CC BY
11
11. Колкник М.К. Теоретико-методологiчнi пiдходи визначення показниюв конкурен-тоспроможностi машинобудiвного пiдприeмства виробничо-господарсько'1 структури (ВГС) / М.К. Колюник, А.М. Ульянова // Конкурентоспроможнiсть та шновацп: проблеми науки та практики : тези доповщей Мiжнар. наук.-практ. конф. 27-28 листопада 2008 р. - Х. : ФОП Александрова К.М.; ВД "ШЖЕК", 2008. - 248 с. - С. 128-133.
12. Уолш К. Ключевые показатели менеджмента: Как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании : пер. с англ. - 2-е изд. - М. : Изд-во "Дело", 2001. - 360 с..
13. Колгсник М.К. Ринкова вартють катталу компани : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 / М.К. Колюник; Держ. ун-т "Львiв. полггехшка". - Л. : , 2000. - 18 с..
14. Крикавський С. Промисловий маркетинг : тдручник / С. Крикавський, Н. Чухрай. - 2-ге вид. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка", 2004. - 472 с..
15. Фатухтдинов Р.А. Конкурентоспособность: Изд-во "Экономика, стратегия, управление". - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2000. - 312 с..
16. Борщук 1.В. Ринкова вартють катталу компани та и акцш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3. -С. 252-259.
17. Алексеев 1.В. Управлшня ресурсним забезпеченням промислово-фшансових груп : монографiя / 1.В. Алексеев, М.К. Колюник, А.С. Мороз. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська поль техшка", 2007. - 132 с. _
УДК 330.131.5 Асист. Ю. С. Колодш - НУ "RbeiecbKa полшехшка "
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ 1НДИКАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ БУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1
Визначено поняття "модель управлiння", сформовано модель шдикативного управлiння розвитком будiвельноi галузi. Визначено функцп Мiнiстерства фiнансiв, Мiнiстерства економши, Мiнiстерства регiонального будiвництва у формуванш мо-делi iндикативного управлiння розвитком будiвельноi галузi. Охарактеризовано клю-човi складники моделi, а саме: швестицшне замовлення, проект бюджету та держав-не замовлення.
Ключов1 слова: модель управлiння, будiвельна галузь, iнвестицiйне замовлення, проект бюджету, державне замовлення, шдикатори.
Assist. Yu.S. Kolodiy - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Forming of indicative model of development management
of a build industry
Certainly concept "model of management", an indicative management development of a build industry formed. The functions of Ministry of finance, Ministry of economy, Ministry of regional building are certain in forming of indicative case development of a build industry. Key component models are described, namely: investment order, budget statement and government order.
Keywords: case frame, build industry, investment order, budget statement, government order, indicators.
Актуальшсть проблеми. 1ндикативне управлшня в буд1вельнш галуз1 поняття вщносно нове, i тому вщ правильного розумшня того, як саме воно повинно здшснюватись, яким чином суб'екти управлшня повинш впливати на об'екти, за допомогою чого цей вплив може бути здшснений, залежить ефектив-нють усього управлшня галуззю. Зауважимо, що у бшьшосп визнаних тдруч-ниюв з менеджменту ця тема вiдсутня взагалi чи не розкрита у повному обсяз^
Аналiз останшх наукового дослiдження. Проблема формування мо-делi iндикативного управлiння потребуе дослщження економiчних та право-вих аспеклв управлiння. Процес побудови моделi управлшня було дослщже-но у працях O.G. Кузьмша [1], О.Г. Мельник [2]. 1ндикативне управлiння дос-лщжували такi науковцi як: 1.С. Степанов, В.Б. Авер'янова[3], В.1. Кушкiн, Н.А. Волгш [4], в роботах яких описано систему шдикативного управлiння, суть державного регулювання ринково'' економiки.
Мета роботи. Визначити поняття модель шдикативного управлшня розвитком будiвельноl галузi. Охарактеризувати дiяльнiсть суб,ектiв i об,ектiв у цш моделi та описати !хню взаемодiю.
Викладення основного матерiалу дослвдження. Категорiя "модель управлiнням е одшею з ключових в науцi i практицi управлiння. Це зумовле-но тим, що будь-який керiвництво виршуе такi питання: як управляти об'ектом, який арсенал управлiнських стратегiй, важелiв i технологiй вико-ристовувати, щоб ефективно вирiшувати завдання?
