CC BY
5
УДК 323.2
DOI https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.42
о. е. гудзь
доктор економiчних rny^ професор, професор кафедри менеджмеш-y Державний yнiвеpситет iнфоpмацiйно-комyнiкацiйних технологiй
ORCID: 0000-0002-9982-7328
С. М. ПЕТЬКУН
кандидат фшософських rny^ доцент, завiдyвач кафедри пyблiчного yпpавлiння та адмiнiстpyвання Державний yнiвеpситет iнфоpмацiйно-комyнiкацiйних технологiй
ORCID: 0000-0002-0703-169X
ФОРМУВАННЯ HOBOÏ МЕД1А РЕАЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й
В cmаmmi розкрито пеpедyмовu фоpмyвання ново'1' медiа pеальноcmi в yмоваx цифрових тражформацш, уточнено cymmcm ознаки й характержтики ново'1 медiа pеальноcmi y ïx взаeмопpонuкненнi й взаeмозв'язкy, виявлено icнyючi тренди й маркери ïï фоpмyвання й чинники вплuвy на не!, окрещено mpаeкmоpiï ïï розвитку та акmuвiзаiï дИ' на моделi поведiнкu держави, тщуму, pi-зних економiчнux cyб'eкmiв, аpгyменmована небxiднicmь вpаxyвання нових ризиюв та загроз, обгрунтовано, що тандарти cоцiального захжту й безпеки та cоцiальноï вiдповiдальноcmi держави й бiзнеcy, у конmypi новоï медiа pеальноcmi в умовах цифрових тражформацш, не можуть Грунтуватжя на у^алених ахемах та алгоритмах, i доцшьно ïx модершзувати на яккно новш плаmфоpмi: cпpаведлuвоcmi, роз-маття тформацп, пpозоpоcmi, демократизаций поваги до правово'1' cucmемu, вiдкpumоcmi, mpанcпаpенmноcmi, поваги до оcобucmоcmi, cвободu пред^авлення pi-зноматтних поглядiв, тдтримки загальних людских прав.
Зазначено, що важливуроль для розв'язання cyчаcнux конфлiкmнux cuтуацт та проблем вiдiгpаe ттерактив-нкть нових медiа, тобто чтка взаeмодiя та зворотнш зв'язок -з cycпiльcmвом. Водночаc, ^тера^тш^^ь даe можлuвicmь чтко виявити запити cycпiльcmва до медiа, визначити ïx ключовi функц-ï для комyнiкацiй держави, cycпiльcmва, бiзнеcy, економiчнux cyб'eкmiв, яю cmають активними iнiцiаmоpамu формування pi-зних комутка-цшних ланцюгiв.
Нова медiа реальтть поpоджye й новi ризики i загрози вiд pi-зного роду матпуляцш, анонiмноcmi, емоцтних реакцш, cuмyляmоpiв, твелювання почуттяpеальноcmi, тберризиюв тощо. Новамедiареальнкть змiнюepiвень пpозоpоcmi cycпiльнux процейв та позбавляe вiд табу пу6л-чно значuмi подИ', pозкpuваe mаeмнuцi, вucвimлюe багато прихованих тем (джерела збагачень, розлучення, cадuзм, бултг, корупщя, кримтальш зв'язки, тщальна неcпpаведлuвicmь тощо).
От^ки, формування ново '1' медiа pеальноcmi в умовах цифрових mpанcфоpмацiй вагомо вплuваe на тандар-ти cоцiального захи^у й безпеки та cоцiально'ï вiдповiдальноcmi держави й бiзнеcy, то важливо у подальших до^дженнях, з^увати роль iнновацiйнux медiа-mеxнологi 'ï для забезпечення cоцiально'ï безпеки в цифровш дер-жавi з урахуванням вimчuзняноï тецифти.
Ключовi слова: медiа, нова медiа реальт^ь, цuфpовi mpанcфоpмацi'ï, cоцiальнi медiа, цuфpовi перетворення, т^альна безпека, цифрова держава, новi медiа, cоцiальнi меpежi.
