CC BY
18
УДК330.59:331.108.001.36 Доц. Н.А. Мякотта, канд. екон. наук -
Донецький державний утверситет управлтня
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ I РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВНЯХ
Розроблено модель системи управлшня розвитком нацiонального людського капiталу з визначенням iнституцiонально-органiзацiйних складових на державному i регiональному рiвнях. На рiвнi держави виокремлено органи державного управлшня, що беруть участь у формуванш i розвитку людського кашталу. На регiональному рiвнi визначено управлшня, вщдши i служби в обласних i районних адмiнiстрацiях, мютах, якi взаeмодiють з вiдповiдними мшютерствами.
Ключовг слова: людський капiтал, розвиток i використання, модель системи управлшня, мехашзми, iнструментарiй.
Постановка проблеми. Важливють рол1 та значущють людського кашталу для сталого розвитку економжи та суспшьства е загальновизнаними. Для Укра!ни, економжа та суспшьство яко! за 20 роюв незалежносп зазнали значно! трансформацп, проблеми розвитку 1 використання людського катта-лу набувають особливо! актуальности виршення яких сприятиме ефективнш штеграцп молодо! держави в св1тове господарство, !! конкурентоспромож-ност та функцюнуванню в умовах вщкрито! ринково! економжи, що обтяже-на кризовими явищами. Визнання наукою та практикою людського катталу основним фактором розвитку продуктивних сил суспшьства, який вщнов-люеться та сприяе вщтворенню шших фактор1в, актуал1зувало виокремлення теорп людського катталу в рамках сучасно! економ1чно! теорп, науков1 ме-тодолопчш 1 прикладш дослщження - з формуванням у ХХ1 тисячолгт "економжи знань".
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. В Укра!ш дослщженням проблем розвитку 1 використання людського катталу придшяють увагу ви-датш науковщ науково-дослщних шститупв 1 вищо! школи: М. Ажажа [1], О. Блшов [2], О. Бородша [3], Н. Голжова, О. Головшов [4], О. Гршнова [5], В. Лагутш, Е. Л1банова [6], Н. Лук'янченко, О. Макарова, А. Мерзляк, М. Осшчук, Л. Сем1в [7], С. Шумська та ш.
Мета роботи - формування модел1 системи управлшня розвитком людського катталу на загальнодержавному 1 регюнальному р1внях.
Виклад основного матер1алу. Для розвитку нацюнального людського катталу важливим е наявшсть модел1 системи управлшня, в рамках яко! зав-дяки мехашзму !! функцюнування будуть впроваджеш заходи подальшого розвитку та використання людського катталу. Схематично таку модель системи управлшня розвитком нацюнального людського катталу в Укра!ш наведено на рис. 1. В модел1 враховано проведену реоргашзащю оргашв державного управлшня вщповщно до Указу Президента № 370/2011 вщ 6 кв^тня 2011 р. "Питання оптим1зацп системи центральних оргашв виконавчо! влади".
У модел1 системи на макрор1вш потр1бно виокремити органи державного управлшня, що беруть участь у формуванш й розвитку людського катталу (Мшютерство осв1ти 1 науки, молод1 та спорту Укра!ни та тдпорядкова-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.4
Hi йому служби й агенцiя) та органи, що забезпечують його розвиток (Мшю-терство охорони здоров'я Укра1ни, Мшстерство сощально1 полiтики Укра-1ни, Мшютерство культури Укра1ни, Мiнiстерство екологп та природних ре-сурсiв Укра1ни, Мшютерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра1ни та пiдпорядкованi 1м служби, агентства й фонди). Вщповщно до цього розподь ляються й механiзми на таю, що впливають на формування i розвиток нащ-онального людського капiталу, i на такi, що 1х забезпечують.
