CC BY
41
УДК 340.15
Г. П. Клiмовa, доктор фшософських наук, професор
ФОРМУВАННЯ ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ ГРОМАДЯН У США
Розглянуто специфгку формування правовоI культури громадян у США. Проана-лгзовано основш напрями формування правовоI свгдомостг г правовоI поведгнки аме-риканських громадян на загальнодержавному, реггональному та тдивгдуальному ргвнях.
Ключовi слова: правова культура, правова свгдомгсть, правова поведтка, право-ве виховання.
Актуальтсть проблеми. У сучасних умовах проблема формування правово! культури американських громадян набула високого ступеня актуалiзацi!. Це пов'язано передуам з тим, що змщнення основ державносп, конституцш-ного устрою в США здебшьшого визначаеться здатшстю громадянського сусшльства до виконання функци з тдготовки соцiально активних громадян, якi мають розвинену правову свiдомiсть, навички правомiрно! поведiнки, ви-сокий рiвень правово! культури в цшому.
Крiм того, актуальтсть дослвдження проблеми формування правово! культури обумовлена й тим, що система державних заждав репресивного характеру, що застосовуються в США у боротьбi з рiзноманiтними правопорушеннями, продемонструвала неспроможнiсть нi скоротити !х, нi знизити темпи !х зрос-тання. У цьому зв'язку акценти в полiтицi США, спрямовано! на подолання протиправно! поведiнки, були перенесет на розвиток соцiально! превенцi!, яка включае, крiм економiчних, органiзацiйних, правових, технiчних заходiв, заходи правовиховного характеру, що мають своею метою формування правово! свiдомостi i правово! поведiнки американських громадян.
Стутнь розробленост1 теми. Проблема формування правово! культури громадян у США розробляеться у працях таких учених, як I. Антонович, Е. Баталов, В. Биков, Б. Вульсон, Я. Гшнський, Г. Дшгенський, А. Джурин-ський, С. 1ншаков, Е. Каверша, М. Кларш, З. Малькова, Н. Шканоров, В. Сморгунова, а також В. Бенетта, Д. Кшсмайера, Т. Лшона, Ф. Ньюмен, Дж. Патрiка, К. Реан та iн.
Мета статп — з урахуванням наукових розробок з вивчення рiзноманiт-них аспекпв правово! культури населення в США, проаналiзовано основнi напрями формування правово! культури в цш кра!нi в сучасних умовах.
Одним iз найважливших напрямiв формування правово! культури американських громадян е оргашзац1я сустльно! просвiти у галузi права i перед-усiм прав людини, що охопило ва штати США. Рiзноманiтнi неурядовi орга-нiзацi!, так1 як Нацюнальна рада соцiальних дослiджень i велик1 профсоюзи 200 © Кумова Г. П., 2010
викладачiв, офщшно визнали необхщшсть просвии у галузi прав людини. Вони присвячують цiй npo6neMi збори та конференций активно працюють серед населення.
Велик! загальнонацiональнi оргашзаци включають питання прав людини у сво! навчальш програми. Так, видання Асощацп американських адвокатiв «Останш данi про правове виховання» присвятило окремi випуски проблемi прав людини. Органiзацiя «Street Low Incorporated», що надае активну допо-могу в справi правового виховання громадян, внесла проблему людини у вс напрями свое! роботи i опублiкувала шдручник для середньо! школи пвд на-звою «Права людини для вах».
Нацiональна органiзацiя просвии i викладання «Обличчям до обличчя з iсторiею i самим собою», що веде боротьбу проти рiзних форм дискримша-цп, включила в сво! навчальш програми теми прав людини. Це саме зробили й оргашзаци, що сприяють проведенню глобальних дослвджень у галузi утвердження миру i загальнолюдських цiнностей, а також молод1жш групи, у тому чи^ група «Girls-scauts», яка нагороджуе сво!х членiв спецiальним значком за особливi заслуги у галузi захисту прав людини.
Активною дiяльнiстю у сферi формування правово! культури займаються i оргашзаци, що здiйснюють просвiтницьку дiяльнiсть зi спецiальних питань. Наприклад, Жшоча комiсiя у справах ж1нок i дiтей, що мають статус б1женщв, i Комiтет США у справах бiженцiв незалежно одна вiд одного тдготували за темою прав людини навчальш матерiали для середнiх шшл. Центр шформа-цiйних i освишх ресурсiв кольорових ж1нок у Берки (штат Калiфорнiя) роз-робив навчальний поабник «Просвиа ж1нок в умовах глобально! економши», що е порадою з проведення навчальних заходiв, присвячених глобалiзацi! у контекстi прав людини. Центр надання допомоги жертвам фугасних мш займаеться розробленням навчально! програми з прав швалдав.
