CC BY
51
Перспектива подалыиих дослШкень. Пфспективним напрямком подальших досль джень е доповнення складовсн шдтримки навчально1 д1яльносп учшв ¡ншими елементами, що формують Ц1Л1СНИЙ ocbíthííi npocrip, дсйр ефективних шструменпв та технолопй ïx побудови та обГрунтування доцшьносп ïx використання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Hilz & Turofl! The Network Nation. Humai Communication via Computer / Hilz & TurofL — Reading, (Addison-Wesley, Mass.). — 1978.
2. Ломаковська А. В. 1нформацшно-комушкацшш iexH0.rroriï - нова яюсгь навчання та послуг: Прак-тико зор1ентоване дос.шдження / А. В. Ломаковська, Г. О. Проценко. — К.: Ihkom, 2006. — 70 с.
3. Державна програма шформатнзаци ocbíth «Сто в1дсотюв» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/
4. Сдине ocbíthe шформацшне bíkho Украшн [Електронний ресурс] // Режим доступу: http : //www. osvita.com
5. ДеменпевськаН. П. Формування навичок критичного оцшювання pecypciB 1нтернету у користу-BasiB рЬного bíkv / H П Деменпевська // HayKOBi записки Терн on ¡ль сь кого нащонального педаго-пчного у и íb ер с итету ¡меш ВододимираГнатюка. — 2008. — (С ер ¡я: Педагопка).
6. КлнментъевВ. Социальные сети: от реальности к веб-сервису / Владимир Климентъев [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://tvoisoft.ru/sotsialnyie-seti-ot-realnosti-k-veb-servisu/
7. ПатаракинЕ. Д Характеристики социальных сервисов ВЕб 2.0 /Е.Д Пагаракин [Електронний ресурс]. — Информационные технологи в управлении образованием — IV Всероссийская конференция— Псков-2007. —Режим доступу : http://cQnf2007.pskovedu.ru/files/thesis/628.doc
8. Патаракин Е. Д Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю /Е.Д. Пагаракин. -М: Интуит.ру, 2006. —64 е.: ил —(Учебно-методическое пособие).
9. Тенденци метод1в електронного навчання / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://elearningtech.blogspot.com/2008/09/training-method-trends.html.
10. ¡Google — Електронний ресурс. — Режим доступу: http ://www.google. com. ua/ig7hl=ru&source=iglk
П.Продукти Google —Електронний ресурс. —Режим доступу: http://www.google.ru/intl/ru/options/
УДК 37.01:002.06
НДД1Я ОАЕФ1РЕНКО, ЙВГЕНШ ОАЬХОВСЬКИЙ
СПОСОБИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОПЙ ВЕБ 2.0 У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Розглянуто мажшвосш cepeicie Веб 2.0 для навчального процесу, а також проанамзовано способа ïx використання. З'ясовано, що сервгси Веб 2.0 можуть використовуватисъ як джерело навчальних матеркийе, як сховища посиланъ на веб-ресурси, як платформы, для оргашзаци стльноТ д1яльноспи шко-лярЬв; як зручний споаб оприлюднення та деманстрацйрезультапив роботи. Наведено прикжди засто-сування у навчанш школярЬвpecypcie, створених за технологию Веб 2.0.
Кпючоа слова: технологи Веб2.0, вш-середовища, картизнанъ.
НАДЕЖДА ОАЕФИРЕНКО, ЕВГЕНИЙ ОАВХОВСКИЙ
СПОСОБЫ ВНЕДРЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЙ ВЕБ 2.0 В УЧЕБНЫЙ ПРОЦЕСС
Рассмотрены возможности сервисов Веб 2.0 для учебного процесса, а также проанализированы способы их использования. Выяснено, что сервисы Веб 2.0 жгут применяться как источник учебных, материалов, как хранилища ссылок на веб-ресурсы, как платформы для организации совместной деятельности школьников, а также в качестве удобного способа опубликования и показа результатов работы Приведены примеры применения в обучении школьников ресурсов, созданных по технологии Веб 2.0.
Ключевые слова: технологии Веб 2.0, вики-среды, карты знаний.
NADIYA OLEFIRENKO, EVGENIY OLKHOVSKIY
THE WAYS ТО IMPLEMENT WEB 2.0 TECHNOLOGIES IN THE LEARNING PROCESS
The possibility of Web 2.0 services for the educational process is considered. The ways of their using are analyzed. It has been found that Web 2.0 services can be used as a source of training materials, as the repository of links to Web resources, as a platform for collaboration of students, as well as a convenient жгу to publish and display the results. Examples of application the Web 2.0 technology in students' teaching are given.
