CC BY
25
12. Стойко С.М. Раритетнг фiтоценози захiдних реггонгв Украши / С.М. Стойко, Л.1. Мiлкiна, П.Т. Ященко та гн. - Львiв, 1997. - 150 с.
13. Червона книга Украши. Рослинний свгт / редкол. Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вiдп. ред.) та гн. - К. : Вид-во "Украшська енциклопедiям iM. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
14. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дгдуха. - К. : Изд-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 900 с.
Михайлович Н.В. Синфитозологический анализ раритетных декоративных лесных фитоценозов природного парка "Сколивские Бескиды"
Определены раритетные декоративные лесные фитоценозы Национального природного парка "Сколивские Бескиды", для которых сделана синфитосозологичес-кая оценка (рассчитаны синфитосозологические индексы и синфитосозологические классы, определены категории и статус раритетности).
Ключевые слова: Национальный природный парк, синфитосозологический анализ, раритетные декоративные фитоценозы, синфитосозологический индекс, син-фитосозологический класс, категория, статус.
Mykhaylovych N.V. Synphytosozological analysis of rare decorative forest phytocoenoses of the natural park "Skolivski Beskydy"
Rare decorative forest phytocoenoses of the national natural park "Skolivski Beskydy" are determined, for which the synphytosozological assessment is elaborated (synphytosozological indices and synphytosozological classes are identified, categories and status of the rarity are determined).
Keywords: National natural park, synphytosozological analysis, rare decorative phytocoenoses, synphytosozological index, synphytosozological class, category, status.
УДК330.15+332.142.6:911.375.3 Астр. У.В. Павлюк1 -НЛТУ Украши, м. Льем
ФОРМУВАННЯ ПОНЯТШНО-ТЕРМШОЛОГШНОГО АПАРАТУ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕНИЯ ВЕЛИКИХ М1СТ
Розглянуто особливосп формування понятшно-термшолопчного апарату, пов'язаного з висв^ленням проблем еколопчно! безпеки населення великих мют. Окреслено типи переходу вщ еколопчно! безпеки до еколопчно! небезпеки. Проана-лiзовано найважливiшi ознаки еколопчно! безпеки. Подано побудовану автором по-нятшно-термшолопчну систему "еколопчна безпека" - "еколопчна небезпека".
Ключов1 слова: еколопчна безпека, еколопчна небезпека, еколопчний ризик, еколопчна загроза, понятшно-термшолопчний апарат.
У ХХ1 ст. проблеми еколопчно! безпеки населення великих мют перманентно загострюються. Зпдно з ощнками спещашслв ООН, еколопв м1ж-народних { нащональних природоохоронних оргашзацш, управлшщв, сощ-олопв, одшею з найбшьших сучасних сощально-економ1чних проблем еколо-пчних проблем е зростання кшькосп та величини великих м1ст, у яких хворь ють й передчасно помирають люди, руйнуються та гинуть залишки природи внаслщок концентрацп на 1х територп потенцшно небезпечних об'екпв. Саме тому сучасш велик м1ста характеризуються в багатьох наукових { науково-популярних публшащях як "раков1 пухлини": на 1х територп концентруеться низка загроз безпещ населення. Так загрози потребують вивчення, оскшьки без цього неможливо реашзувати еколопчну безпеку у великих мютах.
1 Наук. кер1вник: проф. Г. С. Шевченко, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Проблеми еколопчно! безпеки держави, регюну та окремих мют ос-таннiм часом постшно перебувають у центрi уваги багатьох науковщв. Особ-ливий iнтерес викликають публжаци таких вчених, як Н. Андреева, З. Гера-симчук, В. Ковтун, В. Кравщв, В. Лшкан, С. Лiсовський, Л. Масловська, А. Степаненко, В. Трегобчук, С. Харiчков, Л. Шостак, В. Ярочкiн та ш. Разом з тим, на сьогодш немае одностайних поглядiв на суть еколопчно! безпеки загалом i еколопчно! безпеки окремих територiальних суспшьних систем, зокрема мiст, iснують теоретичш прогалини в обгрунтуванш еколопчно! безпеки мют тощо.
