CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 17-22.
УДК (477)351.851
РЕФОРМА СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ Н1МЕЦЬКИМИ КОЛОН1ЯМИ П1ВДНЯ УКРА1НИ В 1818 р.: 1СТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Задерейчук I. П.
Кримський юридичний ¡нститут Одеського державного ун/'верситету внутр1шн1х справ, С/'мферополь, УкраУна
Статтю присвячено правовому аналiзу реформи системи управлшня шмецькими колошями на Швдш Укра'ни, яка була здшснена у 1818 р. Розкриваються передумови проведення реформи, штат утворених оргашв, 1х права та повноваження. Вивчено порядок взаемодп колошальних органiв з м1с-цевими державними установами.
Krn4oei слова: тмщ, нацiональнi меншини, система управлшня, колошзащя Швдня Укра1ни.
Розбудова укра1нсько1 держави тюно пов'язана i3 всеб1чним розвитком нацю-нальних меншин, зi створенням умов для реалiзацii ними сво'х сощально-економiчниx, полiтичниx i культурних прав. Комплексне забезпечення цих прав вбачаеться в утворенш у мюцях 1х компактного проживання нацюнально-культурних автономiй, в яких етшчш групи будуть: користуватися та навчатися рщ-ною мовою; розвивати нацюнально-культурш традицп; використовувати нацюналь-ну символшу; вiдзначати нацiональнi свята; сповiдувати свою релшю тощо. Звiсно, що ефективнють реалiзацii права на нацiонально-культурну автономда в демокра-тичнiй державi залежить не лише вщ 11 вол^ але й вiд рiвня правово' культури нащ-ональних меншин, вмшня вiдстоювати гарантованi 1м чинним законодавством права. Показовим у цьому може бути накопичений досвщ у минулi столггтя державот-ворення на укра'нських землях, особливо пiд час здшснення переселенсько' полгги-ки й штеграцп iноземниx переселенцiв на Ивдень Укра'ни. Сьогоднi вивчення практики того часу е актуальним i необхщним для вироблення збалансовано' державно' полггики стосовно нацiональниx меншин.
Мета статп полягае у вивченнi юторико-правового досвiду реформування системи управлшня шмецькими колошями на П1вдш Укра'ни. Для вирiшення ще! мети необхщно розв'язати наступнi завдання: дослiдити причини проведення реформи, провести аналiз порядку формування откунських органiв, проаналiзувати 1х право-вий статус.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй свiдчить, що у сво'х роботах автори лише констатують факт проведення реформи, не вивчаючи 11 всебiчно. Серед нау-ковщв, якi у сво'х працях розглядали проблеми, пов'язанi з управлшням шмецьки-ми колонiями Пiвдня Укра'ни слiд назвати Бондаря С. Д., Белшова М. В., Лях К., Бобилева С., Айсфельда А., Коновалова О.
Серед шоземних переселенщв, яю активно переселялися на територiю Швшч-но-Причорноморського регiону, особливо видiлялися шмщ. Для управлiння проце-
17
сами, пов'язаними з !х облаштуванням, у 1800 р. було утворено Новоросшську Контору шоземних поселенщв. Станом на 1817 р. шоземна колонiзацiя досягла значно-го розмаху. У щлому, в шдпорядкуванш Новоросшсько! Контори знаходилося 84 колони (16.967 ошб), у пiдпорядкуваннi Канцеляри Одеського переселення - 44 колони (15.499 ошб). Збiльшення чисельносп колонiй i колонiстiв, вiддаленiсть бага-тьох з них вiд м. Катеринослава, де знаходилася Контора, вимагало утворення ново! системи управлшня [1, с. 15]. Адже iснуючi органи влади, яю займалися справами облаштування iноземцiв, вже були нездатнi ефективно та мобшьно вирiшувати про-блеми, що виникали у переселенцiв на нових землях.
Стала динамша росту чисельносп нiмцiв на Пiвднi Укра!ни, а також бажання до переселення нових колошспв з Вюртембергу змусили iмператора Олександра I видати розпорядження про створення особливого комггету для розгляду справ про закордонних переселенщв, яю вже переселилися, так i для тих, хто це плануе.
