CC BY
412
7. Нтфоров П. Режим прямого таргетування шфляци - концептуальна основа дискре-цшно1 монетарно'1 полiтики в сучаснiй Укршш/ Регiональна економiка. - 2002, № 4. -С. 44-50.
8. Думич Н. Проблеми подолання шфляци у крашах з перехщною економшою// Фшан-сова система Украши: Зб. наук. праць. - С. 272-280.
УДК 65.014.1 Доц. А.Г. Лизанець, канд. екон. наук;
магктрант С.В. Бисага - MyrnHiecbKuü технологiчний тститут
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРАЦ1 МЕНЕДЖЕР1В
Р1ЗНИХ Р1ВН1В
На матерiалах деревообробних тдприемств закарпатсько1 областi дослiджено наявнi тдходи до оцiнки ефективностi менеджменту, обгрунтовано необхiднiсть оцiнки Í3 врахуванням галузево'1 приналежностi пiдприeмства та рiвня iерархii, на якому знаходиться менеджер, визначено найбшьш доцiльнi показники економiчноi, оргашзащйно"1 та сощадьно"1 ефективностi менеджменту рiзних ieрархiчних рiвнiв.
Ключов1 слова: ефектившсть управлшсько1 працi, економiчна ефективнiсть, сощальна ефективнiсть, органiзацiйна ефективнiсть.
Assoc.prof. A.G. Lizanets; undergraduateM.V. Hlahola-
Mukachevo Technological Institute
The estimation of work efficiency of different hierarchy level managers
On materials of woodworking enterprises of the Transcarpathian region existent approaches to the estimation of management efficiency are investigated, the necessity of estimation due to branch belonging of enterprise and manager's level of hierarchy is grounded, the most expedient indexes of organizational, economic and social efficiency of management are represented.
Keywords: efficiency of management work, economic efficiency, social efficiency, organizational efficiency.
Вступ. Одшею з передумов усшшного виживання суб'екта господарю-вання у ринковому середовишд е постшна шдтримка та шдвищення ефектив-ност функцюнування власноi операцiйноi системи. Саме операцшна система визначае можливост тдприемства щодо створення конкурентоспроможного продукту, здатного привернути увагу споживача i в кшцевому шдсумку за-безпечити економiчну вигоду його виробнику. Продуктивне iснування опера-цiйноi системи е наслiдком дп множини факторiв, прiоритетним з яких, на нашу думку, виступае яюсний менеджмент. Саме менеджери рiзних рiвнiв визначають основнi напрямки розвитку, оргашзовують та контролюють всi процеси, як вiдбуваються як в межах операцшно1", так i соцiально-економiч-но' системи загалом. Тому органiзацiя рацiонального менеджменту, спро-можного своечасно реагувати на змши та удосконалювати параметри опера-цiйноi системи через вдале використання обмежених можливостей е актуальною проблемою, що потребуе вирiшення.
Постановка завдання. Питання оцшки та шдвищення ефективност менеджменту знаходиться у цен^ уваги широкого кола науковцiв та практи-кiв. На сьогоднi юнуе низка пiдходiв до визначення результативност управ-лiнськоi працi. Рiзнi автори визначають рiзнi критери, якi можуть виступати
юльюсними та яюсними вимiрниками виконано! управлшсько! працi i пропо-нують способи узгодження мiж цими показниками та загальним покращен-ням результатiв роботи шдприемства, функщонального або операцiйного шд-роздiлу. Деяю з них формують систему показниюв аналiзу ефективностi роботи окремого менеджера [2-4, 6], iншi ощнюють менеджмент через призму кiнцевих показниюв дiяльностi шдприемства [1, 5]. Так, Н.В. Осадча вважае необхiдною умовою якiсного виконання управлiнських функцiй наявшсть у менеджера визначеного управлiнського потенщалу, для оцiнки якого дощль-но використовувати показник сформованост якiсних характеристик та показ-ник рiвня вщповщносл вимогам посади [3, 4]. В.В. Близнюк також вважае, що система ощнки управлшсько! працi повинна базуватися на ощнщ квалiфi-каци самого пращвника [6]. На думку О.С. Мороза, ощнку ефективностi уп-равлшсько! працi доцiльно здiйснювати через показники, що характеризують процес делегування повноважень i базуються на даних про юльюсть викону-ваних та делегованих функцш та пiдфункцiй [2].
