CC BY
34
КБК 2226-2849
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦЮЛОГ1Я, 2016, ВИП. 12
УДК 78.083.2(477)(045)
Т. М. Малаева
ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ ВИКОНАВЦЯ (НА ПРИКЛАД1 ТВОРЧОСТ1 1ГОРЯ ШАМО)
У статт1 проанал1зоват шлях становления та основт риси фортетанно'г творчост1 украгнського композитора 1горя Шамо, ¡сторгя створення «12 прелюдш» для фортетано, композиторський задум та музична 1дея. В1дштовхуючись в1д живописних I поетичних образ1в, композитор пропонуе гх музичне виршення, тим самим впливае на розвиток образного мислення учтв I слухач1в.
Клю^о^^ слова: образний зм1ст, фортетанна творч1сть, фактурне ршення.
Актуальшсть статп полягае в тому, що вивчення творчост Шамо в музичнш лiтературi робиться в перше, до того ж вщсутнш глибокий музикознавський аналiз «Прелюдш» I. Шамо. Вщзначаються якими засобами досягае автор, а потсм виконавець розкриття художнього (музичного, в цьому випадку, образу) та яким чином синтез мистецтв сприяе робот! автора i виконавця над розкриттям музичного образу. Метою наукового пошуку е формування музичного мислення виконавця через роботу над художшм образом на прикладi прелюдш 1горя Шамо.
В наш час, коли ми намагаемося тдняти музичну культуру Укра1ни, зробити 11 привабливою для культурних дiячiв не тшьки Свропи, а й всього св^у, особливо1 актуальности набувае дослiдження творчосп видатного украшського композитора I. Шамо. На прикладi його прелюдiй розкриваемо, як автор ствпрацюе з виконавцем. Ця стаття е першим пщходом до системного музикознавчого аналiзу «12 Прелюдш» I. Шамо та подальших наукових пошукiв ще1 проблематики.
Починаючи з першого знайомства з музикою, прослуховування, вивчення, кожен учень намагаеться розгадати, як таемницi вона несе у соб^ де прихована 11 магнетична властивiсть, чому вслуховуючись в ii звуки, вiдчуваеш прилив радост або смутку, спокою або сум'яття. I завдання кожного педагога полягае в тому, щоб як найширше розкрити завiсу таемниць, як зберiгае в собi «1! величшсть музика», що змушуе нас хвилюватися i переживати.
Педагог-пiанiст Генрiх Густавович Нейгауз так говорив про роботу над художшм образом: «Що ж таке «художнш образ музичного твору», якщо це не сама музика, жива звукова матерiя, музична мова з 11 закономiрностями i складовими частинами, що iменуються мелодiею, гармошею, полiфонiею i таке iнше, з певною формальною будовою, емоцiйним i поетичним змiстом» [1, с. 16]. Навт проста мелодiя, з яко1 починаеться будь-яка навчальна лiтература, несе в собi змiст i смисловi акценти. Робота над художнiм образом починаеться з перших кроюв заняття музикою, з розучування твору. Адже, щоб розкрити характер, змiст, або образ музичного твору, педагог спираеться на свш пережитий досвщ i досвiд його попередникiв, на музичну тдготовку учня.
Робота з розкриття музичного образу - це безперервна робота над музичним розвитком учня, його штелектом, артистичшстю i виконавчими здiбностями, iнакше втiлення не буде. Чималу роль у розвитку образного розумшня музики грае пiдбiр репертуару.
Так, на прикладi «12 Прелюдiй» украшського композитора !горя Шамо проаналiзуемо рiзноманiття «художшх образiв», втiлених музичною мовою та
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 12
розкриемо особливостi творчост композитора, його стиль та музикознавчий аналiз твору з методичними поясненнями.
1гор Наумович Шамо - один з видатних укра!нських композиторiв радянського тслявоенного часу. Широкiй аудитора вш бiльше вiдомий як композитор - тсенник. Багато хто вважав його тсш народними, що говорить про народне визнання. «Фортетано для 1горя Шамо - старий друг, однодумець, рщний звичний шструмент» -тдкреслюе музикознавець Т. Невiнчана [4, с. 36].
Як що переглянути «Картинки росшських живописщв», «12 Прелюдп» I. Н. Шамо для фортетано, можна згадати про таки велию твори як «Картинки з виставки» М. П. Мусоргського i «Прелюдп» С. В. Рахманшова. Ми спостерiгаeмо, що точки з^кнення стилю можна зафшсувати не лише в окремих засобах висловлення, але i в самому творчому задумь I це не випадково тому, що 1гор Шамо спирався на досвщ i творчють великих попередниюв Мусоргського, Рахманiнова. У зв'язку з щм розумieмо, звщки нескiнченний потiк почуттiв, мелодiйна легюсть i широта, чудова кольорова гармошя, невгамовнiсть, прихована потужнiсть, часом аскетична суворють.
