CC BY
19
УДК 340: 504
1рина Личенко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цившьного права та процесу
lychenko7@gmail. сот
ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА ЯК ОБ'СКТ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У НОВИХ СОЦ1АЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНИХ УМОВАХ
© Личенко I., 2017
Визначено поняття еколопчнот безпеки, Тт вид1в та особливостей адмшктративно-правового забезпечення. Особливу увагу надано пошуку напрямнв вдосконалення адмiнiстративно-правового забезпечення еколопчнот безпеки з огляду на новi сощально-економiчнi виклики в Укратнь З'ясовано науковi пiдходи до проведення реформ та висловлено пропозицн щодо перегляду усталеного порядку публiчного управлiння у сферi еколопчнот безпеки, способiв попередження погiршення еколопчнот обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, комплексу державно-правових, оргашза-цшних та iнших заходiв у сфер1 охорони довкшля, пiдтримання безпечного режиму використання природних ресурав.
Ключовi слова: еколопчна безпека; адмiнiстративно-правове забезпечення; охорона довкшля; небезпека для здоров'я людей; еколопчно небезпечна дiяльнiсть.
Ирина Лыченко
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ КАК ОБЪЕКТ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ В НОВЫХ СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Определено понятие экологической безопасности, ее видов и особенностей административно-правового обеспечения. Особое внимание уделено поиску направлений совершенствования административно-правового обеспечения экологической безопасности с учетом новых социально-экономических вызовов в Украине. Определено научные подходы к проведению реформ и высказаны предложения по пересмотру устоявшегося порядка публичного управления в сфере экологической безопасности, способов предупреждения ухудшения экологической обстановки и возникновения опасности для здоровья людей, комплекса государственно-правовых, организационных и других мероприятий в сфере охраны окружающей среды, поддержания безопасного режима использования природных ресурсов.
Ключевые слова: экологическая безопасность; административно-правовое обеспечение; охрана окружающей среды; опасность для здоровья людей; экологически опасная деятельность.
Iryna Lychenko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure,
Sc.D., Prof.
ENVIRONMENTAL SAFETY AS SUBJECT ADMINISTRATIVE
FRAMEWORK IN THE NEW SOCIAL AND POLITICAL CONDITIONS
The article is devoted to the definition of the concept of environmental security, its types and characteristics of administrative and legal support. Special attention is devoted to finding areas of improvement of administrative-legal environmental safety due to the new socioeconomic challenges in the Ukraine. The article is devoted to the founding out scientific approaches to reforms and suggested proposals to revise the established order of public administration in the area of environmental safety, ways to prevent environmental degradation and risks to human health, complex state-legal, organizational and other activities in the field of environment, maintaining secure usage of natural resources.
Key words: ecological security; administrative-legal environmental; the environment; the risk to human health; environmentally dangerous activities.
Постановка проблеми. З огляду на HOBi соцiально-економiчнi виклики в Укра!ш, важливим питанням вгтчизняно! адмшютративно-правово! науки став пошук напрямiв вдосконалення адмшютративно-правового забезпечення еколопчно! безпеки. Особливо актуальним е вироблення на основi наявних наукових пiдходiв власних пропозицш щодо перегляду усталеного порядку публiчного управлшня у сферi еколопчно! безпеки, способiв попередження попршення еколопчно! обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, комплексу державно-правових, оргашзацшних та шших заходiв у сферi охорони довкшля, тдтримання безпечного режиму використання природних ресуршв. Вщсутнють ефективно! системи адмшютративно-правового забезпечення еколопчно! безпеки негативно позначаеться на можливосп реалiзацi! гарантованого законодавством права громадян на безпечне навколишне природне середовище. Формування оновлено! системи адмшютративно-правового забезпечення еколопчно! безпеки у нових сощально-економiчних умовах е необхщною умовою сьогодення.
