CC BY
1ARCHITECTURE
Каменський B.I.
кандидат архтектури, доцент кафедри мктобудування та урбатстики Харювський нацюнальний ymiверситет будiвництва та архтектури
ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ «ПРОМИСЛОВОГО М1СТА» Т.
гАРнье
ORIGINS OF FORMATION OF PLANNING STRUCTURE OF "INDUSTRIAL CITY" T. GARNIER
Kamensky V.I.,
Kharkiv National University of Construction and Architecture, Assoc
АНОТАЦ1Я
В статп робиться висновок, що головною ознакою планувально! структуры реального проекту промыслового мюта Т. Гарнье, слад вважати фшсацш процесу перетворення единого простору традицшного мiста в систему функцюнальних зон. Проект доповнюе компактну планувальну структуру традицiйного мiста лшшними структурами житла та промислового району. Лшшна планувальна структура житлово! зони мюта та промислово! територп визначено розвитком з друго! половини Х1Х ст. вiдповiдно внутрiшньо мiського (конка, трамвай) та зовшшнього залiзничного транспорту
ABSTRACT
Research planning structure of ideal cities that influenced the features of formation of master plans for actual industrial cities is relevant for now time in period of common civilizational crisis. The paper concludes that the main feature of the project planning structure of ideal industrial town T. Garnier is to fixation of process of conversion of single space of traditional city into space that is divided on functional areas. The project complements the compact planning structure of traditional city the linear structures of housing and industrial area. Linear planning structure of residential areas of the city and of industrial district formed under the influence of development of rail transport inside the city (trolley, tram) and outside in the second half of the nineteenth century.
Ключовi слова: планувальна структура, вдеальне мюто, промислове мюто.
Keywords: planning structure, the perfect city, industrial city.
Постановка проблеми. Кожна цившзащя планети значним чином характеризуеться сво!ми мютами. В свою чергу, на мютобудування вплива-ють проекти утотчних «вдеальних» мiст. Таким проектом реального мiста для пройдешньо! епохи був проект «Промислового мюта» Т. Гарнье. Як вь домо, зараз свт тривае криза iндустрiального сус-пшьства, результати яко! стали причиною того, що розвиток украшських мiст набув непередбаченого характеру та зазнае значних диспропорцш.
Шляхи виходу з кризи наших мют, з точки зору багатьох представникiв науково! спiльноти, можли-вий шляхом ретельного аналiзу всього минулого перiоду !х розвитку. Вщомо, що процес вiтчизняноi урбанiзацii ввдбувався з залученням всiх свiтових досягнень в цщ галузi. Загально ввдомо, що проект «Промислового мiста» виршальним чином впли-нув на подальший розвиток iндустрiальноi урбаш-зацii в усьому свiтi, i його вплив поширювався на терени СРСР та Украши.
Планувальна структура (надалi ПС) е найбшьш чутливим iндикатором цившзацшних запитiв i проблем, бо саме в ii царинi вiдображаеться структура сустльства, а вiдповiдно i переплетения ути-лiтарних та художшх аспектiв мiського середо-вища. Вщповвдно, дослiдження проблем форму-вання ПС сучасних мют е актуальним завданням для архiтектурно-мiстобудiвноi теорii. Важливо1' ланкою цього глобального дослвдження буде вияв-
лення витокiв формування ПС щеального мiста ча-сiв iндустрiально! цившзацп - «Промислового мь ста» Т. Гарнье.
Аналiз останшх досл1джень та публшацш. Проблемами ПС iдеальних мют в межах досль дження iндустрiальних мiст займалося багато дос-лвднишв. Серед незлiченних робiт помiтно вiдрiзня-ються два напрямки - технократичний та середови-щний. Цi два напрямки в цшому i сформували сучасний шдхвд к вирiшенню проблем ПС мют. Технократичний напрямок представлено роботами М. Бархiна, Н. Благовидово!, В. Вадимова, В. Владимирова, М. Габрель, А. Гутнова, I. Костришна, Я. Косицького Г. Й.Фтварова I. Фомша та iн. Сере-довищний пiдхiд який програмно включав в себе i соцiокультурнi аспекти представлений в роботах О. 1коншкова, Л. Крiе (L. Krier), К. Л^а (К. Lynch), Г. Лав-рка, С. Моголь-Надь (С. Mogul-Nagy) та шшг
Видiлення iieiuipiiiieiiiix рашше частин зага-льноТ проблеми. Серед велико! шлькосп праць не вистачае робiт яш б дослiджували витоки формування ПС «вдеальних» мiст iндустрiального часу. Виршення цього питання дозволило б ютотно про-яснити походження сьогодшшшх проблем у мюто-будуваннi та розширити можливостi мiстобудiв-ного проектування та прогнозування.
