CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. С. 17-23.
УДК 477(340.15)(09) (=112.2) „176/181"
Задерейчук 1.П.
ФОРМУВАННЯ ОРГАН1В УПРАВЛ1ННЯ Н1МЕЦЬКИМИ КОЛОН1ЯМИ П1ВДНЯ УКРА1НИ НАПРИК1НЦ1 XVIII СТ. - 1818 Р.
У статп аналiзуeться нормативно-правова база, що регламентувала процес формування державних оргашв управлiння iноземними колонiями на Ивдш Укра!ни. Розглядаються обов'язки, повноваження та штатний розклад Контори опiкунства Новоросшських iноземних поселенцiв. Акцентовано увагу на посадi Генерального суддi - С. Контешуш. Окремо висвiтлено адмшютративно-територiальний устрiй нiмецьких колонiй.
Ключовi слова: система управлiння нiмецькими колошями, С. Контенiус, етнополiтика, етнодержавотворення.
Розбудова незалежно! Укра!ни не можлива без вироблення збалансовано! етнополiтики. На жаль, ниш держава не придшяе належно! уваги цьому питанню. Особливо це вщчуваеться на Пiвднi Укра!ни, у регюш який iсторично формувався як багатонацюнальний. Так зараз, у Криму склалася складна ситуащя навколо про-блеми повернення та облаштування депортованих народiв. Це зумовлено вiдсутнiстю ефективно! системи управлiння та державно! програми, яка могла б за-безпечити штеграцда нiмцiв, кримських татар, болгарiв, грекiв та вiрменiв, що не сприяе полiтичнiй та економiчнiй стабшзацп на пiвостровi. Значнi фiнансовi видат-ки, якi направляються на облаштування депортованих, на практищ не забезпечують вирiшення назрiлих питань та не зшмають сощально! напруги. Саме тому вивчення накопиченого Росшською iмперieю досвщу управлiння процесами переселення та облаштування шоземщв на Пiвднi Укра!ни е актуальним для сучасного укра!нського державотворення. Мета роботи полягае у виявлеш дiяльностi чиновникiв Росшсько! iмперi!, направлено! на формування оргашв для облаштування шоземних поселень. Для виршення поставлено! мети потрiбно розв'язати низку завдань. Зокрема, виявити процес зародження системи управлшня шоземними колонiями в Росшськш iмперi!. Також, проаналiзувати органи, створеш для завiдування справами у Новоросшському кра!, !х штатний розпис, обов'язки та повноваження. Розкрити значення посади Генерального суддi та оргашзацшно-правову дiяльностi С. Контенiуса на цш посадi.
1сторико-правове дослiдження формування оргашв управлшня шмецькими колонiями не знайшло свого належного дослiдження. Низка дослщниюв, зокрема А.Клаус, А. Айсфельд, С. Бобилева, М.В. Белшова, О.В. Коновалова та ш., розгля-дають проблеми дiяльностi державних органiв з облаштування шмщв лише в на-прямку бiльш глобально! проблематики.
Хоча переселенська полггика Росiйсько! держави друго! половини ХУШ ст. грунтувалася на вщповщно розробленiй правовiй базi. I! основою став закон вщ 22 липня 1763 р. «Про дозвш ушм iноземцям, що у Росда при!здять, селитися у тих
губершях, у яких вони забажають, та про дарування 1м прав». Цей нормативно-правовий акт надшяв iноземцiв низкою привше1в. Значну увагу представники влади надавали питанню управлiння колонiями. Ця позицiя знайшла свое закрiплення у вiдповiдних статтях манiфесту. Зокрема iноземцi надiлялися право оселятися особ-ливими мiстечками або колошями у яких зберiгалася власна внутршня юрисдикцiя, та в яку заборонялося втручатися росiйським чиновникам. Представники влади могли призначатися в колони лише за бажанням самих переселенщв з метою 1х захисту вщ зовшшшх небезпек [1, с. 65 - 75].