Анашз дослщження проблеми. Огляд юридично! лггератури дае тдстави стверджувати, що проблема пошуку напрямiв вдосконалення правового забезпечення еколопчно! безпеки е особливо актуальною. Вона була предметом дослщжень провщних вгтчизняних та зарубiжних учених: А. П. Гетьман, М. В. Шульга, А. А. Махмуд, I. В. Бригадир, А. Б. Качинський, К. А. Рябець, Г. В. Тищенко та ш Використання цих наукових розробок дае змогу продовжити дослщження цього напряму та сформувати системш пропозицш щодо адмшютративно-правового забезпечення подолання наявних проблем у сферi еколопчно! безпеки.
Мета роботи - з'ясувати поняття еколопчно! безпеки, !! види та особливосп адмшютративно-правового забезпечення, пошук напрямiв його вдосконалення з огляду на новi соцiально-економiчнi виклики в Укра!ш.
Виклад основного MaTepi^y. Еколопчна безпека е важливою юридичною категорiею щодо забезпечення практичного втшення норм рiзних галузей права.
Вперше цей термiн був згаданий законодавцем у Декларацп про державний суверенитет Укра!ни вiд 16 липня 1990 року.
Изшше, визнавши у ст. 16 та 17 Конституци Укра!ни забезпечення еколопчно! безпеки обов'язком i функцieю держави, законодавець зарахував и до найвищих соцiальних цiнностей нашо! кра!ни.
У наущ е рiзнi пiдходи до формулювання 11 дефшщи. Наприклад, С. О. Боголюбов тд категорieю "еколопчна безпека" розумiе процес забезпечення захищеностi життево важливих iнтересiв особи, суспiльства, природи та держави вщ реальних i потенцiйних загроз, що створюються антропогенним природним впливом на навколишне природне середовище [1, с. 99].
Схоже визначення наводить Г. П. Серов, стверджуючи, що це стан захищеносп життево важливих штереив особи, суспшьства i держави у процесi взаемоди суспiльства i природи. У сво!й працi вiн стверджуе, що щ загрози виникають з боку природних об'екпв, властивостi яких змiненi забрудненням, засмiченням внаслiдок антропогенно! дiяльностi (виникнення аварш, катастроф, здiйснення тривало! господарсько!, вшськово! та iнших видiв дiяльностi) чи навмисне з метою еколопчних диверсiй, агреси або ж природних явищ та стихiйного лиха; зумовлених знищенням, пошкодженням або виснаженням природних ресуршв (загроза незабезпечення суспiльства i держави природними ресурсами) [2, с. 33].
Iншi ученi розглядають 11 як стан, за якого ус складовi природного оточення, за рахунок балансування взаемовпливiв природних, технiчних i соцiальних систем, формування природо-культурного середовища, е оптимальними для нормального функцюнування i розвитку людсько! цившзаци [3, с. 7].
1снуе пропозищя розглядати цю категорiю у двох аспектах. Як суб'ективна категорiя вона проявляеться як право громадян, що тюно пов'язане з правом на безпечне навколишне природне середовище для !хнього життя i здоров'я. Також щ вченi стверджують, що вона мае й шше значення, як об'ективно юнуюча система правового забезпечення еколопчно! безпеки, за допомогою яко! регламентуеться екологiчно небезпечна дiяльнiсть, режим використання природних ресуршв, охорона довкшля, попередження попршення екологiчного стану та виникнення небезпеки для природних об'екпв i населення [4, с. 77].
Дехто, систематизуючи наявш науковi розробки у цш сферi, пропонуе видшяти три пiдходи до розумiння еколопчно! безпеки. Перший пщхщ розглядае еколопчну безпеку як певний стан, зокрема, як стан захищеносп життево важливих штерешв особистостi, суспiльства i держави, а також навколишнього природного середовища вщ загроз, що виникають у результат антропогенних i природних впливiв на них; становище за якого вщсутня загроза нанесення шкоди природному середовищу i здоров'ю населення. Другий зводиться до !! розумiння як системи заходiв, норм, що усувають загрозу масово! загибелi людей у результат несприятливо! антропогенно! змiни стану природного середовища. Третш пiдхiд грунтуеться на розумiннi цiе! категорi! як ступеня захищеносп !! об'екта (особиспсть, держава, природа) [5, с. 10-11].
