CC BY
0ARCHITECTURE
Каменський B.I.
кандидат apximeKmypu, доцент кафедри мiстобудування та урбатстики Харювський нацюнальний ymiверситет будiвництва та архтектури
ФОРМУВАННЯ ПЛАНУВАЛЬНОÏ СТРУКТУРИ СЕРЕДНЬОВ1ЧНИХ М1СТ CX^OÏ СВРОПИ
(X-XIII CТ.)
FORMATION OF PLANNING STRUCTURE OF THE MEDIEVAL CITIES OF EASTERN EUROPE
(X-XIII С.)
Kamensky V.I.
Kharkiv National University of Construction and Architecture, Assoc
АНОТАЦ1Я
В статп дослщжуеться вплив цившзацшних контакпв на формування планувальних структур се-редньовiчних мiст Cx^oi' £вропи. Виявлено, що планувальна структура видатних середньовiчних мiст Сxiднoï £вропи спiвпадаe як з планувальною структурою середньoвiчниx мiст Середньо1' A3iï та 1рану так i Заxiднoï та центрально!' £вропи. В рoбoтi виявлеш чотири регioни Сxiднoï £вропи, мюта яких знаходилися шд рiзними векторами соцюкультурного впливу i вiдрiзняються особливостями плануваль-но1 структури.
ABSTRACT
The article investigates the influence of civilizational contacts on forming planning structures of medieval towns Eastern Europe. Revealed that planning structure prominent medieval cities of Eastern Europe coincides with both the planning structure of the medieval cities of Central Asia and Iran and the Western and Central Europe. The work identifies four regions of Eastern Europe, whose cities were under the influence of different sociocultural vectors and was different features of the planning structure.
Ключовi слова: Схвдна £вропа, мюто, планувальна структура, цившзащя, соцюкультурний вплив
Keywords: Eastern Europe, the city planning structure, civilization, social-cultural impact
Постановка проблеми. Негативш наслщки процеав урбашзацп стали причиною кризи не тшьки природного довшлля, але i традицшного культурного ландшафту багатьох кран та народiв. Архгтектурне середовище шдус^альних мiст вважалося синонiмом якiсного життя та показни-ком життeздатностi архитектурного середовища. Але, доповiдь комiсii Д. Медоуза «Мела зростан-ня» (1972), в якш було з сумом констатовано про близьку загибель людства у зв'язку з виснаженням ресурав планети, поряд з крахом незаперечноi вiри в прогрес, докорiнно змшила нашi уявлення також i про прюритети у мiстобудуваннi.
Негативнi наслщки кризи iндустрiального су-спiльства були посилеш загальною полiтичною кризою в колишньому СРСР та кризою у мютобу-дування. Перед укранськими мютами (як i перед суспiльством) з уаею очевиднiстю постав вибiр подальшого шляху цивiлiзацiйного розвитку. Тоб-то, до яко! цивiлiзацii належить наша крана та який iсторичний спадок скривають нашi мiста? Планувальна структура мюта, за сво1'м визначен-ням е основою архгтектурно1' композицп та архитектурного середовища мiста. Вона поеднуе в едине мiстобудiвне цше мiськi територii згiдно з iерархi-ею цiнностей та визнаними нормами, створюючи осередок для вщтворення сощуму певно1' цившза-цii. Вiдповiдно, що актуальнють вивчення нашо1' мiстобудiвноi спадщини та дослiдження проблем планувально!' структури визначена сучаснютю.
Вирiшення питания формування планувально1 структури середньoвiчниx украшських мют, якi належать до регioну Схвдно1 £вропи, дозволило б також ютотно розширити мoжливoстi прoектнoï роботи та наукового прогнозування в сучаснiй мiстoбудiвнiй галузi.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Проблемами планувально1' структури та проблемами застосування певних титв ïï в рiзнoманiтниx умовах займалися велика кiлькiсть вчених. Серед чисельних робгг пoмiтнo вiдрiзняються два напря-мки - технократичний i юторико-культурний. Цi два напрямки в цшому i сформували сучасний по-гляд на проблеми вибору планувально1' структури мют. Перший технократичний напрямок представлено роботами Ле Корбюз'е (Le Corbusier), I. Груза (J. Hruza), М. Барxiна, Н. Благовидово1', А. Гутно-ва, В. Вадимова, В. Владимирова, М. Габрель, I. Кострикша, Я. Косицького та ш. В вищенаведених роботах загалом проблеми вибору планувально1' структури пов'язувалися з пропускною спромож-нiстю типу для мюького транспорту та топографь чними умовами.
