CC BY
162
спрямована на сприймання або вираження 3MiCT0BH0r0 мовлення монологiчного або дiалогiчного в уснiй чи писемнш формах вiдповiдно до ситуаци спшкування. Тому тип уроку варто пов'язувати з тим видом мовленнево! дiяльностi, формування яко! здiйснюeться на конкретному урощ. Вважаемо основними типами урошв розвитку комунiкативних умiнь i навичок таш: аудiювання, читання, говорiння i письма, а !х основним структурним елементом -навчально-мовленневу дiяльнiсть учнш.
Подальшу роботу вбачаемо в розроблент структури, що характеризуються змiстом, (теоретичним i практичним матерiалом), послiдовнiстю i взаемозалежнiстю структурних елементiв, !х внутршшм i зовнiшнiм зв'язком. Щоб урок був ефективним, його будова мае бути ясною, ч^кою та зрозумшою i для вчителя, i для учшв, котрi мають уявляти ту «навчальну дорогу», якою будуть йти тд керiвництвом учителя упродовж 45 хвилин.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiляев О. .Шнгводидактика рвдно! мови: навч.-метод. поЫбник / О. Бiляев. - К.: Генеза, 2005. -180 с.
2. Бiляев О. М. Сучасний урок укра!нсько! мови / О. Бшяев. - К.: Рад. школа, 1981. - 176 с.
3. Державний стандарт базово! i повно! загально! середньо! освгги: проект // Дивослово. - 2011. -№ 7. - С. 20-27.
4. Донченко Т. Структура уроку укра!нсько! мови (Проблема структури уроку вимагае переосмислення) / Т. Донченко // Укра!нська мова i лггература в школ^ - 2004. - № 3. - С. 6-11.
5. Львов М. Словарь-справочник по методике русского языка / М.Львов. - М.: Просвещение, 1988. - 240 с.
6. Методика навчання укра!нсько! мови в середшх навчальних закладах / за ред. М. I. Пентилюк. -К.: Леши; 2004. - 400 с.
7. Пентилюк М. Сучаст тдходи до типологп уроюв / М. Пентилюк // Дивослово. - 2008.- № 6. -С. 2-5.
8. Пентилюк М. I. Сучасний урок укра!нсько! мови / М. I. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. - Харюв: Основа, 2007. - 170 с.
9. Пентилюк М. Актуальш проблеми сучасно! лшгводидактики: збiрник статей / М. Пентилюк. -К.: Леши; 2001. - 256 с.
10. Петровська О. Основш типи уроюв з укра!нсько! мови в 5-7 класах / О. Петровська. - К.: Рад. школа, 1959. - С. 36-42.
11. Стельмахович М. Розвиток усного мовлення на уроках укра!нсько! мови в 4-8 класах / М.Стельмахович. - К.: Рад. школа, 1976. - 188 с.
12. Шелехова Г. Т. Система роботи з розвитку зв'язного мовлення на уроках рвдно! мови в середнш школг автореф. дис. ... канд. пед. наук / Г.Т. Шелехова. - К., 1996. - 45 с.
УДК 37.015.4+316
В. С. ГРУШКО
ФОРМУВАННЯ СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ У МАЙБУТШХ ПЕДАГОГ1В: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Обгрунтовано Heo6xidHicmb формування соцiологiчного мислення в майбуттх педагогiв nid час навчання у ey3i. Розкрито суттсть поняття «соцiологiчне мислення», показано його роль в сучаснш nедагогiчнiй дiяльностi.
Ключовi слова: соцiологiя, педагогжа, соцiологiчне мислення, соцiологiчна освта.
В. С. ГРУШКО
ФОРМИРОВАНИЕ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ У БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Обосновано необходимость формирования социологического мышления у будущих педагогов во время обучения в вузе. Раскрыто сущность понятия «социологическое мышление», показана его роль в современной педагогической деятельности.
Ключевые слова: социология, педагогика, социологическое мышление, социологическое образование.
S. V. GRUSHKO
FORMATION OF THE SOCIOLOGICAL THINKING IN THE FUTURE TEACHERS: THEORETICAL ASPECT
The necessity to form the sociological thinking in the future teachers during the study in the higher educational establishments is proved. The meaning of the term «sociological thinking» is revealed, itr role in the modern pedagogical activity is shown.
Keywords: sociology, pedagogics, sociological thinking, sociological education.
