CC BY
56
доказывает неправомерность восприятия слова вне его формы, представленной в тексте. Результаты исследований А. Н. Соколова показали, что связь между опорными словами и характером их грамматических категорий не только имеется, но и является важным признаком семантизации. Поэтому первичная неадекватная семантизация фразы на основе понимания смысла начальной формы существительных и глаголов трансформировалась в адекватную путем осмысления грамматических форм не только ключевых, но и вспомогательных слов.
Отсюда следует, что возможность непосредственного понимания иноязычного текста должна основываться на том, что все стороны значения слов - лексическая, синтаксическая и контекстная - объединяются в сознании читателя в единое значение или смысл. А сопровождающие иноязычное чтение такие умственные операции, как анализ, синтез, сравнение, умозаключение, смогут проходить в редуцированной, т. е. свернутой форме внутренней речи лишь в том случае, если все грамматические формы слов в предложении будут бегло восприниматься читателем на основе их предварительного детального изучения и осознания [7, с. 65-73].
Итак, особенности перцептивной переработки иноязычной информации в процессе чтения иноязычных лоций состоят в следующем: 1) в знании значений всех слов, употребляемых в профессиональной морской документации, а именно лоциях; 2) в знании значений всех грамматических форм, ключевых и вспомогательных языковых явлений; 3) в способности бегло идентифицировать грамматические формы языковых явлений по их грамматическим признакам; 4) в способности бегло семантизировать смысл предложения на основе беззатруднительного понимания значений всех составляющих его элементов.
Смысловая переработка англоязычных лоций также имеет свои отличительные специфические особенности, о которых мы будем говорить далее.
ЛИТЕРАТУРА
1. Берман И. М. Методика обучения английскому языку / И. М. Берман. - М.: Высшая школа, 1970. -
230 с.
2. Жинкин Н. И. Механизмы речи / Н. И. Жинкин. - М.: АПН РСФСР, 1958. - 370 с.
3. Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание; / под ред. В. П. Зинченко Б. Г. Мещерякова - М.:
Изд-во Института практической психологи; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. - 130 с.
4. Клычникова З. И. Психологические особенности обучения чтению на английском языке /
З. И. Клычникова. - М.: 1973. - 198 с.
5. Леонтьев А. А. Психология общения / А. А. Леонтьев. - М.: Смысл, 1999. - 365 с.
6. Мартинова Р. Ю. Системно-комушкативний споЫб навчання iноземних мов // Украшський патент.
- № 48831. - А, 2002.
7. Соколов А. Н. Внутренняя речь и мышление / А. Н. Соколов. - М.: Просвещение, 1968. - 248 с.
8. Сорокин Ю. А. Психолингвистические аспекты изучения текста / Ю. А. Сорокин. М.: Наука, 1985.
- 168 с.
9. Шехтер М. С. Зрительное опознание / М. С. Шехтер. - М.: Педагогика, 1981. - 264 с.
10. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе / С. К. Фоломкина. -
М.: Высшая школа, 1987. - 207 с.
УДК 796 : 613.7
I. В. ШЕРЕМЕТ
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЯК СКЛАДОВА Ф1ЗИЧНО1
КУЛЬТУРИ I СПОРТУ
Подано визначення поняття здорового способу життя, розглянуто його складовi. Доведено взаемозв'язок фiзичноi культури та спорту як одних iз найбыьш вагомих засобiв, що сприяють формуванню здорового способу життя. На основi аналiзу лтератури розкрито змiст поняття «оптимальнийруховийрежим». Окреслено ефективт методи формування здорового способу життя.
Ключовi слова: здоровий споЫб життя, здоров'я, фiзична культура, фiзичне здоров'я, фiзичнi вправи.
И. В.ШЕРЕМЕТ
ФОРМИРОВАНИЕ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ И СПОРТА
Подано определение понятия здорового образа жизни, рассмотрены его составляющие. Доказана взаимосвязь физической культуры и спорта, как одних из наиболее весомых средств, способствующих формированию здорового образа жизни. На основе анализа литературы раскрывается такое понятие, как оптимальный двигательный режим; изложены методы формирования здорового образа жизни.
Ключевые слова: здоровый образ жизни, здоровье, физическая культура, физическое здоровье, физические упражнения.
