CC BY
52
вивчАемо ДОСВ1Д
Н1на ДЕМЕНТ16ВСЬКА
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО ОЦ1НЮВАННЯ РЕСУРС1В 1НТЕРНЕТУ У КОРИСТУВАЧ1В Р1ЗНОГО В1КУ
Використання в навчальнш та до^дницькш dirnbnocmi pecypcie 1нтернету вимагае формування навичок критичного ощнювання веб-сторток. Виходячи з мети оцтювання достовiрностi тформацп та надiйностi сайтiв для навчальних цшей, виргзняються три головних параметри для оцтювання веб-сторток: навкащя та зручтсть використання, авторство, надштсть змкту. Автором розроблений та апробований третнг «Формування навичок критичного мислення учтв при оцтювання ресурЫв 1нте-рнету» для системи тдвищення квалiфiкацii педагог1чних пращвнитв. В ходi третнгу вчителi мають змогу навчатися основним техткам та стратег1ям формування критичного мислення учтв рiзного вту при оцтюванш ресурЫв 1нтернету, плануванню дiяльностi з оргатзацИ такого навчання та розробщ критерiально-орiеnтованих шкал для оцтювання рiвня сформованостi вищезазначених навичок в учтв.
Оргашзащя екожяшчного сшвробгшицтва та розвитку (OECD), яка проводила досль дження з питання компетентностей, яю набувають учш в школi шд час навчання, стльно з ]шжнародними експертами та органзащями европейських кра!н визначила перелж освпгах компетентностей [7]. У категорп «1нтерактивне використання засобiв (мовш, технолопчш то-що)» зазначаеться, що дана компетентнiсть "вимагае критично! рефлексп щодо природи само! шформаци, Ii техшчно! iнфраструктури, 11 соцiального, культурного, вдеолопчного контексту та впливу. 1нформацшна компетентнiсть е важливою як основа для розумшня альтернатив, формування суджень, прийняття рiшень, здiйснення пошформованих та вiдповiдальних рiшень. Використання ще! компетентностi вимагае вiд користувачiв шформаци зокрема вмiння ощню-вати вщповвдшсть, якiсть та цiннiсть шформаци» [12].
У Державних освiтнiх стандартах [3; 4] та Програмах навчальних предмета вимога фор-мувати критичне мислення в учшв зустрiчаеться бiльше 20 р^в, проте в Украш недостатньо теоретичних, практичних напрацювань та методичних матерiалiв для вчителiв щодо розвитку критичного мислення в учшв. Сучасш тенденци розвитку суспшьства (iнформатизацiя, глобаль зац1я, демократизацiя), використання в навчальнш та дослiдницькiй дiяльностi ресурсiв 1нтер-нету вимагае формування навичок критичного ощнювання веб-сторiнок. 1нтернет, цей «серед-ньовiчний ярмарок невiдфiльтрованих посилань» (за Ч. Темплом) [9], вимагае критичного ощнювання для використання його в навчальнш та дослвдницькш дiяльностi учшв та вчителiв.
До основних чинниюв, якi визначають проблему формування навичок критичного ощнювання шформацп, розмщено! в Iнтернетi, вiдносяться зокрема таю:
• сучасний рiвень комп'ютеризацл суспiльства робить неосяжне iнформацiйне поле до-ступним кожному. Практично кожен може зчитувати iнформацiю з мережi та розмь щувати данi в 1нтернетц
• учителi та учш середнх загальноосвiтнiх навчальних заклад1в Укра!ни все частiше використовують в навчальному процем 1нтернет як потужне джерело шформащйних, методичних ресурс1в. Вони мають користуватися iнформацiею, яка мае бути точною, достовiрною, перевiреною, iнодi освгганам потрiбна i контраверсiйна, або ще не доведена наукою шформащя. Шдручник та вчитель перестають бути виключними джере-лами наукових знань про природу i суспшьство;
• кожен учасник освiтнього процесу мае можливкть створювати власнi веб-сторiнки i розмiщувати 1х в Iнтернетi. Знання основних критерив ощнювання сторiнок 1нтернету може допомогти створювати веб-сторiнки, яю будуть цiкавi та кориснi шшим, яким
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
103
будуть довiряти iншi учт i вчителi. Це важливо для того, щоб знаходити в верней цiкавих i достойних партнер1в для стлкування i ствпращ;
• виходячи з сучасностi джерела шформацй учш часто помилково вважають, що сучас-ною, щнною i вiрною е iнформацiя, вмiщена на сторiнках 1нтернету. Попереднiй дос-вiд учнiв, яю здебiльшого в школi користуються надiйними друкованими джерелами шформацй (пiдручниками, поЫбниками), сприяе тому, що учнi переносять ц якостi i на iншi джерела шформацй;
• дiти часто в поведшщ наслiдують дорослих. Вчигет i батьки, яю виховувалися в то-талiтарнiй системi, не дають прикладу ефективного використання критичного мис-лення i вiдбору шформацй. Одшею з рис «пострадянсько! сввдомоста» е довiра до за-соб1в масово! шформацй;
• у педагогiчних ВУЗ ах та 1нститутах пiдвищення квалiфiкацil не проводиться щлесп-рямоване навчання формуванню навичок критичного ощнювання джерел, не розроб-лений змiст такого навчання, система дiагностування вiдповiдних навичок та ощню-вання р1вня !х сформованостц
• переважна бiльшiсть ЗМ (газет, канал1в телебачення) та сайпв 1нтернету утримують-ся та фшансуються окремими комерщйними компанiями чи полггичними партiями, яю мають сво! комерщйш чи iдеологiчнi iнтереси. Вдосконалюються техтки маншу-ляци сустльною та шдишдуальною свiдомiстю.