O. YE. GUDZ
Doctor of Economics, Professor, Professor at the Department of Management State University of Information and Communication Technologies
ORCID: 0000-0002-9982-7328
S. M. PETKUN
PhD in Philosophy, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration State University of Information and Communication Technologies
ORCID: 0000-0002-0703-169X
SHAPING A NEW MEDIA REALITY IN THE CONTEXT OF DIGITAL TRANSFORMATION
The article reveals the prerequisites for the formation of a new media reality in the context of digital transformations, clarifies the essential features and characteristics of the new media reality in their interpenetration and interconnection, identifies existing trends and markers of its formation and factors of influence on it, outlines the trajectories of its
development and intensification of its impact on the behavioral patterns of the State, society, and various economic actors, argues the need to take into account new risks and threats, and proves that the standards of social protection and security and social responsibility of the State, in the contour of the new media reality in the context of digital transformations cannot be based on established schemes and algorithms, and it is advisable to modernize them on a qualitatively new platform: justice, diversity of information, transparency, democratization, respect for the legal system, openness, transparency, respect for the individual, freedom to present diverse views, and support for universal human rights.
It is noted that the interactivity of new media, i.e., clear interaction and feedback with society, plays an important role in resolving modern conflict situations and problems. At the same time, interactivity makes it possible to clearly identify the demands of society on the media, to determine their key functions for communications between the state, society, business, and economic entities, which are becoming active initiators of the formation of various communication chains.
The new media reality also gives rise to new risks and threats from various kinds of manipulations, anonymity, emotional reactions, simulations, leveling the sense of reality, cyber risks, etc. The new media reality changes the level of transparency of social processes and removes taboos from publicly significant events, reveals secrets, and highlights many hidden topics (sources of wealth, divorce, sadism, bullying, corruption, criminal connections, social injustice, etc.).
Since the formation of a new media reality in the context of digital transformation has a significant impact on the standards of social protection and security and social responsibility of the state and business, it is important to clarify the role of innovative media technologies in ensuring social security in the digital state, taking into account national specifics in further research.
Key words: media, new media reality, digital transformations, social media, digital transformations, social security, digital state, new media, social networks.
Постановка проблеми
Сучасний свп трансформуеться пвд штенсивним впливом сучасних шформацшно-комушкацшних технологш, мережевих комушкацш i взаемодш, що знаходить свое вщдзеркалення у формуванш ново! медiа реальносп в умо-вах цифрових трансформацш для сустльства, держави, економiчних суб'екпв. Сьогодш, неможливо розглядати стандарта сощального захисту й безпеки та сощально! ввдповщальносл держави й бiзнесу без розкриття !хнього системного взаемовпливу iз новпшми медiа, конвергенцп комушкацшних ланцкпв, що генеруе новi можливосл й створюе новi проблеми у взаемовщносинах мiж державою, суспшьством, бiзнесом.
У контексп ново! медiа реальносп в умовах цифрових трансформацш виникла потреба розкрити передумови И формування, уточнити !! сутшсш ознаки й характеристики у !х взаемопроникненш й взаемозв'язку, виявити юнукта тренди, маркери й чинники впливу, окреслити траекторп !! розвитку та акгивiзацi! ди на моделi пове-дшки держави, сощуму, рiзних економiчних суб'екпв щодо модершзацп на яшсно новш платформi стандарта сощального захисту й безпеки та сощально! вщповщальносп держави й бiзнесу. Актуальшсть ще! статп тд-тверджуеться й тим, що без глибокого осмислення такого явища, як нова медiа реальшсть в умовах цифрових трансформацiй, ми приречеш до реактивних дiй, не сприймакчi цшсно! картини буття сучасного свпу.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй
Науковi дискуси щодо проблем впливу шновацшних цифрових технологiй на вектор розвитку сустльства, держави, рiзних економiчних суб'ектiв в умовах цифрових трансформацш у рiзних площинах, спостер^акться не один рiк, особливо варто вiдмiтити вагомий науковий внесок таких дослщнишв, як: Е. Ардевол, О. Боднарчук, Ж. Бодрiяр, П. Вербицький, Р. Дебре, Л Джеймс, Г. Дженк1нс, О. 1гнатенко, Г. 1ншс, Дж. Курран, В. Козаков, М. Кравченко, О. Кульчш, П. Левшсон, Д. Мак-Квейл, М. Маклкен, Н. Постман, Т. Оверстен, Е. Тоффлер, К. Трегуб, Дж. Фюке, К. Шири, К. Якубович, С. Ясиневич. Водночас, проблема формування ново! медiа реальносп в умовах цифрових трансформацш через свою складшсть, рiзновекгорнiсть i пластичну гнучкiсть, й дос недостатньо дослвджена, що можна пояснити, через стрiмкий динамiчний розвиток самих нових медiа, що грун-тукться на взаемодi!' соцiальних, психологiчних, комушкацшних, управлшських, iнформацiйних методiв, технологш, мереж та засобiв.
