CC BY
17
Л1ТЕРАТУРА
1. Апостолова Г. В. Геометры: 9 клас: двор1в. шдруч. для загальноосвт навч. закл. / Г. В. Апостолова. - К: Генеза, 2009. - 304 с.
2. Кузнецов В. С. Самостоятельные работы по физике в 8 классе: Пособие для учителей. - К., Рад. шк, 1986. - 184 с.
3. Межпредметные связи естественно-математических дисциплш: Пособие для учителей. Сб.статей / Под ред. В. Н. Федоровой. - М., Просвещение, 1980. - 208 с.
4. Програма для загальноосвгтшх навчальних закла,щв% Математика 5-12 класи. - К.: Перун, 2005. - 65 с.
5. Програма для загальноосвтпх навчальних заклад1в: Фпика. Астроно\пя. 5-12 класи. - К.: Перун. -2005.-65 с.
6. Фпика: 8 клас: Шдручник / Ф. Я. Божинова, I. Ю. Ненашев, М. М. Юрюхш. - Харю в: Ранок - НТ, 2008. - 256 с.
УДК 371.688.004.9
Н. Р. БАЛИК, Г. П. ШМИГЕР
ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-ОСВГГНЬОГО ПРОСТОРУ КУРСУ «С1Т В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1» ДЛЯ СТУДЕНТ1В НЕПРОФ1ЛЬНИХ СПЕЦ1ААЬНОСТЕЙ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГ1Й ВЕБ 2.0
У статт1 проаналгзовано актуальтсть використання технологш Веб 2.0 при створент навчальних курсгв у вищих навчальних закладах (ВИЗ). Встановлено, що прикладгв систематичного Их використання у ВИЗ поки небогато. Доведено, що для формування сучасного тформацшно-освтнъого простору доцтъно дотримуватися принцитв суб'ектностг, надлишковостг та ствробШництва. Запропоновано авторсъкий погляд щодо методологи формування тформацшно-освтнъого простору курсу «СПу навчалъному процеа» з використанням технологш Веб 2.0.
К:ш>чо(п слова: принцип суб'ектностг, принцип надлишковостг, принцип ствробШництва, тформацшно-освтнш простгр.
Н. Р. БАЛИК, Г. П. ШМИГЕР
ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА КУРСА «СИТ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ» ДЛЯ СТУДЕНТОВ НЕПРОФИЛЬНЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ
ТЕХНОЛОГИЙ ВЕБ 2.0
В статье проанализирована актуальность использования технологий Веб 2.0 при создании учебных курсов в высших учебных заведениях (ВУЗ). Установлено, что примеров систематического их использования в вузах пока не много. Доказано, что для формирования современного информационно-образовательного пространства целесообразно придерживаться принципов субъектности, избыточности и сотрудничества. В статье предложен авторский взгляд относительно методологии формирования информационно-образовательного пространства курса «СИТ в учебном процессе» с использованием технологий Веб 2.0.
Ключевые слова: принцип суб'ектности, принцип избыточности, принцип сотрудничества, информационно образовательное пространство.
N. R. BALYK, Н. P. SHMYGER
FORMING OF INFORMATIVELY EDUCATIONAL SPACE OF COURSE OF «SIT IN EDUCATIONAL PROCESS» FOR STUDENTS OF SPECIALITIES OF UNTYPES WITH THE USE OF TECHNOLOGIES OF VEB 2.0
The article analyzed the relevance of Web 2.0 technologies to create training courses in higher education (university). Found that systematic examples of their use in high schools has not much. Proved that for the formation of modern information and educational space appropriate to the principles of subjectivity, redundancy and collaboration. The authors propose the author's opinion regarding the methodology of information and education area course «SIT in the learning process» with the use of Web 2.0 technologies.
Key words: principle of sub 'ektnosti, principle of surplus, principle of collaboration, informatively educational space.