Ф.1. Хмiль вважае за доцiльне оцiнювати ефективнiсть менеджменту через загальнi показники ефективност оргашзацп та показники, що характеризують ефектившсть процесiв менеджменту [5]. О.в. Кузьмш та О.Г. Мельник розрiзняють економiчну, сощальну та органiзацiйну ефективнiсть менеджменту оргашзацп. Економiчна ефективнiсть вiдображае результати дiяль-ностi пiдприемства за конкретно! системи менеджменту; оргашзацшна ефектившсть характеризуе якiсть побудови системи управлшня органiзацiею; со-цiальна ефективнiсть вщображае вплив менеджменту на формування профе-сiйних характеристик працiвникiв оргашзацп [1].
Здебшьшого такi пiдходи трактуються як ушверсальш, тобто придатнi для ощнки ефективност менеджменту будь-яко! соцiально-економiчноl системи, в ролi яко! виступае шдприемство. Проте, соцiально-економiчнi системи в сучасних умовах дуже диференцшоваш: за розмiрами, обсягами та видами операцшно! дiяльностi, за територiальним розмiщенням тощо. На нашу думку, одним з важливих факторiв, який впливае на параметри та особливос-т менеджменту, а отже, i критерп оцiнювання його ефективностi, е його га-лузева специфiка, приналежшсть до певного виду дiяльностi, тобто особли-вiсть власне операцшно! системи. З огляду на це, актуальною проблемою е формування системи показниюв ощнювання ефективност менеджменту iз врахуванням галузево! приналежностi об'екта аналiзу.
Галузевий пiдхiд дасть змогу акцентувати увагу не лише на взаемо-зв'язку мiж досконалiстю системи менеджменту та показниками економiчноl ефективностi, а й розробляти обгрунтоваш практичнi рекомендацп щодо вдосконалення операцшно! системи з врахуванням виду дiяльностi, на якому спецiалiзуеться пiдприемство.
Метою статтi е визначення показниюв ощнки ефективност управ-лшсько! працi на деревообробних пiдприемствах iз врахуванням рiвня, на якому перебувае вщповщний менеджер.
Результати дослiдження. Люопромисловий комплекс е однiею з прь оритетних сфер дiяльностi, яка визначае умови переходу Закарпатсько! об-ласт до сталого економiчного розвитку. Найбшьшу частку у його структурi
займае деревообробна галузь. Незважаючи на високi потенцшш можливостi, у И функцiонуваннi спостер^аються значнi негативнi тенденцп, основним проявом яких е зменшення кiлькостi суб'еклв господарювання. Так, кiлькiсть пiдприемств даного виду дiяльностi зменшилася з 535 - у 2005 р. до 514 - у 2006 р. - тобто на 4 % за рш. Наслщком цього е зниження обсяпв реалiзацil продукцй, робiт i послуг деревообробних пiдприемств област (табл. 1).
Табл. 1. Динамика, обсягiв реалiзованоiпродукци (у вiдпускних щнах, тис. грн.)
Назва показниюв 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.
Промисловшть 1984027,0 2811141,7 3200307,2 4575282,2
Оброблення деревини 1 вироб-ництво вироб1в з деревини, кр1м мебл1в 235575,7 257948,8 271782,7 241832,1
Питома вага галуз1 у загальному обсяз1 реал1зовано! продукц1! 11,9 9,2 8,5 5,3
У % до попереднього року 100 77,3 92,4 62,4
У % до базисного року 100 77,8 71,4 44,5
Ситуащя ускладнюеться також зниженням показниюв рентабельност функцiонуючих пiдприемств (див. табл. 2). Як видно з табл. 2, у 2006 р. опе-рацшна дiяльнiсть деревообробних пiдприемств галузi виявилась збитковою (- 5,2 %).
абл. 2. Рентабельшсть операцШно'г дiяльностi деревообробних шдприемств, %
Т
Назва показниюв 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.
Промисловшть -1,3 0,2 4,6 1,9 2,5 3,5
Оброблення деревини 1 виробництво вироб1в з деревини, кр1м мебл1в 5,4 3,8 7,2 5,2 2,6 -5,2
Негативш тенденцп, що склалися на пiдприемствах цього виду дiяль-ностi протягом останнiх роюв, викликанi низьким рiвнем И державно! шд-тримки, вiдсутнiстю комплексно! програми розвитку, недолжами у матерь ально-техшчному забезпеченнi (застарiлiсть технiко-технологiчно! бази, значний рiвень фiзичного та морального зношення паркiв обладнання), низьким рiвнем фiнансування розвитку iнфраструктури галузi (зокрема, одшею з найважливiших проблем е вщсутшсть дорiг та пiд,!зних шляхiв до мiсць ви-рубування люу). Проте основним чинником впливу залишаеться недоскона-лiсть та низька ефектившсть менеджменту.