На регiональному рiвнi в процесi державного управлiння розвитком людського катталу беруть участь вщповщт управлiння, вiддiли i служби в областях, мютах та районах. Схематична модель вщображуе взаемозв'язок мiж державними i регiональними органами управлiння. Бшьш детально модель системи розвитку регюнального людського капiталу наведено на рис. 2, на якому показано взаемозв'язок структурних пiдроздiлiв обласних i районних держадмiнiстрацiй, мiських рад. Ефективне функцюнування системи розвитку та використання людського катталу на державному i регюнальному рiвнi спрямовуеться i повинно забезпечувати становлення "сустльства знань" i роз-будову "економiки знань i iнновацiй", що вiдповiдатиме високому рiвню кон-курентоспроможностi кра1ни та збшьшенню 11 нацiонального багатства.
Виходячи з розроблених концептуальних положень щодо людського капiталу, його використання вщбуваеться в рамках виробничо! дiяльностi пiдприемств (установ, органiзацiй i iнших видiв господарювання), а отже, й оргатв державного управлiння. Враховуючи iнфраструктуру органiв (кшь-кiсть i функцiональний розподiл мiж вiдповiдними мшстерствами), можна констатувати, що використовують людський капiтал всi без виключень мшю-терства в межах пiдпорядкованих галузей i територiй.
Бiльшiсть представникiв теорп людського капiталу вважають його основою нащонального багатства [4, с. 105; 7; с. 13]. Саме вш визначае конку -рентоспроможнiсть економiчних систем, е ключовим ресурсом 1х розвитку. Здатнiсть економiки створювати й ефективно використовувати людськ ре-сурси дедалi бiльшою мiрою визначае економiчну силу нацп, 11 добробут. Тобто людський каттал - це вартють частки запасу людського потенцiалу (трудового потенщалу): здiбностей, досвiду i знань, залучених у господарювання на основi вiдносин найму, якi приносять додану вартiсть у формi до-даткового доходу робiтника та прибутку роботодавця.
Людський капiтал охоплюе знання, практичнi навики, творчi й розумо-вi здiбностi людей, 1х моральш цiнностi, культуру працi. Тому особливо важ-ливим е такий каттал для здшснення iнновацiй в економщ. Правовою i нормативною складовою механiзму функцiонування системи управлiння розвитком людського катталу на державному рiвнi е законодавство, Програма сощ-ально-економiчного розвитку Укра1ни та iншi програмнi документи щодо розвитку сощально! сфери. На регiональному рiвнi вони координуються з програ-мами соцiально-економiчного розвитку областей, а далi - мiст, районiв й ш.
Ефективним важелем цього механiзму може стати лише вщповщне фь нансування програми в повному обсязi. Фшансування може здiйснюватися за рахунок швестування сфери освiти, культури та охорони здоров'я й шших сощ-
альних сфер з джерел державного бюджету, державних та недержавних фондiв розвитку, фондiв пiдприeмств та установ, особистих фшансових ресурсiв щди-вiдiв. Обсяги достатнього фшансування пiдлягають додатковому обчисленню.
Для Украши розрахувати необхiдний для сталого економiчного зрос-тання та формування "економiки знань i iнновацiй" обсяг швестицш в освГт-ню сферу досить складно. Тут важливо враховувати загальновщомий факт, що освiта розвивае в людинi пiдприeмницькi та оргашзаторсью здiбностi, ви-сокий освiтнiй рiвень дае змогу оперативно реагувати на змши у сферi розвитку технологш та впроваджувати новi знання у виробництво тощо. Прикладом тому е Япошя, яка свого часу зробила ставку на швестицп в людський каттал, в освинш його частиш, що й дало ш змогу створити зразки "еконо-мiки знань". Завдяки врахуванню цього досвГду в Украïнi змiниться ситуащя в освiтнiй сферi. Той факт, що уряд усвГдомлюе проблему, i ri змiни, як вже вГдбуваються, приводять до позитивних прогнозiв.
