Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 334.716:005.7

С. О. Поторочин,

астрант Донецького нащонального технiчного умверситету

ФОРМУВАННЯ ОРГАНВАЦШНО-ЕКОНОМгаНОГО МЕХАШЗМУ УПРABЛIННЯ РОЗВИТКОМ ОРГAНIЗAЦIЙНОÏ КУЛЬТУРИ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПIДПРИeМCТBI

AKryaabrncrb. Opraнiзaцiйний мexaнiзм не iснye вдок-peмлeнo, шза виpoбничими вiднoсинaми, вш пiдкopядкo-в^ься oб'eкгивним зaкoнoмipнoстям poзвиткy пiдпpиeм-ства. Але вoднoчaс така активна сaмoopгaнiзyючa система з цiннoстями, яю e pyxливими та нepyxливими, гнучкими та негнучкими, а част1ше нестшкими в ïx peaлiзaцiï y внyгpiш-ньсму та зoвнiшньoмy сepeдoвищi. Цшюсп мають пpямий вплив на гoспoдapськy дяльтсть пiдпpиeмствa, у зв'язку з чим для пiдпpиeмствa виникae дoцiльнiсть фopмyвaння та poзвиткy opгaнiзaцiйнoгo мexaнiзмy yopaMKra пpoгpeсoм opгaнiзaцiйнoï кyльтypи. Жодна з фopм opгaнiзaцiйнoгo ме-xaнiзмy не e пoстiйнoю, oскiльки вiн на будь-яшму пiдпpиeмствi poзвивaeться та змiнюeться вслвд за poзвит-кoм i зм^ю сaмoгo пiдпpиeмствa. Вiн roCTae як eднiсть o6' eктивнoгo змiстy та суб' eктивниx фopм йoгo peaлiзaцiï: суб 'eктивнa дiяльнiсть poбoтoдaвця й пpaцiвникiв, з peaлi-зaцiï ними зага^нм виpoбничиx завдань, яка oбyмoвлeнa oб'eктивними eкoнoмiчними зaкoнaми. Oдним з юмплек-сниx пoкaзникiв peзyльтaтивнoï дiяльнoстi mдпpиeмствa стae opгaнiзaцiйнa кyльтypa, яка e втшенням i сyб'eктивниx, i o6 'eктивниx чинниюв, дoзвoляe визначати й peaлiзoвyвaти низку iнтepeсiв пiдпpиeмствa, тaкиx, як eкoнoмiчнi, œ-цiaльнi та виpoбничi.

Ан&лз нaукoвих дocлiджень. В еюжмчнш лiтepa-тypi питанням пpo методи yпpaвлiння пiдпpиeмствaми пpисвячeнa значна кшьшсть нayкoвиx пpaць i пyблiкaцiй. Дoслiджeнням зaгaльнoï тeopiï yпpaвлiння займаються таю вчет, як В. Кнoppiнг [1], В. Дякш, В. Матвейкщ Б. Дми-тpieвський [2], I. Гepчикoвa [3], В. Cтiвeнсoн [4], I. Oтeнкo [5]. Так, А. Кут^ин, Н. Лyк'янчeнкo [б] poзглядaють npo-блеми eкoнoмiки oxopoни пpaцi, Л. Калачева [7] та O. А^-ша [S] дoслiджyють yмoви npaui та eфeктивнiсть виpoб-ництва, П. Кучеба [9] нaroлoшye на наущав^ oснoвax eкo -нoмiчнoгo у^авл^яя oxopoнoю пpaцi.

Oднaк в заманена poбoтax ввдсутня eднiсть пoглядiв на суттсть мeтoдiв yпpaвлiння, кpитepiï oцiнки i ïx ефек-тивнiсть, щo зyмoвлeнo нeдoстaтнiм дoслiджeнням шказ-никш, якi впливають на дiяльнiсть пiдпpиeмствa. Висoкий piвeнь гpaвмaтизмy та зaxвopювaнoстi зyмoвлюe пoстiйнe зpoстaння витpaт mдпpиeмствa, якi спpияють зpoстaнню сoбiвapтoстi opo^y^i', щo тaкoж нeгaтивнo впливae на ею -нoмiчний стан пiдпpиeмствa. Тoмy на сьoгoднiшнiй день k^e пoтpeбa в poзpoбцi eфeктивниx метода yпpaвлiння вигpaтaми пiдпpиeмств, щo шв'язаш з виpoбничим тpaв-мaтизмoм та пpoфeсiйнoю зaxвopювaнiстю, якi будуть спpияти зниженню сoбiвapтoстi Hpo^^a

Метою роботи e poзpoблeння eдинoгo мeтoдичнoгo rn^xo^ з фopмyвaння opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoгo мexa-шзму yпpaвлiння poзвиткoм opгaнiзaцiйнoï кyльтypи на пpoмислoвиx пiдпpиeмствax, яка спpямoвaнa на фopмy-вання бeзпeчнoï тpyдoвoï даяльшсп.

