CC BY
9
УДК 54:37
ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У СТУДЕНТ1В ТЕХН1ЧНИХ ВНЗ У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ XIMII
В.В. Даценко, доц., к.х.н., Хар^вський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотац1я. Розглянуто основт положения оргатзацп наечання xiMiö у ХНАДУ для формуеання у cmydenmie профестноо компетентност1. Показано, що знания та вмтня, що набули студенты у процеа загальнонавчальноо' тдготовки з xiMii, е профестно значущ1, осктьки вони е основою для розвитку та становления профестног компетеитност1 майбутнъого фах1вця.
Ключов1 слова: профестна компетентность, конкурентоспроможтсть, фундаментально знання, xiMinna подготовка, майбуттй фах1вець.
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ ВУЗОВ ПРИ ОБУЧЕНИИ ХИМИИ
В.В. Даценко, доц., к.х.н., Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
Аннотация. Рассмотрены основные положения организации процесса обучения химии в ХНАДУ для формирования у студентов профессиональной компетентности. Показано, что приобретенные в процессе общеобразовательной химической подготовки знания и умения являются профессионально значимы, т.к. они составляют основу для развития и становления профессиональной компетентности будущего специалиста.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, конкурентоспособность, фундаментальные знания, химическая подготовка, будущий специалист.
BUILDING PROFESSIONAL COMPETENCES OF STUDENTS WHILE LEARNING CHEMISTRY AT TECHNICAL UNIVERSITY
V. Datsenko, Assoc. Prof., Ph. D. (Chem.), Kharkiv National Automobile and Highway University
Abstract. The framework of the provision of the educational process in KhNAHU aimed at building the professional competences of students is described in this paper. It is shown, that knowledge and skills gained during the course of basic chemical education are professionally important, since they constitute the basis for the emergence offuture experts' professional competences.
Key words: professional competence, competitiveness, substantive knowledge, chemical training, future specialist.
Вступ
Пщвищення конкурентоспроможносп виро-бництва, розвиток прогресивних технолопч-них галузей, удосконалення нанотехнологш припускають високу квал1ф1кащю i компете-нтн1сть професшних кадр1в техшчного про-
фшю. Саме професшна компетентнють хара-ктеризуе мобшьнють фах1вця на ринку пращ, r0T0BHicTb до саморозвитку та продовження освгги.
Компетентнюний шдхщ до вищо! освгги, за-кладений у стандарт! базово! та середньо!
освгги Укра!ни [1], спрямований на засвоен-ня 1 закршлення знань, умшь 1 навичок су-часного выпускника ВНЗ, яю дозволять йому стати конкурентоспроможним на ринку пращ та усшшно професшно реал1зовуватися.
Анал1з публжацш
Значущим компонентом професшно! компе-тентносп фах1вця техшчного профшю, як вщзначено у роботах вггчизняних 1 заруб1ж-них дослщниюв, е х1м1чна компетентшсть [2]. Знания закошв х!мп та вмшня застосову-вати 1х на практищ забезпечують не тшьки загальноосвггню 1 загальнокультурну подготовку, але й засвоення ушверсальних спосо-б1в д!яльносп, а також !х використання у ви-ршенш техшчних завдань у процес! подаль-шого отримання освгги та роботи за фахом. Набуп в процес! загальноосвггньо! х1м1чно1 подготовки знания й умшня (компетенцп) професшно значущ1, оскшьки вони станов-лять основу для розвитку професшних (фа-хових) компетенцш, сприяють бшьш повнш 1х реал1зацп зрештою, становлению професшно! компетентност! майбутнього фах1вця [3, 4].
Мета 1 постановка завдання
Метою роботи був обмш досвщом щодо фо-рмування професшно! компетентности в процес! навчання х!мп в техшчному ВНЗ.
