Научная статья на тему 'Форми рование социальной парадигмы развития промышленного региона (на примере Днепропетровской области)'

Форми рование социальной парадигмы развития промышленного региона (на примере Днепропетровской области) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
85
32
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЦіАЛЬНА ПОЛіТИКА / ЕКОНОМіЧНИЙ і СОЦіАЛЬНИЙ РОЗВИТОК / ПРОМИСЛОВИЙ РЕГіОН / ПРіОРИТЕТИ / МЕХАНіЗМ / СОЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА / ЭКОНОМИЧЕСКОЕ И СОЦИАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ / ПРОМЫШЛЕННОЕ РЕГИОН / ПРИОРИТЕТЫ / МЕХАНИЗМ / SOCIAL POLICY / ECONOMIC AND SOCIAL DEVELOPMENT / INDUSTRIAL REGION / PRIORITIES / MECHANISM

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Багрова И.В., Гетьман О.А., Яровенко Т.С.

В статье рассмотрены особенности формирования социальной региональной политики. Осуществлен анализ и дана оценка социально-экономического состояния промышленного региона на примере Днепропетровской области. Определены приоритеты развития социальной политики в регионе.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Forming of social paradigm of development for industrial region (by example dnepropetrovsk’ region)

The article describes peculiarities of forming of social regional policy. The analysis and estimation of social and economical conditions of industrial region by example of Dnepropetrovsk’ region are considered. Priorities of social policy development in this region are identified.

Текст научной работы на тему «Форми рование социальной парадигмы развития промышленного региона (на примере Днепропетровской области)»

1.В. Багрова

д-р екон. наук

О. О. Гетьман

канд. екон. наук

Т.С. Яровенко

канд. екон. наук, м. Дшпропетровськ

ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ (НА ПРИКЛАД1 ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1)

Актуальнiсть досл1джень. Розробка ефективно1 стратеги розвитку репошв передбачае необхiднiсть поперед-нього здшснення глибоких наукових обГрунтувань. В умовах посилення економГчно1 самостiйностi регiонiв зростае потреба дослгдження проблем управлiння соц-iально-економiчними процесами не тiльки на мак-рорiвнi, а й з точки зору просторового аспекту розвитку, тобто з позицш стратепчного управлшня i планування 1х дiяльностi.

Проблемш питання розробки i реалГзаци стратеги економiчного розвитку регiону актуалiзуються сьогодш на основi геоекономiчних та геополггичних особливос-тей, адекватних новiй парадигмi 1х розвитку.

Постановка мети. Вгдтак, метою нашого дослгджен-ня е обГрунтування напрямкiв i принципiв формування дiевого механiзму соцiально орiентованого розвитку промислового репону (на прикладi Дншропетровсько! областi).

Аналiз публiкацiй за темою дослщження. Ефективнiсть впроваджувано! сощально1 полггаки на державному рiвнi залежить, передушм, вiд усвiдомлення сусп1льством прю-ритетносп i послiдовностi вирiшення соцiальних проблем, а також вщ вже юнуючо! системи державних соц-iальних стандартiв i гарантiй. Це, в свою чергу, визначае напрям формування репонально! сощально! полiтики, прискорюе практичш кроки у напрямку децентралГзацй функцш виконавчо! влади, делегування значно! частини таких повноважень регюнам, пiдкрiплення !х само-стiйностi та вiдповiдальностi за стан справ у сощальнш сферь Проте, незважаючи на зусилля, що докладаються законодавчою та виконавчою владою для удосконалення та полiпшення передумов реалГзаци репонально1 полгга-ки, диференцiацiя репошв за показниками сощально-економiчного розвитку не зменшуеться, а за деякими з них (зокрема, за рiвнем зайнятост та безробiття, за ди-ференцiацiею доходiв, за забезпеченiстю населення соц-iальними послугами тощо) посилюеться.

