CC BY
7
УДК 336.71; 658.114.5 JEL: D41; G21; O16
ФОРМУВАННЯ БАНК1ВСЬКИХ КЛАСТЕРНИХ 1Н1Ц1АТИВ В УКРА1Н1
®2020 КОЛСД1НА К. О., СЕМЕНОВА Г. I.
УДК 336.71; 658.114.5 JEL: D41; G21; O16
Коледша К. О., Семенова Г. I. Формування баншвських кластерних Ыщатив в УкраУш
Встановлено, що посилення конкуренцп на ринках фшансового посередництва в УкраЫ, зокрема з глобальними баншвськими групами, як волод'ь ють розвинутими баншвськими технологiями, вимагае Bid укранських баншв прискорення штеграци з iншими ланками соцiально-економiчноï сис-теми, iншими баншвськими установами. Визначено, що виршення цього завдання пов'язане з необхidнiстю становлення кластерних iнiцiатив на ринку фнансовихпослуг. Метою досл'дження евиявлення можливостей створення в УкраЫ об'еднань ф'тансовихустанову вигляЫ баншвського кластера. Для виршення цього завдання запропоновано використати метод анал'зу iерархiй. Побудовано iерархiчну модель вибору сценарю створення баншвського кластера, яка складаеться з двох рiвнiв. Аргументовано виб'р на першому р'вт цeïмодел'> сукупностi ознак, яш властивi кластерним формам органiзацiï, а саме: територ'т, концентраф, iнновацiï, конкуренщя та взаемопов'язатсть. На другому р'вт ieрархiчноï моделi об(рунтовано виб'р основних показнишв, що визначають формування баншвських кластер'в. Наведено узагальнююч результати анал'ву обраних показнишв. Об(рунтовано доцльнсть застосування трьох основних показнишв: ^mmi ф'ш'шл'ю, фшансово!стшкостi та балансового прибутку банку, як максимально впливають на можливкть створення баншвського кластера. Проведено кластерний анал'з, за результатами якого сформовано шсть баншвських кластер'в. Визначено, що основними перевагами створення баншвських кластер'в в Украм е: змщнення iмidжу рег'юнальних кластер'в, полегшення iнформацiйного обмну у бiзнес-сереdовищi, пряме ф'тансування окремих проект'в, розширення баншвських мереж, сприяння транснацональним зв'язкам з iншими кластерами чи регонами. Ключов'! слова: кластер, кластерний анал'з, баншвський кластер, ринок ф'тансових послуг. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-364-369 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Коледша Катерина Олександрiвна - кандидат економiчних наук, викладач кафедри фшанс'в та кредиту, Харшвський нацональний ун'верситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харшв, 61000, Украна) E-mail: koliedinakateryna@gmail. com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3928-8684
Семенова Ганна 1ва^вна - старший викладач кафедри фнанав та кредиту, Харшвський нацональний утверситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харшв, 61000, Укртна) E-mail: annaiskh2903@gmail. com
УДК 336.71; 658.114.5 JEL: D41; G21; O16
Коледина Е. А., Семенова А. И. Формирование банковских кластерных инициатив в Украине
Установлено, что усиление конкуренции на рынках финансового посредничества в Украине, в частности с глобальными банковскими группами, которые обладают прогрессивными банковскими технологиями, требует от украинских банков ускорения интеграции с другими звеньями социально-экономической системы, другими банковскими учреждениями. Определено, что решение этой задачи связано с необходимостью становления кластерных инициатив на рынке финансовых услуг. Целью исследования является выявление возможностей создания в Украине объединений финансовых учреждений в виде банковского кластера. Для решения этой задачи предложено использовать метод анализа иерархий. Построена иерархическая модель выбора сценария создания банковского кластера, которая состоит из двух уровней. Аргументирован выбор на первом уровне этой модели совокупности признаков, присущих кластерным формам организации, а именно: территория, концентрация, инновации, конкуренция и взаимосвязанность. На втором уровне иерархической модели обоснован выбор основных показателей, определяющих формирование банковских кластеров. Приведены обобщающие результаты анализа выбранных показателей. Обоснована целесообразность применения трёх основных показателей: количества филиалов, финансовой устойчивости и балансовой прибыли банка, которые максимально влияют на возможность создания банковского кластера. Проведен кластерный анализ, по результатам которого сформировано шесть банковских кластеров. Определено, что основными преимуществами создания банковских кластеров в Украине являются: укрепление имиджа региональных кластеров, облегчение информационного обмена внутри бизнес-среды, прямое финансирование отдельных проектов, расширение банковских сетей, содействие транснациональным связям с другими кластерами или регионами. Ключевые слова: кластер, кластерный анализ, банковский кластер, рынок финансовых услуг. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Коледина Екатерина Александровна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61000, Украина) E-mail: koliedinakateryna@gmail. com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3928-8684