У науковш лiтературi вченi-науковцiв неодноразово зазначали, що по-няття еколопчно! безпеки е складною теоретичною i недостатньо дослщже-ною проблемою. Немае одностайно прийнятого тлумачення дефшщи "еколо-гiчна безпека", вiдсутне узгодження змiсту цього поняття з теорiями розвитку мiст, з концепщею факторiв, яка е фундаментальною в економiчнiй науцi тощо. Здшснений нами аналiз наукових публжацш дае змогу стверджувати, що суть безпеки загалом, на погляд учених, зводиться до:
• стану захищеносп в межах досл1джуваних об'екив, тобто в межах адмшс-тративних райотв, мюьких 1 сшьських поселень, регютв та держави життево важливих штерес1в особи, частини суспшьства, чи суспшьства загалом ввд внутрштх та зовтштх загроз;
• попередження небажаних структурних та динам1чних змш в об'ектах досль дження, чи будь-яких !х якостей та параметр1в унаслвдок впливу на щ об'екти довкшля;
• типу динам1чно! р1вноваги, що характерний для об'екив дослщження як складних саморегульованих систем, котр1 функцюнують у конкретних умо-вах зовтшнього середовища, 1 виражаеться ввдносно стаб1льними параметрами цих систем та взаемозв'язшв м1ж останн1ми та довкшлям;
• забезпечення реал1заци життево важливих штерес1в функцюнування 1 розвитку об'екпв дослщження як складних саморегульованих систем, обумовле-них конкретними параметрами довшлля, що забезпечують таке функцюну-вання та розвиток;
• тлумачення змюту безпеки як антотма небезпеки 1 т. ш.
На наш погляд, уточнення соцiально-економiчного змiсту еколопчно! безпеки населення великих мют потрiбно розпочати з поглибленого вивчення змюту понять "безпека" - "небезпека" та особливостей взаемозв,язкiв мiж ними. У найширшому розумшш слово "безпека" тлумачиться як "стан, коли кому-, чому-небудь шчого не загрожуе" [2, с. 70], а "небезпека" - це "стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожуе" [2, с. 747].
Оскшьки в центрi наших наукових штерешв - еколопчна безпека населення, то очевидно, що в нашому дослщженш пiд "екологiчною безпекою" в найширшому сенс розумiемо такий стан людини, групи людей, суспшь-ства, якому внаслщок впливiв зовнiшнього середовища шчого не загрожуе. У контекст сказаного не можемо погодитися iз твердженням 1.М. Шдкамшно-го, згiдно з яким на сучасному еташ розвитку суспшьства шд "безпекою" потрiбно розум^и стан захищеностi окремо! особи, суспшьства та держави вщ надмiрноl небезпеки та рiзноманiтних загроз [6]. Адже небезпека, якою б вона не була, надмiрною чи невеликою, все одно залишаеться небезпекою. Тавтолопчне забарвлення мае, на нашу думку, поняття "еколопчна безпека"
в свпш бачення 1.М. Пiдкамiнного, яке, як зазначае цей вчений, з друго! по-ловини ХХ ст. набуло особливо! актуальности оскiльки виступае своерщним способом захисту та збереження людини й довкшля вiд впливу рiзноманiтних реальних i потенцiйних екологiчних загроз.
Саме тому, спробуемо поглиблено розглянути соцiально-економiчний змют понять "екологiчна безпека" - "екологiчна небезпека". Спочатку окрес-лимо особливостi переходу вiд безпеки до небезпеки (табл.) та визначимо найголовнiшi ознаки цiе! дуально! за взаемозв'язками пари понять.
Табл. Типи переходу вiд екологiчноiбезпеки до екологiчноiнебезпеки*
Тип переходу в1д еколопчно! безпеки до еколопчно! небезпеки Еколопчна безпека Умови переходу ввд безпеки до небезпеки Еколог1чна небезпека
еколог1чн1 ризики еколопчт загрози
Непередбачувано-катастроф1чний стабшьна ввдсутт в1дсутн1 раптова
Передбачувано-катастроф1чний стаб1льна наявн1 прогнозован1 оч1кувана
Генетичний нестабшьна наявн1 оч1куван1 передбачувана
Системний пер1одично-стаб1льна пофазов1 передбачуват пер1одично-прогнозована
*Джерело: розробка автора.
Даш табл. засвщчують, що найважлившими ознаками еколопчно! безпеки е стабшьшсть i нестабiльнiсть. Саме вони визначають головш ознаки екологiчно! небезпеки (раптовють, очiкуванiсть, передбачуванiсть, перюдич-но-прогнозованiсть).