Крiм названих великих оргашзацш, що мають значш фiнансовi можли-востi i великий штат сшвробггаишв, функцiонують i громадсьш низовi орга-нiзацil, що проводять просвiтницьку роботу з метою формування правово! культури в якомусь одному штап або районi, причому здебшьшого на добро-вiльних засадах. Зразком оргашзацш такого роду може бути 1нститут прав людини штата Гавай!, який щолiта проводить для викладачiв рiзних навчальних закладiв курс iз прав людини, а також Центр прав людини штату Айдахо, який працюе у сшвробггаицта з департаментом освгга цього штату й шшими його вiдомствами з просвии суспiльства у галузi прав людини.
Яскравим тдтвердженням активно! дiяльностi неурядових оргашзацш з формування правово! культури став !х широкий вщгук на терористичний напад, що стався у США 11 вересня 2001 р. [1, с. 18-22]. Вже через декшька тижшв пiсля цього нападу освггая органiзацiя «Емнестi iнтернешнл Ю-Ес-Ей» опублiкувала «Керiвництво з реагування на кризу, що викликана подiями
11 вересня», яке становить навчальну програму для учшв середшх i старших клаав школи. У ньому проблеми терористичного нападу розглядаються в аспект! прав людини. Фонд конституцшних прав видав низку книжок, присвяче-них аналiзу подiй, що ввдбуваються, у контекстi прав людини, наприклад: «Чи потрiбний м1жнародний кримшальний суд?», «Що таке тероризм?» тощо.
Багато органiзацiй, включаючи «Американський форум за глобальну освиу», «Пращвники освгги за соцiальну вiдповiдальнiсть», «Викладання в iм'я змiн», «Центр розвитку освгти» запропонували працiвникам просвiти матерiали з боротьби проти дискримiнацiï i несправедливосл вiдносно аме-риканцiв арабського походження, мусульман та iнших нацiональних меншин. А так1 органiзацiï, як «Всесвгтне дослiдження освiти» в Сiетлi (штат Вашингтон), «Лггературний проект району Заливу Сан-Франциску» в Берм (штат Калiфорнiя) оргашзували проведення для викладачiв практикумiв i семiнарiв, на яких поди 11 вересня 2001 р. розглядалися у контекст прав людини.
Зусилля американського суспшьства з питань правового виховання не обмежуються формальною освгтою. Вони спрямованi й на неформальний сектор, що охоплюе молодь i доросле населення, особливо представнишв марпнальних груп. До найбiльш активних органiзацiй, як1 займаються право-вим вихованням у неформальному секторi, належить «Нацiональний центр освiти у галузi прав людини» (НДООПЧ) в Атланп (штат Джорджия). Цей центр намагаеться оргашзувати загальнонацiональний рух на захист прав людини у США, навчаючи мюцевих студентiв i студентських активюлв умш-ню керуватися стандартами прав людини, коли вони бачать вияв несправедливости НДООПЧ придшяе пильну увагу просвiтi у галузi економiчних i соцiальних прав представник1в неформального сектору i передуам членiв мюцевих громадських органiзацiй, пов'язаних iз рухом борщв iз бiднiстю, за надання прав одержання соцiальноï допомоги. Оргашзаци «Коалщя громадян штата Джорджия для боротьби з голодом», «Проект з боротьби з дискримша-щею в житловш областi в Холiокi» (штат Массачусетс), «Коалiцiя межових прав Ель-Пасо» (штат Техас), «Червонi американцi за права людини в Фарго» (штат Швтчна Дакота) та iншi беруть участь у проведенш курсiв з основ прав людини, робот семiнарiв-практикумiв iз питань провiдних стратегiй, яш до-помагають захищати права.