Key words: Web 2.0 services, the mid-environment, knowledge map.
Розвиток ¡нформацшного суспшьства передбачае певш змши у сфepi освгга, реформу-вання и з там, щоб кожен, хто навчаегься, Mir би мати вшьний доступ до ¡нформапи та знань, а також Mir би обирати власну траекторш навчання, реал13овувати власний потенщал. 3 появою технолопй Веб 2.0 користувач1 набули можливостей власноруч редагувати й змшювати BMicr сайт, иублкувати в Mepe»:i власш роздуми, розмщувати особисп фотофафи, вщеофайли, зберкати матф1али, одночасно й спшьно працювати над одним документом, налагоджувати ¡н-терфейс веб-cropiHOK вщповщно до власних уподобань. 3 ¡ншого боку, до користувача «при-стосовуються» веб-сайти — пошуков1 системи запам'ятовують ключов1 слова, введен! користу-вачем; рекламш оголошення часто сгаввщносяться з уметом матср1ал1в, яы шукав користувач; товари, що пропонуються, упорядковуються не тшьки за алфавитом, але й за юльюстю перегля-д1в та популяршетю тощо.
На сьогодшшшй день вже накопичено певний доевщ застосування ¡нформацшних та ме-режних технолопй у навчальному процеа, пфедов1 вчите.и активно користуються серпками мереж11нтернет у професшнш д1яльносп, застосовують також окрем1 можливосп нових cepBi-ciB мереж11нтернет, зокрема cepBiciB, створених за технолопею Веб 2.0 [1]. У цьому зв'язку по-стае неоОхщшсть в аналгз1 тих можливостей, що надакггь cepBicn Веб 2.0 для навчального про-цесу та виокремления ефективних пшшв ix використання.
Метою crani е виокремлення шлях1в використання сервгав веб 2.0 у навчальному процеа загальнооевггньоi школи.
Веб 2.0 — друге поколшня мережевих cepBiciB 1нтфнету. Навщмшу вщ ифшого поко-лшня cepeiciB (the mostly read-only Web), Веб 2.0 (the wildly read-write Web) дозволяе користу-вачам спшьно д1яти — обмшюватися ¡нформащею, зб epi гати посилання та мультимедшш документа, створювати та редагувати публ1кацп, тобто вщбуваеться налагодження сощально! взаемодн. Тому технологи Веб 2.0 ще називають сощальними сервками 1нтфнету. До cepeiciB Веб 2.0 звичайно вщносять: блоги, wild, засоби обмшу фотофаф1ями i вщеофайлами, засоби збфеження закладок, технологи спшьно1 робоги з документами, сощальш мереж1 та iHnii.
Використання сфвюв Веб 2.0 вщкривае широю можливосп для навчальноГ д1яльносп — для реалгзацп свободи школяр1в у навчанш, для оргашзацп дослщжень на основ! реальних до-стов1рних даних, для самостшного засвоення та накоиичення знань разом з колом експфт та вама тими, хто щкавиться даною тематикою. Таке ствроб1тн1щтво не знае геофаф1чних об-межень, а створення навчальних фуи вщбуваеться швидко за мфою необхщносп.
Аналп педагопчно! та методично! лггератури дае змогу виокремити способи використання сфвгав Веб 2.0 у навчальному процеа.
По-пфше, сфвкиВеб 2.0 слугують джфелом навчальних матф1атв. Сфв1си збфкання мультимедшних pecypciB Mi стать значну кшьысть навчальних вщеофшьм1в, презентацш, створених учителями, викладачами, експфтами. Таю ресурси розробляються з метою наочного по-дання складних для розумшня тем або додаткового пояснения термшЕ.
Як джфело навчальних матф1ал1в у педагопчнш практищ можна використовувати соць альний cepEic Youtube, який дозволяе познайомитися з профеайними та любительськими вщео pi3Hoi' тематики, ¡сгоричними та документальними фшьмами, вщеофшьмами навчального при-значення. Так, при викладанш ¡нформатики за допомогою вщеоресурав ¡з cepBiсу Youtube шко-ляр1в можна ознайомити з технолопею опрацювання вщео, фафки, навчити окремих елементсв
роботы в популярных та невщомих програмних пакетах, ознайомити з hobîthîми методами розв'язання алгорггтчних задач.