Семенова Анна Ивановна - старший преподаватель кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61000, Украина) E-mail: annaiskh2903@gmail. com
UDC 336.71; 658.114.5 JEL: D41; G21; O16
Koliedina K. O., Semenova H. I. Formation of the Banking Cluster Initiatives in Ukraine
It is determined that increased competition in the financial media markets in Ukraine, in particular with global banking groups that have progressive banking technologies, requires Ukrainian banks to accelerate integration with other elements of the socio-economic system, other banking institutions. It is defined that the solution to this problem is connected with the need to create cluster initiatives in the financial services market. The research is aimed at identifying oppor-
tunities for the creation of associations of financial institutions in Ukraine in the form of a banking cluster. It is suggested that a method of hierarchy analysis should be used to solve this task. A hierarchical model of choosing a bank cluster scenario is built up, which consists of two levels. The choice at the first level of this model of the set of features inherent in cluster forms of the organization, namely territory, concentration, innovation, competition and interconnected-ness, is reasoned. At the second level of the hierarchical model, the choice of the main indicators that determine the formation of banking clusters is substantiated. The generalizing results of the analysis of the selected indicators are presented. The expediency of using three main indicators is substantiated: number of branches, financial stability and balance profit of bank, which have the greatest impact on the possibility of creating a banking cluster. A cluster analysis is carried out, which resulted in the formation of six banking clusters. It is determined that the main advantages of creating banking clusters in Ukraine are: strengthening the image of regional clusters, facilitating information exchange within the business environment, direct financing of individual projects, expansion of banking networks, promoting transnational ties with other clusters or regions. Keywords: cluster, cluster analysis, banking cluster, financial services market. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Koliedina Kateryna O. - PhD (Economics), Lecturer of the Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61000, Ukraine) E-mail: koliedinakateryna@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3928-8684
Semenova Hanna I. - Senior Lecturer of the Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61000, Ukraine) E-mail: annaiskh2903@gmail.com
Аля штеграци Укра'ши в европейський про-спр та зайняття нею пдного мшця в складi бвропейського Союзу необх^дною передумо-ерех^д економши до шновацшного типу, який передбачае впровадження шновацшних моделей, а саме, кластерiв [1]. Посилення конкуренцй на ринках фшансового посередництва в УкраМ, зокрема з глобальними баншвськими групами, що володготь розвинутими баншвськими технолошми, вимагае в1д украМьких банив прискорення штеграци з шши-ми ланками сощaльно-економiчноi системи, шшими баншвськими установами. Виршення цього завдання пов'язане з необх^дшстю становлення кластерних М-щатив на ринку фшансових послуг [2].
Питанням формування та розвитку кластерiв присвячено роботи багатьох вичизняних i зaрубiж-них науковщв, серед яких: Н. Внукова, В. Геець, З. Ге-расимчук, О. Гоманюк, О. Маслак, Н. Мкула, Ю. Они-щенко, М. Портер, Ю. Соцька, О. Ягольницький [1-9] та шш1 Проте, незважаючи на грунтовш досл^дження щодо формування та дiяльностi кластерiв, дотепер практично в^дсутш науковi розробки щодо баншв-ських кластерiв як форми взаемоди фшансових уста-нов (на противагу виробничим кластерам).
Метою досл^дження е виявлення можливостей створення в УкраМ об'еднань фшансових установ у вшл^ баншвського кластера.
Зпдно з тлумаченням, яке надав Маслак О. О., «кластер е особливим видом об'еднань, що заснова-ний на географiчнiй близькосп, наявносп сшльних технологш тощо, а кластеризащя - це процес створення кластерiв та шших мережевих штегрованих структур шляхом вжиття органiзацiйно-економiчних заходiв та забезпечення в^дпов^дних умов» [3, с. 124].