Прюр итстним напрямом розвитку вищо! осв1ти е впровадження шформацшно-комушкацшних технолопй (IKT) у навчальний процес. 1нформатизащя осв1ти i пов'язаш з нею можливосп використання IKT у навчанш ведуть не лише до змши оргашзацшних форм i метод ¿в, а й використання шновацшних засоб1в навчання. Це передбачае, зокрема, необхщшсть формування сучасного шформацшно-осв1тнього простору, котрий можна визначити як функцюнальне й просторове об'еднання суб'екпв осв1ти в систему сощально-педагопчних i предметно-шформацшних вщносин. В ui й систем! кожен такий суб'ект здшснюе власну д1яльшсть, використовуючи ресурсш складов! i технолопчш можливосп системи. 3 точки зору користувача яюсть системи визначаеться, передуciM. яюстю II шформацшних ресурсов, гнучюстю в1дносин i зв'язюв м i ж II елементами, pi вне м технолопчного забезпечення.
1нформащйне середовище можна визначити як ту частину шформацшного простору, що формуе найближче шформацшне оточення ¡ндив1да. виступае як сукупшсть умов, що певною Mipoio забезпечують його продуктивну д1яльшсть. Мета ще! д1яльност1 визначае те шформацшне середовище, яке обирае людина. Зокрема, у випадку потреби в осв1тшй д1яльност1 буде обрано шформацшно-осв1тне середовище [2].
1нформатизащя предметних галузей, штелектуатзащя навчально! д1яльност1, загальш штеграцшш тсндснцЛ' процесу п1знання навколишньо! дшсност1 призводять до розширення поняття шформацшно-осв1тнього середовища. Це зумовлюе BHoip сучасних технолопй для його формування, зокрема технолопй Веб 2.0. Вони грунтуються на необхвдност1 ¿нтенсиф1кац11 процесу штелектуального розвитку й саморозвитку особистост1 студента, колективно! навчально! д1яльност1, формування вмшь одержувати знания, користуючись р1зними сучасними методами опрацювання даних.
У зв'язку з цим одшею з важливих умов модершзащ! курсу «СГГ в навчальному npoucci» для студент! в непрофшьних спещальностей е формування ¿нформащйно-осв1тнього простору, що веде як до змши змюту, так i до застосування ¿нноващйних форм, метод ¡в та 3acooi в навчання.
Метою cmammi е досл1дження проблеми формування ¿нформащйно-осв1тнього простору з використанням технолог1й Веб 2.0.
Розглянемо принципи побудови шформацшно-осв1тнього простору з використанням технолопй Веб 2.0.
Принцип суб'ектносп. Ушверситет не е установок», в якш оргашзуеться транслящя «системи знань» тим, кого навчають. Ушверситет - це насамперед спещально оргашзований npocTip, платформа, якщо говорити мовою О'Рейш, для обм1ну знаниями учаеншав осв1тнього процесу [4]. Безумовно, у цьому обм1ш присутне часткове знания ¿нших людей, вщцалених у npocTopi i 4aci, jaicpiплене в артефактах культури, у т.ч. i в спещальшй л1тератур1. Але при цьому шдручник п «нос1я об'ективного знания» перетворюегься в один з елеменпв осв1тнього середовища.
Принцип надлишковосп. Пщ надлишковютю розум1ють насичення оевггаього простору носкими знань: р1зний вис тих, хто навчаегься, наявшеть р1зно! л1тератури (а не тшьки шдручншав), можлив1сть роботи з експертами, з телекомушкащйними мережами (1нтернет, локальш електронш ресурси), оргашзащя предметно-практично! д1яльност1 (робота з лабораторним обладнанням, реальна продуктивна д1яльшсть тощо). Робота викладача в оевпньому середовищ1, побудованому з
використанням технологш Веб 2.0, полягае не у вивченш программ, а в оргашзаци р1зномаштно1 д1яльност1 студенив в осв1тньо-шформашйному середовшщ.
Принцип сшвроб1тництва. В освпньо-шформацшному npocTopi, оргашзованому з використанням технолопй Веб 2.0, сшвроб1тництво розу\пють як р1вноправшсть учасниив осв1тнього процесу. Викладач е не стшьки «нос1ем знань», скшьки р1вноправним партнером в навчальшй комушкацн.