Законодавець у ст. 50 Закону Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" теж придшив увагу визначенню ще! категори, стверджуючи, що це е стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечуеться попередження попршення еколопчно! обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантуеться здшсненням широкого комплексу взаемопов'язаних еколопчних, полггичних, економiчних, техшчних, оргашзацшних, державно-правових та iнших заходiв [6].
Таке визначення видаеться занадто спрощеним, та порiвнюючи з дефшщями вищенаведених авторiв, не вiдображае ушх аспектах цiе! системно! еколого-правово! категори.
Зважаючи на обраний напрям дослщження, найоптимальшшою потрiбно визнати дефiнiцiю I. В. Бригадира, який визначив еколопчну безпеку як правову категорда. Потрiбно погодитися, що це стан захищеносп життево важливих штерешв людини, суспшьства, держави та довкшля, за якого гарантуеться право кожно! людини на здорове та безпечне навколишне середовище, та юнують необхщш умови для захисту довкшля, вщтворення природних об'екпв i задоволення шших прав громадян та iнтересiв держави [7].
Акцент у визначенш екологiчно! безпеки та !! зв'язку iз захистом прав людини е осно-воположним, спiввiдноситься з гумашстичним змiстом правово! науки, людиноцентристськими щеалами демократичних перетворень у нашш державi. Такий пiдхiд цiлком вщповщае змiсту
загально! категори "безпека", яку прийнято тлумачити як стан, коли комусь-, будь-чому нщо не загрожуе [8, с. 137].
Доцшьно згадати про запропоноваш дефiнiцiï, у яких наголошуеться про зв'язок еколопчно1 безпеки з категорiями "безпека територи", "нащональна безпека".
В. Арнольд визначае еколопчну безпеку, яка е складовою комплексноï безпеки територи, як такий стан навколишнього середовища, який гарантуе захищенiсть життево важливих iнтересiв держави (особи, суспiльства) вщ реальних чи потенцiйних загроз, що створюються антропогенним або природним впливом на довкшля [9, с. 97].
A. Качинський ïï розглядае як компонент нацiональноï безпеки, що гарантуе захищенють життево важливих штереив людини, суспiльства, довкiлля та держави вщ реальних або потенцiйних загроз, створюваних антропогенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища [10, с. 289].
Ц думки цшком сприйнятi законодавцем, який у ст. 6 Закону Украши "Про основи нащо-нально1' безпеки Украши" вiд 19 червня 2003 року № 964-IV [11], одним iз важливих нащональних штереив в Украïнi визначив забезпечення еколопчно та техногенно безпечних умов життедiяль-носп громадян i суспiльства, збереження навколишнього природного середовища та ращональне використання природних ресуршв.
Екологiчна безпека представлена видовим розмаптям сво1'х проявiв. Деякi ученi пропонують ïï подшяти залежно вiд територiальних показникiв, способiв забезпечення та об'ектiв захисту [12, с. 140].
А. П. Гетьман як основш критерп такого подшу пропонуе: територiальний принцип, способи забезпечення, об'екти охорони, причини порушення екологiчноï безпеки, екологiчно небезпечнi види дiяльностi, об'екти, масштаби шкiдливого впливу i катастрофи [13, с. 297].
Г. В. Тищенко залежно вщ рiвня, на якому виникають проблеми забезпечення здорового навколишнього природного середовища та життедiяльностi людини, розрiзняе кiлька видiв екологiчноï безпеки: екологiчна безпека локального рiвня; екологiчна безпека регiонального рiвня; державна екологiчна безпека; глобальна еколопчна безпека (мiжнародного рiвня). Щодо об'ектного спрямування вона виокремлюе: а) еколопчну безпеку навколишнього природного середовища, природних систем; б) еколопчну безпеку суспшьства i людини [14, с. 62].
Узагальнивши наявш пропозицп щодо визначення критерив подiлу екологiчноï безпеки, видаеться доцшьним запропонувати ïï диференцiацiю за такими критерiями: за типом (техногенно-екологiчна, радiоекологiчна, природна, економiко-екологiчна, сощальна); залежно вiд масштабiв (глобальна, державна, регюнальна, мiсцева, об'ектова); за об'ектами охоронно-правового впливу (навколишнього природного середовища, сощальних спшьнот, людини); за локалiзацiею протидiï можливому екологiчно небезпечному впливу (пов'язана з атмосферою, лггосферою (землетруси, виверження вулкашв), гiдросферою); за джерелом та наслщками небезпечного впливу (антропогенного, вшськового, техногенного характеру); залежно вщ екологiчно небезпечних видiв дiяль-ностi (хiмiчна, технiчна, бiологiчна, радiацiйна).