Для виршення завдання стосовно створення баншвського кластера використано метод аналiзу iе-рархш, запропонований американським системним аналiтиком Т. Саат [4], який дозволяе на базi кваль
фшованих експертних ощнок здшснити технолопчне передбачення можливого та бажаного стану оргаш-зацшно! системи, що розглядаеться, i вибiр найбкьш iмовiрного виду кластерного утворення. Розроблену iерархiчну модель прогнозування створення лопчно можливого баншвського кластера наведено на рис. 1.
Перший рiвень ще! моделi включае сукупшсть ознак, властивих кластерним формам орга-шзаци: територiя, концентращя, шноваци, конкуренцiя та взаемопов'язашсть. Вибiр тако! су-купносп ознак грунтуеться на тому, що вони най-б1льш точно в^дображають економiчний змiст такого об'еднання.
Територiя - учасники кластера кнують на пев-нiй територи, яка характеризуеться наявшстю пере-ваг: доступнiсть спецiалiзованих людських ресурав, необхiдноI iнфрaструктури тощо. Основними показ-никами територи для створення баншвського кластера е ккьшсть фiлiaлiв та походження кaпiтaлу, осшль-ки саме вони виступають тими точками зггкнення, якi можуть сприяти прийняттю ршення про створення кластера мiж банками.
Конкуренщя - банки - учасники кластера мають бути юридично незалежними для тдтримання рiвня конкуренци, яка спонукатиме кожного до розвитку. Ва процеси вiдбувaються в умовах безперервно!, дина-мiчноi конкурентно! боротьби всередиш дано! струк-тури та децентрaлiзaцii процесу ухвалення управлш-ських рiшень усерединi утворення кластерного типу. До основних показнишв конкуренцй банив можна в^днести тaкi: статутний каштал, фiнaнсовa стiйкiсть, лiквiднiсть, рейтинг банку, балансовий прибуток, вар-псть послуг та обсяг кредитного портфеля банку.
Взаемопов'язашсть - зберйаючи конкуренцш, банки - учасники кластера пов'язаш загальною метою - розширення частки ринку та пiдвищення кон-курентоспроможностi. Так, основними чинниками
Рис. 1. Icрархiчна модель вибору сценар^ створення банкiвського кластера
взаeмопов'язаностi в створенш банкiвського кластера повинш стати кiлькiсть платiжних систем i мережа банкоматiв. Це пов'язано з тим, що саме цi показники св^чать про наявнiсть мiж банками спшробггництва, яке може сприяти подальшому створенню мiж ними банкiвського кластера.
1нноваци - певш змiни, як вiдбуваються в^д-повiдно до сусшльних потреб у сферi функщонуван-ня баншвсько!' системи та полягають у переходi до якiсно нового стану структури мехашзму, технологи, технiки або оргашзаци дiяльностi, у процесi реалiза-ц11 яких досягаеться результат у виглядi кiлькiсного та/або якiсного науково-техшчного, органiзацiйного, екологiчного, економiчного та сощального ефекту [5]. ¡нноваци е обов'язковою умовою функцюнуван-ня кластера. Для вичизняних банкiв iнновацii е не пльки критерiем оцiнки конкурентоспроможностi, але й умовою виживання на ринку. Тому особливо великого значення набувае iх здатшсть енергшно ре-алiзовувати iнновацiйнi проекти та ефективно управ-ляти ними. У зв'язку з цим основними показниками шновацшносп банив можуть виступити нематерь альнi активи, що характеризуюсь наявнiсть у банку новитого програмного забезпечення, ноу-хау тощо, а також запровадження нових баншвських продуктiв (послуг), якi мають бкьш привабливi споживчi влас-тивостi порiвняно з тими, що пропонувалися рашше та е якiсно новими й можуть задовольнити неохопле-нi ранше потреби потенцiйного покупця.