У самих же колошях шмщ сформували власш органи влади. Це був сшьський приказ у складi старшини, двох-трьох засiдателiв, що затверджувалися Конторою, та найманого писаря. Старшину i засiдателiв обирали на два роки. Приказ стежив за порядком у колошях, станом справ у господарствах колошспв, складав звггш вщомосп та надсилав 1х у Контору; стежив за належним витрачанням казенних по-зичок, своечасним надходженням податюв, розбирав дрiбнi спiрнi питання. Саме цi норми закону гарантували нiмцям заснування поселень на правах широко! автономи [2, с. 65 -75].
Видання машфесту стало першим етапом на шляху формування системи управлшня шмецькими колошями у Росшськш iмперil. Влада усвщомлювала всю вiдповiдальнiсть сво!х дiй, запрошуючи европейцiв до заселення Поволжя. Саме тому разом iз манiфестом 22 липня 1763 р. була заснована Канцелярiя откунства iноземцями. Вона надшялася такими обов'язками: по-перше, пiклування про шоземних поселенцiв; по-друге, пiдготовка плашв земельних дiлянок для заснування колонш. Також, Канцелярiя в системi державних органiв займала рiвне положен-ня разом з iншими колепями. Вона пiдпорядковувалася лише iмператрицi Катериш II, а Президентом Канцелярп став фаворит iмператрицi граф Г. Орлов [3, с. 231].
19 березня 1764 р. iмператриця затвердила черговий закон «Про розмежування землi для колошспв». Фактично цей документ доповнив повноваження Канцеляри. Зокрема, правом альтернативного розроблення системи управлшня колошями, але за переселенцями зберталася прерогатива вибору плану, який !х влаштовував. Цим положенням держава намагалася забезпечити контроль над формуванням оргашв влади та системи управлшня в колошях. Звюно, що ця норма суперечила умовам машфесту вщ 22 липня 1763 р., але подiбна мiра, в штересах держави, мала об'ективне пщгрунтя [3, с.231 - 232]. Таким чином, законом вщ 19 березня 1764 р. робилася спроба створити ушфшовану систему управлшня у вшх заснованих колошях. Крiм того, влада такими дiями прагнула не втрати контроль над внутршшми процесами, що вщбувалися в нiмецьких колонiях.
У 1782 р. з проведенням у Росшськш iмперil адмiнiстративно-територiальноl реформи було створено губернп, а канцелярiю откунства лшвщували. Переселенцiв разом iз казенними селянами передали у вщомство «директорiв домогосподарства» [4, с. 55]. Така реоргашзащя системи управлiння колонiями позбавляла шмщв права на самоврядування, яке було гарантовано 1м машфестом вщ 22 липня 1763 р. Вони цшковито пiдпорядковувалися казенним палатам i повiтовим судам. У свою чергу це призвело до значних зловживань чиновниюв, що стало причиною занепаду шмецьких колонш [5, с. 61]. Звюно, що останш не мали намiру погоджуватися з таким станом справ. №мщ, використовуючи законш методи, намагалися покращити
18
свое правове становище. Передуем вони, скористалися cboïm законним правом на звернення до вщповщних органiв для захисту власних штереив. Саме постiйнi скарги на мiсцевi установи спонукали центральну владу до створення спещальних комюш з метою ревiзування стану справ у колошях. Результатом ïx роботи стало констатування занедбаного стану останшх [6, с. 119].
У скрутнш ситуаци опинилися також й колошсти Пiвнiчного Причорномор'я. Активне заселення шоземцями Новоросiйського краю вiдбувалося з 1787 р. Наприкшщ XVIII ст. на швдш Украïни iснувало 14 шоземних колонiï. Проте влада мала плани збшьшити присутнiсть нiмцiв у цьому регюш. Саме для забезпечення ефективносп колонiзаторськоï полiтики Сенат Росiйськоï iмперiï, пiдтриманий iмператором Павлом I, розробив вщповщш нормативно-правовi акти. Вони закршлювали створення централiзованоï системи управлiння шмецькими колошями
[7, с. 9].