Х1м1чна компетентшсть
у техшчному ВНЗ
Розглянемо х1м1чну компетентшсть як зна-чущий компонент професшно! компетентно-сп фах1вця техшчного профшю. Базова на-вчальна програма з х!мп в Харювському на-цюнальному автомобшьно-дорожньому уш-верситет! (ХНАДУ) для студенев галузевих факультета не вщр1зняеться за обсягом вщ програми курсу загально! х!мп для техшчних ВНЗ. На кафедр! х!мп розроблено й застосо-вано на практищ програму навчання з курсу «Х!м!я» для студента факультета автомобь льного, мехашчного, дорожньо-буд1вельного, транспортних систем. Кшьюсть годин, вщве-дених на вивчення ще! дисциплши, подшено на чотири основш форми навчання:
- аудиторш заняття - лекцп, практичш за-няття (семшари, групове академ1чне консу-льтування), лабораторш роботи;
- позааудиторш заняття - шдивщуальш консультаций самостшна робота, робота в науко-вш б!блютещ;
- контроль знань - письмов! контрольш роботи й тестування за роздшами курсу, колокв1уми;
- шдсумкова атестащя - квал!ф!кацшний ¿спит, що дозволяе об'ективно визначити до-статшсть теоретично! та практично! подготовки, досвщу й компетентности студента або залш, який визначаеться сумарною ощнкою знань через накопичення окремих ощнок на-ростаючим шдсумком.
Вщповщно до концепцп багатор1внево! шд-готовки у ВНЗ для студента першого курсу вс1х техшчних спещальностей галузевих факультета змют базового курсу х1мп мютить таю обов'язков! роздши: «Основи х1м1чно! кшетики. Теор1я розчишв» та «Основи елек-трох!мп». Вивчення цих роздшв спрямовано на навчання студента розв'язання типових задач з кожно! теми й формування уявлень про мюце дисциплши в систем! наукових знань. У зазначених роздшах передбачено вивчення базових зм!стовних тем: «Х!м!чна к!нетика та р!вновага», «Концентрацп розчи-н!в», «Основи теор!! дисощацп електрол!т!в», «Електрох!м!чн! властивост! метал!в» та ш.
Галузев! факультети ВНЗ ор!ентоваш на щ-льову !нженерну шдготовку фах!вц!в, що по-требуе квал!ф!кованого п!дходу до викладу матер!алу з х!м!!, оск!льки необх!дно актуаль зувати ! систематизувати знания, важлив! для певного техн!чного напряму. Тому освггнш процес з метою формування х!м!чно! компе-тентност! у студент!в тюно пов'язаний з !х виробничим середовищем. П!д час вивчення х!м!! враховуються особливост! майбутньо! профес!!, тому особливу увагу заслуговують фахов! теми - «Теор!я гор!ння», «Х!м!чн! джерела струму», «Короз!я метал!в ! способи захисту в!д не!», «Х!м!чн! елементи ! матерь али, як! використовуються в автомобшебуду-ванн!», що включен! в навчальш програми автомоб!льного, транспортного та мехашчного факультета. Тема «Дисперсш системи» також належить до фахових, що включена до програми з дисциплши «Х!м!я» п!дготовки бакалавр!в буд!вельних спец!альностей. Включения под!бних тем у матер!ал лекц!й, сем!нарських та лабораторних занять, завдань для самостшно! роботи сприяе шдви-щенню штересу студент!в до х!м!!, оск!льки актуал!зуються профес!йн! мотиви, студенти отримують знания та вмшня щодо застосу-
вання вивченого матер1алу фахово! тдготовки. Це дозволяе уникнути формального ви-кладу курсу х1мп, розширюе можливосп м1ж-дисциплшарних зв'язюв.
