CC BY
7коррекциями на фондовых рынках (индекс Dow Jones сократился на 8%, S&P 500 на 9%).
В четвертом квартале произошел «Бум» на рынке криптовают и биткоина в частности. За квартал среднемесячный курс биткоина вырос в 2.1 раза и достиг 22 209 доллара США за биткоин. Росту стоимости цифровой монеты связан со входом на рынок криптовалют крупных американских институциональных инвесторов: компания MicroStrategy, предоставляющая бизнес-аналитику, вложила в биткоин 250 млн. долларов США; компания Square, разрабатывающая систему электронных платежей, инвестировала в биткоин 50 млн. долларов США; компаний по производству электромобилей - Tesla, инвестировала 1.5 млрд. долларов США в биткоин. Значительное влияние на рост курса биткоина оказали информационные факторы. Так, крупный американский бизнесмен Илон Маск, опубликовал социальных сетях пост о положительном отношении к криптовалютах. Несмотря на то, что инвестор упоминал Dogecoin курс остальных криптовалют также начал возрастать.
В целом, для многих компаний 2020 год оказался неудачным, часть обанкротились, другие понесли большие издержки. Биткоин и остальные криптовалюты показали свою устойчивость в кризисных ситуациях.
Список литературы:
1. Информационный ресурс «TTRCoin.com» [Электронный ресурс] // URL: http://www.ttr-coin.com (дата обращения: 23.05.2021).
2. Сервис капитализации криптовалют «Coinmarketcap» [Электронный ресурс] // URL: http://www.coinmarketcap.com (дата обращения: 21.05.2021).
3. Информационный ресурс «Investing.com» [Электронный ресурс] // URL: https://ru.investing.com (дата обращения: 25.05.2021).
4. Международное информационное агентство «LetKnow News». [Электронный ресурс] // URL: http://www.letknow.news (дата обращения: 20.05.2021).
5. Информационный ресурс «ProMining» [Электронный ресурс] // URL: https://promining.net/ (дата обращения: 16.05.2021).
ФОPМУВAННЯ nPOrPAMHHX 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПАКЕТ1В P03BOTKy AГPОПPОМИСЛОВОГО ВОТОБНИЦТВА НА PЕГIОНAЛЬНОМУ PIBHI
Шпак Ю.В.
доктор наук з державного управлгння, доцент, професор кафедри економ1чно'{ безпеки, публгчного управлгння та адмШстрування, Державний утверситет «Житомирська полтехнгка»
ORCID: 0000-0003-0922-2550 Федорчук О.М. кандидат економ1чних наук, доцент кафедри фтансгв, обл1ку та пгдприемництва, Херсонський державний унгверситет, ORCID: 0000-0003-4732-8305
FORMATION OF PROGRAM INNOVATION PACKAGES FOR THE DEVELOPMENT OF AGROINDUS TRIAL PRODUCTION AT THE REGIONAL LEVEL
Shpak Y.
doctor of sciences in public administration, associate professor, professor of the department of economic security,
public management and administration, state university "Zhytomyrskapolytechnic" Orcid: 0000-0003-0922-2550 Fedorchuk O. candidate of economics,
assistant professor of the department offinance, accounting and entrepreneurship,
Kherson State University, Orcid: 0000-0003-4732-8305
Анотащя
Здшснення в Укра'ш аграрно1' та земельно1' реформ зумовило необхвдшсть наукового осмислення до-сить широкого кола пов'язаних iз цими процесами теоретичних питань, вивчення та узагальнення за-рубiжного досввду щодо власносл на землю, розроблення методичних та обгрунтування суто практичних рекомендацш щодо роздержавлення i приватизацп власносл у вичизняному сшьському господарсга з урахуванням його специфiчниx особливостей i менталитету населення. Ввд початку аграрно!' та земельно!'