Значну доб1рку вщеоматф1ал1в для початково1 школи з теми «Тваринний свго> курсу природознавства розмщено на сайт! Началка.сот за адресою http://www.nachalka.com/film_2, для crapuioï школи з курсу фгзики та acTpoHOMiï — на сайт! Астрофизический портал за адресою http://www.afportal.ru/teacher/filmsl, з курсу ¡нформатики — на caihi Видеоуроки.нет за адресою http://videouroki.net/ тощо.
Як правило, мультимедшш й вщеоресурси розмщуються в мереж1 для поширення або апробацп власного досвщу, тому е достуиними для використання будь-якими вчителями з на-вчальною метою. Проге використання таких матер1ал1в з навчальною метою вимагае обережно-го ставлення, додаткового анал1зу поданого матер1алу й перев1рки його достов1рносп. У якосп джфела навчальних матер ¡ал ¡в можна скористатися каталогами посилань певно1 тематики, ро-змщених на сайтах збфкання закладок.
Для початкового ознайомлення з пев ним матф1алом школяр1 можутъ скористатися Biid-ресурсами, яю м1стять значну юльюсть ¡нформацп та супроводжуються иосиланнями на mini ресурси або mini статп, що дозволяють розширити коло знань з певно! тематики. Завдяки ri-пертекстовш систем! оргашзацн даних школяр1 можугь швидко отримати тлумачення незрозу-мших понять або термшв у статт1.
У результат! розповсюдження сощальних мфеж доступною стае значна ильюсть матерь а.шв, яю можугь бути використаш з навчальною метою. Спещалтзоваш сощальш мфеж1, як правило, надають у безкоштовне користування власш колекци цифрових матер1ал1в, профам-них засоб1в.
Геосфв1си за рахунок иаявносп ¡нтфактивних карг, банку справжшх фотофафш надають значш можливосп для оргашзацн дослщницьга робота школяр1в на уроках геофафн, ic-Topiï, математики, краезнавства, ¡ноземжн мови тощо. Зокрема, школярi можугь знаходити, гошчати, коментувати, забезиечувати фотофаф1ями окрсш об'екти на карп, визначати вщста-hî, плотщ дшянок, знаходити оптимальний маршрут, пор1внювати особ.пивосп р1зних Miсцевос-тей тощо. Така робота виявляеться для учшв щкавою та захоплюючою саме за рахунок реаль-Hocri задач, що поставлеш для розв'язування.
По-друге, серв1си Веб 2.0 можна викорисговувати як сховища посилань на додатков1 ресурси навчального призначення. Таю сховища е зручними для оргашзацн об Mi ну Mi ж школярами посиланнями на щкав1 та корисш ресурси; для забезпечення певно! фупи учшв набором посилань, яю можугь стати у нагод1 для розв'язання сгальжи задачу для сторення особистого каталогу посилань.
За допомогою сфв1ав збфеження закладок на урощ може бути оргашзовано роботу в фупах, спрямовану на пошук матер1алш з теми, що вивчаеться, а посилання на знайдеш ресурси будугь доступними для Bcix ¡нших фуи. Таю ccpeicii можугь виявитися також зручними для вчительського сшвтовариства— знайдеш посилання систематизуються колективом вчител1в, що дозволяють полегшити пошук необхщних дидактичних та методичних матер1ал1в.
Сощальш noinyKOBi машини можугь використовуватися вчителями для сгворення влас-них тематичних иошукових катало riß з тим, щоб сфед розмаптя ¡нформацп в ¡нтернеп вщь брати для школяр1в саме таю, що будуть корисними для уроку. У такий cnoci6 може буги вирь шено проблему захисту школяр1в вщ нфелевантно1 ¡нформацп, яку вони можугь одфжати, на-правляючи запити в иошуков1 машини «загального користування».
Приклади floÔipoK учительських тематичних закладок:
□ http : //www .bobrdobr.ru/pe op 1 е/wpkor/in dex. html ;
□ http : //www .bobrdobr.ru/pe op 1 e/krupoder о va/in dex .html;
□ http://bobrdobr.ru/people/tevg/index.html;
□ http://www.bobrdobr.ru/group/598437/index.html — матф1али з IKT-компетентносп;
□ http://www.bobrdobr.ru/group/453095/index.html — сощальна ¡нформатика.
