CC BY
13
4. еракова Л. Розвиток рухових якостей школярiв iнвалiдiв залежно вiд ступеню втрати зору // Молода спортивна наука Украши: Зб. наук. праць з галузi фiзичноï культури та спорту. — Л^в: НВФ "Украшсьш технолопГ, 2004. — Вип. 8. — Т. 1. — С. 137 — 141.
5. Коваленко А. А. Современное состояние научных исследований в спортивных танцах // Спортивные танцы. — 2001. — № 1. — С.11-15.
6. Козiброда Л. Теоретичне обгрунтування методики фiзичного виховання дггей з функцюнальними порушеннями зору // Молода спортивна наука Украши: Зб. наук. праць з галузi фiзичноï культури та спорту. — Львiв: НВФ "Украшсьш технолопГ, 2003. — Вип. 7. — Т. 1. — С. 376-380.
7. Королёва Е.А. Танец, его поисхождение и методы исследования (по работам зарубежных учёных ХХ века) // Советская этнография. — 1975. — № 5. — С. 147-155.
8. Цюпак Ю., Цюпак Т., Шфака Я., Гштецький Л. Особливосп фiзичного розвитку та фiзичноï пiдготовленостi дошшльнят з вадами зору // Концепщя розвитку галузi фiзичного виховання i спорту в УкраМ: Зб. наук. праць. — Рiвне: РВЦМ М1жнародного унiверситету "РЕГ1" iменi Степана Дем'янчука, 2003. — С. 192-197.
9. Moor A. International Councilof Ballroom dancing and officiai board of ballroom dancing: The world dance programme. — London: Kingston-on-Thames, 1986. — 332 p.
10. Wieczysty M. Tanczyc moze kazdy — Е.: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1986. — 327 s.
Серий ГУМЕНЮК
СТАН РЕАЛIЗАЦIÏ ПРИНЦИПУ ГУМАН1ЗМУ ВЧИТЕЛЯМИ ФIЗИЧНОÏ КУЛЬТУРИ У ПРОЦЕС1 Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР1В
Розглядаються результати анкетування вчителгв ф1зично1 культури загальноосвттх шкт I-III ступетв Зах1дного регюну Украти з метою визначення стану реал1зацН принципу гуматзму в процесi ф1зичного виховання школярiв.
Проголошення державно! незалежносп Украши та перехщ вщ тотаттарного до демократичного сустльства вимагае реформування ус1х сторш життед1яльност1 людини. Стратепчний напрям суспшьних змш у нашш держав1 зафшсовано в Конституци Украши [1]. Так, у статп 3 людина, ïï життя i здоров'я, честь i пдшсть, недоторкашсть i безпека визнаються найвищою сощальною цшшстю. Змют i спрямовашсть державно1 полпики визначають гаранти прав i свобод людини. Стаття 23 Конституци ор1ентуе на виховний 1деал сучасного укра1нського сусп1льства. З одного боку, громадянин реал1зуе свое право на вшьний розвиток особистост1, а з шшого — поважае право на вшьний розвиток вс1х людей та мае обов'язки перед сустльством. Ц1 позиц11 справляють визначальний методолог1чний вплив на систему освгш та виховання. У зв'язку з цим стають прюритетними сощальш та педагог1чн1 проблеми гумашзаци навчально-виховного процесу, зокрема, й у сфер1 ф1зично1 культури.
Важливим чинником у цьому аспекп е прийняття в 2004 р. Нацюнально1 доктрини розвитку ф1зично1 культури i спорту в Укра1ш, що ор1ентуе наше сусп1льство на поетапне формування ефективно1 моделi розвитку фiзичноï культури i спорту на демократичних i гумашстичних засадах, а також формування гумашстичних цшностей молодi та створення умов iснування для ïï всебiчного, гармонiйного розвитку [2].
Ми не виявили публшацш, що теоретично обгрунтовують шляхи реалiзацiï принципу гуманiзму в процеш фiзичного виховання школярiв, яю дозволяють вирiшувати не тiльки специфiчнi, а й загальнi завдання соцiальноï системи виховання.
Це актуалiзуе наше дослщження, метою якого е виявлення стану взаемовiдносин суб'ектiв процесу фiзичного виховання з позицiй гуманiзму.
Для виявлення стану гумашзаци процесу фiзичного виховання нами проводилось опитування вчителiв фiзичноï культури загальноосвiтнiх шкiл (ЗОШ) I—III ступенiв Захщного регiону Украïни, за допомогою групового анкетування нашвзакритого типу. В опитуванш взяли участь 200 вчителiв чоловiчоï i жiночоï статi.
Анкета складалася з трьох частин: вступноï, демографiчноï та основноï. У вступнiй частиш була представлена iнформацiя про завдання дослщження i його значення для теори i практики фiзичного виховання, роль правдивосп вiдповiдей респондента та аношмшсть
анкети. В демографiчнiй частит з'ясовувалась паспортна характеристика вчителiв фiзичноl культури.
Основна частина анкети складалася з питань, покликаних визначити взаемовщносини вчителiв та учнiв у процес фiзичного виховання. Питання ще! частини умовно були подшеш на три групи.