Центральним органом, до вщома якого переходили вс засноваш поселення в Росшськш iмперiï стала, Експедицiя державного господарства, откунства шоземних та сшьського домоведення у м. Санкт-Петербурз^ Вона була заснована 4 березня 1797 р. Цього дня iмператор Павло I затвердив записку Генерального прокурора. Цей нормативно-правовий акт призвiв до заснування при Сенат згадано1' Експедицп. Вона передавалася до сфери дiяльностi генерального прокурора, в обов'язки йому ставилося сприяння внутршньому та зовшшньому розвитку Експедицп, а також розробка необхщних для покращення управлiння та побуту колонш пропозицш для подальшо1' ïx передачi на затвердження iмператору [8, с. 508]. Також, Павло I у машфесп вiд 13 лютого 1798 р. «Про встановлення на пiвостровi Тавршському порто-франко на 30 роюв та про дарування рiзних вигiд мешканцям цього острову та шоземцям, що туди пршздять» додатково закрiплював за iноземними переселенцями право на пряме звернення до iмператора в обхщ Експедицiï. Цар особисто общяв розглянути суть проблеми та винести ршення [9, с.
67].
4 березня 1797 р. окремим законом було затверджено обов'язки Експедицп. На-самперед - це пошук надшних i корисних засобiв для покращення стану землероб-ства, ремесла, фабрик, заводiв й усього, що могло б полшшити становище держави у внутршнш та зовшшнш торгiвлi. Другий обов'язок полягав у здшснеш опiки, рiзнобiчноï допомоги та захисту колошспв [10, с. 509].
Отже, заснована Експедищя отримала не лише всебiчну пiдтримку на найви-щому рiвнi, але й низку обов'язюв, реалiзацiя яких повинна була сприяти розвитку сшьського господарства та рiзних проми^в, зокрема й на Ивдш Украши. Також саме Експедищя державного господарства, откунства шоземних та сшьського домоведення ставала гарантом невщкладного виршення ушх проблем, як виникали в колонiстiв пiд час переселення та облаштування на новому мющ.
Занепад стану Новоросiйських колонш спонукав Експедищю провести ïx ревiзiю. У 1798 р. на Ивдень Украïни було направлено спецiальну комiсiю iз зав-данням з'ясувати реальний стан справ у шоземних поселенщв. Результатом ïï роботи стала тдготовка та оприлюднення Сенатом докладу iмператору «Про пропонованi засоби до виправлення стану новоросшських iноземних поселенщв та про створення тд ведомством Експедицiï державного господарства Контори
19
откунства новоросiйських iноземних поселенщв», затвердженого 6 квггня 1800 р. [7, с. 9]. У запропонованш доповщ Сенат обгрунтував необхiднiсть заснування в Новороси представницького органу - Експедицп. Таке рiшення мотивувалося необхщшстю покращення стану колонiй та забезпечення ефектившшо! моделi управлiння й контролю над ушма процесами, якi там вщбувалися. Саме тому Сенат пропонував заснувати в мют Новоросiйську (м. Катеринослав) Контору откунства Новоросшських шоземних поселенцiв. Павло I пiдтримав тдготовлену доповiдь [11, с. 127].
До 1802 р. Контора откунства знаходилася у вщомсга Експедицп державного господарства, откунства шоземних та сшьського домоведення. Цьогож року вщбулася реоргашзащя. Експедищя й Контора вiдiйшли в тдпорядкування до Мiнiстерства внутрiшнiх справ. З 1811 р. вона знаходилася тд контролем Департаменту державного господарства та публiчних будiвель того ж мшстерства [5, с. 62].
Права та обов'язки Контори було закршлено в додатково виданш 26 липня 1800 р. «1нструкци Конторi опiкунства Новоросшських шоземних поселенщв», яка стала основою для керiвництва дш чиновникiв у справах колошспв до проведено! реоргашзацп системи управлiння у 1818 р. [12, с. 243]. Зпдно з цим нормативно-правовим актом Контора надшялася виключним правом управляти вшма колонiями Пiвдня Укра!ни, тобто шмецью колонi! виводилися з пiд контролю губернсько! влади й через Контору тдпорядковувалася виключно Експедицп'.