Вщомо, що екологiчнi ризики й еколопчш загрози можуть бути найрiзноманiтнiшi. Отже, й еколопчна безпека та еколопчна небезпека в кожному конкретному випадку може мати специфiчне забарвлення. Еколопчна безпека та еколопчна небезпека завжди визначаеться стосовно яко!-небудь те-ритори. Про це засвiдчуе наявшсть таких часто вживаних понять, як "еколопчна безпека в мютГ' (сприятлива для життедiяльностi населення еколопчна ситуащя в мiстi), "екологiчна небезпека то! чи шшо! територi!" (несприятлива для життедiяльностi населення екологiчна ситуащя на тш чи iншiй територи).
Соцiально-економiчний змiст понять "екологiчна безпека" - "еколопчна небезпека" полягае в тому, що вони часто формуються шд впливом со-цiально-економiчних факторiв i можуть мати соцiально-економiчнi наслiдки, попередження чи подолання яких часто вимагае значних затрат. Особливу увагу потрiбно придшяти техногенним факторам. Про зростання еколопчно! небезпеки техногенного характеру внаслщок iнтенсифiкацi! економiчно! дь яльностi та збiльшення концентрацi! промислового виробництва, споживання матерiальних i енергетичних ресурЫв для населення загалом i великих мiст зокрема наголошували вчеш рiзних галузей знань, зокрема й економюти. Так, саме на цьому зосереджували увагу дослiдникiв такi вчеш, як I. Пщкамшний [6], А. Качинський [3] та ш.
Вивчення великих мют та узагальнення наукових напрацювань з дос-лiдження !х екологiчного й соцiально-економiчного стану та темшв розвитку
дали змогу автору сформулювати власне трактування сут еколопчно1 безпеки населення великого мюта. На думку автора, еколопчна безпека великого мюта - це таю умови (природш, екологiчнi, техшко-технолопчш, сощально-економiчнi, полiтичнi та ш.), якi забезпечують повноцiнний, гармонiйний, ефективний та прогресивний розвиток ушх пщсистем (зокрема населення) великого мюта та примiськоï зони в зовшшньому середовищi (регiон, краша, свiт). Наголосимо, що, якщо належнi умови не будуть створеш в зовшшньо-му середовищд, то екологiчна безпека в межах локальних поселень, зокрема у великих мютах, е нереальною.
Вщ екологiчноï безпеки великих мiст залежить екологiчна безпека держави, а еколопчна безпека держави детермшуе ïï нащональну безпеку. Отже, екологiчна безпека у великих мютах краïни е важливою складовою на-цiональноï безпеки держави. Вперше про залежнiсть нацiональноï безпеки вщ екологiчноï безпеки заговорили в другш половинi ХХ ст. у США, де, у зв'язку з цим, хоча i вважали за необхщне внести корективи в концепщю на-цiональноï безпеки, ïï орiентири, стратегiю та засоби забезпечення були, не могли цього зробити через теоретичш (недостатньо повне тлумачення понят-тя "нащональна безпека", визначення частки екологiчноï складовоï у нащ-ональнш безпецi) та практичнi трудношi [4, с. 5-16].
Проте у 70-х роках ХХ ст. саме в США розширено суть поняття "нащональна безпека", в яке до найважливших загроз не вшськового характеру були включеш еколопчш загрози (ерозiя грунпв, скорочення лiсових масивiв та змша клiмату), а у 80-х роках американсью вченi дiйшли згоди щодо наяв-ностi зв'язку мiж такими складовими екологiчноï ситуацiï, як деградащя дов-кiлля, вичерпання природних ресурЫв, нестача води, з одного боку, та поль тичними загрозами ^жнародною нестабiльнiстю i конфлiктами в державах, що розвиваються) - з шшого. У 90-тi роки американсью експерти, ощнюючи загрози нацiональнiй безпещ, пов'язаш з екологiчною кризою, акцентували увагу на зростаннi конфронтацiï мiж державами, що розвиваються, i розвине-ними краïнами через надмiрне споживання природних ресурЫв та зростання виробничих вiдходiв, внаслiдок чого поглиблюеться розрив у рiвнях еконо-мiчного та сощального розвитку. Все це зумовило включення екологiчноï безпеки в концепцш нацiональноï безпеки США [5, с. 45-52]. Сказане засвщ-чуе про необхщшсть включення екологiчноï безпеки до складу нацiональноï безпеки будь-якоï держави свггу.