Tperift cnoci6 полягае у використанш cepBiÜB як илатформи для оргашзацн сгально! д1я-льносп школяр ¡в в ироцеа розв'язання постав лених завдань. Зручною платформою для оргашзацн учшвських проект е сервк WikiWiki, в сфедовипц якого школяр1 можугь вносити результата власних дослщжень у Mipy i'x створення, легко редаг\вати bmîct ¡нших статей, допов-
нювата та змшювати статп ¡нших учасниив фупи. У вш-середовипц учаспии! можуть спшьно створювати творч1 роботи— казки. есе, в1рш1. тематичш енциклопедп, шюлыи довщники. До таких проекпв належить сгеорення колективних текспв «Студентсьт» та «Шильно1 казки» на баз1 В1 иВ 1 ю - май д анч иив. Люди з ргзних геофаф1чиих областей I р1зиих галузей зиань можуть незалежно один вщ одного працювати над створенням одшы стяхп.
Використання колективного сфедовища ВшВш на початкових етяпях впровадження у навчальний процес зводився до сгеорення окремих не пов'язаних иж собою сторшок-презентацш. Перепад на новий р1вень сгально! д1яльносп вимагае вщ оргашзатор1в додаткових зусиль, яи розширювали б поле зору учасниив спшьноти, доиомагали 1м вщстежувата напрями д1яльносп один одного. У рамках ВнаВга вчител1 можуть ифеглядати й редагувати ва наявш сторшки, знаходити на сторшках сгальш теми I на р1вш иосилань показ}® ати учням, куци ру-хаються партнфи 1 як можна з ними взаемод1яти. За допомогою Вт-середовиш стае можливим спшьне створення в1ртуальних краезнавчих та еколопчних екскурсш школярами.
Найбшыи вщомим В ¡и-сайтом е Впопед1я. Вшпед1я — це сайт довщкового характеру, наповнення якого здшснюеться сшльними зусиллями значжи илькосп учасниив [2; 3]. Використання вш-енциклопедп в навчальному пронес! дае змогу:
□ створити едину платформу для надання енциклопедичних вщомостей з певно1 галуш знань;
□ актив1зувати використання та створення освтнх веб-ресурйв;
□ оргашзовувата ¡ндивщуальну або фупову роботу школяр1в;
□ глибше вивчити потр1бну галузь знань;
□ скоротити час навчання 1 гадвищити р1вень шдготовки школяр1в;
□ гадвищити ефектившсгь навчання школяр1в;
□ гадвищити р1вень конкурентоспроможносп випускншав вищих педагопчних навчальних заклад1в на ринку пращ.
Навчальний ефектвш-енциклопедп досягаеться також завдяки дидактичними принципам подання матф1алу, що реалгзуготься вщповщними особливостями ппфтексту. Наприклад, можлив1сть поеднання матф1агав р1зних довщникових та енциклопедичних видань в однш статп забезпечуе принцип полшогу. Ргзш трактування одного й того ж поняття у ргзипх довщ-никах, ргзнпх автор1в можна зв'язати гшергекстовими посиланнями. ГЦ з1ставлення доповню-ють одне одного, поглиблюють розумшия понять, гадштовхують до самостшного пор1вняння та осмислення матер1алу.
Прикладами вш-енциклопедш е:
□ http://uk.wikipedia.org — укр атомов на вш-енциклопед1я;
□ www.eduwiki.uran.net.ua— «ВшОсвгга»— мфежене об'еднання учасниив навчаль-но-виховного процесу,
□ http://wiki.km-school.ru— тематична вш-енциклопед1я, присвячена використанню ¡н-формащйних технолопй;
□ http://wiki.vspu.ru— вш-енциклопед1я Волгофадського дфжавного педагопчного ушвфситету.
Четвфтий спойб — використання сервшв Веб 2.0 для демонстраци результат д1яльно-сп шко.пяр1в. Результата д1яльносп школяр ¡в над заданою темою можуть бути розмщеш у бло-гах для подалышм оргагазацп спшкування та об говорения проблемних питань.
30ер1гання архлв1в творчих робгг школярщ, шюльних вщео-, фото-, ayдioapxiвiв засобами сфвюв Веб 2.0 е зручним чфез можливосп швидкого пошуку необхщжн робота, доступу до потр1бно1 роботи з будь-якого комп'ютфа у будь-який час, наявшсть каталогу тощо [4].