Серед найголовшших обов'язкiв, що закрiплювалися шструкщею, варто зазна-чити: заохочувати колошспв до розведення штучних лугiв, висадження тутових дерев, виноградних лоз та шших корисних рослин, до збшьшення вiвчарень та створення фабрик [12, с. 243 - 245.]. Водночас Контора повинна була займатися вибором землi для оселення, забезпечення при!зду колошспв до мюця проживання; нагляди за виконанням колонiстiв взятих зобов'язань, порядком i веденням господарства в поселеннях; збiр ведомостей про господарський розвиток колонiй [5, с. 62]. Наведений перелш зобов'язань шдкреслюе головне призначення Контори, а саме активно залучати колошспв до заняття сiльським господарство та розвитком рiзних промислiв.
Звiсно, що реалiзацiя покладених на Контору обов'язюв здiйснювалася вiдповiдно затвердженим штатом службовщв. У 1800 р. вiн складався з Головного судд^ його товариша, секретаря, бухгалтера та двох канцеляриспв. У подальшi роки у зв'язку зi зростанням чисельностi колонiстiв штатний розклад Контори збiльшувався. У квггш 1804 р. на допомогу Головному суддi було призначено ще одного товариша. У 1810 р. штатним розкладом Контори нараховувалося 55 службовщв (члени контори, наглядач^ канцелярсью службовщ). 1813 р. лише кан-целярських чиновниюв у Конторi було 30 ошб. Усiм членам Контори ставилося в обов'язок суворо виконувати ус розпорядження головного суддi [7, с. 12.]. Отже, ключовою посадою у ^rn^i була посада Головного судд1
Посада головного суддi була надшена значними повноваженнями та обов'язками: щорiчно здiйснювати об'!зд колонiй; суворо слщкувати за тим, чи точно виконуються всi настанови та накази начальства; здшснювати пошук засобiв для покращення стану колонш. Головний суддя надшявся правом накладення штрафу на переселенщв, якi вiдмовлялися виконувати накази Контори, здшснювали рiзнi без-
20
лади тощо [12, с. 245]. Також тд час проведення щорiчних шспекцп здiйснювався збiр iнформацiï про стан колонш. Отриманш даннi систематизувалися й використо-вувалися для пiдготовки та прийняття вiдповiдних рiшень Контори. Ц рiшення були направленнi на лшвщащю недолiкiв, якi заважали ефективному розвитку шмецьких поселень.
Окремо необхщно зазначити, що посаду Головного суддi протягом усього часу iснування Контори займае С.Х. Контешус. Людина, насамперед, надшена такими якостями, як добропорядшсть, чеснiсть та наполегливiсть. Бiльше того, сам iмператор Олександр I цшковито довiряв йому [13, с. 331].
Красномовним е й той факт, що у 1808 р. С.Х. Контешус просив звшьнити його за станом здоров'я вщ виконання письмових справ по управлшню колошями. Герцог Е.О. Ришелье звшьнив його вщ бюрократично!' дiяльностi в контора а управлшня колошями, облаштування переселенщв та поширення серед них нових галузей господарства, яю могли дати колошям та регiону користь, було вщокремлено вiд вiдомства контори та перейшло в безпосередне пiдпорядкування та керiвництво Головного суддi [14, с. 336].
С. Контешус, знаходячись на посадi керiвника Контори, став гарантом забезпе-чення полiтики держави щодо новоросiйських колонiстiв. Саме вiн забезпечив прак-тичну реалiзацiю покладених на Контору обов'язюв. С. Контенiус був шщатором створення в колонiях громадських плантацш та вiвчарень пiд наглядом окружних i сiльських приказiв. Ц зразковi плантацiï слугувати нiмцям прикладом прибутковосп нових галузей господарства та сприяли ïx поширенню серед жителiв колонiï. Також головний суддя замовляв спещально для колонiстiв спецiалiзовану лггературу з шовкiвництва, садiвництва та вiвчарства. Користуючись сво'ми правами, як голова Контори, вш видавав письмовi укази, проводив просвiтницькi бесiди, за допомогою яких забезпечував реалiзацiю державно'' програми з покращення економiчного облаштування колошспв, а через них й у цшому Пiвдня Укра'ни. Зав-дяки державницькiй дiяльностi С. Контешуса, його продуманим рiшенням в умовах степу, вдалося поширити фруктовi сади, виноградники, штучш лiси, а також тонко-куре вiвчарство, що сприяло економiчному розвитку багатьох господарств колошспв, зокрема роду Фальц-Фейнiв, Корнiсiв та ш. [4, с. 201 - 203].