В Украïнi вирiшальну роль в цьому плат вщграв Указ Президента Украши "Про ршення Ради нацiональноï безпеки i оборони вщ 26 листопада 1998 р. "Про нейтралiзацiю i вiдвертання загроз, обумовлених еколопчною i техногенною обстановкою у кршт", який мав забезпечити консолщащю зу-силь державних органiв виконавчоï влади з метою попередження аварш, катастроф та iнших надзвичайних ситуацш i полiпшення екологiчноï безпеки загалом. На думку А. Качинського, згаданий Указ, а також доопрацьований i прийнятий в Ычш 1997 р. Верховною Радою Украши проект Концепци нащ-ональноï безпеки Украши, який мютить екологiчну складову, ухвалеш Верховною Радою "Основнi напрямки державноï полiтики Украïни в галузi охо-рони навколишнього природного середовища, використання природних ре-
сурсiв та забезпечення еколопчно! безпеки" та Закон Укра!ни "Про екологiч-ну природно-техногенну безпеку" фактично завершили розробку правових засад еколопчно! безпеки держави [3].
Одночасно, практично, завершилося формування понятшно-термшо-лопчно! системи "еколопчна безпека" - "екологiчна небезпека". Адже сукуп-нiсть усiх термшв i понять, якi входять до !! складу, формують цю систему вщповщно до законiв творення понятшно-термшолопчних систем в еконо-мiчнiй наущ, якi вперше сформулював Е.Б. Алаев наприкшщ ХХ ст. [1]. Заз-начимо, що багато термiнiв i понять, якi входять у цю систему, розтлумачеш в низцi нормативно-правових аклв Укра!ни, а також у працях вчених рiзних галузей знань. Особливий штерес, на наш погляд, викликають роботи А. Ка-чинського, зокрема його праця "Еколопчна безпека Укра!ни: системний ана-лiз перспектив покращення" [3], в якiй акцентуеться увага на понятшно-кате-горiальному апарат екологiчно! безпеки. А. Качинський не тшьки наголо-шуе, що, на жаль, "у цш сферi науково! дiяльностi вiдсутня загальновизнана система термшв, понять та визначень", але й вказуе на основш причини та-ко! ситуацi!, зокрема на змшу змiсту окремих понять внаслiдок змши норма-тивно-законодавчого поля, введення нових стандартв тощо [3]. Враховуючи викладене вище, ми побудували понятiйно-термiнологiчну систему "еколопчна безпека" - "еколопчна небезпека" (рис.).
Рис. 1. Понятiйно-термiнологiчна система "екологiчна безпека "
небезпека " (Джерело: розробка автора)
екологшна
Розташування термш1в понятшно-термшолопчно! системи ""еколопчна безпека" - "еколопчна небезпека"", яка представлена на рис., засвщчуе, що вона е 1ерарх1чною. Така 1ерарх1чшсть (шдпорядковашсть одних понять шшим) визначаеться основною функщею ц1е! системи - вщображення реального системного явища, яке мае 1ерарх1чну будову. Власне 1ерарх1чшстю можна пояснити порожш китинки на рис. У цих кштинках мають бути по-няття, як шдпорядковаш тим, що знаходяться над ними (ближче до центра). Наприклад, поняттю нормативно-правов1 акти тдпорядковуються так понят-тя, як закон, постанова, указ, норматив тощо.
Ми подшяемо погляд А. Качинського щодо того, що понятшно-кате-гор1альний апарат, пов'язаний з еколопчною безпекою, "мусить мати м1ждис-циплшарний { загальногосподарський характер, де основними "шдикатора-ми" р1вня безпеки мають бути показники стану здоров'я населення, добробут сусшльства, яюсть природного середовища тощо" [3].
Це значною м1рою стосуеться нашого дослщження. Адже, виходячи 1з його завдань, понятшно-термшолопчна система "еколопчна безпека" - "еколопчна небезпека", яку ми окреслили вище, мае бути доповнена понятшно-термшолопчною шдсистемою "велике мюто". У цш шдсистем1 найважливь шими е три поняття: "мюто", "украшське мюто" { "велике укра1нське мюто".
Цшком очевидно, що без виршення теоретичних проблем, зокрема й тих, котр1 пов'язаш з удосконаленням понятшно-термшолопчного апарату, неможливо розробити практичш завдання, реал1защя яких сприятиме досяг-ненню еколопчно! безпеки у великому м1сп.
Лгтература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. - М. : Вид-во "Мысль", 1983. - 350 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови, [перероб. та доп.] / уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - Кшв-1рпшь : ВТФ "Перун", 2005.
