Формування системи цілей управління ефективним розвитком сучасного промислового підприємства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2005 р. Вип. №15

УДК 334.012.42

Солоха Д.В.*

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ Ц1ЛЕЙ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ СУЧАСЧНОГО ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА

Розглянуто осноет сучасм nidxodu еизначення поняття „ ефективного упраелтня розеитком", яке дотепер мае доситъ широке тлумачення. Запропоноеано. теоретичт та методичм заходи щодо формування системы цшей ефективного упраелтня розеитком промислоеого тдприемстеа е доегострокоет перспективi за допомогою побудоеи eidnoeidnoï матрищ.

Розбудова ринкового мехашзму господарювання сконо\пчнсн системи Украши, перехщ суб'екпв господарювання до принципово нових форм та метод îb сконо\пчнсн дшлыюсп, на засадах сталого поступового розвитку Bcieï сощально-економ1чно1 системи в цщому, зумовили цщу низку принципово нових проблем й запитань, яю потребують негайного виршення.

Дослщженню умов та передумов подолання кризових явищ, яю охопили практично Bei пщприемства в1тчизняно1 промисловосп на приюнщ XX стор1ччя присвятили cboï науков1 пошуки вщом1 украшсью вчеш-економюти, зокрема В.А\птан. О.Амоша, Я.Берсуцький, М.Бшопольський, 1.Бузько, А.Воронкова, В.Гончаров, А.Козаченко, Л.Кузьменко, В.Максимов, О.Савчук, Б.Шелегеда. [1,2,3]. Наявнють наукових шил, яю вивчають означеш проблеми, юнування певних завдань щодо формування системи управлшня ефективним розвитком промислових пщприемств визначили задачу наданого дослщження та шдкреслюють його актуальн1сть.

Ochobhî положения представленого дослщження, та отриман1 гпд час його проведения результата представлен! до Донецького ун1верситету ckohomîkh i права та 1нституту с коном ¡ки промисловосп HAH Украши. Вони е частиною дослщжень з науково-дослщних роб1т за темами "Управлшня ефектившстю господарсько!' д1яльносп пщприемства в сучасних умовах" (шифр теми 01.01.01, номер державно! реестрацп 0102U004292), "Моделювання npoucciß антикризового управлшня виробничо-сконо\пчними об'ектами" (номер державно! реестрацй' 0103U007372).

Сучасне промислове п1дприемство потребуе певно! багатоукладно! та багатовекторно! системи управлшня сконо\пко-господарською д1яльн1стю. Це безумовно е масштабним багатогранним дослщженням. Задачею, яку ми ставимо для виршення е формування системи щлсй ефективного управлшня розвитком промислового пщприемства у довгостроковш перспектив!.

Як i багато шших понять, ефектившеть управлшня розвитком припускае множиннють свого чисельного представления. Причому множиннють ця не альтернативна (той чи шший показник), а взаемодоповнююча (система показниюв). Тому ni л ком коректно говорити про ефектившеть управлшня розвитком промислового пщприемства у вузькому й широкому 3Micri цього поняття. Уточнения авторського пщходу до сфсктивносп управлшня розвитком, дозволить на нашу думку сформувати систему цщей управлшня таким розвитком [4].

Ид ефектившстю управлшня розвитком у вузькому ceHci (бщып традицшна штерпретащя) можна розумпп один показник, що характеризуе ефектившеть виробничого процесу в 4aci i з погляду його ochobhoï мети у вид1 сп1вв1дношення продукцн, прпзначено!' для реал1зацй' за межами цього виробничого процесу, i одного чи декщькох основних pecypciß.

Тут пщ продукц1ею маеться на уваз1 пщеумований, Î3 деяким виправленням на я клеть. Ha6ip TOBapiß i послуг. У такому показнику не вщбиваються умови, що супроводжують виробничий процес.

Основна задача, яку необхщно виршувати при визначенш ефективност1 управл1ння

* ДонУЕП, ст.викладач

розвитком у вузькому з\псп слова, — виб1р ознаки, що якнайкраще характеризуе представления про ефектившсть у цшому з погляду основно! задачи що стопъ перед пщприемством чи шшою виробничою одиницею.

В \iipy розширення кола задач, що стоять перед пщприемством, все важче описувати ефектившсть управлшня за допомогою одного показника. У цьому випадку зручшше перейти до системи показниюв, тобто трактувати ефектившсть управлшня розвитком у широкому значенш слова.