I. V. SHEREMET
HEALTHY LIFESTYLE FORMATION AS A COMPONENT OF PHYSICAL
EDUCATION AND SPORTS
This article presents a definition of the notion "healthy lifestyle " and its components. There has been proved an interconnection of physical culture and sports as of the most important means, which enfavor formation of healthy lifestyle. On the basis of scientific literature analysis, the essence of the term "optimal motive mode " was explained. Effective methods of healthy lifestyle formation have been presented in this article.
Keywords: healthy lifestyle, health, physical culture, physical health, physical exercises.
У сучасних умовах зниження духовного потенщалу та здоров'я молод^ особливо тдлптав, стае вiдчутною реальшстю необхвдшсть формування 1'хшх духовних потреб, здорових звичок, фiзичного загартування, здорового способу життя загалом одного з прюритетних напрямiв дiяльностi сучасно! осв^и Украши.
Стан проблеми формування здорового способу життя викликае значне занепокоення та потребуе окремо! уваги: вживання молоддю алкоголю, тютюну, наркотиков, небезпечна сексуальна поведшка, знижена фiзична актившсть, надмiрна вага, наявшсть хрошчних захворювань, психолопчний дискомфорт. Як ведомо, активне набуття таких шшдливих звичок припадае на тдликовий вш.
Це зумовлено, з одного боку, зменшенням турботи держави про функцюнування здорового способу життя, а з шшого - зниженням штересу молодi до занять фiзичною культурою та спортом. Разом з тим здоровий споаб життя кожного громадянина е предметом серйозно! уваги в бшьшосп передових кра!н свiту, адже там добре розумiють суть виразу: «здорова людина - здорова нащя». Тому проблема здорового способу життя та оздоровления молодi на сучасному етапi розвитку украшсько! держави е дуже важливою.
Мета статп - висвилення проблеми формування здорового способу життя засобами фiзичноl культури i спорту як домiнуючих чинник1в.
Здоров'я е першою та найважливiшою потребою людини, яка визначае здатнiсть до пращ та забезпечуе гармонiйний розвиток особистосп. Здоровий спосiб життя - це рацюнально органiзований, активний, трудовий, гартувальний та одночасно такий, що захищае вiд негативного впливу навколишнього середовища, спосiб життя, який дозволяе до старост зберiгати моральне, психiчне й фiзичне здоров'я. Згiдно з визначенням Всесвиньо! оргашзацп охорони здоров'я, «здоров'я - це стан фiзичного, духовного та сощального благополуччя, а не тшьки вiдсутнiсть хвороб та фiзичних дефектiв».
Найважливiшою умовою здорового способу життя е оптимальний руховий режим. Його основу складають систематичш заняття фiзичними вправами та спортом, як ефективно змiцнюють здоров'я й розвивають фiзичнi здiбностi молодi, сприяють збереженню здоров'я та удосконаленню рухових навичок, пiдсилюють профiлактику несприятливих вшових змiн. При цьому фiзична культура i спорт е найважливiшим засобом виховання.
У вихованнi здорового способу життя важлива складова - це залучення учнiв до занять фiзичною культурою, упровадження в повсякденне життя науково обгрунтованих методик щодо рацюнального режиму працi, харчування, рухово! активности вiдпочинку. Дiти, котрi постiйно займаються фiзичною культурою, зокрема фiзичними вправами, та зазнають
«здорових» фiзичних навантажень, як показуе практика, гармоншно розвиваються, духовно й тшесно, що е одним iз факторiв, необхiдних у перiод зростання та становлення молодi.
Здоровий спосiб життя е неввд'емною складовою фiзичного здоров'я людини, але водночас i найбшьш проблематичною: дотримуватися його засад чи ш завжди залежить вiд бшьш або менш свiдомого вибору людини. Головними «ворогами» здорового способу життя можна вважати так зваш «культурш забобони», деяк1 соцiальнi чинники (недостатня матерiальна забезпеченiсть тощо), а також рiзнi шкiдливi звички, як1 мають одночасно психолопчну, культурну i сощальну природу. Фiзичне виховання та спорт покликаш послабити та нейтралiзувати дш цих негативних факторiв, вiд яких щороку зростае смертнiсть та попршуеться загальний стан здоров'я населения Украши.
Здоровий спосiб життя не можна «придбати» раз i назавжди на якомусь етат виховання i розвитку особистостi. Спосiб життя може бути здоровим лише тода, коли вш розвиваеться, доповнюеться рiзними новими корисними для здоров'я елементами, звичками, а ввдтак вдосконалюеться. Тому здоровому способу життя треба постшно вчитися, а, отже, необхвдно виховувати потребу в цьому.