Модель - це насамперед продукт моделювання, тобто процес, в якому беруть участь об'ект моделювання i суб'ект, тобто той, хто це моделювання безпосередньо здшснюе. I управлшська, економiчна модель не е винятком. За-лежно вiд критерив, полiтичних i економiчних ситуацiй, установок i завдань, якими керуеться автор, моделi можуть ютотно вiдрiзнятися одна вiд одно!', приблизно вщповщати об'екту i вiдображати авторську точку зору. Чия модель виявиться кращою, виявляеться при порiвняннi ll' з реально iснуючим об'ектом i тим, наскiльки правильно вона вщображае i пояснюе явища, що реально вщ-буваються, i наскiльки ефективно дае змогу впливати на керований об'ект [1].
Дуже часто бувае так, що реального об'екта взагалi немае, а юнуе вш тшьки в уявi автора. Тодi, спираючись на накопичений досвiд, штущда, науко-вi знання, тенденци i закономiрностi розвитку, робиться прогноз щодо того, як у майбутньому виглядатиме об'ект, як створювати нову модель управлшня об'ектом i яким чином модель перебудовувати систему управлшня, що дiе.
Шд "моделлю управлшня" варто розумгги теоретично збудовану цшс-ну сукупшсть уявлень про те, як виглядае i як повинна виглядати система управлшня, як вона впливае i як повинна впливати на об'ект управлшня, як адаптуеться i як мае адаптуватися до змш в зовшшньому середовишд, щоб га-лузь могла добиватися поставлених цшей, стiйко розвиватися i забезпечувати свою життездатшсть. Вона охоплюе базовi принципи управлшня, стратепчне бачення, цiльовi установки i завдання, цiнностi, що спшьно виробляються, структуру i порядок взаемоди ll' елементiв, аналiтичний монiторинг i контроль, рушiйнi сили розвитку i мотивацiйну полiтику.
Вiдповiдно до практики, що склалася, модель, яка керiвниковi здаеться iдеальною або найприйнятшшою, можна сконструювати за "методом збiрки" з готових деталей i блокiв, якими будуть елементи рiзних моделей управлiння, котрi найбшьш ефективно працюють.
Наголосимо на мюткост^ багатогранностi i комплексностi самого поняття "Модель управлшня". Воно мае складну внутршню структуру, елементи яко'' по^зному здатнi впливати на щентифжацшш ознаки само'' моделi,
але, будучи взаемопов'язаними i взаемозалежними, зумовлюють не тшьки пряму, але i синергетичну дда на ефективнiсть моделi [3].
Модель шдикативного управлшня розвитком будiвельноl галузi вщоб-ражае, яким чином суб'ект iндикативного управлiння впливае на об'ект шдикативного управлшня. Суб'ектами шдикативного управлшня розвитком будь вельно! галузi е Кабiнет Мiнiстрiв Украши, Мiнiстерство фiнансiв, М1шстер-ство регюнального розвитку i будiвництва, Мiнiстерство економжи, вщом-ства, адмшютраци, керiвництво оргашзаци, пiдприемства. Об'ектами шдика-тивного управлшня розвитком будiвельноl галузi е будiвельна галузь, оргашзаци. Важливо зазначити, що будiвельна галузь е одшею з найважливших га-лузей нащонально! економiки, вiд яко! залежить ефектившсть функщонуван-ня вЫе1 системи господарювання в кршт. Важливiсть ще1 галузi для економь ки будь-яко1 краши можна пояснити так: капiтальне будiвництво, напевне, як жодна iнша галузь економжи, створюе велику кiлькiсть робочих мюць i спо-живае продукщю багатьох галузей.
Кабiнет Мiнiстрiв Украши складаеться з Прем'ер-мiнiстра Украши, Вще-прем'ер-мшс^в, Мiнiстра Кабiнету Мiнiстрiв, Першого вще-прем'ер-мiнiстра i мiнiстрiв. Уряд затверджуе програми, плани, стратеги i тд. та подае !х на розгляд до Верховно1 Ради Украши. Кабшет Мiнiстрiв Украши здiйснюе прямий вплив на дiяльнiсть сво1х мiнiстерств. Модель шдикативного управлшня розвитком будiвельноl галузi зображено на рисунку.