Розрахунок сфсктивносп управлшня розвитком рекомендуеться здшснювати в наступит послщовносп: по-перше, видшяеться ряд ознак, що якнайкраще пред став ляють поняття сфсктивносп (задача простппе, шж видшення одше! ознаки); по-друге, або пропонуеться процедура зведення ряду показниюв до одного з метою однозначно! оцшки сформовано! ситуацп (додаткова задача), або допускаеться, що остаточне господарське ршення приймаеться при наявносп декшькох (цшком можливо, суперечливих) кшьюсних оцшок, тобто залучаються на допомогу у кшцсвому рахунку таю «шструменти», як штуУщя. досвщ 1 тлн. В казан 1 вище, под1бного роду «шструменти» обов'язково присутш на одному з еташв побудови бшып-менш складних систем статистичних показниюв.

Для зведення ряду показниюв до одного доцшьно використовувати прикладний метод Фслпчха-Ригтса [5], застосувавши його до цшей визначення ефективносп управлшня розвитком промислових пщприемств.

В основу даного шдходу покладено практично очевидне припущення, що кожна господарська ланка (наприклад, пщприемство) для усшшного управлшня в довгостроковш перспектив!, в ц!лому повинно контролювати ряд параметр!в. При цьому в принцип! припустиме загальне полшшення ситуацп при попршенш деяких з цих параметр!в, але для оц!нки ситуацп у цшому необхщне одержання сумарного, шдсумкового !ндексу шляхом зважування окремих показниюв за допомогою експертних оцшок. Дана процедура може бути реал!зована у вид! матриц! ц!лей ефективного управлшня розвитком промислових пщприемств яка представлена на рисунку.

I! побудова, з урахуванням системи цшей ефективного управлшня, довгостроковим розвитком можна пред став ити в такий спошб.

Крок I. Видшяються параметри, що у найбшыпому ступеш визначають стан господарсько! ланки — виробнич! критерн. Для кожного критер!ю вибираеться показник, що якнайкраще характеризуе даний параметр.

Крок 2. Один раз досягнутий за кожним критер!ем результат приймаеться за вихщний р!вень ! передбачаеться, що по 10-бальнш шкал! цьому результату вщповщають 3 бали.

Крок 3. Визначаеться граничний результат, що може бути досягнутий по даному параметр!,! йому надаються 10 батв.

Крок 4. через те, що допускаеться можливють попршення ситуацп за окремими критер!ями, то додаються !хш значения, яким може бути приписано 0 бал!в.

Крок 5.Проставляються виробнич! критерн, яким вщповщають бали 1—2, 4—9.

В результат! кроюв 2-5 фшсуеться шкала можливих представлень господарсько! ланки по кожному з обраних критерпв.

Крок 6. Кожному з прийнятих виробничих критерпв експертним шляхом надаеться вага значимосп, у сум! р!вно 100. Гктм:

1) визначаеться ряд А — фактичш значения дослщжуваного перюду;

2) з'ясовуеться, скшьки бал ¡в вщповщають кожному даному значению по шкал! досягнутих результата,! щ бали формують ряд В.

Крок 7. Перемножування ряду В на вагу дае ряд 3, сума значень формуе шдекс, у даному випадку р1вний 400, що ! пор!внюеться з попередшм пер ¡одом або значениям, що покладено як еталонне на даний перюд.

Очевидно, що остаточний результат багато в чому залежить вщ обрано! ваги ! вщ ранжирування результата, що досягаються. Але не треба думати, що юнуе будь-яка система кшьюсного опису, вшьна вщ суб'ективних (експертних) оцшок. Якщо щ оцшки задан! не ззовш, а самими учасниками виробничого процесу, яким необхщна реалютична картина свого положения, то теля ряду ¡тсрацш ця оц1нка буде мати необхщний ступ1нь над1йност1.

Тобто, ефектившсть управлшня розвитком промислового пщприемства пропонуеться

s

I

s

G »

hd

M

»

О

5

о «

ON

hd

M

»

m

5

о «

Ui

£

о

s.