Формулювання мети дослщження
Меток статтi е розкриття передумов формування ново! медiа реальносп в умовах цифрових трансформацiй, уточнення сутнiсних ознак й характеристик ново! медiа реальностi, виявлення iснукчих трендiв i маркерiв !! формування й чиннишв впливу на не!, окреслення траекгорi! !! розвитку та активiзаi!' дi!' на моделi поведiнки держави, соцуму, рiзних економiчних суб'екгiв, аргумента^ небхiдностi врахування нових ризик1в та загроз, обгрунтування доцiльностi модернiзацi!' стандарта соцiального захисту й безпеки та сощально! ввдповщальносл держави й бiзнесу у контурi ново! медiа реальносп в умовах цифрових трансформацш.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Канадськ1й вчений М. Маклкен увiв у широкий науковий вжиток дефiнiцiк „media", якок окреслквав „рiзно-манiтнi засоби комушкацп, як провiдники та антени наци, яш керукть метафорами" [12, с. 135], вш здiйснквав грунтовне вивчення каналiв комунiкацiй та !х вплив на лкдину та суспiльство.
Вичизнян дослщники, все частше, акцентують увагу на багатовимiрностi терм^ „media", яке не обмежене технчними можливостями та „посередництвом". Нинi, медiа стали вагомим шститутом впливу на сучасний комушкацшний простiр, рiвень сощально! активностi суспшьства на yсiх його рiвнях. Фактично, теоретичному полю поняття „медiа" притаманна вкрай складна композицiя з переплетшням рiзних елементiв, неоднорiдним простором об'еклв та сyб'eктiв, пов'язаних багатовекторними ввдносинами [13, с. 218].
Нинi осмислення, природи й законiв розвитку таких сустльних ввдносин пiд iнтенсивним впливом цифрових комушкаци й технологiй, пояснюе необхiднiсть пошуку траeкторiй формування ново! медiа реальностi на основi пластично! штеграцп медiйних, соцiальних та технолопчних новацiй, якi характеризуються сyперечливiстю, ком-бiнаторикою iнстрyментiв впливу на сощум.
Сьогоднi вся структура медiаспоживання трансфрмуеться, перевага все частiше вщдасться новим медiа, що ввдбуваеться через потужний вплив цифрових технологiй на весь життевий простiр сyспiльства. Розвиток шфор-мацiйного цифрового формату сприяе зниженню попиту на традицiйнi медiа, водночас, зауважимо, що для час-тини аудиторп, традицiйнi медiа (не дивлячись на те, що вони забезпечують, на вiдмiнy ввд нових медiа, одно-бiчнy комyнiкацiю) залишаються найбшьш достовiрними iнформацiйними джерелами.
Складовою частиною ново! медiа реальностi е сощальт медiа, пошyковi системи, геолокацiйнi сер-вiси (All4geo, AlterGeo, Foursquare, Loopt), сукупшсть iнтернет сервiсiв, платформ, форyмiв, Q&A-сервiсiв ((WikiAnswers, Yahoo!Answers, Google Answers, Askville, Quora, MouthShut.com, Epinions.com, TripAdvisor, Yelp. com, Customer Lobby), месенджери Skype, Viber, WhatsApp, Snapchat), сощальш мереж1, блоги, медiахостiнги (YouTube, DailyMotion, Vimeo, Instagram, Flickr, Last.fm, Spotify, Myspace; Delicious, Digg, Pinterest, Flipboard, Ustream.tv, SlideShare, Calameo), iнтернет видання, довiдники й енциклопеди (Wikipedia, Wetpaint), онлайн забави тощо.
Нова медiа реальнiсть дозволяе, на принципово новiй основi, взаемод1яти yсiм контактним аудитор1ям мгж собою та з державою i суспшьством, формувати рiзнi спiльноти за штересами, швидко будувати рiзноманiтнi соцiальнi й комушкацшш ланцюги, проявляти соцiальнy актившсть (ретвiти, вподобайки, коментарi, репости тощо).