Сучасне украшське сустльство, перебуваючи в перманентному процес трансформацш, потребуе, ^îm шшого, мислячо1', сввдомо1", громадянсько зршо1 особистосп, котра була би спроможною брати дiяльну участь у суспшьному життi i вирiшувати злободеннi проблеми сьогодення. Ситуащя ускладнюеться в зв'язку з кардинальною змiною суспiльних, свиоглядних i моральних цiнностей за останш два десятилiття в нашiй держава
За таких умовах важливим постае завдання громадянського становления пiдростаючого поколшня, за що значною мiрою ввдповвдае загальноосвiтия школа. Вiтчизияна педагогiка покликана сприяти формуванню у дiтей сощального мислення, що для особистостi е конструктивним розумiниям соцiальноï реальностi i власного життя у нiй.
У сощологп соцiальне мислення мае власну iнтерпретацiю i трактуеться як мислення соцiологiчне. Ця наукова категорiя, за твердженням дослiдникiв, iснуе вiд зародження соцiологiï як науки, хоча системного осмислення набула у новiтнiй час. Рiзнi аспекти в аналiзi сощолопчного мислення, iнколи як соцiологiчноï концептуалiзацiï соцiального мислення, розглядаються в працях Е. Дюркгейма, М. Вебера, М. Ковалевського, А. Камю, О. Конта, Т. Парсонса, П. Сорошна, Г. Спенсера, К. Ясперса та шших ввдомих фiлософiв i соцiологiв. На думку В. Школаенка, першим сощолопчну концепцiю мислення спробував створити К. Мангейм [12, с. 5]. Шсля нього найбшьший внесок у виршення означеноï проблеми зробив К. Мегреладзе [7, с. 348].
Майбутнi педагоги в процес навчання у вузi вивчають соцiологiю та iншi сощогумаштарш дисциплiни, в результатi чого засвоюються знання, якi становлять пiдгрунтя сощолопчного мислення, що необхщне ïm у професшнш дiяльностi, оск1льки це мислення все бшьше пронизуе соцiальнi верстви суспiльства i впливае на становлення громадянсько1' позицiï людей, передусiм тдростаючого поколiння. Образно кажучи, нинi суспшьне завдання полягае в тому, щоб за допомогою соцiологiчного мислення стшко утвердити прiоритет людського в людиш.
Мета статп - на основi аналiзу науково1' лiтератури показати важливють формування у майбутнiх педагогiв сощолопчного мислення як необхвдно1' складово1' 1'х фахово1' компетентностi у професiйнiй дiяльностi.
Загальнi проблеми формування соцiологiчного мислення в сучасних умовах пею чи шшою мiрою висвiтлюються передуем у тдручниках i навчальних посiбниках iз соцiологiï В. Вербиця [3], А. Герасимчука, Ю. Палехи й О. Шиян [4], Г. Дворецько1' [5], К. Жоля [7], М. Лукашевича i М. Туленкова [11], О. Макеева [14] та шших науковщв.
Безпосередньо аналiзу сощолопчного мислення присвячеш пращ З. Бауманна [1], О. Бороноева [2], О. Злобшо1' [8], В. Зорько [9], О. Кравченко [10], В. Тарасенка [15] та деяких шших вчених. Можемо констатувати, що вивчення сощолопчного мислення, його формування та ролi в сучасних суспшьних умовах ще не набуло цшсного характеру.
Про важливють вдосконалення викладання соцiологiï в сучасних украшських вузах i потребу формування сощолопчного мислення в майбутшсть фахiвцiв свiдчить проведення у лютому 2012 р. в Киевi мiжнародноï науково1' конференци «Проблеми пiдготовки фахiвцiв з сощологи у вищих навчальних закладах», на якш розглядалися освiтнi стандарти тдготовки сучасних соцiологiв i проблеми вдосконалення пiдходiв до органiзацiï навчального процесу у
свiтлi вимог Болонсько1 системи, а також обговорювалися питання про роль сучасно1 зарубiжноl сощологи в тдготовщ соцiологiв у вузах Украши.
Аналiз науково! лiтератури показав, що майже вiдсутнi роботи, в яких би розглядалися питання становления сощолопчного мислення в процесi педагопчно1 дiяльностi, зокрема у вчителiв та !х вихованцiв Однieю з нечисленних таких праць е кандидатська дисертацiя росшсько! дослiдницi М. ешфанцево1 [6].