1сторико-культурний пiдxiд який програмно включав в себе i соцюкультурш аспекти, представлений в роботах Б. Дзевi (Bruno Zevi), Л. Крiе (L. Krier), К. Лiнча (K. Lynch), С. Моголь-Надь (S. Mogul-Nagy), Л. Мамфорда (L. Mumford) та шших. В цих роботах головна увага придiлялася вирь шенню естетичних, кoмпoзицiйниx питань.
Видшення iieiuipiiiieinix рашше частин за-гальноТ проблеми. У той же час, робгг як1 б прояснили проблеми вибору планувально! сгруктури в зв'язку з розвитком цившзацшного процесу, який би визначав вибiр цiннiсних, цивiлiзацiйних орiен-тирiв в формуванш мiського середовища не виста-чае. Вирiшення цього питання дозволило б ютотно розширити можливостi мiстобудiвного проекту-вання та наукового прогнозування на всiх етапах розвитку мюта.
Метою статт е дослiдження цившзацшних впливiв на процеси формування планувальних структур середньовiчних мiст Сходно! £вропи.
Виклад основного мaтepiaлу. Згiдно з су-часними уявленнями, до регюну Сходно! Свропи належать мiста держав Бшорусь, Укра!на та Росiя (£вропейська частина). В середньовiччi, ця тери-торiя була опанована державою з назвою Князiвс-тво Русь, або Ки!вська Русь. Основою держави Ки!вська Русь стало Середне Поднiпров'я зi столицею в Киевi, де знаходилися володшня племенi Полян. Важливу роль також вiдiграли прабшору-сьш племена Кривичiв, Радимiчiв та Дреговiчiв, а також пiвнiчнi племена об'еднаш навколо Новгорода та Ладоги. Ц землi лежали вздовж торгового шляху «з варяг в греки» по Дншру. Угро-фiнськi племена та слов'яни B^mi посiли територп ме-жирiччя Волги та Оки, по яких також пролягав торговий шлях зi Скандинавп на Сх1д. Останш були приеднанi Киевом впродовж Х ст. Разом з тим, територiею Рус проходив суходiльний шлях з Хазарп до Свропи через Ки!в, який перерiзав землi Червоно! Руа. Тобто, територп кра!ни об'еднали три торговi шляхи. [8, с.285]
Торгова експаная вiкiнгiв як1 створювали сво! торгiвельнi факторй' - вiкi, поблизу от племшних центрiв [8, с.285], суттево активiзували мiське життя. Активiзацiя торгiвельних шляхiв за допо-могою мюцево! племшно! верхiвки, новоприбуло! варязько! адмiнiстрацü' та мiсцевих торговцiв дала вагоме шдгрунтя для розбудови мюького життя та вiдповiдно, планувально! структури мют.
Водночас, налагодження торгiвельних марш-рутiв стало лише одним з факторiв урбашзаци територп. Другим фактором став синойшзм мiсцевих громад, тобто мюта виникли шляхом злиття кшь-кох родових общин, що мали спiльне святилище та
вiчеву площу (Новгород, Ки!в, Смоленськ, Ростов та iнш.). [10, с.239] Процес урбашзаци завдяки синойшзму рiзних територiй майбутньо! Русi мав рiзну iсторiю. Так, у Оверян, Дулiбiв та Полян процеси розвитку мюького життя мали давню ю-торiю i мiська органiзацiя з початку «юторичного часу» (тобто VI-IX ст. - В.К.) змшювала племшну органiзацiю, то Деревляни, Радимичi та В'ятичi довго зберiгали племiнний устрш. [6, с.364]
Система розселення складалася з мереж тор-гiвельних факторiй, а також системи фортифжацп Ки!всько! землт Остання складалася з столицi, замюьких резиденцiй та мiст-фортець. Могутнiм чинником була необхвднють об'еднувати мiсцевих земельних магнатш в одному мiсцi для б№ш ефе-ктивного (та бшьш безпечного) управлiння тери-торiями, що надавало руським мiстам подоби се-редньоазiйських «касрiв». [7, с.44].
