CC BY
11
УДК[004.451]:614.842 Проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук; асист. О.Б. Зачко - Львiвський державний утверситет безпеки житт£дшльност1
ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ПРОЕКТ1В З УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ЖИТТСД1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто основш особливост формування портфелю проекпв з удосконален-ня системи безпеки життeдiяльностi регiону, важливим показником якостi функць онування яко'1 е людський чинник, зокрема рiвень пiдготовки особового складу по-жежно-рятувальних сил та готовшсть населення до дiй при виникненш надзви-чайних ситуацiях. З використанням методологи експертного прогнозування розроб-лено математичш моделi формування портфелю проекпв, за допомогою яких можна здшснити розрахунок усереднених оцiнок думок експерт1в щодо розподiлу обсягу видiленого ресурсу за вама напрямками чи за найбшьш прiоритетними з них, що за-безпечить бiльш ефективне прийняття управлiнських рiшень у короткi термши та з достатньою точнiстю.
Assoc. prof. Yu.I. Grycyuk; assist. O.B. Zachko -Lviv state university of vital activity safety
Forming the brief-case of projects is from improvement of the system of safety of vital functions
The basic features of forming the brief-case of projects are considered from the improvement of the system of safety of vital functions of region, the important index of quality of functioning of which is a human factor, in particular level of preparation of personnel fire-rescue forces and readiness of population to the actions in case of occurring extraordinary situations. With the use of methodology of expert prognostication the mathematical models of forming the brief-case of projects by which it is possible to carry out the calculation of middle estimations of opinions of experts in relation to distributing of volume of the dedicated resource after all directions or after most priority from them are developed, that will provide more effective acceptance of administrative decisions in short spaces and with sufficient exactness.
Постановка завдання. За останш декшька десятилггь в Укра1ш спос-тер^аеться значне зростання кшькоси надзвичайних ситуацш як природного, так i техногенного характеру. Частота 1х появи та складшсть переб1гу несе за собою непрогнозоваш наслщки з великими матерiальними та людськими втратами. Це ускладнюе виршення проблеми безпеки життедiяльностi (БЖД) вщповщних регiонiв Укра1ни, оскiльки завчасно важко комплексно оцшити масштабнiсть ие! чи шшо! катастрофи, а також можливють гаранту-вання безпечних умов проживання населення.
Головною умовою гарантування БЖД населення органами державного управлшня аваршно-рятувальними шдроздшами, органами громадського самоврядування е постiйне впровадження низки проекпв i програм, ефектив-нiсть яких значною мiрою визначаеться рiвнем технолопчних знань та вмiнь учасникiв процесу управлшня i 1х взаемоди для покращення його якосл. Важливим показником якост функцiонування системи БЖД регюну е людський чинник, зокрема рiвень пiдготовки особового складу пожежно-рятуваль-них сил та готовнiсть населення до дш при виникненнi надзвичайних ситу-ацiях [3]. Серед державних заходiв з удосконалення системи БЖД прюритет-ними е неперервне тдвищення квалiфiкацil працiвникiв, перепiдготовка кад-рiв i проведення навчань для населення.
БЖД населення е одним з головних прюритетних напрямкiв державного фiнансування в Укра1ш. Успiшне вирiшення ще! проблеми базуеться на чггкому механiзмi управлшня проектами з удосконалення системи БЖД [4]. Оскшьки БЖД е складною iерархiчною системою, то для досягнення ефектив-ного рiвня 11 функщонування необхiдно повсякчас реалiзовувати комплекснi заходи, пов'язаш з удосконаленням програм i розробленням портфелiв проек-тiв. Науково обгрунтоваш методи формування портфелiв проекпв дасть змогу визначити та реашзувати заходи з покращення ситуаци в регюш та вдоскона-лити ддачу систему управлiння людськими ресурсами системи БЖД.
Виршенню питань управлiння шновацшними проектами придiлена увага багатьох науковщв, серед яких користуються популярнiстю роботи С.Д. Бушуева, Л.А. Пономаренка, В.А. Рача, К.В. Кошкша, О.В. Сидорчука, Ю.П. Рака. Проте у вщомш лiтературi майже вiдсутнi працi, в яких об'ектом дослiдження е елементи системи БЖД, зокрема математичне шдгрунтя щодо вибору та обгрунтування критерив формування портфелю проектiв з удосконалення системи БЖД [1, 2, 6].
