CC BY
54
© Весына Л.Е., Кайдашев 1.П. УДК 575.191+616-002(477.53)
ФОРМУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ГЕНЕТИЧНИХ ЗРАЗК1В ЯК СТРАТЕГ1ЧНЕ ЗАВДАННЯ СУЧАСНИХ МЕДИЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ*
Веснна Л.Е, Кайдашев 1.П.
НД1 генетичних та iмунологiчних основ розвитку патологи та фармакогенетики Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академия», м.Полтава, УкраТна
На базе Научно-исследовательского института генетических и иммунологических основ развития патологии и фармакогенетики (НИИ ГИОРПФ) среди первых на Украине начато формирование базы данных генетических образцов. Ее создание определено необходимостью мониторинга распространенных патологических состояний -метаболического синдрома, сахарного диабета, артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, аллергических воспалений, урогенитальных инфекций, патологии иммунной, эндокринной систем, соединительной ткани. Создание системы генетического мониторинга и определения генетических маркеров восприимчивости к инфекционным агентам, склонности к развитию болезней неинфекционного генеза позволит контролировать уровень заболеваемости населения Украины путем прогнозирования риска развития определенных патологических состояний, характера течения и скорости прогрессирования патологического процесса, формирования групп риска возможной заболеваемости начиная с детского возраста. Использование фармакогенетического подбора основных групп препаратов позволит обеспечить снижение прямых материальных затрат на лечение, снизить частоту и тяжесть осложнений, способствовать внедрению индивидуальных стратегий профилактики и повышения уровня здоровья.
Ключевые слова: база данных, генетические образцы, полиморфизмы.
Бурхливий розвиток молекулярноТ I кгмтинноТ бю-логи ютотно розширив наш1 уявлення про б1ох1м1чн1, ф1зюлог1чн1, молекулярн та шш1 процеси, що вщбу-ваються в орган1зм1 здоровоТ людини, та дозволяють нам робити висновки про стан тонких патогенетичних механ1зм1в окремих клУчних симптом1в I захворю-вань. Св1товий медичний досвщ свщчить, що не менш важлившими е досягнення генетики людини, як в по-вшй м1р1 можуть реал1зувати свш потенц1ал в сум1сн1й робот1 генетиюв та л1кар1в за умов виконання бюетич-них I деонтолог1чних норм дослщжень.
Потреба д1агностики та забезпечення медико-генетичного консультування не ттьки р1дк1сних гене-тичних захворювань, що супроводжуються важкими порушеннями та ускладненнями, але й найпоширень ших хвороб, таких як цукровий д1абет, шем1чна хвороба серця, артер1альна ппертенз1я, атеросклероз, що нараз1 е значною проблемою практичноТ медицини, поставило першорядним завданням питання ство-рення баз даних генетичних зразгав. У подальше перспектив! 1нтеграц1я баз даних з експертними системами дозволить суттево розширити можливост1 л1каря та п1двищити ефективн1сть д1агностичних ршень - на п1дфунт1 даних генетичного мошторингу з'являеться можлив1сть розробки ефективних програм проф1лак-тики, використання яких дозволить попередити розви-ток захворювань, зберегти здоров'я та подовжити життя людей, що в цтому мае неабиякий позитивний економ1чний ефект для сусптьства.
На баз1 Науково-досл1дного 1нституту генетичних та 1мунолопчних основ розвитку патологи та фармакогенетики (НД1 Г1ОРПФ) протягом к1лькох рок1в серед перших на УкраТы створена та продовжуе наповнюва-тись база даних генетичних зразгав, формування якоТ визначено необхщнютю мон1торингу таких поширених
патолог1чних стан1в, як метабол1чний синдром, цукровий д1абет, артер1альна г1пертенз1я, 1шем1чна хвороба серця, алерпчы запалення, уроген1тальн1 Ыфекцп, па-толог1я 1мунноТ, ендокринноТ систем, сполучноТ ткани-ни. Незважаючи на р1зн1 кл1н1чн1 прояви, ц1 захворю-вання поеднуе до к1нця не визначен аспекти ет1олог1Т та патогенезу, що ускладнюе та 1нколи робить цтком неефективними проф1лактичн1 та л1кувальн1 заходи.
