CC BY
10
пИЯВНЯНшшИИМЯЯИМ
УДК 005.952.2
КГ. Т0РД1Я,
Maricrp, Кшвський нацональний университет технологий та дизайну,
Ю.В. ГОНЧАРОВ,
д.е.н., професор, КИ'вський нацональний умверситет технологй та дизайну
Форми взасмоди в м1жнародних компаншх з прямими ¡ноземними
¡нвестицшми
У ста-rri розглянута проблема ефективно'1' взаемодИ' Miœ iноземними i мicцевими компа^ями в приймаючому репоы. Автор розглядае способи взаемодИ' ноземних i мсцевих фipм, описуе мотиви i чинники прямих iнозем-них 'нвестицй, п'щкреслюе значення продуманоi 'шве-стицйно! полпики для зростання репонально! економки.
Ключовi слова: ноземн '¡нвестиц'И, ТНК, мжнародна компа^я, мiжнаpодне спльне ^дприемство, iнвеcтицiй-ний клiмат, приймаючий репон.
В статье рассмотрена проблема эффективного взаимодействия между иностранными и местными компаниями в принимающем регионе.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, ТНК, международная компания, международное совместное предприятие, инвестиционный климат, принимающий регион.
The article considers the problem of of effective interaction between foreign and local firms in the host region.
Keywords: foreign investment, transnational corporations, international company, an international joint venture, investment climate, receiving region.
Постановка проблеми. Актуалы-лсть теми дослщження полягае в необхщност наукового обгрунтування форм взае-модиу м1жнародних компаыях з прямими ¡ноземними ввести цГями.
Переваги ТНК е очевидними, адже завдяки корпоративним перевагам та подту прац формуетыся новий синергетичний ресурс пщвищення конкурентоспроможност корпораци в цЬ лому. Проте ¡нтереси та наслщки транснацiоналiзацiï не зав-жди однотипна що багато в чому визначае залежнюты кра'н ¡з низыким рiвнем розвитку вiд економiчно розвинених.
Крайни, стаючи повноправними учасниками свггового ринку, неспроможнi уникнути даних процеав, адже саме ТНК стали рушмною силою iнтернацiоналiзацiï i в останн роки демон-струюты зростаючий вплив на м^ародну iнвестицiйну полГти-ку. Правомiрно, що серед рiзноманiтних варiантiв проникнення на ринки ¡нших кра'н перевага надаетыся iнвестуванню.
Aналiз досл'!джень та публкац/й з проблеми. Проблеми кадрово'' полiтики знаходяты свое вщображення у працях вчених Р. Вернона, О. Biлыямсона, Дж. Данынга, Ч. Кiнделбергера, Р. Коуза, К. Коулшга, А. Кизима, Д. Лук'яненка, А. Поручника, О. Рогача, В. Рокочу, В. Сщенка, I. Школи, С. Якубовсыкого тощо, але проблема i сыогодн за-лишаетыся актуалыною.
Метою статт'1 е дослiдження особливостей форм взае-модп у мiжнародних компаыях з прямими iноземними Ыве-сти^ями.
Для досягнення поставлено'' мети було визначено таю зав-дання: розгляд етатв проникнення м^ародно''' компани в приймаючий репон; визначення негативних характеристик
56 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
© К.Г. ТОРДЯ, Ю.В. ГОНЧАРОВ, 2014
¡нвестицмного кглмату в Укра'У; анал!з критерив вибору м\ж-народною компаыею форм ствпрац з компаыями репону.
Виклад основного матералу. Мжародна компаыя, перш н\ж здмснювати прям! ¡ноземн ¡нвестици в репон, розвивае бтьш «прост! форми» м!жнародного економ!чного ствробтицтва. Проникнення на мюцевий репональний ринок \ вивчення мюцевих умов починаються з експорту то-вар!в \ послуг без ф1зичноУ присутност експортера. Пот\м компаыя може ухвалити р0ення про оргаызацш в репой обмежено' присутност!, наприклад у форм! представництва з постмним або нерегулярним статусом або у форм! зару-б!жного вщдтення без оргаызаци юридично' особи.
