CC BY
21
виховного навчання не доводиться, бо iioipiOeH час, щоб надолужити втрачене i християнська мораль ушердилася в умах шильно! молод1 як прогресивна пфспектива сусшлылва. Як i не варто губитися в здогадах про перспективы ocbíth в pa3i шдмни д1евосп виховання риторикою про шднесення мораль
Ми у сб i д о ми ю с мо, що за умов конституцшно закршленого вщо!фемлення цфкви вщ дфжави в Украпп, теиф1шнього стану впчизняною шюльноГ ocbíth та гострих сощально-П0Л1ТИЧНИХ проблем наша позищя щодо впровадження рел1пйного виховного навчання е достатньо вразливою для критики. Однж вважаемо, що за нале жн oí реоргашзацн школи та р.иртгення ¡нших завдань це не е нездшененним. Посшдовно рухаючись, крок за кроком, починаючи ¡з факультативносп курс ¡в р ел iriíiH о-ф i ло со ф с ького змсту, проблема може вир1шуватися. Запропоноваш нами новацн щодо рел i пйно - ф1 ло со ф с ько го спрямування шильного виховного навчання виплекаш науковою думкою вггчизняно! педагопки, е узагальненням та переосмисленням попфеднього доевщу виховання вщповщно до тепф1шшх сощальних i культурних умов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арцишевський Р. С'Егтоглядна ocBiTa в умовах переходу до шформацшного суспшьства // Шлях ocbíth. -2008. -№ 1. - С. 6-11.
2. Бердяев Н. Философия свободы - М.: ООО «31зд-во ACT», 2004. - 333 с.
3. Ващенко Г. Виховний ¡деал. -Полтава: Полтавський bíchhk, 1994. -191 с.
4. Ващенко Г. Виховання boni i характеру. - К.: Школяр. - 1999. -385 с.
5. Ващенко Г. Хвороби в галуз1 нацюнально! иам'яи. - К.: Школяр. - 2003. - 335 с.
6. Вишневський О. Дитиноцентризм i системно-цшшсний гадхщ до зшету виховання // Pi дна школа. -2002. -№5. - С. 37—40.
7. Гончаренко С. Фундаменташзашя ocbíth як дидакшчинй принцип // Шлях ocbíth. - 2008. -№ 1. - С. 2-6.
8. Диспут А.В.Луначарского с митрополитом А.И.Введенским 21 сентября 1925 года. Ответное слово А. И. Введенского // На переломе. Философия н мировоззрение. - М.: Политиздат. -1990. - 528 с.
9. Марчук М. Цшшсш потенцп знания. -Чершвщ: Рута, 2001. -319 с.
Ю.М'ясощ П. Постмодершзм у психологи i психолопчне пояснения розвитку // Педагопка i психолопя. -2001. -№ 1. - С. 24-33.
11.Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. -М.: Мысль, 1990. -Т. 1. -831 с.
12. Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. - М.: Мысль, 1990. - Т. 2. - 829 с.
13. Рубинштейн С. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - 424 с.
14. Савченко О. Рснвивальний потенгцал 3MÍciy ocbíth у 12-р1чншшкст //Шлях ocbíth. -2008. — №2. - С. 2-7.
15. Саух П. Ексгшкативш зшни ocBÍTHbo'i парадигми у контексп трансформацш науки // Шлях ocbíth. -2007. - № 1. - С. 2-7.
16. Соловьев В. Оправдание добра. Нравственная философия // Соч.: В 2-х т. - М.: Мысль, 1990. -Т. 1.-892 с.
17. Сухомлинська О. Концегпуальш засади формування духовносп особистосп на ochobí християнських моральних гцнностей // Шлях ocbíth. - 2002. - № 4. - С. 13-18.
18. Сухомлинська О. Педагопчний ¡деал кргзь призму теорш Mopani // Педагопка i психолопя. - 2008. -№1.-С. 31-39.
19. Шварцман К. Философия и воспитание. -М.: Политиздат, 1989. -208 с.
20.Ярмаченко М. Стимулювання ¡нтелектуального розвитку - важлива теоретична проблема й практичне завдання // Педагопка i психолопя. - 1997. — № 2. — С. 234-245.