З огляду на той факт, що i М. Грушевський i Ю. Щербак1вський, а також А. Рибаков наголо-шують на сильному перському впливi на культуру Русi, цей фактор набувае значно! ваги. Зрозумшо, що захiднi впливи через згадану вище експансш пiвнiчних европейцiв також повинш були вщобра-зитися в мютобудуванш Русi.
Так, перське мютобудування в доарабський перiод виробило певний тип мюта який розповсю-дився на територп як1 були розташоваш у безпосе-реднiй близькостi ввд Русi (Кавказ, Середня Азiя). Перське мюто складалося з цитаделi (кухендиз або арк) та власне мюта (шахрютану) квартали якого являли собою палаци аристократа оточенi будин-ками васалiв, або скупченнями житла землеробiв. Планувальна структура цих мiст базувалася на двох головних магютралях яш перехрещувалися в геометричному центрi. На перехресл зазвичай розташовувалися зороастрiйськi культовi будiвлi. В арабську епоху (VIII-XII ст.) навколо шахрюта-нiв розвинулися торговi передмiстя - «рабади» з розосередженою забудовою та радiальною плану-вальною структурою вулиць-дорiг. Останнi вели до стихийно утвореного ринку. З розвитком мюта навколо ринку, шахрютани втрачали свое значения i центри мiського життя перемiщувалися в рабади. Адмшютративно-полггичний центр та все мюто пере!здили услiд за ринком не зливаючись з ним. Утворювалось нове мiсто (Рис. 1). [3,с.390]
Рис. 1. Мере. План мiста в середит XII ст.
мюта цього перюду, взагалi були позбавленi цита-делi, а адмшютративним i полiтичним центром став район ринку. Культовий центр розташувався на окремш територи, але також бшя ринку (Рис. 2). [10, с.376]
Свропейське середньовiчне мiсто також мало цитадель. Водночас, ринок з'явившись бшя мюько! брами розвинувся i зайняв поступово центр мiста. Пiсля XII ст. з розвитком процеав урбашзаци в бiльшостi европейських мiст центр мюького життя перемiстився в район ринку, територш якого стала центром рад1алык>1 планувально! структуры. Нов1
Мюта Сходно! Свропи, з огляду на !х розта-шування, розвивалися контактуючи i зi Сходом i з Заходом. Мюто складався в основному з трьох елементiв: фортецi, торгу та подолу. Ця трьохчас-нють структури особливо характерна для невеликих мют, яких була б№шють, а також для ранньо-го етапу iснування великого мiста. [12, с.1] Зага-лом, археологи характеризують давньоруське мiсто як порiвняно велике поселення (2,5 га i бь льше) яке е адмшютративним, вiйськовим, торго-во-ремiсничим та культовим i культурним центром певно! сшьськогосподарсько! волостi. [4, с.51] Водночас, мюта подмлися за умовами розвитку на п що були центрами альськогосподарських околиць (Ростов, Суздаль) i тi, що розвинулися на мiжна-родних торгiвельних шляхах (Новгород, Ки1в, Смоленськ, Полоцьк). [10, с.219]
Найбшьш в1домим мiстом середньовiчноl Сходно! Свропи був КиУв (Рис. 3) - племшний центр полян, заснований у V ст. н.е. Територ1я майбутнього мiста, пов'язана рiчковими шляхами по Дшпру та Деснi з оточуючими територ1ями була густо заселена. Новий перюд розвитку мiста розпочався коли варязьш конунги оселилися на горi Лисiй поза мiстом. Вшськовий табiр вигiдно розташувався над портом на рiчцi Почайнiй та б™ перехрестя дорiг в Вишгород, Бшгород та Василiв. [8, с.240]