Другою теля piBH0npaBH0CTi частиною сшвробтшцтва е наявшеть у кожного учасника осв1тнього процесу, включаючи викладача, особистого статусу- неоднакового, i такого, що динам1чно змшюсться у р1зних предметних галузях та р1зних складових оевггаього процесу [1].
За кордоном в останш илька роив технологи Веб 2.0 стали все чаепше використовувати як платформи для оргашзацп оевггньо-шформащйного простору. Так, наприклад, у Великобританп технологи Веб 2.0 активно використовуються як на piBHi крупномасштабних проекпв, що охоплюють усю мережу ушверситету, так i на р1вш окремих академ1чних програм та курсив [7, с. 2].
Щодо використання технологи Веб 2.0 yci курси ушверситет1в можна умовно роздшити на дв1 групи: курси, в яких технологи Веб 2.0 використовуються систематично, на протяз1 всього перюду навчання, i i'x використання е обов'язковим, та Bci mini курси, в яких Веб 2.0 використовують фрагментарно. До курсив першо! групи, наприклад, можна вщнести курс Школи б1знесу В201 «Business Organizations and their Environments», шд час вивчення якого студенти ведуть блог з од Hid' з тем курсу i залишають KOMeHTapi у блогах ¡нших cтyдeнтiв своё' групи. За яисть i ильисть повщомлень, вщправлених у блог-групу, кожному студенту виставляегься ощнка [5].
KypciB, що належать до друго! групи, е значно бшыпе. У npoucci i'x вивчення студенти мають можливють вибору \пж використанням технолопй Веб 2.0 та ¿нших, биьш звичних технолопй (електронно! пошти, форум1в. чат1в тощо).
При створенш нових та модершзацА! ддачих KypciB викладач1 часто стоять перед складним вибором м1ж впровадження технолопй Веб 2.0 у навчальний процес i необхщшетю враховувати р1зний стушнь готовностА студент ¡в до i'x активного використання.
Зпдно опитування, проведеного у Вщкритому ун1всрситст1 у Всликобританй'. не бшыпе 25,7% першокурсниив використовували сощальш мережч хоч би раз в день. Водночас не бшыпе 20% регулярно користувалися шшими Веб 2.0 технолопями - блогами чи Bin [6]. Одшею з причин, чому HOBi унАверситетсьи курси активно не використовуються, е невисокий рАвень волод1 ння студентами CIT загалом i Веб 2.0 зокрема.
Хоча ниш за кордоном юнуе чимало масштабних npoeicriB, що передбачають впровадження Веб 2.0 технолопй у навчальний процес, приклад ¡в систематичного i'x використання поки небагато, що пов'язано з рпними факторами - сконом1чними. оргашзащйними тощо.
Сьогодш момент е бшыпе 200 рпних сощальних cepBiciB Веб 2.0 [3]. Зупинимося детальшше на cepBicax KOMnaHii' Google, що е тонером у розробщ технолопй Веб 2.0. U,i сервюи в1льно поширюються, ¿нтегроваш, укра1номовн1, об'еднаш единим ¡нтсрфсйсом i можуть слугувати платформою для формування ¿нформащйно-освАтнього простору вивчення курсу «С1Т у навчальному npoucci».
3 використанням cepBiciB Веб 2.0 студенти непрофшьних спещальностей виконують щлюний мережевий проект «Стежками рщного краю», в якому роз по в i дают ь про особлив1 щкав1 м1сця мальовничих куточив УкраУни - MicT, районних центр ¡в. ал тощо. Робота над мереже вим проектом принципово не вирпнясться вщ звичайних проекив i проходить у илька етатв.
На першому етат викладач розробляе yci необх1дш для проекту матср1али: анотащю, uiлi i завдання, дослщницьи проблеми, план проекту, методичний супров1д (¡нструкцй'. схеми, презентацп тощо).