Розмаïття видових проявiв екологiчноï безпеки свщчить про ïï системний, масштабний характер, взаемозв'язок з рiзними чинниками природного, антропогенного та шшого характеру, залежнють вiд екологiчно небезпечних видiв дiяльностi та вплив на правовщносини на глобальному, державному, регiональному, мюцевому, об'ектовому рiвнi.
Змiни, що пов'язаш з процесами глобалiзацiï економiки, науковим прогресом, загостренням вшськових загроз свщчать про потребу перегляду усталених пiдходiв до проблеми адмiнiстративно-правового забезпечення екологiчноï безпеки в Украïнi.
З огляду на недостатнш iнтерес держави до вироблення нових пiдходiв щодо публiчного управлiння у сферi екологiчноï безпеки, способiв попередження погiршення екологiчноï обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, комплексу державно-правових, оргашзацшних та шших заходiв у сферi охорони довкшля, тдтримання безпечного режиму використання природних ресуршв стан екологiчноï безпеки нашоï держави можна визнати незадовшьним.
Довкiлля вважаеться безпечним, якщо дотримаш законодавчо визначенi стандарти, лiмiти i нормативи у цiй сфер^ санiтарнi вимоги тощо.
Статистика свщчить, що майже 10 % територп Украши перебувае у сташ глибоко1' екологiчноï кризи, що загрожуе здоров'ю i життю людей [15, с. 1]. Вона говорить про розширення перелшу загроз антропогенного, вшськового, техногенного характеру щодо екологiчноï безпеки нашоï держави.
До перелiку таких загроз останшми роками додалися вiдсутнiсть належного державного контролю за техногенно небезпечними об'ектами на тимчасово окупованих територiях Донецькоï та Лугансько1' областей, вшськовими екологiчно небезпечними об'ектами, щодо яких можуть вчинятися диверсшш дiï, збшьшуеться кiлькiсть зафiксованих випадкiв потрапляння на цш територiï до водойм небезпечних отруйних речовин промислового i комунального походження, руйнування промислових та еколопчно небезпечних об'екпв, неконтрольованих пожеж у зош проведення антитерористично1' операцп, руйнування очисних споруд, хiмiчного та радiацiйного забруднення водних ресурсiв, забруднення атмосферного повпря та rрунтiв, розсiювання хiмiчних речовин унаслiдок розривiв снарядiв, мш, бомб, руйнування мiсць зберiгання небезпечних хiмiчних речовин, вiдходiв, 1'хне згоряння [16].
Еколопчна безпека безпосередньо пов'язана з безпекою людини та безпекою антропогенного середовища у процес його розвитку та функцюнування. Мюька екосистема Львова потерпае вщ штучно створених загроз, пов'язаних з утилiзацiею вiдходiв. Вiдсутнiсть конструктивного адмшст-ративного виршення цiеï проблеми обов'язково знайде свое вщображення у життезздатностi цiеï урбоекосистеми.
Не менш важливими е загрози еколопчнш безпецi Карпатського регiону. Викликае занепо-коення сучасний екологiчний стан Прута, Черемоша i Днiстра. У процес порушення стiйкостi гiрських лiсових екосистем вщбуваються вагомi господарськi збитки, порушуеться ландшафтне та бiологiчне розмаггтя. Основними загрозами для люових екосистем регюну е: випалювання сухо1' рослинностi у весняний перюд, порушення технологiï заготiвлi та трелювання деревини, всихання смерекових люв у гiрських районах, самовшьш вирубки, непродумане будiвництво мiнiГЕС [17, с. 110].