Методичне забезпечення навчального проце-су, розроблене для виконання програми дисциплши «Х1м1я», мютить програми та навча-льш плани з дисциплши з урахуванням кре-дитних одиниць; матер1али для аудиторно! роботи з дисциплши (тексти лекцш, плани семшарських занять, методики проведения лабораторних роби-); матер1али для самос-тшно! роботи студенев (набори текста до-машшх завдань, матер1али для самоконтролю з дисциплши, навчальш матер1али в б1блю-тещ ушверситету); матер1али для контролю знань студента (письмов1 контрольш за-вдання). Весь курс навчання спрямовано на формування професшних якостей майбут-нього фах1вця. Пщ час викладання матер1алу в ход1 лекцш, проведения лабораторних I практичних занять викладач1 постшно акцен-тують увагу студента на тих питаниях, яю необхщно знати майбутньому шженеру. Курс навчання в ХНАДУ створено у процес1 ретельного попереднього ознайомлення з навчальною лп-ературою фахових дисциплш, вибором з урахуванням змюту найбшьш ва-жливих тем 1 питань, необхщних у подаль-шш професшнш д1яльносп.
Осв1тнш процес на галузевих факультетах ХНАДУ, як було зазначено вище, тюно пов'язаний з виробничим середовищем, тому велика увага придшяеться практичним занят-тям. На молодших курсах (перший 1 другий курс) - це виконання лабораторних робп\ Ор1ентування практичних занять за профшем галузевих кафедр потребуе виконання лабораторних роб1т за вщповщним напрямом. Так, наприклад, студента I курсу, яю навча-ються на автомобшьному 1 мехашчному факультетах, на заняттях з х1мп виконують ла-бораторну роботу «Короз1я метал1в 1 способи захисту вщ не!». Виконання ще! роботи дозволяе практично дослщити сутнють корозп метал1в 1 способи захисту вщ не!; закршити знания про поняття корозп метал1в, класифь кацп корозшних процес1в 1 засоб1в захисту вщ не!. Разом з тим студента набувають практичних умшь та навичок безпечного по-водження з р1зними речовинами 1 приладами, роботи в команд!, здшснення дослщницько! д1яльносп й оцшювання И результата та ш-ших компетенцш. Кр1м того, у них форму-
ються професшш техшчш зд1бносп, на осно-в1 яких у процес1 подальшого навчання роз-виваються професшш компетенцп [1, 3].
Для наукового становления майбутнього фа-х1вця у ХНАДУ на перших курсах навчання оргашзовуються курси роб1тничих професш, що функцюнують як одна з форм НДРС I безпосередньо пов'язаш з перспективами майбутньо! професшно! д1яльносп. Навчаль-но-матер1альна база для навчання на робочих курсах представлена аудиторним фондом, лаборатор1ями з сучасним обладнанням, тех-шчними засобами навчання, наочними мате-р1алами, стендами та шшим навчальним обладнанням. На заняттях курс1в студенти ма-ють можливють ознайомитися з методами наукового дослщження, з1 способами збору матер1алу, з прийомами його оброблення; д1знатися про вимоги до наукового апарату дослщження, до оформления змюту. Студенти на I курс1 освоюють робочу професш «Лаборант х1м1чного анал1зу», яка дозволяе 1м оволод1ти р1зними сучасними методами ф1зико-х1м1чного анал1зу, що використову-ються в бюсферному мошторингу. Даш ме-тоди доповнюють т1, що вивчаються в основному курс1 «Х1мп». Для подготовки та проведения практичних занять на курсах складен! методичш вказ1вки до кожно! лаборато-рно! роботи. Найбшьш щкавою методичною розробкою кафедри х1мп е спещальний журнал для подготовки 1 виконання лабораторних робп; що використовуеться на курсах «Лаборант х1м1чного анал1зу» 1 розрахований на самостшну роботу студента. Навчально-методичш видання кафедри сприяють пода-льшому розвитку х1м1чного мислення студента 1 формують здатнють до самоосв1ти, що важливо для майбутнього фах1вця. Робоча програма курс1в розрахована на вивчення додаткових дисциплш: шформацшних тех-нологш, основ економши та виробництва, основ правових знань, охорони прац1, правил дорожнього руху та ¿нш1, що розширюють коло знань студента. У процес1 освоения робочо! профес1! «Лаборант х1м1чного аналь зу» студенти отримують основн1 навички та вм1ння майбутнього фах1вця, вчаться рац1о-нально й ефективно оргашзовувати робоче м1сце, ретельно 1 вдумливо п1дходити до ви-р1шення поставлених завдань. Формування 1 розвиток творчих та профес1йних зд1бностей у студента надае !м переваги п1д час влаш-тування на роботу 1 допоможе пристосувати-ся до штелектуально! конкуренц11, яка зараз
юнуе на ринку пращ. Анал1з статистичних даних показав, що щор1чно на 15-18 % збь льшуеться число студента, яю опановують робггничу професш.
