CC BY
0Дубтта Н.В.
Одеська державна академ1я будгвництва та архгтектури, кандидат педагоггчних наук, викладач
кафедри тоземних мов. Сторожук С. С.
Одеська державна академ1я будгвництва та архгтектури, асистент кафедри м1стобудування.
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНО! МОТИВАЦП МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В 1НЖЕНЕРНО-БУД1ВЕЛЬНОГО ПРОФ1ЛЮ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ
РОЗВ'ЯЗАНН1 ПРОФЕС1ЙНИХ ЗАВДАНЬ
FORMING OF POSITIVE MOTIVATION OF FUTURE CIVIL-ENGIEERS FOR MULTIMEDIA TECHNOLOGIES USE WHEN SOLVING PROFESSIONAL TASKS
Dubinina N.
The Odessa State Academy of Building and Architecture, the candidate ofpedagogical sciences, the teacher
of foreign languages department.
Storozhuk S.
The Odessa State Academy of Building and Architecture, the assistant of city planning department. АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена формуванню та розвитку позитивно! мотивацп майбутшх фахiвцiв iнженерно-будiвельного профшю до застосування 3aco6iB мультимедiа при розв'язаннi професiйних завдань рiзних типiв.
ABSTRACT
The article highlights the actual problem of multimedia technologies use when solving professional tasks in the preparation of future civil engineers.
Ключовi слова: штерес, потреба, прагнення, мотив, позитивна мотиващя, професшш завдання, муль-тимедiйнi технологii.
Keywords: interest, necessity, tendency, motive, positive motivation, professional tasks, multimedia technologies.
Постановка проблеми. Мотиващя виконання будь-якого завдання обумовлена низкою чиннишв, якi суттево впливатимуть на бажання та якiсть виршення цього завдання на високому про-фесiйному рiвнi з урахуванням вах сучасних вимог освiти та ринку пращ. Як ввдомо, мотивацiею е система стимулiв, що примушуе людину до виконання певних дш. Вона обумовлюе суб'ектно-осо-бистюну зацiкавленiсть iндивiда до виконання ди та, таким чином, досягнення поставлено! мети. Лише людина з чггко визначеною мотивацiею здатна до виконання професшно! дiяльностi на високому рiвнi, формування та пiдвищення працез-датностi, розвитку самостiйностi, креативностi, шщативи, уяви, суджень, активностi, ерудицп, та досягнення поставлених цшей. Зважаючи на те, що в статп вде мова про формування i розвиток моти-вацй' до застосування мультимедшних засобiв при виконаннi професiйних завдань, можна визначити такi ii чинники: iнтерес i позитивне ставлення до розв'язання професiйних завдань засобами МТ; потреба отримання знань, вмшь i навичок щодо застосування МТ при розв'язанш професiйних зав-дань; прагнення застосовувати МТ при розв'язанш професшних завдань.
Мета дослщження - сформувати та розвинути у майбутшх фахiвцiв iнженерно-будiвельного профiлю позитивну мотивацiю до розв'язання професшних завдань iз застосуванням засобiв мульти-
медiа, виробити iнтерес i позитивне ставлення, потребу i прагнення до !х застосування у навчальнш та майбутнiй професiйнiй дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Схарактери-зуемо визначеш нами чинники формування позитивно! мотивацп майбутшх фахiвцiв шженерно-будiвельного профiлю. Так, поняття «штерес» висвилено в роботах науковцiв Б. Ананьева, Л. Ви-готського, С. Рубшштейна, Л. Занкова, Д. Узнадзе, Г. Шукшо!, В. Ядова та шших. Згiдно з думкою цих науковщв, iнтерес е вибiрковою спрямованiстю на ту чи ту дiяльнiсть, проявом емоцiйно! та розумово! активностi, поеднанням штелектуальних та емоцiйно-вольових процесiв, структурою, до складу яко! входять домiнуючi потреби.
В. Мясiщев розглядае штерес як активне шзна-вальне ставлення людини до довшлля. На його думку, штерес тюно пов'язаний з шзнанням, i якщо пiзнання людини можливе без iнтересу, то штерес може формуватися та розвиватися лише за умови здатносп особистостi до пiзнання [8].
На думку В. Ядова, штерес виступае як прояв потреб i як передумова соцiальних настанов, мо-тивiв та цiннiсних орiентацiй [11].