Bиклaд основного мaтерiaлу. Гoспoдapськa дiяльнiсть як вид eкoнoмiчнoï дiяльнoстi впливae на ïï яш-сну й юльюсну piзнoмaнiтнiсть i мiнливiсть. Вoнa зyмoв-

люe пpoцeс виpoбництвa ^o^^n (тoвapiв та пoслyг), який здiйснюeться з викopистaнням пeвниx peсypсiв: си-poвини, мaтepiaлiв, устаткування, poбoчoï сили, тexнoлo-гiчниx пpoцeсiв тoщo, а такэж pyx ввд oAnieï гoспoдapськoï ситуацп дo iншoï. Пpoмислoвiсть як масштабна сфepa вияву всix зaкoнoмipнoстeй i пpoтиpiч систeмниx pинкo-вт тpaнсфopмaцiй стала oб'eктoм дoслiджeнь з шиpo-ким кoлoм пpoблeмниx нaпpямкiв [10, с. 112]. Незважаю-чи на численшсть видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, мoжнa вид1лити eдинi пoкaзники aбсoлютнo для бyдь-якoгo ïï виду: вит^ати на виpoбництвo, пpoцeс виpoбництвa та випуск ^o^^n. Вiдштoвxyючись вiд ^oro, мoжнa ствepджy-вати, щo гoспoдapськa дiяльнiсть мae xapaктep як стабш-зацп, так i мiнливoстi. Вияв тoгo aбo iншoгo xapaктepy в певюму тимчaсoвoмy тepмiнi для кoжнoгo пiдпpиeмствa piзний, щo нaсaмпepeд залежить ввд впливу сyб'eктивниx i oб'eктивниx чинникiв. Oб'eктивним пoкaзникoм для пiдпpиeмствa пpи вибopi xapaктepy гoспoдapськoï' дiяль-нoстi й iнсгpyмeнтiв йoгo peaлiзaцiï' пoстae opгaнiзaцiйнa кyльтypa. У свoю чepгy, opгaнiзaцiйний мexaнiзм y^taM-шня poзвиткoм opгaнiзaцiйнoï' кyльтypи являe сoбoю су-кyпнiсть фopм, мeтoдiв i iнстpyмeнтiв впливу на виpoб-ничу пoтyжнiсть пiдпpиeмствa, сyкyпнiсть oб'eктивниx i свiдoмo встaнoвлювaниx пpaвил i нopм, в opгaнiзaцiйниx сгpyктypax пiдпpиeмствa, у paj^ax якиx здiйснюeгься ви-poбництвo, якi забезпечують пpaктичнy peaлiзaцiю ею-нoмiчниx, сoцiaльниx i opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx заюэтв.

Бiльшiсть пiдпpиeмств зазвичай здiйснюють oднo-чaснo дeкiлькa видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, питoмa вага якиx мoжe пoстiйнo кoливaтися зaлeжнo вiд eкoнoмiчниx ушв. На вiтчизняниx пiдпpиeмствax вiдсyтнiй точний oблiк внyтpiшнix витpaт i вт^ат, зyмoвлeниx низькoю якiстю, у силу нeдoскoнaлoстi нopмaтивниx дoкyмeнтiв [11, с. 23]. Тoмy пpи визнaчeннi oснoвнoгo виду дiяльнoстi тaкoгo пiдпpиeмствa мoжнa з чaсoм oдepжyвaти piзнi peзyльтa-ти. Виxoдячи з цьoгo, гoлoвним пpизнaчeнням opгaнiзa-цiйнoгo мexaнiзмy yпpaвлiння poзвиткoм opгaнизaцiйнoï' кyльтypи e визначення oснoвнoгo та дpyгopядниx видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoстi пiдпpиeмствa та poзpoбкa стpa-теги ïx poзвиткy Oснoвний вид eкoнoмiчнoï дiяльнoстi вза-гaлi e визначальтаю oзнaкoю у фopмyвaннi сукупшсп стpaтeгiчниx цiлeй пiдпpиeмствa.

Oснoвний вид eкoнoмiчнoï дiяльнoстi — вид дяль-нoстi стaтистичнoï oдиницi, на який rnpmaAae нaйбiльший внeсoк у вaлoвy дoдaнy вapтiсть (aбo визначений шший кpитepiй). Пpи цьoмy вибip шказника для визначення o^ нoвнoгo виду дальшсл, як пpaвилo, не впливae на peзyль-тат. Дpyгopядний вид eкoнoмiчнoï дiяльнoстi — будь-який шший (^ш oснoвнoгo) вид eкoнoмiчнoï' дiяльнoстi статис-тичнoï' oдиницi з виpoбницгвa тoвapiв aбo надання пoслyг. ^DroM^m види eкoнoмiчнoï дiяльнoстi—види д1яльюсп, якi зд1йснюються пepeвaжнo у сфepi oбслyгoвyвaння ви-poбницгвa та пpизнaчaються для викopистaння тальки ^eK> oдиницeю (yпpaвлiння пiдпpиeмствoм, бyxгaлтepський

Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy №2 3 (21), 2010

облк, тpaнcпоpтyвaння, cклaдaння, зaкyпiвля, збут, peмонт, тexнiчнe обcлyговyвaння тощо) [12].