Роботу з1 збору зразюв було розпочато в межах Державних програм «Цукровий д1абет», «Програми профтактики I л1кування артер1альноТ г1пертенз1Т в УкраТы» та «Програми проф1лактики та лкування стоматолог1чних захворювань».
Формування баз проводилось вщповщно до тематик науково-дослщних роб1т, що отримували бюджет-не ф1нансування: «Вивчення переключення синтезу 1муноглобул1н1в у хворих на бронх1альну астму для розробки нових метод1в ет1олог1чноТ I патогенетичноТ терап1Т», № ДР 010би003241; «Розробка метод1в профтактики та лкування хвороб, як1 походять 1з ме-табол1чного синдрому, препаратами, що стимулюють рецептори, активуюч1 РРАR-Y, шляхом удосконалення критер1Тв д1агностики», № Др 0107и01555; «Визна-чення рол1 пол1морф1зму То11-под1бних рецептор1в у мехаызмах розвитку 1муноопосередкованих захворювань», № ДР 0109и001629; «Вивчення генетичних особливостей розвитку алерпчного запалення та формування орган1в-м1шеней», № ДР 0110и003032; «Комплексне досл1дження генетично обумовлених особливостей NF-kB-опосередкованоТ сигнальноТ тра-нсдукц1Т, що визначае розвиток хрошчного системного запалення, у хворих на метабол1чний синдром та цукровий д1абет 2 типу», № ДР0111и001774; «Роль за-пальних захворювань зубо-щелепного апарату в роз-
*Цитування при атестацй кадр/в: Л.Е.Весн/'на, I. П. Кайдашев. формування бази даних генетичних зразк/'в як стратепчне завдання сучасних медичних досп/'дженЬ // Проблеми екологн медицини. - 2014. - Т. 18, № 1-2. - С. 3 -7.
витку хвороб, пов'язаних i3 системним запаленням», № ДР0112и001538.
Метою створення бази даних генетичних 3pa3KiB представникiв украТнськоТ популяцп стала нагальна потреба монiторингу та контролю рiвня захворювано-стi найбтьш поширеними хворобами iнфекцiйноí та нешфекцшноТ природи серед населення Украíни, ви-значення та об^рунтування провiдноí ролi генетичних чинникiв, що зумовлюють Тх розвиток, та на цiй основi - розробка цiльових програм ранньоТ дiагностики та лiкування, формування груп ризику захворюваност та прогнозування характеру плину i швидкостi прогресу-вання патолопчного процесу.
Матерiали та методи дослщження
На проведення дослiдження отримано згоду комь сií з бюетики Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна ака-демiя». Вiдповiдно до стандартiв Good Laboratory Practice (GLP) та Good Clinical Practice (GCP) з уама патентами проводилось пiдписання iнформованоí згоди, отримувалась добровтьна згода на проведення обстеження у батькiв па^енпв-д^ей.
Отримання бiологiчного матерiалу (кров, сироват-ка, сухi плями кровi, зiшкрiб епiтелiю) проводилось зранку натщесерце стандартними способами для збер^ання або негайного дослщження. Тривале зберь гання проб бiоматерiалу здiйснюеться з використан-ням низькотемпературного холодильного обладнання (t вщ -24° до -70°С).
Пiд час реестраци пацiентiв враховувались основнi параметри: паспортн данi, стать, вiк, наявнють вста-новленого дiагнозу, наявнiсть результат обстеження. Первинна реестрацiя проводилась в поточних жу-
рналах реестраци, по™ дан про пацiента та результата обстеження вводились в електронну базу в формат Microsoft Office Excel 2007. Статистичну обробку результат дослiджень проводили за допомогою про-грами «STATISTICA for Windows 7.0» (StatSoft Inc, США).
Результати та i'x обговорення
1з початку формування бази генетичних зразюв були визначенi основнi напрямки роботи: моыторин-гове обстеження когорт умовно здорових оаб, жителiв ПолтавськоТ области хворi на урогенiтальнi захворю-вання; особи, як первинно обстежувались або знахо-дились на лiкуваннi у ендокринолога з приводу хвороб щитоподiбноТ залози; па^енти з ознаками алерп-чного запалення; пацiенти з порушеннями лiпiдного обмiну та ознаками метаболiчного синдрому; пацiенти з захворюваннями сполучноТ тканини.