За Б. Ананьевим, штерес е вибiрковою спрямо-ванiстю в галузi пiзнання, його предметного та про-цесуального боку. Крiм того, штерес до дiяльностi е самоцшною сутнiстю людини, без яко! вона не може вважатися особистiстю та реагувати на довко-лишнiй свгг [2].
У психолого-педагопчнш лiтературi iнтереси po3pi3HHrorb за метою, стiйкiстю, шириною, глиби-ною, дieвiстю. За метою штереси бувають безпосе-реднi та опосередковаш. Безпосереднiй iнтерес формуеться завдяки емоцшнш привабливостi об'екта, який розглядаеться. Опосередкований ш-терес формуеться в процеа виконання дiяльностi.
За глибиною штереси розрiзняють поверховi i глибок1, за широтою - вузьш та широк! Широкими е iнтереси людини у багатьох сферах дiяльностi, не пов'язаних одна з одною, а вузькими - штереси в однш галузг
За стiйкiстю iнтереси розподiляють на стшш та нестiйкi. Стiйкими е штереси, тривал1 за штенсив-нютю, а нестiйкими - нетривал1. За стшшстю ште-ресу визначаються здiбностi людини. Нестiйкiсть iнтересу е короткочасним захопленням, вiковою особливiстю, яке мотивуе людину до пошуку себе, свого покликання та визначення сво!х здiбностей.
1нтерес до розв'язання професiйних завдань розглядаеться в роботах М. Алексеево!, Л. Виготсь-кого, В. Лозово!, В. Паламарчук, О. Савченко, Г. Шукшо! тощо.
Так, В. Паламарчук уважае, що iнтерес до розв'язання професшних завдань мае пошуковий характер, тдвищуе можливостi розумового ро-звитку того, хто навчаеться. За О. Савченко, вш сприяе усвiдомленiй самостшносп За твердженням В. Лозово!, шгерес до дiяльностi впливае на про-дуктивнiсть роботи.
Проблема формування та розвитку позитивного ставлення до професiйно-орiентовано! нав-чально! дiяльностi висвилена в роботах I. Колесниковой В. Лозово!, В. Мясiщева, О. Савченка, В. Сластьонша, В. Тугаршова та iн. Так, за В. Мясщевим, позитивне ставлення е основою розвитку багатьох якостей особистосп. На його думку, саме завдяки позитивному ставленню про-являеться здатшсть людини адекватно вiдбивати дiйснiсть в !! основних рисах, можливiсть обирати засоби впливу на реальну дшсшсть та узгоджувати власнi дi! iз змiстом набутого досвiду [187].
За словами В. Тугаршова, позитивне ставлення характеризуеться
вщображенням у сввдомосп людини позитивно! значущосл того чи того об'екта [9]. В. Лозова за-уважуе, що позитивне ставлення визначае вщповвдшсть дiяльностi та об'ектiв до потреб людини, формуе оцiнку задоволення потреб, визначае темп, як1сть та рiвнi дiяльностi [6].
Таким чином, позитивне ставлення до розв'язання професшних завдань засобами МТ сти-мулюе людину до постiйного вдосконалення вмiнь та навичок використання МТ, активiзуе дiяльнiсть та робить !! привабливою. 1ншими словами, позитивне ставлення до розв'язання професшних зав-дань засобами МТ сприяе сумлшному ставленню до професшно! дiяльностi в цшому, а також висту-пае важливим мотивом для !! здшснення на висо-кому професiйному рiвнi.
Розглянемо потребу отримання знань, умшь i навичок щодо застосування МТ при розв'язанш професiйних завдань як показник мотивацшного
компонента. З'ясуемо насамперед сутнiсть поняття «потреби».
Так, В. Додонов визначае потреби як основш програми поведiнки, на основi яких реалiзуеться функцiонування особистосп [4]. За О. Леонтьевим, потреби - це система ввдносин мiж особиспстю та довк1ллям [5]. На думку Д. Мак-Клелланда, потреби е результатом вщхилення реальностi ввд очiкувань особистостi з приводу ще! реальностi [12].
