. Тихенко, К. В. Меженков, Т. С. Антоненко // Труды Одесского политехнического университета. - 2013. - Вып. 1 (40). -
C. 81-85.
6. Марченко, В. М. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм формування конкурентно!' стратеги тдприемства (на приклад! ринку вибухозахищеного електроустаткування) [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / В. М. Марченко. - Нацюналыц ний прничий ушверситет., 2002. - С.17-19.
7. Постанова Кабинету Мшютр1в вщ 8 жовтня 2008 р. N 898 Про затвердження Техшчного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенцшно вибухонебезпечному середовищ1 [Електроннш ресурс] / Верховна Рада Украши, офщшний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-2008-п (05.02.2015)
8. Постанова Кабинету Мшютр1в вщ 7 жовтня 2003 р. N 1585 Про затвердження Техшчного регламенту модушв оцшки вщпо-вщност [Електроннш ресурс] / Верховна Рада Украши, офщшний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1585-2003-п (05.02.2015)
9. Directive 2014/34/EU (ATEX) [Electronic resource] / European Commission. - Available at: http://ec.europa.eu/enterprise/ sectors/mechanical/atex/index_en.htm (15.12.2014)
10. Directive 94/9/EU (ATEX) [Electronic resource] / European Commission. - Available at: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/ mechanical/documents/guidance/atex/index_en.htm (15.12.2014)
11. Kennzeichnung nach Richtlinie 94/9/EG [Electronic resource] / Grundlagen des Explosionsschutzes. - Available at: http://www. coopercrouse-hinds.eu/download/1/Grundlagen_Explosionsschutz_2012.pdf (12.15.2015)
-□ □-
Розглянуто роль людини у забезпеченн безпеки польотiв в системi «льотний ектаж - повтряне судно - середа -орган обслуговування повтряного руху». Показана мож-лив^ть моделювання процесу тдготовки iз використанням стохастичних моделей. Визначеш складовi стацюнарног стохастичног моделi процесу профестног тдготовки авiа-цшного оператора. Розглянутi мiри центральних тенден-цш та функци агрегаци, як потенцшш показники постшних особист^них властивостей авiацiйного оператора
Ключовi слова: безпека польотiв, авiацiйнi оператори, моделi тдготовки, посттт особист^н властивостi оператора
□-□
Рассматривается роль человека в обеспечении безопасности полёта в системе «лётный экипаж - воздушное судно - среда - орган обслуживания воздушного движения». Показана возможность моделирования процесса подготовки с использованием стохастических моделей. Определены составляющие стационарной стохастической модели процесса профессиональной подготовки авиационного оператора. Рассмотрены меры центральной тенденции и функции агрегации как потенциальные показатели постоянных личностных свойств авиационного оператора
Ключевые слова: безопасность полетов, авиационные операторы, модели подготовки, постоянные личностные
свойства оператора -□ □-
УДК 656.7.052:519.876.2(045)
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.37795|
АНАЛ1З
ПРИЙНЯТНОСТ1
М1Р центрально!"
ТЕНДЕНЦП ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ УСП1ШНОСТ1 АВИАЦ1ЙНОГО ОПЕРАТОРА
С. П. Борсук
Кандидат техычних наук, доцент 1нститут заочного та дистанцшного навчання Нацюнальний авiацiйний уыверситет пр. Космонавта Комарова, 1, м. КиТв, УкраТна, 03058 E-mail: grey1s@yandex.ru
1. Вступ
Вплив на безпеку польоив (БП) чисельних фак-торiв загроз визнаеться в«ма yчасниками процесу ор-гашзацп, забезпечення та безпосереднього виконання польоив. При цьому «традицшно» вважаеться прин-ципово неможливим досягти абсолютно безпомилко-вих дш авiацiйних операторiв (АО) переднього краю (пiлотiв, диспетчерiв), оскiльки «людиш властиво по-милятися» [1]. Це призводить до постiйноï необхщ-ностi y виключеннi або максимально можливому зни-женнi юлькост небажаних авiацiйних пригод (АП) будь-якого рiвня загрози. Саме цьому в рекомендащях 1КАО безпека здебiльшого розглядаеться, як результат керування деякими оргашзацшними процесами, як призванi тримати тд контролем фактори ризику для безпеки польопв, якi виникають, як наслщки фак-торiв загрози в експлуатацшному контекстi [2].
2. Анaлiз лкературних даних та постановка проблеми
На ефективне подолання наслщюв вiдмов техшч-ноï частини складноï цiлеспрямованоï польергатич-
но1 активно! та гуманiстичноi (зпдно робiт Л. Заде [3]) системи керування «льотний екшаж - повиряне судно (ПС) - середа - орган обслуговування повиря-ного руху (ОПР)» здатнi тiльки висококвалiфiкованi АО [4], тому процес професшно! пiдготовки (ПП) вимагае постiйноi уваги та вдосконалення, особливо шляхом моделювання [5]. Причому очевидно, що процес ПП залежить вщ ввдповвдних технологш, а також особистiстних властивостей АО, виявлення та аналiз яких е актуальною задачею тдвищення ефективност пiдготовки.
Процес опанування знаннями, умшнями та нави-ками (ЗУН) АО найкраще представляеться, як стоха-стичний нестацiонарний [6]. Нестацiонарнi процеси можуть частково бути апроксимоваш стащонарними [7], що дозволяе проводити статистичну обробку даних, спираючись на ввдповвдш показники. Загально прийнято, що в щеальному випадку модель ПП опи-суеться експонентою, внаслвдок чого вiдкриваеться можливiсть переходу до стащонарно! моделi шляхом декомпозицii щльно! криво! та дослiдження ввдповвд-них дшянок окремо [8, 9].
Показник стащонарного стохастичного процесу ПП можна представити у виглядi [10, 11]:
©