Все це е запорукою для пошуку методiв удоскона-лення управлшня регюнальною полiтикою.

Загальновiдомо, що засновниками шституцюнально-го соцiального напряму економГчно1 теори е Дж. Гелбрейт, 6. Масуд, Дж. Нейсбп; У. Ростоу, Е. Тофлер, М. Портер, М. Крамер, Ф. Котлер, Д. Гендерсон шшь Теоретичне обГрунтування сутноста г складу сощально1 поливки, и ц1лей г завдань знайшло вгдображення в працях Р. Гршстейна, Т. Дж. Томпсона, Г. Беккера, Т. Майера, А. Ларсона, шших. Розгляд сощально1 полггаки в аспекп глобалГзацй диску-туеться в роботах Б. Джона, П. Стабса, М. Халса. Дослщження ролГ сощально1 полггаки у розвитку сусп1льства та

окремого шдивща, аналГз и структурних компонент Г мехашзмГв реалГзаци було висвпдено в працях вгдомих росшських вчених Л. Берестово1, В. Бобкова, Т. Богатирь-ово1, Н. Волпна, А. Котляра, В. Левашова, Б. РакГтського, шших. Зростання штересу до проблем побудови Г впровад-ження ефективно1 сощально1 политики на регюнальному рГвш спостерГгаеться також Г в украшському науковому се-редовищь Вагомий теоретичний внесок в обГрунтування дГевих напрямкГв розвитку сощально1 репонально1 полгга-ки внесли таю вчеш, як П. Беленький, Д. Богиня, I. Бон-дар, В. Геець, З. Герасимчук, М. Долшнш, Т. Драгунова, М. Карлша, Е. ЛГбанова, В. Павлова, Н. ПавлГха, О. Палш, С. Пирожков, В. Скуратавський, В. Симоненко, М. Хвесик, Л. Чвертко, шшь Водночас з визначенням на-уково-теоретичних основ регюнально1 сощально1 полгга-ки значна увага придшялась визначенню шляхов реалГзаци и окремих напрямюв Г завдань. Зокрема, в працях I. Баг-рово1, М. Долшнього, Ю. Краснова, Л. Шевчука проана-лГзовано процес становлення репональних ринюв пращ, методи та шляхи регулювання зайнятоста, напрямки зни-ження рГвня безробитя в регюнах; в працях I. Багрово1, Д. -Богиш, Е. ЛГбаново1 дослщжено демографГчш та мирацшш процеси в регюнах; в роботах Н. Борецько1, П. Шевчука висвпдено проблеми сощального захисту населення у за-гальнодержавному Г регюнальному контекста; в роботах О. Гршново1, В. Новшэва, А. Колота, Н. Балабаново1, О. МГрошниченка, О. Петровського, I. Дубровського роз-глянуто питання партнерства у сощально-трудовш сфер1 Розгляду особливостей сучасного стану Г перспектив розвитку корпоративно1 сощально1 вщповщальноста в нашш дер-жавГ присвятили сво! публкацй В. Апоп1й, Ю. Привалов, В. -Шаповал, В. Валков, Д. Коник, С. Мельник, М. Олшник, В. Костюк.

Але незважаючи на глибокий науковий штерес до проблеми розробки дГево1 сощально1 регюнально1 пол-ггаки та рГзносторонню теоретичну обГрунтовашсть принцишв И побудови, незаперечною е необхгдшсть подальших дослгджень щодо удосконалення теоретичних основ реалГзаци адаптивно1 моделГ впровадження регю-нально1 сощально1 полггаки, адекватно1 умовам сього-дення. Також важливим напрямком дослгджень мають стати теоретичш обГрунтування Г розробка програм соц-Гального розвитку репошв; питання наповнення змютов-ност мехашзмГв управлшня сощальним розвитком на регюнальному рГвш, а також практична розробка засобГв шформатизаци Г пакетГв прикладного програмного та методико-методолопчного забезпечення для здшснен-ня регюнально1 соцГально1 полГтики. З огляду на це, надзвичайно актуальним е з'ясування ступеня вГдповГд-