Отже, метою роботи е розроблення математичного апарату щодо ефективного формування портфелю проекпв з удосконалення системи БЖД регюну. Виршення цього питання вбачаеться в розробленш математичних моделей, за допомогою яких можна здшснювати розрахунок узагальнених критерив прюритетност напрямюв удосконалення системи БЖД регюшв, що забезпечить бiльш ефективне прийняття управлшських рiшень за мшмаль-ний промiжок часу.
Математичнi моделi ефективного формування портфелю проек-тiв. У практищ прийняття управлiнських рiшень [5, 6], коли юнуе питання не-повноти, неточностi та суперечливостi вхщно! шформаци, нерiдко вдаються до думки експер^в - висококвалiфiкованих i досвщчених фахiвцiв у тiй чи шшш областi знань. Множина таких експертних ощнок, особливо, якщо вони виражаються кшьюсними величинами, найчастiше зводить до мшмуму по-хибку прийнятого управлшського рiшення. В методологи експертного прог-нозування важливе мiсце займае виршення таких основних питань: оргашза-щя групи експертiв i виявлення найбшьш квалiфiкованих з них; формалiзацiя питань в анкетах так, щоб експерти у сво1х квалiфiкованих вiдповiдях давали не яюст, а кiлькiснi ощнки; формування питань для послiдовного полшшен-ня кiлькiсних експертних оцiнок i подальше 1х оброблення.
Для розумшня сказаного, розглянемо такий приклад. Нехай анкетне опитування т провiдних фахiвцiв встановило, що обсяг фiнансового ресурсу, як плануеться видiлити регiону, мае бути розподшений у п напрямках удосконалення системи БЖД. В анкетах експерти на власний розсуд вказують обсяг ресурсу, який на 1х думку необхщно видшити на кожен важливий напря-мок (табл. 1). При цьому вони за правилом методологи експертного прогно-зування не повинш знати загальний обсяг видшеного ресурсу. Експерти ма-ють вказати тiльки тi номшальш обсяги, якi забезпечать в перспективi потрiб-ний рiвень удосконалення вказаних напрямюв з врахуванням можливостей регюну щодо 1х освоення, досв^ передових кра1н i т.п. Завдання полягае в тому, щоб думка кожного експерта проявилась без накладення будь-яких зов-
нiшнiх чинниюв, тим бiльше, що вiдповiднi ресурси можуть бути видiленi з врахуванням думок експер^в тiльки пiсля 1х опитування.
Табл. 1. Результати анкетного опитування експертiв з приводу розподту _ресурсу для удосконалення системи БЖДрегюну_
Код експерта Напрямки удосконалення системи БЖД регюну Загальний обсяг ресурсу
1 2 ... / ... п
Обсяг ресурсу, який на думку експерта необхвдно видшити за /-им напрямком
1 аи а12 ац а1п Еа1
2 а21 а22 а2/ а2п Ха2
1 ац ай ац а1п
т ат1 ат2 ат1 атп ^ат
Усередне-ний обсяг ресурсу П2 П Пп 1
Р1 Р2 рц Рп К
З огляду на те, що експерти не повинш знати фактичний обсяг ресур-Ыв, який плануеться видшити регюну, наведет в таблиц обсяги можна роз-глядати як вiдноснi юльюсш оцiнки, представленi кожним експертом у своему розумшш. Тодi кiлькiснi ощнки (ц) узагальнено! думки експертiв не-обхiдно вважати усередненими величинами, а саме
Н
1 V а1 ■ V Пц =--Ь~п—, 1 =1,п
т 1=1
I
у=1
ац
(1)
Якщо скористатися обчисленими значеннями Т]ц, то надалi неважко визначити, що загального обсягу ресурсу (К) на г-ий напрямок удосконалення системи БЖД регюну з треба видшити таку суму ресурсу:
Р = {Ру = К , У = 1п}. (2)
Встановлений розподiл ресурсу при ютотному його дефiцитi не зав-жди може забезпечити потрiбного рiвня удосконалення вшх зазначених нап-рямкiв. В умовах дефщиту ресурсу може вийти так, що бшьш правильним е прийняте управлшське рiшення про прюритетне фiнансування деяких голов-них напрямюв.
У зв'язку з цим виникае постановка задачi розподiлу обмеженого обсягу ресурсу, у яюй ощнюеться кiлькiсна перевага одних напрямкiв над ш-шими. 1накше кажучи, потрiбно вiдмовитись вiд фiнансування неперспектив-них напрямюв ^ тим самим, максимально задовольнити потреби перспектив-них. Така постановка задачi передбачае якби групування думок експер^в на користь перспективних напрямюв. У цьому випадку варто звернутися до такого методу розв'язання задач^ який би дав змогу здшснити це групування за критерiем переваги. Для цього можна використати традицшну постановку за-дачi лiнiйного програмування, яка дае змогу отримати достатньо цiнну шфор-мацш для подальшого аналiзу отриманого результату розрахунку.