Процес подготовки майбутшх фах1вщв техш-чних ВНЗ необхщно ор1ентувати на забезпе-чення цшсносп та послщовносп у викла-данш загальноосвггшх 1 фахових дисциплш техшчного циклу. Щдвищення професшно! компетентност! студента сприяе м1ждисцип-лшарна штегращя в навчанш, шд якою розу-м1еться цшеспрямоване посилення м1ждис-циплшарних зв'язюв в умовах збереження теоретично! 1 практично! цшсносп навчаль-них дисципл!н, тобто застосування знань од-н!е! дисциплши п!д час вивчення !ншо!.
Так, основою навчання студент!в-маг!стр!в е професшно-теоретична п!дготовка, яка здш-снюеться на попередшх чотирьох курсах, у процес! викладання предмет!в: «Охорона прац!», «Х!м!чний анал!з», «Обладнання хь м!чних лабораторш», «Х!м!я», «Матер!алоз-навство», «Електротехн!ка». Програма цих дисципл!н побудована таким чином, що до-повнюе спецкурс, який читаеться на остан-ньому курс! навчання у ХНАДУ для студен-та-мапстр!в. Так, для спец!альност! «Двигу-ни внутр!шнього згоряння» розроблено й за-стосовано на практиц! програму з! спецкурсу «Х!мотолог!я», що розглядае питания х!м!! пально-мастильних матер!ал!в. Важливою особлив!стю вивчення ц1е! дисципл!ни е ви-користання всього спектра знань ! можливос-тей, як! були отриман! студентами ран!ше п!д час вивчення шших дисципл!н, зокрема ! хь м!!. Основн! теми, винесеш на розгляд цього курсу, - «Склад ! властивост! палив», «Бен-зини ! дизельн! палива», «Газов!, альтернати-вн! ! перспективн! види палива» - потребу-ють використання вс!е! сукупност! знань, отриманих шд час вивчення дисципл!ни «Х!м!я» на I курс!.
Так, у процес! анал!зу компонента палив необхщш так! знания з «Х!м!!», як «Х!м!чш елементи», «Теор!я розчин!в», «Теор!я горш-ня», «Короз!я метал!в». А для виконання ла-бораторних роб!т професшно! спрямованост!, таких як «Перегонка нафти», «Визначення складу палива ! вивчення його властивос-тей», необх!дно застосування навичок ! вм!нь, набутих на практичних заняттях з х1-мп та курсах «Лаборант х!м!чного анал!зу».