На наступному етап роботи в приймаючому репой м!жна-родна корпорац!я бтьш активно розвивае спвпрацю з м!сце-ви ми ком па н!я ми або на до го в!р н!й ос но в!, або за до по мо гою створення сптьних пщприемств. Поняття «м!жнародне спть-не пщприемство» позначае пщприемство (ф!рму), яке знахо-диться в сумюнм власност двох або бтьше власниюв, тобто засноване на змшаый власност р!зних кра'н [4]. Сптьне п\д-приемство, як ! пщприемство, що повнютю належить ¡нозем-ному ¡нвестору, рееструеться на територи Укра'ни вiдповiдно до нацюнального законодавства. Виб!р оргаызацмно-пра-вово' форми пщприемства здмснюеться вiдповiдно до того, яка мета визначаеться при створенн компани, в якому бiзнесi вона зайнята, ктькютю засновниюв, розм!ром статутного капиталу та ¡н. Згодом можливе вщкриття власно' доч\рньо1 ком-пани, придбання мюцевих компаый \ 'х включення у внутрш-ньоф!рмову структуру мiжнародноí корпораци, розвиток влас-ного виробництва за кордоном [6].
Негативн характеристики iнвестицiйного кл!мату в Укра'У (недосконалють ! нестабiльнiсть нацюнального законодавства, високий р!вень злочинност ! корупцп, незахищенють прав iнвесторiв ! прав iнтелектуальноí власностП примушу-ють ¡ноземних iнвесторiв проводити у нас обережну ¡нвести-ц!йну пол!тику [1 ].
Проте умови приймаючого репону можуть бути так!, що ком-пани - ¡ноземному ¡нвестору бтьш вигщно займатися органЬ за^ею власного б!знесу, н\ж розвивати сптьну д\яльн\сть з м!сцевими економ!чними суб'ектами. Це може бути обумовле-но, зокрема, нерозвиненютю ринкових ¡нститупв, слабкютю м!сцевого ¡нституцмного середовища, крупними масштабами корупцп ! тЫьово''' економки, непрозорютю б!знесу, недостат-ньою сшкютю ! зртютю нормативно-правово' бази. 1ноземн компани не бажають також дтитися власними прибутками, ко-ристуючись лаз!вками в м!сцевому податковому законодав-ств\, прагнуть зберегти перевагу в\д володЫня ункальними технолопями, володЫня перевагами в «¡нновацмнм гонцЬ> [3].
Прям! iноземнi ¡нвестици, що поступають в репон, частше за все прямують у вже ¡снуюч! регiональнi бiзнес-iнтгегра-цп, утворен на основ! поеднання ринкових ! кваз!ринкових початюв (кластери, територiально-виробничi комплекси нового типу - на вщмЫу в\д ¡снуючих у радянсьюй планово економiцi, та ¡н.). Цей факт пояснюеться тим, що саме в та-
ких квазинтегрованих б!знес-структурах концентрований виражений економ!чний ! iнновацiйний потенц!ал репону, що за сприятливих умов забезпечуе ¡ноземному iнвесторовi максимальний позитивний ефект в\д катталовкладень [2].
Дшчи в умовах приймаючого репону, м!жнародна компа-н\я вибудовуе систему взаемоди не ттьки в рамках власно' внутрiшньоí структури, а й привертае до спiвпрацi велике число мюцевих суб'ектв: ствзасновники, ¡нвестори, лщен-з!ати, франчайзери, пщрядчики, аутсорсери, кл!енти, поста-чальники, вищ\ учбов! заклади, науково-дослщы органiзацií, а також компан!', що здмснюють !нфраструктурне забезпе-чення б!знесу ! д\юч\ у сфер! транспорту, логютики, страх-ування, ¡нжин\рингу, пщбору кадр!в та ¡н. [7].