Стиль здорового способу життя обумовлюеться особиспсно мотивацiйними особливостями, можливостями i нахилами молодо! людини. Вш передбачае активну дiяльнiсть, спрямовану на збереження й змщнення особистого здоров'я. Закцентуемо увагу на основних компонентах:
• сввдоме, цiлеспрямоване застосування рiзних форм i засобiв фiзкультурноl активностi;
• цшсне засвоення гiгiенiчних навичок i навичок збереження здоров'я;
• використання природних факторiв у змiцненнi здоров'я (загартування) i цивiлiзоване ставлення до природи;
• активна боротьба зi шк1дливими звичками i прагнення до 1х викорiнения;
• впровадження здорового способу життя в життя кожно! людини i суспшьства.
Пiд iндивiдуальним стилем здорового способу життя необхвдно розумiти притаманний конкретнш людинi спосiб оргашзаци життедiяльностi, який враховуе шдивщуальт iнтереси, потреби, можливосп i зв'язок 1х з навчальною, професшною i побутовою дiяльнiстю [10].
Основною з умов, яких треба дотримуватись для збереження й змщнення здоров'я, е правильно оргашзована i достатня за обсягом та штенсившстю рухова активнiсть.
Фiзична активнiсть людини е головним i вирiшальним фактором збереження i змiцнения здоров'я, шчим не замiнимим засобом профiлактики недуги i сповiльнення процесiв старiния оргашзму.
Руховий режим людини неоднаковий у рiзному вiцi. Для школярш i студентiв вiн рекомендований науковцями в обсязi 8-12 годин у тиждень [2]. Однак загальне в тому, що фiзична активнiсть абсолютно необхвдна дитинi, молодiй i дорослiй людиш, людинi похилого вiку. Вона повинна бути постшним фактором життя, головним регулятором уих функцiй органiзму.
Ввдтак фiзична культура не лише одна iз складових, й найголовнiший компонент здорового способу життя. Вона передбачае щоденну ранкову ппешчну гiмнастику, регулярш фiзкультурно-оздоровчi заняття, систематичнi процедури загартування, а також iншi види активности спрямованi на збереження й змщнення здоров'я.
Тому так гостро i сто1ть на сучасному етапi завдання для всiх кершнишв фiзичноl культури, вихователiв, вчителiв, батьк1в, людей, яю ведуть здоровий спосiб життя, формувати у молодого поколiния цiнностi здорового способу життя.
Методи формування здорового способу життя можуть бути рiзними: методи переконання, методи вправ, позитивного i негативного прикладу, методи заохочування i покарання.
Пiд методом переконання розумiеться такий вплив на молодь, за якого фактором виховання е слово: розповвд, лекцп, бесiди, диспути, телебачення.
Без сумн1ву, основним методом формування здорового способу життя могло б бути телебачення, якби воно рекламувало фiзичну культуру i здоровий споаб життя хоча б на ршш 10%.
Правильне фiзичне виховання великою мiрою сприяе повноцiнному психiчному розвитковi дитини та вдосконаленню И рухових функцш.
Принцип рiзнобiчного i гармоншного розвитку органiзму передбачае забезпечення планомiрного й цiлеспрямованого розвитку всiх його оргашв та систем i фiзичних якостей людини.
Органiзм всебiчно розвиваеться, якщо систематично зазнае дИ рiзноманiтних фiзичних навантажень, зокрема фiзичних вправ. Вiдомо, що в органiзмi е понад 630 м'язiв i 230 суглобiв. 1хне нормальне функцiонування передбачае штенсивне i систематичне завантаження кожного з них. Однак у виконанш певно! вправи бере участь обмежена тлъктсть м'язiв i суглобiв. Тому для оптимального фiзичного розвитку необхщно використовувати комплекс рiзноманiтних вправ, як б забезпечували функцiонування всiх м'язiв i суглобiв людини.
Чим бшьше м'язiв бере участь у виконанш конкретно! фiзично! вправи, тим iстотнiшi фiзiологiчнi (в органах) i бiохiмiчнi (в клiтинах) зрушення вiдбуваються в оргашзм^ тим ефективнiший !хнш вплив на всебiчний фiзичний розвиток дитини [1; 4].
