CC BY
14
4. Економтний анал1з: Навч. посйник / М.А. Болюх, В.З. Бурчев-ський, М.1. Горбаток та ¡н.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумачен-ка. - Вид. 2-ге, перероб. ¡ доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.
5. Кондукова Е.В., ГЛсовий А.В. Аналтичнл аспекти податкового
дослщження стану розрахунк¡в з контрагентами // Сталий розви-ток економки. - 2010. - №3. - С. 285-290.
6. Мерзликина Е.М. Аудит [текст] / Е.М. Мерзликина, Ю.П. Никольская. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 368 с.
УДК 339.7+629.7
М.А. РИЧКА,
к.е.н., доцент, Нацюнальний ав'юцмний унверситет
Методолопя управлшня фшансами та розрахунки ав1акосм1чно! галуз! в сучасн!й св!тов!й глобальн!й систем!
Стаття присвячена обгрунтуванню науково-методо-лопчних засад становлення та розвитку мехамзм'в управлння фнансовими ресурсами ав'юкосм'нно¡ галузi в умовах глобалiзацi¡, зокрема Украни. Проаналiзовано й запропоновано для Украни можливють використання зручних методв розрахунк'ю в авiакосмiчно¡ галузi.
Ключов1 слова: авiакосмiчна галузь, свпове госпо-дарство, система управлння фнансовими ресурсами, глобалiзацiя.
Работа посвящена обоснованию научно-методологических основ становления и развития механизмов управления финансовыми ресурсами авиакосмической отрасли в условиях глобализации, в частности Украины. Проанализирована и предложена для Украины возможность использования удобных методов расчетов в авиакосмической отрасли.
Ключевые слова: авиакосмическая отрасль, мировое хозяйство, система управления финансовыми ресурсами, глобализация.
The article is devoted to the substantiation of scientific and methodological principles of formation and developing the mechanisms of financial resources of the aerospace industry, including Ukrainian while globalization. The analysis of requirements and conditions for external financial environment for Ukraine, utilizing the relevant payment methods in the aerospace industry, was provided.
Keywords: airspace industrial, world economy, financial resources management system, globalization.
Постановка проблеми. Для сучасного розвитку свггово''' економки характерний ряд тенденцм, як мають ¡стотний вплив на розвиток м^народних фЫансв. Також сучасна св^ова економка позначена пщсиленням ваги науко-во-техннного прогресу, ¡нформатизаци та комп'ютеризаци, водночас нов¡ ¡нформацмы технологи визначають розвиток мжнародних фЫансових систем.
Зростання рол¡ ¡нвестифйно'1' дтльност в процес розвитку свггово'1' економки, наявнють досить слйких тенденцм
MixHapoflHoro pyxy KaniTany, rno6ani3a|rn Ta BOflHOHac Hai|io-HanbHe cnpnMyBaHHn eKoHoMiKi 3yMoBnraraTb norni6neHHfl iHTepecy flo bmbhghh^ |iei rany3i HayKoBix 3HaHb, 3oKpeMa flo ynpaBniHHn ^iHaHcoBMMM pecypcaMi.
AHani3 flocniflrneHb ra ny6niKaqiti 3 npoSneMH. HaiiBa-roMii±ii/iMi/i TeopeTi/HHiMi 3acaflaMi ynpaBniHHA ^¡HaHcoBi/iMi/i pecypcaMi Bifl3HaHaeMo TaKi Teopii', Ha aki/ix rpyHTyeTbcn flinnbHicTb b aBiaKocMiHHii rany3i: Teoprn flx.M. KeiiHca [1, c. 233-245], cyHacHa iHcTiTyiioHanbHa Teopin M. nopTepa [2, c. 402], Moflenb HaiiioHanbHoi' KoHKypeHTocnpoMoxHocTi nopTepa - PyrMaHa - flaHHiHra [3, c. 121-125], Teopii aK|i-oHepHix ToBapicTB Ta aK|ioHepHoro KaniTany A. Maprnana [5, c. 386-388] Ta n. CaMyenbcoHa [4, c. 248-249], a TaKox Moflenb OOH [17, c. 98-116]. Ha niflcTaBi 3a3HaHeHix Teopii HaMi po3rnnHyTo i onicoBo npeflcTaBneHo cyHacHi/ii cTaH ynpaBniHHn ^iHaHcoB/Mi pecypcaMi b aBiaKocMiHHii rany3i.
TaK, MeToflonoriHHi ochobi ynpaBniHHA ^iHaHcoBiMi pecypcaMi 3aKnafleHi b HayKoBix flopo6Kax npoBiflHix 3aKopfloHHix BHeHix, cepefl akix BapTo Ha3BaTi I. AHco$$a, M. Bpeflni, BpirxeMa, P. Koy3a, E. Maprnanna, E. HiK6axTa, X. nepapa, l?l. 0yMneTepa. 3oKpeMa, npo6neMi ^iHaHcoBix pecypciB aBiaii/Hoi rany3i - y npainx X.-r. EpaHxe, K. floHa, fl. floHa-neKa, E. ETepiHrroHa, P. KoHepa, A. CniBoibKoro Ta ¡h.