ност1 вже зд1Йснювано1 репонально1 сощально1 полгга-ки об'ективним соц1альним потребам розвитку певно1 територп, а також встановлення ступеня 11 в1дпов1дност1 завданням забезпечення ефективного управлшня соц-1альним розвитком у нових умовах господарювання. Для визначення тако1 в1дпов1дност1 розглянемо сучасний мехашзм побудови соц1ально'1 полггики в1дпов1дно до основних напрямк1в 1 прюритет1в 11 зд1йснення в сучас-них умовах (рис. 1).

Результати дослщжень. Як показуе схематичне зоб-раження побудови сучасного механ1зму сощально! пол-1тики на загальнодержавному р1вш, вона включае чоти-ри основш зм1стовн1 блоки, диференц1йован1 та систе-матизован1 за р1зними напрямками.

Прюритетною складовою соц1ально'1 пол1тики е створення умов для функцюнування та розвитку соц-1ально-трудових в1дносин.

Як видно з перел1ку основних завдань сощально'1 пол1тики, вона мае бути спрямованою на формування багатогранних соц1альних зв'язк1в в систем1 сощально-трудових вщносин з метою п1дтримання й посилення 1х упорядкованост1.

Отже, метою сощально'1 пол1тики як чинника розвитку сощальних в1дносин е створення адекватних умов для оптимального самовщновлюваного процесу соцю-динам1ки соц1ально1 сфери життед1яльност1 сусп1льства для якомога всеб1чно'1 самореал1зацп особист1стю влас-ного соц1ального потенщалу.

В1дтак, сл1д зазначити, що сучасна сощальна пол-1тика в Укршш частково в1дображае сформульован1 со-щальш пр1оритети.

Основш напрямки / прюритети здШснення сощальноХ пол ¡тики в су час них ум о в ах

сощальна пол ¡тика, спрямована на створення умов для реалгзацп соц1ального потенц'шлу людини

1) самореалпашя людини у сфер1 со шального буття

соцшльна пол'нпика як чинник розвитку сусптъних, сог('шльно-трудових в1дносин

1 ) формув! розвиток с< ринкових вшиосин

2) досягнения сошального добробуту в

сталич прочее ¡в

сошального

партнерства

2) розвиток сошально-\ вщносин

В1ДН0СИН

3)забезпечення

добробуту в сусгшьств1 на оа стали* проиеав сошального партнерства

4) розвиток амейно-шлюбпих випосин, змшнення сошальних шдвалин (л\п

5)розвиток територ1аль розселення

6) розвиток сошально-

4) нрагнсння до сошальноТ справедливое^ як важливоТ СуСНШЬНОГ ШНН01

7) розвиток демограф ¡' ВIЛIО С [ 111

5) формування сошальноТ культу ри

шнностеи. знань.

СВ1Т0ГЛЯДНИХ

оркшашй

8) формування д1евого ринку праш 1а

9)регул I м1фацшних процесш

10)захист трудових прав громадян I охорона праш

сощальна полипика, нацмена на формування сог(1ально! безпски людини I сустльстеа

I) упровадження гнучкоТ, дина\пчно'|' системи оплати праи:

2) тстосування сучасних

продуктивно! пращ

3) здшснення зваженоГ активно!

4) формув; мехажзму с захисту населения

5) впровадження новоТ модел! сошального

заоезпечення

7)створення умов розвитку мецеиацтва, доброчш

о) структурна реформа державноУ житловоУ пол1тики

9)реформування системи охорони здоров'я

Соц'шльно ор1снтована гумаштарна пол'¡тика

I) гумаштарна полтжа у сфер1 розвитку ОСВПЧ!