Поетичнi образи, втiленi сучасними засобами фортетанно! виразностi, зближують деяю моменти його творчостi з високим рiвнем фольклору. При цьому автор навт не намагаеться цитувати: вш створюе сво! власнi «оригiнальнi теми в стилi народних мелодiй з подальшим !х розвитком», дбайливо збершаючи в них дух музичного фольклору [4, с. 19]. Так, Л. Н. Ревуцького, неодноразово тдкреслював необхщтсть «дбайливого вiдношення до народно! музично! спадщини». Вплив творчостi Ревуцького помiчаеться у багатьох творах 1горя Шамо, i особливо це стосуеться його фортетанно! музики, зокрема творiв, в основу яких покладено музичний матерiал близький до фольклорного. Можна провести лшю «crescendo» вiд першого крупного фортетанного твору Шамо - «Укра!нсько! сю!ти» (1948 р.) - до одного з останшх за часом створення - «Гуцульських акварелей» (1972 р.). Якщо в «Украшськш сют» традицп Ревуцького як би затверджуються i закрiплюються, то в «Гуцулських акварелях» вони творчо переосмислюються i тдтмаються на вищий, сучасний рiвень вираження.
Гортаючи ноти його творiв, бачиш як наполегливо шукае композитор все новi i новi прийоми збагачення звуково! палiтри iнструменту. А це зовам не просто, враховуючи величезну кшьюсть фортетанно! лiтератури в якш, здаеться, все випробувано i давно вщкрито. Завдяки його новаторським знахщкам у використаннi педалi, репстрових ефектiв, твори I. Шамо набувають бiльш рельефних контурiв, перед слухачем розкриваеться образотворча картина з «яскравими барвами». У сво!х пошуках композитор орiентуеться на широке коло виконавщв. Вiн пише музику оригiнальну, захоплюючу, образно-яскраву, але при цьому доступну, зрозумшу, з тiею долею простоти, яка досягаеться за умов високо! художньо! досконалостi i бездоганного знання фортетанно! специфiки.
Напевно, тому вш належить до укра!нських фортепiанних композиторiв, яких виконують найчастiше. З дитинства, з ранньо! юностi входить у наше життя його музика разом з «Картинками росшських живописщв», з «12 Прелюдiями», пiзнiше з «Тарасовими думами», «Класичною сю!тою», «Гуцульськими акварелями». Характеры для укра!нсько! музики загальн тенденцп, знайшли втiлення в творчост 1горя Шамо. Вiн також тяж1е до програмностi, особливо у фортетаннш творчостi. Наприклад, фортепiанна сю!та «Тарасовi думи», або фортепiанний цикл «Мальчиш - Кибальчиш» пропонують конкретний л^ературний сюжет. На меж узагальнено! i картинно! програмност знаходяться «Картинки росшських живописщв».
В щлому композитором написано ам сю!т i циклiв для фортетано, i лише один з
ISSN 2226-2849
ВГСНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДEPЖAВНОГО УНIВEPСИТEТУ СEPIЯ: ФШОСОФШ, КУЛЬТУРОЛОПЯ, СОЦЮЛОПЯ, 2016, ВИП. 12
них - «12 прелюдш» не мае конкретно'1 програмно'1 назви. Даний цикл прелюдш 6ув написаний y 1964 рощ. Основш характернi риси фортетанного стилю композитора вже 6ули виробленi, тому створення цього циклу можемо вщнести до зрiлого перюду творчост композитора.
Накопичений досвiд дозволяе композиторовi вiдiйти вiд звичних штамтв, тим самим розширити образну сферу свого твору, не затискуючи в рамки програмносп, що рiднить його з прелюдiями Шопена, Pахманiнова, Скрябша, Шостаковича, Кабалевського, Дебюссi. Не випадково, вивчаючи «12 Прелюдiй» Москаленко В. Г. [8] та Коган Г. М. [10] Шамо перед виконавцем, або шшими словами штерпретатором музичного твору розкриваеться безмежне коло фантазп, що надае можливють виразити свою шдивщуальшсть, але i ускладнюе завдання, тобто вимагае вiд виконавця майстерност.
У «12 Прелюдiях» Шамо яскраво виявилися риси стилю композитора: глибокий штонацшний зв'язок з народними тснями, яю часто зyстрiчаються в його програмних творах, пов'язаних з картинами народно-побутових сцен, народного музичення, рщно'1 природи. ïх образна рiзноманiтнiсть вiдбилася, перш за все, у фактурному виклад^ що дае змогу провести паралелi з прелюдiями композиторiв романтикiв Шопена, Брамса i прелюдiями iмпресiонiстiв Дебюссi, Равеля.