Усi цi чинники обумовлюють необхвдшсть формування в учнiв та вчителiв стiйких навичок критичного ощнювання iнформацiйних ресурсiв 1нтернету. Складшсть такого оцiнювання полягае насамперед в тому, що не кнуе одного конкретного критерж> (ознаки чи конкретно!, фжсовано! сукупностi ознак), за яким можна було б оцiнити сайт, як достовiрний, корисний для використання в навчальному процеи, чи для проведення навчального дослiдження. При ощню-ваннi ресурсiв 1нтернету це завжди мае бути сукуптсть факторiв (ознак), за якими користувачi самi мають визначити доцшьшсть та можливiсть використання того, чи шшого сайту в навча-льнiй дiяльностi. Ця сукупшсть ознак буде рiзною для рiзного вiку учнiв, вона залежатиме ввд навчальних щлей, якi ставить вчитель перед учнями, вiд того, з якою метою ця шформащя буде використана.
Педагоги зарубiжних кра!н вважають, що надшним захистом для людей ввд негативного впливу недостовiрноl шформацй буде виховання у них свого власного «фшьтру», тобто розви-ток у них навичок критичного ощнювання рiзних джерел шформацй i вмшь розпiзнавати нама-гання манiпулювати !хньою свiдомiстю, часом та гаманцями. Виходячи з мети ощнювання до-стовiрностi тформацп та надiйностi сайлв для навчальних щлей, в бiльшостi проаналiзова-них джерел [10-22] вирiзняються три головних параметри для оцiнювання веб-стс^нок:
• Навiгацiя та зручнiсть використання. Для ефективного використання сайту важливо, щоб такий сайт можна було досить просто знайти та легко використовувати. Та-кий сайт мае бути простий в навтацй, структурований так, щоб на ньому було легко знаходити жугрибне (карта сайту, меню i гiперпосилання як всередит сайту, так i на iншi ресурси). Вiн мае бути придатним для широкого кола користувачiв за мовою i способом викладення iнформацil. На сайтi мають бути вказат дата створення та оно-влення iнформацil.
• Авторство. На сайп мають бути вiдомостi про власникв, тих, хто створив i розмiстив сайт в Iнтернетi, про автс^в статей, вмiщених на ньому. На сайп мають бути повне iм'я автора, чим вiн займаеться, його досягнення в данiй галуз^ рiвень його квалiфi-кац11 для фахового висвгглення теми, а також, шформащя про те, як при потребi зв'язатися з автором, щоб поставити йому запитання, що виникли з теми статтi.
• Надшшсть змiсту. Найважливiшим при аналiзi та ощнюванш сайту з огляду на використання його в навчанш учтв е його змiст. Користувачi мають з'ясувати, чи мiстить сайт тшьки думки автора, чи виключно науковi знання, чи може насправдi вiн бути джерелом iнформацil для навчання. Важливо, щоб учт усввдомлювали, чи жутрибний !м цей сайт для виршення навчального завдання. По можливосп вони мають перевi-рити достовiрнiсть наведено! iнформацil за допомогою шших, наприклад, традидiй-них друкованих джерел iнформацil.