3HaHHii flopo6oK y flocniflxeHHi npo6neMaTiKi ynpaBniHHA ^iHaHcoBiMi pecypcaMi HanexiTb BHeHiM Pocii' Ta Kpai'H CHfl, a caMe: M.M. AneKcaHflpoBy, A.I. Eana6aHoBy, C.O. Ma-cnoBy, r.r. HaMy, A.A. CafleKoBy, n.B. OponoBy, fl.B. 0apy3i. BaroMii BHecoK y BiBHeHHA ^iHaHcoBoro ynpaBniHHA b aBia-liiHii rany3i 3po6neHo B.r. A^aHacbeBiM, A.fl. EoraTipbo-bim, K.A. 3opiHiM, H.I. iBaHoBiM, B.A. KonTEBiM, A.E. fle6efle-bim, A.H. nepMiHoBiM, O.B. nocnenoBora.
Cepefl BiTHi3HflHix BHeHix-eKoHoMicTiB, AKi BicBiTnraraTb ^iHaHcoBi niTaHHA, e: O.M. EaHflypKa, I.A. EnaHK, B.M. TpiHb-kob, I.B. 3nTKoBcbKii, M.R Kopo6oB, B.O. Korafla, B.G. Ho-Bi|bKii, A.M. noflflepboriH, B.B. PoKoHa. OiHaHcoBi acneKTi aBiaii/Hoi rany3i po3po6nani yKpai'HcbKi BHeHi ^.C. AneKceeB, B.A. EorycnaeB, fl.O. EyraiKo, B.B. MaTBeeB, A.K. Mnniin, M.B. HoBiKoBa Ta iH.
102 Формування ринкових в1дносин в ÔKpaÏHi № 5 (156)/2014
© М.А. РИЧКА, 2014
Мета crarri полягае в розкритп сучасних св\тових тен-денц\й управл\ння ф\нансовими ресурсами на приклад! ав\а-косм1чно1 галузг
Виклад основного Marepiany. Основною характеристикою сучасно'1' свгговоУ економки став процес ¡нтернацюналЬ заци та глобал\заци свггового господарства. ФЫансова глоба-л\зац\я е найсуттевшим чинником свгтво''' економ\чно''' глоба-л\заци. Науковц та дослщники поки що не дали певного виз-начення фЫансово'У глобал\заци, у якому б були зазначен позитивы фактори, зокрема змога Ыдивщуальних пщприем^в захиститись вщ валютних та процентних ризиюв, швидко при-стосуватися до фЫансових шоюв, як! е наслщком, наприклад, економ\чних, банювських та нафтових криз, гарант!'' стало' фЬ нансово''' дисципл\ни в економ\чн\й поведЫц тощо.
Р\вень свгтових ринкових механ\зм\в на тепершньому етап недосконалий та нестаб\льний. В\н не в змоз\ бути глобальним регулятором руху капралу, адже спекулятивн методи ди ринкових гравц\в е прерогативою ринку. Наднацюнальы способи керування ф\нансовими потоками неадекватн до можливо-стей впливу на них учасниками глобал\заци - ТНК, м\жнарод-ними ф\нансовими орган\зац\ями, великими ¡ндивщуальними пщприемцями-фЫансистами тощо, адже Тхня д\яльнють мо-же довести невелику та навгть середню за розм\рами кра'ну або цтий репон до фЫансового хаосу.
Св\това ф\нансова мережа, яка мютить ф\нансов\ центри свггу, змщнення зв'язюв м\ж цими центрами сприяло фЫан-сов\й революци, де основними чинниками стали: глобальна присутнють м\жнародних ф\нансових Ыститулв, м\жнародна фЫансова \нтеграц\я та швидкий розвиток фЫансових \нно-вац\й. Глобал\зац\я фЫанав сприяе пщвищенню конкуренци, у тому числ\ й фЫансово'У конкуренци м\ж кра'нами, яка чинить тиск на урядову пол\тику кра'Ун, сприяе зменшенню втру-чання держави в економку та л\берал\заци м\жнародного руху капггалу. Також вщбуваеться прискорення та пщсилення глобал\заци завдяки технолопчним ¡нновац!ям. Таким чином, завдяки цим засобам зв'язку збтьшилися темпи реал\заци м\жнародних угод, потоюв капралу та ¡нформаци. Сучасн те-лекомункаци сприяють залученню банками заощаджень з депозитних пул\в усього свггу. Банки мають змогу укладати угоди через систему СВ1ФТ (SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications - Товариство все-св\тн\х м\жбанювських ф\нансових телекомункацм).
