CC BY
15
УДК 339.13 Доц. С. Т. Дуда, канд. екон. наук;
студ. О.Г. Стецько - Львiвська КА
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СОЦIАЛЬНОÏ ТА EKOHOMI4HOÏ ЕФЕКТИВНОСТ1 ТОРГОВЕЛЬНИХ
П1ДПРИСМСТВ
Дослiдження присвячено однш з важливих проблем функщонування MÏKpopÏB-ня, як одного з головних складниюв сталого розвитку у сучасних умовах господарю-вання. Розглядаються особливостi взаемодп сощально'1' й економiчноï ефективностi та методика ïx ощнки i аналiзу.
Doc. S.T. Duda; stud. O.G. Stetsko - Commercial Academy of L'viv
Methodological Methods of Approach to the Study of Social and Economic
Effectiveness of Trade Enterprises
The investigation is devoted to one of the main problems of the function microlevel as one of the important components of steady development in modern conditions of management. Special features of cooperation of social and economic effectiveness and the methods of valuation and analysis are examined in the article.
Глибокою суспiльно-економiчною кризою супроводжуеться форму-вання ринкових вщносин в Украш, що викликала катастрофiчне гальмуван-ня суспiльного розвитку. Комплекс проблем, пов'язаних з ринковим рефор-муванням, збшьшуеться наявнiстю кризових явищ: iнфляцiя, безробiття, зни-ження життевого рiвня населення. Негативнi процеси в економщ посилю-ються у зв'язку з вщсутшстю вiдповiдноï правовоï основи господарсь^' дь яльностi пiдприемств рiзноï форми власностi, дiючоï податковоï i кредитноï систем, регулюючого i стимулюючого впливу з боку держави.
Поняття "ефектившсть" у даний час часто трапляеться у науковш лгте-ратур^ перiодичнiй пресi, у доповiдяx економю^в, юристiв, полiтичниx лще-рiв, шдприемщв. Здебiльшого ефективною вважаеться дiяльнiсть суб'екта господарювання, якщо ним досягаються намiченi результати або головна мета. Але щ результати не завжди однозначш.
У закордоннiй науковiй лiтературi економiчне поняття ефективностi тiсно пов'язано з альтернативним вибором. При цьому ефектившсть, здебшь-шого, розглядаеться як вщношення того, що пiдприемство дшсно робить (ре-алiзуе), до того, що воно могло б зробити (реалiзувати) при юнуючих ресурсах, знаннях i спроможностях [3, c. 27].
Важливим моментом дослщження економiчноï i соцiальноï ефектив-ностi дiяльностi торгових пiдприемств е проблема ïx оцiнки. Ця проблема дискусiйна, яка змiнюеться пiд впливом економiчниx умов господарювання, що зумовлюе необхщшсть змши пiдxодiв i системи показникiв для ïx оцiнки.
Економiчна ефективнiсть у процесi господарськоï дiяльностi на будь-якому пiдприемствi здiйснюеться при певнш взаемодiï трьох визначальних ïï чинниюв:
• персоналу (робочо1 сили);
• засоб1в та предмет1в пращ;
• об1гових кошт1в.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Використовуючи наявш засоби виробництва, персонал виконуе фун-кци i здiйснюе господарську дiяльнiсть. Це означае, що, з одного боку, мають мiсце витрати живо! й уречевлено! працi, а, з шшого, е результати дiяльностi. Останш залежать вiд масштабiв застосування засобiв виробництва, кадрового потенцiалу та рiвня !х використання [5, с.183].
Ринковi вiдносини представляють собою головну форму зв'язку мiж товаровиробниками i покупцями, тобто мехашзм узгодженостi !х дш. У про-цесi цих вщносин виявляеться ефективнiсть усiх сфер економжи, кожного пiдприемства зокрема.