Трендами й маркерами формування ново! медiа реальносп в умовах цифрових трансформацш сьогоднi можна вважати:
пвдвищення рiвня охоплення новими медiа (47% населення земно! кул^; стрiмко зростае шльшсть користyвачiв месенджерiв; конвергентнiсть зовнiшнiх рiзноманiтних сайтiв iз соцiальними медiа; вибiркова система обмiнy iнформацiею; поява спецiалiзованих iнтеграцiйних цифрових платформ;
все частше державнi структури використовують рiзнi новi медiа для надання iнформацi! населенню, та комyнiкацiй;
персонiфiкацiя соцiальних медiа;
збiльшення значення аyдiовiзyальних засобiв медiа iнформацi!; розширенi можливостей пошуку; удосконалення мобiльних пристро!в; зменшення попyлярностi текстових медiа;
все частiше бiзнес використовуе рiзнi новi медiа для надання ктентам таргетовано! iнформацi! щодо свое! продукций, цiн, акцiй, бонуав, знижок, реклами;
створення груп всередин аккаунту за iнтересами; автоматичне надходження корисно!, цiкаво! iнформацi!; активний розвиток тематичних мереж; поширення висококомерцiалiзованого контенту; стрiмкий розвиток технологiй мобiльного зв'язку;
соцiальнi мереж1 стали вагомою невщ'емною частиною сyспiльного життя (найбiльш популярними за кшь-к1стю користyвачiв вважаються: Facebook, YouTube, QZone, Instagram, Х (Twitter), Tumblr; середньостатистичний користувач проглядае свiй аккаунт двiчi за день;
на вектор контенту бшьше впливае глобальна iнформацiйна повiстка, а не внутршш проблеми; 50% споживачiв, користуються соцiальними мережами 1-5 годин на тиждень; зростання кiлькостi рiзноманiтних новин;
користyвачi все частiше пишуть коментар^ рекомендацi!, вiдгyки, побажання щодо бiзнесy, якостi обслугову-вання, товарiв та послуг;
оцифрування та створення нових новинних платформ;
72 % користyвачiв використовують сощальш медiа для отримання новин;
набирають попyлярностi колективнi обговорення суспшьно значимих подiй;
зб№шення шлькосп доступних медiа розваг;
все часпше здiйснюeться o6mîh знаннями та досвщом (особливо цiни, акцп та пропозици);
вiртуалiзацiя мультимедiа;
створення нових технологш управлшня;
широко використовуються геолокацшш сервiси, як1 вказують мiсце розташування друзiв, об'eкгiв.
Вищеозначенi сучаснi тренди й маркери формування ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш зумовлюють генерування единого медшного соцiального простору та сприяють, щоб усi його учасники здо-бували певний iнформацiйно-комунiкацiйний досввд. Вказане, змiнюе саму основу медiасередовища й впливае на як1сть суспiльного життя, включаючи етичнi цiнностi, соцiальнi стандарти захисту й безпеки та сощально! ввдповщальносп держави й бiзнесу, демократизацiю уах суспiльних процесiв. Такi характеристики ново! медiа реальностi потребують глибокого розумшня процесiв взаемодiï та мають сприйматися як джерело модершза-цiï моделей поведшки держави, соцiуму, рiзних економiчних суб'ектiв. Тобто, стандарти соцiального захисту й безпеки та сощально! ввдповщальносп держави й бiзнесу, у контурi ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш, не можуть грунтуватися на усталених схемах та алгоритмах, i доцшьно !х модернiзувати на яшсно новш платформа справедливостi, розма!ття шформацп, прозоростi, демократизацiï, поваги до правово! системи, вiдкритостi, транспарентностi, поваги до особистосп, свободи представлення рiзноманiтних поглядiв, пвдтримки загальних людських прав.
Е. Тоффлер переконуе, що „новим медiа притаманнi так основнi риси: iнтерактивнiсть, мобiльнiсть, зворот-нiсть, можливiсть взаемозв'язку, повсюднiсть i глобатзащя" [14, с. 425].
Важливу роль для розв'язання сучасних конфл^них ситуацiй та проблем вiдiграе штерактившсть нових медiа, тобто чiтка взаемодiя та зворотнiй зв'язок iз суспшьством. Водночас, штерактившсть дае можливють чiтко виявити запити суспiльства до медiа, визначити !х ключовi функцп для комушкацш держави, сустльства, бiзнесу, економiчних суб'ектiв, як1 стають активними шщаторами формування рiзних комунiкацiйних ланцюпв,
Комушкативна взаемодiя сприяе чiткому усввдомленню ступеня впливу i взаемопроникнення ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш на усе суспшьне життя. 1нновацшш цифровi технологiï, спочатку сприймались, як чисто техшчш допомiжнi iнструменти фгксацд, трансляцiï i тиражування iнформацiйних потоков, але дуже швидко новi медiа, перетворилися в потужний мехашзм впливу на суспiльне життя, сформувавши нову медiа реальнiсть i новий медiа простiр. Саме нова медiа реальнiсть формуе знання щодо сприйняття свiту i генеруе основу сощально орiентованого ввдношення людини до дшсносп.