Архт ни мятер1ял1Р, на веб-сайтах розмпттують також шспя завфшення иубл1чних захо-д1в— семшар1в, трешнпв, конффенцш. У такому раз! в1део- та фотомате|:пали е досгупнимн необмежений термш для в ах учасниыв заход ¡в. Наприклад, в рамках роботи мфежного сгав-товариства вчите.щв, пщтриманого в 2005 рощ профамою «Ме1®НаЕчання для майбугнього», на Сфвф1 Flickr.com було з1брано колекщю цифрових фотофафш 1 розповщей про результата впровадження профами у навчальний процес. На цьому сервер) було зЮрано колекщю цифрових фотофафш, що представляють учасниив ргзпих \ист Росп— Санкт-Петфбург, Ниж1йй Новгород, Саратов, ¡ркутськ, Новосиб1рсыс Скатфинбург, Псков, Воронеж.
ГГчтнП cnotlO M.vi7-:ir y BIIKíipHCT4HHÍ «peitlB 2.0 ¡IK" ;:n:.ií:y для ■.--■.]:..........
2H9HL LUKÜ4MpÍB 2 IttbHLhf TeMOTIIKII. 3 UÍtk> №ТОН МйЖНИ Ы1КОрИСТОеуваТ11 KapTH ÎHSHt, ЯЫ ДО-
шлян11. y графшному в и глад ¡ предстаьити шин шнятт. thCHOüHi ¡де[, паняття, шр внвчати-
иутъся. ...............формящю пруетур^вяти зняння. првдсмонстр^вятн концепцМ та .мм-
paMi. rionïCi-Hi карги знань можуп, ^астосоь^ватися для план^анмя раооти вчнтйля. за вщгука-kii внитешв, зас^к^вання к^ртзиань на ypoiii дсшмяс зефнуш увагу ayiHTOpif на и-сниьн! аспект иятфи.пч легко ядаптувятн нявчальниП натаял вщпсвщно до- ^míhchiix vmob> вмд1.пкти OCHC6HÍ Kü-Huenliii. яы макт Gyni засьосш j^hamii: продемонстр^ати ^ь'яики míhí h»hmi по-
шттямн. "i.i спрнчк глнЛшому poî jmí нню щэедметя у.......
Няпрпкллдь ссрвк Bubbls.Us ( http;/rt?ubbl us'tdtt php) дя* можлю1сп> сторювятп кярги знань, вндгляти to.nbijpijM ncupiCHi елементи, рскддруковувати та ^Ctpiraiii craopeni карти (рис ' ' r-ym.-i створено! картпта ЛСГК1СП нпффеПсу дозволк впк^гелш^вагги цгП ресурс и:: jpoKSPí №B¡Tt ncM-ianíoeoi школндл^ rpraHbauiTinfliEt^witHoi, колеюив1кч ado rpynoeoípo биПИЕЭД Ma[C¡pSUIObi ЯШ1П ЫШЧЗДИО.
OWtH)* .»Jii
Рнг, 1. л тинь .цо тени «Тнпн дянндо у середоенщ! В«ЬЫ.№
Внкорнстамня к^ртзнань у навчальному про^^ дозв^ляс
□ нагадати факти. слова i образа
□ цэодемонструватн концспцИ у впгляд! д1яфамп ado фафшв; О анали^вапт i роультятн яФо подин
□ структур}®150-11 вяявннП материл:
□ niflijjwaeyBani i \<форма i Jio:
□ opraHií^aTH eatMomiio mí ж ;,чнями в rpynoeill púfiúri aCú рольовнх irpax.