2) гумаштарна 1Ю.П I ика у сфср1 розвитку науки

3) гумаштарна пол^ика у сфер1 розвитку кулыури

4)дсржавна шдтримка релИйного життя

5) реал1зашя державно!" полиикн у сфср1 ф1зичноУ культури 1 спорту, В1ДПОЧИНКУ 1 туризму

Рис. 1. Основш складовi елементи побудови i впровадження сощальноЧ полтики на загальнодержавному рiвнi

Дос1 значна кшьюсть деструктивних процес1в 1 явищ у сощальнш сфер1 залишаеться без належно1 уваги. 1х л1кв1дац1я е нагальною потребою 1 вимагае залучення масштабних фшансових, трудових, 1нтелектуальних й 1нших ресуршв як на державному, так 1 на репонально-му р1внях.

Але, як зазначалося вище, 1снують деяю супереч-ност1 м1ж формуванням загальнодержавно1 та репональ-но1 сощально1 полггики.

Так1 суперечност1 обумовлен1 передус1м адмшютра-тивно-територ1альними особливостями под1лу в систем! державного регулювання економки, а також галузевою структурою розвитку певно1 територП.

Безумовно, кожний репон в Укра1ш матиме сво1 особливост1 побудови 1 розвитку сощально1 пол1тики з урахуванням вказаних особливостей. Але безумовним також буде 1 той факт, що кожна репональна политика мае в1дображати 1 лопчно вписуватися в загальнодер-жавш пр1оритети розвитку сусп1льства на засадах соц-1ально1 справедливост1 1 сощальних гарантш.

Розглянемо особливост1 ринку пращ на приклад1 промислово розвиненого репону — Дншропетровсько1 област1 — як основу для створення, розробки 1 обГрун-тування основних напрямюв впровадження сощально1 пол1тики в промислово розвиненому репош. I для ана-л1зу скористаемося статистичними показниками, як1 вщображають соц1ально-економ1чний стан розвитку рег1ону протягом 2000—2009 рр. (табл. 1—2).

Основш показники динам1ки ринку прац1, викла-ден1 на статистичному сайт1 Головного управлшня статистики у Дншропетровсьюй област [1, 2, 3], демонст-рують наступну картину:

1) кшьюсть економ1чно активного населення у вщ1 15—70 рок1в протягом означеного часу коливалось в межах 63,7 % (2000 р.) до 64,2 % (2009 р.) при досягнутш стабшьносп цього показника для груп працездатного в1ку в 74,9 %;

2) динамша зайнятого населення зросла вщ 56,3 % в 2000 р. до 59,3 % в 2009 р. при збереженш тако1 ж тенденцй для сегмента населення працездатного в1ку вщ 65,6 % в 2000 р. до 68,8 % в 2009 р.;

3) стутнь безробптя в 2009 р. в пор1внянш з 2000 р. суттево скоротилася 1 склала 7,8 %. Але в пор1внянш з динам1кою 2006—2008 рр. вона суттево зросла вщ 5,0— 5,1 % з1 збереженням тако1 ж динам1ки за сегментом працездатних ос1б;

4) як видно, середня тривалють безробптя протягом перюду 2000—2007 рр. скорочувалась, але в1дсутн1сть показник1в 2008—2009 рр. демонструе зворотн1й шлях цього процесу, що пояснюеться ф1нансовою кризою, що торкнулася вс1х сфер 1 галузей;

5) р1вень зареестрованого безроб1ття був значно менший за методолог1ею МОП, що свщчить про зрос-таюч1 в економ1ц1 тенденцй «т1ньово1 зайнятоста»;

6) динам1ка працевлаштованого населення демон-струе скорочення активноста державних служб зайня-тост1 в 2009 р пор1вняно з пер1одом 2006—2008 рр. 1 майже в1дтворюе показники 11 активност1 в 2000 р.;