Нижче ми надамо короткий опис деяких зразгав та приклади Тх практичного використання.
На першому етапi дослiдження проведено формування групи популяцмного контролю, яка була побрана з практично здорових оаб рiзного вiку та стат (табл.1). Для проведення когортного обстеження групи популяцшного контролю попередньо була розроб-лена карта спостережень у формi опитувальника, в яш особа надавала детальнi дат про вк, стать, наць ональнють, данi соцiально-побутового, професiйного, генетичного, епщемюлопчного, алергологiчного, те-рапевтичного, хiрургiчного анамнезiв, данi клiнiчного стану на час огляду i об'ективнi данi зi сторони рiзних органiв та систем. У подальшому карта доповнюва-лась даними лабораторних дослщжень та вся Ыфор-мацiя фiксувалась в електронному виглядк
Таблиця 1
Структура бази даних генетичних зразюв НД1 ПОРПФ
Групи Юльюсть Стать Вк Лабораторн методи дослщження
зразкiв чол. жЫ. чол. жЫ.
1 2 3 4 5 6 7
Умовно здоровi особи 114 47 67 Вщ 18 до 62 р. Вщ 18 до 62 р. лодний обмЫ, глюкоза, цитогани, полiморфiзми 22580/А TLR2 (rs5743708) 896A/G TLR4 (rs4986790)
Урогенггалы-ii за-хворювання 341 195 146 Вщ 20 до 80 р. Вщ 20 до 80 р. полiморфiзми 22580/А TLR2 (rs5743708) 896A/G TLR4 (rs4986790) 1196С/Т TLR4 (rs4986791)
Захворювання щи-топодiбноí залози 2547 1018 1529 Вщ 20 до 80 р. Вщ 20 до 80 р. Т3, Т4, ТТГ, АТ до ТПО, АТ до ТТГ
Алергiчнi захворювання 620 Вщ 6 мю. до 84 р. Вщ 6 мю. до 84 р. Алерген-специфiчнi IgE
Бронхiалына астма 45 18 27 Вщ 18 до 70 р. Вщ 18 до 70 р. IgE, IL-4, IL-10, CD4, CD25, Foxp3 полiморфiзми 22580/А TLR2 (rs5743708), 896A/G TLR4 (rs4986790)
Алергiчний рингг 45 23 22 Вщ 19 до 65 р. Вщ 19 до 65 р. CD4+, CD4+/25+, CD4+/25+/Foxp3 полiморфiзм 896A/G TLR4 (rs4986790)
Атопiчний дерматит 50 24 26 Вщ 2 до 7 р. Вщ 2 до 7 р. CD3, CD4, CD8, CD16, CD20, IgA, IgM, IgG, IgE, Ц1К полiморфiзми 22580/А TLR2 (rs5743708), 896A/G TLR4 (rs4986790), 1196C/T TLR4 (rs4986791)
Дислiпiдемiя 199 95 104 Вщ 20 до 80 р. Вщ 20 до 80 р. лiпiдний обмiн, церулоплазмiн, по-лiморфiзм PPARy (Pro12Ala)
Продовження таблиц 1
Метаболiчний синдром 1441 567 874 Вщ 18 до 75 р. Вщ 18 до 75 р. лiпiдний обмiн, глюкоза, пжозильований гемоглобiн, цитокiни,
полiморфiзми PPARY (Pro12Ala), LPL (С^Т, intron 6); LPDR (С^Т, intron 15); MTHFR (Ala222Val)
КомбЫована патопогiя: метабо^чний синдром, артерiальна ппе-этензiя 106 106 - Вщ 20 до 80 р. Вщ 20 до 80 р. полiморфiзми AGTR1 (A1166C); ACE (Alu Ins/Del I>D)
КомбЫована патоло-riя: метабопiчний синдром, iшемiчна хвороба серця, бронхiальна астма, ендотепiапьна дисфункцiя 102 69 33 Вщ 40 до 75 р. Вщ 40 до 75 р. лодний обмЫ, глюкоза, цитогани, СРБ, ICAM-1 ,VCAM-1 nопiморфiзм PPARy (Pro12Ala), ексnресiя NF-kB1, NF-kB2