Кр!м навчально! роботи, студенти галузевих факультет!в беруть участь у х!м!чних ол!м-п!адах та науково-досл!дних роботах (НДР). У склад! студентського науково-техшчного товариства студенти долучаються до рефера-тивно! та досл!дницько! роботи, бшьш гли-боко вивчаючи теоретичн! роздши х!м!! або обирають тематику прикладного характеру, зокрема пов'язану з !х майбутньою профе-с!йною д!яльн!стю. Так, у межах одного з наукових напрям!в кафедри «Очистка ст!ч-них вод та розробка ресурсозбер!гаючих спо-соб!в !х регенерац!!» були виконаш п!дсум-ков! роботи студент!в-випускник!в спещаль-ност! «Еколог!я та охорона навколишнього середовища». Мета роб!т полягала у вивченш ! розробленн! способ!в очищения промисло-вих ст!чних вод нафтопереробно! промисло-вост!. У ход! !х виконання студентами було досл!джено елементний ! х!м!чний склад вод нафтопереробки, установлено шк!дливий вплив забруднювач!в нафти для нафтопереробно! промисловосп, проведено пор!вняль-ний анал!з метод!в очищения вщпрацьованих вод нафтоперероблення, вивчен! ф!зико-х!м!чн! властивост! водно-нафтових емуль-сш, а також зд!йснено очищения вод кавгга-ц!йного оброблення нафти вщ !он!в хлору методом !онного обмшу ! методом х!м!чного осадження. На основ! дослщження стад!й, що вщбуваються, було проведено !х оптим!за-щю, а також розроблено технолог!чн! схеми очищения промивних вод нафти вщ !он!в хлору з метою повернення !х у рецикл нафтоперероблення.
Прикладна спрямован!сть роб!т, що викону-ються студентами, дозволяе розвивати в них не тшьки якост! вченого, але ! винах!дника. Результати студентських наукових досл!-джень становлять експериментальну основу для розроблення технолог!й регенерацп, пе-рероблення ст!чних вод ! утил!зац!!, дозволяе вилучати з них корисш компоненти. Студенти вчаться практично реал!зовувати результати фундаментальних наукових досл!джень у технолог!чних процесах ! розробляти замкнут! еколопчно чист! цикли, що волод!ють якостями, ресурсо- та енергозбереження, практичною вщсутшстю в!дход!в. У сп!вав-торств! з! студентами опубл!кован! науков! роботи у фахових журналах, а також отрима-ш патенти на корисну модель, як! дозволя-ють вир!шити конкретш проблеми охорони навколишнього середовища.
Висновки
Проанал1зовано досвщ з формування профе-сшно1 компетентности в процес1 навчання х1мп в ХНАДУ. Показано, що оргашзацшно-педагопчними умовами формування студенев професшно! компетентносп пщ час навчання х1мп в межах загальноосвггньо! пщ-готовки е:
- структурування змюту х1м1чно! освгги вщ-повщно до особливостей майбутньо! профе-сп фах1вця;
- застосування сучасних штерактивних ме-тод1в особисто ор1ентованого розвивального навчання;
- реал1защя принципу змютово! профшьносп у навчанш х1ми;
- забезпечення осв1тнього процесу вщповщ-но до мети, змюту, метод1в, форм 1 засоб1в на вс1х етапах навчання.
Лггература
1. Проект Стратеги реформування вищо! освп-и в Украш до 2020 року / розроб-лено Робочою групою пщ кер1вництвом Мшютерства осв1ти 1 науки Украши. -
Режим доступу: http: //mon.gov.ua/ img/zstored/files/HE Reforms Strategy 1111 2014.pdf.
2. Березина С.Л. Аспекты химического обра-
зования на отраслевых факультетах технического университета / С.Л. Березина, A.M. Голубев, Т.М. Сабельникова // Актуальные проблемы химической науки, практики и образования: сб. статей Междунар. науч.-практич. конф. -2009.
- С. 190-193.
3. Голубев A.M. Мотивация изучения химии
в технических университетах / A.M. Голубев, Г.Н. Фадеев, Ю.А. Лебедев // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2011.
- № 9. - С. 27-28.
4. Хоботова Э.Б. Индивидуальный подход
при обучении химии / Э.Б. Хоботова, М.И. Игнатенко, Ю.С. Калмыкова // Образование и саморазвитие. - 2016. -№1(47). - С. 106-109.
Рецензент: Е.Б. Хоботова, професор, д.х.н., ХНАДУ.
