CC BY
34
методолог1чний аспект / О.О. Шевченко // Економ1чний в1сник Донбасу. - 2011. - № 3. - с. 25-28.
7. Индекс глобальной конкурентоспособности - информация об исследовании [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://gtmarket.ru/ratings/global-competitiveness-index/info
УДК 338.1(477.74)"18"
Рiзник В.В.,
доцент кафедри економки пщприемства та економмчноТ теорп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ÍMeHÍ Григорiя Сковороди»
ОДЕСЬКЕ ЕКОНОМ1ЧНЕ ДИВО В1Д АРМАНА Р1ШЕЛЬС
У cmammi розкрито icmopu4HÍ аспекти становлення та розвитку Одеси за часе правлiння Армана Рiшельe. Розглянуто механiзм економiчного зростання мiста та висвiтлено основнi досягнення успiшного керiвника. Проаналiзовано основнi управлiнськi заходи i людськ якостi герцога, та обфунтовано причини економiчного та соцального зростання.
Ключовi слова: мюью доходи, економiчне зростання, соцальний розвиток, митнi збори, торговi контрак-ти, товарообг.
В статье раскрыты исторические аспекты становления и развития Одессы во времена правления Армана Ришелье. Рассмотрен механизм экономического роста города и освещены основные достижения успешного руководителя. Проанализированы основные управленческие мероприятия и человеческие качества герцога, и обосновано причины экономического и социального роста.
Ключевые слова: городские доходы, экономический рост, социальное развитие, таможенные сборы, торговые контракты, товарооборот.
The article deals with the historical aspects of the formation and development of Odessa during the reign Armand Richelieu. The mechanism of growth of the city and the main achievements of the successful leader are highlights. The main management measures and human qualities of the Duke, and reasonably causes of economic and social growth are analyzed.
Keywords: urban income, economic growth, social development, customs duties, trade contracts, turnover.
Актуальшсть проблеми. У складних економ1чних та соц1альних умовах, ям характеры! для сучасного стану УкраТ-ни, науковц1 наголошують на необх1дност1 врахування заруб1жного досв1ду провщних економ1к свггу. Як приклад все часлше наводять С1нгапурську модель економ1ки з ТТ здобутками та 1нновац1ями, або ж усп1хи Гонконгу, як л1дера еко-ном1ки ваеТ схщноТ Ази. Проте, на нашу думку, в першу чергу варто проанал1зувати юторичний аспект економ1чних i соц1альних здобутюв, яких досягли наш1 попередники. Адже без знання економ1чноТ ютори, врахування основних нев-дач та з'ясування фактор1в усп1ху неможливий рух у майбутне. 1сторичний досв1д у взаемозв'язку з передовим св1товим досвщом i сучасними економ1чними реал1ями дозволить досягти реального покращення економ1чноТ ситуаци в УкраТн1 та пщвищити р1вень життя населення. Важливу роль в економ1чному зростанн1 держави в1д1грають особистост1-л1дери, як1 своТм прикладом, вщданютю, знаннями та самопожертвою творять ютор1ю нац1й. Саме про таку людину та ТТ еконо-м1чн1 здобутки у розбудов1 економ1ки Одеси та Новороайського краю i хоттося б згадати.
Ступ1нь досл1дження проблеми. На сьогодн1 1снуе значна кшьюсть 1сторичних досл1джень присвячених Ар-ману Жану дю Плесс1, герцогу де Р1шелье та його здобуткам на посад1 першого м1н1стра Францп. Автоб1ограф1чн1 дан1 та розр1знен1 в1домост1 про тогочасний стан економки частково описано в працях в1тчизняних та заруб1жних автор1в, таких як: А.Скальський, М.Алданов, П.Майков, О.Захарова. Про активне економ1чне та соц1альне зростання Одеси за час1в градональства Армана Р1шелье написано досить мало. Проте неоцшенний вклад француза в економ1чний розвиток Одеси заслуговуе на подальш1 дослщження та пост1йний пошук, з метою врахування всьо-го позитивного, в тому числ1 й д1лових людських якостей особистост1, як1 так потр1бн1 в сучасних умовах.
Метою даноТ статт1 е досл1дження вкладу Армана Р1шелье в економ1чний та соц1альний розвиток Одеси.
Виклад основного матер1апу. Весною 1795 року до резиденци графа Петра Олександровича Румянцева-Задунайського - генерал-губернатора Малоросп, що проживав тод1 в своему прекрасному палац1 в Ташан1, поблизу Переяслава, прибув Арман Ршелье з другом Ланжероном. Граф надзвичайно ласкаво прийняв обох француз1в i за-пропонував Тм поступити в К1расирськ1 полки: Ланжерону - в Малороайський, а Ршелье - В1ськового ордена [6].