реформ i до сьогодш ïm придшяють надзвичайно велику увагу не лише науковцi та пращвники державних оргашв управл1ння, а й законодавщ та фахiвцi аграрноï практики
Ниш беззастережно можна стверджувати, що досягнення системно!' стaбiлiзaцiï та сталосп розвитку сiльськoгo господарства, його стратепчний динaмiчний прогрес цiлкoм i повшстю визначатимуться, по-перше, результатами аграрно1 та земельно1 реформ, сoцiaльнo справедливим виршенням земельного питания i основаним на цьому opгaнiзaцiйнo-пpaвoвим упорядкуванням сiльськoгoспoдapськoгo вироб-ництва. По-друге, дотриманням вимог iннoвaцiйнoï pесуpсo-екoлoгiчнoï безпеки ведення господарсько1 дiяльнoстi, формування програмних шновацшних пaкетiв розвитку агропромислового виробництва на репональному piвнi, цiлеспpямoвaним i послщовним переходом до мoделi сталого розвитку, яка означае, одночасне виpiшення екoнoмiчних, сoцiaльних та екoлoгiчних проблем юнування суспiльствa. Abstract
Implementation of agrarian and land reforms in Ukraine necessitated a scientific understanding of a wide range of theoretical issues related to these processes, study and generalization of foreign experience in land ownership, development of methodological and substantiation of purely practical recommendations for privatization and privatization of property in domestic agriculture taking into account its specific features and mentality of the population. From the beginning of agrarian and land reforms until today, they are given great attention not only by scientists and government officials, but also by legislators and agricultural practitioners
It can now be stated unequivocally that the achievement of systemic stabilization and sustainability of agricultural development, its strategic dynamic progress will be fully determined, first, by the results of agrarian and land reforms, socially just solution of land issues and based on this organizational and legal regulation of agricultural production. Secondly, compliance with the requirements of innovative resource and environmental security of economic activity, the formation of software innovation packages for agro-industrial production at the regional level, purposeful and consistent transition to a model of sustainable development, which means simultaneous solution of economic, social and environmental problems.
Ключовi слова: агропромислове виробництво, шновацп, програмний шновацшний пакет розвитку агропромислового виробництва, сшьське господарство, шновацшний розвиток.
Keywords: agro - industrial production, innovations, software innovative package of agro - industrial production development, agriculture, innovative development.
Постановка проблеми. Природно-економiчнi ресурси pi3Hm репошв Украши зумовлюють 1хню спецiалiзацiю по виробництву тих чи iнших про-дукпв харчування. Виробництво, як правило, наближаеться до джерел ресурав. В УкраМ е го-ловт передумови для здшснення цшком незалеж-но1, спрямовано1 на забезпечення ïï нащональних штересш, зовнiшньоекономiчноï стратеги - наяв-ний ресурсний потенщал, надзвичайно випдне гео-графiчне положення, сприятливий ктмат. При цьому автори зауважують, що навиъ та обставина, що рiвень економiчного i науково-техшчного розвитку Украши не ввдповщае аналопчним показни-кам у найбшьш розвинутих державах, не може стати перешкодою для розвитку взаемовипдного подшу пращ з шшими крашами [4]. Тут варто за-уважити, що нинiшнiй час вносить сво1 корективи у розумiння науково-техшчного потенщалу та пер-спективи його розвитку в Укрш'ш, яка потрiбна £в-ропейському товариству як рiвний економiчний партнер.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй.
Проблематика формування програмних шновацшних пакепв розвитку агропромислового виробництва на репональному рiвнi, привертае увагу як украïнських, так i закордонних науковцiв. Зокрема, дослвдженнями iнновацiйного розвитку агропромислового виробництва займалося чимало вичизня-них науковщв: Г. Андрусенка, Л. Анiчина, П.Гай-дуцького, Д. Крисанова, М. Кропивка, П. Мака-ренка, М. Малжа, В. Мартиненка, Л. Мельника, В. Месель-Веселяка, О.Полякова, П. Саблука та ш Проблематика оцiнки та управлшня iнновацiями в АПК отримала розвиток у роботах таких науковщв як В. Трегобчука, О. Шпичака, В.Юрчишина, С. 1ванюта, I. Стародубцев, К. Таранюк, А. Татаркiн, А. Черепанова та шшг Хоча в роботах цих та шших
авторiв розглянуто рiзнi аспекти реалiзацii шно-вацшного розвитку агропромислового виробництва, залишаеться низка не повною мiрою висвгглених питань, пов'язаних з особливостями формування програмних шновацшних пакепв розвитку агропромислового виробництва на репональному рiвнi, зокрема з урахуванням мiжнарод-ного досвiду, та пошуком шляхiв ii' удосконалення.