У зв'язку з цим управлЫня в репональних системах м!жна-родного виробництва, утворених на основ! прямих Ыоземних iнвестицiй, зд!йснюеться в р!зних формах: в\д зв'язк\в на р\вн\ власност! (або кап!талу), як\ забезпечують безпосередый управл!нський нагляд, до р!зних зв'язюв, що не спираються на капгтал, в рамках яких формально незалежн! посередники -постачальники, виробники! збутов! п!дприемства - взаемод!-ють один з одним на основ! рюних форм взаемостосунк!в, таких, як франшиза угоди, л!цензування, субпщряди, контракти на маркетинг, загальн! техычы стандарти або стабiльнi дов\рч\ д\лов\ взаемостосунки. Системи управл!ння, що будуються на участ! в капiталi, замикають на себе мехаызми контролю! до-зволяють енергiйнiше захищати специфiчнi для дано' ф!рми переваги. В тих випадках, коли ц\ переваги пов'язан! з ф!рмо-вими найменуваннями ! системами маркетингу, можуть бути достатньою менш замкнут! форми контролю [5].
1ноземн! !нвестори активно вдаються до р!зних форм 6\з-нес-партнерства, в тому числ! ! з представниками великого б!знесу в репонах. Досв\д д\яльност\ м!жнародних компан!й, особливо ТНК, свщчить, що це один ¡з найефективн!ших шля-х\в подолання бтьшост! перешкод у мiжнароднiй д\яльност\.
Розширяеться практика виражено' схильност! ф!рм, у тому числ! великих ТНК, до бтьш вузько' спецiалiзацií! передач! на пщрядый основ! все 6\льш широкого кола функц!й незалежним ф!рмам в цтях використовування вiдмiнностей у витратах ! лог\стиц\. Деяк! велик! корпорац!' взагал! в\дмо-вляються в\д виробничих функц!й ! залишають 'х виробни-кам-пщрядчикам, фокусуючи увагу на iнновацiйнiй д\яльно-ст\ ! маркетингу.
Основн! постачальники ! виробники-п!дрядчики нер!дко сам! е великими компан!ями в приймаючих репонах, мають власних субпщрядниюв ! постачальниюв. 1ноземн! ¡нвестори створюють також сумюы iнновацiйнi механ!зми з ¡ншими ф!рмами (конкурентами, постачальниками або покупцями), науково-дослщними лаборатор!ями, ун!верситетами. Таким чином, глобальна виробнича система з погляду власност!, що формуеться, стае все бтьш вщкритою, але все жорстк!-ше координуеться пров!дними гравцями в кожнм окремо взят\й систем! м!жнародного виробництва, створюючи мо-жливост!, а також проблеми.
Формування ринкових в1дносин в УкраУш № 3 (154)/2014 57
Ha Bè6ip м1жнародною компанею форм cniBnpaqi з компа-нями peгiонy, що приймае пpямi Ыоземы Ывестици, роблять вплив i чинники, якi вiдноcять до мicцeвиx укра'нських осо-бливостей. Це гeогpaфiчнa вщдаленють пiдpоздiлiв i фiлiaлiв один вщ одного, що ускпаднюе контроль якост дистриб'юци, оптових i pоздpiбниx цЫ i приводить, наприклад, до ситуаци' цЬ ново' конкуренци мiж пщроздтами однieï i тieï ж компани, вщ-cyтноcтi eдноcтi в проведена рекламно' компaнiï, peaлiзaцiï цЬ нових стратепй. Пeвнi тpyднощi викликае також стан товаро-пpовiдниx мереж i транспортно' iнфpacтpyктypи в Укpaïнi [8].
Часто ноземний iнвecтоp, пpоcyвaючи власний бiзнec y пpиймaючомy peгiонi i вщкриваючи влacнi пiдпpиeмcтвa, ви-cтyпae як ядро мepeжi, полюси зростання, навколо якого фор-муеться мережа з постачальниюв, пiдpядчикiв, кпieнтiв, компа-нiй, чия сфера дiяльноcтi пов'язана з рекламою, страхуванням, транспортом, лопстикою, пiдбоpом кaдpiв та iн. Залученими в мережу виявляються i мicцeвi органи влади (йдеться не ттьки про прояви коpyпцiï, лобiювaннi Ытереав iнозeмниx iнвecтоpiв, а й про цтком лeгaльнi способи залучення мicцeвого репо-нального кepiвництвa на сторону Ыоземних компaнiй - це, наприклад, виконання piзного роду со^альних пpоeктiв).