У червн1 1795 року Р1шелье i Ланжерон були затверджен1 1мператрицею полковниками в означених полках. Так з легкоТ руки фельдмаршала Румянцева Р1шелье приймае командування К1расирським полком, який дислоку-вався на Волин1. Румянцев Л.О. рахувався шефом вказаного полку до 1797 року [6].
Сучасна ютор1я знае бтьше про Армана Ршелье, як першого мшютра Францп та градоначальника Одеси, але
© PÍ3mK В.В., 2013
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 20/1
115
вiн був i хоробрим та мужым вотном. 12 листопада 1790 року в компанп з австрiйським полковником принцом Карлом де Лшеш та ще одним французьким подполковником графом Лут де Лонжероном, Ршелье вiдправляeться на береги Дунаю, де християни вели вшну з турками. Компаыя друзiв, загнавши коней, на селянськш гарбi прибула в штаб-квартиру князя Потьомкша,звщки волонтери були направлен в 1змаТл.
Штурмом 1змаТла, який був призначений на 11 грудня командував сам О.В.Суворов. Найважчий напрямок атаки був з боку рiчки. Необхщно було переправитися пщ вогнем через Дунай, висадитися на берег i атакувати висок стiни фортецi. Друзi французи потрапили в запн 40 рiчного генерал-майора Йосипа Михайловича Дерибаса, в егерськ батальйони, спецназ тих чаав. У документах росшсько'т' армп Ршелье проходить пiд титулом свого дщуся, як «герцог де Фронсак». Три друга виявили неабияку хоробрiсть при штурмi фортецi. Всi вони отримали нагороди, але найбтьше, судячи по нагородах, вщзначився Арман бмануель дюк де Фронсак. За свою вщвагу волонтер отримав ГеоргiТвський хрест та «шпагу золоту» [1].
Пюля перемоги герцог Ршелье став надзвичайно популярним у Петербурзк Сама iмператриця Катерина була зачарована ним, але Ршелье потхав до Парижу, бо там помирав його батько...
До Роси герцог Рiшельe повернувся в серпы 1791 року. У Петербурзi йому було даровано чин полковника i привтею бувати на ермiтажних зборах у близькому колi iмператрицi, де 17 можна було називати просто Като. Там Ршелье познайомився з юним внуком iмператрицi i старшим сином спадкоемця престолу - Олександром Павловичем [6].
Герцог Ршелье, а точнш Арман Еммануель дю Плессi дюк де Рiшелье, граф Широн, герцог де Фронсак на-родився в Парижi у 1766 роцк I за фамiльними тради^ями i за зв'язками вiн належав до вищот придворнот аристократи. Освп^ Арман отримав у закритому навчальному закладi iменi свого прадiда - кардинала Францп, герцога де Ршелье. Доля закинула Армана на штурм 1зматла, дарувала життя, легке поранення i нагороди iмперiТ за хоробрють.
За часiв царювання iмператора Павла I Ршелье потрапляе в опалу. Павло недолюблював висуванцiв iмператрицi. Арман подае рапорт та тде у вщпустку.
З великою радiстю Ршелье зустрiв звiстку про те, що iмператорський трон змiнив Олександр I. Вш згадав свот зустрiчi з юним спадкоемцем i надiслав вп"ання Олександру I. Молодий iмператор вiдповiв на його привiтання i запросив до Петербурга. З цього часу вщкриваються новi сторiнки життя Армана Ршелье.
У 1803 роцi iмператор Олександр I призначив Рiшелье генерал-губернатором мюта Одеси i Новоросiйського краю.
9 травня 1803 року 36 рiчний Арман вперше ступив на землю Одеси. На пщ'тзд вiн побачив убоп глинянi мазанки i балаганчики. У мiстi було декiлька недобудованих церков, сотнi чотири одно, рщко двоповерхових будинкiв. Зрiдка траплялися деревця. Одесу до 1803 року називали «республ^ою жулиюв» i «помийною ямою £вропи». Доходна частина бюджету мюта була близько 40 тисяч рублiв, а витратна сягала 45 тисяч. Такою застав Одесу Ршелье [1].