Принцип оздоровчо! спрямованосп фiзично! культури полягае в оргашзаци фiзичного виховання i, зокрема, занять фiзичними вправами так, щоб вони сприяли профiлактицi захворювань учнiв, змщненню !хнього здоров'я. У процесi фiзичного виховання слiд забезпечувати таке поеднання роз'яснювально!, виховно! роботи i рiзних форм практичних занять фiзичними вправами, тд час яких фiзична культура стае усвщомленим обов'язковим компонентом режиму для школяра.
Згiдно з «Положенням про фiзичне виховання учшв загальноосвиньо! школи» система занять школярш фiзкультурою i спортом включае там пов'язат мiж собою форми:
• уроки фiзично! культури;
• фiзкультурно-оздоровчi заходи протягом шкiльного дня (пмнастика перед уроками, фiзкультурнi хвилинки тд час уроков, iгри й фiзичнi вправи на перервах i в режимi продовженого дня);
• позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фiзично! культури i спортивних секцiях, спортивнi змагання);
• позашк1льна спортивно-масова робота та фiзкультурно-оздоровчi заходи за мiсцем проживання учнв (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках i т. д.);
• самоспйт заняття учшв фiзичними вправами вдома, на пришкшьних i дворових майданчиках, стадiонах тощо [4; 5].
Систематичт заняття фiзкультурою позитивно впливають на розвиток учшв у школi та ам'!, спонукають !х дотримуватися правильного режиму i вимог гiгiени.
Уроки фiзично! культури е основною формою фiзичного виховання учшв. Вони обов'язковi для вих школярiв (за винятком тих, хто за станом здоров'я вынесений до спещально! медично! групи). Уроки повинш активно сприяти успiшному здшсненню позакласно! i позашкшьно! роботи з фiзичного виховання, формуванню в учнiв штересу i звички до занять фiзичними вправами в повсякденному життi. Необхщно тдвищувати вплив урокiв фiзкультури на вдосконалення iнших форм фiзичного виховання. Ведомо, що навиь за умови яшсного проведення урошв !х безпосереднш вплив на фiзичний розвиток учшв недостатнш. Науковi дослiдження доводять, що урок фiзкультури забезпечуе в середньому лише 11% гшешчно! норми рухово! активностi школяра. У зв'язку з цим необхiдно збагачувати i правильно поеднувати рiзнi форми фiзичного виховання учшв i фiзкультурно-оздоровчо! роботи [1; 7; 8].
Спрямовашсть навчально! i позакласно! роботи з фiзично! культури на масове залучення учнiв до систематичних занять фiзичною культурою i спортом великою мiрою сприяе змщненню здоров'я вихованщв школи, п1двищенню рiвня !хньо! фiзично! i розумово! працездатносп.
Гiмнастика перед заняттями повинна проводитися в школi за 20 хв. до початку урошв. Роль !! надто важлива, адже вона сприяе виршенню певних виховних i оргашзацшних завдань. Зауважимо, що на вiдмiну вiд ранково! зарядки, для пмнастики перед заняттями iснують деяк1 обмеження (виконуеться в шкiльнiй формi), проте все це не знижуе !! властивостi для розвитку фiзично! культури школярiв й тому, що для бшьшосп учнiв загальноосвiтнiх шкiл ранкова пмнастика вдома не стала обов'язковою. Лише за умови масового залучення дией до повсякденного виконання ранково! зарядки вщпаде необхiднiсть у пмнастищ перед заняттями.
Звертаемо увагу також на фiзкультхвилинки тд час уроков, як1 сприяють тдвищенню розумово! й фiзичноl працездатностi учшв. Видатний педагог К. Д. Ушинський зазначив: «Дайте дитинi трохи порухатися i вона знову подаруе вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жваво! уваги, якщо ви зумши !х використати, дадуть вам бшьше, нiж цiлий тиждень натвсонних занять» [9].
У зв'язку з цим вчеш рекомендують видiляти на кожному урощ, особливо третьому i наступних, 1-2 хв. для проведення фiзкультхвилинки. Перед И початком пров^юеться класна комната, полм пiд керiвництвом учителя учнi виконують ряд фiзичних вправ. Особлива увага придiляеться тим вправам, якi допомагають запобiгти негативному впливу сидячого способу життя на фiзичний розвиток дитини (порушенню постави i деформацп будови тша), сприяють бшьшому насиченню органiзму киснем [9].