До першо! групи входили питання, що визначали, як на думку вчителiв учнi ставляться до уроку фiзичноl культури.
У процесi аналiзу результат анкетування виявлено рiзний iнтерес до занять з фiзичноl культури. Так, на питання "Чи подобаеться учням займатися на уроках фiзичноl культури?" 71% вчителiв дали позитивну вщповщь, 6,5% вчителiв — вiдповiли "НГ', а 22,5% — "1нколи".
Причиною вщсутносп такого бажання може бути стиль проведення уроку фiзичноl культури, оскшьки, як свiдчить опитування, 13% вчителiв використовують авторитарний стиль, 79% — дотримуються демократичного ведення уроюв, лiберальний стиль властивий 8% вчителiв.
На запитання "Чому учнi вщвщують Вашi уроки фiзичноl культури?" 49% вщповши, що учнi усвiдомлюють необхщшсть займатися фiзичною культурою, 18% — заради усшшност в навчаннi, на думку 33% — учш виконують один iз сво!х обов'язкiв.
Варто звернути увагу на те, що 88,5% вчителiв провiдним чинником шдвищення продуктивностi урокiв фiзичноl культури i на зростання iнтересу до них вважають покрашення матерiально-технiчноl бази та спортивного швентаря. 11,5% респондентiв вщповши, що учнi одержали б задоволення вiд занять на уроках, коли б змшилося ставлення вчителя до них.
Друга група питань була спрямована на виявлення гуманних взаемовщносин мiж вчителями та учнями в процес фiзичного виховання.
У результат аналiзу вiдповiдей на цю групу питань (рис. 1) з'ясовано, що в сучаснш школi, нажаль, не рщко можна зустрiти антигуманнi прояви ставлення вчителiв фiзичноl культури до учшв. Про це свiдчать нашi спостереження та вiдповiдi вчителiв. 53% з них визнали, що використовують антигуманш методи покарання на уроках. Як покарання використовують переважно додатковi фiзичнi навантаження, а 58,5% вчителiв пiдтвердили, що на уроках ображали учшв сво!ми дiями.
Причини, через яю вчителi фiзичноl культури ображали учшв на уроках, дуже рiзноманiтнi. Найбшьша кiлькiсть вчителiв (75%) визнали образливе ставлення через "недостатню стараншсть учшв"; значно менше (14%) вщзначили, що причиною були "особистi непорозумшня чи образи"; у 6% конфлштш ситуаци виникали через "особистi погляди чи переконання"; мали були також образи через '^зичш вади" та "батьюв учня" — по 2,5% вщповщно.
Варто зауважити, що, на думку респондент, 21,5% учнiв "1нколи" задоволенi ставленням вчителiв фiзичноl культури до себе, а 4,5% школярiв незадоволеш такими взамовiдносинами.
Рис.1. Взаемовгдносини мгж вчителями ф!зичног культури г учнями.
Примггка:
1. Чи використовуете Ви фiзичнi покарання або додатковi фiзичнi навантаження у процес занять фiзичною культурою i спортом?
2. Чи траплялися випадки, коли Ви ображали учнiв тд час проведеннi уроков фiзичноl культури?
3. З яких причин Ви ображали учшв?
4. Чи задоволеш учнi Вашим ставленням до них?
Питання третьо! групи визначали, чи реал1зують учител1 ф1зично! культури принцип гумашзму на сучасному еташ розвитку впчизняно! шкшьно! системи.
Опрацювавши вщповщ третьо! групи питань (рис. 2) ми визначили, що принцип гумашзму реал1зують на уроках ф1зично! культури не вс педагоги. На думку 63% вчител1в, вони д1ють вщповщно до вимог цього принципу, 11% респондент вщповши, що не реал1зують принцип гумашзму при проведенш уроюв взагалц а 26% педагопв стверджують, що роблять це "1нколи".
Водночас 83,5% вчител1в ф1зично! культури вважають, що навчально-виховний процес повинен будуватися на засадах принципу гумашзму; 15% опитаних лише частково погоджуються з такою думкою; не зпдш з нею 1,5% опитаних вчител1в.
Бшьша половина респондент (76%) вважають, що особисп штереси учшв щодо рухово! активносп на уроках ф1зично! культури вони враховують; 20% вчител1в беруть до уваги особисп штереси учшв "1нколи"; 4% опитаних тнорують щ штереси.
Треба зауважити, що 44% вчител1в ф1зично! культури лише "1нколи" надають можливють учням формувати змют навчально-виховного процесу, шдбирати засоби { форми занять; 16,5% стверджують, що не надають тако! можливосп взагалц про наявшсть такого права в !'хшх учшв вказують 39,5% респонденпв.
Майже половина (49%) вчител1в вважають, що вони прислухаються до побажань учшв тд час проведення уроюв ф1зично! культури, "1нколи" це роблять 42% { не прислухаються 9% вчител1в.
Необхщно звернути увагу на те, що 8,5% школяр1в не залучаються вчителями до проведення фрагменпв уроку ф1зично! культури; 26,5% учшв "1нколи" мають таку можливють; залучають учшв до проведення фрагменпв уроку 65% вчител1в.