Визначення оcновного виду екожмчно1' даяльност! e нeобxiдним для того, щоб з'яcyвaти cтpaxовий тapиф на загальнообов'язкове дepжaвнe cоцiaльнe cтpaxyвaння ввд нeшacного випадку на виpобництвi та пpофeciйного зax-воpювaння, яш cпpичинили втрату пpaцeздaтноcтi. Визначення cтpaxового тapифy peглaмeнтye Постанова КМУ

ввд 13 вepecня 2000 p. № 1423 пpо зaтвepджeння Поpядкy

визначення cтpaxовиx тapифiв для пiдпpиeмcтв, установ та оргашзацш на загальнообов'язкове дepжaвнe cодiaль-не cтpaxyвaння вщ нeшacного випадку на виpобництвi та профеайного зaxвоpювaння [13].

Нагальна потреба pозpоблeння й peaлiзaдiï органь зацшного мexaнiзмy yпpaвлiння pозвитком оргашзацш-но1' культури на пpомиcловиx пiдпpиeмcтвax у cфepi оxо-pони пpaдi зумовлена низкою пpичин:

— cоцiaльно-полiтичною гостротою, яка в yмовax cyчacного незадовшьного стану пpофiлaктики травматизму постлюе кpизовi виpобничi, дeмогpaфiчнi й фшан-cовi пpоцecи;

— нeможливicтю комплекстого pозв'язaння зазна-чено1' пpоблeми без peгyлювaння та вiдповiдного фшан-cyвaння;

—нeобxiднicтю кооpдинaдiï гоcподapcькоï дальноеи стpyктypниx пiдpоздiлiв пiдпpиeмcтвa та пiдпpиeмcтвa в цiломy;

— потpeбою у взаемнш кооpдинaцiï дiяльноcтi пiдпpиeмcтвa з пpофeciйними cпiлкaми у пpоцeci роз-pоблeння та здiйcнeння комплeкcy зaxодiв щодо розв'я-зання пpоблeм пpофiлaктики травматизму;

—нeдоcконaлicтю едино1' статеми забезпечення без-пеки пpaцiвникa.

Метою формування мexaнiзмy е ефективне забезпечення оотовними зacaдaми гоcподapcькоï полтики у cфepi пpофiлaктики травматизму для створення едино1' концептуально узгоджено1' й науково обгрунтовано1' cиcтeми про-фiлaктики травматизму для забезпечення безпеки пращв-ника. Доcягнeння належного piвня безпеки пpaцiвникa можливе лише за умови правового регулювання cyCT^-нж вiдноcин, щдвищення piвня культури безпеки та об-iзнaноcтi з питань щодо причин виникнення нeшacниx ви-падмв та здiйcнeння зaxодiв з профшактики травматизму.

Одним з оптимaльниx cпоcобiв розв'язання визна-чено1' проблеми е формування й розвиток оргашзацшно-го мexaнiзмy yпpaвлiння розвитком оргашзацшно1' культури у cфepi профшактики травматизму. О^овт зacaди гоcподapcькоï политики у cфepi пpофiлaктики травматизму повинш визначати:

1. Оcновнi функцп щдприемства, cпpямовaнi на пpофiлaктикy травматизму:

—упровадження правил та стандарпв безпечно1' тру-дово1' дiяльноcтi вщповвдно до кожного виду пpофeciйноï даяльност! на пiдпpиeмcтвi;

— розробка та прийняття кодeкcy пpофeciйноï ети-ки та здiйcнeння контролю за його дотриманням перш-налом щдприемства;

— дотримання та контроль ycтaновлeниx вимог до профе^те!' квaлiфiкaцiï та фiзичного стану пpaцiвникiв п1дприемства;

— оргатзащя пpофeciйноï подготовки та щдвищен-ня квaлiфiкaдiï пpaдiвникiв щдприемства;

—упровадження eфeктивниx мexaнiзмiв розв'язання cyпepeчок мгж пepcонaлом щдприемства;

—шщшвання вдоаюналення законодавства Украхни.

Також шдприемство може здiйcнювaти iншi фyнкдiï ввдповвдно до чинного законодавства.

2. Стан травматизму i виробничого, i невиробничо-го xapaктepy: piвeнь, причини, на^дки та cодiaльно-eко -номiчнa значущють.

3. Тepмiни: оpгaнiзaдiйний мexaнiзм, безпечна тру-дова дiяльнicть, життeдiяльнiсть, ризик, травматизм виробничого xapaктepy, травматизм невиробничого xaparae-ру, пpофiлaктикa травматизму виробничого та невиробничого xapa^epy.

4. Оетовш причини нeшacниx випадюв, пов'язaниx з виробництвом, а caмe тexнiчнi, оpгaнiзaдiйнi та пcиxо-фiзiологiчнi.