Формулювання цiлeй статт е аналiз мютобу-дiвних витошв формування ПС проекту «Промислового мюта» Т. Гарнье. Метою моТх дослвджень загалом, е виявлення кореляци мiж цивiлiзацiйним i урбанiстичним процесами, що дозволить бiльш
глибоко зрозумгти сутшсть сучасних проблем у мь стобyдyваннi.
Викладення основного матерiалу. Бурхли-вий розвиток мануфактур та кашталютичного виро-бництва - результат буржуазно! (XVII ст., Нвдерла-нди) та «промислово!» (XVIII ст. Англш) револю-цiй. Це призвело до стрiмкого розвитку промисловосп та одночасно до кризових явищ у сiльськомy господарствi £вропи. Англшсьш мiста на чолi з Манчестером стали швидко зростати. Цi м1ста являли собою CTapi центри, яю розвинулися IR* ' л' ЯК
навколо соборно! та ринково! (одше! або к1лькох) площi. Розвиваючи промислове виробництво мiста yвiбрали в себе околищ. Так, iнший iндyстрiальний центр раннього перiодy, Бiрмiнгем впродовж XVIII-XIX ст. виявився оточений промисловою та житловою забудовою, яка зрослася в единий моно-лiт (Рис. 1). Бiрмiнгем знаходиться недалеко ввд ву-гледобувних копалень Пiвнiчного Варiкширy i роз-ташований в цен^ системи каналiв Великобритании Через свое розташування Бiрмiнгем поступово розвинувся у свгговий промисловий центр.
Рис. 1 Загальний вигляд центральноi частини Бiрмiнгему у 1866р. На другому плат промислова забудова
Планувальна система цих мют залишалася се-редньовiчною геоморфною. [3, с. 13]. Як зазначае З. Гщон, принципи мiстобyдyвання як1 склалися в минyлi часи к XVIII ст. були вщент зрyйнованi ш-дyстрiалiзацiею. Барочне планування мiст заважало бурхливш та хаотичнiй забyдовi, коли темпи та об'еми бyдiвництва та розростання мiст вийшли з-шд контролю сустльства. [1, с.119]
Нова забудова Бiрмiнгемy витягнулася вздовж русел рiчок, каналiв та залiзничних колiй, яш з'яви-лися на околицях мюта формуючи дiлянки лшшно! структури плашв робiтничих селищ, пiдприемств
та склащв. В1д центру мiста до промислового району витягнулася нова вулиця (Рис. 2).
Власне, розвиток захвдно-европейських (Фран-цiя, зах1дна Германiя тощо) мiст в iндyстрiальнy епоху повторював розвиток англшських мiст з де-яким запiзненням, викликаним затримкою часу роз-повсюдження iндyстрiальних досягнень. Шсля ре-волюцй' 1848 р. зникають середньовiчнi мури. Остання подiя сприяла зникненню мiського кордону [3, с.34], що був ознакою традицшного дош-дyстрiального мiста.
Рис. 2. Бiрмiнгем. Фрагмент плану мiста у 1883
Велике значення для розвитку промислових мют мав розвиток парових двигунiв яш призвели до революцп в транспорта Залiзничнi коли пов'язали мiсця видобутку сировини та переробно1' промисло-восп, а паровi судна - континенти. 1нтенсифжува-лася взаемодiя промислових тдприемств та поси-лилася мiграцiя европейщв в Америку та Африку, що дозволило опанувати величезнi простори багап природними ресурсами. [5, с.34]
На вшьних просторах Швшчно! Америки тсля громадянсько1' вiйни значними темпами розвива-лася iндустрiалiзацiя та вiдповiдно пов'язана з нею урбанiзацiя. З самого початку колошзаци, популяр-ностi набув шахматний ортогональний план, який застосовувався незалежно вiд топографiчних умов. Основою планувально1' структури мiст Пiвнiчноi Америки являлася розбивка приватних землеволо-дшь, що вiдбивало суспiльно-полiтичну рiвнiсть поселенщв. Можливо також, що ортогональне система планування вiдображало намагання завойов-ник1в опанувати значними територiями за короткий
час. А в цьому випадку решiтка зрозумiло стае у на-годi. Так, вся система розселення США в XVIII ст. базувалася на використанш решiтки. [4, с.91]
Водночас, початковий план м^ зазнати знач-них змiн в процеа розвитку мiста. Так, в Клiвлендi, який був заснований в XVIII ст. важливого зна-чення набула авеню Евкл1да, яка е продовженням дороги з Нью-Йорку до порту мюта та мае дiагона-льне розташування в1дносно первинного плану (Рис.3). Мюто розвинулося у великий промисловий та транспортний центр. В другш половинi Х1Х ст. розвиток мюта продовжився вздовж зал1зничних колш. ПС Кл1вленду перетворилася пiсля Х1Х ст. у геометрично неправильну радiально-концентри-чну, сформувавши вздовж радiальних авеню фрагмента лшшних структур (Рис.4), а на перетинах ма-гютралей ряд обслуговуючих центрiв. Як зазначае Дж. Грабовск1, бурхливий розвиток промисловосп бiля залiзничних кол1й супроводжувався створен-ням робiтничих селищ в шшш досяжностi вiд цих пiдприемств. [6, с.1]
Рис. 4 Клiвленд. План мюта у 1904 р.