До складу комiтету ввiйшли граф Аракчеев А. А., статс-секретар граф Нессельроде К. В. та генерал-майор Юсельов П. Д. На першому засщанш 18 грудня 1817 р. було запропоновано утворити головне управлшня вшма колошями твдня Роси та назвати його Опiкунський комггет про колонiстiв Пiвденного краю Роси.
29 грудня 1817 р. iмператор Олександр I направив Херсонському вшськовому губернатору Ланжерону А. Ф. рескрипт, в якому йшлося про плани призначити Головного откуна та утворити спещальний комггет для завщування усiма справами переселенцiв. Наступним кроком стала реалiзацiя рескрипту. 10 шчня 1818 р. посаду Головного откуна колошспв Пiвденного краю Роси пошв генерал 1нзов I. Н. З цьо-го дня Херсонський вшськовий губернатор бiльше не очолював управлшня колошями Новоросшського краю [1, с. 15-16].
8 травня Ланжерон А. Ф. наказав передати в розпорядження 1нзова I. Н. вс ко-лонiстськi справи, що велися в його канцеляри [2, с. 15]. 22 березня 1818 р. вийшов указ про заснування Ошкунського Компету про колошспв Ивденного краю Роси в м. Херсош. Тодi ж було затверджено Положення «Про головне управлшня колошспв Ивденного краю Роси», на пiдставi якого Контора откунства новоросiйських iноземних поселенщв перейменовувалася в Катеринославську контору шоземних поселенщв, замють канцеляри Одеського переселення засновувалася Одеська контора шоземних поселенщв, а в Бессараби залишалася Бессарабська контора шоземних поселенщв [3, с. 66-67; 4, с. 32].
У прийнятому Положенш мюцем розташування Компету мав стати Херсон. 5 шчня 1819 р. було видано указ про перемщення Компету до Катеринослава, що по-яснювалося бiльшою зручнiстю для управлiння вшма справами стосовно колонiстiв [5, с. 14]. Безпосередне вщкриття Комiтету вщбулося 9 жовтня 1819 р., про що було доведено до вщома вшм державним органам, якi могли б мати справи з колошстами [6, с. 64]. У Катеринославi Компет знаходився нетривалий час. Зпдно iз сенатським указом вiд 14 шчня 1821 р. його перемютили до м. Кишинева оскiльки генерал-лейтенант !нзов I. виконував обов'язки голови Ошкунського компету та повноваж-ного намiсника Бессарабсько! областi одночасно, де й знаходився до 1834 р. Цього
18
року його було перемщено до Одеси, де вш залишався до моменту лшыдаци в 1876 р. [7, с. 557; 2, с. 10-11].
Для забезпечення безперебшного функцюнування Откунського компету було затверджено його штатний розклад, до складу якого входили: головний откун та голова Компету - 1 особа; члени компету - 2 особи; правитель канцеляри - 1 особа; секретар та помiчники секретаря - по двi особи; журналiст - 1 особа; бухгалтер -1 особа; помiчник бухгалтера - 2 особи; перекладачi - 2 особи; казначей - 1 особа; чиновники для прийняття колошспв i вiдведення земель - 3 особи; землемiр - 1 особа; помiчник землемiра - 2 особи. Сума утримання на рш у 1818 р. складала 4000 крб. [2, с. 10-11]. Голову откунського компету призначав iмператор. Двох члешв компету визначав мшстр внутрiшнiх справ iз затвердженням у компет мiнiстрiв. Кандидатуру керiвника канцеляри подавав на затвердження мшстру внутршшх справ голова опiкунського комiтету. Безпосереднш склад Опiкунського комiтету формував його голова [8, с. 155]. Закршлений штатний розклад повинен був забез-печити ефективне управлшня процесами облаштування нiмцiв на територи Пiвдня Украши, вивести комiтет з пiдконтрольностi мюцевих адмiнiстрацiй. Звiсно, запро-понований чисельний склад не м^ у повному обсязi створити надiйнi умови для забезпечення реалiзацil взятих на себе державою зобов'язань перед колошстами.
