CC BY
13
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2003р. Вип.№13
ЕКОНОМ1ЧН1 НАУКИ
УДК 334.012.42.001.76
Шелегеда Б.Г.1, СолохаД.В.
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ УКРА1НИ
Розглянуто дуже актуальну проблему - вилир ефектывност1 управлшня розвитком промысловых тдпрыемств Украшы у сучасных умовах госпо-дарювання. Запропоновано новый тдх1д оцшкы ефектывност1 функ-щонування та розвитку об'ект1в господарювання великих сощалъно-економ1чных сыстем.
Ефектившсть управлшня розвитком промислових шдприемств у нацюнальному масштаб! { на ршш окремих шдприемств припускае та потребуе внесения значних змш у форми 1 методи управлшня. Пщприемствам необхщно перебудовувати с во! системи управлшня, видшяючи цю проблему як основну мету ефективносп розвитку. Вимфювана сшввщношенням результату 1 витрат, ефектившсть управлшня розвитком тим вище, чим бшыпе обумовлений управлшськими впливами р1ст уах складових вартосп ф у н к ц 1 о н у в а н н я над ростом витрат. Перехщ до нових форм 1 метод ¡в управлшня, оркнтованого на ефективний розвиток пов'язаний з розробкою 1 впровадженням у широких масштабах програм розвитку, й обумовлюе постанову дослщжувано! проблеми.
Ш програми можуть бути рпномаштнпмп, концентруючи увагу або на техшчних аспектах виробничого процесу, або на сощальних важелях, або упор робиться на матер 1 ал ьне стимулювання. Загальним елементом у вах цих програмах е процедура вимфу ефективносп розвитку - р!вня, динампш, взаемозв'язку з фшансовими показниками - як необхщна умова для контролю за реашзащею цшеспрямованих управлшських дш, що сьогодш можна вщнести до першочергових запитань яьа потребують впршення.
Розробка програм розвитку, на в ¡дм ¡ну вщ програм, спрямованих на полшшення поточних фшансових показншав, швестицшних програм досить новий напрямок не тшьки в практиш вгтчизняного промислового виробництва, але й у закордоннш практиш, саме це й обумовлюе необхщшсть виршення питань даного контексту [5].
При ощнщ оптимальное^ досягнутого ршня розвитку повинне бути в им ¡ре но збшыпенням витрат, що викликане концентрацию зусиль процеав розвитку, з еконеппею [ корисним ефектом, що одержуе як саме пщприемство (його власники 1 прашвники), так те зовншше середовище, у якому воно функцюнуе. Тому визначення сукупноТ ефективносп розвитку промислового шдприемства (Тх комплекса) виходить за рамки галузевих результатов д!яльносп 1 включае таю складов! як сощальний 1 еколопчний ефект. Ефектившсть розвитку промислових шдприемств, викликаючи пщвищення ршня розвитку ¡ншпх сфер господарсько! д!яльносп 1 полшшуючи сошальш й еколопчш аспекта зовшшнього середовища, позначаеться
1 ДУЕГП, д-р економ, наук, проф
2 ДУЕГП, викладач
на ефективност! й в шших секторах економжи [ приводить до пщвищення ршня життя населения в цшому, що е дуже актуальним у сучасних умовах господарювання великих сощально-еконолачних систем [4].
Вщсутнють метод ¡в оптимгзацп управлжня розвитком вимагае насамперед вибору й обГрунтування критерив оптимальное^ розвитку 1 його ефективносп. Критеркм ефективносп розвитку може стати ефектившеть еконо\пки в цшому [2]. Цей критерш, що об'еднуе досягнення результату, заданого функшею нашональноТ еконо\пки, у найбшьшш \ripi вщповщае головно! мети розвитку кожного суспшьства - стабшьне 1 стшке збшьшення добробуту всього населения в гармони з навколишшм природним середовищем. Однак, для практичного застосування приходиться використовувати ¡нал, що побито вщбивають головну мету, у вид! н е ф о р м ал ¡з о в а н о I функцп, що найшло вщображення у багатьох наукових дослщженнях вгтчизняних та закордонних економютав дослщниьав [2].
Тому головну мету даного дослщження можна видшити як кшььасну оцшку ефективносп розвитку промислових пщприемств, також необхщно ви\прювати \iipy ефекту 1 витрат, зв'язаних з одержанням цього ефекту.
Глобальним критеркм ефективносп управлшня промислов1стю е стшкий розвиток нац1онально! еконохпки в довгостроковш перспектив! при веш повнетп виконання нац1ональною економжою своТх функц1й.
3 глобального критерш ефективносп формуються локальш критерп. Вони повинн1 враховувати специф1ку вщповщного р1вня управл1ння, на якому вимфяеться ефектившеть, 1 бути пщлеглим головному критерш. Основш елементи, що формують ефектившеть управл1ння розвитком промислових пщприемств, можна представити у вид! схеми (рис!).