Визначити прибутковють iнвестицiй в систему освГти також досить складно, причиною чому е мiнливi реалiï, зсув прибутковосп одних галузей на користь шшим, пiдвищення мiграцiйноï активностi тощо. Розрахунок еко-номiчноï ефективностi освiти шляхом обчислення рiзницi в довiчних заробгг-ках двох iндивiдуумiв з рiзними рiвнями освiти, як це часто робиться, дають лише одномоментний зрiз, який не можна екстраполювати на вс галуз^ часо-вi промiжки, регiони краïни й iн. Не меншу проблему представляе обчислення витрат освгга, наприклад так зват "втраченi заробiтки" - у розвинених крашах ïх частка становить близько % вГд загальноï вартостi вищоï i се-редньоï освiти. Отже, "втрачет заробiтки" е основною частиною швестицш в людський каштал. Мотиващя державного iнвестування сфери освiти така: держава, вкладаючи iнвестицiï, зацiкавлена в тдвищенш продуктивностi пращ; нацiя, в шдсумку, отримуе реальну змогу вийти на бшьш висок показ-ники конкурентоспроможностг Основною мотивацiею iндивiдууму для отри-мання освiти е зростання його доходiв.
Потрiбно врахувати, що швестицп в сферу освгга, швестицп в куль-турне виховання i вщповщне сощальне поводження людей, формування по-чуття прихильносп своïй держав^ своïй справi i щнностям суспшьства зага-лом - важлива рГч, домогтися якоï складно, особливо в нишшшх умовах, коли щеолопя iндивiдуалiзму поступово здобувае новГ й новГ позицiï в нашому суспшьствг Формування особливоï культури (можна ïï назвати дшовою культурою, культурою пращ й im) мае стати специфГчним завданням держави -це дасть змогу надалi скоротити витрати на передачу шформацп з поколшня в поколшня - культура стане самодостатшм каналом передачi.
Отже, йдеться не про простий мехашчний розвиток людського катталу, а про швестицп в його культурне виховання. Це повинш бути не просто ш-дивщууми з набором яюсних показниюв i знаннями в рамках своеï спещаль-носп, а патрюти своеï краïни. Перетворення в структурГ розвитку нащонально-го людського катталу повинш мати щеолопчне навантаження, вш ïï елементи i насамперед освгга повинш виховувати патрютизм i культивувати украïнську особливу духовшстъ, що стане запорукою особливоï нацiональноï економжи.
Млшстерство осв1ти [ науки, молод1 та спорту Украши
Державна служба \нтелектуальноТ власносп Украши
Державна служба молод1 та спорту Украши
Державна агенщя з питань науки, шновацш та шформацп Украши
Управлшня [ вщдши в областях, мютах та районах
Мехашзм формування 1 розвитку
Система управлшня розвитком нащонального людського кашталу
ММстерство охорони здоров'я Украши
Державна саштарно-епщемюлопчна служба Украши
Державна служба Украши з лшарських препарапв [ контролю за наркотиками
Державна служба Украши з питань протидп ВШ-шфекцп/СНЩу та шших сощально небезпечних захворювань
ММстерство сощально! полтжи Украши
Державна служба з питань швалвдв та ветерашв
Державна шспекщя Украши з питань пращ
Пенсшний фонд Украши
ММстерство культури Украши
Державне агентство Украши з питань юно
Управлшня оплати пращ та бюджетних програм
Мшютерство еко-логп та природних ресурс! в Украши
Мшютерство економ1чного розвитку [ торп вл1 Украши
Державна еколопчна шспекщя Украши
Державна служба геологи та надр
Департамент розвитку сощально! та гумаштарно! сфери
Фшансово-господарський департамент
Сектор з питань сощально-побутового забезпечення
Управлшня, вщдши 1 служби в областях, мютах та районах
Мехашзм забезпечення розвитку
Рис. 1. Схематична модель системы управлшня розвитком нацюналъного людського кап ¡талу
Система управлшня розвитком регионального людського кашталу
Управлшняу справах