Необхiдно вiдзначити, що соцiологiя лсно пов'язана з педагопкою, адже обидвi щ науки спрямованi на вирiшения надзвичайно важливого завдання - становлення сощально! особистостi, людини-громадянина, що е необхвдною умовою формування i розвитку демократичного, правового, громадянського суспiльства. Тож в умовах вищо! школи в процеа викладання цих навчальних дисциплiн у поеднант з практикою виховання юнують реальнi можливостi формування соцiологiчного мислення у майбутшх фахiвцiв.
Категорiя «сощолопчне мислення» порiвияно нова, оскiльки воно тривалий час розглядалося та й продовжуе розглядатись як компонента мислення сощального. Не вдаючись детально в дискусп, що останнiм часом можна простежити в деяких публiкацiях, зауважимо, що основним у дискурсi е розгляд понятшного апарату соцiологiчного мислення, специфiчне трактування людини в сощум^ а також визначення цього мислення як провщного визначника щодо мюця i ролi сощологи в системi наук, а почасти i його лептимаци стосовно соцiальних iнституцiй i зв'язк1в [2, с. 11].
Як вказуе В. Зорько, власне сощолопчне мислення започатковано i набуло сво1х наукових рис у класичний перюд розвитку сощологи, тобто у Х1Х ст. [9, с. 26]. 1нтелектуальну базу для розвитку вказаного мислення, поступово1 трансформаци соцiального мислення в рiзнi моделi мислення соцiологiчного створили чшьш представники позитивiзму О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм.
У новинш укра1нськ1й сощологи першим сощолопчну iнтерпретацiю соцiального мислення дав В. Тарасенко. Вш розглядае соцiальне мислення як «рiзновид людського мислення, що продукуе нерозчленованi, синкретичнi знання на людину й суспiльство виключно споглядальним або теоретичним шляхом» [15, с. 14]. У процес розвитку в цьому мисленнi виникали рiзнi види професшного мислення, зокрема соцiологiчне. Сощолопчне мислення, на вiдмiну вiд сощального, - це «професшний вияв мислення сощального, його особлива форма, зумовлена професшно-дослвдницькою дiяльнiстю такого фахiвця, як сощолог» [15, с. 15]. Таким чином, сощолопчне мислення е специфiчним способом штелектуального освоення сощально1 дшсносп, що «проявляеться i реалiзуеться через конкретш стилi (манери) думання, кожен iз яких визначаеться сво1м гносеолопчним потенцiалом, поняттево-термiнологiчним словником (апаратом), картиною зображення реальностi, типом И розумшня» [9, с. 26]. Цiлком очевидно, що таке мислення в нитшнш час е необхвдним чинником для вдосконалення професiйноl роботи педагог1в.
Вагомють соцiологiчного мислення, як i сощального, в тому, що воно дае життедайне i плодотворне наукове тзнання в нерозривному зв'язку з самотзнанням особистостi [10, с. 102]. Тодi остання спроможна ставати людиною сощальною, дiяти вiдповiдно до законiв сощального порядку та суспшьних цiнностей.
О. Бороноев ввдзначае, основу соцiологiчного мислення як мислення цшсного i системного «мае становити проблема людини» [2, с. 13]. Осшльки щншсне уявлення про структуру людини як особистосп е прерогативою соцiологil i вона буквально пронизана образом людини, то закономiрно, що особливе мюце серед теоретичних проблем соцiологiчного мислення займае проблема людини. За сощолопчного тдходу до людини особиспсть мае розглядатися не лише як результат постшно1 соцiалiзацil, а i як суб'ект уих змiн i процесiв у суспшьствг Критерiями визначення моделей людини в сощолопчному мисленнi е: природа людини i визнання й сутц мiсце, що займае людина у структурi суспiльства; спiввiдношення iндивiдуальних i соцiальних ознак в людинi; трактування мотивацiй, цiнностей i дiй людини, штерпретащя соцiальноl активност1 iндивiда [2, с. 12-13]. Ввдсуттсть актуалiзацil мюця i ролi людини в сощолопчному мисленш, як i соцiальному загалом, швелюе так1 важливi у соцiумi цiнностi, як гуманiзм, моральнiсть, свобода, демокрапя, громадянськiсть, патрiотизм.
Сощолопчне мислення передбачае концентрацiю особистостi на визначенш проблем, а вже попм - на !х вирiшеннi. Це найчастше повинно мати форму так звано! «опозищйно! пари» проблем, наприклад: свобода i залежнiсть, демократiя i диктатура, влада i громадянство, закон i беззакония тощо. Доцiльно визначити суть кожного компонента двох протилежностей, не лише вказати на певний предмет, а виокремити особливосп, вказати можливосл прояву тощо. Необхiдно також позбутися шаблошв, як1 iснували рашше, оск1льки певнi уявлення i постулати вважалися беззмiнними i не тддавалися критицi.