Управл\ння ф\нансами реал\зуеться з урахуванням страте-пчних завдань розвитку нацюнальних вщтворювальних ком-плекав. За теор\ею, викладеною економютом М. Портером, кра'на може виграти за рахунок сво'Ух конкурентних переваг. Теор\я, по суп, представлена конкурентними перевагами т\е'У чи ¡ншо''' кра'Уни, що визначаються м\жнародною результативною д\яльност нацюнальних ф\рм, де результативнють е здатн!стю нац!ональних ф!рм ефективно використовувати потенц\ал власно''' кра'Уни [2, с. 402]. Саме ця теор\я конкурентних переваг чпко простежуеться в ав\акосм\чн\й галузг Так! переваги пов'язан з тим, що розширюеться використан-
ня конкурентних переваг на основ! ключових компетенцм, фЬ нансового оздоровлення через злиття та поглинання. Зросло значення малобюджетних проект\в. Злиття е одыею з форм м\жнародно'У коопераци в ав\ац\йн\й галузг М\жнародне анти-монопольне законодавство, як правило, розр\зняе горизон-тальне i вертикальне злиття. Горизонтальне злиття передба-чае об'еднання дектькох до того незалежних ф\рм, як! належать до одые'У галузг Вертикальне злиття - це об'еднання ф\рм, як! здмснюють послщовы стад!'' виробництва, пов'язан вщношеннями «постачальник-покупець». Вважають, що по-д\бн ав\аоб'еднання допомагають постачальников! ав!аком-плектуючих уникнути конкуренц!'' за покупця. Завдяки вказа-ним в!дм!нностям м!ж вертикальним ! горизонтальним злит-тям ставлення регулюючих орган!в до вертикального злиття значно м'якше. Проте для aвiaцiйноí галуз! вiдмiннiсть м!ж двома видами злиття не е суттевою, вона - вщчутно впливае на державне регулювання т!льки в межах загального пщходу, коли «чесна» конкуренц!я припускае в!дносну р!вн!сть учасни-к\в як в аспект! величини, так i в аспект! доступу до ринюв збу-ту aвiaцiйноí техн!ки [6, с. 42-52].
У випадку з вщносно невеликими (за розм!рами ВВП) кра'на-ми контроль за злиттям приводить до особливо негативних ре-зультат!в, оск!льки перешкоджае зростанню невеликих за свЬ товими м!рками компан!й, як! вважають великими ттьки завдяки велик!й частц! на вщносно маленькому нацюнальному ав!а-ринку. В такм ситуацГ'' ф!рма втрачае можлив!сть отримати при-буток на масштаб! д\яльност\, який !снуе у и !ноземних конкурен-т\в, i фактично виключаеться з гравц!в на свгтавому ав!ац!йному ринку. Хоча можливкть розвитку власних компан\й найб\льш висока саме в кра'нах \з незначним внутршым ринком, \нод\ вона використовуеться i в заможних кра'нах [7, с. 136-139].
Основними теоретикоНмов\рн\сними чинниками теори \н-вестиц\йних портфел\в е поняття «прибутков\сть» i «ризик». У модел\ сп\вв\дношення м\ж ризиком Ывестицм та оч\кува-но' прибутковост! вщ них визначають \мов\рно. Виб\р рацю-нально' \нвестиц\йно' стратег!' за допомогою математично' мови дозволяе диверсиф\кувати портфель, а також чгтко визначити, як Ывестори можуть зменшити стандартне вщ-хилення його прибутковост! за т\ акц\|, ц\ни на як\ зм\нюють-ся по-р\зному. Висловлюючись мовою математики, можна п\драхувати оптим\зац\йну стратег\ю класу завдань квадратично' оптим\зацп при лУйних обмеженнях [8, с. 153-156].
Отже, на пщстав\ анал\зу р\зних економ\чних теор\й упра-вл\ння ф\нансовими ресурсами нами встановлено, що в ав\акосм\чн\й галуз\ д\евою е концепц\я Дж.М. Кейнса, пов'язана з використанням Ыоземних \нвестиц\й, а також модель Портера - Ругмана - Данн\нга, що грунтуеться на м\жнародному сп\вроб\тництв\. Кр\м того, в управл\нн\ ф\-нансовими ресурсами ав\акосм\чно' галуз\ ч\тко простежу-еться реал\зац\я неокласична теор\я А. Маршала i сучасна неокласична теор\я П. Самуельсона, що базуються на залу-ченн\ акц\онерних компан\й, та модель формування оптимального портфеля ц\нних папер\в Г. Марковиця.