З метою об'ективно! оцшки та приведення системи менеджменту на деревообробних шдприемствах областi у вщповщшсть iз сучасними умовами господарювання вважаемо за доцшьне iнтегроване використання економiчно!, соцiально! та органiзацiйно! складових ефективносл, конкретизованих для рiзних рiвнiв менеджменту. У табл. 3 наведено орiентовний перелж показни-кiв, якi можуть бути використаш для оцiнки ефективносп управлiнсько! працi керiвникiв деревообробних шдприемств залежно вiд !х iерархiчного рiвня.
В органiзацiйних структурах деревообробних шдприемств спостерь гаеться прiоритетне вiдношення до виробничо! структури, в той час як раць оналiзацi! органiзацiйних структур управлшня придiляеться незначна увага.
Враховуючи особливостi функцюнування таких тдприемств, можна зробити висновок, що найбшьший обсяг робгт з досягнення ефективного функцюнування припадае на керiвникiв низового рiвня менеджменту, як безпосе-редньо вiдповiдають за виконання виробничих програм i таким чином впли-вають на основш результати операцiйноï системи.
Табл. 3. Показники оцтки ефективност'1 менеджменту pi3HuxpieHie iepapxiï
Складовi ефективностi Керiвники вищого рiвня Керiвники середнього рiвня Керiвники низового рiвня
Оргатзацшна ефективнiсть яшсть виконання уп-равлiнських функцiй; використання можли-востей операцiйноï системи (кшьшсть та яшсть укладених дого-ворiв, пошук нових ктентав та налаго-дження зв'язшв з ними); оптимальтсть системи управлiння; керованiсть тд-приемства; коефщент використання робочо-го часу; питома вага апарату управлшня у загальнш чисельностi персоналу, у фондi оплати працi, у собiвар-тостi продукци; коефщент якост уп-равлiнських функцiй; яшсть виконання управлiнських фун-кцiй, коефщент викорис-тання робочого часу, рiвень та динамiка квалiфiкацiï кадрiв, рiвень мехатзаци та автоматизаци уп-равлiнськоï працi, дiапазон управлшня, оперативтсть, яшсть та своечас-нiсть виконання уп-равлiнських ршень якiсть виконання уп-равлiнських та опера-цшних функцш рiвень механiзацiï та автоматизаци вироб-ничоï працi, рiвень виконання виробничих платв, рiвень та динамша квалiфiкацiï кадрiв, рiвень оргатзаци ро-бочих мiсць, дiапазон управлшня,
Соцiальна ефективнiсть показник плинност кадрiв, показник закрiплення кадрiв, показники якост трудового життя, рiвень кооперацiï' управлiнськоï' працi, стан трудовоï' дисциплiни, морально-психологiчний клiмат
Економiчна ефектившсть обсяги реалiзацiï про- дукцiï, прибуток, рентабельнiсть дiяль-ностi, дiевiсть операцiйноï системи (порiвняння плану i факту), продуктивнiсть (результати порiвняно з витратами), економiчнiсть апарату управлiння. трудомiсткiсть виконання управ-лшських функцiй, дiевiсть опера-цiйноï системи (по-рiвняння плану i факту), продуктивтсть (результати порiвняно з витратами). обсяги виробництва -товарна, валова, реаль зована та чиста про-дукцiя; рiвень виконання ви-робничоï програми; безвiдмовнiсть та ввд-новлюватсть опера-цiйноï системи, якiсть продукци, продуктивнiсть працi персоналу; вiдсоток браку.
Працю керiвникiв цього iерархiчного рiвня правомiрно оцiнити через показники роботи очолюваних ними виробничих шдроздшв: рiвень виконання планових завдань, яюсть, продуктивнiсть працi. Ц показники можуть вис-тупати як основш економiчнi показники ефективностi управлшня для даного
рiвня менеджменту. 1х можна також доповнити анаизом таких показникiв надiйностi: безвiдмовнiсть (неперервне збереження працездатност^, готов-нiсть (ефективне збереження працездатност^ та вiдновлюванiсть (здатшсть до швидкого усунення збо!в у робот^ операцiйно! системи. Також доцшьно здiйснювати аналiз у динамiцi коефщента, який характеризуе вiдношення темпiв зростання обсяпв виробництва та рiвня витрат на оплату пращ пращв-ниюв низового рiвня менеджменту.