5. Оcновнi види подш нeшacниx випадкв, пов 'язaнi з виробництвом, a cajwe: доpожньо-тpaнcпоpтнi пригоди; падшня потepпiлого, пaдiння з втеоти; обрушення, обва-лення предмета, мaтepiaлiв, породи тощо; дiя предмета та деталей, що pyxaютьcя, pозлiтaютьcя, обертаю^я; ура-ження електричним струмом; дя шкiдливиx та токcичниx речовин; дiя iонiзyючого випpомiнювaння; нервно-пcиxiчнi перевантаження; ушкодження, yнacлiдок контакту з тваринами, комaxaми та iншими представниками фло-ри i фауни; утоплення; нaвмиcнe вбивство або травма, за-подiянa iншою оcобою; cтиxiйнe лиxо; пожежа.

6. Оcновнi види нeщacниx випадмв невиробничого xaparaepy, a caiwe: нaвмиcнe caмоyшкоджeння; тpaнcпоpтнi нeшacнi випадки; випадкове отруення та дя алкоголю; шше випадкове отруення, cпpичинeнe отруйними речовинами; нeшacнi випадки, пов'язaнi з даею пpиpодниx чинник1в; на-crnwra нападу з метою вбивства чи нанетення ушкодження; утоплення та занурення у воду; пaдiння тощо [14].

7. Перелш icнyючиx та ймовipниx джерел небезпеки виробничого та життевого cepeдовишa.

8. Об'екти й о^екти пpофiлaкIики травматизму, a c™e:

— кepiвник щдприемства cлyжбa оxоpони пpaцi, ке-р1вники cтpyктypниx щдроздшв, проф^лки, пращвники;

— пpaвовiдноcини, м^^^б^^^ cтоcyнки;

— оpгaнiзaцiйнe, тexнiчнe, нормативно-правове, фiнaнcовe, наукове, оcвiтнe, кадрове, шформацшне, на-глядове, контрольне забезпечення.

9. Цш та пpiоpитeтнi завдання гоcподapcькоï полiтики щдприемства у cфepi профшактики травматизму, зокрема cпpияння сталому розвитку щдприемства шляxом щдвищен-ня piвня безпеки прац1вника у виробничш cфepi та cфepi, не пов'язанш з виробництвом; урегулювання cycпiльниx вщно-cин м1ж cyб'eкIaми та об'ектами cиcтeми профшактики травматизму на вж piвняx: пiдпpиeмcтвa, cтpyктypниx щдроздшв, об'ектовому, ciм'ï, окремого пращвника, шля-xом чiткого визначення й закршлення ïx прав, обов'язк1в та вадповадальноеп, а такожустановлення зв'язюв м1ж cyб'eкIa-ми дiяльноcтi у кожнiй cфepi взaeмовiдноcин; здiйcнeння зaxодiв щодо покращення cтaнy cодiaльно-eкономiчного, тexнiчного та оргатзацшно-правового, зaxиcтy та здоров'я пpaцiвникiв у зв'язку з д1ею нeбeзпeчниx фактор1в виробничого та життевого ^редовища; yдоcконaлeння на piвнi щдприемства оpгaнiзaцiйноï cистeми норм, щнностей, правил i стандарта, cтpaxовоï cистeми ^шального зaxиcтy по-тepпiлиx yнacлiдок да нeycyнeниx джерел небезпеки виробничого та життевого тередовища та фiнaнcyвaння вщповщ-

Таблиця 1

Виб1р визначення страхового внеску до Фонду при зменшенш кiлькостi вимадшв травматизму

Показник Ппш нижчий в1д показника Пкл, % Знижка страхового внеску, %

20 - 39,9 10

40 - 59,9 20

60 - 79,9 30

< 80 40

Не допущено жодного нещасного випадку та профеайного захворювання 50

них профшактичних заходiв; виконання юнуючих на пiдприeмствi програм та дотримання норм законодавства щодо забезпечення безпеки життя й здоров'я пращвниюв перш за все у виробничш сферi та у сферi, не пов'язанш з вироб-ництвом; систематичний мониторинг реалзацп прийнятих ршень; проведення систематично! рашфжацц пщприемством нацiональних, м1жшродних, мiжгалузевих та галузевих угод та !х адаптащя на пiдприeмствi; принципи господарсько! по-лiтики тдприемства у сфер1 профшактики травматизму, а саме: прозоркть 1 пубтчшсть, демократичшсть, девдеолой-зоваМсть i толерантнiсть, системнiсть та ефективтсть, шно-вацiйнiсть, стратегiчнi напрями господарсько! политики щдприемства у сферi профшактики травматизму, зокрема:

— управлiння, яке спрямовано на впровадження програмно-цiльового методу, принцишв прозорост1, пуб-л1чност1, системносп, ефективностi та iнновацiйностi господарсько! политики;

— нормативно-правове регулювання на шдстав! структурно-правового визначення засад ! удосконалення умов трудово! д1яльност1; створення належно! норматив-но-правово! бази;

— фiнансування через створення ефективно! мо-дел фшансового та матерiально-технiчного забезпечення розвитку пiдприемства;