Метою статтi е визначення основних напрямiв формування програмних шновацшних пакепв розвитку агропромислового виробництва на репональному рiвнi.
Виклад основного матерiалу. Традицiйнi ме-тоди управлiння розробкою та реалiзацiею бiзнес -проектiв в агропромисловому комплексi на рiвнi сiльськогосподарських тдприемств та регiону в цiлому не в змозi забезпечити належне реагування виробництва на змiни економiчних умов господа-рювання. Рiвень вимог до реалiзацii сучасних про-грам суперечить методам, що формувалися без врахування ринкових особливостей розвитку складних економiчних процесiв. На практицi це призвело до того, що причини ускладнень залиша-ються непомiченими, а успiхи вiд реалiзацii новацiй на одних дiлянках господарювання зводяться нанiвець негативними результатами на шших i не справляють позитивного впливу на завершення програм у цшому. Вiдсутнiсть на сьогоднi чггкого уявлення про завдання проектування шновацшно! дiяльностi в агропромисловому виробництвi, пов'я-занi з ринковими перетвореннями. Труднощi одер-жання вихiдних даних, складнють i неоднотипнiсть моделей управлiння призводять до того, що в про-цесi вибудовування економiчного механiзму управлшня шновацшними процесами з'являеться необ-хiднiсть комплексного вирiшення ряду проблем[5].
В агропромисловому виробництвi iснуе недос-коналiсть процесу освоення iнновацiй через таю
причини: слабка адаптившсть i низька шновацшна активнiсть агропромислових щдприемств; безси-стемнiсть i роздробленiсть впровадження шно-вацiй; вiдсутнiсть комплексностi освоения шно-вацiй; недосконалiсть органiзацiйно-економiчного мехашзму управлiния iнновацiйною дiяльнiстю; вiдсутнiсть висококвалiфiкованих менеджерiв з до-сввдом просування iнновацiй. Для вирiшения назва-них проблем необхвдш розробка основних еле-ментiв оргаиiзацiйно-економiчного мехаиiзму управлiния шновацшною дiяльнiстю в агропроми-словому виробництвг
Першим кроком е визначення еташв створення такого мехаиiзму. При цьому здiйснения функцiй контролю, доведення ршень до виконавцiв, шфор-мування вищих оргаиiв i iнвесторiв про поточний стан процесу реалiзацil шновацшно1 програми можливi лише за наявностi ввдповщних канал1в зв'язку м1ж системою управлшня i джерелами ш-формацп (виконавцями робiт). Послiдовнiсть ета-пiв зi створення економiчного механiзму розвитку агропромислового виробництва на регiональному рiвнi наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Схема створення оргашзацшного мехашзму агропромислового виробництва на регшнальному
Етапи Виконавцi Результати
Проведення фшансового та господарського анал1зу агропромислових шдприемств Аудиторськ1 щдприемства, аудиторський союз, ревiзiйнi групи пiдприемств Виявлення внутрiшнiх ресурсiв i джерел шно-вацiй
Проведения анал1зу рин-ково! ситуаци, стану ш-новацшно1 та шве-стицшно1 дiяльностi Маркетингово - збутовий центр, шформацшно- кон-сультацiйна служба, щдприемства Виявлення неввдкладних проблем, слабких i сильних сторiн шновацшно1 та швестицшно1 дiяльностi в регiонi
Формування ком-плексно-цшьово1 шно-вацшно1 програми агро-промислового вироб-ництва регiону Координацiйна рада при адмшстрацп регiоиу, щдприемства Створення шформацшно-правового простору для активного впровадження досягнень нау-ково-технiчного прогресу в агропромисловому виробництвi з урахуванням ринкових умов