Цi п'еси мають злагоджешсть i лаконiчнiсть, а розвиток музичного матерiалy пiдпорядкований, в першу чергу, закономiрностям перебування в рамках одного настрою. У зв'язку з цим, композитор використав рiзнi методи розвитку матерiалy з постшною змшою гармонiйного «вбрання» теми.
Образна сфера даного циклу прелюдш дуже рiзноманiтна i широка, вщ штимно'1 лiрики (прелюдiя №IV) - до глибоких фшософських роздyмiв (прелюдп №IX, №XII), вiд споглядання (прелюдiя №II) - до святкового народного гуляння (прелюдiя №XI). Не дивлячись на вщсутшсть назв прелюдiй, композитор все-таки дае нам пщказки, i це особливо простежуеться в темпових вказiвках, до яких доданi образнi характеристики. Наприклад: andante severo (строго, серйозно) [6, с. 113], Moderato rustico (по селянсью) [6, с. 108], Andante quasi campana (дзвш) [6, с. 26; 7].
Не можна не вщзначити незвичайне фактурне багатство циклу, що робить сю'1'ту ташстично яскравою [9].
Таким чином, у «12 Прелюдiях» I. Шамо вперше, в свош творчосп, ствпрацюе з виконавцем над художшм образом; дае йому змогу бути ствавтором твору. «12 Прелюдп» I. Шамо - це не тшьки музичний цикл, а фшософсью, життeвi споглядання автора. Композитор вщ першо'1 до останньо'1 прелюдп вчить цьому фiлософськомy осмисленню життя, i вмiнню виразити це в музищ виконавцю. Отже, останнш спiвпрацюe з композитором i стае штерпретатором музичного твору.
Виходячи з цього автор бачить перспективу подальших розвщок у даному напрямку, необхщшсть продовження наукових пошyкiв творчостi видатного украшського композитора I. Н. Шамо.
Список використаноУ лiтератури
1. Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры. - М.: Музыка 1987 С. 16-17.; Neihauz H. H. Ob yskusstve fortepyannoi yhrы. - M.: Muzyka 1987 S. 16-17.
2. Благой Д. Д., Гондельвейзе E.K В классе А. Б. Гольденвейзера. - М.: Музика 1986. - С. 54-68.; Blahoi D. D., Hondelveize E.Y. V klasse A. B. Holdenveizera. - M.: Muzyka 1986. - S. 54-68.
3. Кулова E. К. Л. Н Оборин - педагог. - М.: Музыка 1989. - С.54-65.; Kulova E. K. L. N Oboryn - pedahoh. - M.: Muzyka 1989. - S.54-65.
4. Невшчана Т. !гор Шамо. - К.: Музична Украша 1982. - С.77-94.; Nevinchana T.
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 12
Ihor Shamo. - K.: Muzychna Ukraina 1982. - S.77-94.
5. Келдиш Г. В. Энциклопедический музичный словарь - М.: Государственно научное издательство большая советская энциклопедия 1959. - С 119-120.; Keldysh H. V. Эntsyklopedycheskyi muzychnbii slovar - M.: Hosudarstvenno nauchnoe yzdatelstvo bolshaia sovetskaia эntsyklopedyia 1959. - S 119-120.
6. Крунтяева Т., Молокова Н., Ступель А. // Словарь иностранных музыкальных терминов. - Л.: Музыка 1985. - C.45-50.; Kruntiaeva T., Molokova N., Stupel A. // Slovar ynostrannykh muzykalnykh termynov. - L.: Muzуka 1985. - C.45-50.
7. Маргерит Лонг За роялем с Дебюсси. - М.: Советский композитор 1985. - С. 35-60.; Marheryt Lonh Za roialem s Debiussy. - M.: Sovetskyi kompozytor 1985. - S. 3560.
8. Москаленко В. Г. Творчий аспект музично! штерпретацп. // До проблеми аналiзу. Дослщження. - К., 1994. - 25 с.; Moskalenko V.H. Tvorchyi aspekt muzychnoi interpretatsii. // Do problemy analizu. Doslidzhennia. - K., 1994. - 25 s.
9. Коган Г. М. Работа пианиста. - М.: Госмузиздат 1963. - 198 с.; Kohan H. M. Rabota pyanysta. - M.: Hosmuzyzdat 1963. - 198 s.
10. Коган Г. М. У врат мастерства. - М.: Советский композитор. 1961. - 115 с.; Kohan H. M. U vrat masterstva. - M.: Sovetskyi kompozytor. 1961. - 115 s.
11. Вахраньов Ю. Нащональш особливост фортетанно! творчостi 1горя Шамо. -К.: Днiпро. 2006. - С.45-65.; Vakhranov Yu. Natsionalni osoblyvosti fortepiannoi tvorchosti Ihoria Shamo. - K.: Dnipro. 2006. - S.45-65.