— запровадження стимулювання охорони пращ, спрямовано! на покращення умов пращ, дотримання без-печно! трудово! дгяльносп та !! щдтримка;

— шформування через формування ц1л1сного шформацшного простору на пiдприемствi;

— освгта й навчання, спрямоване на виховання та формування нового покол1ння пращвнишв шляхом формування у свщомосп працiвникiв культури, зокрема без-печно! трудово! д1яльност1 та ц1лком безпеки, розумшня важливостi дотримання й забезпечення безпеки у пращ кожного пращвника та щдприемства в ц1лому, сприяння пiдвищенню р1вня безпеки перш за все у виробничш сферi та у сфер^ не пов'язанiй з виробництвом;

— соцiально-економiчний, який сприяе госпо-дарськш стабiльностi та прогресу шляхом пропагування й забезпечення безпеки пращ та життедяльносп як осно-ви сталого розвитку щдприемства i сталого добробуту кожного працiвника;

— оргашзацшний, спрямований на створення сис-теми профiлактики травматизму шляхом систематичного аналiзу причин нещасних випадов, визначення повно-важень керiвникiв уах ланок;

— психоф1з1олог1чний, спрямований на визначення, упровадження та пропагування покращення добробуту й життедiяльностi кожного пращвника;

—техшчний, використання своечасного устаткуван-ня та технологш, забезпечення вама необхщними шстру-ментами працi та засобами захисту.

Очшуваш результати впровадження методичного подходу з формування оргатзацшного механiзму управ-лшня розвитком органiзацiйно! культури на пiдприемствi у сферi профiлактики виробничого травматизму сприя-тиме забезпеченню здiйснення профшактичних заходiв, що при 20-ввдсотковому (табл. 1) [13] зменшенш кшькосп випадшв травматизму виробничого характеру сприяе не тшьки збереженню життя, здоров'я та працездатносп пра-ц1вник1в, а й запобтанню аварiйностi та iнвалiдностi, а також передбачае економiчний ефект:

— зб^шення прибутку пiдприемства за рахунок зменшення виплат до Фонду сощального страхування в!д нещасних випадов на виро6ництв1 та профеайних захво-рювань (надалi Фонд) на 10 %;

— щдвищення рентабельностi щдприемства—у результат! бшьш продуктивно! i стабiльно! працi працiвникiв.

Пп1д — питома вага витрат Фонду на ввдшкодування шкоди потерпiлим на пiдприемствi в минулому календарному рощ;

Пкл — питома вага витрат Фонду на ввдшкодування шкоди потерпшим на виро6ництв1 в минулому календарному рощ на тдприемствах ввдповвдного класу профе-ййного ризику виробництва.

Загальна економгя ввд запровадження запропонованих рекомендацiй дозволяе отримати екожмчний ефект за по-казниками витрат та економи, наведеними у табл. 2., табл. 3.

Кожний економiчний елемент включае однор1дн1 за своею економiчною природою витрати на первинш ресурси незалежно в1д напрямку використання. Перелш економiчних елементiв единий для вах галузей промис-ловост1, що забезпечуе пор1внян1сть структури витрат [15]. Беручи до уваги, що в умовах фшансово! кризи значним конкурентоздатним показником е цша вироб-лено! продукци, то зниження собiвартостi продукци буде поставати одним з головних показнишв, який дозволить пiдприемству буди гвдним та конкурентоздатним учас-ником ринку.

Втрата частки створено! продукци за рахунок ввдсут-ност1 пращвника на робот визначаеться зг1дно 1з запро-понованою методикою:

В1 = Кш;ПР .Ц„. , (1)

де Кш — к1льк1сть нещасних випадюв, випадки;

ПР — середня продуктивн1сть працi працiвника на шс., од.;

Ц — цiна продукци, грн. за од. продукци.

Економ1чний в1сник Донбасу №2 3 (21), 2010

Таблиця 2

Економiя витрат за умов зниження або вщсутносл нещасних випадк1в

Еконотя витрат Особливост в1днесення витрат до складу валових витрат Методи витру витрат

Знижка внесюв до Фонду социльного страхування вщ нещасних випадюв на виробництв1 та професшних захворювань Валов1 витрати Е =С ■ % вн. зниж. ' де С вн. - сума страхового внеску базисна, тис. грн.; % зниж. - процент знижки, доль

Таблиця 3

Витрати внаслiдок нещасного випадку

За озна-кам и № п/ п Витрати Особливосп вщнесення витрат до складу валових витрат

& а 3 о в я Ё «и " •Э! 1 С Я « з <ц К 1. Втрата частки створено! продукцн за рахунок вщсутносп пращвника на робот. За рахунок прибутку

2. Витрати на порятунок постраждалих, тквщащю аварн та И наслщюв, розслщування та проведення експертизи причин аварн, нещасного випадку або професшного захворювання, здшснення саштарно-гтешчно! характеристики умов пращ. За рахунок прибутку