В шнщ X ст. почав заселятися Подш - тут розташувався княжий терем [9, с.31] А також згодом з'явилися торговi склади та колонil iноземних ку-пщв [7, с. 112] Наступний етап розвитку Киева -перша половина XI ст. - час розширення територи нагорно! частини Киева та побудови на територи некрополю «мюта Ярослава» (Рис. 4.). Ю. Асеев
вважае, що подiбно до «кардо» та «декуманос» (та планування шахрiстанiв - В.К.) «мiсто Ярослава» перерiзали двi перпендикулярнi магiстралi, дов-жиною по 800 м. На перетиш цих магiстралей (i водночас на найвищш точцi плато) звели «Метро-полiю Руську» - Софшськнй собор. Бiля Захщно1' брами розташувалося торгiвельно-ремiсниче пе-редмiстя з ращальним плануванням. Тут (в еврей-ському кварталi) знаходилися кузнi, а тд горами райони гончарiв та кожум'яшв. Вiдповiдно в цьо-му передмюп розташувався i ринок Верхнього мюта. [1, с.41] водночас, на думку дослщнишв, з якими погоджуеться автор [7,с.431], таке планування б№ш схоже на планування шахристану.
Забудова тд захистом стiн мiста Ярослава за-лишалася загалом садибною. Розкопки виявили
значну к1льк1сть боярських дворiв, як1 являли собою укршлеш мiськi замки. Також замковий характер мали споруди церков та монастирiв. [1, с.46]
На Подш починаючи IX-Х ст. переноситься зi Старокшвсько1' гори центр мiського життя Киева. Тут розташовуеться навiть калька мiських площ. Лiтописи свiдчать про його значення й мiсце в житп столицi Русi [11, с.1] З 70-х рр. XII ст. до умовного к1нця середньовiччя у XV ст. в Киевi бурно розвивалася торпвля та укрiплювалося як вотчинне боярство так i цехи ремюнишв. Яросла-вiв двiр почав вщгравати роль ратушi, а ремюни-чий Подiл збагатився власними укршленнями та став звикати до вiчевих зiбрань на Торзi. [2, с.132]
Рис. 3. Kuie в cepednboeiHHi. План Micma.
Велике значення в середньовiччi мав Новгород (Рис. 4.) - друге за значенням мюто Руа. Фор-мування мюта почалося з появи племiнного центру на берегах 1льменя з святилищем Перуна [1, с.205] та вiчевим майданом [7, с.10]. Власне Новгород виник на схрещенш важливих торпвельних шля-
xiB, що вели в Балтшське та Бiле море, басейни Дншра та Волги та на швшч Сибiру [5, с.117]. Mi-стом правили новгородсьш бояри, але в MiCTi знаходилися князiвська адмiнiстрацiя та варязьк1 найманцi. [1, с.221]
Рис.4. Новгород. План мктаXVст.
Резиденщя князя знаходилася окремо в Яро-славому дворищi або в городищi [1, с.218] Тут почав формуватися новий центр з Нжольским собором (1113 р.) та шлькома храмами. В XIII ст. Новгород увшшов у Ганзейський союз, що значно шдвищило його значення. Ця подiя i визначила (або закршила - В.К.) двохчасну структуру мюта яка склалася з Софiйськоi та Торгово1' сторони як1 часто-густо опанували одне-однiй. Вiд брам дити-нця вулицi вели у мiськi шнщ (райони) - Людин, Неревський та Загороднш. [4, с. 117] На територи цитаделi схрещуються двi головнi вулицi Софшсь-ко! сторони. Торгова сторона розташована в низи-т також мае планувальну систему з рисами радiа-льно!, тобто, з вулицями, що сходяться ввд кiнцiв до ринково1' площi.