Слщ зазначити, що Арман Ршелье користувався великою довiрою iмператора Олександра I, але завжди ви-користовував и тiльки на благо мюта. В Одес доля знову зводить Ршелье з Румянцевим, тепер уже з сином фельдмаршала Миколою Олександровичем - мшютром комерцп, а по™ i мiнiстром фiнансiв iмперiТ, куратором Одеси. З подачi М.П.Румянцева вщбулося Височайше повелiння, що дозволяло впровадити бтьшу частину пропозицiй Дюка, отримати необхщы для цього грошовi суми. Зокрема було зменшено мито на вс товари, що ввозилися в Одесу i вивозилися з порту.
Мiж М.П.Румянцевим та Ршелье, судячи з переписки, склалися дружн дiловi стосунки. Як нелегко починалася служба нового градоначальника можна дiзнатися, проаналiзувавши цiкавий лист Арману вщ мiнiстра фiнансiв графа М.П.Румянцева в юнц травня 1803 року. «На клопотання перед iмператором про вщсутнють майстрiв, з волi iмператора направляю в Одесу: столяра i двох робп"ниюв, булочника з одним робп"ником, слюсаря з одним робiтником. Якщо в Одесi знайдуть свот вигоди, то приклад тх без затримки приведе туди й iнших охочих» - писав мшютр у своему лист [3].
На клопотання Армана Ршелье через два мiсяцi надшшов урядовий указ про зменшення митного збору в тор-гових портах Одеси на 1/4. У розпорядженн мюта залишалося 1/5 митних зборiв замють1/10. Було дозволено збiр iз суден, що приходили в порт, 1/2 з них надходила в мюький бюджет, а 1/2 - в державну казну. За ршенням гро-мади на користь мюта сплачувалося 2,5 копмки з кожнот четверо зерна, що вiдпускалася за море. Грошi витрача-лися на прокладання дорiг, облаштування криниць, ремонт фонтаыв i старот гаванi. Ц 2,5 коп. за першi три роки принесли до одеськот казни 45 тис. руб. - бтьше, ыж рiчний дохiд 1802 року [6].
Ршелье добре розумiв, що основою процвп"ання Одеси е торпвля, особливо морська. Вiн неодноразово тздив до Петербурга i домагався рiзних пiльг для Одеського порту. Саме йому належить щея i перша розробка порто-франко в Одеа. Тут було вщкрито рiзнi фiнансовi заклади, контора морського страхування товарiв, комерцмний суд. Кiлькiсть суден, що заходили у порт, швидко збтьшувалася. Якщо 1802 року тх було 300, то за три роки - уже понад тисячу. Сума торгових контраклв також стрiмко зростала: 1802 року - 2 млн крб., 1813 - 25 млн крб. Що ж до населення мюта, то
116 Економлчний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1
у 1804 р. воно становило 8000 мешканцiв, 1813 - 35000, тобто за 10 рок1в збiльшилося учетверо [5].
В Одесу потягнулися ремюники. Тiльки з hîmi^îb переселенцiв-ремiсникiв створилася вулиця «Ремесленная». Муляри i теслярi йшли сюди цiлими артiлями. 1ноземцям Рiшельe давав можливють вести бiзнес на пiльгових умовах. У мюто хлинули iталiйцi, греки, перси, ымщ iспанцi, египтяни, поселенц рiзних нацiональностей i народностей. Назви райоыв i вулиць зберегли юторичну пам'ять: Молдованка, Грецька, Болгарська, Польська, Еврейська вулицi; Французький та 1талшський бульвари; Лютеранський та Вiрменський провулки.
Рiшелье сприяв будiвництву i заохочував призд до мiста дiездатного населення, отримав вiд центрально!' влади привше'Г для розвитку торгiвлi в Одеському порту. Встановивши дружнi зв'язки зi своУм земляком де Тра-версей, який керував великим вшськовим портом у Миколаевi та був командуючим росiйським Чорноморським флотом, вш узгодив з ним полiтику розвитку репону. Результатом такоУ полiтики взаемоди став призд до Одеси тисяч переселен^в ( з 2 000 у 1802 р. населення Одеси зросло до 4 000 у 1803 р. та до 35 000 у 1813 р.). Врахо-вуючи цю обставину, Франтя, Австрiя, 1спаыя та Неаполiтанське королiвство термшово вiдкрили в Одесi своУ консульства [2].
Швидке зростання мiста притягувало все новi i новi каттали. За 12 рокiв населення Одеси збтьшилося в 4 рази i досягло 35 тисяч жителiв. Було створено в мют Комерцiйний суд, промшну контору, прокладено новi вулиц шириною 50 футiв, розбитi сади, збудовано собор, католицьку церкву, синагогу, двi лiкарнi, театр, казарми, во-дойму, ринок, благородний виховний шститут (Рiшельевський лiцей), комерцiйну гiмназiю, шють навчальних закладiв, меблеву фабрику та ш. i все це з використанням втьнонайманоУ працi.