Рис. Модель шдикативного управлшня розвитком будiвельноi галузi
1нвестицшна програма - програма використання швестицш та iнших кош^в, залучених для И виконання, яка мютить комплекс зобов'язань лщензь ата на перюд И виконання щодо капiтального будiвництва в певному регюш.
1нвестицшш програми затверджують:
Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни - комплексы, мiжгалузевi, мiжрегiональнi та регюнальш iнвестицiйнi програми, що фiнансуються iз залученням коштiв Державного бюджету Украши (^м програм, затверджуваних Верховною Радою Украши); мшютерствами та шшими центральними органами виконавчо! влади - галузевi iнвестицiйнi програми; Верховною Радою Автономно! Рес-публiки Крим, вщповщними мiсцевими радами - регiональнi та мiсцевi швес-тицiйнi програми, що фшансуються iз залученням коштiв республжанського бюджету Автономно! Республiки Крим, мюцевих бюджетiв; у порядку, виз-наченому вщповщними мiжнародними договорами, - мiждержавнi швести-цiйнi програми [7].
1нвестицшна програма - це прогноз державно! потреби в швестищях. Завданням 1нвестицшно! програми на планований рiк щодо об'ек^в швесту-вання е державне замовлення на швестицшний розвиток. Територiальнi ш-вестицiйнi програми капiтального будiвництва за джерелами фiнансування можуть складатись з: коштiв району, коштiв мюта, зовнiшнiх запозичень, ш-ших кош^в. До програми капiтального будiвництва належать: житлове будiв-ництво, комунальне будiвництво, освiта, культура, транспортна шфраструк-тура, сощальний захист населення.
Iнвестицiйнi програми i проекти будiвництва незалежно вщ джерел фiнансування, пiдлягають обов,язковiй комплекснш державнiй експертизi у повному обсяз^ крiм об,ектiв, затвердження проектiв будiвництва яких не потребуе висновку комплексно! державно! експертизи.
Державне замовлення - це заЫб державного регулювання економши, який полягае, по-перше, формуваннi на контрактнш основi складу та обсяпв продукцi! (робiт, послуг), потрiбно! для задоволення державних потреб, та, по-друге, розмщення державних контраклв на поставку (закушвлю) продук-цi! серед шдприемств (органiзацiй, установ).
Державне замовлення на обсяг послуг населенню у будiвельнiй галузi в межах державних мшмальних соцiальних нормативiв на планований рж формують щорiчно Мiнiстерство економiки Мшрегюнбуд, Мшютерство фь нансiв, мiнiстерства i вiдомства, органи мiсцевого самоврядування з викорис-танням таких даних: бази даних фактично! наявностi установ, як надають населенню соцiальнi послуги, типовi перелiки установ, що надають населенню сощальш послуги; нормативи забезпеченост установами, що надають населенню гарантоваш соцiальнi послуги. До складу держзамовлення належать сощальш послуги в межах фактично! забезпеченост^ але не вище за норма-тивну забезпечешсть встановленого перелiку установ.
Проект цього держзамовлення е основою шд час розрахунку бюджет-но! потреби для установ, що фшансуються з бюджету, надають населенню сощальш послуги в межах державних мшмальних сощальних нормативiв. У складi Державного замовлення на управлшня встановлюються: • порогов! значения 1ндикатор1в сощально-економ1чного розвитку функцш управлшня, закршлених за мшстерствамн, державними ком1тетами, вщомства-ми - центрами ввдповвдальносп за реал1защю функцш;
• державне замовлення Державному ком1тету за статистикою на ведення мот-торингу сощально-економ1чного стану мют, райотв, тдприемств у систем! шдикативного управлшня.
Державне замовлення на поставку товарiв а отже i фшансування будь вельних робгг здiйснюеться у формi цiльових контракт пiд певних виконав-цiв, а також у формi конкурсних контраклв, на якi можуть претендувати де-кiлька конкуруючих органiзацiй. Практика конкурсних контраклв сприяе пiдвищенню ефективностi розроблень i запобiганню монополiзму окремих виробниюв.