Другий етап проекту починаеться з пошуку нсобх1дних pecypciB з використанням технолопй пошуку даних: сервюу Google для розм1щсння закладок проекту, Google-записника, персонально! пошуково! системи, Google- Reader'aTonjo.
Ефектившсть використання ¿нформащйних pecypciB 1нтернету прямо залежить в1д знань, умшь та навичок студснт1в в галуз1 оргашзащ! i проведения пошуку ¡нформацй' в мережп. тому навчання технологи проведения пошуку ¡нформацй' в 1нтсрнст1 е одшею ¡з базових тем курсу «С1Т у навчальному npoucci».
Перед студентами ставляться таи цш: навчитися виконувати пошук шформацп в Mcpoici за
допомогою вбудованих засоб1в браузер1в, налаштовувати параметры пошуку, одержати навички з використання пошукових каталопв та пошукових шдеюлв, формувати складш запити як за допомогою мови запипв, так i за допомогою д1алогових засоб1в (засоб1в розшпреного пошуку).
Google використовуе штслсктуальну техшку анатзу текстов, що дае можливють шукати важлив1 i разом з тим релевантш сторшки за запитом. Для цього Google анатзуе не тшьки CTopiHKy, що вщповщае запиту, а й i сторшки, яю на не! посилаються, щоб визначити цшшсть ще! сторшки для щлей конкретного запиту. KpiM того, Google надае перевагу сторшкам, на яких ключов1 слова, введет користувачем, розташоваш недалеко одне вщ одного. 1нтерфейс Google м1стить дуже складну мову запипв, що дае змогу обмежити сферу пошуку окремими доменами, мовами, типами файл ¡в тощо. Використання опсратор1в ui ei мови робить процес пошуку необхщних даних гну ч Kim им i точшшим.
Перед виконанням практичних вправ i3 студентами обговорюються основш теоретичш положения: призначення та класифшащя сучасних шформацшно-пошукових систем; переваги, нсдолпчи та особливоси використання пошукових каталог!в. пошукових машин, мета пошукових систем; основш прийоми з оргашзацн пошуку та збер1гання даних в мсрсжл 1нтернет1 з використанням сервкпв Веб 2.0 - Google-закладок, Google-записника, Google Reader'a, персонально! системи пошуку.
ГПсля цього здшснюеться перехщ до безпосереднього виконання практичних вправ. Так, наприклад, у npoucci створення власно1 пошуково1 системи в Google студента:
• дають назву систем! персонального пошуку;
• описують систему персонального пошуку (для чого вона створюеться, що можна буде знайти за допомогою ще! пошуково! машини, серед яких сайпв буде вестися пошук тощо);
• записують ключов1 слова, за якими систему можна буде знайти.
Створення персональних тематичних пошукових машин дае можливють направляти запити в обхщ пошукових машин «загального користування», виршити проблему захисту користувач1в, наприклад, учшв, вщ нерелевантно! шформацн.
Особлива увага при вивченш сучасних шструменпв пошуку прид1ляеться Tcvii сшвроб1тництва. При вивченн1 Google Reader'a, наприклад, вивчаються можливост1 програми власне для колективно! сшвпращ. Акаунт Google Reader включае в себе вщкриту сторшку, за допомогою яко1 можна подшитися щкавими записами 3i своши друзями та знайомими.
Як i будь-яку ¡ншу звичайну веб-стор1нку, вщкриту стор1нку може переглянути кожний користувач, котрий знае II адресу. Можна вщправити посилання cboIm друзям та знайомим, i вони зможуть прочитати те, що 1м порекомендували. Вони можуть також створити для стор1нки закладку в своему браузер! для швидкого доступу або шдписатися на не! в Google Reader.
У Google Reader е можливють об'еднати кшька потоклв новин, позначивши ix загальною мтюю. Користувач може под1литися щкавою ¿нформащею, скориставшись командою «Сделать общими».
1нформащя в 1нтсрнст1 бувае мал о досто в i р но ю або ii достов1ршсть часто не можна перев1рити, обгрунтування р1зних тверджень можуть бути некоректними, штерпретащя факт ¡в викривленою.