а м'Т та молод1 облдержадмЫстрацп
Вщдш у справах ам'1, молод1 та спорту райдержадмЫстрацп
Вщдш у справах а м'Т, молодо яанок та д1тей мюькради
Мехашзм формування 1 розвитку
Головне управлшня пращ та сощального захисту населения облдержадмЫстрацп
Управлшня культури
[туризму облдержадмЫстрацп
Управлшня з питань с]мзичноТ' культури та спорту облдержадмЫстрацп
Головне управлшня
охорони здоров'я облдержадмЫстрацп
Головне управлшня
економки облдержадмЫстрацп
Управлшня пращ та сощального захисту населения
Управлшня пращ та сощального захисту населения мюькради
Вщдш культури 1 туризму райдержадмЫстрацп
Вщдш культури [ туризму мюькради
Вщдш ф1зично'1 культури [ спорту мюькради
Вщдш охорони здоров'я райдержадмЫстрацп
Управлшня охорони здоров'я мюькради
Вщдш екоиомки райдержадм1 нютрацп
Управлшня економши мюькради
Мехашзм забезпечення розвитку
Регюнальний людський каштал
Рис. 2. Схематична модель системы управлшня розвитком регюнального людського катталу на меюр'шт
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.4
Висновки. Таким чином, розроблено модель системи управлшня роз-витком нацюнального людського катталу з визначенням шституцюнально-оргашзацшних складових на державному 1 регюнальному р1внях.
У модел1 системи на макрор1вш виокремлено органи державного управлшня, що беруть участь у формуванш й розвитку людського катталу (Мь шстерство освгги 1 науки, молод1 та спорту Укра!ни та тдпорядковаш йому служби й агенщя) та органи, що забезпечують його розвиток (Мшстерство охорони здоров'я Укра!ни, Мшютерство сощально! политики Укра!ни, Мшю-терство культури Укра!ни, Мшютерство екологп та природних ресурив Ук-ра!ни, Мшютерство економ1чного розвитку 1 торпвл1 Укра!ни та тдпорядко-ваш !м служби, агентства й фонди).
На регюнальному р1вш визначено управлшня, вщдши 1 служби в об-ласних 1 районних адмшютращях, мютах, показано !х взаемод1ю з вщповщ-ними мшстерствами.
Мехашзми також розподшено на таю, що впливають на формування 1 розвиток нацюнального людського катталу, 1 на таю, що !х забезпечують. Цей шфраструктурний мехашзм системи формування 1 забезпечення розвитку нацюнального людського катталу спрямовано на становлення "суспшь-ства знань" 1 розбудову "економжи знань 1 шновацш", що збшьшить нащ-ональне багатство Укра!ни 1 вщповщатиме високому р1вню !! конкурентос-проможносп. Запропоновано завдання та заходи як конкретний шструмента-рш мехашзму.
Л1тература
1. Ажажа М.А. Людський каттал як фактор сталого економiчного розвитку региону / М.А. Ажажа // Економжа: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - В 4-ох т. - Т. I. -Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2006. - Вип. 215. - С. 30-38.
2. Блинов А. Дорогие работники - крепкая страна / А. Блинов // Эксперт - Украина. -2007. - № 1. - С. 15.
3. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник экономического роста / Е. Бородина // Экономика Украины : политико-эконом. журнал. - 2003. - № 7. - С. 48-53.
4. Головинов Олег Николаевич. Человеческий капитал в условиях трансформации экономики Украины: инвестиционные проблемы : дисс. ... канд. экон. наук: спец. 08.01.01 - "Еко-номiчна теорiя" / Донецкий ГУ экономики и торговли им. М.И. Туган-Барановского. - Донецк, 2003. - 198 с.
5. Гршнова О.А. Людський каттал: формування в системi освгги i професшно! шдго-товки / О.А. Гршнова. - К. : Вид-во "Знання", 2001. - 254 с.
6. Людський розвиток в Укра!ш: можливосп та напрями сощальних швестицш : кол. на-ук.-аналгг. монографiя / за ред. Е.М. Л!баново!. - К. : Вид-во 1н-ту демографи та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!ни, 2006. - 355 с.