Проблемами формування правовоï культури представникiв неформального сектору займаеться також «1нститут виховання жiнок-керiвникiв» (1ВЖК) у Сан-Франциско (штат Калiфорнiя), дiяльнiсть якого пов'язана в першу чергу з розв'язанням проблеми дискримiнацiï ж1нок за статевою, расовою та шшими ознаками. Так, у 1997 р. 1ВЖК провiв просвiтньо-пропагандистську кампанш, спрямовану на те, аби примусити мiську владу Сан-Франциско на практищ додержуватися Конвенцiï ООН про викоршення усiх форм дискри-мiнацiï ж1нок (К1ДЖ). Почавши з правового виховання мюцевих активюпв,
1ВЖК згодом почав здшснювати просвиу в галузi прав людини члешв низки органiзацiй, що виступають на захист жiнок, а пiзнiше оргашзував у Мунщи-пальнiй радi в Сан-Франциско слухання з проблем дискримшаци жiнок у галу-зi охорони здоров'я, а також з питань вияву ввдносно них насильства й еконо-мiчноl несправедливостi. Внаслвдок цих слухань у Сан-Франциско було ухва-лено постанову, в як1й К1ДЖ оголошено мiським законом. Крiм того, у межах широко1 програми правового виховання проводяться просвiта молодих жшок у галузi захисту прав людини, подготовка керiвних ж1ночих кадрiв.
У багатьох населених пунктах США у формуванш правово! культури за-дiяно й релiгiйнi органiзацi!. Наприклад, «Комггет унiтарiев-унiверсалiстiв» видав посiбник, який являе собою програму пiдготовки у галузi захисту прав ж1нок пiд назвою «Справедливе ставлення до статi: права жшок е права людини», що широко використовуеться. «Католицька конференщя» штату Огайо опублiкувала серiю шдручнишв для школярiв i дорослих про застосування смертно! кари, яка осуджуеться бiльшiстю релiгiйних деномiнацiй. Ушверси-тет Сока, який е буддшським навчальним закладом у Калiфорнi!, проводить для широкого загалу регулярнi конференцi! за темами, що стосуються прав людини.
Ще одним важливим напрямом формування правово! культури громадян у США е реалiзацiя заходiв з попередження неправомiрно! поведiнки серед населения, передуам неповнолггаьо! молодi, що здiйснюються на федеральному i регiональному рiвнях, а також на рiвнi шдиввдуально! профiлактики.
Для формування правово! культури американських громадян створено Консультативну виправну раду, Нацюнальний комiтет з боротьби зi злочин-нiстю у складi мiнiстрiв охорони здоров'я, освгга, юстицi!, соцiального забез-печення i працi, метою даяльносп яких е розроблення рекомендацiй iз профь лактичних робот та !х координащя, вдосконалення i унiфiкацiя вае! системи боротьби з правопорушниками. Прийнято десятки нацiональних комплексних програм боротьби з правопорушеннями i фоновими для не! явищами, ввдпо-вiдальнiсть за розроблення та реалiзацiю яких було покладено на Адмшстра-цiю сприяння правозастосовнш дiяльностi при мiнiстерствi юстицп США (АСПД). Через АСПД здшснюються основнi напрями нацiонально! полiтики боротьби з правопорушеннями, у тому чи^ в галузi !х превенцi!.
АСПД складаеться з таких пiдроздiлiв: вщдшу розроблення нацiональних програм зi злочиншстю; нацiонального iнституту правозастосовно! дiяльнос-п i кримiнально! юстицi!; нацiонально! служби iнформацi! i кримiнально! статистики; вщдшу в справах молодi; вiддiлу в громадянських справах; в1д-дiлу iз забезпечення операцiй; вiддiлу регiональних операцш; фiнансового вiддiлу. Сформульованi зацiкавленими вщомствами федеральнi програми боротьби з правопорушеннями подаються на розгляд директору АСПД, який вже вiд iменi уряду вносить !х на затвердження до конгресу США. Узгодженi
з конгресом програми фшансуються за рахунок державного бюджету i фондiв АСПД. Вона ж несе ввдповвдальшсть за тдготовку професшних кадрiв для реалiзацiï федеральних програм боротьби з правопорушеннями.
За останн десятирiччя на зазначеш програми було асигновано приблизно 20 млрд дол., призначених в основному на заходи профшактичного характеру: розв'язання проблеми працевлаштування, вдосконалення системи правового виховання, освгти, полiпшення сощальних i економiчних умов життя насе-лення [2, с. 82].