104 Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7
Учителi, якi навчалися за програмою «1П;е1®Навчання для майбутнього», мали змогу ознайомитися з Формою для оцтювання ресурЫв 1нтернету [6, Модуль 3.30-3.32] та методикою проведення тако! вправи з вчителями [8, 14]. Проте, в украшсьюй педагопчнш лiтературi це питання висвiтлено недостатньо, ввдсутш теоретичнi напрацювання та методичш рекомен-даци щодо формування навичок критичного ощнювання ресурЫв 1нтернету в учшв рiзного вiку та ощнювання рiвня сформованостi таких навичок.
За результатами аналiзу друкованих та 1нтернет-джерел, дослвдження, здiйсненого в рамках проекту Свггового Банку <^вний доступ до яюсно! освгта», автором розроблений та апро-бований тренiнг для вчителiв «Формування навичок критичного мислення учнiв при ощнюван-нi ресурив 1нтернету», який пропонуеться для системи тдвищення квалiфiкацп педагогiчних пращвниюв з критичного ощнювання веб-ресурив.
При ощнювант веб-сайту пропонуеться дотримуватись тако! стратеги — навчитися вирь зняти на веб-сторшщ формальт тдикатори та застосовувати навички критичного мислення. У дослвдженш визначенi 5 груп формальних шдикатс^в та п'ять груп мисленевих дш, якi ви-користовуються при оцiнюваннi веб-сторiнок, якi найчастiше пов'язанi з розшзнаванням про-пагандистських технiк з у ЗМ1 та Iнтернетi.
I. Формальш критерп (iндикатори) оцiнювання сайпв — та, якi можна просто i легко ви-явити на сайп:
1. Надшшсть джерела та/або автора веб-документу, встановлення людит, груш людей чи оргатзаци належить той чи тший сайт, забезпечення на сторшщ так званого «зворотного зв'язку» з автором, наявнiсть шформацй проpieeHb квалiфiкацii автора..
2. Основш ознаки надшност URL-адреси веб-сайту, зокрема певно! комбшацп лiтер в юнщ доменного iменi (наприклад: .gov — вказуе на сайт державно! установи;. edu — ознака освгтшх установ, ушверситетав; .com — використовуеться для комерцшних органiзацiй, яю створенi для отримання прибутку; .org — в основному, ознака неприбуткових органiзацiй).
3. Наявшсть дати створення сайту, дат розмщення матерiалiв та оновлення сайту. Це особливо важливо для сайпв, яю пов'язат з щоденними ждаями та з наукою.
4. Переважаюча кiлькiсть у статтi слiв узагальнюючого (eci, завжди, тколи, шхто, eciM вiдомо, тощо) та ощночного (хоpошi, погат, найкpащi, здоpовi, шкiдливi, тощо) характеру, яю не е притаманними мовi науковщв, !х висновкам, навiть в популярних статтях. В нау-кових та науково-популярних статтях незаангажованi вченi показують переваги i недолiки ще!, методу, виробу, продукту, висвгглюють !х обмеження застосування та протирiччя.
5. Наявшсть граматичних та орфографiчних помилок на сайи, явних помилок в ш-формащ1. Сайти, створенi освiченими людьми практично не мають таких помилок. Сайт мае бути таким, який легко завантажуеться, фон та шрифт сайту мають бути такими, щоб його мо-жна було легко читати, це сввдчить про загальну культуру та освiченiсть тих, хто пубткуе ш-формацiю.
II. Мисленневi операцп та знання про особливоста мислення при аналiзi сайтiв (критичне мислення, навички мислення високого рiвня, мета когнiтивнi знання — знання про закож^р-ностi мислення людей та про власне мислення):
1. З'ясування причин, через яю автор сайту публжуе свою шформащю, виявлення неявних або прихованих мотивiв розмщення веб-сайтiв в Iнтернетi. Для перевiрки сайту за цим критерiем важливо навчити учнiв ставити запитання та самим, аналiзуючи сайт, ввдповвда-ти на запитання: Кому emidmrn цей сайт? Чш ттереси (груп, кампатй, оргатзацш) вiдcтоюe цей сайт? Яю погляди з теми чи ттереси яких груп не представлен на cайтi? Кому може за-шкодити цей сайт? Що може статися, коли люди беззаперечно повipять тому, про щорозпо-вiдаe сайт? Що може статися, коли люди не повipять тому, про що pозповiдаe сайт? Як т-формащя, наведена на cайтi, може впливати на поведтку та думки людей? Кому це вигiдно? Чому сайт створений? Чи був цей сайт створений з метою продавати яюсь вироби? чи пропа-гувати iдei?