Стаття надiйшла до редакцп 15.10.2016
T. Malaieva
FORMATION OF MUSIC ARTIST THINKING (THE WORKS OF IGOR SHAMO)
The article analyzes the main aspects of musical impression of pianist and listener on the example of 12 Preludes for Piano of the Ukrainian composer Ihor Shamo. Igor N. Shamo - one of the prominent Ukrainian Soviet composers of the postwar period. From his childhood to the period of becoming a composer Igor was not greater than the IS Bach. Many writings stress I.N. Shamo's complex polyphonic way of thinking. Based on the experience and creativity of his great fellows (Mussorgsky, Rachmaninoff) the music of I. Shamo can be heard as the irrepressible flow of feelings, melodic ease and breadth, richly colourful harmony neuemnost, latent power and, sometimes, ascetic rigor. You can see that common ground can be fixed not only in individual ways of expression, but also in the creative plan, remember the "Pictures of Russian painters ", "Prelude ". The composer looked for new ways to enrich the sound palette of the instrument. The piano cycle of 12 preludes was established in the mature period of creativity of the composer. Lessons learned from this period allow the composer to depart from the usual cliches, thus, to expand his sphere offigurative works, not restricting it within the software that links him with the preludes of Chopin, Rachmaninoff, Scriabin, Shostakovich, Kabalevsky, Debussy. Shamo, the performer and the listener, opens unlimited flight offancy, thus giving the opportunity to express their individuality, but at the same time he complicates the task. The "Prelude " of Shamo clearly manifestedfeatures of the composer's style: deep intonation connection with folk songs, which were often found in the writings of its program related to folk paintings of domestic scenes, folk music-making and native wildlife. Their imaginative variety is reflected primarily in the invoice presentation that establishes parallels with romantic preludes and preludes of Impressionists.These plays have harmony and brevity, and the development is subject, in the first place, the laws of the host within the same state. In this regard, the composer prefers to use material through a method
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1ЛОСОФ1Я, КУЛЬТУРОЛОГ1Я, СОЦ1ОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 12
of constant change in the harmonic "dress" theme.
The image of the sphere Preludes cycle is very diverse and wide, from intimate lyrics (IVpr) - to the deep philosophical thought (IX, XII, etc.), from the contemplative state (II of, Vred) - up to the festive folk festival (XI etc.). And, despite the absence of the names of the preludes, the composer still gives us a clue, and this is particularly evident in the tempo indications, which are added to the figurative characteristics. For example: Andante severo (strictly, seriously) Moderato rustico (rustic), Andante, quasi campana (bell). It should be noted the extraordinary wealth textured loop, making the bright piano suite. The questions of continuity and innovation of I. Shamo's piano works were described in the article. We analyzed the associative relationship of visual and acoustic perception. The characteristic features of his melodies soaked with originality and beauty offolk music. At the same time the composer created his own new melodic turns in the style of folk music. Revealing new possibilities of the Piano: register ratio, pedal techniques. There is a possibility of using new means of expression tool to uncover imaginative music content. Music of Igor Shamo is aimed at a wide range of performers and listeners. Igor Shamo is one of the famous Ukrainian piano composers.
Key words: figurative content, piano work, textured decision.
УДК 658.8:378.1(477)(045)
S. Oriekhova
CORPORATE CULTURE AS A DETERMINING FACTOR OF COMMUNICATION POLICY OF UKRAINE'S UNIVERSITIES
The article deals with the concept of corporate culture as an integral element of higher education management system. It is determined that the competitiveness of educational services category is multidimensional and its level is determined by the combined action of a number of parameters, which are specific capabilities and performance of which determines the degree of preference institution to its competitors.
The corporate culture of higher education institutions represents a set of values, expectations, rules, symbols, traditions and other eternal values that underline all inner-universities relations, including those among students and teachers. It is within the walls of the university where relationship to scientific knowledge, desire to do science, learn to think and exchange ideas with others, and most importantly - learn how to develop intellectual skills as the ability to not only learn the knowledge produced by predecessors, but also to think independently and creatively must be formed.
Education and training of competent professionals, social cohesion are the basis for the inner sphere of higher education institutions. The main goal of the staff is to ensure that everybody will feel - they belong to a unified educational institution, unique in the world, and the teachers are missionaries of these ideas and values. To achieve this it is necessary to develop a special corporate code - a brand-book. Where, in this book, should be written system-cultural elements: the mission of the institution (which is understood as a vital purpose facility, which reveals the meaning of its existence); the choice of strategies; management style; the figure of a leader; common values and traditions; own ideology (adequate specific needs of universities); specially cultivated values that create the effect of consolidating; setting corporate employees, who provide communication unity; in general it is something that is functioning like a mechanism that defines the organizational framework of corporate culture.