Для визнaчення oчiкyвaнoï пpибyткoвocтi фiнaнcoвиx aкти-вiв викopиcтoвyють cyчacнy пopтфельнy теopiю, якa бaзyeть-cя нa мaтемaтичнiй мoделi фopмyвaння oптимaльнoгo пopт-феля цiнниx пaпеpiв Г. Mapкoвиця, якa мaлa нaзвy «Bибip пopтфеля». Cьoгoднi мoдель Г. Mapкoвиця викopиcтoвyeтьcя, як пpaвилo, нa пеpшoмy етaпi фopмyвaння пopтфеля aктивiв y poзпoдiлi iнвеcтoвaнoгo кaпiтaлy зa ïx piзними типaми ^щя-ми, oблiгaцiями, неpyxoмicтю i т. п.) [9, c. 1ЗЗ-156]. Oтже, вщ-пoвiднo дo ^eï теopiï для iнвеcтopa, який oцiнюe aльтеpнaтив-н piшення, вaжливим е двa пapaметpи:
- пеpший: oчiкyвaнa (cеpедня) дoxiднicть iнвеcтицiй
(1)
де E - мaтемaтичне oчiкyвaння, ¿¡¡(г = 1,...,п) - випaдкo-вий дoxiд пpи n aктивax;
- дpyгий: cтaндapтне вдоилення дoxiднocтi /-го aктивy, який xapaктеpизye pизик piшення
(2)
де D - диcпеpciя;
- кoвapiaцiя мiж дoxoдaми /-гo тa j-ra aктивiв:
ац = со (З)
де ptj - гаефУент кopеляцiï випaдкoвиx величин й £..
Iнвеcтop мoже oбpaти не oдне певне piшення, a 6удь-яку кoмбiнaцiю, де бyде poзпoдiлений йoгo кaпiтaл зa piзними нa-пpямaми вклaдy. Cфopмoвaнy кoмбiнaцiю iнвеcтицiй нaзивaють пopтфелем, де xfy = 1,...,и) - чacткa вiд зaгaльнoгo кaпiтaлy, який
iнвеcтyють в /-й aктив, /лр - зaгaльний oчiкyвaний дoxiд, <ур -cтaндapтне вiдxилення, яке нaйкpaще для iнвеcтopa.
Maтемaтичнo мoдель Mapкoвиця фopмyeтьcя тaким чинoм:
min {°"р}= min j¿ ^XiXj&iX
(4)
пpи oбмеженняx: £x¡ = 1, = /лр,де ц - зaдaний
¡=i W р
piвень cеpедньoï дoxiднocтi [9, c. 1ЗЗ-156].
Paцioнaльнi iнвеcтopи пpaгнyть фopмyвaти ефективнi пopтфелi зa влacним вiднoшенням дo пеpевaг мiж pизикoм тa мaйбyтнiм дoxoдoм. Ó cyчacниx yмoвax i визнaченoмy CTa^ y^a^^^x лiтaкoбyдiвниx кopпopaцiй aвiaцiйнoï галу-зi icнye нaгaльнa пoтpебa y зaлyченi iнвеcтицiй, щo вимaгae вiдпoвiднocтi вимoгaм цивiлiзoвaнoгo cвiтy, пoтpебa poзвит-ку бiзнеcy тa pеaлiзaцiï cтpaтегiчниx плaнiв.
Miжнapoднi poзpaxyнки aвiaцiйнoï гaлyзi - це y reoin пеpевaж-нiй бiльшocтi плaтежi вiд здманення зoвнiшньoï тopгiвлi, нaдaння гaлyзi cпецифiчниx пocлyг, зa кpедити тa iнвеcтицiï. Oбpaння фopми poзpaxyнкiв зaлежить вщ тaкиx чинникiв: вид тoвapy, пo-кaзники пoпитy тa пpoпoзицiï, ocoбливocтi гocпoдapcькиx зв'яз-кiв мiж cтopoнaми й фiнaнcoвий cтaн yчacникiв угоди, тaкoж вpa-xoвaнo теpмiн здмтення пocтaчaння тoвapy тa cплaтa зa ньoгo.
Hеoбxiднo зaзнaчити, щo пiдпpиeмcтвa aвiaбyдiвнoï гaлyзi нaлежaть дo Ыститупв пoзaфiнaнcoвoï cфеpи. Tyr пoпoвнення oбopoтниx фiнaнcoвиx зacoбiв здiйcнюeтьcя чеpез фaктopинг, фpaнчaйзинг, iнвеcтицiйнy дiяльнicть, кoтиpyвaння цiнниx пa-пеpiв тa ïx випуж, кoнcyльтaцiйнi пocлyги, вaлютнi oпеpaцiï, poзpaxyнкoвo-плaтiжнi oпеpaцiï тoщo [1Q, c. 51.79-51.82].