Доспiдження геыв структурних бiпкiв 159 72 87 Вщ 20 до 95 р. Вщ 20 до 95 р. nопiморфiзми MMP12 (A-82G); MMP20 (g.16250T>A); KLK (g.2142G>A); ELN (g28197 A>G)
Захворювання спо-лучно' тканини 53 22 31 Вщ 20 до 80 р. Вщ 20 до 80 р. Скринiнrова панель: Ro/SS-A, La/SS-B, Scl-70, PM-Scl-100, Jo-1, PCNA, dsDNA, rib.P-Protein, CENP-В, AMA-M2, PR3, MPO, TPO, треог-побупiн
Спочатку до групи популярного контролю увмш-ли 114 умовно здорових оаб, вком вiд 19 до 62 рогав. У процесi формування група популярного контролю доповнювалася зразками 185 оаб рiзного вiку та CTaTi жителiв Полтавсько''' областi, якi на час обстеження вважались умовно здоровими. Групу оаб i3 урогеыта-льними захворюваннями (хламiдiоз, уреаплазмоз, трь хомонiаз, гарднерельоз, мкоплазмоз, бактерiальний вагiноз) сформували па^енти в кiлькостi 156. Загалом же загальна ктькють обстежених осiб складала 455 пацieнтiв.
Яким чином можливо використати даний матерь ал? Саме з використанням наведених зразюв вперше в украшський популяцiï було дослщжено поширенiсть однонуклеотидних полiморфiзмiв генiв TLR2 Arg753Gln iз замiною G на А в позици 2258 (rs5743708) та TLR4 Asp299Gly iз замiною A на G в позици 896 (rs4986790) i Thr399Ile iз замiною С на Т в позици 1196 (rs4986791) серед практично здорових оаб Полтавсько''' популяцiï та серед хворих на поши-ренi урогенiтальнi захворювання [1].
Дослщжено 299 оаб iз групи популяцмного контролю (умовно здоров^, врiвноважених за статтю, вь ком вщ 19 до 62 рогав, та 156 осiб рiзного вку та статi хворих на урогештальы iнфекцiï. Матерiалом для дослщження був зiшкрiб епiтелiальних клiтин iз уретри або цервiкального каналу, який отримували за допо-могою спе^альних одноразових стерильних урогень тальних зондiв.
Виявлено достовiрну залежнiсть мiж наявнютю у генотипi мутантно' алелi А (генотипи GA i AA) гена TLR2 i мутантно' алелi G (генотипи AG i GG) гена TLR4 та пщвищеним ризиком Ыфкування поширени-ми урогенiтальними iнфекцiями (х2=7,99; ВШ=2,01; Д1=1,26-3,21 ; р=0,0047), що дозволяе розглядати данi однонукпеотиды полiморфiзми у якостi додаткового прогностичного показника при патогенетичних досль дженнях.
1з 2008 року проводиться набiр зразюв па^ентв iз алергiчним запаленням (табл. 1). Критери включення до групи - наявнють ознак i/або ч^ко встановленого дiагнозу алергiчного запалення за класифка^ею
МКХ10 (бронхiальна астма, алерпчний ринiт, атотч-ний дерматит, кропив'янка). Кiлькiсть зразкiв стано-вить 620, формування бази тривае. Вковий розб^ серед пацiентiв - вщ 6 мiсяцiв до 84 роюв, середнiй вiк обстежених дiтей 4,3±3,5 роки.