Варто наголосити на важливостi державного замовлення i його впливi на темпи економiчного розвитку як галуз^ так i держави загалом. У сучасних умовах обсяги випуску продукцп тдприемств визначаються насамперед на-явшстю платоспроможного попиту на не1. Збшьшення державного замовлення приводить до шдвищення платоспроможного попиту i стимулюе загальне прискорення економiчного зростання. З шшого боку, фiнансування державного замовлення здшснюеться за рахунок перерозподшу податкiв i зборiв, отже, надзвичайно високий його рiвень призведе до зниження можливостей пiдприемцiв щодо iнвестування без участi держави.
Таким чином, велике значення мае завдання визначення рiвня державного замовлення, що забезпечуе оптимальш темпи економiчного розвитку. Його потрiбно вирiшуватися в комплекс iз завданням розподiлу засобiв регь онального бюджету: з одного боку, на таю сощальш функци, як освiта, ме-дичне забезпечення, тдтримка малозабезпечених верств населення; з шшого - на швестування i розвиток iнновацiйних технологiй. Критерiем шд час ви-рiшення таких завдань е загальний рiвень соцiально-економiчного розвитку галуз^ який може бути вимiряний за допомогою методологи комплексного оцшювання.
Бюджетна потреба на реалiзацiю державного замовлення на обсяг пос-луг населенню в межах державних мтмальних соцiальних нормативiв на планований рш формуе Мiнiстерство фiнансiв на основi державних мшмаль-них соцiальних i фiнансових нормативiв на планований рж [2].
Початковими даними для розрахунку бюджетно1 потреби е:
• сощальш стандарти 1 натуральт норми витрат вид1в д1яльност1, що фшансу-ються з бюджету (затверджуе Уряд);
• державне замовлення на обсяг послуг населенню в межах державних сощ-альних гарант1й на планований р1к);
• ц1ни, тарифи на номенклатуру продукцп (робщ послуг), що пронормували у склад1 натуральних норм (спостер1гае Державний ком1тет 1з статистики).
Бюджет формують Мшютерство фiнансiв, мшютерства, державнi ко-мiтети, вiдомства, адмшютраци мiст, районiв вiдповiдно до чинного законо-давства. У складi бюджету затверджують:
• швестицшну програму, зокрема державне замовлення на швестищйний роз-виток;
• державне замовлення на обсяг послуг населенню в межах державних сощ-альних гарантш (у вартюному вираз1);
• державне замовлення на постачання продукцй' (роб1т, послуг) для державних потреб (у вартшному вираз1).
Базою для формування системи iндикаторiв будiвельно! галузi макро-рiвня е програма соцiально-економiчного розвитку кра!ни. Програма сощаль-но-економiчного розвитку кра!ни враховуе ринковi змши, фiнансовi ресурси, механiзми регулювання, пропонуе розвиток реального сектора економжи, со-цiально! сфери та iн.
Програма соцiально-економiчного розвитку кра!ни щодо житлово-ко-мунального господарства, аналiзуе середню кшьюсть житлово! площi на одного мешканця, кiлькiсть пiдприемств комунального обслуговування, фшан-сово-економiчний стан цих шдприемств. Також вирiшуються проблеми зi зношеност основних фондiв, реконструкцi!, розбалансованостi схем тепло-постачання, реформування, модернiзацi! житлово-комунального господарства. Пiд час реформування житлово-комунального господарства визнача-ються основш проблеми, цiлi, завдання, критерi!, що будуть свщчити про ре-алiзацiю цiлей та ресурсне забезпечення.