Oднieю з фopм poзpaxyнкiв в aвiaбyдiвнiй гaлyзi е aкpеди-тивнa фopмa. Ó cиcтемi poзpaxyнкoвo-кpедитниx вiднocин poзpaxyнки пo aкpедитивy е нa cьoгoднi oднi з нaйвaжливi-ix^x пicля плaтiжниx дopyчень тa ^aco. Пpoте нa пpaктицi бiльшicть випaдкiв викopиcтaння aкpедитивy в тopгoвoмy o6^0 виpiшye бaгaтo cклaдниx пpoблем для yчacникiв тopгo-виx oпеpaцiй. А^едитив зaбезпечye cпpaведливий бaлaнc iнтеpеciв iз мaкcимaльним зниженням piзниx пiдпpиeм-ницькиx pизикiв пiд чac пpи здмтення poзpaxyнкoвиx oпе-paцiй, якi викopиcтoвyють aвiaцiйнi кopпopaцiï cвiтy пеpе-вaжнo з кpaïнaми CHД, у ^му чиcлi й Óкpaïнoю.
Cпецифiчнi пpaвoвi влacтивocтi дoзвoляють aкpедитивy ycпiшнo кoнкypyвaти iз cyчacними електpoнними cпocoбaми плaтежy aбo icнyвaти пopяд iз ними aбo як дoдaтoк дo ниx. Дo тoгo ж, як пoкaзye дocвiд мiжнapoднoï мiжбaнкiвcькoï opгaнi-зaцiï пo фiнaнcoвиx poзpaxyнкax пo телекoмyнiкaцiйниx ме-pежax CBIÔT, aкpедитив мoже бути вдaлo iнкopпopoвaний в тaкy cиcтемy без втpaти cвoïx пpинципoвиx poдoвиx влacти-вocтей. Дo недoлiкiв, якi xapaктеpнi для цieï фopми плaтежy, зapaxoвyють: cклaднicть пpoведення, вiднocнy дopoжнечy зaзнaченoï бaнкiвcькoï oпеpaцiï, a тaкoж вилучення з oбopoтy пoкyпця гpoшoвиx зacoбiв нa теpмiн дм aкpедитивy. Ha cьo-гoднi у ^товий пpaктицi цi недoлiки зведеы дo мiнiмyмy шля-xoм пocлiдoвнoгo вдocкoнaлення cпocoбiв викopиcтaння нaзвaнoï фopми плaтежy й вiдпoвiднoï евoлюцiï пpaвoвoï дoк-тpини, щo cтocyeтьcя ^титуту aкpедитивy [11, c. 95].
Haдiйнoю фopмoю плaтiжнoï гapaнтiï для екcпopтеpa e ca-ме дoкyментapний aкpедитив. Пеpевaжнa бiльшicть зoвнiш-ньoï тopгiвлi вiдбyвaeтьcя з викopиcтaнням цьoгo iнcтpyмен-ту. Ocтaннiм чacoм знaчнo зpocлa зaцiкaвленicть в aкpеди-тивax i в aвiaцiйнiй гaлyзi нaшoï кpaïни.
Iнкacoвi oпеpaцiï пpoвoдять у poзpaxyнкax мiж aвiaцiйними кopпopaцiями, якщo ^ poзpaxyнки безгoтiвкoвi: у poзpaxyнкax плaтiжними вимoгaми зa тoвapнi пocлyги, пщ чac oдеpжaння з бopжникa плaтежy зa викoнaвчими aбo пpиpiвняними дo ниx дoкyментaми, якi пoдaв нa iнкaco кpедитop. Iнкacoвi oпеpaцiï в мiжнapoдниx poзpaxyнкax виpiзняютьcя тим, |щэ плaтник викo-pиcтoвye дoкyментapне ^aco з пoпеpеднiм aкцептoм (згoдoю нa oплaтy) дoкyментiв (пpo вiдвaнтaження чи cтpaxyвaння тo-вapiв). Taкoж ^aco викopиcтoвyють для oтpимaння з клieнтa плaтежy aбo aкцептy зa векгалями, чекaми тa iншими цiнними пaпеpaми i тoвapними дoкyментaми [12, c. 20З-225].
Hедoлiкoм бaнкiвcькoгo пеpекaзy ^^м aвaнcoвиx плa-тежiв) е те, !o нaдxoдження вaлютнoï виpyчки екcпopтеpy зaтpимyeтьcя у чaci. Зaзвичaй екcпopтеpи пoeднyють бaн-кiвcький пеpекaз iз гapaнтieю нa випaдoк неcплaти тoвapy aбo вiдмoви вiд йoгo cплaти iмпopтеpoм.