У роботах А. Маслоу подано класифжацш потреб як-от: фiзiологiчнi (потреба в людях, !ж1, ди-ханнi, русi, житт, одяз^ вiдпочинку); екзистен-цiальнi (безпека юнування людини, впевненiсть у завтрашньому днi, гарантованiсть працi); соцiальнi (потреба в колектив^ групi, у сшлкуванш, турботi про себе та шших, участь у спiльнiй трудовiй дiяль-ностi); престижнi (потреби у виявленш поваги, визнання себе, сво!х якостей з боку оточуючих, пiдтриманнi статусу в суспшьсга); духовнi (само-вираження шляхом творчосп) [7].
Д. Мак Клелланд видiляе так1 потреби: сшву-часп, влади, досягнення.
Потреба спiвучастi пояснюеться прагненням людини до дружнiх вщносин з оточенням. Якщо потребу сшвучасп розглядати у складi професш-них проблем пращвника, то !! формування ввдбу-ваеться у зв'язку з його професшною культурою, яка може мати вираження й у прагненш людини до встановлення та тдтримки дружнiх стосунк1в iз ко-лективом.
Потреба до влади виступае з рiзною метою: прагнення досягти максимуму влади та впливу на людей, прагнення мати владш функцп, вщмовляю-чись ввд будь-яко! вiдповiдальностi за дi! персоналу.
Потреба у досягненнi виявляеться у домаганш людини виконувати поставленi перед нею завдання бiльш ефективно, нiж вона робила дос! Потреби досягнення Д. Мак Клелланд подме на: сощальш, професiйнi, навчальнi, соцiокультурнi, культурнi.
Якщо розглядати професшну сферу дiяльностi особистосп, то мова йде про професшно-моб№ний тип працiвника, у якого на високому рiвнi усввдом-лено сформовано особистюш цiннiсно-орiентацiйнi та компетентнiснi якосл, спрямованi на !х ре-алiзацiю у професiйнiй сферi.
Потреби людини до професшно! д1яльносп ма-ють iндивiдуальний характер, можуть або не мо-жуть складатися з певно! структури потреб, яка у взаемодп iз певним середовищем може набувати динамiчного характеру.
Люди iз сформованими потребами до про-фесiйно!' д1яльносп, по-перше, прагнуть самостiйно визначати сво! професiйнi цiлi, спираючись на комплекс професшних штереав, намiрiв, професшного поклику, професiйно!' придатностi та професшно! спрямованосп особистостi; по-друге, обирають б№ш складнi професiйнi цiлi та завдання, осшльки мають потужно-сформований комплекс професшних якостей. Люди з високим рiвнем сформованосп професiйних потреб мають професшно важливi якостi для прийняття управлiнських рiшень, вони
здатш брати на себе вщповщальшсть, маючи при цьому внутрiшню мотивацш та отримуючи задово-лення вщ свое! роботи.
Зважаючи на те, що в роботi розглядаемо потребу в отриманш знань, умшь i навичок щодо за-стосування МТ при розв'язаннi професiйних зав-дань, слад зауважити, що вони безпосередньо пов'язаш iз потребами у досягненш та у спiвучастi. Що стосуеться потреб у досягненш, то МТ здатш щдвищити мотивацш до професшного зростання особистостi, сформувати бажання здiйснювати про-фесiйну дiяльнiсть на високому рiвнi, iнтерес до !! здiйснення, виробити навички до самостшного розв'язання професiйних завдань, сформувати комплекс професшних якостей. Щодо потреб у ству-частi, пiдкреслимо, що МТ вщграють суттеву роль у здшсненш спiлкування та обмiну думками щодо розв'язання професшних завдань мiж пращвни-ками.
Отже, потреба отримання знань, умшь i навичок щодо застосування МТ при розв'язаннi професшних завдань сприятиме позитивнiй мотивацп щодо роботи з ними, допоможе яюсно !х розв'язувати.
Схарактеризуемо прагнення майбутшх шже-нерiв-будiвельникiв застосовувати МТ при розв'язанш професiйних завдань.
Поняття «прагнення» у термшолопчних дже-релах визначаеться, як потяг до здшснення чого-не-будь. Це переживання, що ввдображае потребу, яке перейшло в думку про можливють чим-небудь во-лодти або що-небудь здiйснити; мотиви, в яких ви-являються потреби особистосл в умовах спецiально органiзовано!' !! дiяльностi.
Проблема дослiдження прагнень людини розглядаеться у працях К. Абдульханово!-Славсь-ко!, Р. Багозi, Т. Березшо!, £. Головахи, Р. Еммонс, О. Леонтьева та ш.