Концентращя - кластерш об'еднання виника-ють на територiях, де зосереджено банки, для шд-тримання бiльш тiсних взаемозв'язшв та зменшен-ня транзакцiйних затрат. Концентращя зайнятост в банках може бути передумовою для формування та розвитку кластера. Полiтика банку в умовах ринку потребуе використання теоретичних пiдходiв до
проведення аналiзу впливу характеру та рiвня кон-куренци на процеси цiноутворення. Практична зна-чущiсть оцiнки показникiв концентраци ринку по-лягае в тому, що вони дозволяють дшти висновшв щодо ринковоi структури (монополiя, олiгополiя, монополiстична чи досконала конкуренцiя), яка без-посередньо впливае на формування та впровадження цiновоi полiтики. Необх^дно зазначити, що найб1льш розповсюдженими показниками ощнки концентраци е безпосередньо шдекс концентраций iндекси Херфш-даля - Хiршмана, Розенблюта та загальний шдекс га-лузево'1 концентраций
Другий рiвень включае сукупнiсть показникiв, якi повною мiрою характеризують ознаки, представлен на першому рiвнi цiеi модель Вибiр показникiв е одним iз найважливiших складових кластерного аналiзу та мае бути обгрунтований з економiчноi точки зору, тобто обраш для аналiзу показники мають об'ективно характеризувати дшльшсть банкiв [6]. Виходячи з цього в досмджеш було обгрунтовано 19 основних показникiв, що визначають формування баншвських кластерiв.
Наступним етапом в ощнщ прiоритету при ви-борi банкiв для створення банйвського кластера за методом аналiзу iерархiй е оцiнка переваг властивос-тей за визначенням мiр цих властивостей. Така мiра утворюеться як результат висловлювань суджень про стушнь впливу цих факторiв. Для реалiзацii та-ко'1 системи оцiнки можливих сценарив формування банкiвського кластера проведено анкетування групи експерпв, якi за шкалою Т. Саат [4] заповнювалися в матриц парних порiвнянь. Побудовано шкть ма-триць: одна - для першого рiвня iерархii, п'ять - для другого рiвня, та отримано узагальнюючi результати впливу рiзних показникiв на створення банкiвського кластера, як наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Узагальнюючi результати аналiзу показнимв, як впливають на створення 6aHKiBCbKoro кластера
Ознака Показник Вплив в рамках групи, % Загальний вплив, %
Теритс^я Кiлькiсть фiлiалiв 87,50 32,38
Теритс^я Походження катталу 12,50 4,63
Конкуренцiя Статутний капiтал 2,89 0,97
Конкуренцiя Фiнансова стШсть 24,69 8,28
Конкуренцiя Лiквiднiсть 10,38 3,48
Конкуренщя Рейтинг банку 14,66 4,92
Конкуренцiя Балансовий прибуток 22,28 7,47
Конкуренцiя Варткть послуг 15,06 5,05
Конкуренцiя Об'ем кредитного портфеля 10,04 3,37
1нновацп Нематерiальнi активи 50,00 6,36
1нновацп Новi банкiвськi продукти (послуги) 50,00 6,36
Взаeмопов'язанiсть Ктьккть платiжних систем 50,00 5,78
Взаeмопов'язанiсть Мережа банкомалв 50,00 5,78
Концентрацiя 1ндекс концентрацп' 20,00 1,03
Концентрацiя 1ндекс Херфшдаля -Хiршмана 25,71 1,33
Концентращя Фокус «Взаемозв'язок» 25,71 1,33
Концентрацiя Ктьккть платiжних систем 28,57 1,48
На основi проведених розрахуншв зроблено висновок, що найб1льший вплив у межах гру-пи мае: територiя - кiлькiсть фiлiалiв (87,5%); конкуренщя - фiнансова стiйкiсть (24,69 %), балан-совий прибуток (22,28%) та вартшть послуг (15,06 %); шноваци - банкiвськi продукти (послуги) та немате-рiальнi активи банку мали однаково високий вплив у рамках ще! групи та дорiвнювали по 50% кожний; концентрацш - шдекс ентропГ! (28,57%).
Що стосуеться загального впливу, то видГлено три основнг показники, якг максимально впливають на можливгсть створення банкгвського кластера. До них увгйшли: кГлькгсть фглгалгв (32,38%), фгнан-сова стгйкгсть (8,28%) та балансовий прибуток банку (7,47%). Такий результат е достовгрним, оскгльки данг критерГ! кластеризацГ! вгдображають внутршнш змгст створення банкгвських кластергв.