2. Виявлення порушень логжи, аргументащ1. Важливо навчити учшв визначати сильт та слабю аргумента, !х юльюсть та яюсть, причини та наслвдки, !х взаемозв'язок; лопчно мис-лити, доводити тези, висловлювати та перевiряти ппотези, виявляти перекручену, «криву» ло-пку.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7 105
3. Виявлення фактiв та ix штерпретацп. Важливо навчити учтв знаходити аргумента-ц1ю в текста статл та серед аргументiв - що е факт, а що думка автора.
4. Уявлення про особливосп сприймання шформаци людьми, про особливоси, переваги i недолжи власного мислення.
5. Виявлення статей з «прихованою пропагандою», рекламою. Приховаш маншуля-тивнi психологiчнi технiки — сиещальт прийоми та лексичнi побудови, яю використовують-ся в психологи та исихотерапл для змiни иоведшки людей.
Використовуючи вищезазначенi критерп та ознаки та враховуючи вiковi та исихолопчш особливостi дорослих та школярiв, автором були розробленi деякi компоненти методики формування навичок критичного ощнювання веб-сайпв, розроблеш варiанти форм ощнювання для рiзних вiкових груп: вчителiв (дорослi), для учнiв початково! школи та середнiх класiв, та для старшокласниюв. В ходi трешнгу за допомогою iнтерактивних технологiй вчителi мають змогу навчатися основним техткам та стратегiям формування критичного мислення учшв при ощ-нюваннi ресурив 1нтернету, плануванню дiяльностi з оргашзацй такого навчання та розробцi критерiально-орiентованих шкал для оцiнювання р1вня сформованост вищезазначених навичок в учнiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вукiна Н. В., Деменпевська Н. П., Сущенко I. М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний пойбник. /За наук. ред. О. I. Пометун. — Харюв. 2007. — 190 с.
2. Вуюна Н. В., Деменпевська Н. П.. Критичне мислення: як цього навчати. Науково-методичний пос1-бник. (Сер1я «Педагопчш шновацп. Майстерня»). — Х.: Видавнича група «Основа»: «Тр1ада+», 2007. — 112 с.
3. Державш стандарти базово! i повно! середньо! осв1ти. Директор школи. №6-7, лютий 2003. — С. 3-17.
4. Державний стандарт початково! загально! осв™. — Освiта Украши. Нормативно-правовi докумен-ти. — Л.: Мшешум. — С. 163-213.
5. Деменпевська Н. П. Телекомунiкацiйнi проекти як один iз напрямiв формування критичного мислення // Частина II. / Харювський державний педушверситет iм. Г. С. Сковороди. — Харюв: ХДПУ. 2002. — 106 с. (С. 51-56).
6. 1нтел® Навчання для майбутнього. — К: видавнича група BHV, 2004. — 416 с. (Автори адаптацп до украшського видання Морзе Н. В., Деменпевська Н. П.)
7. Компетенпсний шдхщ у сучаснiй освiтi: свiтовий досвщ та укра'х'нськ! перспективи: Бiблiотека з осв^ньо'! полiтики / Пiд заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: КГС, 2004. — 112 с.
8. Морзе Н. В., Деменпевська Н. П. Методичш рекомендацп для тренерiв-методистiв, Intel Corporation, — К, 2005. —124 с.
9. Технологи розвитку критичного мислення / Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Маюнстер Д.; наук. ред., передм., О. I. Пометун. — К.: Плеяди. — 2006. — 220 с.
10. Checklist for Evaluating Web Resources, University of Southern Maine, http://library.usm.maine.edu/research/researchguides/webevaluating.html, Last Update: 01.2004, перегляд 12.05.2008.
11. Critical evaluation of Web-page, http://kathyschrock.net/eval/index.htm.
12. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations(DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. — OECD.
13. Elementary CCs for evaluating internet sites, http://www.neutralbay-p.schools.nsw.edu.au/library/infoeval.htm, Ad.by Maggie Roche, Betsy Richmond, перегляд 12.11.2007
14. Evaluating Web Resources, http://matrixmagic.com, перегляд 12.10.2007.
15. Evaluating Web Sites, http://gateway.lib.ohio-state.edu/tutor/les1/pg2.html, net.TUTOR -2005, The Ohio State University Libraries,http://liblearn.osu.edu/tutor/, перегляд 12.10.2007.
16. Markham Thom, Larner John, Ravits Jason Project Based Learning. F Guide to Standart-Focused Progect Based Learning (for Middle and High School Neachers), Buck Institute for Education, Wilsted & Tailor Publishing services, Oakland, California, 2003, p. 180.