Багатомаштну дГяльшсть Гз формування правово1' культури неповнолгтшх i молодГ виконуе Комгтет з боротьби зГ злочиншстю молодГ i неповнолгтшх при президент США. Ним розроблено загальнофедеральн програми боротьби з цим рГзновидом злочинносп, як1 мГстять заходи у контексп «служб про-тегування дитинству», постпештенщарних установ, мшстерств охорони здоров'я, освгти i сощального забезпечення. ïх здшснення пов'язуеться перед-уам Гз методами раннього профшактичного впливу, вивченням особи делГк-венпв, навчанням персоналу служб нагляду методам роботи з неповнолгтшми порушниками [3, с. 120-122].
Формування правово1' культури в середовищГ молодГ пов'язано також з дь яльшстю Нацюнального шституту проблем попередження делжвентностГ неповнолгтшх, основними функщями якого е: збирання, оброблення та по-ширення шформаци з проблем злочинносп неповнолгтшх, проведення науко-вих дослщжень у цш галузГ, розроблення нових методГв боротьби зГ злочиншстю неповнолгтшх, оцшювання ефективносп усГх програм вГдповГдного профшю, подготовка i переподготовка кадрГв ще1" галузг
На федеральному рГвш програми формування правово1' культури неповнолгтшх правопорушнишв, що застосовуються як альтернативи кримшально-правовому впливу, характеризуються рГзномашттям орГентацш i цшей та припускають використання консультацшних центрГв, тимчасових притулив для неповнолгтшх, яш перебувають в екстремальнш ситуаци, сощально-медично1' терапй' для шдлптав-наркомашв.
Найбшьш характерними елементами системи формування правово1' культури на регюнальному рГвн е: робота служб виховного нагляду за пвдлпками, як перебувають на волц оргашзащя шдивщуального патронажу дорослих наставников над пвдликами з поведшкою, що вщхиляеться вщ норми.
РеалГзащя шдивГдуальних заходГв формування правово1' культури мае двоетапний характер: перший — менеджмент, шд яким розумГеться забезпечення ефективного контролю за поведшкою неповнолгтшх порушнишв з боку певного органу (полщейського ввддшку з профшактики, служби про-бацп тощо) за певний строк, протягом якого суб'ект поводиться належним чином; другий — тритмент — виходить за меж1 перюду контролю за тдлпком з боку конкретного органу, метою якого е закршлення на бшьш тривалий строк
неoбxiднoгo дoдеpжaння сyб'eктoм вимог зaкoнy, пpистoсyвaння його до умов життя в зaкoнoслyxнянoмy сyспiльствi.
Знaчнy допомогу в фopмyвaннi пpaвoвoï кyльтypи шдлггшв i мoлoдi га-дaють колективш фopми зaпoбiгaння непpaвoмipнiй пoведiнцi: мoлoдiжнi цент^и, дoбpoвiльнi тaбopи пpaцi для зaлyчення пiдлiткiв i мoлoдi до позитивно!' фopми дiяльнoстi. Змют циx фopм oxoплюe встaнoвлення кopисниx зв'язкiв мiж iндивiдaми з поведшкою, що вiдxиляeться ввд нopми, шляxoм зaлyчення ïx y спopтивнi клу6и, opгaнiзaцiï з вiйськoвoю специфiкoю зa типом скayтiв, нaвчaння деяким спецiaльнoстям, пpилyчення до мистецтвa зaмiсть ^оведення чaсy без певнoï мети.
Слад зayвaжити, що ще в пеpшiй пoлoвинi XIX ст. у США було ствopенo спецiaльнi комуни з пеpевиxoвaння мaлoлiтнix злoчинцiв. У пoдaльшoмy ïx к1льк1сть знaчнo зpoслa. У кожнш iз тaкиx комун мешкэють ввд 4 до 10 шд-лiткiв, виxoвaнням якиx зaймaються фaxiвцi зa сiмейнoю тa несiмейнoю ме-тодикями. Сеpедня тpивaлiсть сiмейниx npo^aH — 185 днiв, несiмейниx — 289 дшв. Сiмейнi пpoгpaми зapекoмендyвaли себе як бiльш ефективнi. У ць лому ж цi комуни пpaцюють дoстaтньo yспiшнo, що rap^e пpoфiлaктицi пpaвoпopyшень.