Для ощнки дiяльностi керiвникiв вищого рiвня прюритетне значення мають показники органiзацiйно! ефективносл: оптимальнiсть системи управ-лiння (сшввщношення централiзацi! та децентралiзацi! управлiння), керова-нiсть пiдприемства (визначае органiзацiйну стшюсть та своечаснiсть переве-дення системи iз одного стану в шший). Важливу роль в оцiнцi керiвникiв ви-щих рiвнiв управлiння мають яюсш показники, наприклад рiвень вщповщ-ностi керiвника його посадi, коефщент якостi виконання управлiнських ро-бгг. Для здiйснення тако! оцiнки квашфжацшш вимоги до управлiнського персоналу повинш бути розробленi та затвердженi не лише у загальних рисах, а iз врахуванням специфiки дiяльностi пiдприемства.
Оцiнка керiвникiв функцiональних шдроздшв (середнього рiвня) мо-же враховувати показники рiвня квалiфiкацi! працiвникiв, рiвня оперативнос-тi виконання управлiнських ршень, дiапазону управлiння тощо.
Деякi показники ефективност е актуальними для вшх рiвнiв менеджменту (табл. 3). Так, частковими показниками, що характеризують сощ-альну ефективнiсть управлiння на вЫх рiвнях, можуть бути: показник плин-ностi та показник закршлення кадрiв, показник квалiфiкацi! кадрiв, яюсть трудового життя, морально-психологiчний клiмат у колективь
Наведенi вище показники завжди ддать у сукупностi, тому доцшьно визначати штегральний показник ефективностi управлшня, який може харак-теризувати систему загалом iз врахуванням економiчно!, сощально! та орга-нiзацiйно! складово! або визначати ефектившсть за окремими рiвнями менеджменту. Для рiзних iерархiчних рiвнiв економiчна, соцiальна та оргашза-цiйна складовi, на нашу думку, мають рiзну вагомiсть (табл. 4).
Табл. 4. Вагом^ть складових для оцшки штегрально'1 ефективностi
менеджменту керiвникiв рiзних рiвнiв
Складова ефективност1 Кер1вники вищого р1вня Кер1вники середнього р1вня Кер1вники низового р1вня
Оргатзацшна 0,4 0,3 0,5
Социальна 0,1 0,4 0,2
Економ1чна 0,5 0,3 0,3
Основною проблемою застосування цього методу розрахунку штег-рально! ефективност менеджменту е забезпечення вимiрностi та сшвставнос-т окремих показниюв. Прiоритетними на сьогоднi залишаються показники, що можуть мати кшьюсний вимiр (у натуральному чи вартiсному вираз^, ос-кiльки при оцiнцi в динамщ вони одразу вiдображають досягнутий позитив-ний чи негативний ефект. Проте яюсш показники ефективност (напр., мо-рально-психологiчний клiмат, безвiдмовнiсть операцшно! системи тощо) та-
кож е важливими i не повиннi бути елiмiнованими при розрахунку штеграль-но! ефективность
Висновки. Таким чином, eKOHOMi4Ha, оргатзацшна та сощальна скла-довi ефективност менеджменту забезпечують синергiчний ефект лише при 1х взаемоди, i тому необхщно забезпечувати бажаний рiвень розвитку кожно! складово! i3 врахуванням 1х вaгомостi для пiдприемствa даного виду дiяль-ностi та iерaрхiчного рiвня, на якому проводиться оцiнкa. Лише при позитивны динaмiцi трьох складових можна говорити про шдвищення ефективност менеджменту. Воно може проявлятись через скорочення часу на прийняття та реашзацш управлшських ршень, вилучення дублюючих функцiй упрaвлiння, зменшення витрат на апарат управлшня або iншi змши, але основне - це приз-водити до покращення загально! ефективностi дiяльностi пiдприемствa.
Л1тература
1. Кузьмш O.G., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Пщручник. - К.: Академвидав, 2003. - 416 с.
2. Мороз О.С. Теоретические вопросы измерения и повышения эффективности управленческого труда// Экономика и право. - 2004, № 3(10). - С. 69-72.
3. Осадчая Н.В. Оценка и анализ организации управленческого труда в условиях рынка// Економша: проблеми теорп та практики. - Дншропетровськ: ДНУ. - 2002, вип. 151. -С. 3-8.
4. Сазонець 1.Л., Осадча Н.В. Передумови створення i функцюнування системи управлшня яюстю управлшського потенщалу// Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001, т. 1. - С. 85-92.
5. Хмшь Ф.1. Основи менеджменту: Пщручник. - К.: Академвидав, 2003. - 608 с.
6. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www/library.ukma.kiev.ua.