Важливою ланкою ринкового мехашзму е конкуренцiя. Конкуренщя мiж виробниками представляе собою тип взаемовщносин з приводу встанов-лення щн i обсягiв виробництва. У втизнянш економiцi конкуренцiя тiльки зароджуеться. Розроблення конкурентно! стратеги дасть можливють шд-приемствам пiдвищити ефективнiсть господарсько! дiяльностi й вийти у ви-робництвi товарiв i в оргашзаци торгiвлi на свiтовий рiвень.
Для усшху та меншо! уразливостi з боку мшливого зовнiшнього сере-довища, для виживання в умовах конкуренци та досягнення цiлей за сучас-них умов недостатньо, щоб шдприемство володiло певним потенцiалом. Для реалiзацi! цього потенцiалу воно повинно мати внутршню ефективнiсть i, на-самперед, це стосуеться системи управлшня.
В умовах зростання конкуренци ситуащя на ринку товарiв народного споживання змшилась i тепер успiх та конкурентоспроможшсть торговельно-го пiдприемства прямо залежить вiд рiвня ефективностi системи управлшня.
Для виршення цих питань кожне шдприемство вирiшуе це питання з багатьох напрямiв, а саме: визначення номенклатури випуску i реалiзацi! про-дукцi!; якi технологi! використовувати для виробництва i реалiзацi! товарiв; яка структура ресуршв необхiдна i як розподшити трудовi, матерiальнi та фь нансовi ресурси; яких показникiв повинно досягнути шдприемство за вщпо-вщний перiод, особливо з якостi та техшчних характеристик товарiв, ефек-тивност виробництва i збуту. Для визначення ефективност господарювання важливим е прийняття правильних стратепчних напрямiв. Вони повинш виз-начатися кiнцевою метою дiяльностi, яку окреслило перед собою шдприемство. Основне мюце вiдводиться отриманню прибутку вiд господарсько! дiяльностi, забезпеченню цього зростання на майбутне. Це прагнення е рушшною силою ринково! економiки. Досягнення мети повинно бути прора-ховане а ршення вiдповiдних завдань у найближчий час i на вiддалену перспективу - передбачеш. Потрiбно також враховувати, що досягнення мети дь яльност можливе при наявностi коштiв [2, с. 366].
Зростання сощально! ефективност е кiнцевою метою загально! вироб-ничо-господарсько! i комерцiйно! дiяльностi шдприемств. Саме рiвень еконо-мiчно! рентабельност функцiонування пiдприемств е матерiальною i фшан-совою базою розв'язання будь-яких сощальних проблем. З урахуванням ще! важливо! обставини треба оцiнити сощальну ефективнiсть пiдприемства. Об'ективна оцiнка сощально! ефективност зараз стикаеться зi значними труднощами, пов'язаними з вiдсутнiстю наукового обгрунтування i загально
визначено! методики встановлення 11 рiвня. Такий стан зумовлений не тшьки браком уваги вщповщних галузей науки до розв'язання ще! актуально! проб-леми, але й надзвичайною складнiстю самих сощальних процесiв [1, с.165].
Для об'ективно! оцiнки сощально! ефективностi потрiбно: по-перше, виходити з того, що сощальна ефективнiсть повинна визначатися на двох рiв-нях: локальному (тобто на тому чи шшому шдприемсга щодо ступеня задо-волення певно! сукупностi соцiальних потреб сво1х пращвниюв), мунщипаль-ному i загальнодержавному (тобто стушнь соцiального захисту людей i рiвня задоволення соцiальних потреб рiзних верств населення з боку мюцевих ор-ганiв та держави в щлому). По-друге, важливим е визначення абсолютних масштабiв i вiдносного рiвня задоволення рiзноманiтних соцiальних потреб пращвниюв того чи шшого пiдприемства за рахунок власних матерiальних i фшансових коштiв.