3. Витрати на придбання медичних засоб1в, препаратов. Валов1 витрати

& а к « о и о И а <Ц И « И И <ц И « к И к « « ч о Й 1. Виплати, передбачеш законодавством про працю, за невщпрацьований на виробнищв неявочний час — компенсащя перших п'яти дтв тимчасово! непрацездатносл пращвника. Валов1 витрати

2. Витрати, пов'язаш з компенсащею заробггао! плати при переведенш пращвника на легшу роботу в наслщок нещасного випадку. Валов1 витрати

3. Витрати на проведення попереднього медичного огляду щойно прийнятого пращвника на мюце постраждалого. Валов1 витрати

4. Штрафи за порушення законодавства про працю. За рахунок прибутку

5. Витрати на проведення позачергового медичного огляду працюючого пращвника, оплата пращ за цей час. Валов1 витрати

6. Витрати на передчасне зношення спецодягу, спецвзуття, засоб1в щдив1дуального захисту та видач1 щойно прийнятому пращвнику. Валов1 витрати

7. Витрати на навчання постраждалого при виход1 на роботу тсля нещасного випадку та щойно прийнятого пращвника. Валов1 витрати1

8. Витрати на пошук та (наб1р) робочо! сили. Валов1 витрати

9. Витрати на незаплановану закушвлю й ремонт внаслщок нещасного випадку шструменпв, пристро!в, швентаря, приладдя, лабораторного обладнання та шших засоб1в 1 предмепв пращ, як не належать до основних виробничих засоб1в. Валов1 витрати2

10. Витрати на незаплановане або дострокове вщновлення основних засоб1в та !х каттальний ремонт. Валов1 витрати

11. Витрати на додатков1 виплати потерпшому та членам його родини внаслщок нещасного випадку. За рахунок прибутку3

12. Витрати на доставку пенсш за швалщтстю внаслщок нещасного випадку. Витрати на перевезення пращвниюв-швалдав 1 1 2 груп до мюця роботи 1 назад. За рахунок прибутку

1 — коли сума витрат не перевищуе 3% ввд ФЗП;

2 — коли сума витрат не перевищуе 10% балансово! вартоста основних засобш на початок року;

3 — якщо прописано в колективному договорi.

Витрати на порятунок постраждалих, ткыдацгю авари та ïï насл1дшв, розслщування та проведення експер-тизи причин аварiï, нещасного випадку або професшного захворювання, здшснення саштарно-гтешчно1 характеристики умов пращ ( в 2 ), визначаються на шдстаы бух-галтерсько! звiтностi.

Витрати на придбання медичних засобiв, препарата

( в 3 ), визначаються на пщстаи бухгалтерсько1 звiтностi.

Виплати, передбачеш законодавством про працю, за невщпрацьований на виробництвi неявочний час — компенсащя перших п'яти днiв тимчасово! непрацездат-ностi прац1вника визначаються зпдно iз запропонованою методикою:

в 4 = 5 -зпср^

(2)

в 5 = з1псрн-14 кя

(3)

де ЗП ср дн — середньоденна заробiтна плата пращвника, грн.;

14 — дш працi, як1 компенсуе роботодавець;

К — к1льк1сть нещасних випадшв, випадки.

Витрати на проведення попереднього медичного огляду щойно прийнятого пращвника на мюце постраждалого визначаються зпдно з запропонованою методикою:

в 6 =ч ■ в (4)

6 пр. м.о. •> V V

де Ч — чисельнють пращвнишв, щойно прийня-тих у зв'язку з нещасним випадком, оаб;

В м о — витрати на попередне проведення медичного огляду щойно прийнятого пращвника, грн.

Штрафи за порушення законодавства про працю

( в 7 ), визначаються на постай бухгалтерсько1 звiтностi.

Витрати на проведення позачергового медичного огляду працюючого пращвника та оплата пращ за цей час визначаються зпдно з запропонованою методикою:

в 8 =ч обст.' в м.о.'ч пр. , (5)

де Ч о6сг — час прибування на обстеженнi, днi;

В м о — витрати на попередне проведення медичного огляду щойно прийнятого пращвника, грн.;

Ч — чисельнють пращвнишв, щойно прийнятих у зв'язку з нещасним випадком, оаб.

в 8/1 =ч обст..'ч пр.'к ч.обст. 'тр ст., (6)

де Ч д обст. — час прибування на обстеженш, днi;

Ч — чисельнiсть пращвнишв, оаб;

К _ — к1льк1сть чaсiв на обстеження, год.

ч.обст. ^

ТР ст — тарифна ставка, грн./год.

Витрати на передчасне зношення спецодягу, спец-взуття, зaсобiв iндивiдуaльного захисту та видaчi щойно прийнятому прaцiвнику визначаються згiдно з запропо-нованою методикою:

де 5 — оплaчувaнi дт непрацездатносп, днi;

Кнв — шльшсть нещасних випадк1в, випадки;

ЗПср дн — середньоденна зaробiтнa плата пращвника, грн.