Тобто, „усшх новiтнiх медiа зумовлений потребою сучасного шформацшно-цифрового суспiльства швидко отримувати необхiдну iнформацiю у зручному форматi. Отже, це мае бути оперативний i щкавий контент, який задовольнятиме всi запити контактних груп" [4, с. 86-92].
Т. Запорожець стверджуе, що „новий iмпульс i новi якостi отримуе вся система масово! комунiкацiï, зокрема це стосуеться сощально! iнформацiï, яка охоплюе свггоглядну, духовну, естетичну, публiцистичну, побутову шфор-мацiю тощо" [2]. „Комушкацшна модель новгтшх медiа уможливлюе не лише зворотний зв'язок, але й свпову комушкацш, залучаючи окремi свiти до едино! глобально! мереж1 [5, с. 40]. Д. Каррен переконуе, що „сустльш медiа як iдеологiя незащкавленого професiоналiзму, обережного балансування протилежних точок зору вважа-ються одним з iндикаторiв демократичностi медiасистеми в £врош" [9, с. 27-57].
Отже, сучасна нова медiа реальнiсть в умовах цифрових трансформацш змушуе усiх учаснишв (суспiльство, держава, бiзнес, населення) медiакомукативного простору по-новому дивитися на свп, позицiонувати дiйснiсть та усввдомлювати сво!' можливостi i переваги.
Епоха цифрових медiа породжуе численнi трансформаци в суспшьств^ комунiкацiйних моделях та алгоритмах поведшки державних установ, оргашзацш, пвдприемств, населення: пвдвищуеться швидк1сть шформацш-них потокiв, ввдбуваеться !х персоналiзацiя, iнтерактивнiсть, мультимедiйнiсть, гiпертекстовiсть, конвергенцiя, полегшуються комунiкацiï, скорочуеться ввдстань мiж користувачами, спостерiгаеться гнучк1сть форм та змюту контенту й потоковiсть його споживання, необмеженiсть обсягiв, анонiмнiсть, вiртуалiзацiя, вщсутшсть цензури й модерацп, розширюються технолопчш можливостi й нарощуються комунiкативнi практики.
Шмецький дослiдник Н. Луман обгрунтовуе можливють iснування ново! медiа реальносп, яка формуеться пвд впливом нових шструменпв мас медiа, i акцентуе увагу на генеруваннi й подвшно! змiстово!' реальностi [11, с. 8-10], вiдмiчаючи, що „визначальною для ще! реальностi е комунiкацiя як триедшсть змiсту iнформацiï, процессу поввдомлення шформацп та розумiння ïï отримувачем. З шшого боку, реальнiсть е конструкщею, спро-ектованою засобами масово! шформацп, яка полягае у вiдображеннi мас-медшного змiсту iнформацiï для iнших i постае, з першого погляду, як дещо незалежно iснуюче, тобто мас-медiа „конструюють ще одну реальнiсть, вщ-мiнну ввд них самих" [11, с. 8-10].
Трансформа^ медiа реальносп вщдзеркалюеться у всiх аспектах сусшльного життя, формуючи якiсно новий його контур, що потребуе шновацшних пiдходiв до соцiальних стандартiв захисту й безпеки та сощально! вщпо-ввдальносп держави й бiзнесу. У таких умовах, актуалiзуеться управлiнський аспект проблеми. Так, сучасному
менеджеру на ycix iepapxi4Hm piBHax (ввд державного, репонального до пвдприемства) необхвдно розумiти спе-цифiкy взаeмодiй з новою аyдиторieю, роль зв'язк1в з громадсьшстю, опановувати новi комyнiкацiйнi методи сшлкування, комбiнyвати iнформацiйнi формати щодо бажаного впливу та отримання максимально ефекту i шд-тримки вш цшьово! аудиторп.
Нова медiа реальшсть, фактично виконуе настyпнi функцп: шформацшна; соцiальна; шдтримка свободи слова; критична; контролююча; вiдстоювання власно! громадянсько! позицп; освiтянська; право вiльно виражати сво! думки; iнтеграцiйна щодо сyспiльних запипв та iнтересiв; пiдняття актуальних суспшьних проблем; демократизаций мобiлiзацiйна; мониторинг за розв'язанням важливих сyспiльних проблем.