Студента, взаемод1ючи з таким потужним джерелом впливу, яким е 1нтернет, часто штерпретують одержану шформащю залежно вщ знань, в1ку, життевого досв1ду, культурного середовища тощо. Наскшьки коректною буде робота з одержаною шформащею, залежить вщ того, чи навчеш вони анал1тичшй робот1 з ¡нформащею. чи волод1ють критичним мисленням, чи зможуть провести ощнювання достов1рност1 ¡нформацй. сшвв1днести ¿нформащю та наявш знания, зум1ти правильно оргашзувати шформацшний процес.
У зв'язку з цим студентам пропонуються практичн1 завдання з критичного ощнювання веб-сайпв, що мютять щкав1 матер1али для проекту «Стежками рщного краю».
На третьому еташ проекту студента розм1щують с во!' матер1али (текста, таблищ, npc3CHTauii. форми) у cepeici Документа Google. У документах Google студентам пропонуеться створити впитку. презентащю, анкету та переглянути результата анкетування.
Документа Google - це безкоштовний 1нтернет-офю для робота з текстом, електронними таблицями, формами та презентащями. Як правило, особливих труд но llhb при робот1 ¡з цими веб-сервюами у студент1в не виникае, оскшьки з оф¡сними програмами вони знайом1 ¡з шклльного курсу ¡нформатики.
В 1шсрист-0ф1с1 с можливють створювати форми, додаючи pÎ3in типи запитань та оргашзовувати мережсш опитування. За допомогою цього веб-сервкч студента оргашзовують опитування С ВО IX POBCCHHKÍB. переглядають i перев1рЯЮТЬ в1дПОБ1Д1 за формою у ВИГЛЯД1 таблиц i (рис. 1) та граф!чно. у вигляд] гидсумку (рис. 2).
№ | hit П«(-1ч1 atittr t tremol i ' t Д*- ¡/ I
■ г- 1 ти i 13- 14t- Ii <ь е- Ti I-
à и t о r f ft
Ht iKi4ct псу lL:. Зи За це Br * »■■№» знаете rapo мбята Ser*:»!1 e»iK> SCTltCÍI? inittt? hoik loan: Вея rpininm •Alt ИКШ1 Sasxft у ■тм
t
UTMtrV UM lt JUB дам» f ДО* Л lit»« IlMW-bHt U» Ta ТИ1У ut iwmi". ццдоии» '¿vu rv. т» thiw ^ШйM'«* ScnActi WJÏy )U»lli « Mbik # ijm M(UD 9*f ji'iu i i
e i2Q5Jtœ мои " i xnrfW|iHti Гм il «км i Ki Ta ТН1У г** гетр©*: war*
Рис. 1. BiKito таблицi ееб-cepeicy Документы Google.
и Фляк ir Прлтв yiTtbymi mwyn T«
HI I
Tai «
MI 0 0%
He 3 1
m 17»
îï»
Рис. 2. CmopiHKa 3eimy eidnoeideiï на анкету веб-cepeicy Документы Google
Щд час занять студента в1дпрацьовують вшння вносиги pÍ3Hi змии \ таблнщ з вщповщями: редаглвата, перегладата, форматувата, всшвлята об'екти (формули, дтграми. Kovicinapi. зображення, гаджети). 11ри po6ori в формами етудснти вщслщковують результат!! опитувань ;ja створеними формами. Для им:)го на стортщ Google вони використов\ють гаджет Google для форм.
На завершения проекту студента створюють блог, який оцшюсгься як за змютом, так i за оформлениям i привабливктю для в1дв1дува1пв та читач1в сайту.