Проведено визначення ролi полiморфiзмiв генiв, що кодують TLR2 (rs5743708) i TLR4 (rs4986790, rs4986791) у пщвищены рiвня продукцií специфiчних iмуноглобулiнiв Е (IgE) i розвитку алерпчного запалення [5]. Було проведено генотипування цих трьох однонуклеотидних полiморфiзмiв у груп контролю та хворих на алерпчне запалення. В якост бiологiчного матерiалу використовували суху пляму кровк
Групу хворих склали 38 оаб iз алергiчними запа-леннями: атотчною бронхiальною астмою - 19, атопь чним дерматитом - 13 i атопiчним ринiтом - 6 па^ен-тiв. Критерiем вiдбору стала наявнють пщвищеноТ концентрацií алерген-специфiчних IgE (вщ 3,5 до 100 kU/l) хоча б до одного iз алергенiв. Для верифiкацií IgE-залежних алерпчних запалень проводили досль дження специфiчних IgE до 20 найбiльш значущих алергешв [5]. Контролем слугувала група популяцш-ного контролю - 95 оаб з вщсутнютю aлергiчного запалення в анамнезк
У результат проведених дослщжень встановлено зв'язок полiморфiзмiв TLR2 (rs5743708) i TLR4 (rs4986790) з пiдвищеним рiвнем продукцií специфiч-них IgE у пaцiентiв з алерпчними запаленнями, що дозволяе розглядати дат однонуклеотидн зaмiни в якост додатковоТ прогностичноТ ознаки iндивiдуaльноí схильност до цих захворювань.
Окремо сформовано групу iз 140 пaцiентiв iз алер-гiчною пaтологiею (бронхiaльнa астма, алерпчний ри-нiт, aтопiчний дерматит), яким проводилось визначення полiморфних вaрiaнтiв генiв TLR2, TLR4 та по-кaзникiв стану iмунноí системи [7,9]. Дослщження по-лiморфних вaрiaнтiв гену TLR4 896A/G (rs4986790), 1196C/T (rs4986791) та гену TLR2 2258G/A (rs5743708) показало, що саме полiморфiзм 896A/G гену TLR4 визначае тяжкий та ускладнений перебiг атотчного дерматиту у дiтей [8].
Формуеться база пац^нтв, якi звернулись до НД1 Г1ОРПФ з приводу обстеження на захворювання щи-топодiбноï залози. На тепершшй час кiлькiсть 3i6pa-них зразюв становить 2547, що е найбтьш вагомою часткою усiе бази даних. BiK обстежених осiб вщ 20 до 80 рокiв.
У рамках Державно! програми «Програма профь лактики i лiкування артерiальноï ппертензи в Укра1ш» сумiсно з ННЦ «1нститут кардiологiï iменi академiка М.Д. Стражеска» НАМН Украïни було розпочато формування напрямку, метою якого е дослщження патогенезу метаболiчного синдрому (МС) та хрошчного системного запалення.
Проведено обстеження жителiв м. Полтави - 896 оаб, iз них - 579 жшок та 317 чоловшв, вiком вiд 18 до 64 роюв. У м. Черкаси обстежено 388 оаб, iз них -222 жшок вiком вiд 18 до 63 рогав та 166 чоловшв вь ком вiд 19 до 64 роюв (табл. 1 ).
З використанням даних цього напрямку дослщже-но поширенiсть полiморфiзму Pvu II гену лтопротеш-лтази (ЛПЛ) у Черкаськiй популяцiï та зв'язок iз роз-витком артерiальноï гiпертензiï [12].
Для вивчення полiморфiзму гену ЛПЛ на базi 1-ï мiськоï лiкарнi м. Черкаси було вобрано 85 чоловiкiв вiком 19-66 рогав та подiлено на групи: контрольну - з нормальними показниками артерiального тиску <140/90 мм рт.ст. (n=47) та основну (n=38) - з рiвнем артерiального тиску >140/90 мм рт.ст. або за наявнос-тi в анамнезi дiагнозу артерiальноï гiпертензiï.
Розподiл полiморфiзму ЛПЛ у груп популяцiйного контролю та чоловшв iз наявнiстю артерiальноï ппертензи у Черкаськiй популяцiï було проведено вперше. В групi популяцiйного контролю частоти генотитв складали: СС - 29,79% СТ - 51,06%, ТТ - 19,15% , алелей С - 55,32%, Т - 44,68 %. У чоловшв iз ппер-тензiею частоти генотипiв та алелей гену ЛПЛ значно не вiдрiзнялись вщ групи популяцiйного контролю: СС - 34,21 %, СТ - 47,37 %, ТТ - 18,42 %; С - 57,9 %, Т -44,1 %.