Власне критичне мислення варто скеровувати на своервдний «життево-полiтичний» вибiр. Це означае, що приватнi питання мають скеровуватися у русло суспшьних завдань, чим заповнюеться соцiальний проспр, в якому обговорюються та викристатзовуються вирiшения приватних проблем.
У соцiологiчному мисленнi важливо визначити для себе «особиспсть де-юре» i перспективи утвердження «особистостi фе-факто». Перше означае усвiдомлювати i нести особисту ввдповвдальшсть за свое життя та ди i неприпустимiсть звинувачувати кого-небудь чи що-небудь за власш невдачi. Друге ж передбачае контролювати власну долю i робити життевий вибiр, який е вiльним, не зумовлений тиском ззовш, унеможливлюе пристосування.
Значимiсть врахування соцiологiчного мислення i необхiднiсть його все бiльшого утвердження в сучасному укра!нському суспiльствi зумовлюеться тим, що це мислення е основою концепщй сощально! держави, громадянського суспшьства, сощально! ринково! економiки, сощального права, сощально! полиики в уих сферах життя. Нинi ми маемо можливють переконатися, що будь-як1 поттичш, соцiальнi, економiчнi, культурнi, правовi та iншi реформи можуть бути устшно реалiзованими лише тодi, коли вони грунтуються на фундаментальних соцiальних знаннях, розумiннi соцiальних законiв як реформаторами, так i тими, для кого щ реформи проводяться.
Формування сощолопчного мислення е складовою становлення i розвитку соцiологiчно! культури в суспшьства В зв'язку з цим юнуе нагальна потреба у бiльш широкому розвитку сощолопчно! освiти, поширеннi серед фахiвцiв соцiологiчних уяви та знань. У вказаному процесi свою роль мають ввдграти вузи, де повинш готувалися не лише сучаснi фахiвцi iз соцiологi!, а й готуватися з грунтовною соцiологiчною базою знань i навичок майбутнi фахiвцi з шших галузей, передусiм педагоги.
Спещальш знання, що необхiднi для формування сощолопчного мислення, студенти набувають насамперед в процес вивчення навчального курсу «Сощолопя» шляхом розгляду питань про юторш розвитку соцiологi!, !! науковi школи i методи дослiджения, про сощолопю наукового знання, iсторi!, права, полиики, економiки, мистецтва i культури, релт! тощо, а також засад прикладно! соцiологi!, що включае лшгшстичш методи, експертний аналiз, спостереження, експеримент i т. д.
Набут у вузi соцiологiчнi знання дадуть змогу студентам у майбутнiй педагогiчнiй дiяльностi реально впливати на формування сощально! позищ! школярiв, в основi яко! лежать !х здатностi: трансформувати здобутий досввд входження в суспiльство як у школ^ так i тсля !! зак^нчення; встановити соцiальну взаемодаю як зi свiтом дорослих, так i зi свiтом однолiткiв; налагодити рiзнi комунiкацi! й адаптуватися до суспшьства, що постшно змiнюеться.
Однак об'ективт тенденцi! розвитку соцiологiчно! освии в сучасному укра!нському суспiльствi переконують, що стосовно формування соцiологiчного мислення в майбутшх педагогiв iснують проблеми. Так, серед частини студентства, школи значно!, зберiгаеться тенденцiя упередженого сприйняття обов'язкового теоретичного курсу соцiологi! та шших сощогумаштарних дисциплiн, !х почасти розглядають як «неактуальнi», «важк1 для засвоення», в чому простежуються як ввдгомш недавнього радянського минулого, коли у вичизнянш вищiй школi сощолог1я не належала до прiоритетних наук, так i нинiшне намагання студенпв йти до отримання диплома найлегшим шляхом - засвоювати тшьки так зваш «кориснi знання».
Безумовно, що теоретичний матерiал вузiвського курсу сощологп необхвдно переосмислювати, за необхiдностi змiнювати його структуру згiдно з нишшшм рiвнем знань i зацiкавлень та практичних устремлiнь майбутнiх фахiвцiв. Викладання вказаного курсу доцiльно спрямовувати на системне сприйняття сощологп студентами через призму сощально! самореалiзацi! особистосп.