На думку вчених (К. Абдульханова-Славська, Т. Березша), прагнення особистостi моделюють i ощнюють те, що людина хоче отримати ввд життя, задоволенiсть вiд життя, яку можна очiкувати в майбутньому [1].
£. Головаха стверджуе, що прагнення особи-стостi характеризуються такими чинниками, як: ре-гуляцiя у чаа, оптимiстичнiсть, узгодженiсть, ре-алiстичнiсть. [3]. Як зауважуе Р. Еммонс, прагнення особистосп ввдображають типовi завдання, як1 лю-дина намагаеться виконувати у повсякденному життi [10].
Р. Багозi класифiкуе прагнення за двома трупами: внутршньо-притаманш, заснованi на шдивщуальнш самооцiнцi та пов'язанi з прогресив-ним, посл1довним, особистiсним зростанням (наприклад, бажання успiху, незалежностi, слави); мiмiкричнi (заснованi на нормах важливо! для людини сощально! групи (наприклад, бажання мати якусь рiч).
Прагнення людини асоцшються з такими характеристиками, як жиш^ цш, цiнностi, iнтереси, проекти, завдання. Сучасш зарубiжнi i вiтчизнянi науковцi пов'язують поняття «прагнення» iз рiз-
The scientific heritage No 12 (12),2017 ними психiчними явищами: мотивацieю, потребами, aBTOHOMi™, самореалiзацieю, волею (T. Kasser, G. Williams, А. Донцов, О. Леонтьев); компонент спрямованосп особистосп, пов'язаний i3 задоволенням основних психолопчних потреб, особистiсним зростанням та психiчним здоров'ям (Е. Десi, Р. Райан); внутрiшнi та зовнiшнi прагнення. Внутршш прагнення забезпечують задово-лення основних потреб, ведуть до полшшення психiчного здоров'я та особистiсного зростання. Зовшшш демонструють тiльки зовнiшнi елементи благополуччя та не ведуть до особислсного зрос-тання.
У роботi дослвджуемо прагнення до застосування МТ при розв'язанш професшних завдань. Застосування МТ у ходi розв'язання професшних завдань продиктоване вимогами сучасно! системи освгги - сформувати належний рiвень шфор-мацiйно! культури, iнтерес до застосування МТ, що, у свою чергу, призведе до поступового фор-мування вмiнь та навичок !х застосування в ходi майбутньо! професшно! дiяльностi, допоможе ро-звинути професiйно-особистiснi якостi фахiвцiв ш-женерно-будiвельного профiлю (здатнiсть до само-освiти, самонавчання, саморозвитку, творчий по-тенцiал, тощо), пiдвищити ефективнiсть та якють навчально! та майбутньо! професшно! дiяльностi за рахунок можливостей мультимедшних засобiв, за-безпечити спонукальнi мотиви до застосування МТ.
Щд внутршшми прагненнями до застосування МТ при розв'язанш професшних завдань будемо розумгга прагнення професшного зростання, шдви-щення самоощнки себе як професiонала, шдтри-мання авторитету, а пiд зовшшшми - бажання бути сучасним, визнання свое! значущостi iншими, здо-буття та пiдвищення авторитету.
Так, з огляду на вищевикладене, зазначимо, що прагнення майбутшх iнженерiв-будiвельникiв застосовувати МТ у процеа розв'язання професiйних завдань суттево позначиться на формуванш !х позитивно! мотивацп до здшснення професшно! дiяльностi в умовах застосування МТ.
Висновки. Аналiз вищевикладеного дае шдстави зробити висновок, що формування i розви-ток позитивно! мотивацi!' майбутшх фах1вщв iнже-нерно-будiвельного профiлю до застосування МТ при розв'язанш професшних завдань рiзних тишв може буде досягнене за наявносп таких чиннишв: iнтересу i позитивного ставлення до розв'язання професшних завдань засобами МТ; потреби отримання знань, вмшь i навичок щодо застосування МТ при розв'язанш професшних завдань; прагнень застосовувати МТ при розв'язанш професшних завдань. Сформовашсть вах вищезазначених чин-нишв е запорукою здшснення навчально! та майбутньо! професшно! дiяльностi на високому рiвнi з урахуванням сучасних вимог освiти та ринку пращ.