Зв'язок мiж полiморфiзмом PvuII гену ЛПЛ та роз-витком артерiальноï ппертензи не було встановлено. Але отриман данi свiдчать про доцiльнiсть подальшо-го дослiдження даного полiморфiзму у оаб iз чiтко встановленими ознаками метаболiчного синдрому.
В рамках визначення генетичних чиннигав ризику розвитку есен^ально! гiпертензiï дослiджено розпо-дiл полiморфiзму рецептора ангiотензину II 1-го типу AGTR1(A1166C) [4]. У здорових оаб (n=100) частота генотипiв та алелей складала: АА - 51%, AC - 34%, СС - 15%; алелей А - 68%, C - 32%. Припущено пе-реважну поширенють алелi C i генотипу сС у здорових людей в украшсьш популяци. Частоти генотитв у па^етчв з есенцiальною гiпертензiею (106 осiб): АА -22,85%, AC - 51,9%, СС - 25,3%; алелей: А - 48,7%, C - 51,3%. Було зроблено висновок, що розвиток есе-н^ально1 ппертензи пов'язаний iз присутнютю алелi C i ïï гомозиготноï варiанти, а тяжкiсть i ускладнення п-пертонiï залежить вiд присутностi ^eï алелi у генотипi. Украïнське населення мае специфiчний розподiл по-лiморфiзму рецептора ангiотензину II 1-го типу з пе-реважанням алелi C1166 i генотипу СС, що е чинни-ком ризику есен^ально1 ппертензи.
У цтому слщ вiдзначити, що пщ час накопичення зразкiв цього спрямування виникла потреба розподiлу на пщгрупи, якi дозволили бiльш ретельно дослщжу-вати пацieнтiв та акцентувати увагу на певшй патологи. Таким чином вдалося дослiдити окремi полiморфнi
варiанти цiлоï низки геыв: рецептора ангiотензину II 1-го типу AGTR1(A1166C), ангiотензин-конвертуючого ферменту ACE (Alu Ins/Del I>D), рецептора, що акти-вуе пролiферацiю пероксисом y PPARy (Pro12Ala), лiпопротеïнлiпази LPL (С^Т, intron 6), рецептора ль попротешлтази LPDR (С^-Т, intron 15) [2,3]. Наразi збираеться матерiал для продовження генетичних дослщжень патогенезу метаболiчного синдрому (табл.1).
Слщ зазначити важливють використання бази для розробки ефективних нов^шх схем терапiï. Так, при дослщженш фармакогенетичних особливостей дiï ме-тформiну у пацieнтiв з 1ХС на фонi МС та цукрового дiабету 2 типу з урахуванням Pro12Ala полiморфiзму гена PPAR-y2, визначена його висока терапевтична ефективнiсть у хворих на 1ХС на фонi цукрового дiа-бету 2 типу, як мають генотип Pro/Pro, що надае мо-жливiсть значним чином iндивiдуалiзувати терапiю [6].
Цiкавим та перспективним е напрямок накопичення зразгав для подальшого вивчення ролi генетичного полiморфiзму генiв структурних бiлкiв в розвитку за-пальних та дистрофiчних процесiв органiв та тканин: матриксних металопротешаз (MMP12 (A-82G); MMP20 (g.16250T>A)), каликреïну (KLK (g.2142G>A)), еласти-ну (ELN (g28197 A>G)) (табл. 1 )[10].
Так, проведено визначення полiморфiзму генiв ка-лiкреïну 4 (KLK4) в 4 екзон g.2142 G>A (AF228497) у 72 па^ен^в iз пiдвищеною стертiстю зубiв 1-111 ступеня (30 чолов^в, 42 жшки, вiком вiд 20 до 62 рогав) [11].
Показано, що саме у носив алелi A полiморфiзму g.2142 G>A гену KLK4 спостер^аються бiльш тяжкi прояви пiдвищеноï стертост зубiв. Отриманi данi пщ-тверджують зв'язок мiж наявнiстю полiморфноï алелi А гену KLK4 з пщвищеною стертiстю зубiв. Цi данi до-зволяють розглядати даний полiморфiзм в якост до-даткового прогностичного показника надмiрноï втрати твердих тканин зубiв, а виявлення мутантноï алелi А гену KLK4 дае змогу цтеспрямовано проводити про-фiлактику та лкування пацieнтiв з пiдвищеною стерть стю зубiв.