Тривалий час посаду голови Откунського компету займав !нзов I. Н. Саме вш виступав проти посилення централiзацil управлiння колонiями вважаючи, що це призведе до обмеження прав колошспв. Iнзов I. Н. професшно пiдходив до кадро-вих призначень. Вони мали вщповщати таким критерiям, як освiта, чеснiсть i доб-ропоряднiсть [9, с. 19]. Таю вимоги до чиновниюв, на думку Ызова I. Н., мали за-безпечити успiх державно1 полiтики стосовно колошспв, сприяти !х матерiальному збагаченню, створенню умов для !х духовного розвитку.
Прийняте 22 березня 1818 р. Положення про управлшня в трьох Новоросшсь-ких губершях та в Обласп Бессарабськш iноземними колошями регулювало не лише порядок призначення посадовщв у Опiкунському комiтетi, але й закршлювало порядок його взаемовщносин з вищими, рiвними та органами, яю пiдпорядковува-лися Комiтету. Слщ зазначити, що утворений Комiтет знаходився у прямому тдпо-рядкуваннi мшстерству внутрiшнiх справ. У сво1й дiяльностi керувався його розпо-рядженнями. У випадку невщкладносп справи та вщсутносп прямих розпоряджень мiнiстерства Опiкунський компет надiлявся правом приймати самостiйнi ршення з негайною доповiддю мiнiстру.
Перед мшстерством внутрiшнiх справ чиновники Компету мали щотижнево звiтувати про здшснену роботу, надавати щомiсячнi вiдомостi про справи, яю було вирiшено, й п, що залишалися нерозв'язаними. Також на адресу Державно1 експе-дици про ревiзil рахункiв мали надсилатися щорiчнi звiти про витрати бюджетних коштiв на облаштування колонiстiв. Отже, голова Откунського компету нiс вщпо-вiдальнiсть та був пiдконтрольним i пiдзвiтним Мiнiстру внутрiшнiх справ Росшсь-ко! iмперil, керувався його наказами та розпорядженнями.
У взаемовщносинах з мюцевими губернаторами та Херсонським вшськовим губернатором Опiкунський комiтет виступав на принципах рiвноправ'я. У випадку
19
небажання мюцево! влади йти на зус^ч у розв'язанш проблем, що виникали у колошспв, необхiдно було про Bei випадки повщомляти мiнiстрy внyтрiшнiх справ. Указ вщ 22 березня 1818 р. зобов'язував чиновниюв мiсцевого рiвня (городничих, земських юправниюв та iн.) невщкладно виконувати вимоги Комiтетy або головного откуна, якi стосувалися ïx компетенции Закрiпленi норми мали на мет сприяти не-гайному розв'язанню тих трyднощiв, з якими зiткалися шмщ пiд час облаштування на П1вдш Украïни [8, с. 153-155].
Одне з головних повноважень Голови откунського комитету полягало в особи-стому здшсненш перевiрки стану справ у колошях, пiд час яких приймати звернен-ня та скарги колошспв, вирiшyвати 1'х шляхом надання доручень колонiстськомy начальству тих Контор, у пщпорядкуванш яких знаходилися колонiï. Розпоряджен-ня голови, прийнятi в межах його компетенци, були обов'язковими для виконання чиновниками Катеринославськоï та Одеськоï контор, наглядачами колонiй, головами окружних i сшьських приказiв, жителями колонш [8, с. 155-156].
До обов'язюв Головного опiкyнського комiтетy належало: завщувати трьома конторами, якi управляли колошями у Херсонськш, Катеринославськiй, Тавршськш гyбернiяx та в Бессарабськiй обласп; здiйснювати yправлiння наявними iноземними поселеннями й тими, що могли виникнути внаслщок подальшоï полiтики держави щодо заселення вiльниx земель. Мета управлшня полягала в прийнятп та розмщен-нi мiгрантiв на пiдставi чинного законодавства, стежити за виконанням колошстами взятих на себе зобов'язань [8, с. 155]. Крiм того, откунський орган був покликаний захистити права та привше1" колонiстiв, забезпечити 1'м доступ до отримання позики на господарське облаштування, надавати бyдiвельнi матерiали, насiння, саджанцi [10, с. 14], здшснювати контроль за порядком i господарською дiяльнiстю в колош-ях, вчасним внесенням до державно1' скарбнищ податкiв i повернення боргiв, займа-тися питаннями бyдiвництва культових споруд [11, с. 58].