У «мережевом\ журнал! або щоденнику подш», який часто називають те блогом, студенти р03М1щують CBOÏ записи (пости), в яких е: пперпосилання на ресурси 1итериету, презентацп, фотограф i ï. гаджети. ri перпоси лання на форми опитування, слайд-шоу з використанням программ Pi casa тощо
На В1дм1ну rí.i фору мл'. пов1домлення. опублковане всередиш блогу, мае свою URL-адресу, за якою до нього можна звернутися. Яыцо у пов1домлення немае стало! мережево1 адреси, то воно не мае статусч мережевого документа. На гаке повщомлення не можна послатися з ¡ншого мережевого документа i воно не може бути знайдено програмними агентами. Ця проста ознака— спйыстъ посилання вццграе важливч роль при встановленш вщносин М1Ж людьми та повщомленнями i дае можливкггь формуватн сучасне шформацшио-оевггне середовнще.
JiatoHH пммч
3,
Ни nrt№ I к Г к л
За I
M 1 Uiiwtw^ñuicrv
îo martîin * 4
I . ' t <1ÛM
<M\f *
На останньому четвертому еташ проекту - стагп реал1защ! важливим е те, що його учасники проект}' можуть спшьно працювати над проектом 1 розмщуватн сво! матер ¡ал и в рпних сощальних сервюах.
Вщзначимо, що сощальш сервюи Веб 2.0 дають можливють студентам сшвпрацювати у режим1 он-лайн, тобто, будь-який документ, електронну таблицю або презентащю можна вщкрити для сшльного читання 1 редагування та опублшувати в мережл як 11йп1-доку мент.
Надаючи сшльний доступ до сво!х документов, студенты можуть: показати документ; дозволити редагувати документ; дозволити запрошувати нових сшвавтор1в; опублшувати документ для загального перегляду.
У процесс сшльно! роботи студенти виступають як в рол1 чптач1в, так 1 сшвавтор1в. При цьому акценту егься увага студент ¡в на те, що кожен з них мае рпш права, а саме: документи в сшльним доступом читан 1 можуть тшьки переглядати, але не можуть 1х редагувати. Сшвавтори можуть зм1нювати документ ¡. якщо дозволено автором документа, запрошувати ¿нших корнетувач1 в. Кожен сшвавтор може додавати в документ сво! коментар1, який вцщляегься кольором 1 до нього додаегься ¡мя автора. Трупа сшвавтор1в може обговорювати текст безпосередньо всередиш документа, додаючи до тексту сво! коментарг Кожен п сшвавтор1в може робити у цьому докуменп сво! виправлення - редагувати фрагмента тексту на свш розеуд. У процесс роботи над документом можна бачити сшвавтор1в, яи одночасно редагують цей документ.
На цьому етат студентам пропонуеться вiдкpити свш проект для сшльного читання та перегляду 1 запросити сшвавтор1в для колективно! сшвпращ.
У результата роботи над проектом студенти створюють власне електронне портфолю (табл. 1).
Таблиця 1
Електронне nopmíponio «Стежками ргдного краю»
CKjia^OBÍ nopT(J)OJiio да Cepeic
noniTOBa CKpHHbKa Gmail Завести акаунт, обмш листами, класифпчащя лисив. Електронна пошта Gmail, акаунт Google
http : //www .google. com/ Формування пошукових запипв, синтаксис запит1в, розширений пошук, визначення сфери пошуку. Пошукова система Google
http : //www .google. com/cse Створення системи персональ-ного пошуку, включения II у блог. Персональна система пошуку
http://www.google.com/notebook http://www.google.com/bookmarks Створення блокнотав, сшльш блокноти, публисащя загальних за-пис1в у блоз1, створення закладок. Блокнот, закладки
http : //www .google. com/reader Створення Reader, шдписка на новини, класиф1кащя новин, публисащя загальних новин у блоз1. Reader
http://www.blogger.com Створення блогу, опис, конструюва-ння зовшшнього вигляду, додавання гаджетав, класифкащя записав, додавання посилань на imni блоги, комен-тування записав, шдписка на новини. Блог Blogger
http://docs.google.com Створення документа, таблищ, презентацп, форми. Документи Google
http://picasa.google.com.ua/ Створення альбому, публисащя фото-графи в блоз1, створення слайд-шоу. Picasa
KpÍM того, матер1али, створеш у npoueci роботи над проектом, студенти можуть розмютити на Вш-сторшщ за адресою http://eduwiki.uran.net.ua/wiki або wiki.fizmat.tnpu.edu.ua (рис. 3, рис. 4). Середовище Bíkí е одним Í3 важливих компонентов сучасного ¡нформац1йно-осв1тнього середовища та зручним iнструментом для реал1защ1 ocbíthíx щлей.