21. Sententiae: науков1 пращ Ситки досшдниив модерно! фшософп (Паска.швського товарнства). Вшниця: Ушверсум, 2004. - № 1. - 390 с.
Серий ГУМЕНЮК
ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ЯКОСТЕЙ УЧН1В У ПРОЦЕС1 Ф13ИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
В cmammi описуеться експериментапьна програма виховання гуманных якостей учшв у процесс занять фишними вправами. Бона мстить мету, завдання, принципы побудови, писхопого-педагогпш мехашзми розвитку цшсно-мотивацшно( сфери у-iHie. BidnoeiÓHi засоби, методы й методшш прийоми та форма, а також педагог(чш умови реатзацп експериментапьна! программ. Та подаються результаты формувального експерименту щодо р1вня розвитку гуманных якостей.
Важливе мкце в структур! щншсних ор1ентацш молод1 займають гуманш якосп, формування яких е необхщною умовою духовного становления особистосп. Завдяки трансфер маци системи щншсних ор1ентащй сшорюються сприятлив1 умови для гумашзаци I демократизацп навчально-виховного процесу [3]. Зважаючи на це, ситуащя, що склалася у ф1зичному вихованш, не може задовольнитн потреб учшвсько1 молоди I на змнгу застаршй й неефективнш автор итаргай педагопщ повинен прийти новий гумашстичний ищхщ, який може забезпечити ищготовку учшв до життя в суспшьстш з новим сощально-еконошчним ладом та доцшьно органпувати шильну життедшльшсть учия. Дня цього необхщно формувати гуманш якосп учшв; утвфджувати яюсно нош взаемини м1 ж суб'ектами навчання; актив1зувати навчально-ппнавальну Д1яльн1сть учти, яка забезпечить гармоншний розвиток особистосп [1; 4].
Незважаючи на особливу значуицсть означено! проблеми, вона не ще знайшла належно! реал1зацп у наукових дослщженнях. Оиираючись на сказане, ми поставили со01 за мету: розробити ирофаму виховання гуманних якостей учшв пщ час занять ф1зичними виравами.
Методи дослщження: педагопчш спостфеження, а також метод математично! статистики.
Розроблена нами ирофама виховання гуманних якостей учшв у процес1 занять ф'Шиними вправами формувалася вщповщно до принцишв системного та ¡ндив ¡дуального шдходу, суб'ект-суб'ектного характфу виховних взаемин; конструктивного зворотного зв'язку та виховання в колектив1 й чфез колектив. В и основу були иокладеш психо л ого - п ед аго пчн I механпми розвитку щншсно-мотивацшно1 сфери школяр1в: ¡дентифжащя - мимовшьний, емоцшно обумовлений процес ототожнення себе з ¡ншою людиною (в нашому дослщженш - з вчителем ф1зично1 культури), внаслщок чого засвоюються гуманш норми, щнносп та способи поведшки. Наслщування - засвоення ¡ндивщом сиособ1в поведшки на шдстав1 спостфеження за оточуючими. Емоцшне обумовлеиня - формування емощйно-позитивного ставлення до гуманних якостей та способ1в поведшки. Мотивацшне опосередкування - формування нових погляд1в та переконань шляхом зв'язування у свщомосп ¡ндивща явищ, яи мають для нього щншсть. Конформшсть - змша ¡ндивщом власно1 иоведшки або погляд1в внаслщок реального чи уявного тиску фуии. Вживания у сощальну роль - засвоення особиспстю норм I сиособ1в поведшки, дотримання яких вщ не1 вимагае прийнята сощальна роль. Редукщя когштивного дисонансу - мехашзм гадтри мания внутр1шньо1 узгодженосп погляд1в.
На р1зних етапах реалпацп профами використовували вщповщш засоби, методи, методичн! прийоми \ форми навчально-виховного впливу. Засобами у профам1 були: рухлиш та споргивш ¡фи, естафети, теорегичний матер1ал. туризм, фупов1 дискуш, ¡ндивщуальш бесщи, моральш дилеми, морально-етичш ситуаии.