Водночас, вщмггамо, що формування ново! медiа реальностi впливае на зм^ психологiчних та соцiальних аспектiв суспшьства, оскшьки цифровi технологи розвивають чи подавлюють окремi риси соцiального характеру, сприяють атомiзацil сyспiльства та демасифша^ виробництва. При цьому, трансформуються мехашзми забез-печення транспарентностi, прозоростi та ввдкритосп фyнкцiонyвання сyспiльства, держави та бiзнесy У цьому контекстi, доречно згадати, що Д. Мак-Квейл пропонуе „наступну схему: сyспiльнi змiни - ще! - новi технологй' -апелящя до старого - змша старого - використання нового - адаптащя комyнiкацiйних iнститyтiв - новi кyльтyрнi форми - процес техшчних i культурних змш" [3, 112]. Ця схема Д. Мак-Квейл наочно презентуе, як саме новi цифровi технологй впливають на трансформацiю щнностей й сощально! парадигми, як взаемопов'язан явища, та в пiдсyмкy на формування ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш.
„Загалом, новi медiа суттево розширили планетарно-масштабнi можливосп комушкаци i, безперечно, впли-нули на формування ново! суспшьно! реальности Сyчаснi мережевi технологй дозволяють прямi стратеги влади замiнити прихованими, неявними. З шшого боку, очевидно, що роль комушкативних технологiй все бшьше зрос-татиме, що, без сумшву, матиме вплив на буття людини в кyльтyрi й визначатиме основш тенденци соцюкультур-ного розвитку" [8, с. 44]. А, I.A. Нерубащенко стверджуе, що „шд впливом глобалiзацiйних процесiв сучасний свiт перебувае в умовах стршко! трансформаци, стаючи глобалiзованим свiтом, для якого характерним е „кому-нiкацiйне зближення, пришвидшена динамка обмiнy, взаемодiя" [5, с. 95]. „Позитивним чинником е те, що сощальш медiа стали фундаментом розвитку громадянського сyспiльства. Через масовий вплив на громадську думку здшснюеться оперативне iнформyвання та консолiдацiя громадян навколо важливих питань як державного, так i соцiального характеру" [7, с. 198-206].
Тобто, нова медiа реальшсть, передбачае пильний нагляд громадськосл за фyнкцiонyванням державних орга-шв, рiзних органiзацiй, установ, шдприемстви, 1'х соцiально вiдповiдальним ввдношенням до сво!х працiвникiв та сyспiльних запитiв (волонтерства, довшлля, гyманiтарних програм тощо) та можливють критичних зауважень ввд медiааматорiв, блогерiв тощо. Адже, нова медiа реальнiсть генеруе вплив сyспiльства i необхiднiсть на нього адекватно реагувати, оск1льки в новiй медiа реальности не можливо iгнорyвати демократичнi щнносп, норма-тивнi засади, думку бшьшосп громадян.
В наукових пyблiкацiях, знаходимо калька пiдходiв до осмислення впливу нових медiа. Передyсiм - це при-хильники негативного ставлення до впливу нових медiа (так, А. Кш переконуе, що буде „смерть культури пiд впливом iнтернетy" [10]. Другий пiдхiд - це прихильники позитивного ставлення (так, Е. Тоффлер обгрунто-вуе формування „сyспiльства просьюмерiв", на прагматичному широкому використаннi нових технологш [14]). Третiй пiдхiд - це прихильники нейтрального ставлення до впливу нових медiа як до цифрових технологш, яш не несуть яшсного змютового навантаження.
Наголосимо, що оскшьки пiд впливом нових медiа формуеться нова медiа реальнiсть на яшсно нових цiннiст-них засадах, вадбуваеться низка трасформацiй соцiокyльтyрного, економiчного, антропологiчного значения, яка помiтно вiдрiзняеться в1д попередньо!, оск1льки змiна форм комушкацшних взаемодiй, змiнюе мову, культуру, когштивну сферу, yправлiнськi засади, економшу, соцiальнy структуру, iдентичнiсть, моделi поведшки, сприй-няття людьми свiтy тощо, то ми стверджуемо, що новi медiа й цифровi комyнiкацiйнi технологи мають глибокий, перетворюваний соцiальний потенщал.
Водночас, п1дтримуемо, що „iнформацiйне середовище сощальних медiа, з огляду на його зростаючу впливо-вiсть на свадомють користyвачiв, поступово стае також об'ектом впливу громадських органiзацiй, владних структур, бiзнесy Воно також стае об'ектом маншулятивних технологiй, негативних шформацшних впливiв" [6, с. 14]. £ прихильником ц^е! тези i Л. Дерман, вiдмiчаючи, що „сощальш медiа формують особливий iнформацiйний про-стiр i водночас виступають у якосп iнстрyментiв, ефект застосування яких сл1д враховувати як в ходi досягнення сyспiльного консенсусу, так i оцiнюючи ризики розгортання конфлiктiв" [1, с. 17].