Рiшелье одесити називали дюком. Дюк у перекладi означае герцог. Але одесити казали: «Герцопв багато, а Дюк - один» [6].
Жив вш скромно в невеликому будинку, Уздив по будовах, приймав пщлеглих i прохачiв, екзаменував вихованцiв своУх навчальних закладiв, вiдвiдував вечори в приватних будинках. За'|'ж^ столичнi люди дивували-ся демократизму, аскетизму та доброт Дюка. Вш ходив пiшки у старш шинелi, хоронив холерних, вiдвiдував грецью i еврейськi лавки, селянськi хати, просто говорив з господарями, розпитуючи Ух про справи [1].
Природна доброта, усестороння освiченiсть, твердють, ршучють, вiрнiсть слову i вiдданiсть друзям поряд з неприйняттям розкошi i соромливютю характеризують Дюка Рiшелье [4].
Якщо щейним натхненником i автором щеУ створення Одеси на мюц фортецi Хаджи-Бей був iспанець i воУн Хосе де Рибас, то Дюк де Ршелье був головним янголом-охоронцем Одеси. Вш заклав потужний со^ально-економiчний механiзм розвитку Одеси.
Мюто пережило епщем^ чуми 1812 року, помер кожен восьмий житель Одеси, але i тут Ршелье оргаызовував доставку провiзiï i дизенф^уючих засобiв у квартири, забезпечував поховання померлих, не боявся заходити в будинки хворих i надавати Ум допомогу. Вш оргаызував «командний пункт спасшня», перекрив мiсто кордоном.
За 10 рош правлiння Дюка Рiшелье мюьк доходи збiльшилися в 25 разiв, митнi надходження зросли в 90 разiв. Вiн зумiв довести доцтьнють вiльного транзиту для всiх товарiв, привезених морем до Одеси i навпъ тих, що направлялися в Европу [1].
Коли Рiшелье покидав Одесу, товарооб^ доходив до 30 млн. рублiв на рiк. Це величезна сума за тих чаав. Юмната з столуванням коштували на той час 2 рублi срiбла в мiсяць [6].
Рiшелье був любителем бтоУ акацп. Вiн виписував з 1талп улюбленi саджанцi i прикрашав ними мiсто. Особи-стим прикладом з поливалкою надихав одеситв на догляд за зеленими насадженнями.
Пюля зречення в 1814 роц Наполеона вщ престолу, Ршелье повертаеться на батьювщину у Францiю. Одесити проводжали Дюка Ршелье за околиц мiста, на руках занесли його в емпаж.
Олександр I через три роки пюля вщ'Узду Ршелье вiдвiдав Одесу i був насттьки вражений виглядом цивiлiзованого мюта, що нагородив Ршелье, вже прем'ер мшютра Францп, найвищим орденом РосшськоУ iмперiï -орденом Андрiя Первозванного [6].
В 1815 роц король Францп Людовк XVII пропонуе Ршелье сформувати кабiнет мiнiстрiв Францп. 1сторики стверджують, що це було зроблено за порадою Олександра I.
У середин XIX столбя мiнiстерство внутршых справ тодiшньоУ РосiйськоУ iмперiï, фунтуючись на великому статистичному матерiалi за перюд з 1802 по 1852 роки, не без здивування для себе виявило, що единим мютом краУни, яке завжди жило на своУ кошти була Одеса. З'ясувалося, що тими привтеями i заохоченнями, якими кори-стувалися Москва i Санкт-Петербург Одеса не користувалася, але доходи Одеси завжди перевищували запланован показники, а з шшого боку, завжди перевищували витратну частину, яка на душу населення була бтьшою ыж в обох столицях.
З дружби з iмператором Рiшелье виню одну вагому перевагу для Одеси i Новоросшського краю - величезний бюрократичний апарат iмперiï не втручався в той мехаызм економiчного i соцального зростання, який реалiзував Дюк в твденних провiнцiях [8].
При виходi у вiдставку, французький парламент назначив Ршелье пожиттеву ренту в 50 тисяч франмв... Дюк
Економ1чний в1сник ун1верситету | Випуск № 20/1
117
прийняв дар i тут же пожертвував його на влаштування богадтьнк Bei доходи, що отримувалися Дюком в Роси за наказом царя збер^алися за Ршелье на все життя. Bei ц кошти Дюк пожертвував Одеському Ршельевському лiцею.