Розробка i вiдбiр бiзнес-проектiв Виконавчий орган координа-цшно1 ради, iнновацiйнi ме-неджери Комерцшна i бюджетна ощнка ефективностi ш-вестування iнновацiйного проекту
Формування шновацш-них i iнвестицiйних па-кетiв Виконавчий орган координа-цшно1 ради, iнновацiйнi ме-неджери Вибiр оптимального варiанта формування пакета з урахуванням iнвестицiйних можливостей i обмежень, визначення етапiв виконання робгг, розробка графiкiв освоення проекпв
Формування системи управлшня Координацiйна рада при адмшстрацп регiону, щдприемства, швестори, вузи, НД1 й iншi учасники шновацшно1 дiяльностi Створення системи паритетно1 економiчноl взаемодп щд загальним керiвництвом у рамках единого шформацшно-правового простору, укладання договорiв, визначення функцюналь-них обов'язк1в, системи ввдповщальносп та розподiл ризик1в
Створення iнтегральних щльових структур пiд реалiзацiю швестицш-них пакепв Координацiйна рада при адмшстрацп регiоиу, щдприемства, iнвестори, вузи, НД1 й iншi учасники шновацшно1 дiяльностi Формування груп реал1заци проектiв, ор-гашзацш фiнансувания, пiдготовка, перешдго-товка i пiдвищення квал1фжацп фахiвцiв, орiен-тованих на шновацшну дiяльнiсть
Реалiзацiя проектiв у рамках шновацшних програм Керуючi компани (спецiально створеш або уповноваженi) Планування заходiв, економiчний монiторинг стану шновацшнох дiяльностi, контроль за вико-нанням графшв робiт i вiдповiднiстю пара-метрiв системи
Контроль за повернен-ням залучених коштiв Керуючi компани (спещально створенi або уповноваженi). Координа-цшна рада при адмшстрацп регiону Контроль за використанням, обслуговуванням боргу i термiнами повернення залучених коштлв
Оцiнювания ефектив-носп iнвестицiйних вкладень, рефшансу-вання, решвестування iнновацiй Виконавчий орган координа-цшно1 ради, iнновацiйнi ме-неджери Визначення рiвия насичення ринку катталу з метою регулювання потоку швестицш за як1сним i шльшсним !х складом
Ощнювання ресурсного потенщалу i можливо-стей включае анатз матерiальних, кадрових, збуто-вих та шших показнишв, тенденцiй 1'х розвитку для визначення перспективи одержання позитивних ринкових, економiчних та iнших ефектш ввд вико-ристання додаткових маркетингових зусиль.
Виявлення потреб та економiчних можливо-стей сiльськогосподарського виробництва репону передбачае докладне пророблення вах основних етапiв i сторiн iнновацiйноï дiяльностi вiдповiдно до вимог бiзнес-планування.
Як сввдчить досвiд, успiхи проведено1' тут аг-рарно1' реформи будуть залежати вiд ступеня ре-атзацп конкурентних переваг на рiвнi адмшстра-тивних районiв:
- природнi ресурси репону здатш забезпечити велику частину внутрiшнiх потреб виробництва в сировиш й енергоносiях;
- адмiнiстративнi райони мають дешеву робочу силу в поеднанш з вiдносно високим рiвнем ïï квалiфiкацiï;
- територiя та емний внутршнш ринок регiону здатш забезпечити рiзноманiтне й ефективне функщонування сiльськогосподарських шдприемств, як1 будуть задовольняти ними основнi потреби населення;
- розвиток у репош на досить високому рiвнi наукового агропромислового потенцiалу, наявнiсть у репош власних наукових шкш, ушкальш передовi технологй' дають змогу забезпечити розвиток кон-курентноспроможних агропромислових вироб-ництв;
- значш масштаби вiльних земель i виробничих ресурав дають можливють нарощувати виробництво сшьськогосподарсько1 продукцiï з вiдносно невеликими витратами.