Вщповщно до програми, у будiвельнiй галузi здiйснюеться Галузевий прогноз попиту i пропозицi! на найважливiшi види продукцi!, товарiв i послуг для державних потреб. Ця Державна програма мае чггко виражену сощ-альну спрямованiсть. Наприклад, в кожному регюш кра!ни передбачено зве-дення багатоквартирних житлових будинюв для пiльгових категорш населен-ня. Формуванням системи iндикаторiв соцiально-економiчного розвитку бу-дiвельно! галузi (макрорiвня) займаються Мiнрегiонбуд, Мiнiстерство еконо-мiки та Мiнiстерство фiнансiв, результатами роботи яких е:
• анал1тична доповвдь про проблеми 1 теидеицп розвитку буд1вельно!' галузц
• перелш 1 порогов1 значения 1ндикатор1в соцiально-екоиомiчиого розвитку бу-дiвельиоi галузi;
• перелш i пороговi значения iидикаторiв ефективиостi програм розвитку будь вельно!' галузi;
• перелiк i пороговi значения iндикаторiв ефективиостi iивестицiйиих проекпв бущвельио1 галузi;
• аиалiз фшансово-господарсько1 дiяльиостi господарюючих суб'еклв;
• перелш i пороговi значения iндикаторiв фшансово-господарсько1 дiяльиостi господарюючих суб'еклв будiвельиоi галуз^
Важливим елементом формування моделей шдикативного управлшня розвитком буд1вельно! галуз1 е формування шдикатор1в фшансово-госпо-дарсько! д1яльност1 господарюючих суб'еклв. 1ндикатори фшансово-госпо-дарсько! д1яльност1 господарюючих суб'еклв повинш вщображати середньо-галузев1 шдикатори { бути внесет в угоди { контракта, що укладаються м1ж Урядом, органами мюцевого самоврядування { господарюючими суб'ектами.
Залежно вщ форми власност господарюючих суб'еклв, шдикатори подшяють на три види шдикатор1в фшансово-господарсько! д1яльност1: не-державних шдприемств; державних шдприемств; бюджетних оргашзацш со-щально! сфери. Для формування порогових значень шдикатор1в господарюючих суб'еклв потр1бно здшснити таю ди. Для недержавних шдприемств:
• здшснити аудит фiиаисово-господарськоi дiяльиостi тдприемства;
• здiйсиити аиалiз пiдприемства иа предмет його фшансово! слйкосл i марке-тиигово! дiяльиостi, управлiиия тдприемством;
• встановити перелш 1 порогов1 значения 1ндикатор1в тдприемства на основ1 середньогалузевих 1ндикатор1в;
• здшснити анатз впливу ступеия встаиовлеиих 1ндикатор1в на середиьогалу-зев1 вдикатори;
• представити шформацш в М1неконом1ки для перев1рки 1 лопчиого ув'язу-вання мiжгалузевих 1ндикатор1в;
• визиачити порядок 1 терм1ни представления шформаци вщ тдприемства з виконання iидикаторiв фшаисово-господарсько1 дiяльиостi пiдприемства ввд-повiдио до структури паспорта пiдприемства (оргатзацл).
Для державних тдприемств:
• здшснити аудит фшансово-господарськох дiяльностi пiдприемства;
• здшснити аналiз пiдприемства иа предмет його фшансово1 стiйкостi i маркетинговой д1яльиост1, управлiння пiдприемством;
• встановити плановi (обов'язковi) значения iндикаторiв.
А ' « * _ * * _
• здшснити анатз впливу ступеня встановлених iндикаторiв на середиьогалу-зевi iндикатори;
• представити шформацш в Мiнекономiки для перевiрки i логiчного ув'язу-вання мшгалузевих iндикаторiв;
• визначити порядок i термiни представления шформаци вiд тдприемства з виконання iндикаторiв фшаисово-господарсько1 дiяльностi пiдприемства ввд-повiдно до структури паспорта тдприемства (оргатзацл).
Таким чином, мшютерства, здшснюючи д1яльшсть на макрор1вш, кон-тролюють через сво! вщомства, вщдшення д1яльшсть на мжрор1вш для взаемодп з1 сво1ми програмами { планами. Контролюе цей процес кожне мь тстерство, а вщповщальшсть за узгодження дш { !х виконання несе Кабшет Мш1стр1в.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямь Впровадження системи шдикативного управлшня дасть змогу ство-рити ефективну, конкурентну { демократичну модель шдикативного управлшня розвитком буд1вельно1 галуз1, за яко! фактично саме суспшьство щор1ч-но за власш бюджетш кошти найматиме державш органи управлшня та вщ-повщальних посадових ос1б для професшного управлшня галуззю. I, при цьому, суспшьство зобов'язуватиме владу досягати в кшщ кожного року кон-кретних результат1в роботи, як будуть визначеш у систем! шдикатор1в.
Основш шдикатори - р1вень життя населения, темпи розвитку регь ону, мюта, району, галуз1 економжи, розвиток сощально1 сфери, тдприемств, оргашзацш, величина середньо1 заробггно1 плати, шфраструктурна забезпече-шсть { т. ш.