Велике практичне значення мають дат щодо паць eнтiв з аутамунними захворюваннями сполучноï тка-нини - склеродермieю, ревматоïдним артритом, вас-кулiтом, якi обстежуються на базi НД1 Г1ОРПФ за до-помогою сучасних скришнгових панелей, що забезпе-чують прицiльну дiагностику захворювання та значним чином пщвищують ефективнють терапiï (табл. 1).
Робота зi створення бази даних генетичних зразюв тривае. За обсягом така робота достатньо кроттка, вiдповiдальна, але можливост ïï практичного використання та значення важко оцшити. Ми торкнулися лише деяких спрямувань накопичення даних та певних прикг^в |'х подальшого використання в клУчнш практици Слiд зазначити, що перш за все крок за кро-ком доповнюються дан щодо розповсюдженостi поль морфних варiантiв генiв в Украшсьш популяци, ство-рюеться теоретичний фундамент медично! генетики, визначаються певнi ланки патогенетичних механiзмiв.
Формування баз даних генетичних зразюв дозволить значним чином штенсифкувати проведення ме-дичних дослщжень. Систематиза^я та облiк респондент, якi формують групи хворих та популяцмного контролю проводиться в режимi електронних докуме-нтiв, що сприяе швидкому пошуку та можливост ро-боти зi значними за обсягом масивами даних, вве-дення даних додаткового обстеження та даних досль джень в динамщк Також, збтьшуються можливостi
використання сучасних методiв статистично' обробки 2. даних, ^рунтовного аналiзу частоти розповсюдження полiморфних варiантiв генiв в загальнiй популяци та в окремих групах респондент.
Стандартизацiя методичних пiдходiв до пошуку генетичних маркерiв найпоширенiших хвороб дозво- 3. ляе використовувати сучаснi сертифковаш реагенти та тест-системи, потужне наукове обладнання. Вс цi фактори значним чином полегшують наукове ствро-б^ництво та зацiкавленiсть в проведеннi сумюних на-укових дослiджень по збору та обробц даних не тть- 4. ки мiж науково-дослiдними установами, але й клУч-ними центрами медично' генетики.
Створення системи генетичного мошторингу та визначення генетичних маркерiв сприйнятливостi до 5. iнфекцiйних агентв, схильностi до розвитку хвороб нешфекцшного ^енезу дозволить контролювати рь вень захворюваност населення Укра'ни шляхом про-гнозування ризику розвитку певних патолопчних ста-нiв, характеру плину i швидкост прогресування пато- 6. лопчного процесу, формування груп ризику можливо''' захворюваностi починаючи з дитячого вку, використовувати ефективнi технологiï профтактики. Розробка з урахуванням генетично' схильност цiльових про-грам ранньо' дiагностики та лiкування забезпечить 7 зменшення прямих економiчних витрат на медикаме-нтозне лiкування, тривалiсть перебування хворих на амбулаторному та стацюнарному лкуванню за раху-нок фармакогенетичного пщбору основних груп пре-паратiв, знизить частоту ускладнень та рiвень лета- 8. льност i сприятиме впровадженню шдивщуальних стратегiй профiлактичних заходiв та пщвищення рiвня здоров'я.
В юнцевому планi провiдне значення баз даних генетичних зразюв полягае в стратепчному спрямуваннi 9. визначення генетичних маркерiв цiлоï низки найпоши-ренших хвороб, що стане основою збереження та стабтьност санiтарно-епiдемiологiчного благополуч-чя Укра'ни. На наш погляд, такий здобуток дозволить ю. вивести на принципово новий рiвень фундаментальнi та прикладш генетичнi дослiдження в Укра'ш та цт-ком заслужено сприятиме зростанню авторитету на-шо' держави серед мирово' науково' спiльноти.