Голоана стортка
П|к Фичи Biuuciim
Ласкано просимо до Фвмш ВЬсшсдй,
оьлмюi «шнклопедзТ, *к> wacu можс редагумги
• Д1ЫЛ
mm_
n11 III | w
ttdiiwwni
• гщли line»
• 4> *■!
IMtltlMt
CtffW "ччвля, I Ml HM«i зWf PWf Ь0>-0 - УА Р1Я*| Л NCt«CryW*ll,
ШФ0ГШШКЛ PJv • Otoe«« ресурс* длен нампшв ншран з pmi mi ■ jKfbkcrQ курсу « i trie<§ «гшы imznum »cone иоожпп для 3 «часу ■ ■-.•чзг/t * »»год»-*« иатф«ааб j Mtcpuj-лг [u>Miik4«u«v< / ; )
чу * у Фию Вшгдр * mHlJ'f—9 * ■ i&MCKU 9ЫИЦМИ »'С1СПЯ * Jlui«a*e С1П1 ¿a«
Рис. 3. BiKi-cmopiHKa Фгзмат Bimnedit.
WZ:
MAILMUJI^t
II pa Br« ?«
I- *- V" .41 'ЫI klMfi*"* 1 WtlHiB
.ч»*1 г HjiHumw. шн №lwt hill
• Тич .I-MI2 H w МИН (3
«1UU
w" Hifti wa^ifc 1 >»<
Hir. 1» [».* I ajXicKH
I -attitvuiv* С I«M
< si I itnHTivH
ИБО ГДЕ« Щ11А1 л МИОГРСТУ »1ЦЧШ а» Я
Рис. 4. BiKi-cmopiHKa Фгзмат ВШпедИ'..
Досвщ навчання курс\ «ОТ в навчальному npoueci» з використанням технолопй Веб 2.0 св1дчмть, то форму шипи сучасного освиньо-1 н фор мащйного простору дошльне з використанням таких С0Ц1альних cepeiciB, як блоги, Б1К1. карта знань, сучасш пошуков1 ¡нструменти, осыльки це пс потребуе особливих рсс> pci¡з та актишзус навчально-шзнавальну д!ялыlie гь студентт
ЛИ ЕРА ГУ РА
1. Гольдин А. Образование 2.0: взгляд педагога [Електронний ресурс] Режим доступу 14.10.2009: httpV/w w w. computerra. ru/readito rial/3 93 364/ 6.01.2009
2. Жук Ю. О Теоретико-методолопчш проблемы формування шформацшного оевггнього простору Украши - [Електронний рсс>рс| //1нформащйш технолог!! i засоби навчання: 1нститут шформацшних технолопй i часобиз навчання АПН Украши. - 2007. - № 2. - Режим доступ) 12.10.2009: w w w. ime.edu-ua. net/сm3/emg html
3. Патаракин E. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь у чителю. 2-е изд., испр. - М. 2007. - 64 с.
4. Ti.m O Peiijii Що таке Веб 2.0? [Електронний ресу рс] - Режим доступу 12.10. 2009 -http ://hip. о rg. ua/it-ne ws/i nternet/what-i s-web20. html.
5. Business Organizations and their Environments - [Електронний ресурс] - Режим доступу 13.10.2009: I ittp://www3. open. ac.uk/study/undergiaduate/coutse/b20 l.hti n
6. Jones C. and Ramanau li. The net generation enters university: what are the implications for technology-enhanced learning. Proceedings of the 23rd ICDE World Conference on Open and Distance Learning, Maastricht, Netherlands, 2009,8-10 June
7. Ramanau li, Web 2.0 technologies in learning with the Open University in the UK. !■:-learning PRO Magazine, 2009, 2, p. 1-3.