Крiм того, як стверджуе М. А. Хвесик, в Украш еколопчш проблеми пов'язанi зi спрацьо-ванiстю основних фондiв промислово1' та транспортно1' iнфраструктур; наявною неефективною системою державного управлiння у сферi охорони навколишнього природного середовища i регулювання використання природних ресурсiв; недостатшм розумiнням у суспiльствi прiоритетiв збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку; недотриманням чинного природоохоронного законодавства [18, с. 76].
Адмшстративно-правове забезпечення передбачае здшснення державою за допомогою спецiального механiзму упорядкування суспшьних вiдносин, 1'х юридичне закршлення, охорону, реалiзацiю i розвиток [19].
Норми адмшстративного права е визначальними для подолання наявних еколопчних загроз, оскшьки спроможш створити фундамент для публiчного управлiння та адмiнiстративного контролю у цш сферi, визначення порядку прийняття та реалiзацiï управлiнських ршень у сферi забезпечення екологiчноï безпеки, забезпечення превенцп екологiчних ризикiв та еколопчних правопорушень; покарання винних за порушення законодавства у сферi еколопчно1' безпеки, вiльного доступу до еколопчно1' iнформацiï та залучення громадськостi до цих процешв.
До вiдповiдних нормативно-правових акпв необхiдно зарахувати КУпАП, Закони Украши "Про основи нацiональноï безпеки Украши" вщ 19 червня 2003 р., "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 червня 1991 р., "Про об'екти пщвищено1' небезпеки" вщ 18 шчня 2001 р., "Про використання ядерно1' енергiï та радiацiйну безпеку" вiд 08 лютого 1995 р., "Про забезпечення саштарного та епщемюлопчного благополуччя населення" вщ 24 лютого 1994 р.
До того ж гострою е потреба прийняття Закону Украши "Про еколопчну безпеку Украши". Адмiнiстративно-правовi норми цього закону здатш закласти новi основи публiчного управлшня, контролю у сферi екологiчноï безпеки, пiдвищити роль громадськосп у цiй сферi.
Найважливiшим для забезпечення еколопчно1' безпеки в Украш сьогоднi е проведення реформ щодо оптимiзацiï наявних управлiнських структур у цш сферi та створення оргашв публiчного управлiння, надiлених функцiями щодо подолання нових важливих еколопчних проблем.
Проблема еколопчно1' безпеки в окремих регюнах Донецько1' та Лугансько1' областей, у яких проводиться антитерористична операщя, повинна виршуватися комплексно, застосовуючи заходи з нейтралiзацiï джерел техногенной вiйськовоï небезпеки.
Важливим, зокрема, е формування окремого суб'екта публiчного управлшня, надiленого функщями щодо протидiï екологiчним загрозам на територи проведення антитерористично1' операцiï. Основним функцюнальним призначенням цього суб'екта повинно стати застосування системи заходiв протиди екологiчним загрозам, пов'язаним з вшськовими дiями на Донбасi.
Нечiткiсть формулювання та наявнють дублювання повноважень щодо забезпечення еколопчно!' безпеки оргашв публiчного управлiння, вiдсутнiсть ефективно1' системи протиди дiяльностi, якi призводять до виникнення еколопчних загроз та масштабних екологiчних катастроф, недосконалiсть системи покарання посадових ошб за дiï, яю цьому сприяють, негативно вщобра-жаеться на сташ забезпечення екологiчноï безпеки в Украш.
Висновки. Створення оновленого шдгрунтя для вироблення ефективно1' системи адмшютративно-правового забезпечення еколопчно1' безпеки повинно стати прюритетом адмшютративно-правово1' науки. Перед державою постало завдання щодо перегляду сучасно1' системи адмшютративно-правового забезпечення еколопчно1' безпеки, зважаючи на сучасш проблеми та новi екологiчнi загрози. Розширення перелiку еколопчних програм i проекпв, поглиблення сшвпращ з громадськими об'еднаннями у цш сферi, формування стратегiï подолання наявних нових еколопчних загроз та удосконалення системи публiчного управлшня у цш сферi стали важливим завданням нашо1' держави.