Наступним кроком у дослгдженнг було прове-дення кластерного аналгзу, основа мета якого - утво-рення схожих мГж собою груп банив. Даний метод дозволяе виргшити так завдання:
+ провести класифшацго банив з урахуванням вгдгбраних критерГ!в кластеризацГ!, що вгдо-бражають сутшсть г необхГдшсть об'еднання зусиль банив на ринку фшансових послуг; + перевГрити передбачуваш припущення про наявшсть певно!' структури у дослГджува-нш сукупностГ банив, тобто пошук Гснуючо'! структури банивського кластера;
f побудувати модель банивського кластера та встановити наявшсть зв'язюв усерединi су-купност банив (банювського кластера) [7].
Отже, в ходi проведення кластерного аналiзy було сформовано 6 банивських кластерiв. Кожен кластер мштить групу банкiв, що во-лодiють властивiстю щiльностi (щкьшсть об'eктiв yсерединi кожного кластера вище, нiж поза ним), дисперсieю, в^докремлешстю вiд iнших кластерiв, формою, розмiром. Складнiсть кластерного аналiзy полягае в тому, що об'екти дослiдження е багатови-мiрними, тобто описуються не одним, а трьома параметрами. Не е виключенням й те, що розподм банив за кластерами може змшитися в разi проведення кластерного аналiзy по шших критерiях.
До першого кластера увшшло два банки - АТ «Приватбанк» i ПАТ «Ощадбанк». Такий результат е достатньо зрозумким, оскiльки таке об'еднання зумовлено переважно тим, що щ банки за рейтингом НБУ [8] станом на 01.01.2020 р. обшмають першi двi сходинки серед украшських банкiв, маючи зна-чний обсяг активiв, вiдповiдно 314 106 млн грн i 250 487 млн грн i великий обсяг статутного кашталу -206 060 млн грн i 49 473 млн грн в^пов^дно. Сл^ зазначити, що банки, як входять у даний кластер, займають найбмьш активну позицш на ринку бан-швських послуг, мають велику ккьшсть встановле-них кореспондентських зв'язкiв i максимально роз-
галужену систему вкдкень - 1974 та 2471 вкдкень вiдповiдно, а 1х балансовий прибуток i коефiцiент надшносп знаходяться на досить високому рiвнi. Об'еднання в кластер таких банив, як АТ «Приват-банк» i ПАТ «Ощадбанк», може дати максимальний ефект з урахуванням очшування синергетичного ефекту в1д 1'хньо'1 спiвпрацi.
Д о другого банкiвського кластера включе-/\ но 50 банкiв, серед яких: ПАТ «Кредобанк», / ж ат «Мегабанк», ПАТ «Пiвденний», АТ «Проредит Банк», АТ «Укрсоцбанк» та багато шших. Для вивчення причин «випадання» дано! сукупностi зi ваш кiлькостi необхiдно провести бiльш ретельний aнaлiз ведення !х дiяльностi на ринку банивських по-слуг, а також полiтики в цьому напрямку. Однак треба зазначити, що до другого кластера ввшшли банки пе-реважно третьо'1 та четверто'1 груп украшських бaнкiв за рейтингом НБУ [8]. У зв'язку з тим, що в розгля-нуту сукупшсть банив входить дуже велика ккьйсть «неоднорiдних» об'ектiв, якi не встановлюють шяких форм спiвробiтництвa мiж собою, вона не може слу-жити досконалою моделлю формування банивсько-го кластера, але не виключае можливост об'еднання окремих банив ще'1 групи до кластера.
До третього банивського кластера, зпдно з проведеним кластерним aнaлiзом, увiйшло чотири банки, що мають досить високу фшансову стшйсть: АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Кредi Агрiколь Банк» та АТ «Перший Украш-ський Мiжнaродний Банк». Формування даного кластера та його практична дiяльнiсть на ринку банив-ських послуг сприятиме шдвищенню рiвня та якостi послуг, що надаються, зростанню конкурентоспро-можносп сектора та iнновaцiйного потенцiaлу.