Витрати пов'язаш з компенсащею зaробiтноï плати при переведенш пращвника на легшу роботу внаслщок нещасного випадку, визначаються зпдно з запропонова-ною методикою:

в 9 =чпр; цсп.од., (7)

де Ч — чисельнiсть прaцiвникiв, осiб;

Ц сп од — ц™ спецодягу, грн.

Витрати на навчання постраждалого пiсля виходу на роботу та щойно прийнятого працвиика визначаються зпдно з запропонованою методикою:

в 10 =4v; В я., (8)

де Ч — чисельнють пращвнишв, оаб;

В н — витрати на навчання одного пращвника, грн.

Витрати на пошук та нaбiр робочоï сили ( В11) визначаються на щдсташ бухгaлтерськоï звггаосп.

Витрати на незаплановану зaкупiвлю й ремонт у наслщок нещасного випадку шструменпв, пристро1в, швен-таря, приладдя, лабораторного обладнання та шших за-собiв i предметiв пращ, яш не належать до основних ви-

робничих зaсобiв ( В12 ), визначаються на пiдстaвi бухгал-терсько! звiтностi.

Витрати на незаплановане або дострокове вщнов-

лення основних зaсобiв та !х кaпiтaльний ремонт ( в13 ) визначаються на пщсташ бухгaлтерськоï звггаосп.

Витрати на додaтковi виплати потерпшому та членам його амЧ внаслщок нещасного випадку ( В14 ) визначаються на пщсташ бухгалтерсько1 звггаост!

Витрати на доставку пенсш за iнвaлiднiстю внасль док нещасного випадку та витрати на перевезення пращ-

вникiв-iнвaлiдiв 1 i 2 груп до мюця роботи i назад ( В15,

В15/1 ) визначаються на щдсташ бухгaлтерськоï звггаосп.

Економ1я наведених показник1в може бути спрямо-вана на стимулювання з охорони пращ, що е шдтверд-женням невикористання додаткових фiнaнсових ресурав. Подальша розробка системи стимулювання надасть мож-ливють отримати соцiaльний ефект, який виявляеться через покращення умов прaцi, зниження рГвня травматизму та аваршносп, що в щлому будуе безпечну трудову д1яльнють. Вщносно соцiaльного ефекту зниження рГвня травматизму, особливо для державних пщприемств, ме-тодичний тдхщ буде сприяти збереженню життя, здоро-в'я та працездатносп людей, сприятиме зaпобiгaнню шва-лщносп переважно працездатного вГку При цьому також передбачаеться зменшення видатшв:

— у бюджети уах рГвшв на утримання слщчих та шших оргашв, як1 з'ясовують i розслщують причини смертi та ушкодження здоров'я громадян унaслiдок нещасних випадшв, на утримання лiкувaльних зaклaдiв та лшування потерпiлих вщ випадк1в травматизму, проведення судово-медично! експертизи;

— на сощальний захист i реабштащю iнвaлiдiв, на-дання !м тльг та aдресноï допомоги внaслiдок зменшення юлькосп випадк1в травматизму та кшькосп потерпiлих вщ таких випадшв;

— фонду загальнообов'язкового державного со-цiaльного страхування з тимчaсовоï втрати працездатносп на виплату допомоги на поховання, допомоги з тимчасово! непрацездатносп, а також видатки Пенайного фонду Украши на виплату пенсш за швалщтстю та пенсш з втрати годувальника, доплати, надбавок та пщвищення до зазна-

чених виплат тощо, у результат збереження життя, здоров'я й працездатносп громадян.

Висновки. Зниження р1вня загального травматизму в майбутньому дозволить державi знизити тарифи на загаль-нообов'язкове державне сощальне страхування та наванта-ження на фонд оплати пращ суб'екпв економчно! дяль-ност1 внаслiдок зменшення видатюв на здйснення ввдповвд-них сощальних виплат. Також в майбутньому, якщо пози-тивний вияв ввдносно зниження р1вня травматизму охопить хоча б одну галузь, то з боку держави можливий перегляд законодавства ввдносно цiеí галузi. Це буде виявлятися через зниження страхового тарифу для суб' екпв еюномчно!' дяль-ност1 ще! галузi до Фонду соцiального страхування ввд нещасних випадов на виробнищга та професшних захворю-вань, на пiдставi зниження р1вня виробничого травматизму з яким пов'язанi сощальт виплати та регреси, що буде мати вияв економiчного ефекту особливо для приватних пвдприемств. У свою чергу, такий досввд буде сприяти та ставати позитивним зразком для шших галузей, що врешп-решт матиме позитивний вияв для щдвищення економчно-го р1вня держави через стабшзащю економiчного стану, на пiдставi збiльшення обсягу валового внутршнього продукту внаслвдок стабшьно! працi громадян, чие життя, здоров'я i працездатшсть було збережено. Подальша взаемна полтика пвдприемств, галузей та держави буде також сприяти пщви-щенню соцiальних стандартiв, соцiального статусу робгт-ник1в, добробуту кожно! родини, наци та держави, ввдрод-женню династш ро61тник1в, зниженню мiграцii громадян в шш1 кра!ни в пошуках роботи.