Псков розташувався навколо мису утворено-му двома рiками Великою та Псковою (Рис. 5). Як i Новгород, Псков розвинувся як торгове мюто i княжа резиденцiя в обох мютах була розташована поза дитинцем, б™ торгу
Важливе значення мала столиця Червоно1' Русi - Галич. Ввдомо, що давнiй Галич був великим економiчним i культурним центром кра1ни. Мiсто складалося з «акрополя» - дитинця на скелястому виступi та торговельно-ремюничого подолу. Пла-нування мiста мало вигляд лабiринту в фортифжа-цшних цiлях, що було характерно для багатьох мют-замшв схщно! та Захщно1' Свропи (Рис. 5). Останне сввдчить про розповсюдження европейсь-ких традицш мiстобудування на землях майбут-ньо! Украши.
Рис 5. Псков та Галич. Плани центрiв мiст, що включають дитинц та гради (XII ст.)
Володимир (Рис. 6), як мюто, бере свш початок вщ замку Володимира Мономаха XII ст. та торгово-ремюничого поселення IX-X ст. [10, с.16] Мюто контролювало важливий водний шлях по Клязьмi мiж Булгарами та Чернiговом i Киевом, а також суходiльнi шляхи до Суздаля та Ростова. [5, с. 116] Первюний замок розташувався на пагорбi над крутим узвозом, що вiв до р^. З заходу ввд
мiста Мономаха було зведено нове мюто та побу-доваш «Золотi ворота» з захвдно! сторони [10,17] По водорозд^ плато пройшла головна вулиця. З захвдно! сторони узвозу Всеволод Велике Гнездо створюе укршлений дитинець з Успенським та Дмитрiевським соборами [4, с.18] До брами дити-нця князь переносить з подолу торг для контролю сустльного життя мiста [12, с.1]
Рис. 6. План Володимира поч. XIII столття
Цифри на плаш позначають: I - двiр В. Мономаха (мюто печерне); 2 - двiр Ю. Долгорукова; 3 - Успенський собор; 4 - Золоп ворота; 5 - фит-ни ворота; 6 - Мдш ворота; 7 - Торговi ворота; 8 - ^ановсьш ворота; 9 - Срiбнi ворота; 10 - Волж-ськ1 ворота; 11 - Дми^евський собор; 12 Монас-тир; 13 - Церква Воздвiження на торгу; 14 - Кня-гинiн монастир
Цiкаво, що в шших менших за значениям мю-тах Волго-Окського межирiччя, традищя розташу-вания торгу бiля дитинцю набула значного розвит-ку [12, с.1]
Висновки i мромозицм. Особливостями ПС мiст сходно! £вропи було роздшения територп мiста на три складовi зi сво!ми планувальними системами: ядро - дитинець, прившейований жит-ловий район (город) та торпвельно-ремюниче пе-редмiстя (подiл). Так, дитинець вмщував адмшс-тративнi та культовi споруди, як1 розташувалися навколо площг У власне «городi» основу ПС складало перехрестя двох головних мапстралей, на якому були розташованi мюьш або державнi культовi об'екти. Натомють на торгiвельному По-долi склалася радiальна система плануваиня, де центром являвся мiський торг з ратушею та сакра-льними мiськими спорудами .
Склад населения «города» пльки тдтверджуе правоту ряду дослiдникiв, щодо спорвдненосп мiст Схщно! £вропи та Середньо! Азii. Тобто, мiста обох регюшв формувалися пiд значним впливом схвдно! (iранськоi) культури мiстобудуваиия. Так, ствпали ПС iранського шахристану та «граду» Руа, як1 були сформован на основi перехрестя двох головних мапстралей, а також ПС рабаду та подiлу - яка мала радiальну форму. Основою такого сшвпадшия автор вважае схожу структуру мь ського суспiльства Русi та Середньо! Азii - зiбра-них в мюто аристократiв, рабiв, ремюнишв та куп-цiв.
Водночас, автор вважае, що юнували i орип-нальнi регiональнi риси розвитку ПС мют Схiдноi £вропи. На Пiвночi Русi резиденцiя володаря зна-ходилася поза дитинцем, але бшя торгу. В Волго-Окському межирiччi, навпаки, торг тяжiв до кня-жо! резиденцii - адмiнiстративного центру.