17. Lushyn P. The problem of pedagogical transfer of critical thinking curriculum: ecopsychological interpretation // Democracy and Education. — Montclair-Kyiv: Literal Books, 2002. P. 45-50.
18. Paul, Richard W. Critical Thinking: Fundamental to education for a free society. - Educational Leadership, 1984, September, 4-14.
19. Joyce Valenza, Evaluating Web Pages: A WebQuest, http://mciunix.mciu.k12.pa.us/~spjvweb/evalwebteach.html, перегляд 12.11.2007.
106
Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
20. Separating the Wheat from the Chaff: How to Tell the Good Sites from the Bad, http://school.discovery.com/schrockguide/chaff.html, перегляд 06.04.2008.
21. Teaching Web Evaluation, http://lrs.ed.uiuc.edu/wp/credibility/page4.html, Date Last Modified: 7/01/2002 by Valarie Pozen, перегляд 05.09.2007.
22. 21CIF Lesson Plans and Action Research Repository, http://21cif.imsa.edu/resources/lessondb, перегляд 12.10.2007.
Олег ПУСТОВИЙ, АнатоЛй ШМОРГУН
РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ AABOPATOPHOÏ РОБОТИ, ПРAЦЮЮЧОÏ В РЕЖИМ1 ON-LINE ЧЕРЕЗ USB-ШТЕРФЕЙС
У cmammi наведено алгоритм програми для USB мтроконтролера, який пристосовано до лабора-торног роботи, працюючог в режимм on-line. Показано переваги USB шини перед шиною RS-232 та май-буттй розвиток цього напрямку.
Бурхливий розвиток шформацшних технологш зумовив широке використання ïx в освт. Стосовно лабораторних практикумiв, викладачами створюються в основному вiртуальнi лабо-раторт роботи. Можна навести лише поодиною приклади створення реальних лабораторних робiт, в яких використовуеться комп'ютер для реестрацп та обробки експериментальних даних. Навiть у всесвиньо вiдомiй фiрмi PHYWE з 321 лабораторжй роботи менше 10% спряжено з комп'ютером.
Переxiд на Болонську систему вимагае збiльшення обсягу матерiалу, який студенти мають опрацьовувати самостiйно. Якщо лабораторнi практикуми курсу загальжй фiзики методично необхвдно виконувати студентам безпосередньо в лабораторп, то спецпрактикуми на старших курсах iнодi доцiльно виконувати дистанцшно.
У Чернiгiвському державному педагогiчному утверситет iменi Т. Г. Шевченка впродовж десяти роюв iснуе лабораторний практикум з фiзики рiдкиx кристалiв. Рашше для з'еднання лабораторноï роботи з комп'ютером використовували шину RS232, а зараз для однiеï з роби [1. 397-398] авторами розроблено USB-пристрш на основi АТ89С5131.
Шина USB з'явилась на початку 1996 року як спроба виршення проблеми рiзноманiтнос-т iнтерфейсiв. На той час персональт комп'ютери були обладнанi великою юльюстю зовшш-нix iнтерфейсiв, яю були кориснi та необxiднi, але мали один недолж: всi вони потребували свого специфiчного з'еднання i видшеного апаратного переривання.
Перша специфжащя USB [2, 9-11] (версiя 1.0) була опублжована на початку 1996 року, а восени 1998 року з'явилась специфжащя 1.1, що виправляла проблеми першоï редакци. Навеснi 2000 року була опублжована версiя 2.0, де пропускна здатнiсть шини збшьшувалась в 40 разiв. Так, специфжаци 1.0 i 1.1 забезпечують роботу на швидкост 12 Мбiт/с i 1,5 МбпУс, а специфь кащя 2.0 — на швидкостi 480 МбпУс. При цьому передбачена зворотна сумкшсть USB 2.0 c USB 1.x, тобто «старЬ> USB 1.x пристроï будуть працювати з USB 2.0 контролерами, але на швидкост 12 МбпУс.
Даний пристрiй мае багато переваг, а саме:
• можливкть легко тдключати периферiйнi пристроц
• дешеве рiшення, що дозволяе передавати дат зi швидюстю до 12 Мби/с для USB 1 .х i 480 Мбiт/с для USB 2.0;
• повна тдтримка в реальному чаи голосових, аудю- та вiдео потоков;
• гнучюсть протоколу змiшаноï передачi iзоxронниx даних i асинхронних повiдомлень;
• штеграцш з новими пристроями;
• охоплення всix можливих конфiгурацiй конструкций ПК;
• забезпечення стандартного iнтерфейсу;
• створення нових клас1в прилад1в, що розширюють ПК;
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
107