Подальшi дослiдження будуть спрямоваш на роз-робку системи стимулювання з охорони працi на про-мислових пвдприемствах як другий етап, сприяючий розвитку оргашзацшно! культури 1з формування безпечно! трудово! даяльностт

Лiтература

1. Кнорринг В. И. Исскуство управления / В. И. Кнор-ринг. — М. : Аст-Пресс, 2003. — 264 с. 2. Дякин В. Н. Оптимизация управления промышленным предприятием / В. Н. Дякин, В. Г. Матвейкин, Б. С. Дмитриевский : монография / под ред. д-ра экон. наук Б. И. Герасимова. — Тамбов : Изд-во Гос. тех. ун-та, 2004. — 84 с. 3. Герчи-кова И. Н. Менеджмент / И. Н. Герчикова. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — М. : ЮНИТИ, 2002. — 501 с. 4. Стивенсон В. Д. Управление производством / В. Д. Стивенсон ; [пер. с англ.]. — М. : Бином, 1999. — 928 с. 5. Отен-ко I. П. Методолопчш аспекти управлшня адаптивтстю пвдприемства / I. П. Отенко // Наук. пращ Донецьк. нац. техн. ун-ту. Серiя: економiчна. — Випуск 33 — 1. — Донецьк : ДонНТУ 2007. — С. 35 — 39. 6. Кутиркш А. М. Економта охорони пращ / А. М. Кутиркш, Н. Д. Лук'ян-ченко. — Донецьк : 1ЕП НАН Украши. — 1997. — 65 с. 7. Калачева Л. Л. Условия труда: Методологические вопросы комплексного исследования / Л. Л. Калачева. — Новосибирск : Наука, 1978. — 88 с. 8. Амоша А. И. Условия труда и эффективность производства (социально-экономические проблемы гармонизации и методы оптимизации) / А. И. Амоша. — К. : Наук. думка, 1997. — 184 с. 9. Кучеба П. Научные основы экономического управления охраной труда / П. Кучеба // Охрана труда. — 1996. — № 12. — С. 13 — 16. 10. Амоша А. И. Стратегия совершенствования хозяйственного механизма в промышленнос-

ти Украины / А. И. Амоша // Экономическая наука современной России. — 2001. — Экспресс-выпуск .№2. — С. 112 — 118. 11. Орлов П. Экономические аспекты внедрения систем менеджмента качества на промышленных предприятиях / П. Орлов // Экономика Украины. — 2008. — .№2 (547) февраль. — С. 17 — 26. 12. Нащональний класифшатор Украши. Класифтащя видiв економiчноï д1яльносп (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, чинний ввд 01.04.2006 р. Прийнято наказом Держспоживстандарту Украши ввд 26 грудня 2005 р. № 375. 13. КМУ постанова ввд 13 вересня 2000 р. № 1423 Кшв. Про затвердження Порядку визначення страхових тарифiв для пвдприемств, ус-танов та оргашзащй на загальнообов'язкове державне сощальне страхування ввд нещасного випадку на вироб-ницга та професшного захворювання. 14. КМУ розпоряд-ження ввд 10 червня 2009 р. № 632-р. Кшв. Про схвалення Концепци проекту Закону Украши «Про основш засади державно! политики у сферi профшактики травматизму невиробничого характеру». 15. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности. — К., 2007. — 321 с.

Поторочин С. О. Формування органцацшно-еконо-Mi4Horo мехашзму управлшня розвитком оргашзацш-но'1 культури на промисловому шдприемсга

Визначено витрати, пов'язат з виникненням нещасного випадку на виробницга, яю впливають на дiяльнiсть пвдприемства. Запропоновано методичний пвдхвд щодо формування органiзацiйно-економiчного механiзму уп-равлiння розвитком оргашзацшно! культури на промис-лових пвдприемствах.

Ключовi слова: органiзацiйна культура, безпечна трудова дiяльнiсть, охорона працi, мехашзм, методичний пвдхвд, витрати, соб1варт1сть, стимулювання.

Поторочин С. О. Формирование организационно-экономического механизма управления развитием организационной культуры на промышленном предприятии

Определены затраты, связанные с возникновением несчастного случая на производстве, которые влияют на деятельность предприятия. Предложен методический подход по формированию организационно-экономического механизма управления развитием организационной культуры на промышленных предприятиях

Ключевые слова: организационная культура, безопасная трудовая деятельность, охрана труда, механизм, методический подход, расходы, себестоимость, стимулирование.

Potorochin S. O. Forming of organizational-economic mechanism of management development of organizational culture on an industrial enterprise

The articles of expenses are certain related to the origin of industrial accident, which influence on activity of enterprise. Methodical approach is offered on forming of organizational-economic mechanism of management development of organizational culture on industrial enterprises

Key words: organizational culture, safe labour activity, labour protection, mechanism, methodical approach, charges, prime price, stimulation.

Стаття надшшла до редаткщ! 11.03.2010

Прийнято до друку 27.08.2010