Важливим моментом дослiдження економiчноl i сощально! ефектив-ностi дiяльностi торгових пiдприемств е проблема 1х оцiнки. Ця проблема дискусiйна, як у силу багатогранност самого цього поняття, так i у силу ди-намiчностi ефективностi, яка змшюеться пiд впливом економiчних умов господарювання, що зумовлюе необхiднiсть змши пiдходiв i системи показникiв для 11 оцiнки [4, с.258].
Ми вважаемо, що дiяльнiсть торговельного або промислового тд-приемства, що одержало у перюд, що дослiджуеться, прибуток, не може вва-жатися ефективною у випадках якщо: по-перше, отриманий прибуток не вщ-повiдае реальним можливостям пiдприемства, тобто, у результат неякiсного використання засобiв i ресурЫв отримано набагато менший результат, шж мiг би бути. По-друге, шдприемство нерацiонально розподiляе свiй прибуток. Отриманий прибуток може бути витрачено винятково на потреби споживан-ня, у результат пiдприемство буде позбавлено основного джерела поповнен-ня власних засобiв, необхiдних йому для подальшого розвитку. По-трете, при здiйсненнi господарсько! дiяльностi здебiльшого пiдприемство не враховуе вплив економiчного середовища. Вiдомо, що високий прибуток досягаеться при високому рiвнi ризику, що може викликати загрозу банкрутства в нас-тупному перюдь Оцiнка ефективностi дiяльностi пiдприемства повинна бути аналiзом результату у тюному взаемозв'язку з оцiнкою фiнансового положен-ня, рентабельностi, дшово! активностi i ризику у процесi реалiзацil стратеги.
1снуе декiлька пiдходiв до аналiзу ефективностi дiяльностi тд-приемств. Перший - витратний шдхщ. Вiн заснований на розрахунку показ-никiв ефективност^ котрi подають вiдношення результату до розмiру сукуп-но! живо! i матерiалiзованоl працi, що використовувалася у визначений про-мiжок часу. У виробничш, а iнодi в невиробничш сферi, аналiз ефективностi здiйснюеться на основi ресурсного пiдходу, який базуеться на розрахунку вщношення результатiв, отриманих за визначений перiод, до витрат ресурсiв, необхiдних для 1хнього досягнення [6, с.34].
Ресурсний i витратний шдходи мають велику значимiсть в економiч-нiй теорп. Позицiя 1х самостiйного використання у системi аналiзу ефектив-ностi дiяльностi пiдприемства одержала велике значення у практищ й певною
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
мiрою приймаеться нами. Водночас, динамжа економiчних вщносин i змiна методiв господарювання дають шдстави для перегляду пiдходiв до оцшки ефективностi. Необхiдний якiсно новий шдхщ. На наш погляд, таким повинен стати фшансовий шдхщ, пiд яким, у самому загальному видi, розумiеться оцiнка ефективностi на основi вивчення якостi використання фшансових за-собiв i ресурсiв шдприемства i !хнього впливу на результатившсть дiяльностi.
Необхiднiсть фiнансового пiдходу обумовлена такими причинами. По-перше, вiдомо, що бшьшють пiдприемств рiзних форм власност перехо-дять вiд економiчного планування до розроблення стратеги господарювання, для чого необхщний достатньо великий обсяг достовiрно! i рiзнобiчно! ш-формаци про дiяльнiсть пiдприемства. Стратегiчною метою дiяльностi шд-приемства, здебiльшого, е прибуток. Вш може досягатися тшьки за умови ефективно! дiяльностi. Тому основою розроблення стратеги повинний бути аналiз ефективность Аналiз ефективностi заснований на витратному i ресурсному шдходах, констатуе тiльки факт ефективного або неефективного ве-дення господарсько! дiяльностi, дае базу для порiвняння результативностi на галузевому рiвнi. Водночас, вш не враховуе можливостей шдприемства i тен-денцiй його розвитку. А отже, не може бути яюсною основою для розроблення стратепчних плашв.