1. Боголюбов С. А. Экология : учеб. пособ. / С. О. Боголюбов. - М.: Знание, 1997. - 187 с. 2. Серов Г. П. Правовое регулирование экологической безопасности при осуществлении промышленных и иных видов деятельности / Г. П. Серов. - М. : Ось-89, 1998. - 222 с. 3. Махмуд А. А. Еколог1чна безпека як предмет полтики м1жнародного ствробтництва : автореф. дис. ...канд. полт. наук : 23.00.02 / А. А. Махмуд. - К., 2000. - 24 с. 4. Гетьман А. П. Еколог1чне право Украгни / А. П. Гетьман, М. В. Шульга. - Харюв : Право, 2005 - 328 с. 5. Шеяфетдинова Н. А. Правосознание в механизме обеспечения экологической безопасности : автореферат дисс. . д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теория и история права и государства ; История правовых учений" / Н. А. Шеяфетдинова. - М., 2003. - 24 с. 6. Про охорону навколишнього природного середовища : закон Украгни в1д 25.06.1991 р. № 1264-XII // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1991. - № 41 - Ст. 546. 7. Бригадир I. В. Щодо визначення еколог1чног безпеки як правовог категорИ' /1. В. Бригадир // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 109-114 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10bivjpk.pdf. 8. Словник украгнськог мови: в 11 т. / за ред. П. Й. Горецького, А. А. Бурячок та т. - К. : Наукова думка, 1970-1980. - Т. 1. - 1970. - 799 с. 9. Арнольд В. И. Теория катастроф /В. И. Арнольд. - М. : Наука, 1990. - 128 с. 10. Качинський А. Б. Еколог1чна безпека Украгни: системний анал1з перспектив покращення / А. Б. Качинський. - К. : Н1СД, 2001. - 312 с. 11. Про основи нащональног' безпеки Украгни : закон Украгни в1д 19.06.2003 р. № 964-IV // В\домост\ Верховног' Ради Украгни. - 2003. - № 39 - Ст. 351. 12. Рябець К. А. Еколог1чне право Украгни : [навч. поаб.] / Рябець К. А. - К. : Центр учбовог лтератури, 2009. -438 с. 13. Еколог1чне право : [тдруч.] / за ред. А. П. Гетьмана. - Х. : Право, 2013. - 432 с.
14. Тищенко Г. В. Еколог1чне право : [навч. поаб.] / Г. В. Тищенко. - К. : ТП Пресс, 2003. - 256 с.
15. Попова I. В. Освтня парадигма екобезпечного розвитку трансформацтного сустльства : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 09.00.10 "Фтософ1я освти" /1. В. Попова - К., 2016. -38 с. 16. Донбас стае непридатним для життя [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ekoinform. com.ua/index.php?option=com_content&view =article&id=140%3A2015-02-09-10-27-36&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=ru]. 17. Масгкевич А. Ю. Сучаснг ант-ропогент загрози для еколог1чног безпеки г1рських екосистем Покутсько-Буковинських Карпат / А. Ю. Маакевич // Еколог1чний стан i здоров 'я жител1в м1ських екосистем. Горбуновсью читання : тези доп. / за ред. Ю. Г. Мастевича. - Чертвщ: Мiсто, 2016. - 208 с. 18. Хвесик М. А. Екологiчна криза в Украт: соцiально-економiчнi на^дки та шляхи гх подолання [Електронний ресурс] / М. А. Хвесик, А. В. Степаненко // Економта Украгни. - 2014. - № 1. - С. 74-86. - Режим досту-
пу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2014_1_7. 19. Дручек О. М. Поняття адмгшстративно-правового забезпечення прав, свобод та ттереав дитини органами внутрштх справ Украгни [Електронний ресурс] / О. М. Дручек // Форум права. - 2013. - № 2. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.