Авансов! розрахунки в ав1ац1йн1й галуз! - це оплата това-piB, проведена ¡мпортером шляхом авансу до вщвантажен-ня, а ¡нод! до ïx виробництва при ¡мпорт дорогого ав!ацмно-го устаткування, лггаюв. На вщмЫу вщ свггово''' практики, де авансов! платеж! становлять 10-33% вщ суми контракту, в Укра'У й Рос!'' вони осягають 100%. Таким чином, ¡мпорте-ри кредитують ¡ноземних постачальниюв. Згода ¡мпортера на попередню оплату обумовлена або його зацкавленютю, або тиском експортера. Авансовi платежi застосовуються дуже рщко у мiжнаpодниx валютних розрахунках. Проте ïx використання мае вагоме мюце в системi pозpаxункiв у авiацiйнiй галузi Укра'ни. У мiжнаpоднiй практик розрахунки авансового виду використовують у торпвельних опера-ц!ях ¡з дорогоцЫними металами, ядерним пальним, зброею, а ¡мпортування дорогого авiацiйного обладнання, лггаюв, що виготовляються на замовлення, включно з ¡ндивщуальними замовленнями, використовуе частковi авансовi платежi.
Зазначимо, що можлив! також розрахунки по вщкритому ра-хунку, як! передбачають перюдичн платежi ¡мпортера експорте-ров! у визначен термЫи. Так! розрахунки проводять при регу-лярних постачаннях товар!в у кредит по цьому рахунку. Цей вид розрахунку не мае практичного застосування в мжнародних розрахунках укра'нсько' ав!акосм!чно' галуз!, а в розрахунках мж кра'нами СНД його т!льки починають активно використовувати.
Ще одна форма розрахунюв - розрахунки з використанням вексел!в, чеюв i банювських карток. Розвиток товарно-гро-шових вщносин та ¡нтернацюнал!зац!я господарських зв'язюв надали векселю статусу уыверсального кредитно-розрахун-ковим документа. Використання тратти у додаток до ¡нкасо й акредитиву надае правом!рну можливкть отримати кредит та валютну виручку. Перерахован вище види розрахунку мають мюце в розрахунковм систем! ав!акосм!чно' галуз! ттьки кра-|'н близького заруб!жжя. Застосування таких форм розрахунку з провщними кра'нами свггу ще не набуло поширення.
Анал!зуючи форми розрахунку, варто назвати як одну з форм пластиков! картки. Вони е персоыфкованим плат!ж-ним ¡нструментом безгот!вково' оплати. У м!жнародних розрахунках найчастше використовують кредитн картки пере-важно американського зразка: В!за 1нтернешнл, Мастеркард, Амеркен Експрес та ¡н. Апе в ав!акосм!чн!й галуз! Ук-ра'ни цей вид розрахунку не практикують.
Кр!м зазначених вище форм розрахунку, використовують також, валютний кл!ринг для учасниюв ав!ацмно''' галуз!. Kni-рингов! розрахунки успшно ¡нтегрують закордонн методи у нацюнальнм ав!ацмнм д!яльностк Цей вид розрахунюв ви-магае суттевих катталовкладень та е недосконалим у д!яльност укра'нсько' ав!акосм!чно' галуз!. Розрахунки за послуги ав!абуд!вельними пщприемствами з компаыями ав!аперев!зниками здмснюють через Clearing House, тобто кл!рингов! рахунки м!ж пщприемствами ав!атранспорту.
Ав!ац!йн пщприемства, яким надано згоду члеыв, можуть купувати чи продавати основы засоби (лггаки, ав!адвигуни, комплектую^, устаткування, примщення, майно), здмснювати
л!зингов! операци' через Clearing House у випадку надання зго-ди вах члеыв. Здмснення кл!рингових розрахунюв Clearing House вщбуваеться пюля пщтвердження вщ нацюнального банку чи уповноважено' установи згоди члена. У Clearing House здмснюють операци в доларах США, евро та британсь-ких фунтах. Член Clearing House сам обирае валюту шринго-вих розрахунюв, повщомляе про обрану валюту голову Clearing House. ТермЫ ди повщомлення становить 12 мкяц!в, й член Clearing House мае можливють змЫювати валюту через нове повщомлення, яке д!е також 12 мюяц!в. Варто зазначити, що в Укра'и-и послугами Clearing House 1АТ1 користуються М!жна-родн ав!алУ|' Укра'ни. Надал! залучення ¡нвестицм в ав!абуд!в-ну ¡нфраструктуру може вщбуватися завдяки концеси, а також буд!вництву та експлуатаци об'ект!в приватним ¡нвестором з наступною передачею 'х держав! [13, с. 101-107].
У сучасних умовах укра'нсько' економки кредитн засоби е досить дорогими пор!вняно ¡з захщними ринками, що дае перспективи у використанн форфейтингу для фЫансування експорту на перюд товарного кредиту. Наголосимо, що здм-снюючи зовышньоеконом!чну д!яльнють, украТнсьм вироб-ники ав!ацмно''' технки можуть використовувати фор-фейтингов! розрахунки для виршення оргаызаци експорту лтаюв у захщн кра'ни [14, с. 59-64].