Отже, у сферi компетенцiï Контори знаходилися вш сфери життя шмщв. Вiн мав як право видання рiзних постанов, наказiв для покращення процесу облаштування, так й був надшений караючими функцiями. Останш, повиннi були забезпечи-ти невщкладне припинення протиправних дiй колонiстiв.
Проте, необхщно зазначити, що справи, яю стосувалися скоених колошстами кримiнальних злочишв та цивiльних спорiв з шшими пiдданими iмперiï розглядали-ся в повггових судах в обов'язковiй присутносп одного з членiв Контори. Супереч-ки мiж колонiстами та мюцевими жителями Контора вирiшувала разом з повгговими судами або мiськими мапстратами [5, с. 62 - 63.].
Для зручносп та ефективностi управлшня й регулювання переселенсько'' полiтики шмецью колонiï об'еднувалися в округи. У перюд з 1800 по 1818 рр. на Ивдш Укра'ни було утворено: Йозефстальский, Хортицький округи в Катеринославськш губернп; Молочанський менонiтський, Молочанський колошальний, Нейзацький та Цюрихтальский округи в Тавршськш губернiï, а також
21
Березанський, Глюкстальский, Кучурганський та Лiбентальський округи Херсонсько! губернi!. 1снували також окремi колонi! iноземцiв. Наприклад, Данцинг i Гофнунгсталь (Херсонська губершя), мiськi ремiсничi колонi! до 1816 р. в Одес^ Сiмферополi та Феодоси. Контроль за станом справ у цих округах здшснювали спещально призначенi Конторою наглядачi [7, с. 13 - 15]
Отже, у другш половиш ХУШ на початку Х1Х ст. чиновники Росiйсько! iмперi! накопичили значний досвщ в органiзацi! переселення та створенш системи управлiння шоземними поселеннями. Ще задовго до початку активно! колошзаторсько! полiтики Пiвдня Укра!ни було напрацьовано процес створення спещальних органiв, якi мали б забезпечити ефективнють переселенсько! полiтики. Проте на кшець ХУШ ст. реформування системи управлшня призвело до економiчного занепаду шмецьких поселень. Критична стан справ у заснованих колошях спонукав владу до вщновлення спецiальних органiв, яю мали б на метi сприяти соцiально-економiчному пiднесенню колонiй. Результатом дiяльностi влади стало формування системи управлшня. Серед головних !! складових було заснуван-ня ув Катеринославi спещально! Контори, що знаходилась у центрi створення колонiй. Саме !! випдне географiчне положення, а також надшення Контори знач-ними повноваженнями, дозволяло бшьш ефективно вирiшувати проблеми, що вини-кали у шмщв у першi десятилiття !х облаштування у Ившчному Причорномор'!. Крiм того, подш колонiй на адмiнiстративно-територiальнi округи iз призначенням до кожного з них представниюв влади сприяло ефективному втшенню планiв по забезпеченню економiчного тднесення колонiй.
Окремо потрiбно акцентувати увагу на посадi Генерального суддi Контори откунства Новоросiйських iноземних поселенцiв. Саме надшення ще! посади знач-ними обов'язками та повноваженнями для !х реалiзацi! дозволяло налагодити внутрiшне життя в колонiях. Звiсно, що вагому роль у цьому вщграв С. Контешус, який протягом усього часу юнування Контори очолював !!. Саме його чеснють, поряднiсть та вщданють справi стало тими якостями, яю забезпечували реалiзацiю державно! програми з колошзацп Пiвнiчного Причорномор'я.
Перелiк використаних джерел та лггература:
1. История российских немцев в документах (1763 - 1992 гг.) / Сост. В.А. Ауман, В.Г. Чеботарева. -М.: МИГУП, 1993.-447 с.
2. Лях К.С. Шмецькомовш колошсти Швдня Укра!ни в мультинацюнальноиму оточенш: проблема взаемодп культур (XIX - початок ХХ ст.): Дис... канд.. ют. наук. - Донецьк, 2005. -268 с.