Л^ература
1. lзмайпова О.В. Зв'язок nопiморфiзмiв rенiв TLR2 та TLR4 зi схiпьнiстю до окремих уроrенiтапьних Ыфекцм / О.В. 1змайлова, О.А. Шликова, Н.О. Боброва, 1.П. 12. Кайдашев // Цитология и генетика. - 2011. - № 4. - С. 29 - 35.
Кайдашев И.П. Молекулярно-биологические аспекты гипертонической болезни: роль полиморфизма белков ренин-ангиотензиновой системы и рецепторов активирующих пролиферацию пероксисом / И.П. Кайдашев, В.Н. Ждан, М.С. Расин [и др.] //Укр. кардюл. ж-л. -2010. - Додаток 1.- С. 65-74.
Кайдашев И. П. Полиморфизм пероксисом полифера-тор-активирующих рецепторов: новый аспект патогенеза атеросклероза, эссенциальной гипертензии и сахарного диабета 2 типа / И.П. Кайдашев, М.С. Расин,
A.М. Расин // УкраТнський терапевтичний журнал.-2004.
- №4. - С. 57-61.
Кайдашев И.П. Полиморфизм рецептора ангиотензина II 1-го типа у больных эссенциальной гипертензией в украинской популяции / И.П. Кайдашев, М.С. Расин, Л.Г. Савченко [и др.] // Цитология и генетика. - 2005. -39, № 5. - С. 51-55.
Куценко Н.Л. Связь полиморфизмов генов Toll-подобных рецепторов 2 и 4 с аллергическими заболеваниями с повышенными уровнями специфических иммуноглобулинов Е / Н.Л. Куценко, О.В. Измайлова, Л.Э. Веснина, И.П. Кайдашев // Цитология и генетика. -2012. - № 6. - С. 59-66.
Лавренко А.В. Фармакогенетические особенности действия метформина у пациентов, страдающих ишеми-ческой болезнью сердца на фоне метаболического синдрома и сахарного диабета 2 типа, с учетом полиморфизма гена PPAR-Y2 /А.В. Лавренко, О.А. Шлыкова, Л.А. Куценко [и др.] // Терапевтический архив. -2012. - № 9. - С.35 - 40.
Левченко Л.Ю. Асо^а^я полiморфiзму 896A/G гену TLR4 з перебтом атотчного дерматиту у дтей зi схи-льнютю до гострих рестраторних вiрусних Ыфекцм / Л.Ю. Левченко, О.В. 1змайлова, О.А. Шликова, 1.П. Кайдашев // Проблеми екологп та медицини.- 2012.- № 3-4.- С. 9-12.
Левченко Л.Ю. Полiморфiзм 896A/G гена TLR4, а не 1196C/T гена TLR4 та 2258G/A гена TLR2 визначае тяжкий та ускладнений переб^ атотчного дерматиту у дтей / Л.Ю. Левченко, О.В. 1змайлова, О.А. Шликова, 1.П. Кайдашев //Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 3. - С. 46-53.
Сакевич В.Д. Поширенють полiморфних алелей 2258G/A гена TLR2 та Тх зв'язок з окремими iмунологiч-ними показниками серед хворих на алерпчний рингг /
B.Д. Сакевич, О.А. Шликова, Н.О. Боброва, 1.П. Кайдашев //Астма та алерпя. - 2013. - № 3. - С. 51 -55. Скрипник В.М. Полiморфiзм гену еластину g28197 A>G визначае схильнють до утворення патолопчних руб^в / В.М. Скрипник, Д.С. Аветков, О.А. Шликова, 1.П.Кайдашев //Проблеми екологп та медицини. - 2012.
- Т.16, № 5-6.- С. 61-64.
Ткаченко 1.М. Визначення полiморфiзму геыв калекреТ-ну-4 та матриксноТ металопротеТнази-20 у па^ен^в з пщвищеною стертютю зубiв /1.М. Ткаченко, О.А. Шликова, 1.П. Кайдашев // Проблеми екологп та медицини.
- 2012. - Т.16, № 5-6.- С. 65-68.
Шликова О.А. Роль полiморфiзму PVU II гену лтопро-теТнлтази у патогенезi артерiальноТ ппертензп / О.А. Шликова // Проблеми екологп та медицини. - 2011. - Т. 15, № 1-2.- С. 22-25.