Трупу метод1в [ методичних прийолив склали: ¡фовий I змагальний, яи сприяли мотивацп учшв та 1х позитивному ставленню до процесу ф1зичного виховання; особистий приклад вчителя ф1зичноГ культури, що забезпечував учням можливкть наочно спостер1гати за проявами гуманних якостей та слугував прикладом для наслщування; ритуали пщтримки та заохочення сприяли гумашзаци в цшому й розвитку гуманних якостей учшв, а також стимулювали самосвщомклъ та розвиток емоцшно! сффи учшв; метод иокарання застосовували лише тод1, коли не впливало переконання; шд час контролю та самокошролю спонукали учшв до самоаналгту. виявлення сво1х помилок 1 причин IX виникнення та бажання усунути. Стимулюючи ¡нтерес та усвщомпену участь учшв у навчально-виховному процей з ф1зичного виховання, ми використовували рпш форми заохочення та залучали учшв до проведения фрагмент уроив ф1зично1 культури й надавали 1м особиспсно рольове значения гад час занять.
Основ ними формами занять були: уроки ф1зично1 культури, яи дали змогу реал1зувати вс1 засоби та методи розроблежн профами; туристичш походи, гад час яких заохочували учшв до прояву гуманних якостей, створюючи вщповщш ситуаци, що сприяли здшсненню гуманних вчипюв; змагання та ф1зкультурно-спортивш вечори I свята, яи сприяли гумашзаци взаемовщносин мж учасниками навчально-виховного процесу.
А також педагопчш умови рсал1зацп. у яких вщбувався навчально-виховний процес, зокрема: 1) формування позитивного мотив ацшно го налаштування учшв на процес ф¡яичного виховання, що стимулювало 1х до систематичних занять; 2) гумашзащя взаемовщносин ж учнями, учителями та учнями, яке пфедбачало педагопчне сп1вроб1тниитво у процес1
(¡лзичного виховання; 3) гумашзашя взаемовщносин М1Ж батьками, иедагопчним 1 учшвським колективом навчального закладу шляхом залучення батьив до процесу ф1зичного виховання школяр1в.
Пщ час проведения дослщження учш КК займались за традищйною методикою, а ЕК - за розробленою нами програмою.
Для ощнки були обраш таю гуманш якосп: доброзичлив1сть, дружелюбшсгь, взаемодопомога, взаемоповага, гщшсть, сгавпереживаннятасправедлив1стъ.
Для визначення р1вня розвитку гуманних якостей учшв використовували ощнку експер-пв, однокласниюв та самоощнку учшв.
Розроблена нами анкета пропонувала 1м ощнита р1вень розвитку гуманних якостей учшв, а учням дата ощнку однокласникам I самим соб1, за чотирибальною шкалою - вщ нуля до трьох. До експерименту було залучено 14 експерт та 22 учш ЕК 1 22 учш КК.
Експертна ощнка показала, що р1вень розвитку гуманних якостей учшв ЕК I КК не значний. В1рогщних вщмшностей не виявлено (Р>0,05). Середнш бал р1вня розвитку гуманних якостей учшв КК становив -1,94 бала, в ЕК - 1,93 бала, що знаходиться в межах середнього р1вня.
Пщсумовуючи результата експергного ощнювання до експфимеиту, слщ пщгфеслпти, що найвишу ощнку одержали таю якосп, як доброзичлив1сть та дружелюбшсгь. Взаемодопомога, сшв переживания та справедлнвклъ вщ1фають, очевидно, менш важливу роль в ¡'х жито I оц1 неш значно нижче.
Опитування учшв ЕК \ КК показало (табл. 2), що середнш бал р1вня розвитку гуманних якостей учшв КК становив - 1,86 бала, а учшв ЕК - 1,89 бала. Як 1 при ощнюванш експертами, учш значних вщхилень вщ сфеднього балу не зробили.
При з1ставленш результат опитування ексиерпв, ощнки однокласниюв та самоощнки учшв дослщних клаав (табл. 1) ми виявили сшльшсть 1хшх думок щодо кращого прояву дослщжуваних доброзичливосп та дружелюбное!!. Найнижч1 бали отримала «справедлив ¡сть» та середнш ранг - р1вня «гщшсть».