REFERENCES
1. Bogolyubov S.A. Ekologiya [Ecology], Moskva, 1997. 187 p. (In Russian). 2. Serov G. P. Pravovoe regulirovanie ekologicheskoi bezopasnosti pri osushchestvlenii promyshlennykh i inykh vidov deyatel'nosti [Legal regulation of environmental safety in the implementation of industrial and other activities]. Moskva, 1998. 222 p. (In Russian). 3. Makhmud A. A. Ekolohichna bezpeka yak predmet polityky mizhnarodnoho spivrobitnytstva Avtoref. dis. kand. polit. nauk [Environmental safety policy as a matter of international cooperation. Avtoref diss. candidate political science], Kyyiv, 2000. 24 p. 4. Het'man A. P., Shul'ha M. V. Ekolohichne pravo Ukrayiny [Environmental Law Ukraine], Kharkiv, 2005. 328 p. 5. Sheyafetdinova N. A. Pravosoznanie v mekhanizme obespecheniya ekologicheskoi bezopasnosti. Avtoref. dis. kand. yurid. nauk [Legal awareness in the mechanism of ensuring environmental safety]. Moskva, 2003. 24 p. (In Russian). 6. Pro okhoronu navkolyshn 'oho pryrodnoho seredovyshcha. Zakon Ukrayiny 25.06.1991 [About the conservation of the natural medium], Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1991, vol 41, p. 546. 7. Bryhadyr I. V. Shchodo vyznachennya ekolohichnoyi bezpeky yak pravovoyi katehoriyi [Regarding the definition of environmental safety as a legal category], Forum prava. 2010, vol 4, p.p. 109-114. Avalable at: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10bivjpk.pdf. (accessed 23.03.2017). 8. Horets'koho P. Y., Buryachok A. A. Slovnyk ukrayins'koyi movy v 11 t. [Ukrainian dictionary in 11 vol.], Kyyiv, 1970. 799 p. 9. Arnol'd V. I. Teoriya katastrof [Catastrophe theory], Moskva, 1990. 128 p. 10. Kachyns'kyy A. B. Ekolohichna bezpeka Ukrayiny: systemnyy analiz perspektyv pokrashchennya [Environmental safety Ukraine: a systematic analysis of prospects improve], Kyyiv, 2001. 312 p. 11. Pro osnovy natsional'noyi bezpeky Ukrayiny. Zakon Ukrayiny vid 19.06.2003. [About National Security Ukraine], Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2003, vol 39, p. 351. 12. Ryabets' K. A. Ekolohichne pravo Ukrayiny [Environmental Law Ukraine], Kyyiv, 2009. 438 p. 13. Het'man A.P. Ekolohichne pravo [Environmental Law], Kharkiv, 2013. 432 p. 14. Tyshchenko H.V. Ekolohichne pravo [Environmental Law], Kyyiv, 2003. 256 p. 15. Popova I. V. Osvitnya paradyhma ekobezpechnoho rozvytku transformatsiynoho suspil'stva. Avtoref. dis. dokt. yurid. nauk [Ecosafety educational paradigm transformation of society. Avtoref diss. doctor of law], Kyyiv, 2016. 38 p. 16. Donbas na porozi ekolohichnoyi katastrofy [Donbass on the verge of ecological disaster]. Avalable at: http://24tv.ua/donbas_na_porozi_ekologichnoyi_katastrofi_n530959. (accessed 04.04.2016). 17. Masi-kevych A. Yu. Suchasni antropohenni zahrozy dlya ekolohichnoyi bezpeky hirs 'kykh ekosystem Pokut s 'ko-Bukovyns 'kykh Karpat [Modern man-made threats to the ecological safety of mountain ecosystems Pokuts'ka-Bukovina Carpathians], Ekolohichnyy stan i zdorov"ya zhyteliv mis'kykh ekosystem. Horbunovs'ki chytannya. Tezy dopovidey. 2016, p. 110. 18. KhvesykM. A., Stepanenko A. V. Ekolohichna kryza v Ukrayini: sotsial 'no-ekonomichni naslidky ta shlyakhy yikh podolannya [The ecological crisis in Ukraine: the socio-economic consequences and possible solutions], Ekonomika Ukrayiny. 2016, pp. 74-86. Avalable at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2014_1_7 (accessed 23.03.2017). 19. Druchek O. M. Ponyattya administratyvno-pravovoho zabezpechennya prav, svobod ta interesiv dytyny orhanamy vnutrishnikh sprav Ukrayiny [The concept of administrative and legal protection of rights, freedoms and interests of the child by the Internal Affairs of Ukraine], Forum prava. 2013, vol 2, pp. 123-128. Avalable at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index (accessed 23.03.2017).
Дата надходження: 11.02.2017р.