Таким чином, нова медiа реальшсть породжуе й новi ризики i загрози вiд рiзного роду манiпyляцiй, анонiм-ностi, емоцшних реакцiй, симyляторiв, нiвелювання почуття реальносп, кiбер ризик1в тощо. Нова медiа реаль-нiсть змiнюе рiвень прозоросл сyспiльних процесiв та позбавляе вш табу пyблiчно значимi подй, розкривае таем-ницi, висвiтлюе багато прихованих тем (джерела збагачень, розлучення, садизм, булшг, корyпцiя, кримiнальнi зв'язки, сощальна несправедливiсть тощо).
Особливосп ново! медiа реальносп генерують новi можливосп для трансформацп моделi поведшки держави, сощуму, рiзних економiчних суб'екпв, модершзацп стандартiв, стратеги i тактики сощального захисту й безпеки та сощально! ввдповшальносп держави й бiзнесу. Отже, сучасна медiа реальнiсть це особлива нова платформа медiакомунiкацiй i взаемодш, яка завдяки вiртуалiзацi!', неiерархiчностi, блiцкомунiкацiям, мережевостi, персо-налiзацi!' суттево впливае на усi сфери сустльного життя: державу, бiзнес, соцiальну бузпеку i вiдповiдальнiсть, освiту, культуру тощо, зумовлюючи процеси як1сних змiн.
Сучасн поди в Укра!ш (широкомасштабна вшна, окупацiя територiй, мiграцiя населення) змушують нову медiа реальнiсть служити суспшьним i державним iнтересам та забезпечувати еднiсть суспiльства, розвиток демократ, збiльшення кола знань та розширення соцiальноï шформацп, поглиблення вiдносин, збереження зв'язшв, ввдображення i формування громадсько! думки, соцiалiзацiю поведiнкових моделей держави та бiзнесу тощо.
Висновки
В статп розкрито передумови формування ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш, уточнено сутшсш ознаки й характеристики ново! медiа реальносп у !х взаемопроникненнi й взаемозв'язку, виявлено iснуючi тренди й маркери !! формування й чинники впливу на не!, окреслено траекторп !! розвитку та активiзаi!' дп на моделi поведiнки держави, соцiуму, рiзних економiчних суб'ектiв, аргументована небхiднiсть врахування нових ризикiв та загроз, обгрунтовано, що стандарти соцiального захисту й безпеки та сощально! вадповвдаль-носп держави й бiзнесу, у контурi ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш, не можуть грунтува-тися на усталених схемах та алгоритмах, i доцшьно !х модершзувати на як1сно новiй платформi: справедливости розма!ття iнформацiï, прозоростi, демократизаций поваги до правово! системи, ввдкритосп, транспарентносп, поваги до особистостi, свободи представления рiзноманiтних поглядiв, пiдтримки загальних людських прав.
Оск1льки, формування ново! медiа реальностi в умовах цифрових трансформацш вагомо впливае на стандарти сощального захисту й безпеки та сощально! вадповадальносп держави й бiзнесу, то важливо у подальших досль дженнях, з'ясувати роль iнновацiйних медiа-технологiï для забезпечення сощально! безпеки в цифровш державi з урахуванням вiтчизняноï специфiки.
Список використано'1 лiтератури
1. Дерман, Л. М. Новi соцiальнi медiа в дизайнi: соцiокультурнi та комушкативш аспекти. Культурологгчний альманах, 2020 № 14, С. 15-17.
2. Запорожець Т.М. Медшний npocmip як середовище зародження тфолюдини. URL: http://ippo.org.ua/ index. php?option=com_ content&task=view&id= 2180 &tem id=41.
3. Мак-Квейл Д. Теорiямасово'1 комунтацп: пер. з англ. О. Возня, Г. Сташшв. Львiв. Лпопис, 2010. 538 с.
4. Наумова М. Новi медiа та традицшш ЗМ1: моделi спiвiснування. Акшуальт проблеми со^ологи, психологи, педагогжи. 2011. Вип. 13. С. 86-92.