Отож, якщо через змшт х) виразити шукаш кiлькiснi ознаки переваг, то коефщентами при цих змiнних у лшшних рiвняннях будуть усередненi обсяги видшеного ресурсу, потрiбного на думку кожного з експер^в для удосконалення кожного з напрямкiв (ау). Вшьними членами цих рiвнянь буде фактичний обсяг видiленого ресурсу (К). Рiвняння системи в традицiйному для задачi лiнiйного програмування варiантi формуються у виглядi лiнiйних нерiвностей. Водночас коефщенти функци мети при цих змшних будуть се-реднiми оцiнками експер^в за кожним з напрямкiв:
С =\с]- = — X , ] =1 п\. (3)
Г т1=1
Необхiдно також вiдзначити, що саме цi коефiцiенти будуть визначати перевагу одних напрямюв фiнансування над шшими i, як наслiдок, вщповщне групування думок експертiв. Тодi функщя мети, система лiнiйних обмежень та умова невщ'емносп очiкуваного розв'язку задачi будуть мати такий вигляд:
п
^ = X с у • ху- ^ тах; (4)
) =1
I ау ■х) -К1=1 т; (5)
}=1
х}. > 0, ) = 1П. (6)
Таку постановку задачi лiнiйного програмування можна розв'язати за допомогою вiдомого симплекс-методу [2]. Результат и розв'язання буде видно з таблищ, у основу яко! увiйдуть не всi змiннi ху. Тi що залишаться -увшдуть в базис зi своши кiлькiсними оцiнками. При цьому обсяг фшансу-вання кожного з вказаних напрямюв буде становити:
Р =
Р} = К , ) = 1, п
I
)=1
с х ■
) )
(7)
Виключення одного або деюлькох напрямюв та встановлення юльюсних оцiнок розподшу обсягу ресурсу може з'явитися у зв'язку з дефщитом видшено-го обсягу ресурсу. В протилежному випадку обсяг видiленого ресурсу розподь ляеться пропорцiйно визначеним експертами ваговим коефiцiентам за всiма нап-рямками, що загалом буде знаходитись в оргашчнш вiдповiдностi з щеолопею симплекс-методу. На завершення необхiдно вщзначити, що отриманi результати потрiбно розглядати тшьки як вихiдну допомiжну юльюсну iнформацiю.
Проiлюструемо процес розв'язання поставлено: задачi на такому простому прикладь Нехай для забезпечення потрiбного рiвня удосконалення системи БЖД регюну видiлено фiнансовий ресурс обсягом 500 ум. од. Анкетне опитування шести експер^в встановило, що його обсяг необхщно розподши-ти за вюьмома напрямками (див. табл. 2). 1х прогноз представлено обсягом необхщних асигнувань на кожен з зазначених напрямюв удосконалення системи БЖД регюну.
Табл. 2. Експертт думки щодо розподту обсягу видтеного ресурсу _за напрямками удосконалення системи БЖДрегюну_
Код експерта Напрямки удосконалення системи БЖД регюну Загальний обсяг ресурсу, ум. од.
1 2 3 4 5 6 7 8
Обсяг ресурсу (ум. од.), який на думку експерта необхвдно видшити за кожним напрямком
1 2,0 6,0 7,0 9,5 2,0 7,0 4,0 4,5 42,0
2 4,0 8,0 5,0 6,5 3,5 8,0 3,5 9,0 47,5
3 2,5 8,5 8,5 5,0 4,5 8,5 7,5 10,0 55,0
4 5,0 7,5 7,0 5,5 2,0 9,0 5,0 5,0 46,0
5 3,5 5,5 4,0 10,0 2,5 9,0 8,0 10,0 52,5
6 4,5 8,0 7,5 4,5 4,0 7,5 5,5 5,0 46,5
Ср. знач. 3,58 7,25 6,50 6,83 3,08 8,17 5,58 7,25 48,25
У зв'язку з тим, що експерти не повинш знати фактичний обсяг видь леного ресурсу для удосконалення системи БЖД регюну, то наведеш в табл. 2 результати можна розглядати як вiдноснi кiлъкiснi оцшки, представлеш кожним експертом у своему масштаб^ О^м цього, для виконання подаль-ших розрахунюв доцшьно побудувати табл. 3, у якш загальний обсяг ресурсу, який на думку експерта необхщно видшити для удосконалення системи БЖД регюну, приймаеться за 100 %, шсля чого встановлюеться частка за кожним напрямком. Тодi кшьюсш оцшки (ц) узагальнено1 думки кожного з експер^в визначаються як середньозваженi величини.