У практичних пращвниьав представления про те, що таке ефектившеть розвитку (коли справа стосуеться вим!рювально1 формули), досить вщмшне вщ того, котре формулюють у свои роботах теоретики [1,2,3]. Поряд ¡з загальноприйнятими приватними ! багатофакторними показниками ефективносп, такими, як вщношення приросту р!чного обсягу продукци до капиальних вкладень, вщношення приросту прибутку до кап ¡тал ьн их вкладень, вщношення маси прибутку до вартосп середньор!чних виробничих фонд!в ! т.п., до показниьав ефективност! практичш прац!вники вщносять таю, показники, як вщеоток вщвантажень продукци вчасно, норму прибутку, питому вагу контрольованого ринку в поточному перюд! ! величезну кшыасть ¡нших показниьав, що варшють вщ техн!чних норм до фшансових. Отже, очевидним е висновок, що на промислових пщприемствах Украши недостатньо уваги придшяють необхщност! правильного застосування показниьав ефективност! виробництва ! тшьки ¡нтуТтивно оцшюють ефектившеть зм!н, що вщбуваються, та спрямованих на розвиток пщприемств. Використання простих, хоча ! недосконалих м!р з практично! точки зору переважшше, н1ж складних з точки зору теори. Тому кер!вники вибирають не «правильш» показники, а п, котр! !'м зручш для контролю за рухом до свое!" головно!" мети - збшьшенню прибутьав.
Незважаючи на р!зке збшьшення уваги до вим!ру ефективност! управл!ння як одного з елементш розроблювальних програм розвитку, промислове пщприемство в умовах ринку в перьпу чергу прагне до шдвищення норми прибутку. Кер!вники приймають р1шення тшьки на пщетав! ¡нформацп, що пов'язана з прибутком. Але в умовах шфляци прибуток не е над!йним ор!ентиром стшкост! ф!рми в довгостроков!й перспектив!. Продуктивн! чинники дозволяють анал!зувати стан справ з виправленням на шфляцш. Задача полягае в тш, щоб прив'язати ефектившеть розвитку до прибутку. Звщси випливае, що ор!ентац!я на р!ст не е принципово новою формою управлшня виробництвом, а, скорше, вщбивае зеув акцентов з оц!нки поточного стану ф!рми (яке в перьпу чергу описуеться показником прибутку) на оцшку стану в перспектив!, що характеризуеться технолопчним ! оргашзацшним станом ф!рми стосовно конкурентов, а кшььасно виражаеться показниками ефективност!! продуктивност! прац!. В м!ру посилення конкуренци не тшьки норма прибутку сьогодш, але можливють вижити завтра —
Ефектившеть управ, шшя розвитком промислових пмшнкмети
Рис. 1. Схема елемент1в, що формують ефектившеть развитку промислових пщприемств.
така ж першорядна задача компани. Пцдариемства, що домагаеться високих фшансових результат!в за рахунок удало сформовано! кон'юнктури на ринку, не мае райдужних перспектив, якщо воно не зум!е реально (тобто теля дефляцп витрат ! результату) шдвищити ефектившсть ! продуктившсть прац!.
Таким чином, традицшну версго ефективност! нами пропонуеться модифжувати в ефектившсть розвитку промислового шдприемства як узагальнену категор!ю днхльност! пцдариемства (рис. 2).
Основною задачею продуктивного вим!ру на р!вш шдприемства стае видшення серед фактор!в, що впливають на зм!ну прибутку, контрольованих з боку ф!рми ! неконтрольованих. якл вона може тшьки враховувати у свош д!яльносп, тобто розкладання финансового результату дшльносп ф1рми на дв! складов!, одна з яких залежить в!д внутршиёх оргашзацшно-технолопчних зусиль,, визначаючи фактори, що впливають на загатьну ефектившсть для наступно! розробки програм розвитку; друга — в!д конкретних ринкових зусиль, цш на продукщю ! на сировину, матер!али, енерпю й !нш! компонента витрат. При цьому, звичайно.
НкЧСТЬ
резл.м.тагив-
Н1СТЬ
1И ННШ. К'ПНЯ
мпшмпншЛи
КХ И.КЧС 11»
Рис. 2 - Ефектившсть управлшня розвитком як узагальнююча катего|э1я пщсумково!
д!яльносп пщприемства. не слщ упускати з виду, що ефектившсть ! стшисть на ринку — величини, досить т1сно зв'язаш: п!дприемство, що мае середню ефектившсть, а не бшьшу, шж в шших, знаходиться в поспйшй залежносп в!д ринку, ефективне управл!ння розвитком знижуе цю залежнють, та сприяе ефективному та стабшьному росту та функцюнуванню, без чого неможливо функцюнування п!дприемств у сучасних принципово нових умовах господарювання.
Висновки
1. Наведено принципову схему головних критерпв що формують ефектившсть управл!ння розвитком промислових пцдариемств у довгостроковш перспектив!, як! витжають з сучасних пщход!в та метод!в вим!ру як ефективност! розвитку так й ефективносп функц!онування.
2. ОбГрунтовано двумюысть оцши! розвитку ефективносп функцюнування промислових пщприемств, як узагальнюючо!" категори пщсумково! д!яльност! соц!ально-економ!чних систем, що може бути додали розглянуто та обгрунтовано новими дослщженнями.
Пере.пк посилань
1. Амоша 0.1. Взаемод!я держави ! рег!он!в в стратепчному плануванн! ефективного розвитку виробництва / 0.1. Амоша II Схщ. - 1999. - №4. - С. 3-6.
2. Економ!ка Украши п!цсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. Гейця В. М. -Харив: Форт, 2000. - 432 с.
3. Репональн! проблеми науково-техшчного розвитку Украши,- Кшв: Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАНУ, 1998. - 188с.
/
Солоха Д. В. Велиьа сощально-економ1чш системи як шлях до сталого розвитку Украши / Д.В. Солоха II Схщ. - 2001. - №4(41). - С. 23-26.
Шелегеда Б.Г. Концепци еконо\пчного розвитку: теор1я, м1жнародний досвщ, перспективи / Б.Г.Шелегеда,Д.В.Солоха II Прометей. - Донецк. - 2002. - №2(8). - С. 147-152.
Стаття надшшла 17.03.2003