5. Нерубащенко I. А. Глобальне громадянське суспшьство: шляхи формування та перспективи розвитку (дис. ... кандидата полiт. наук). Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет iм. К. Д. Ушин-ського. Одеса, 2015. 235 с.
6. Онищенко О.С., Горовий В.М., Попик В.Ф. Соцiальнi мережi як чинникрозвитку громадянського сустльства: монографiя. За ред. Т.П. Дубас. Ки!в. НБУВ, 2013. 220 с.
7. Рудик М. Вплив сощальних медiа на формування громадсько! думки. ВiсникЛьвiвськогоун-ту. Сер.:Жур-налктика. 2020. Вип. 48. С. 198-206.
8. Шевчук К. Вплив мас-медiа на формування ново! суспшьно! реальности Науковi записки Нац. ун-ту «Ост-розька академiя». Сер.: Фiлософiя. 2010. Вип. 6. С. 38-44.
9. Curran J., Hesmondhalgh D. Media and society. NY: Bloomsbury Academic, 2019. 358 р.
10. Keen Andrew. The Cult of the Amateur: How Today's Internet Is Killing Our Culture. N.Y., 2007. 228 р.
11. Luhmann Niklas. Die Realitat der Massenmedien fur Sozialwissenschaften I GWV Fachverlage Gmbh Wiesbaden 2004. 256 с.
12. McLuhan, Herbert Marshall. Understanding Media: The Extensions OfMan. 1st Ed.: McGraw Hill, 1964; Reissued by MIT Press, 1994. 464 с.
13. McQuails D. Mass Communication Theory. London. Sage, 2010. 632 p.
14. Toffler Alvin. Powershift: Knowledge, Wealth and Violence at the Edge of the 21st Century, 1990. 669 с.
References
1. Derman L.M. (2020) Novi sotsial'ni media v diza'yni: sotsijkuk'turni ta komunikativni aspekti [New social media in design: socio-cultural and communicative aspects]. Cultural almanac. no. 14, pp. 15-17.
2. Zaporozhets T.M. Medi'ni' prostir yak seredovishe zarodzhennya infolyudini. [Media space as an environment for the emergence of the infohuman]. http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task= view&id= 2180 &tem id=41.
3. McQuail D. (2010) Teopia MacoBoi' KOMymKa^i': Teoriya masovoyi komunikatsiyi: [Theory of mass communication] translated from English by O. Voznia, G. Stashkiv. (Ukrainian. Lviv. Chronicle 2010) P. 538.
4. Naumova M. (2011) Novi media ta traditsi'ni ZMI: modeli spivisnuvannya. [New media and traditional media: models of coexistence]. Topical issues of sociology, psychology, and pedagogy. vol. 13, pp. 86-92.
5. Nerubashchenko I. A. (2015) Global'ne gromadyanc'ke suspil'stvo: shlyahi formuvannya ta perspektivi rosvitku [Global civil society: ways of formation and prospects for development] (Candidate of Political Science). South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky. Odesa. Ukrainian. P. 235.
6. Onishchenko O.S., Horovyi VM., Popyk VF. (2013) Sotsialni merezhi yak chynnyk rozvytku hromadianskoho suspilstva: monohrafiia [Social networks as a factor in the development of civil society]: monograph. Edited by T.P. Dubas. Kyiv. NATIONAL BANK OF UKRAINE. p. 220.
7. Rudyk M. Vplyv sotsialnykh media na formuvannia hromadskoi dumky. [The influence of social media on the formation of public opinion]. Bulletin of Lviv University. vol. 48, pp. 198-206.
8. Shevchuk K. Vplyv mas-media na formuvannia novoi suspilnoi realnosti. [The influence of mass media on the formation of a new social reality]. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. vol. 6. pp. 38-44.
9. Curran J., Hesmondhalgh D. (2019). Media and society [Media and society]. NY: Bloomsbury Academic. p. 358.
10. Keen Andrew. (2007) The Cult of the Amateur: How Today's Internet Is Killing Our Culture. N.Y. p. 228.
11. Luhmann Niklas. (2004) Die Realitat der Massenmedien fur Sozialwissenschaften I GWV Fachverlage Gmbh Wiesbaden. p. 256.
12. McLuhan, Herbert Marshall. (1994). Understanding Media: The Extensions Of Man. 1st Ed.: McGraw Hill, 1964; Reissued by MIT Press. p. 464.
13. McQuails D. (2010) Mass Communication Theory. London. Sage. p. 632.
14. Toffler Alvin. (1990). Powershift: Knowledge, Wealth and Violence at the Edge of the 21st Century. p. 669.