3. Плеве И.Р. Немецкие колонии на Волге во второй половине XVIII в. - 2-е изд. - М.: Готика, 2000. - 448 с.
4. Очерки истории немцев и меннонитов Юга Украины (конец XVIII - первая половина XIX в.) / Под ред. С.И.Бобылевой. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. - 232 с.
5. Бешкова М.В. Меноштсью колони твдня Укра!ни (1789 - 1917 рр.): Дис. канд.. ют. наук. -Запор1жжя, 2005. - 266 с.
6. Клаус А. Наши колонии. Опыты и материалы по истории и статистике иностранной колонизации в России.- СПб., 1869. - Вып. 1. - 455 с., приложения 101 с.
7. Попечительный комитет об иностранных поселенцах южного края России 1799 - 1876 гг.: аннотированная опись дел / ред. О.В. Коновалова. - Одесса: Изд. ТЭС, 1998. - Т.1. - 364 с.
8. 4 Марта 1797 г. № 17865 Именной, данный Сенату «О учреждении при Сенате особой Экспедиции Государственного Хозяйства, Опекунства иностранных и Сельского Домоводства» //
22
ПСЗ. - СПБ.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830.-Т. 24.-С. 508.
9. 13 февраля 1798 г. №18373. Манифест «О установлении на полуострове Таврическом порто-франко на 30 лет и о даровании разных выгод жителям сего острова и приезжающим туда иностранцам» // ПСЗ. - СПБ.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 25.- С. 64 - 68.
10. 4 марта 1797 №17866. Высочайше утвержденная записка Генерал-Прокурора «О обязоностях Экспедиции Государственного Хозяйства, Опекунства иностранных и Сельского Домоводства» // ПСЗ. - СПБ.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 24.- С. 508 - 509.
11. 6 апреля 1800 №19372. Высочайшее утверждение доклада Сената «О предполагаемых средствах к поправению состояния Новороссийских иностранных поселенцев, и об учреждении под ведомством Экспедиции государственного хозяйства, Конторы опекунства Новороссийскими иностранными поселенцами» // ПСЗ. - СПБ.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 26.- С. 115 - 130.
12. 26 июля 1800 №19492 Высочайше утвержденный доклад Сената. - «С Инструкцией Конторе опекунства Новороссийских иностранных поселенцев» // ПСЗ. - СПБ.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 26.- С. 243 - 245.
13. Плеская-Зебольд Е.Г. Архивные источники о «беспорядках» и хищениях в опекунских конторах Новороссийских поселенцев южного края России в 1800 - 1820 гг. // Российские немцы. Историография и источниковедение. -М.: Готика, 1997. - С. 328 - 333.
14. Коновалова О.В. Письма герцога де Ришелье к С.Х. Контениусу (1803 - 1811 гг.) как источник для изучения процесса колонизации на юге России // Российские немцы. Историография и источниковедение. - М.: Готика, 1997. - С. 334 - 346.
Задерейчук И.А. Формирование органов управления в немецких колониях юга Украины в конце XVIII в. - 1818 г.
В статье анализируется нормативно-правовая база, которая регламентировала процесс формирования государственных органов управления иностранными колониями на Юге Украины. Рассматриваются обязанности, полномочия и штатное расписание, Конторы попечительства Новороссийских иностранных поселенцев. Акцентировано внимание на должности Генерального судьи - С. Контениус. Отдельно рассмотрено административно-территориальное устройство немецких колоний.
Ключевые слова: система управления немецкими колониями, С. Контениус, эт-нополитика, этногосударственное строительство.
Zadereychuk I.P. The formation of the selb-government bodies by German colonies in the South of Ukraine of the end of the 18th century - 1818 years.
Annotation: The article deals with the normative-legal basis, which regulates the formation process of the states governing bodies by the foreign colonies in the South of Ukraine. The duties, the powers, the schedule, the offices of charge of foreign settlers in Novorossiysk are also considered in this arbele. The attention is poeyed to the position of General Judge - S. Kontenius. The administrative-territorial structure of the German colonies is shown separately.
Key-words: system of governing, German colonies, S. Konteniuis, ethnic policy, ethnostate construction.
Надiйшла до редакцл 17.04.2008 р.
23