Список лггератури
1. Абульханова К. А. Время личности и время жизни: [Монография] / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина. - СПб. : Алетейя, 2001. - 304с.
2. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы чело-векознания / Б. Г. Ананьев.- М.: Воронеж, 1996. -254 с.
3. Головаха Е. И. Критерии и принципы разумной организации жизни / Е. И. Головаха, Н. В. Панина // Разумная организация жизни личности. -Киев. Наукова думка, 1989. - С. 88-104.
4. Додонов Б. И. В мире эмоций / Б. И. Додо-нов. - М.: Политиздат, 1987. - 140 с.
5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. - М.: Смысл: издательский центр «Академия», 2004. - 352 с.
6. Лозовая В. И. Целостный подход к формированию познавательной активности школьников / В. И. Лозовая. - 2-е изд., Доп. - М.: ОВД, 2000.- 164 с.
7. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб.: Питер, 2008.
8. Мясщев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев. - Воронеж, 1995. - 356 с.
9. Тугаршов В. П. Вибраш фшософсьш пращ / В. П. Тугаршов. - СПб.: Вид-во ЛДУ, 1988. - 209 с.
10. Эммонс Р. Психология высших устремлений: мотивация и духовность личности / Р. Эммонс.
- М.: Смысл, 2004. - 416 с.
11. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы / В. А. Ядов.
- М.: Наука, 1987. - 237 с;
12. Mc. Clelland D. C. Assesing Human Motivation / D. C. Mc. Clelland. - N. Y., 1971. - 200 p.
Ковель М.И.
канд. педагог. наук, профессор РАЕ, доцент кафедры общей и специальной педагогики и психологии
Красноярского краевого института повышения квалификации и профессиональной переподготовки работников образования
ФОРМИРОВАНИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ УНИВЕРСАЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ДЕЙСТВИЙ НА УРОКАХ ХИМИИ И ИХ ОЦЕНКА НА ОСНОВЕ КРИТЕРИАЛЬНОГО ПОДХОДА
FORMATION OF INFORMATIVE UNIVERSAL EDUCATIONAL ACTIONS AT LESSONS OF CHEMISTRY AND THEIR ASSESSMENT ON THE BASIS OF CRITERIA APPROACH
Kovel M.I.
сand. teacher. sciences, professor PAE, associate professor of the general and special pedagogics and psychology of the Krasnoyarsk regional institute ofprofessional development
and professional retraining of educators
АННОТАЦИЯ
В статье рассматривается каким образом в условиях принятого федерального государственного образовательного стандарта формировать у обучающихся познавательные универсальные учебные действия. Показано на примере предмета химии, какие задания можно предложить школьникам и как их оценивать на основе применения критериального подхода.
ABSTRACT
In article is considered how in the conditions of the accepted federal state educational standard to form informative universal educational actions at students. It is shown on the example of a chemistry subject what tasks can be offered school students and as to estimate them on the basis of application of criteria approach.
Ключевые слова: критериальный подход, познавательные универсальные учебные действия, федеральный государственный образовательный стандарт, объективная самооценка учебных достижений, критерий.
Keywords: criteria approach, informative universal educational actions, federal state educational standard, objective self-assessment of educational achievements, criterion.
В требованиях федерального государственного образовательного стандарта большое внимание уделяется формированию у обучающихся в первую очередь познавательных универсальных учебных действий и критериальному подходу к оценке планируемых результатов. Как показывает анкетирование учителей (слушателей курсов повышения квалификации) контроль и оценку результатов работы обучающихся проводит в основном учитель (87,9%), так как боится, что школьники будут завышать свою оценку в процессе проверки учебных заданий; применяют на уроках самооценку -54,76% учителей, взаимопроверку- 78,24%. Кроме того, часть учителей испытывают трудности при составлении заданий, направленных на формирова-
ние познавательных универсальных учебных действий - 68,15%, а также в оценивании их на основе критериального подхода - 79,84%.
Таким образом, сегодня в учебном процессе выявлены основные проблемы, которые необходимо решить:
1) подготовить учителя на курсах повышения квалификации (повысить его профессиональную компетентность) в области составления предметных заданий, согласно требованиям ФГОС,
2) познакомить с критериальным подходом к оценке планируемых результатов и критериями, позволяющими объективно оценить труд ученика на уроке,