До четвертого кластера увшшло 10 банив (АТ «Правекс-банк», АТ «Сбербанк», АТ «Юнекс Банк», АТ «Пiреус Банк МКБ», ПАТ «Унiверсaл Банк», АТ «Таскомбанк», ПАТ «Акщонерно-комер-цiйний банк «Львiв», АТ «1дея Банк», ПАТ «Банк Восток», АТ «Акцент-Банк»), а до п'ятого кластера - дев'ять украшських банив, серед яких: АТ «Альфа-Банк», АТ «Акщонерний комерцшний банк «Аркада», АТ «Схкноукрашський банк «Грант», АТ «Комерцшний банк «Земельний Каштал», АТ «Акщонерний комерцшний банк «Конкорд», ПАТ «Ока Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Акщонерний банк «Радабанк» та ПАТ «Державний експортно^мпортний банк Украши». Вищезaзнaченi банивсьи установи четвертого та п'ятого клaстерiв, на думку aвторiв, слк об'еднати за принципом однорiдностi встановлених мiжбaнкiвських зв'язкiв та активно'1 позицй на ринку.
До шостого кластера увшшли два банки -АТ «Украшський Банк реконструкци та розвитку» та ПрАТ «Банк Фaмiльний». Визначення дано'1 сукуп-ностi бaнкiв вкбулося через !х менш високу актив-нiсть на ринку бaнкiвських послуг (вищезазначеш
банки мають лише по 1 вкдкенню). Отже, створення банивського кластера в цiй групi мaлоймовiрно.
З метою успiшного створення та реaлiзaцii за-пропоновано'1 моделi побудови банивських клaстерiв на вiтчизняному ринку фшансових послуг необхк,-но доопрацювати та розширити перелiк критерив кластеризации розробити технологiю формування бaнкiвських клaстерiв, а також позбутися певних бaр'ерiв, що iснують на шляху створення банивських клaстерiв. Так, основними факторами гальмування створення бaнкiвських клaстерiв в УкраШ е: вксут-нiсть взаемно'1 довiри мiж банками; конфлiкт штер-есiв з партнерами по кластеру; в^дсутшсть часу та можливостей; в^сутшсть спiльних iдей; вiдсутнiсть сп1льно'1 технолопчно'1 бази; нестача квaлiфiковaного персоналу.
Очшуваний ефект вiд реaлiзaцii кластерних Шщатив у межах вищезазначеного перелiку банив-ських установ передбачае:
^ позитивний вплив кластера на регюнальну економiку - показники зростання прибутко-востi та результaтивностi дшльносп на рiвнi банку, додано'1 вартосп на рiвнi кластера та банивського сектора; + зростання рiвня розвитку людського кaпiтa-лу - рiвня продуктивностi прaцi, кiлькостi осiб залучених у дшльшсть кластера через участь у програмах профподготовки, кiлькостi дипло-мованих фaхiвцiв залучених до кластера; + зростання рiвень розвитку зовнiшнiх зв'язкiв; ^ зростання рiвня сощально1 aктивностi; ^ полiпшення якiсть дкового клiмaту; ^ розвиток iнновaцiй у клaстерi (характери-зують показники обсяпв коштiв, залучених з державних i приватних джерел у рамках кластера, обсяпв швестицш у новi технологи, ккькосп нових бaнкiвських продуктiв); + пiдвищення конкурентоспроможностi кластера (оцiнюеться виходячи з кiлькостi угод, укла-дених членами кластера (банками) [9, с. 135].
ВИСНОВКИ
Для тдвищення конкурентоспроможносп вi-тчизняних фiнaнсових установ необх^не об'еднання зусиль учaсникiв ринку фшансових послуг. Реaлiзa-ц1я сшвробиництва фiнaнсових установ можлива в рiзних вaрiaнтaх, однак найб1льш перспективним е становлення кластерних Шщатив, а саме: формування банивських клaстерiв. При створенш банивських клaстерiв передбачаеться: змщнення iмiджу регiо-нальних клaстерiв, установлення контакпв з iншими мережами та кластерами без подальшо'1 спецiaлiзaцii, полегшення шформацшного обмiну мiж бiзнес-серед-овищами, пряме фшансування окремих проектiв, роз-ширення бaнкiвських мереж, сприяння транснащо-нальним зв'язкам з iншими кластерами чи регюнами.