7. Семiв Л.К. Регюнальна полггика: людський вишр / Л.К. Семiв. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська жштехщка", 2004. - 356 с.
Мякотина НА. Формирование модели системы управления развитием человеческого капитала на общегосударственном и региональном уровнях
Разработана модель системы управления развитием национального человеческого капитала с определением институционально-организационных составляющих на государственном и региональном уровнях. На уровне государства выделены органы государственного управления, которые принимают участие в формировании и развитии человеческого капитала. На региональном уровне определено управления,
отделы и службы в областных и районных администрациях, городах, которые взаимодействуют с соответствующими министерствами.
Ключевые слова: человеческий капитал, развитие и использование, модель системы управления, механизмы, инструментарий.
Myakotina NA. The formation of the model of system management of human capital development at the national and regional levels
The model of system mаnаgement of the пайопа1 humаn сарйа1 with definition of ^йШйопа1-о^аш2айопа1 components аt the stаte аnd regioral levels is developed. The stаte mаnаgement 1eаders who take рай in the formаtion аnd development of humаn сар> tal аre а11ocаted аt the state level. А mаnаgement, depаrtments аnd services in regionа1 аnd district аdministrаtions, cities which interаct with relevsnt ministries аre determined аt the regionа1 level.
Keywords: humаn cаpitа1, development аnd use, the model of mаnаgement system, mechаnisms, instruments.
УДК 658(477) Викл. С.М. Макух, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет м. 1вана Франка
ЕВОЛЮЦ1Я Ц1ЛЕЙ ТА ФОРМИ ПРОНИКНЕННЯ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЩЙ ДО КРАШИ-РЕЦИШЕНТА
Проаналiзовано сутнiснi характеристики варiативностi форм вивозу капiталу на осжга дослiдження доробку вiтчизняних й шоземних науковцiв в аспектi визначення широти спектра одержуваних переваг пiд час здшснення прямого iноземного швес-тування як кра!ною-донором, так i кра!ною-рецитентом на сучасному етапi структурно! трансформаци i динамiчного розвитку св^ового економiчного простору.
Ключовг слова: швестици, економжа, капiтал, ринок, трансфер.
Постановка проблеми. Наявш тенденцп до актив1зацп процесу пере-лив1в потоков катталу 1 розширення спектра вар1ативносп його форм, обумов-люють зародження 1 формування нових м1жнародних зв'язюв та шституцш через стирання нацюнальних вщмшностей, й становлення геополгтичних страте-гш розвитку свгтового господарства у розр1з1 окремих репотв 1 кра!н свпу.
Аналiз останнiх публiкацiй. Беручи на озброення анал1з законом1р-ностей вивозу прямих швестицш та особливосп м1жнародного виробництва ТНК [1-6], зауважуемо, що глобал1защя процешв !хнього злиття й поглинань у свгтовому вим1р1 виступае тдгрунтям для нового типу ствпращ м1ж р1зними нацюнально господарськими комплексами. Запорукою ж переходу до бшьш вщкритих моделей розвитку кра!н, що перебувають на р1зних р1внях шдустрь ал1зацп, буде передушм змщнення !хшх конкурентних переваг через подолан-ня неадекватносп внутршнього розвитку внаслщок здшснення структурно! перебудови економжи, ефективного використання нацюнальних ресуршв, усунення прояв1в ринково! недосконалосп (що неможливе без ефективного використання швестицш 1 тдбору оптимальних форм взаемопращ з ними).
Мета роботи - дослщження мети 1 форм вивозу катталу з кра!ни.
Виклад основного матерiалу. Безперечно, хоча вив1з катталу з часом 1 "... стае важливим засобом експансп на св1товому ринку, найбшьш характерною формою м1жнародно! експлуатацп, типовим способом здшснення великими державами пол1тики поневолення шших кра!н 1 народ1в" [2], однак пер-