Переваги здмснення розрахунюв через факторинг для експортера полягають у тому, що вЫ уникае кредитного та валютного ризиюв. Вартють факторингових послуг становлять ком!ая та вщсотки на р!вн 1,5-2,5% вщ суми рахунку фактури. Вщсоток за факторинговий кредит зазвичай перевищуе офЬ цмну облкову ставку на 2-4%, що надае можливють забезпе-чити велик! прибутки факторинговим компаыям. Основним мехаызмом господарсько' взаемоди великих i малих пщпри-емств е франчайзинг (виробничо-збутовий зв'язок), л!зинг (виробничо-фЫансовий зв'язок), венчурне фЫансування (ви-робничо-фЫансовий зв'язок). Ытеграцмн особливост функ-ц!ональних властивостей ав!ац!йних п!дприемств, як! можуть бути i великими, i малими пщприемствами, дозволяють використовувати ц! форми розрахунюв [15, ч. 132-138].
З одше'Г сторони, виробнич! ав!ац!йн! корпорацГ'' за допомо-гою франчайзингово' форми розрахунку мають можливють контролювати ринок ¡з м!н!мальними ризиками i витратами, а також кошти концентрувати у виробничм д!яльност!, а з друго' сторони маленьк! пщприемства, як! вкладають власн! кошти у справу, можуть заощаджувати кошти франчайзера. Але треба зазначити недолки цього виду розрахунюв в УкраУ. До них належать в!дсутн!сть нормативно-правово' бази, проблеми з податковими вщрахуваннями, ускладнення руху реаль-них коотв через практику зал!кових та вексельних схем. В Укра'У франчайзингов! розрахунки не набули широкого застосування. Водночас практичне використання франчайзин-гових розрахунюв в ав!ац!йн!й галуз! Укра'ни може сприяти подоланню ¡нвестицмно''' кризи галуз! та розвитку i використання приватного б!знесового капггалу Укра'ни. П!дприем-ства ав!ац!йно' галуз! використовують деяю види ф!нансового
забезпечення, як, наприклад, л!зинг, кредит, франчайзинг, та це не весь перелк можливостей вггчизняного фЫансового ринку у ц!й галуз!. Для ав!абуд!вних пщприемств франчайзин-гова форма розрахунку е майбутыми можливостями, на сьо-годн такий вид розрахунюв здмснюють деяк ав!аперев!зн компани Укра'ни й досить широко використовуються в ав!а-цмних компаыях кра'н свгту [10, с. 51.79-51.82].
Окремо варто згадати про овердрафт, який являе собою беззаставну форму кредитування, де передбачено видачу гро-шових засоб!в в нормативному випадку обсягом 30-40% вщ обороту. Останым часом його активно використовують в укра-'нських пщприемствах ав!акосм!чно''' галуз! [16, с. 18-20].
ГНзинг е ефективним методом стимулювання ¡нвестицмно''' активност у виробничу галузь, як вггчизняних, так й ¡ноземних пщприемств. Розвиток л!зингових розрахунюв у свт дозволяе швидко поновити стару ав!атехнку та купувати нову [15, с. 132-138]. Пзингов! розрахунки за кордоном набувають знач-них обсяпв. Ефективнкть л!зингу в будь-якм краУ дуже зал-ежить вщ оподаткування та нормативно' бази, як! впливають на контракт. Пзинг надае пщприемствам ав!ацмно'1 галуз! можливкть придбати чи модерызувати техыку i завдяки цьому пщви-щити свою ефективнкть дяльносп та конкурентоспроможносп.
Свгтова практика довела, що л!зинг е ефективним ¡нве-стицмним мехаызмом i важливим елементом державно' економ!чно' та ¡нвестицмно''' пол!тики. У кра'нах ¡з розвине-ною ринковою економкою його частка в ¡нвестиц!ях на основы засоби становить приблизно 30%, а в решт кра'н ¡з високими показниками зростання вона досягае 10-15%. В Укра'У частка л!зингу в ¡нвестиц!ях становить лише 1,2%. У кра'нах Схщно' бвропи, що демонструють висок! темпи економ!чного зростання (Естоыя, Чеська Республка, Угор-щина, Польща), стввщношення р!чного обсягу ринку л!зин-гу та ВВП дор!внюе 2-5%, в Укра'У - лише 0,25% [18].