Ha дани fi час технология ВеО 2.0 внкфиешвуетьсп майже в ycix цровщннх продуктах. Оанкю 2 наПпопуляршших «icmt що використовуь дану теытжиш, t. Google. Система Googleн ада* сагато noenjr [5: <-.\
□ пошукова систем ас поштова сл^тнОа Omail,
□ А.пог сервк (Blqggerü
□ оилапм-сервк для ро&оти j документами. таслицямн та црейеитащями <доиументи Griogkl;
□ «paie для ny&niitauii фито в1итфнет1 <Pieasa):
□ онлайн калевдар,
□ ссрвк аналЬуактпвносп вшви^вашв на саГгтак (Cio^le Analytics^
□ перекладам якнП дозволя€ перекладап pi i-7;' ¡нф^мащю моем flannох кряГн;
□ cepek для стш^ення повноц........ в tí ctopíhok cepeit веючрннк п растровнк (фото
3HÍHKÍB ! Tii:v4 с^лутннюв) географ1чннк карт (Google Maps)
Особливктто í:i'"i им.—i cepBiciB Google г. те що во............ íqkoiíítobhi для кожного
керипувама 1нтернет. м список m к cepeiciB пол1йно ^¡льшуетъея. в1дкрнваючн hobi
иотклнвоог. я в свою чфгу, spyHHini i простота сисгемн Google роАплн íToahííio ¡ найв1до huh к й най>ж1Еан1ш№1 у cbíti
Ru тонки. Таким чнноц технолог!! Brf 2.0 1наПиин cboí !апосування в нявчальному проц™ :iк- iнстр>мент запровадткенm.....................мещув H:"r-¡:iiii7 щодохоляютъ яюуал1
■ ■■■. . ■ ■■■:. i -, .. . . . —¡p] J . н I
S
зувати газнавальну актившсть учасника навчального процесу та перевести навчальний процес на новий р1вень якосп, гадвищити ефектившсгь навчання. Проте можна вказати на neBHi труд-Honii у широкому розповоодженга cepBiciB Веб 2.0, пов'язаш з:
□ необхщшстю певних техшчних знань щодо розгортання тако! д1яльносп в конкретних умовах шильного сфедовищаабо комп'ютерного класу,
□ необхщшстю псрсоркнтаци шильного навчання на потреби учня;
□ необхщшстю оргашзацп сгально! роботи школяр1в та ретельного продумування внес-ку кожного школяра у сгальний результат;
□ недостатгастю шформацн щодо шлях1в використання cepßiciB Веб 2.0;
□ необхщшстю навчання школяр1в критичному оцшюванню ¡нформацп та правил без-печноГ i KopeKTHoi поведшки у мережи
□ необхщшстю навчання користувач1в фамотно розмщувати ¡нформащю в мережк
□ вщсуггастю широко! ¡нформацп щодо ефективносп використання cepp.iciR у навчаль-ному процесс
Перспекпшви подальишх досмдженъ полягають у визначенш використання cepeiciß Веб 2.0 як джфела навчальних матер1ал1в, як сховища посилань на веб-ресурси, як илатформи для оргагазацп сгально! д1яльносп школяр1в; як зручного способу оприлюднення та демонсфа-цп результат роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гольдин А. Образование 2.0: взгляд педагога [Електронний ресурс] / Гольдин А. — Режим доступу: http ://web2 -sei en се. ru/bl og/arch i ves/б 5.
2. В1юпед1я: BinbHa Енциклопедая [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org
3. Веб2.0 // Викппедия— свободная энциклопедия [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: //ru. wik ipedia. org/wik i/W eb_2.0.
4. О'Рейли Т. Что такое Веб 2.0 // Компьютерра Online: электрон, журн. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.computerraru/think/234100.
5. ¡Google [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.google.com.ua/ig?hl=ru&source=iglk
6. Продукти Google [Електронний ресурс]. —Режим доступу: http://www.google.ru/intl/ru/optiona/
УДК 371
МИХАЙАО МАААНЮК, НАД1Я МАААНЮК
ВИКОРИСТАННЯ АВТ0МАТИ30ВАН01 СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ «ЕКЗАМЕНАТОР»
Досмджено особливосгш впровадження комп 'ютерног автоматизованог система «Екзаменатор» для оцшювання р1вня засвосння знань, опанування технологш г набуття компетентностей студентами в оевгтнъому процеа. Проанамзовано елдповгдмсть комп'ютерноХсистеми «Екзаменатор» вимогам що висуваються до шформацш.но-комушкацшних середовищ дистащшяого навчання.
Кчючош слова: дистанцшна оевгта, автоматизована система контролю, тест.
МИХАИЛ МАААНЮК, НАДЕЖДА МАААНЮК
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АВТОМАТИЗИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ «ЭКЗАМЕНАТОР»
Исследованы особенности внедрения компьютерной автоматизированной системы «Экзаменатор» для оценки уровня усвоения знаний, овладение технологий и приобретение компетентностей студентами в обучении. Проанализировано соответствие компьютерной системы требованиям, предъявляемым к информационно-коммуникационным средствам дистанционного образования.
Ключевые слова: дистанционное обучение, автоматизированная система контроля, тест. 88 Науков! записки. Сер1я Педагопка — 2011. —№ 1.