Бостон який розбагапв на морсьшй терпки, також як i Клiвленд мав центричний план до на-стання ери залiзниць. Центр мiста займали держа-внi установи, контори та житла заможних городян, а околицi - нетрi бiднякiв. Головна артерiя мюта Стейт-стрiт починалася в центрi з Каштолш та вела у порт. Навколо не! розташувалися головнi споруди мюта - житла та контори негощанпв, а також мага-зини та майстерш. [2, с.32] П1сля занепаду морсько!
торгiвлi в середиш XIX ст. мiська активнiсть пере-мiстилася на фабрики. Останнi розвинулися в мюь-к1й тканинi по периметру мюта, поступово запов-нюючи житлом для пролетарiатy центр мюта. Заль зницi з певних причин не дотягнулися до порту, але посприяли концентрацй' навколо них фабрик (Рис. 5). Заможна частина населення пере!хала на око-лицi в 5-километрову зону вiд центру мюта, а горо-дяни з середшми доходами - в 3-х к1лометрову
зону. Це стало можливо завдяки розвитку MicbKoro рейкового транспорту - конки та залiзницi. [2, с.34]
Рис. 5 Бостон. План Micma у 1814 р.
Така ж доля чекала i на Чикаго i на iншi мюта краши. Таким чином, ПС мют США поступово впродовж друго! половини Х1Х ст. та на початку ХХ ст. набули вигляду описаного секторною мо-деллю мiськоï просторово!' структури Гойта (Рис. 6) [7, с.2]. Зпдно, з вказаною моделлю, компактне тра-дицiйне мiсто в iндустрiальний перiод почало активно розвиватися вздовж зал1зниць та взагалi вздовж транспортних комунiкацiй. Вздовж нових транспортних комушкацш витягнулися промисловi тдпри-емства та низькояк1сна житлова забудова робггни-чих селищ. Житла середнього класу та багатi мюьш садиби поступово покинули центри мют. Модель була створена в 30-ri рр. ХХ ст., але вона лише за-(|)1кс\вала довгий попередшй процес.
Паралельно, в Х1Х ст., в США розвинулися так зваш «зал1зничш мюта», як1 будувалися з комерцш-ними цiлями вздовж нещодавно створених залiзни-чних колiй. Перше таке мiсто побудував Пульман (Рис. 7). Анал1зуючи генплан мiста приведений Т. Саваренською [4, с.255], автор прийшов до висно-вку, що мюто вiдрiзняло чiтке роздiлення функцш на виробничу, житлову, зовнiшнього транспорту та сустльний центр (театр та готель [4, с.255]). Житлова зона як видаеться мала в цен^ церкву, була подiлена на квартали, як1 мали внутрiшнi вулищ та сади. Останнiй розташувався м1ж житловою та ви-робничою зонами в безпосереднш близькостi ввд залiзницi та шосе.
Рис. 6 Концентрична модель mepumopianbHoï структури Micma (по Хагету). 1 - центральний дшовий район; 2 - оптова mоргiвля та легка промиcловicmb; 3 - житло низько'1' якоcmi; 4 - житло середньо'1' якоcmi; 5 - житло високо'1' якоcmi.
Загалом планування та будiвництво таких мiст в США перетворилося на звичайну розбивку квар-талiв з обох бок1в залiзницi. Залiзничнi компаш! просто створювали цi мюта вздовж просування за-лiзниць на захщ кра!ни, передбачаючи, що вщнай-денi природнi ресурси нададуть економiчну базу новим мiстам. [4, с.254]
Впродовж всього XVIII та Х1Х ст. розвива-еться медицина, що значно зменшило смертнiсть в мютах та дозволило розмiшувати значнi групи населения на порiвияно невеликш територи iндустрi-
альних мiст. [3, с.34] Значнi успiхи в галузi комуна-льно! гiгieни дослвдники ввдшчають в Англи, де був прийнятий ряд норм, як1 регулювали законодавство в мiстобудiвнiй галузi [3, с.35]. Активно розвива-ються технологи промислового виробництва i як вь домо на початку ХХ ст. Г. Форд впроваджуе кон-веер на сво!х заводах. Тобто, процес впорядкування житлово! та iндустрiально! забудови, а також опти-мiзацi! промислового виробництва ввдбуваеться па-ралельно. По всьому захвдному свiту поширюеться практика створення робiтничих селищ.