МНжнародний л!зинг е могушм фЫансовим ¡нструментом. ВЫ здатний ефективно задовольняти потреби в засобах ви-робництва, а також дов!в свою перевагу як альтернативи м!ж-народного кредитування. Ав!аперев!зникам розвинених кра'н л!зинг лгтаюв коштуе дешевше, ыж банювський кредит, зо-крема за рахунок податкових птьг. Для вггчизняних ав!апере-в!зниюв купувати нову технку дуже дорого. Так, за розрахун-ками на основ! стввщношення цЫа/яккть вигщно купувати лгтаки 8-10 роюв користування. Для використання ново' технки в середин! Укра'ни на регулярних рейсах треба пщвищу-вати тарифи, що призведе до зменшення ктькост пасажир!в: попит на регулярн рейси пщдаеться ^новому впливу.
Висновки
Розглядаючи вищезгадан теорп, як! формувалися вщно-сно концепцп руху капралу протягом багатьох столгть, варто зазначити, що вони активно застосовуються в ав!акосм!чн!й галуз!, яка е одыею з небагатьох широкомасштабних, за-гальнодержавних та капгталомктких галузей. Тенденци свЬ тового ринку визначають нову реальнють, яка стае важли-
вою складовою частиною розвитку ав!акосм!чно''' д!яльност i яку неможливо ¡гнорувати: необхщним фактором усп!ху е м!жнародне партнерство i сптьн програми.
Список використаних джерел
1. Фигурнова Н.П. Международная экономика / Н.П. Фигурнова. - М.: Омега-Г, 2005. - С. 233-245.
2. Портер Майкл Е. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: пер. с англ. / Портер Майкл Е.; под ред. В.Д. Щетинина. М.: Международные отношения, 1993. - С. 402.
3. Экономическая теория: Хрестоматия / Сост. Е.Ф. Борисов. -М.: Высшая школа, 1995. - С 121-125.
4. Милль Дж. Ст. Основы политической экономии / Дж. Ст. Милль: В 3-х т. Т. I.- М.: Прогресс, 1980 1981. С. 248-249.
5. Гильфердинг Р. Финансовый капитал / Р. Гильфердинг. - [Изд. 2-е, испр.]. - Петроград: - Типография П.П.Сойкина, 1918. - С. 386-388.
6. Иванов Н.И. Кооперация и специализация в космической отрасли: Россия и мир / Н.И. Иванов // Стратеги розвитку УкраТни (еко-ном1ка, соцюлопя, право). - Спецвипуск. - вип. 5. - 2006. - С. 42 52.
7. Голляк Ю.Б. М1жнародн1 особливост! м1жгалузевих обмежень на злиття ав!ап!дприемств / Ю.Б. Голляк //Актуальн! проблеми економки. - 2006. - №9 (63). - С. 136 139.
8. Когут А.Е. Управление инвестиционной деятельностью предприятия / А.Е. Когут. - М.: Перспектива, 1997. - 237 с.
9. Мертенс А. Инвестиции. Курс лекций по современной финансовой теории / А. Мертенс. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 416 с.
10. Юр'ева Т.Г. Практичн! аспекти орган!зацп ф!нансового забезпечення д!яльност! суб'ект!в ав!атранспортно1 галуз! / Т.Г. Юр'ева: матер!али VIII М!жн. наук.-практ. конф. [«АВ1А-2007»]. - Т. 3. - К.: НАУ, 2007. - С. 51.79 51.82.
11. Новоселова Г. Аккредитив. Проблемы практического использования / Г. Новоселова // Хозяйство и право. - 2005. - №6. - С. 95-96.
12. Бондаренко С.1. Використання акредитива при розрахунках за зовн!шньоеконом!чними операц!ями / С.1. Бондаренко // Ф!нанси Укра'ни. - 2000. - №3. - С. 114 118.
13. Бугайко Д.О. Взаеморозрахунки через Clearing House IATA / Д.О. Бугайко, О.В. Попович: зб. наук. праць [«Проблеми системного п!дходу в економ!ц!»]. - К.: НАУ, 2005. Вип. 13. С. 101 107.
14. Кулинич И.Н. Фофейтинговые операции как направление использования валютних ресурсов банка / И.Н. Кулинич // Актуаль-н! проблеми економ!ки. - 2005. №9 (51). - С. 59 64.
15. Кравченко М.С. Основные формы интеграции крупных и мелких предприятий / М.С. Кравченко: зб. наук. праць [«Проблеми системного п!дходу в економ!ц!»]. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 20. С. 132 138.
16. Новикова В. Авиационная отрасль не осталась в стороне от прогресса / В. Новикова // Аналитический банковский журнал. -август, 2006. - №8 (135). - С. 18 20.
17. Федякина Г.Н. Международные финансы / Г.Н. Федякина. -СПб.: Питер, 2005. С. 98-116.
18. Каб!нет М!н!стр!в Укра'ни. Постанова про затвердження програми розвитку л!зингу в Укра'н! на перюд 2006 2010 рок!в та за-ход!в з П виконання. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