Система шдикативного управлшня дасть змогу перетворити суб'екпв управлшня на суб'екти вщповщальноси, що будуть переор1ентоваш на досяг-нення ч1тко визначених сощально-економ1чних завдань { стануть шдконтроль-ними й шдзвггними. Мехашзм ч1тко визначених шдикатор1в дае змогу систематично оцшювати практику державного й мунщипального управлшня { кори-гувати сощально-економ1чну пол1тику на вс1х р1внях влади, - держави, регь ону, населеного пункту, окремого тдприемства. У шдсумку, це означае - тех-нолопчно спрямувати адмшютративш процедури регулювання економши й суспшьних вщносин на досягнення остаточних цшей { результата.
Лггература
1. Кузьмш O.G. Теоретичнi та прикладш засади менеджменту / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Львiв : Вид-во мIнтелект-Захiдм, 2003. - 352 с.
2. Мельник О.Г. Сутнють i значення бюджетування на тдприемствах // Вiсник Наць онального унiверситету мЛьвiвська полiтехнiкам. - Львiв : Вид-во НУ мЛьвiвська пол^ехшка", 2002. - № 466. - С. 123-128.
3. Державне управлшня в УкраТш : поабник / наук. ред. д.ю.н. проф. В.Б. Авер'янова. - К. : Вид-во ТОВ "СОМИ", 1999. - 265 с.
4. Кушлин В.И. Государственное регулирование рыночной экономики / В.И. Кушлин, Н А. Волгин. - М. : Вид-во "Экономика", 2002. - 312 с.
5. Иванов А.П. Менеджмент : учебник. - СПб. : Изд-во В. А. Михайлова, 2002. - 440 с.
6. Вершигора Е.Е. Менеджмент : учебн. пособ. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 1998. - 256 с.
7. Закон УкраТни "Про швестицшну дiяльнiсть" Вщомосп Верховно!' Ради Украши (ВВР), 1991. - № 47. - С. 646. _
УДК 658.310.8Наук. ствроб. В.В. Костюк; доц. П. О. Русто, канд. техн. наук;
доц. В.М. Афотн, канд. пед. наук - центр Сухопутных вшськ Академи сухопутных вшськ м. гетьмана Петра Сагайдачного; выкл. О.€. Семенова -
НУ "Львiвська полтехтка";
МОДЕЛЮВАННЯ ВИПАДКОВИХ СИТУАЦ1Й П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦП В1ЙСЬКОВО1 АВТОМОБ1ЛЬНО1 ТЕХН1КИ
Запропонована методика моделювання випадкових ситуацш мае ^ровий характер i використовуеться тд час лабораторно-практичних занять з дисциплши "Експлуатащя вшськово'' автомобшьно'' техшки". Методика передбачае свщоме вве-дення несправностей у систему автомобшя або його мехашзм. Курсанту пропо-нуеться знайти i усунути несправнiсть. У ходi вирiшення завдання курсант повинен з'ясувати суть процеав, що вщбуваються в системi, i вказати причини, як привели !х до вщмови роботи автомобiля. Результат роботи курсанта оцшюеться за часом усу-нення несправностей i якостi виконаного завдання.
Ключов1 слова: вiйськова автомобiльна техшка, випадковi ситуацп. курсант, методика, моделювання, неполадки, проблемне навчання.
Research officer V.V. Kostiuk; assoc. prof. P.O. Rusilo; assoc. prof. V.M. Afonin Scientific centre of Army Academy named after Hetman Petro Sahaydachnyi; lecturer O.E. Semenova -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Modelling of accidental situations during study of military motor vehicles
Suggested technique of accidental situations modelling is based on games and is applied during laboratory practical's on "Maintenance of military motor vehicles". Technique provides for deliberate infliction of disrepair on the motor vehicle system or its mechanism. Cadet is to find and eliminate the damage. In the course of completing the task cadet is to come to the point of the processes that take place in the system and to indicate reasons which have lead to inaction of а motor vehicle. The result of cadet's work is estimated by the time needed to eliminate the damage and quality of the completed task.
Keywords: military motor vehicles, accidental situations, cadet, technique, modelling, disrepairs, problem-solving training
Вступ. Враховуючи реформування Збройних Сил Украши (ЗСУ) i пе-рехщ держави на новий курс розвитку в умовах европейсько'' штеграцн, дер-