8

о «

u>

hd

M

»

>

3

о

43

о я

gl s

К CD

S. Я

js

и

О

sc

ю о

о

ON

о

Ui ю

н^ О ю

ю о ON

U) о u>

Ui

ю о Ui

to о о

00 ON сл ■t* U) Ui Is) О

ю о н^ 00 н^ ON Ы н^ О 00 ON to о

ю н^ н^ н^ н^

о 00 ON L/I U) to н^ О

Ui Ui Ui Ui ON ON ON 00

о U> ON to Ui 00 н^ о

о о О о о О о О о о о

ю --J ON Ui и> to

о о о о о о о о о

ю L/I U) Ui U> о

розглядати з наступних тонок зору. По-перше, вона повинна розглядаеться як ступшь сфсктивносп виконання деяких конкретних операцш, ршення локальних задач. При такому шдход1 необхщна погоджешсть ц i л с й кожного шдроздшу Í3 загальними стратепчними задачами, що постають перед шдприемством. Незважаючи на деяку вузьюсть з теоретично! точки зору, такий пщхщ на практищ дозволяе прив'язати оргашзащю пращ й систему мотивацп конкретно! групи пращвниюв до вщчутних результате, що може бути представлено низкою наступних еташв.

На першому стагп особлива увага придщяеться випуску продукцн, заради якого дане пщприемство ¡снуе, здшснюеться р с в ¡з i я виробничих операцш. використовуваних ¡нструмсьтв i pecypcÍB, застосовуваних вим1рювальних процедур; анал1зуються взаемодн mí>k виробниками й споживачами.

Основна задача на другому стагп - забезпечити вщповщшсть цщей окремих груп Í3 загальними стратспчними установками розвитку пщприемства й запитами споживач1в. Тут необхщно перюдично оцшювати призначення даного пщроздщу i можлив1 шляхи пщвищення ефективносп д!яльностг На останшх трьох етапах увага концентруеться на створенш необхщних техн1чних, оргашзацшних i сощально-психолопчних умов, здатних пщвищити ефектившсть управлшня розвитком пщприемства, за певною системою шлей.

Даний пщхщ вщр1зняеться вщ використовуваних ран1ше наступним: як основна мета виступае довгостроковий ефективний розвиток промислового пщприемства; ор1ентащею на пост i й не пщвищення сфсктивносп функцюнування кожно! ланки, групи, пщрозд1лу, що виступають единим комплексом, який забезпечуе розвиток; припускае не одноразове ршення проблем вщносно «вузьких viicnb» у робот! пщприемства, а пост1йну концентращю зусиль на розвиток на ochobí пщвищення ефективност1 у bcíx ланках системи управлшня в комплекс! з виробничим процесом.

Особливий штерес до оцшки ефективност! управл!ння розвитком визначений tício роллю, що в!д!грае дана система в якосп основно! рушшно! сили науково-техн!чного прогресу, що е виршальною ланкою в сучасних умовах конкурентно! боротьби. Таким чином, бщып високий pißCHb ефективност! розвитку промислового п!дприемства визначаеться насамперед тим, насклльки ефективно зважуються управл!нськ! задач!, та приймаються управл!нськ! р!шення, щодо формування системи цщей ефективного розвитку.

Висновки

1 .Представлено авторське визначення поняття „ефективного управлшня розвитком", наведен! найбщып вагом! складов! системи чинниклв. застосування яких на практиц! забезпечить ефективне управлшня промисловим шдприемством в довгостроковш перспектив!.

2.Використання прикладного метода Фелшса-Риггса, до формування системи ц!лей ефективного управлшня розвитком промислових пщприемств, дозволить поеднати цЫ окремих пщрозд!л!в Í3 загальними ц!лями пщприемства.

3.Для надання оперативно! оцшки ефективност! функцюнування промислового пщприемства в умовах ринкового середовища, запропоновано матрицю цщей ефективного управлшня розвитком промислових пщприемств, наведено мехашзм !! практичного використання.

IlepeniK посиланъ

\.Берсуцкий Я.Г. Стратегическое управление: модели и методы: Учебное пособие / Я.Г. Берсуцкий, H.H. Лепа - Донецк: ДИЭХП, 2001. -141 с.

2.Козаченко A.B. Механизм стратегического управления крупными производственно -финансовыми системами промышленности / A.B. Козаченко- Донецк: ИЭП НАНУД998. -348 с. Ъ.Кузъменко Л.М. Предприятия в регионе - особенности управления и функционирования // Экономические проблемы и перспективы стабилизации. 36. наук. пр. ИБП НАНУ/ Л.М. Кузъменко - Донецк : ИЭП НАНУ. - 2001. - С. 237-243.

4.Солоха Д.В. Розвиток промислових пщприемств Донецького регюну i оцшка ефективност! !х функцюнування / Д. В.Солоха // Вюник Украшського державного ушверситету водного господарства та природокористування. Р1вне, 2003. - № 1 (20 ). - С. 318 -324.

5.RiggsJ. Productivity by objectives. I J. Riggs, G. Felix- Prentice Hall, 1983.

Стаття надшшла 15.02.2005