У науковш лiтературi пропонуються серед iнших, наприклад, так1 кроки щодо трансформаци курсiв соцiологi! та соцюгумаштарних вузiвських дисциплiн з метою вдосконалення соцiологiчно! освiти i формування соцiологiчного мисления майбутнiх фахiвцiв:
- вивчати рiвнi мисления студентiв та !х об'ективнi можливостi в засвоенш теоретичного матерiалу;
- проводити соцюлопчш дослiдження серед студентiв i викладачiв стосовно !х зацiкавленостi теорiю i практикою соцюлопчно! науки, можливих формапв !!' викладания;
- переосмислити й оновити iснуючi методи викладания сощально! теорi!, акцент робити на найновших i результативних методах, якi апробоваш зарубiжиою i вiтчизияною вищою школою [13, с. 74].
Реалiзацiя вказаного, як i iнших перспективних пропозицш, безсумнiвно, не вирiшить швидко юнуючих проблем в сферi соцiологiчно! освпи в укра!нських вузах, однак дасть можливють !! вдосконалювати i поступово наближати до рiвня та вимог, яких потребуе наше суспiльство.
Соцюлопчне мисления, оперте на грунтовнi i системнi знания вiтчизияно! i зарубiжно! соцюлоги, дае особистостi можливiсть «заглянути за горизонти» власного досвiду, в новому ракурс оцiнити вже знайомi тенденци суспiльного розвитку. За таких умов сприйияття реальностi i знаходжения у нiй свого мюця, формувания власно! громадянсько!' позицi! вiдбуваеться усввдомлено i результативно.
Теорiя i практика соцюлоги стверджуе, що становления i розвиток соцiологiчного мисления особистосл ввдбуваеться передусiм завдяки системному i цшсному нагромадженню знань з соцiологi!, а також сумiжних з нею наук. Участь у сощальному життi, виршения суспiльних проблем утверджуе його як цшсну систему ценностей. Разом з тим на нишшнш день не юнуе едино! i виважено! концепци щодо формувания i функцiонувания такого мислення.
Мислити соцюлопчно, на нашу думку, означае мислити так, коли розглядаються, аналiзуються та узагальнюються проблеми реального сощального життя i що найголовшше при цьому - простежуються перспективи утвердження свободи людини, розвитку громадянського суспiльства. Таке соцiологiчне мисления необхвдне сучасним i майбутнiм укра!нським педагогам, ко^ безпосередньо причетнi до процесу вихования громадян Укра!ни.
Практичнi проблеми формувания соцюлопчного мисления в майбутшх педагогiв у дiяльностi вiтчизияних вузiв, роль соцiальних i громадянських шституцш у ньому процесi стануть темою наших подальших дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бауманн З. Мыслить социологически: учеб. пособие; пер. с англ. под ред. А. Ф. Филиппова / З. Бауманн. - М.: Аспект Пресс, 1996. -225 с.
2. Бороноев А. О. Социологическое мышление: пути и трудности формирования / А. О. Бороноев // Социологические исследования. - 1999. - № 1. - С. 6-13.
3. Вербець В. Соцюлопя: теоретичш та методичш аспекти: навч.-метод. поЫбник / В. Вербець. -Р1вне: РДГУ, 2005. - 202 с.
4. Герасимчук А. Соцюлог1я: навч. поибник; ред. В. Я. Пипченко, Н. М. Труш. - 3-е вид., вип. й доп. / А. Герасимчук, Ю. Палеха, О. Шиян. - К.: Вид-во европ. ун-ту, 2003. - 245 с.
5. Дворецька Г. В. Соцюлопя пращ: навч. поЫбник / Г. В. Дворецька. - К.: КНЕУ, 2001. - 244 с.
6. Епифанцева М. В. Развитие социологического мышления учащихся: теория и методика: автореф. дис. ... канд. социол. наук / М. В. Епифанцева. - Екатеринбург, 2000. - 23 с.
7. Жоль К. К. Соцюлопя: навч. поЫбник / К. К. Жоль. - К.: Либщь, 2005. - 440 с.
8. Злобша О. Г. Особистють як суб'ект сощальних змш: автореф. дис. ... д-ра соцюл. наук: 22.00.03 / О. Г. Злобша. - К., 2005. - 31 с.
9. Зорько В. Гносеолопчна характеристика стилiв соцюлопчного мислення класичного перюду / В. Зорько // Сощальш вишри суспшьства: Зб. наук. праць. - К.: 1С НАН Укра!ни, 2009. - Вип. 1 (12). - С. 25-36.