Поряд з цим виявилось, що особливо! уваги у процей занять вимагае вилив на розвиток таких якостей, як взаемодопомога, сшв переживания та справ едлгписть. Саме щ якосп можуть усшшно виховуватись засобами ф1зичного виховання, що ми взяли до уваги у ироцей формування та реал1зацп експериментально! профами. Пщсумовуючи, можемо зробити висновок про однорщшсть виб1рки, що сприяло проведению формувального експерименту.
Заслуговуе на увагу той факт, що однокласники найвимогливше ставляться до прояву гуманних якостей товарииив I найвище ощнюють своГ якосп. Отже стае очевидним, що найоб'ектавшшою е ощнка експергпв.
Пщсумковий контроль результат ексифиментального дослщження р1вня розвитку гуманних якостей учшв виявив покращення в обох дослщжуваних класах. При цьому, ексифиментальна профама суттево позначилась на кожшй з гуманних якостей, що формувались у пропей ф1зичного виховання. Експертами зафжсовано статистично значушу (Р<0,05) пфевагу в оцшщ гуманних якостей учшв ЕК.
Середня ощнка прояву гуманних якостей дггей ЕК становила 2,44 бала, що вщповщае середньому р1вню розвитку гуманних якостей. Пщсумкова ощнка учшв КК становила 2,10 бала, що також вщповщае сфедньому р1вню розвитку гуманних якостей. Аналпуючи глибину зрушень в ощнщ розвитку гуманних якостей у кожному дослщжуваному клай, констатуемо, що школяр1 ЕК додали до вихщного ршня 0,52 бала, що становить 27,1%. В учшв КК зрушення значно менпи - (0,16 бала, або 8,3%).
Анатшуючи змши, що вщбулись у розвитку кожно! гуманно! якосп, ми виявили, що в учшв ЕК найбшьше зр1с прояв справ едливосп (30,16%), доброзичливосп (28,78%), сшвпфеживання (28,42%), дружелюбносп (27,04%) та взаемодопомога (27,89%). Суттеве покращення вщбулось [ у формуванш пдносп тавзаемоповаги, проте величина цих змш е меншою.
Позитивний вилив змкту експериментально! профами, на нашу думку, зумовлений специфжою засоб1в ф1зичного виховання (особливо ¡фовою I змагальною д1яльшстю) та психолопчними особливостями школярш сфеднього шильного вису. Тому така д1яльшсть викликае високу емощйшсть пщ час занять, в яких збудження нфвових процейв пфеважае над IX гальмуванням [2].
Опитування школяр1в по завершенш формувального експфименту також виявило
достав ipHÎ змши в розвитку гуманних якостей однокласниюв ЕК (Р<0,05).
3 ¡ншого боку, величина абсолютного та вщносного приросту гуманних якостей учшв у доопджуваних класах також шдтверджуе цю перевагу учшв ЕК. Зокрема, показники р1вня розвитку гуманних якостей дггей ЕК покращились на 0,35 бала, що становить 18,7%. Кшцевий 3pi3 piaiM розвитку гуманних якостей станов ив - 2,24 бала й середшй р1вень. Учш КК покранщли CBOÏ гуманш якосп на 0,19 бала, що становить 10,08%. Проте середня оцшка ршия розвитку гуманних якостей теля експерименту у них становить - 2,04 бала, що також вщповщае середньому piBHeBi.
Учш ЕК найбшьш позитивш ïmîhït в оцшщ гуманних якостей cboïx товар и mi в однокласники побачилив прояв! справедлив осп (25,14%), гщносп (20,85%), та дружелюбное^ (19,37%). Цдкавим е той факт, що доброзичлив1сть школяр1в зазналанайменших змш (13,92%).
Визначивши середне значения ощнки експертами, однокласниками та самоощнку учшв (табл. 1), ми побачили, що учш ЕК переважають учшв КК в piEHi розвитку ко жнеи гуманно! якосп за BciMa трьома показниками.