3. Качииський А. Еколопчна безпека Украши: системний аналiз перспектив покращення. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov. иа/Ьоок/КасЫп/1-1.ёос.
4. Писарев В. Экологическая безопасность как компонент национальной безопасности США // США: ЭПИ : журнал. - 1997. - № 6. - С. 5-16.
5. Писарев В. США и стратегия устойчивого развития // США: ЭПИ : журнал. - 1997. -№ 12. - С. 45-52.
6. Пщкамшиий 1.М. Репональш аспекти техногенно-еколопчно! безпеки населення Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 "Розмщення продуктивних сил i региональна економша" / 1.М. Пщкамшний; НАН Украши. Рада з вивч. продукт. сил Украши. - К. : Вид-во "Либщь", 2000. - 20 с.
Павлюк У.В. Формирование понятийно-терминологического аппарата экологической безопасности населения крупных городов
Раскрыты особенности формирования понятийно-терминологического аппарата, связанного с освещением проблем экологической безопасности населения крупных городов. Очерчены типы перехода от экологической безопасности к экологической опасности. Проанализированы важнейшие признаки экологической безопасности. Подана построена автором понятийно-терминологическая система "экологическая безопасность" - " экологическая опасность".
Ключевые слова: экологическая безопасность, экологическая опасность, экологический риск, экологическая угроза, понятийно-терминологический аппарат.
Pavlyuk U.W. Formation of concept-terminology of the research of ecological safety of population of large cities
Reveal features of conceptual and terminological apparatus related with illumination of ecological safety of population in large cities. Outlined types of transition from environmental safety to environmental danger. The major signs of ecological safety are analyzed. Is given built by the author concept- terminological system "environmental safety" - "environmental danger".
Keywords: ecological safety, ecological danger, ecological risk, ecological threat, conceptual and terminological apparatus._
УДК332.122:338.43 Ст. наук. ствроб. Х.М. Притула, канд. екон. наук -
1РД НАН Украти
АНАЛ1З ЗОВН1ШН1Х ФАКТОР1В РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Структуровано систему факторiв, яю здшснюють переважаючий вплив на роз-виток сшьських територш кра!ни. Основну увагу придшено зовшшшм факторам роз-витку. Зроблено аналiз кожного з зовшшшх факторiв та визначено його вплив на розвиток сшьських територш. Подано пропозицп з вдосконалення дп кожного з виз-начених у дослшженш зовшшшх факторiв.
Ключов1 слова: сшьсью територп, фактори розвитку сшьських територш.
Обезлюднення сшьських населених пунклв, занепад сощально! та ви-робничо! шфраструктур, збшьшення кшькост сшьських мешканщв, як про-живають за межею бщносл, е важливими сигналами для розроблення та про-ведення системно! державно! пол1тики сприяння стабшьному розвитку сшьських територш. Такий розвиток передбачае !х висхщний сощально-еко-ном1чний розвиток, збшьшення об'ему виробництва сшьськогосподарсько! продукци, шдвищення ефективност ведення сшьського господарства, досяг-нення максимально! зайнятост сшьського населення i шдвищення р1вня його життя, рацiональне використання земель тощо.
Через недостатню увагу, придшену цiй проблематицi з боку держави, проблеми розвитку сшьських територш виршуються точково, по мiрi !х ви-никнення. Такий пiдхiд себе не виправдав. Ця проблема потребуе системного тдходу з проведенням комплексу заходiв, спрямованих на розроблення ш-вестицшно! привабливостi сiльських територiй, створення рiзноманiтних преференцiй для вiдкриття нових видiв пiдприемницько! дiяльностi, альтер-нативних сшьськогосподарськш, розбудову сiльсько! iнфраструктури, дер-жавну шдтримку молодiжного кредитування тощо.
Окремi аспекти розвитку сiльських територiй та !х проблемних питань розкрито у працях Ю. Губенi, М. Барановського, О. Павлова, А. Третяка, К. Якуби, М. Орлатого. Питаннями депресивност сшьських територш, визна-ченню !х критерив займаються I. Прокопа, Л. Шепотько, О. Попова. Моно-функцюнальний сiльськогосподарський розвиток сiльських територiй е цен-тральним питанням у дослщженнях вiтчизняних учених Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Юрчишина. Дослiдженню ефективност господарств населення присвячений цикл робгг О. Онищенко.