Узгодження цiлей по вертикал1 здiйснюеться координацшною радою, що iнституалiзованим об'еднанням на рiвнi регiону, яке реалiзуе шно-вацiйну програму на основi спшьних i координова-них дiй на чотирьох рiвнях:
- iнститути сусшльства (представник регю-нально1' влади, районна адмшютращя, мiська адмiнiстрацiя, професiйнi об'еднання тощо);
- власники чи керiвники альськогосподарсь-ких пiдприемств;
- шновацшш органiзацiï (НД1, КБ, науково-освггш заклади тощо);
- iнвестори (представники iнвестицiйних фiрм, керiвники пiдприемств сумiжних галузей тощо).
Iнновацiйна програма агропромислового виробництва репону мае розроблятися i реатзовуватися в умовах звужених часових рамок та орiентуватися на обмежеш iнвестицiйнi ресурси. При цьому вини-кае завдання оптимального ввдбору iнновацiйних проектiв у пакети в рамках певно! програми для оптимального розмщення iнвестицiй. Вирiшення цього завдання передбачае використання iснуючих методик в галузi економiко-математичних до-слщжень[6].
При цьому пiд просторовою оптимiзацiею управлiння iнновацiйними пакетами розумiють виршення завдання, спрямованого на одержання максимального сумарного приросту кашталу (шно-вацшного доходу) при комплекснiй реалiзацil дешлькох незалежних (локальних) iнновацiйних проектiв, об'еднаних в одну програму, вартють яких перевищуе наявнi в iнвесторiв фiнансовi ресурси.
Процес вирiшення подiбних завдань на рiзних рiвнях потребуе проведення детальноi експертизи не тiльки шновацшних проекпв, але й сiльськогос-подарських пiдприемств, якi пiдлягають iнвесту-ванню, для того щоб одержати вщповщ на такi за-питання:
- визначення перспективностi нових науково-техшчних i органiзацiйних рiшень;
- встановлення економiчноi вигiдностi освоення того чи шшого iнновацiйного проекту у зв'язку iз загальною iнновацiйною програмою i програмою iнвестування на рiвнi агропромислового виробництва репону;
- визначення його прибутковосп як само-стшного об'екта та рiвня впливу на ефектившсть iн-новацiйноi програми агропромислового виробництва репону в цшому [3].
Ми пропонуемо механiзми досягнення стiй-кого економiчного стану агропромислового виробництва за рахунок активiзацii iнновацiйноi дiяль-ностi на рiвнi регiону. Алгоритм формування локальних завдань у середовищi первинних виробнишв сiльськогосподарськоi продукцii передбачае певну кiлькiсть етапiв, що послiдовно здшснюються на рiзних стадiях iнновацiйного про-цесу. Передбачаеться, що весь процес формування й освоення шновацшного пакета розбиваеться на 10 стадш. На схем^ поданiй на рис. 1, вони познача-ються цифрами 1, 2,......10.
(10) Саморозвиток шновацшно!" сфери репону
Рис. 1. По^довтстъ формування й освоення тновацшного пакета
I. стады (формування шновацшно1' програми) зводиться до оцшювання вiрогiдностi iнформацiï, що надходить. На нiй вiдбуваeться:
- формування загальноï мети iнновацiйноï програми;
- визначення концепцiï управлшня шно-вацiйною дiяльнiстю;
- розробка стратепчних задумiв iнвестування iнновацiйного пакета;
- формування списку завдань, пропонованих до реалiзацiï в масовому застосуваннц
- опис структури iнновацiйного пакета й ор-ганiзацiï управлiння ним; визначення систем, що беруть участь у розробщ й освоенш шновацшних проекпв;
- вироблення процедур взаемоди структур i ув'язування iнновацiйних проекпв.