Таблиця 1
Результаты опитування експерппв, однокласниюв та салюоцшкаучшв ЕК та КК щодоргеня
розвитку гуманних якостей
До експфименту Плел я експфименту
№ Гуманш якосп Оцшка ексиф-пв бал Оцшка однокласниюв, бал Самоощнка Оцшка СКСПСрТ1В бал Оцшка однокласниыв, бал Самоощнка
1 ЕК 1,98 1,94 2,26 2,55 2,21 2,38
КК 2,02 1,93 2,27 2,22 2,07 2,28
2 ЕК 1,96 1,91 2,23 2,49 2,28 2,42
КК 2,05 1,95 2,2 2,17 2,07 2,24
3 ЕК 1,9 1,94 2,22 2,43 2,24 2,38
КК 1,86 1,88 2,27 2,01 2,05 2,26
Взаемоповага ЕК 1,94 1,94 2,24 2,37 2,26 2,34
КК 1,94 1,86 2,2 2,08 2,08 2,22
5 ЕК 1,94 1,87 2,20 2,4 2,26 2,34
КК 2,00 1,86 2,23 2,04 2,07 2,23
6 ЕК 1,9 1,90 2,22 2,44 2,24 2,42
КК 1,88 1,86 2,23 2,10 1,98 2,26
7 ЕК 1,89 1,79 2,24 2,46 2,24 2,38
КК 1,87 1,76 2,21 2,14 2,0 2,22
ЕК 1,93 1,89 2,23 2,44 2,24 2,38
КК 1,94 1,87 2,23 2,10 2,04 2,24
ГПспя експерименту самоощнка учшв ЕК покращилася на 0,15 бала \ становила 2,38 бала, у школяр1в КК покращення вщбулося лише на 0,01 бала. Самоощнка учшв показала, що до експерименту учш Ж найкраще ощнювали власну доброзичлив1сть (1,98 бала). Натомсть шдсумковий контроль вияв, що дружелюбн1сть (2,49 бала) та иивпереживання (2,46 бала) випередили ¡нш1 гуманн1 якосп.
Загалом експфимент виявив тенденщю до вираженого покращення вс1х гуманних якостей учнш \ особливо таких, як доброзичлив1сть, дружелюбн1сгь, справедлив1сть та сгавпереживання. Покращення уч1ив КК не таю значим!.
Результата опитування ексиерт!в, однокласниюв та самоощнка \чнш дають пщетави для таких висновюв:
1. Результата опитування скспсрпв, однокласниюв та самоощнка учшв до експфименту вказали, що значних вщхилень в ощнюванн1 не було. Це створило сприятлиш умови для проведения формувального експфименту.
2. Результата ексиергаого ощнювання теля формувального експерименту евщчать, що школяр1 ЕК бшыпе шж на гав бала (0,52 бала або 27,10%) покращили. Зрушення учшв КК значно меннн - прир1ст прояву гуманних якостей становив (0,16 бала, або 8,3%).
3. Опитування однокласниюв та самооцшка теля експфименту теж виявила достов1рш змши в розвнтку гуманних якостей учшв ЕК (Р<0,05). Учш КК також покращили прояв гуманних якостей, але змши були не достов1рними.
4. Уа причетн1 до ощнки експериментальио! профами виховання гуманних якостей учшв у процеа занять ф1зичними виравами визнали, що гуманш якосп учшв покращилися за вйматрьома кршфнями. А це гадтверджуе ефектавшеть здшенено! профами.
Подалыш кроки в дослщженш проблеми будугь присвячеш а нал 1 зов 1 впливу експф и ментально! профами на ф1зичний стан учшв ЕК.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаревская Е. Н. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного воспитания // Педагогика. - 1997. -№ 4. - С. 2-7.
2. Волков Л. В. Физические способности детей и подростков. - К.: Здоров'я, 1981. -120 с.
3. Лазарук А. Цшност1 люднни у науково-психолопчиому осмисленш // Психолопя 1 суспшьство - 2003. -№ 2. - С. 19-38.
4. Шияи Б. М. Теория { методика фЬичного виховання школяр1в. Частина 2. - Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 272 с.