Водночас, i на Пiвночi i на ПодишровЧ з си-льними традищями мiського самоврядувания, яке було сформоване тд захiдним впливом, торгова площа являлася важливим громадським центром хоча i була розташоваиа на територп Подiлу. Мю-та Червоно! Руа через особливосл геогрaфiчного розтaшувaиия на околиц Центрально! £вропи, поряд зi степовою зоною (де хазяйнували номади), мали вирaзнi ознаки прикордонних замшв.
Викладений вище мaтерiaл дозволив автору зробити висновок, що в Схвднш £врош iснувaло чотири групи мют з орипнальними рисами ПС, сформованими пiд впливом соцiокультурних зв'язк1в. Так, це були регюни Поднiпров'я, Швт-чного Заходу (Новгородська земля), Заходу (Чер-
The scientific heritage No 8 (8),2017 вона Русь) та Волго-Окського межирiччя (майбут-m ординсьш земл1). Так, в Подшпров'1 ПС ввдо-бражало зiткнення iранcькоl та европейсько! мю-тобудiвних традицiй, на Швшчному Заходi та у Червонiй Руа - панування впливiв Захщно! культури, а у Волго-Окського межирiччя переважаючi впливи Сходу.
Список лггератури
1. Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева / Асеев Ю.С. К.: Будiвельник, - 1982.- 160 с.
2. Асеев Ю.С., Максимов П.Н. Архитектура древнерусского государства (Х - начало XII ст.) // Всеобщая история архитектуры в 12 томах, 2-е изд. испр. и доп., т.3 Архитектура Восточной Европы. Средние века. - М.: Стройиздат, - 1970. , -683 с.
3.Беленицкий А. М, Бентович И. Б., Большаков О. Г. Средневековый город / А. М. Белениц-кий, И. Б. Бентович, О.Г. Большаков. Ленинград: Наука, - 1973. - 390 с.
4. Бунин А.В., Ильин Л.А., Поляков Н.Х., Шквариков В.А. Градостроительство. — М.: Акад. арх. СССР, 1940. 326 с.
5. Бутягин В.А. Планировка и благоустройство городов. Учебник для вузов / В.А. Бутягин. М. :Стройиздат, 1974, - 381 с.
6. Грушевський М.С. Icторiя Укра1ни-Руа: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ш. -К.: Наук. думка, 1991. - (Пам'ятки id. Думки Ук-ра1ни). - Т.1. - 1991. - 736 с.
7. Куза А.В. Древнерусские поселения. Укрепленные поселения / Археология СССР. Т. 15. Древняя Русь. Город. Замок. Село / Отв. ред. Б.А. Колчин; редкол.: Б.А. Рыбаков (гл. ред.) [и др.]. — М.: Наука, 1985. — 431 с.
8. Лебедев Г. С. £поха викингов в Северной Европе. Историко-археологические очерки.- Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, -1985. - 285 с.
9. Лггопис руський / Пер. з давньорус. Л.£. Махновця; Вщпов. ред. О.В. Мшанич. - К.: Днш-ро, 1989. - XVI + 591 с.
10. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды: Учебник для вузов / Т. Ф. Саваренс-кая. — Москва : Стройиздат, 1984. — 376 с.
11. Тараненко С. Площi Подолу в Киевi доби княжо! Руа. // Кшвсьш юторичш студи: зб. наук. праць / Кт'в. ун-т iм. Б. Грiнченка; редкол.: Салата О.О., Щербак В., Будзар М., Марочко В. [та ш.] — К. : Ки1в. ун-т iм. Б. Гршченка, 2015.— №1.— 132 с. 1-10 http ://istorstudio.kub g.edu.ua/index.php/j ournal/article /view/4
12. Щенков А.С. Функциональная структура городов // Древнерусское градостроительство Х-XV веков. - с. 1 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://emsu.ru/um/archit/art/Z Music.htm