II стад1я (дослвдження iнновацiйних можливо-стей) зводиться до оцiнювання факторiв, що впли-вають на масовють впровадження.
На нiй здiйснюеться попереднш вiдбiр i вив-чення думок керiвникiв i технiчних експертiв з таких питань:
- вщповвдшсть проекту стратепчнш метi шно-вацшно1' програми в рамках передбачуваного об-сягу iнвестування;
- наск1льки конкретний проект вписуеться в стратепчш задуми iнновацiйноï програми;
- наск1льки обраний проект сприяе здiйсненню прийнято1' стратеги програми й об'екта швесту-вання (технiчна оснащенiсть);
- можливосп тдприемств щодо наявносп необхiдноi кватфшаци для виконання проектiв (ка-дрова оснащенiсть, управлшсьш можливостi), та и набуття.
Якщо вщносно будь-якого проекту на попере-днш стадii вiдбору е сумнiв, краще продовжити його аналiз нарiвнi з тими проектами, яш схваленi для подальшого розгляду з можливим коректуван-ням шновацшно!' програми. [2].
III стадiя (технiко-економiчне обгрунтування запропонованих проекпв) зводиться до оцiнювання освоения новацш на практицi i полягае у розробщ технiко-економiчних обгрунтувань попередньо вь дiбраиих iнновацiйних проектiв, що включае:
- проведення повномасштабного маркетингового дослiджения попиту та пропозицш, сегмента-цii ринку, цiни, еластичносп попиту, основних кон-курентiв, маркетинговох' стратеги, програми утри-мання продукцй на ринку тощо;
- шдготовка програми випуску продукцй;
- тдготовка пояснювально!' записки, що включае в себе даш попереднього обгрунтування швес-тицiйних можливостей (бiзнес-проект).
IV стащя (вiдбiр iнновацiйних проектiв) перед-бачае експертизу проектiв з врахуванням ризику при остаточному !х вщборг
Найбiльш доцiльним е послiдовне викорис-тання декiлькох методiв вiдбору. Спочатку даються якiснi характеристики проектiв за мiрою ввдповщ-ностi !х кожному з критерпв установленого пере-лшу. У разi значног' кiлькостi альтернативних прое-ктiв е можливими використання методiв бального оцiнювания. Потiм обов'язково ощнюеться прибут-ковiсть проекту й ризик, пов'язаний з його реалiза-щею.
Для кожного варiанта розраховують чистий дохвд з врахуванням ризику i потiм знаходять очь куваний обсяг сумарного доходу за формулою: _ N
к = 1 ), (3.)
]=1
де R - очiкуваний обсяг чистого доходу;
Щ - чистий дохiд, пов'язаний з j-им варiантом освоення iнновацiйного проекту;
Р] - iмовiрнiсть i-того варiанта;
N - шльшсть можливих варiантiв.
Якщо ризик зв'язаний з багатьма компонентами, необхвдне математичне моделювання [1].
V стащя (пiдготовка контрактноi документацп за проектами) зводиться до ощнювання комплекс-ностi, визначення термiнiв i обсяпв навчання кад-рiв, пiдготовки контрактно!' й вихщно-погоджува-льно! документацii для реалiзацii вiдiбраних пiд програму швестицшних проектiв, складання робо-чих креслень, кошториав i графiкiв виконання ро-бiт з окремих проектiв, ув'язаних в едину схему ш-вестування (нормування часу i коштiв):
- щдготовка тендерних торгiв i щдготовка за !х результатами контрактних угод;
- проведення переговорiв з iнвесторами з метою укладання договорiв;
- тендернi торги на подальше проектування об'екта i розробку техгачноИ документацп;
- тдготовка проектно-кошторисно! докумен-тацй' на стадп робочих креслень;
- визначення виробнишв i постачальник1в нестандартного технолопчного устаткування;
- складання графiкiв реалОзацп проекту.