Табл. 3. Усереднет оцшки думок експертiв щодо розподту обсягу видтеного ресурсу для забезпечення потрiбного рiвня удосконалення системи БЖД регюну
Код експерта Напрямки удосконалення системи БЖД регюну Загальна оцшка ресурсу
1 2 3 4 5 6 7 8
Усереднеш оцшки думок експерт1в щодо фшансування кожного з напрямшв, частка
1 0,048 0,143 0,167 0,226 0,048 0,167 0,095 0,107 1,0
2 0,084 0,168 0,105 0,137 0,074 0,168 0,074 0,189 1,0
3 0,045 0,155 0,155 0,091 0,082 0,155 0,136 0,182 1,0
4 0,109 0,163 0,152 0,120 0,043 0,196 0,109 0,109 1,0
5 0,067 0,105 0,076 0,190 0,048 0,171 0,152 0,190 1,0
6 0,097 0,172 0,161 0,097 0,086 0,161 0,118 0,108 1,0
П) 0,075 0,151 0,136 0,143 0,063 0,170 0,114 0,148 1,0
Ру 37,45 75,47 68,01 71,73 31,69 84,83 57,05 73,76 500,0
% 7,5 15,1 13,6 14,3 6,3 17,0 11,4 14,8 100,0
Обчисливши значення ц, неважко визначити, що на кожен з напрям-юв з загального обсягу ресурсу (який, дорiвнюе 500 ум. од.) треба видшити (ум. од.):
• Р1 = 500 п = 500-0,057 = 37,46, що становить 7.5% ввд його обсягу;
• Р2 = 500-0,151 = 75,47, що становить 15.1%;
• Р8 = 500-0,148 = 73,76, що становить 14.8%.
В умовах дефщиту ресурсу може вийти так, що бшьш правильним бу-де ршення про прюритетне фшансування головних напрямюв, за яю тут не-обхiдно прийняти другий та шостий, оскiльки цим напрямкам (див. табл. 2) вшма експертами вiддана очевидна перевага. Незначну перевагу мае також третш, четвертий та восьмий напрямок за вщношенням до другого. Тому ви-никае потреба у постановщ задач^ згiдно з якою необхщно оцiнити кiлькiсно цю перевагу, тобто, вщмовитись вiд фiнансування неперспективних напрямюв. З використанням постановки задачi лшшного програмування отримаемо усередненi ощнки думок експер^в щодо розподiлу обсягу видшеного ресурсу за прiоритетними напрямками удосконалення системи БЖД регюну (табл. 3).
Табл. 4. Усереднет оцшки думок eKcnepmie щодо розподту обсягу видшеного
ресурсу за прюритетними напрямками удосконалення системи БЖД регюну
Код експерта Напрямки удосконалення системи БЖД регюну Загальний обсяг ресурсу, ум. од.
1 2 3 4 5 6 7 8
Усереднет оцшки думок експерпв щодо фшансування прюритетних наирямшв, ум. од.
1 40,45 129,97 88,17 222,76 16,11 0,00 2,53 0,00 500,00
2 80,89 173,29 62,98 152,42 28,20 0,00 2,22 0,00 500,00
3 50,56 184,12 107,07 117,24 36,26 0,00 4,75 0,00 500,00
4 101,12 162,46 88,17 128,97 16,11 0,00 3,17 0,00 500,00
5 70,78 119,14 50,39 234,49 20,14 0,00 5,06 0,00 500,00
6 91,00 173,29 94,47 105,52 32,23 0,00 3,48 0,00 500,00
х- 20,22 21,66 12,60 23,45 8,06 0,00 0,63 0,00 86,62
Pf 72,47 157,05 81,88 160,23 24,84 0,00 3,53 0,00 500,00
% 14,5 31,4 16,4 32,0 5,0 0,0 0,7 0,0 100,0
Розв'язавши цю задачу, отримуемо такий результат:
xi=20,22; X2=21,66; ..., ху=0,63..., xg=0,00.