10. Кравченко Е. И. О бремени и соблазнах социологического мышления / Е. И. Кравченко // Социологические исследования. - 1996. - № 8. - С. 102-110.
11. Лукашевич М. Соцюлопя. Базовий курс: навч. поибник / М. Лукашевич, М. Туленков. - К.: Каравела, 2005. - 310 с.
12. Школаенко В. Л. Концепщя сощального мислення в сощологи знання Карла Мангейма: автореф. дис. ... канд. сощол. наук: 22.00.03 / В. Л. Школаенко. К., 2005. - 18 с.
13. Покровский Н. Е. О совершенствовании преподавания теоретико-социологических дисциплин / Н. Е. Покровский // Социологические исследования. - 2005. - № 10. - С. 72-74.
14. Сощолопя: навч. поибник / за ред. С. О. Макеева. - К.: Знання, 2008. - 566 с. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://libfree.com/107060480-sotsiologiyasotsiologiya.html
15. Тарасенко В. I. Сощальне i сощолопчне мислення / В. I. Тарасенко // Сощолопчна наука i освгта в Украш. Зб. наук. праць. - К.: МАУП, 2003. - Вип. 2. - С. 14-19.
УДК [37+001].71
Б. М. АНДРУШК1В, О. М. ВЛАДИМИР, О. Б. ПОГАЙДАК
ОСОБЛИВОСТ1 РЕФОРМУВАННЯ ОСВ1ТИ I НАУКИ В УМОВАХ СУСП1ЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й В УКРА1Н1
Висвтлет проблеми розвитку освти та науки на сучасному етат становлення Украши. З 'ясовано взаемозв 'язки i взаeмовiдносини розвитку освти, науки та економiки. Встановлено тенденци цього процесу. Запропоновано шляхи виршення проблем у цш сферi.
Ключовi слова: освта, наука, вища школа, ттел^ен^я, виробництво, економiка, держава.
Б. М. АНДРУШКИВ, О. М. ВЛАДИМИР, О. Б. ПОГАЙДАК
ОСОБЕННОСТИ РЕФОРМИРОВАНИЯ ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ В УСЛОВИЯХ ОБЩЕСТВЕННЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ В УКРАИНЕ
Освещены проблемы развития образования и науки на современном этапе становления Украины. Выяснено взаимосвязи и взаимоотношения развития образования, науки и экономики. Установлено тенденции этого процесса. Предложены пути решения проблем в этой сфере.
Ключевые слова: образование, наука, высшая школа, интеллигенция, производство, экономика, государство.
B. M. ANDRUCHKIV, O. M. VLADYMYR, O. B. POHAJDAK
FEATURES OF REFORMATION OF EDUCATION AND SCIENCE IN THE CONDITIONS OF PUBLIC TRANSFORMATIONS
The article is devoted to the disclosure of education and science problems of development on the modern stage of becoming of Ukraine. Intercommunications and mutual relations between education, science and economy and basic trend of those processes are described. The ways of solving problems offered in this sphere are offered.
Keywords: education, science, higher school, intellectual, production, economy, state.
Незалежнш Укра!ш в спадщину ввд СРСР дюталася розгалужена система вузiв iз персоналом, матерiально-технiчною базою та орiентацiю на обслуговування централiзованоl планово! економiки. Це була середня за якютю система державно!' вищо!' освпи, до яко!' належали 12 ун1верситепв, 3 академп, 3 консерватори та 138 спецiалiзованих шститупв. Умовним ступенем перед вступом до вузу були техшкуми. Серед них юнували кшька навчальних закладiв, як формально належали кооперативним та громадським оргашзащям, що були фактично повшстю державними. Практично 2/3 випускнишв ще! системи отримували дипломи з iнженерно-технiчних чи технолопчних спещальностей, а шлькють економюлв, управлшщв i юристiв була багаторазово меншою, нiж у демократичних кра!нах з аналогiчними показниками розвитку господарства [1].
Пiсля 1991 р. юлькють вузiв в Укра1ш зросла у дек1лька разiв i нинi станов ить майже 850, в тому чи^ - 250 ВНЗ III i IV рiвнiв акредитацп [2]. Однак в останнiй перюд намiтилася тенденцiя до зменшення шлькосп загальноосвiтнiх шк1л. Так, наприклад, з початку 1990-х до