VI стадiя (вивчення персоналу i одержання ш-вестицiй) зводиться до тдготовки i переподготовки кадрОв подприемств, одержання iнвестицiйного кредиту i перерозподiлу його мiж проектами шнова-цшно! програми вiдповiдно до сггкових графiкiв ро-бiт з освоення новацш.
VII стадiя (здшснення будiвельно-монтажних робiт) включае:
- нормування i планування робiт, складання графшв;
- налагодження устаткування;
- навчання персоналу;
- подготовка контрактно! документацп на пос-тачання сировини, комп-лектуючих виробiв i енер-гоносив;
- подготовка контракпв на постачання продукций
- випуск дослщно! партп продукцй;
- поточний мониторинг основних показнишв ефективносп, коректування графшв.
VIII стадОя (експлуатащя об'екта) включае
таке:
- сертифшацОя i маркування продукцй';
- створення дилерсько! мереж1;
- створення центрОв сервюного обслуговування i ремонту;
- поточний мониторинг економОчних показни-к1в створеного тдприемства, виробництва, об'екта та коректування графЫв реалОзацп проекпв;
- контроль i аналОз виконання робот з наступ-ним коректуванням процесу швестування.
IX стадОя (визначення шновацшного доходу) зводиться до ощнювання ефекту вОд упровадження шновацш, що визначаеться обсягом шновацшного доходу, отриманого вод реалОзацп шновацшного проекту.
X стадОя (саморозвиток шновацшно! сфери ре-гюну) передбачае подальший розвиток шновацшно! дОяльносп агропромислового виробництва, що розширюе Онновацшну сферу регюну [1].
Ми пропонуемо висунути так вимоги до стру-ктури шновацшного пакета:
- до його складу мае бути включено мшмум 50-60 % шновацш, впроваджених у виробнищга на шших подприемствах, i 15-25 % шновацш, що не пройшли апробацш;
- серед шновацш, що не пройшли апробацш, структура пакета мае передбачати використання на еволюцшних 70-80 % шновацш (усунення наявних недолЫв i лшшдацш „вузьких мюць" усередиш виробничо! системи), а на 10-20% вони можуть мати революцшний характер, кардинально змОню-ючи традицшно сформовану систему агропромис-лового виробництва;
- до його складу мають входити максимум 50 шновацшних проекпв, що охоплюють 10-15 подп-риемств.
На сьогодш швестори не вкладають кошпв у рiзними термшами окупностi в такому стввщно-
проекти iз термiнами окупностi бiльше як 2 роки. шенш (табл. 2). Для швелювання зазначено1 тенденци ми рекомендуемо об'еднати в один пакет шновацшш проекти з
Таблиця 2
Структурування шновацшно-швестицшного пакета за термiном окупност_
Найменування Термiн окупностi %
З коротким термшом окупносп 1 рж 55-70
З середтм термiном окупностi 2 роки 30-40
З довгим термiном окупностi вiд 3 до 5 рошв до 5
Формування iнновацiйного пакета почина-еться з управлiння розробкою i реалiзацieю шнова-цшно1 програми, яка складаеться з таких процесiв, розбитих на 2 етапи:
I етап - щдготовчий, який включае:
- збирання, уточнения й обробку шформацп;
- складання первинного плану проведення ро-бiт з реалiзацil шновацшно! програми.
II етап - впровадження, що включае:
- контроль за ходом виконання робiт;
При заданих умовах для досягнення к1нцевих цшей процес реалiзацil програми на II етат перед-бачае створення фонду шновацш для розробки, ра-нжирування i ввдбору проектiв. До заданих умов належать: порiвняння технiко-економiчних характеристик iнновацiй з юнуючим аналогом; термiн окупностi; алгоритм досягнення мети i параметри ефективностi шновацш. Нами запропоновано опти-мальне сшввщношення в пакетi iнновацiйних проекпв, що вiдрiзняються за обсягом швестицш (табл. 3).