По-друге, про необхщшсть нового шдходу свiдчать i тенденци у при-бутковостi торговельних та промислових тдприемств рiзних форм власносл. Так, аналiз особливостей функцiонування торгiвлi показуе, що сучасний стан !! розвитку характеризуеться збитковiстю бiльшостi тдприемств. Тому тд-ходи, заснованi на стввщношент результатiв i витрат неможливо застосува-ти на практицi для аналiзу ефективностi через вiдсутнiсть результату. Бага-тограннiсть же фiнансового шдходу дае змогу не тшьки оцшити ефектив-нiсть господарсько! дiяльностi, але i встановити причини та особливост еко-номiчного стану пiдприемства.
Аналiз ефективностi, заснований на фiнансовому тдхода, може бути зовнiшнiм i внутршшм. Зовнiшнiй аналiз ефективностi проводиться за межами дослщжуваного пiдприемства, його особливою рисою е публiчнiсть результата аналiзу. Внутрiшнiй - здшснюеться економiчними службами тд-приемства i дае можливiсть поглибленого вивчення господарсько! дiяльностi.
Пiд методом аналiзу ефективност^ iз погляду фiнансового аспекту, розумiеться використання системи показникiв комплексного дослщження економiки пiдприемства з метою виявлення досягнутого рiвня фiнансового розвитку, ступеня рацюнального використання господарських засобiв, визначення резервiв i можливостей полшшення всiх параметрiв господарсько! дь яльност пiдприемства.
Аналiз ефективностi на основi фiнансового пiдходу складаеться з трьох взаемозалежних блокiв: аналiзу фiнансового стану, оцшки ефективнос-тi основно! дiяльностi, монiторингу фiнансових ризикiв i перспектив шдприемства (рис. 1).
Аналiз фшансового стану пiдприемства повинен засновуватися на системi економiчних показникiв, що дають змогу виявити стушнь фшансово!
стшкосп, лiквiдностi, платоспроможностi шдприемства, тенденци в його o6i-говост i рентабельность
Рис. 1. Блоки аналiзу ефективностi на ocHoei фтансового мдходу
Необхщно враховувати той факт, що залежно вщ специфiки аналiзова-но! галузi господарського комплексу, спектр ризикiв змшюеться. На основi зiставлення оцiнок перспективного ступеня впливу внутршшх i зовтшшх ризикiв визначаються масштаби кризового стану шдприемства i прiоритетнi напрямки його стратепчного розвитку.
Використання методики ощнки ефективностi, засновано! на фшансо-вому тдход^ дасть змогу шдприемствам рiзних форм власностi сформувати достатню шформацшну базу для стратегiчного та тактичного планування, зо-рieнтуe його на ефективну та рентабельну дiяльнiсть.
Лггература
1. Дубров1ше А.В. Пщвищення ефективносп процесу прийняття групових р1шень// Актуальт питання економши. - 2004, № 8. - С. 164-170.
2. Марцин В.С. Економша торпвлк Пщручник. - К.: Знания, 2006. - 402 с.
2. Мешталь Ш. Экономика для менеджеров: десять важных инструментов для руководителей. Пер. с англ.: Дело, 1996. - 416 с.
3. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Пщприемництво: стратегия, оргашзащя, ефектив-тсть: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1998.
4. Семикша М.В. 1ндикатори економ1чно'1 i сощально! ефективносп мотиваци правд// Актуальш питання економiки. - 2004, № 10. - С. 181-194.
5. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 176 с.
УДК 634.0.61 Асист. Л.1. Дяченко - НЛТУ Украти
МОДЕЛЮВАННЯ I ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦП
Розглянуто методолопчш та методичш засоби моделювання i прогнозування процесiв соцiально-економiчного розвитку регюшв та 1х рекреацшно! сфери. Запро-поновано пiдходи до розроблення цшсно! взаемопов'язано! системи засобiв, орieнто-ваних на комп'ютерну тдтримку розроблення програм соцiально-економiчного розвитку областi.