Звибором трьох критерив кластеризаци вини-кла можлившть розбити Bei банки Украши (77 банив) на шiсть кластерiв, з яких п'ять можуть бути ефективно дгочими на ринку баншвських по-слуг. В умовах посилення конкуренци з боку шозем-них банюв, зростання вимог до достатност капiталу, лiквiдностi та платоспроможностi стае очевидним, що проблема розвитку даного ринку Украши не може бути виршена шляхом ведення окремими банками самостшно! полiтики в цьому напрямку. Таким чином, запропонований варiант подму банкiв на шiсть кластерiв може бути взятий за варiант становлення кластерних iнiцiатив. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Колeдiна К. О. 1нновацп як фактор конкурентоспро-можностi Украши. Науковий всник Херсонського державного yHiBepcumemy. Cepin «Економiчнi науки». 2014. № 9. Ч. 1. С. 39-43. URL: http://www.ej.kherson. ua/journal/economic_09/08.pdf
2. Ягольницький О. А. Аналiз взаемодп учасниш фн нансового кластеру. Всник економiки транспорту i промисловости 2011. № 34. С. 427-431.
3. Маслак О. О. Формування та розвиток систем кластеризацй' нацюнально''' економш: дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Львiв, 2019. 582 с.
4. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / пер. с англ. Р. Г. Вачнадзе. М. : Радио и связь, 2002. 278 с.
5. Коледша К. О. Економiчна оцшка шновацмного розвитку промислових пщприемств : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Ки'в, 2018. 27 с.
6. Онищенко Ю. I., Заяць Е. Л. 1дентиф^аЩя й оцшка бiзнес-моделей банш Украши на основi кластерного аналiзу. Регональна економiка та yправлiння. 2019. № 2. С. 100-104.
7. Соцька Ю. I. Методолопчш засади кластерного ана-лiзу конкурентоспроможност банш Украши. Фь нансово-кредитна дiяльнicть: проблеми теорИ та практики. 2015. Вип. 2. С. 177-185.
DOI: http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v2i19.57261
8. Офщмний сайт Нацюнального банку Украши. URL: http://www.bank.gov.ua
9. Герасимчук З. В., Гоманюк О. К. Розвиток регюнальних рин^в бангавських послуг: теорiя, методологiя, практика : монографiя. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 324 с.
REFERENCES
Herasymchuk, Z. V., and Homaniuk, O. K. Rozvytok rehion-alnykh rynkiv bankivskykh posluh: teoriia, metodolohiia, praktyka [Development of Regional Markets of Banking Services: Theory, Methodology, Practice]. Lutsk: Vezha-Druk, 2016.
Koliedina, K. O. "Ekonomichna otsinka innovatsiinoho roz-vytku promyslovykh pidpryiemstv" [Economic Assessment of Innovative Development of Industrial Enterprises]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.04, 2018.
Koliedina, K. O. "Innovatsii yak faktor konkurentospro-mozhnosti Ukrainy" [Innovations as the Factor of Competitiveness of Ukraine]. Naukovyi visnyk Kher-sonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomi-chni nauky». 2014. http://www.ej.kherson.ua/journal/ economic_09/08.pdf
Maslak, O. O. "Formuvannia ta rozvytok system klasteryzat-sii natsionalnoi ekonomiky" [Formation and Development of Clustering Systems of the National Economy]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.03, 2019.
Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. http://www. bank.gov.ua
Onyshchenko, Yu. I., and Zaiats, E. L. "Identyfikatsiia i otsinka biznes-modelei bankiv Ukrainy na osnovi klasternoho analizu" [Identification and Evaluation of Bank Business Models in Ukraine Based on Cluster Analysis]. Rehion-alna ekonomika ta upravlinnia, no. 2 (2019): 100-104.
Saati, T. Prinyatiye resheniy. Metod analiza ierarkhiy [Making Decisions. Hierarchy Analysis Method]. Moscow: Radio i svyaz, 2002.
Sotska, Yu. I. "Metodolohichni zasady klasternoho analizu konkurentospromozhnosti bankiv Ukrainy" [Methodological Basis of Cluster Analysis of the Competitiveness of Ukrainian Banks]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky, no. 2 (2015): 177-185. DOI: http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v2i19.57261
Yaholnytskyi, O. A. "Analiz vzaiemodii uchasnykiv finanso-voho klasteru" [Analysis of the Interaction of Financial Cluster Participants]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no. 34 (2011): 427-431.
CL
lq
О
m о
о
CL
О
=п <
<
о
ш