Висновки. Отже, в агропромисловому вироб-ництвi iснуе недосконал1сть процесу освоення шве-стицiй з наступних причин: слабка адаптивнiсть i низька iнновацiйна активнiсть агропромислових щдприемств; безсистемнiсть i роздробленiсть впровадження шновацш; ввдсутшсть комплексностi освоення шновацш; недосконалють оргашзацшно-економiчного механiзму управлшня дiяльнiстю; вь дсутнiсть висококвалiфiкованих менеджерiв з дос-вiдом просування шновацш. Визначено послвдов-нiсть етапiв створення економiчних програм розви-тку агропромислового виробництва регiону: проведення фiнансового та господарського аналiзу агропромислових щдприемств; проведення аналiзу ринково1 ситуацп, стану шновацшно1 та швестицш-но! дiяльностi; формування комплексно-щльово1 нащональнох програми агропромислового виробництва репону; розробка i вiдбiр бiзнес-проектiв; формування шновацшних i iнвестицiйних пакетiв; формування системи управлшня; створення тегра-льних цiльових структур гад реалiзацiю швестицшних пакетiв; реалiзацiя проектiв у рамках
- шформування координуючого органу, вищих органiзацiй i iнвесторiв про стан i перспективи реа-лiзацiх шновацшних проекпв;
- прийняття рiшень про зм^ первинного плану i доведення його до виконавцiв [1].
Для виконання цих функцш на I еташ система управлiния iнновацiйною програмою передбачае уведення виконавчо1 дирекцп (координацшно1 ради) та групи щдтримки . У процеа збирання, уто-чнення й обробки шформацп цiею групою мае бути розроблено конкретну програму реалiзацiх пакета.
Таблиця 3
шновацшних програм; контроль за поверненням за-лучених коштiв; оцiнка ефективностi швестицшних вкладень, рефiнаисуваиия, реiнвестування шновацш. При цьому основними виконавцями е: Координацшна рада при адмшстрацп репону, шд-приемства; ВНЗ, НД1, аудиторсьш фiрми. Резуль-тати: реалiзацiя проекпв, об'еднаних в пакети в рамках затверджених iнновацiйних програм.
Список л^ератури
1. Дацiй O.I. Мехашзми регулювання шно-вацшно1 дiяльностi в АПК: Монографiя. Кшв: ННЦ "1АЕ", 2004. С. 50-57.
2. Саблук П. Т. Агрономiчнi трансформаци як вирiшальна умова розвитку продовольчо! сфери / П. Т. Саблук, М. Ф. Кропивко, М. М. Могилова // Продовольчi ресурси. - 2015. - № 5. - С. 136-146. -(Серiя: економiчнi науки).
3. Чухрай Н. I. Формування шновацшного по-тенщалу шдприемства: маркетингове i логiстичне забезпечення: Монографiя. - Л. : Вид-во НУ "ЛП", 2002. - 315 с.
4. Шпикуляк О. Г. Iнституцiйне регулювання як детермiнанта формування шновацшно1 моделi розвитку аграрно! сфери [Текст] / О. Г. Шпикуляк, Л. I. Курило, О. М. Супрун // Облж i фшанси АПК. - 2011. - № 2 . - С. 106-109.
5. Шубравська О. Шновацшний розвиток аграрного сектора економши Украши: теоретико-ме-тодолопчний аспект [Текст] / О. Шубравська // Еко-номiка Украши. - 2012. - № 1. - С. 27-35.
6. Eklund K. Economics for Financial Varkets (Quantitative Finance) / K. Eklund/ - ButterworthHeinemann, 2002.
Структурування шновацшного пакета за обсягом швестицш в проекти, що входять до його складу
Найменування Обсяг iнвестицiй за проектом %
Малобюджетш до 100 тис. грн. 50-70
Середньобюджетш до 1 млн. грн. 25-40
Капiталомiсткi понад 1 млн. грн. до 10