У пpoцесi фopмyвaння пpaвoвoï кyльтypи у США викopистoвyються тaк звaнi oпoсеpедкoвaнi свнкцй, що стaли дoвoлi пoпyляpними, пoв'язaнi з ювенaль-ною юстицieю. До ïx числa вxoдять пpoбaцiя з iнтенсивним нaглядoм, дoмaшнiй apешт з елекфонним мoнiтopингoм, випpaвнi тpyдoвi тaбopи [4, с. 40].
Kpiм цього, сутгеву допомогу у фopмyвaннi пpaвoвoï кулк^и пpaвoпo-pyшникiв недеють pелiгiйнi opгaнiзaцiï, що дiють зa допомогою певнт кяга-лiв: зaвдяки священослужбовцям тюpем, кoлoнiй, pефopмaтopieв, a тaкoж спiвтoвapиствy пpедстaвникiв pелiгiï' з opгaнaми кpимiнaльнoï' юстицiï тa ш-шими деpжaвними yстaнoвaми у спpaвi poзpoблення пpoгpaм з пoпеpеджен-ня пpaвoпopyшень; шляxoм opгaнiзaцiï службовцями цеpкви poзвaжaльниx i спopтивниx зaxoдiв для мoлoдi тощо.
BucHoeKu. Фopмyвaння пpaвoвoï кyльтypи у Сполучент Штaтax Амеpи-ки — це бaгaтoгpaнний пpoцес, який нaпpaвлений нa фopмyвaння пpaвoвoï' свiдoмoстi i пpaвoмipнoï' пoведiнки aмеpикaнськиx гpoмaдян i здiйснюeться в piзнoмaнiтниx нaпpямкax i piзними метoдaми нa зaгaльнoдеpжaвнoмy, pегio-нaльнoмy i iндивiдyaльнoмy piвняx, що об^дгаш зусиллями школи, сiм'ï, сyспiльствa i пpaвooxopoнниx opгaнiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ротов С. М. 11 сентябpя 2001 г. : pеaкция США / С. М. Ротов // США — KamAa: экономии, пoлитикa, кyльтypa. — 2001. — № 11. — С. 15-25.
2. Boponnn Ю. А. Системa бopьбы с пpестyпнoстью в США / Ю. А. Boponm. — Свеpдпoвск : Изд-во Ypan. ун-xa, 1990. — 99 с.
3. Махов Д. С. США: молодежь и преступность / Д. С. Махов. — М. : Юрид. лит., 1996. — 152 с.
4. Об эффективности программ перевоспитания трудных подростков // Борьба с преступностью за рубежом. — 2001. — № 10. — С. 36-48.
ФОРМИРОВАНИЕ ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ ГРАЖДАН В США Климова Г. П.
Рассмотрена специфика формирования правовой культуры граждан в США. Проанализированы основные направления формирования правового сознания и правового поведения американских граждан на общегосударственном, региональном и индивидуальном уровнях.
Ключевые слова: правовая культура, правовое сознание, правовое поведение, правовое воспитание.
THE FORMATION OF LEGAL CULTURE OF CITIZENS OF THE USA
Klimova G. P.
The specificity of formation of legal culture of citizens of the USA has been shaded. The main derides offormation of legal conscience and legal culture of American citizens on state, regional and individual levels have been analyzed.
Key words: legal culture, legal conscience, legal behavior, legal education.
УДК 316.334
О. В. Волянська, кандидат соцюлопчних наук, доцент ФЕНОМЕН КОРУПЦП У ФОКУС1 СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО ДИСКУРСУ
Розглянуто можливостi до^дження корупцп у рамках рiзних соцiологiчних тд-ходiв. Актуальтсть цього огляду пов 'язана iз проблемою розроблення методик ви-мiру рiвня корупцп, адекватних ситуаци в Украж. Огляд наведених пiдходiв дае тд-стави вважати, що в соцiологiчному дослiдженнi корупцИ недостатньо уваги придтяеться взаемоди чинниюв макро- i мiкрорiвнiв.
Ключовi слова: корупщя, корупцтт практики.
Актуальтсть проблеми. У науковому спiвтовариствi склалися певш традици дослщження корупцп. 1снуе функцюнальна залежшсть м1ж масштабом корупцп та штересом до !! дослщження. Цей зв'язок виявляеться тод^ коли корупщя сягае критично! меж1, а вона сама та !! наслвдки усввдомлюють-ся суспшьством як сощальна проблема.
206 © Волянська О. В., 2010