Помер Рiшельe вiд шсульту 17 травня 1822 року у вiцi 55 рокiв. Наступник Ршелье, Ланжерон, звернувся до одеситiв iз проханням зiбрати кошти на пам'ятник. Грошi зiбрали швидко. Пожертвування було всенародним, свш внесок намагалися внести вс вiд чиновника i дворянина до портового робп"ника i ремюника [1]. Пам'ятник, який i нин е вiзитною карткою Одеси, замовили знаменитому скульптору 1.П. Мартосу. Його вщкриття вiдбулося 22 квiтня 1828 року.
Висновки. В економiчному розвитку мiста, регiону, держави важливу роль в^грають особистiснi якостi керiвника. Робота, удосконалення, прогрес - були лозунгом герцога. Арман Ршелье за 12 роюв управлшня Оде-сою зумiв створити механiзм економiчного зростання, який не потребував привтей i штучно!' пщтримки. Доходи Одеси завжди перевищували запланован показники, а витрати з мюькоТ казни на душу населення були бтьшими нiж в обох столицях.
За правлiння Рiшелье населення Одеси збтьшилося в 4 рази i досягло 35 тисяч, мюью доходи збтьшилися в 25 разiв, митнi надходження зросли в 90 разiв, товарообiг досяг 30 млн. рублiв на рiк. Францiя, Австрiя, lспанiя та Неаполiтанське королiвство вщкрили в Одесi своТ консульства. Це був рщкюний випадок в ютори, коли закладена економiчна полiтика визначала суть стратепчного розвитку на десятил^я.
Досвiд економiчних перетворень Рiшелье викликае неабиякий iнтерес i у сучасниш. Щорiчно в Одесi за ^^ативи Головного управлiння державно!' служби УкраТни проводяться Рiшельевськi академiчнi читання, де об-говорюються питання дiлових якостей та методiв управлiння Дюка Ршелье.
Лiтература
1. Алданов М.А. Собрание сочинений в шести томах. Книга 1. Портреты / М.А. Алданов. - М.: Новости. 1994. - 592с.
2. Арман-Еманюель дю Плес1, герцог де Р1шелье (1766-1822). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ambafrance-ua.org/Arman-Emanyuel-dyu-Plesii-gercog
3. Большая биографическая энциклопедия. Румянцев, граф Николай Петрович. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа: odessa.club.com.ua./p004.phtmel
4. Захарова Елена Дюк де Ришелье: мифы и реальность / Елена Захарова. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lady-rumina.livejournal.com/364411.html?thread=2712955
5. 1стор1я. Французи в Украiнi: герцог Рiшельe, граф Ланжерон, маркз де Траверсе. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://image.ua/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D0%B8-%D0%B2-
%D1 %83%D0%BA %D1 %80%D0%B0%D1 %97%D0%BD%D1 %96-%D0%B3%D0%B5%D1 %80%D 1%86%D0 %BE%D0%B3- %D1 %>80%>D1%96%>D1 %88/
6. Майков М.П. Герцог Ришелье в России /М.П. Майков //Русская старина. - Т. 91. - №6. - 1897г. - С.33-49. -[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/reprint-95/index.htm
7. Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793-1823 / А.А. Скальковский. -Одесса: Городская типография. 1873. - 312с.
8. Третяк А.И. Герцог Ришелье: обояние личности/А.И. Третяк//Одесса, 1997. - №4. - С.24-26.
УДК 331.101.262: 314.93 + 314.17 (477)
Dr. М. Шефер,
Президент ммжнародноТ освп"ньоТ асо^ацп "SEPIKE", Ымеччина
Ph.D. Оксана Гетьман, Дшпропетровська державна фЫансова академiя, УкраТна
ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: МАКРОЕКОНОМ1ЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ*
Авторами проведено соцiологiчне дослiдження у вигляд'1 соцiологiчного опитування населення з метою ви-явлення тенденцй соцiально-демографiчного стану Украни. Виявлено та класифiковано фактори-стимулятори та фактори-дестимулятори соцiально-демографiчного розвитку в Украiнi.
Ключовi слова: соцiально-демографiчний розвиток, соцiологiчне опитування, фактори-стимулятори,
* Переклад результата соцiологiчного опитування з н'шеирко!'мови на укранську здйснено науковием-досл'дником, координатором L 'Association 1901 "SEPIKE" в УкраГт Ph.D. Гетьман Оксаною._
118 Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© М. Шефер, Оксана Гетьман, 2013