Трохи бшьше третини (39,5%) вчител1в вважають, що вони створили умови для розвитку не ильки ф1зичних, а й духовних зд1бностей учшв; частково створити таю умови вдалося 44,5% вчител1в; 16% стверджують, що не створили умов для гармоншного розвитку особистосп учня.
Рис.2. Реалгзацгя принципу гумашзму вчителями ф!зичног культури. Примггка:
1. Чи реатзуете Ви принцип гуман1зму при проведенш уроков фiзично! культури?
2. Чи зпдш Ви, що навчально-виховний процес повинен базуватися на принцип гумашзму?
3. Чи враховуете Ви особисп штереси учнiв щодо рухово! активносп при проведеннi уроков фiзичноl культури?
4. Чи надаете Ви можливють учням брати активну участь у формуванш 3MicTy, пiдборi 3aco6iB, виборi форм занять?
5. Чи прислухаетеся Ви до побажань учтв, нaвiть якщо вони вiдмовляються виконувати Вaшi вкaзiвки чи розпорядження?
6. Чи залучаете Ви учшв до проведения фрагмента уроку фiзичноï культури?
7. Чи створеш Вами умови, за яких yчнi змогли би повною мiрою реaлiзyвaти своï фiзичнi i дyховнi здiбностi на уроках фiзичноï культури?
Найбшьш ефективна педагопчна концепщя, на думку О. Бондаревсько1', будуеться на принцип гумашзму [4]. Така оргашзащя навчально1' д1яльност1 учшв дозволяе гумашзувати процес ф1зичного виховання i виховати гуманш якост в учшв, покращити взаемовщносини м1ж вчителями та школярами, а також м1ж окремими учнями [3].
Таким чином, на думку абсолютно!' бшьшосп (98,5%) педагопв, навчально-виховний процес з ф1зично' культури в ЗОШ повинен будуватися на принцип! гумашзму. Цей принцип на практищ реал1зуе 63% опитаних нами вчител1в ф1зично' культури.
Подальш1 наш1 кроки у дослщженш проблеми реал1заци принципу гумашзму в процес ф1зичного виховання передбачають розроблення педагопчних умов гумашзаци процесу ф1зичного виховання та виховання гуманних якостей особистосп учшв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Конститущя Украши. — Харшв: Фолю, 2003. — 47 с.
2. Нацюнальна доктрина розвитку ф!зично! культури i спорту // Офщйний вюник Украши. — 2004. —
№ 39. — С. 23.
3. Шиян Б. М. Теор1я i методика ф!зичного виховання школяр!в. Частина 2. — Тернопшь: Навчальна
книга — Богдан, 2004. — 272 с.
4. Бондаревская Е.Н. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного воспитания //
Педагогика. — 1997. — № 4. — С. 2-7.
Роман РИМИК
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЕФЕКТИВНОÏ РЕАЛ1ЗАЦИ ПРОГРАМИ ПРОФЕСIЙНО-ПРИКЛАДНОÏ ФIЗИЧНОÏ П1ДГОТОВКИ УЧН1В ТЕХН1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Подано педагоггчн! умови ефективно'1 реал1заци авторсько'1 програми професшно-прикладног ф1зично1 пгдготовки учтв професшно-техтчних навчальних закладгв за профшем «радютехнжа», позитивно вплинула на профестне формування майбуттх фахгвщв.
Високий р1вень сучасно' техшки i технологш, постшне шдвищення штенсивносп профес1йно' д1яльност1 вимагае в1дпов1дно1' шдготовленосп людини [5].
Багатьма заруб1жними i впчизняними теоретиками з фшософських i сощальних проблем науки i техшки ставиться питання про необхщшсть вживання заход1в для шдвищення р1вня не тшьки професшних знань, а й загально' культури людини пращ, зокрема, забезпечення ïï психоф1зично'' подготовки для адаптацп до новоï техшки i технологш. Цьому сприяють заняття ф1зичною культурою, як! позитивно впливають на оргашзм людини.
Спецiaльнa фiзичнa шдготовка учшв професiйно-технiчних навчальних зaклaдiв мае прикладний характер i професiйнy спрямовашсть, тому ïï називають професшно-прикладною ф!зичною шдготовкою (ППФП). Основне призначення ППФП — спрямований розвиток i пiдтримaння на оптимальному р!вш псих!чних i ф!зичних якостей фaхiвця, до котрого висуваються вимоги конкретноï професiйноï д!яльносп, а також вироблення фyнкцiонaльноï стшкосп оргaнiзмy до умов цiеï д!яльност i формування прикладних рухових умшь i навичок.
Втшюючи у життя принцип зв'язку ф!зичного виховання з трудовою д!яльшстю, ППФП ютотно впливае на шдвищення якост професiйного навчання i скорочення термшв оволодшня трудовими навичками, створюючи передумови для високоï працездатносп [3; 10].
У теори i методицi фiзичноï культури можна помпити певну нaстороженiсть щодо використання неспецифiчних, нових i нетрaдицiйних зaсобiв та недостатню