З цього розв'язку можна зробити висновок про те, що в його основу увшшли тшьки шють змiнних. Отже, вiдповiдна кiлькiсна перевага вщдана з першого по п'ятий напрямок, а також частково сьомому напрямку. Якщо з табл. 1 за Cj прийняти середш значення експертних ощнок j-го напрямку, то обсяг асигнувань на кожен з вказаних напрямюв у цьому випадку буде становити:
• P1 = c1 n = 3,58 •20,22 = 72,47, що становить 14.5% ввд його обсягу;
• P2 = 7,25 •21,66 = 157,05, що становить 31.4%;
• P7 = 5,58 •0,63 = 3,53, що становить 0.7%.
Знайдене групування думок експер^в i встановлеш юльюсш ощнки розподшу обсягу видшеного ресурсу з'явилися у зв'язку з його дефщитом. У протилежному випадку обсяг ресурсу розподшився б пропорцiйно визначе-ним експертами за вЫма напрямками.
Висновок. З використанням методологи експертного прогнозування розроблено математичш моделi формування портфелю проеклв з удосконалення БЖД регюну, за допомогою яких можна здшснити розрахунок усеред-нених ощнки думок експер^в щодо розподiлу обсягу видшеного ресурсу за вЫма напрямками чи за найбшьш прiоритетними з них, що забезпечить бшьш ефективне прийняття управлшських ршень за мшмальний промiжок часу.
Лiтература
1. Португал В.И. Модели планирования на предприятии / В.И. Португал, А.И. Семенов. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 269 с.
2. Дудорин В.И. Моделирование в задачах управления производством. - М. : Изд-во "Статистика", 1980. - 232 с.
3. Зачко О.Б. Оптим1защя структури портфелю проекпв в систем! забезпечення безпеки життед1яльносп / О.Б. Зачко, Ю.П. Рак, Т.С. Рак // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2008. - № 4(28). - С. 26-30.
4 Малець 1.О. Розробка елеменпв математичного забезпечення репональнох' системи оперативного управлшня тдроздшами МНС област / 1.О. Малець // Пожежна безпека. -2007. - № 10. - С. 21-26.
5. Окора Л.С. 1нформацшш компонента в процедурах прийняття р1шень 1нтелектуаль-ним агентом / Л.С. Сшора, 1.Р. Манишин, О.1. Мриглод, В.М. Сшора, 1.О. Малець // ЗНП, 1н-ститут проблем моделювання в енергетищ. - 2007. - Вип. 39. - С. 131-136.
6. Щелкунов В.1. Стратепчне планування галуз1 на основ1 сучасних шформацшних технологий / В.1. Щелкунов, В.В. Герасьов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 166 с.
УДК 658.15 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант Т.М. Хватамуха - Львiвська КА
Д1АГНОСТИКА УПРАВЛ1ННЯ КАП1ТАЛОМ П1ДПРИСМСТВА
Розглянуто теоретичш пiдходи до визначення cyTHOCTi поняття "капiтал". Дос-лiджено змiни структури балансу тдприемств в умовах фiнанcово-економiчноï кри-зи. Узагальнено оcновнi напрями оптимiзацiï цiльовоï структури капiталy тд-приемства за методом поеднання ефекту одночасного зростання рентабельности су-купного власного капiталy та забезпечення фiнанcовоï cтiйкоcтi.
Ключов1 слова: капiтал, дiагноcтика yправлiння капiталом, оргашзацшно-фун-кцiональний мехашзм yправлiння.
Assoc.prof. V.I. Blonska; undergraduate T.V. Khvataymukha-
L'viv commercial academy
Diagnostics of management of enterprise a capital
Theoretical approaches are considered to determination of essence of concept "capital". Explored changes of structure of sheet of balances in the conditions of financial crisis. Generalized basic directions of optimization of having a special purpose capital of enterprise structure after the method of combination of effect of simultaneous growth of profitability of the combined property asset and providing of financial firmness
Keywords: capital, diagnostics of management a capital, organizationally-functional mechanism of management
В умовах cвiтовоï фiнанcово-економiчноï кризи шдприемства, як суб'екти реальноï економши, належать до тих структур за результатами д1яль-носл яких можна оцшювати на емшричному р1вш д1ев1сть метод1в, шстру-менпв i важел1в державноï економiчноï полггики. Що стосуеться процеЫв ка-шталоутворення тдприемств, то нагальна проблема комплексного проведен-ня д1агностики тенденцш формування i функц1онування кап1талу та вжиття заход1в державного впливу на макроекономiчномy рiвнi спричинена, насам-перед, негативними тенденщями, що виявляеться у зниженш вартоcтi капiта-лу тдприемств шд впливом загального спаду економжи Украïни [1, с.24].
У сучаснш економiцi доcлiдження питань формування, використання та вщтворення капiталy суб'екта господарювання постае особливо актуально.