Рис. 7 Мюто Пуллман збудовано в США в 1880-1890 рр. План мюта.
В 1880 р., як ввдповщь на розростання перед-мють вздовж трамвайних та залiзничних колiй, з'являеться проект лшшного мiста А. Сорiа-I-Мата, який пропонуе поеднати iсторичнi мiста трамвай-ною колiею та збудувати навколо не! житлову зону. В «рухомий хребет» трамвайно! магiстралi вмонто-ваш всi комушкаци (газ, електрика тощо) [5, с.43] На перетинi Х1Х-ХХ ст. з'являеться проект «Промислового мюта» Т. Гарнье (Рис. 8). Проект демон-струе широке розумшня соцiальних вимог. Чiтко були роздшеш функцiональнi зони: промисловiсть,
житло, ввдпочинок, зовнiшнiй транспорт. Зелена смуга вщщляла житлову зону ввд промислово!, а зона ввдпочинку зайняла пiвденнi схили пагорба (ктматично найбiльш сприятливу зону). Житловi блоки розташувалися таким чином, що б задоволь-нити вимоги шсоляцп для внутршнього простору, а лiкарня зайняла сприятливе передгiр'я. Середня частина лшшно! в плаиi житлово! зони була зайнята центром, районом шк1л та спортивних споруд. Ш-шохiднi зони були в достатнш мiрi iзольованi ввд транспортних потокiв. [5, с.412]
Рис. 8 Т. Гарнье. «Промислове Micmo» на 35 тис. мешканщв, 1901-1904рр. Генеральний план.
Висновки i иромозицм. Розвиток ПС iндустрi-альних мiст Заходу ввдбувався двома шляхами та в двох «площинах». Перший шлях - це формування ПС iндустрiальних райошв мiст як в £врош, так i в США навколо зал1зничних колiй зовнiшнього та внутршнього мiського транспорту; другий - нако-пичення досвiду при будiвництвi окремих промис-лових селищ. Перша «площина» - технологiчна, тобто це накопичення досвiду будiвництва промис-лових об'екпв, а друга - виявлення саштарно-ппе-нiчних та iнших будiвельних норм при розмщенш великих груп населения.
Ввдповщно, iснуе певний зв'язок проекту Гарн'е з селищем Пульмана, який виражаеться в ро-зташуванш окремих функцiональних зон мюта. Але, головною ознакою ПС щеального мiста слiд вважати фiксацiю процесу перетворення традицш-ного мiста в систему мют, який вiдбувався з тради-цiйними мiстами в Х1Х ст. Тобто, проектом запро-поновано доповнити компактну ПС традицiйного мюта лiнiйними ПС робiтничого передмiстя та про-мислового району. Окрема увага придiляеться та-кож взаемному розташуванню природних об'ектiв (рiки) та мюьких функцiональних зон включно з са-нiтарно-захисною. Вiдповiдно, походження лшш-но! ПС житлово! зони мiста та промислово! терито-рii визначено розвитком вщповвдно внутрiшньо мь ського (конка, трамвай) та зал1зничного транспорту з друго! половини Х1Х ст.
Автор вважае за потрiбне продовжити досль дження теоретично!' спадщини iндустрiального пе-рiоду мiстобудування, залучивши до нього фамвщв
сум1жних спецiальностей (соцiологiв, культуроло-гiв, економiстiв, фахiвцiв з транспортного руху тощо).
Список лiтepaтуpи
1. Гидион З. Пространство, время, архитектура / Сокр. Перевод с нем. М. В. Леонене, И. Л. Черня. -3-е изд. - М.: Стройиздат, 1984.- 455 с.
2. 6. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве / Пер. с англ. В.Л. Глазiчева; Под. ред. А. В. Иконникова.-М.: Стройиздат, 1986. - 264 с.
3. Саваренская Т. Ф. Западноевропейское градостроительство XVII-XIX векав. Эстетические и теоретические предпосылки / Т.Ф. Саваренская; М.: Стройиздат, 1987, - 191 с.
4. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды: Учебник для вузов / Т. Ф. Саваренская. — Москва : Стройиздат, 1984. — 376 с.,
5. Фремптон К. Современная архггектура: Критический вигляд на историю развития/Пер. С англ. Е.А. Дубченко; Под ред. В. Л. Хайта.- М.: Стройиздат, 1990.- 535 с.
6. Grabowski John J. Qeveland: economics, images, and expectations [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.teachingcleveland.org/in-dex.php?option=com_content&view=article&id=659
7. Smith Michael E. The archaeological study of neighborhoods and districts in ancient cities / Michael E Smith // Journal of Anthropological Archaeology. — 2010. — 18 р. — [Електронний ресурс], Режим доступу: http:// www.public.asu.edu/~mesmith9/1-Com-pleteSet/MES-10-ArchyNeighborhoods.pdf.