Полггику держави щодо облаштування колошспв на П1вдш Украши здшсню-вали Контори - Катеринославська й Одеська. Вони у свош дiяльностi пщпорядкову-валися головi Опiкyнського комiтетy, були пiдконтрольнi та шдзвггш йому. Контори несли основну вщповщальшсть за стан справ у шмецьких поселеннях.
У 1818 р. було закршлено штатний розклад Контор. ïï очолював старший член, якому шдпорядковувалися двое молодших члешв, секретар, два помiчники секретаря, бухгалтер, перекладач, казначей, лшар для колошспв, ветеринарний лiкар - по однш особi. Рiчний бюджет Контори складав 2000 крб. [2, с. 10-11]. Голову контори - старшого члена призначав мшстр внутршшх справ iз затвердженням у Компет мшс^в, а двох його помiчникiв визначав на призначення мшстру голова Откунського комггету. Канцелярських чиновникiв визначав Откунський комггет за по-данням голови контори.
Глава 3 п. 10 Положення «Про головне управлшня колошстами Ивденного краю Росп» закршлювала за Конторами: рiвноправ'я у взаемовiдносинаx з мюькими полщями, земськими та повповими судами; у невщкладних справах мати вщноси-ни з цившьними губернаторами тих губернш, де знаходилися округи колонш [8, с. 158]. Проте, як показала практика, мювдвГ чиновники не мали бажання невщкладно
20
задовольняти прохання, траплялися випадки й ^норування законних вимог предста-вниюв контор. Для розв'язання ще1 ситуацп мшстр внутрiшнiх справ звернувся до Правлячого Сенату з рапортом, в якому звернувся з проханням наказати мюцевим органам управлшня невщкладно сприяти колошстам у вирiшеннi !х справ. 5 липня 1823 р. було прийнято ршення Сенату, яке вимагало вщ губернського начальства сприяти конторам шоземних поселенщв i виконувати !х законш вимоги [12, с. 10911092].
Згщно iз реформою управлiння шмецькими колонiями 1818 р. правове забезпе-чення дiяльностi контор склали: шструкщя вiд 26 липня 1800 р. i 16 травня 1801 р.
Контори надшялися правом здiйснювати судочинство у справах стосовно коло-шспв. Для участi в процесi обиралися два представники вiд колонiй. Вони надшялися правом голосу тд час винесення конкретного судового ршення. У випадку виникнення позову до загальноiмперських судових установ молодшi члени Контори були присутш в земських i повiтових судах, а старшi - у цивiльних i кримшальних палатах. На Контори покладалася не лише судова функщя, але й низка шших. На-приклад, економiчна - спонукати та сприяти шмцям у зайнягтi сiльським господар-ством i рiзними промислами, заохочувати до розведення пасовищ, вирощування дерев, виноградниюв та iнших корисних рослин [13, с. 243-245]; культурна - сприяти розвитку духовносп у шмецьких поселеннях (будiвництво церков, шкiл тощо) [14].
Викладене дае пiдстави для висновку про те, що масштаби шмецько1 колошза-ци пiвдня Украши на початку ХIХ ст. досягли значного розмаху. Створена система управлшня шмецькими поселеннями була вже неефективною. Вона не дозволяла мобшьно проводити державну полгшку вщносно переселенщв, реалiзовувати пок-ладенi на управлiнськi органи повноваження. За таких обставин у 1818 р. було проведено реформу управлшня вшма колошями Ивдня Укра1ни. II результатом стало заснування Ошкунського комiтету колонiями пiвдня Роси, якому пщпорядковува-лися три регюнальш контори, що здiйснювали управлiння у ввiрених !м округах. Особливо слщ наголосити на тому, що призначення голови Ошкунського комггету та голiв Опiкунських контор не залежало вщ мiсцевоI адмiнiстрацiI, наказ на зайнят-тя посади пiдписував iмператор або мшстр внутрiшнiх справ залежно вщ посади.