Оргашзоване проведення iгор, змагань та фiзичних вправ на великих перервах е важливим фiзкультурно-оздоровчим засобом у режимi школьного дня. Вiдомо, що ефективнiсть вiдпочинку учнiв i тдготовки !х до навчання залежить ввд того, як вони проводять перерви.
Шд час великих перерв рекомендуеться добирати фiзичнi вправи згiдно з вшовими можливостями школярiв, проводити !х на св1жому повiтрi. Бажано, щоб усi фiзкультурно-оздоровчi засоби на великих перервах здшснювалися в провш, а якщо р1вень пiдготовленостi учшв приблизно однаковий, то i в змагальнш формi. На перервах потрiбно органiзовувати тiльки вже засвоенi учнями iгри чи руховi дИ.
Щоденне проведення в школi гiмнастики перед заняттями, фiзкультхвилинок i рухливих перерв сприяе тдвищенню не тiльки фiзично!, а й розумово! працездатностi учшв [2, с. 9].
Однак необхщно з уиею вiдповiдальнiстю зрозумiти, що устшне вирiшення проблеми здоров'я можливе лише тодi, коли молода людина поряд з правильно оргашзованою руховою актившстю буде систематично виконувати й iншi складовi збереження здоров'я: правильно дихати, правильно пити, правильно !сти, правильно розслаблятись, правильно берегтись, правильно думати.
Для ефективно! оргашзацп здорового способу життя молодому поколшню необхiдно систематично слщкувати за сво!м способом життя i намагатись дотримуватися наступних умов: достатня рухова дiяльнiсть; рацiональне харчування; наявшсть чистого повiтря i води; постшне загартування; найбiльш можливий зв'язок з природою; дотримання правил особисто! ппени; вiдмова вiд шкiдливих звичок; рацюнальний режим працi i вiдпочинку. Все це разом i е дотримання здорового способу життя.
Таким чином, фiзична культура i спорт е важливим чинником формування здорового способу життя учшв. Саме тд час занять фiзичною культурою i спортом вщбуваеться усвiдомлення важливосл дотримання основних здоров'язбертаючих принципiв. Тiльки за допомогою постшного фiзичного вправляння можна досягти збшьшення активност органiзму та розвинути його фiзичний потенцiал. Крiм того, варто вказати на високу квалiфiкованiсть педагога, який на заняттях фiзично! культури мае не тшьки контролювати фiзичнi показники розвитку учшв, а й мотивувати !х на формування здорового способу життя, самовиховання й самовдосконалення у процесi навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Борисенко А. Руховий режим учнiв початкових класiв: навчально-методичний посiбник / А. Борисенко, С. Цвек. - К.: Радянська школа, 1989. - 190 с.
2. Брахман И. И. Валеология - наука о здоровье / И. И. Брахман. - М.: Физическая культура и спорт, 2002. - 208 с.
3. Гавенко В. Л. Проявление нарушений психического здоровья студентов: концептуально-психологический подход / В. Л. Гавенко // Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: социологические аспекты. - Вып. 1. - М. Харьков, 1990. - С. 74-77.
4. Качашкш В. М. Методика фiзичного виховання / В. М. Качашкш. - К.: Просвгга, 1989.
5. Коваль В. Ю. Шляхи формування здорового способу життя у молодого поколшня / В. Ю. Коваль. -Херсон, 2010.
6. Козленко Н. А. Школьникам в привычку заниматься физкультурой / Н. А. Козленко. - К.: Радянська школа, 1985.
7. Основи здоров'я i фiзична культура: Програма для загальноосвп'шх навчальних закладiв. 1-11 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 112 с.
8. Петрик О. I. Медико-бюлопчш та психолого-педагопчш основи здорового способу життя: курс лекцш: навч. поЫбник для студентш ун-тiв та пед. ш-тав / О. I. Петрик. - .HbBiB: Свп; 1993. - 119 с.
9. Полулях А. Формування здорового способу життя школярiв засобами фiзичного виховання в умовах ступеневоï освгги / А. Полулях // Фiзичне виховання в школ^ - 2002. - № 4. - С. 35-38.
10. Реалiзацiя здорового способу життя - сучасш тдходи / за заг. ред. М. Лук'янченка, Ю. Шкребтая, Е. Боляха, А. Матвеева. - Дрогобич: КОЛО, 2005. - 124 с.