Piзнi форми cпiвпpaцi, у тому чи^ не пов'язaнi з участю Ыоземного кaпiтaлy, набувають усе бтьшого значення i мо-жуть розвиватися на piзниx cтaдiяx виробничого процесу: попередвиробничо' - включае таю види дiяльноcтi, як про-ектування, бyдiвництво, вxiднy логicтикy, розробку техноло-гiй; виробничо' - яка охоплюе власне процес виробництва i широкий нaбip бiзнec-пpоцeciв оpгaнiзaцiй; комepцiйноï -тобто лопстика, pозподiл, надання послуг, продажу, маркетинг, пюляпродажне обслуговування.
Висновки
Piзнi форми взаемоди Ыоземних компaнiй i мicцeвиx фipм репону будуються на оcновi концепци квазпнтегрованих бiз-нес-структур з участю Ыоземного кaпiтaлy у фоpмi прямих Ыоземних iнвecтицiй. Сформована на оcновi поеднання piз-них вказаних форм ствпрац peгiонaльнa квазинтегрована бiзнec-cтpyктypa з участю Ыоземного кaпiтaлy i мережа, що по сут е, концентруеться навколо ядра, яке складае най-сильыша велика компaнiя, що володie реальною i потенцм-ною eкономiчною владою. Як така компаыя виступае велика м^ародна коpпоpaцiя (зокрема, THK) або велика укра-
Унська компаыя. Зважаючи на вiдcyтнicть в Укра'и-и до тепе-piшнього часу сильних нацюнальних THK, здатних форму-вати навколо себе мicцeвi квaзiiнтeгpовaнi структури з орЬ eнтaцieю на м^ародну eкcпaнciю, в pолi системоутворюю-чих центральних елемен™ таких структур сьогодн виступа-ють саме iнозeмнi компани або Ыоземы компани в ствпрац з укра'нськими. Кожна зi сторЫ здатна внести власний вне-сок в загальний розвиток Ытеграци.
В оcновi мережноУ взаемоди yчacникiв бiзнec-iнтeгpaцiï лежить договipнa основа, вiдcyтнicть ч^ко''' iepapxiï, жорстко' цeнтpaлiзaцiï, що пщтримуе високий piвeнь конкуренци i до-зволяе досягати eкономiю на агломераци виробничо' дiяль-ноcтi в результат тepитоpiaльно - виробничо' коопераци в приймаючому репон за допомогою делегування повнова-жень компaнiям приймаючого репону.
Завдання сучасного репонального yпpaвлiння - перехщ на бiльш високий piвeнь взаемодИ' з iнозeмними Ывестора-ми, особливо в оcобi великих м^ародних компaнiй. Повинен вiдбyтиcя зсув у бк укра'нських eкономiчниx cyб'eктiв по таких важливих позицiяx, як реЫвестування прибутку, при-нaлeжнicть бiзнecy, контроль над бiзнecом.
Список використаних джерел
1. Биргулиева ГФ. (2010). Проблемы транснационализации бизне-са:от теории к практике // Проблемы современной экономики. №3(27).
2. Бочан 1.0. Глобальна економка: пщруч. / 1.0. Бочан, I.P. Миха-сюк. - К.: Знання, 2007. - 403 с.
3. Гатин A.P. (2005). Анализ проникновения международных компаний на российский рынок// Внешнеэкономический бюллетень, №2.
4. Градобитова Г.Д. (2010). Транснациональные корпорации в современных международных экономических отношениях.
5. Доклад о мировых инвестициях. ЮНКТАД. 2011 год. (www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2011 .pdf).
6. Зенченко С.В. и Шеметкина М.А. (2007). Инвестиционный потенциал региона // Сб. научных трудов СевКавГТУ Серия «Экономика». №6.
7. Кизим A.A. Интернационализация бизнеса: Транснациональные корпорации, эволюция подходов / A.A. Кизим, Н.С. Козырь, В.С. Пятков // Наука и Экономика. - 2011. - 1(5). - С. 8-13.
8. Мировая экономика и международный бизнес / Под ред. В.В. Полякова, Р.К. Щенина. - М.: Кнорус, 2008. - 688 с.
58 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