За сво!м правовим статусом Ошкунський комiтет здiйснював насамперед функ-цil контролю за чiтким виконанням розпоряджень центральних оргашв влади, коор-динував дiяльнiсть Опiкунських контор, не допускав зловживань з боку мюцевих адмшстрацш стосовно переселенцiв, був вищою апеляцшною iнстанцiею для них.
Перелж лiтератури
1. Попечительн^1й комитет об иностранных поселенцах южного края России 1799 - 1876 гг. : аннотированная опись дел / [ред. О. В. Коновалова]. - Одесса: Изд. ТЭС, 1998. - Т. 1. - 364 с.
2. Попечительный комитет об иностранных поселенцах южного края России 1799 - 1876 гг.: аннотированная опись дел / [ред. О. В. Коновалова]. - Одесса: Изд. ТЭС, 1999. - Т. 2. - 242 с.
3. Белшжа М. В. Меноштсью колони твдня Украши (1789-1917 рр.): дис... кандидата ют. наук: 07.00.01 / М. В. Беликова/ - Занор1жжя, 2005. - 266 с.
4. Бондарь С. Д. Секта меннонитов в России / С. Д. Бондарь. - Петроград: Тип. В. Д. Смирнова, 1916. - 200 с.
5. О Перемещении Комитета о колонистах Южного края России в город Екатеринослав // Полное
21
собрание законов Российской империи. - СПб.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 36. - С. 14.
6. Об открытии Комитета о колонистах Южного края России // Полное собрание законов Российской империи. - СПб. : Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 37. - С. 64 - 65.
7. О переводе Попечительного Комитета о колонистах южного края России из Екатеринославля в Кишенев // Полное собрание законов Российской империи. - СПб.: Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 37. - С. 557.
8. О Главном управлении колонистов южного края России // Полное собрание законов Российской империи. - СПб. : Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 35. - С. 154 - 159.
9. Оноприенко В. Ф. И.Н. Инзов - главный попечитель южного края России (1818 - 1845 гг.) / В. Ф. Оноприенко // Вопросы германской истории. - Днепропетровск. - 1998. - Т.1. - С. 17 - 21.
10. Плеская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы. 1803-1920.: [научно-популярное издание] / Э. Г. Плеская-Зебольд - Одесса: Изд. «ТЭС», 1999. - 520 с.
11. Очерки истории немцев и меннонитов Юга Украины (конец XVIII - первая половина XIX в.) / [под ред. С. И. Бобылевой]. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. - 232 с.
12. Об оказании Присутственными местами и начальствами содействия Конторам иностранных поселенцев и о выполнении требований их, без отлагательства// Полное собрание законов Российской империи. - СПб. : Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 38. - С. 1091-1092.
13. 26 июля 1800 №19492 Высочайше утвержденный доклад Сената. - «С Инструкцией Конторе опекунства Новороссийских иностранных поселенцев» // Полное собрание законов Российской империи. - СПб. : Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 26. - С. 243 - 245.
14. Инструкция для внутреннего распорядка и управления Новороссийских иностранных колоний // Полное собрание законов Российской империи. - СПб. : Типография 2 отделения собственной его императорской величности канцелярии, 1830. - Т. 26. - С. 635 - 649.
Задерейчук И. П. Реформа системи управления немецкими колониями Юга Украины в 1818 р. : историко-правовой аспект / И. П. Задерейчук // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридичнские науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 17-22.
Статья посвящена правовому анализу реформы системы управления немецкими колониями на Юге Украины, существовавшей в 1818г. Раскрываются предпосылки проведения реформы, штат созданных органов, их права и полномочия. Изучен порядок взаимодействия колониальных органов с местными государственными учреждениями.
Ключевые слова немцы, национальные меньшинства, система управления, колонизация Юга Украины.
Zadereychuk 1 The reform of the administrative system of the german colonies of the South of Ukraine in 1818: historical-legal aspect / I Zadereychuk // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Ver-nadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22(61), № 2. - Р. 17-22.
The article deals with the administrative systems reform of the german colonies in the South of Ukraine, which took place of in 1818. The article reveals the preconditions of realization of this reform, the staff of bodies organized, their rights and powers. The way colonial bodies interaction with local state institutions is studied.
Keywords: german, national minorities system of administration of the South of Ukraine.
НадШшла до редакцп 18.11.2009 р.
22