7) попит на робочу силу також демонструе зменшеш пор1вняно з пер1одом 2006—2008 рр. тенденцй', тобто лише 6,5 тис. ос1б в 2009 р. при 5 ос1б навантаження на одне вшьне робоче мюце;

10

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ

Таблиця 1

Основш показники ринку пращ в Дншропетровськш област

Pili Ekohomímho якгивне населении у точу чис.н Середин грива, неть бегробггтя (га методологк'ю МОП) населения bíkom 15-70 pokíb, míchuíb

у BÍui 15-70 pokíb нрацегдагною bíkv гайните населении безробпне населении (ta мегодологкю МОП)

тис. ocí6 у % ло населении виповщиоТ bi ковоТ груни в середньо му, 1 НС. ocí6 у % ло населении вщпов|дноТ bíkoboy i рупи у вин 15-70 рошв пранездатного bíkv у ßiiii 15-70 poiciB пранегдатного bíkv

в серелньому, тис. ociñ у % до населения В1ДПОВЩНО! bíkoboi групп в серсдньому, 'i (1с. ocí6 у % до населении búlllobuhoi' bíkobo'i групи в еереднвому, me. oci6 у % до економтно активного населения ßi/lHOßi.'IHOT bíkoboY групи в середньо му, лис. ocí6 у % ло економ|чно ак!ивною R¡i iioiiilimí bíkoboY i рупи

2000 1735.8 63.7 1608.8 74.9 1534.3 56.3 1408.7 65.6 201.5 11.6 200.1 12.4 22

2001 1731.8 63.9 1618.2 75.3 1583.0 58.4 1469.5 68.4 148.8 8.6 148.7 9.2 22

2002 1713.6 63.6 1596.8 74.5 1577.6 58.5 1460,8 68,2 136.0 7.9 136.0 8.5 23

2003 1711.1 63.5 1587.5 73.9 1585.1 58.8 1461.5 68.0 126.0 7.4 126.0 7.9 24

2004 1659.1 61.6 1522.4 70.7 1554,7 57.8 1418.1 65.8 104.4 6.3 104.3 6.9 18

2005 1665,7 61.8 1526,2 71.1 1573.8 58.4 1434,3 66,8 91,9 5,5 91.9 6.0 15

2006 1667.4 62.1 1536,9 71.8 1582.0 58.9 1451,5 67,8 85,4 5,1 85.4 5.6 13

2007 1664.9 62.4 1536,9 72.2 1582.4 59.3 1454,5 68.3 82.5 5.0 82.4 5.4 13

2008 1664.1 63.0 1543,7 73.1 1580.0 59.9 1459,8 69.1 84,1 5.1 83.9 5.4

2009 1666,5 64.2 1566,0 74.9 1537.1 59.3 1437,8 68.8 129,4 7,8 128,2 8.2

pit- ВсгроГнтнс населення прапсглатного ßik-y таресстроване v державши служб1 iiiiíiiviiíicn h'í.ri.K'k iк нсшнпятих громадян, якл скористалися послугами державно! служби заИнятости в шлому эа pik'1 По iреба в робочш cii.iii, на року. лис. ocí6' Наван гажен ни негайнитого населения на одне Bi.iBHe робоче Mieue, вакантну посаду, на KÍiieiib року, OCÍ6' Оерсднш potMÍp допомоги по 6cipo6ÍTTio, в Г py . I II i

в ссредиьому, тис. OCÍ6 у % до Всього, тис. ociñ т них праиевланповано персбували а об.пку, на

ckohomí4ho активного населення праиегдатного bíkv населении праиеглатного В1Ку лис. ocí6 у% гривень v%

тис. ociñ до MÍHÍMa.ibho'i шробггноТ плати до попередньо го року

2000 88.0 5.5 4,2 218.6 49.6 22.7 92.6 5.3 17 64.8 54.9 109.8

2001 82.7 5.1 4.0 218.4 57.9 26.5 80.0 8.3 10 89.0 75.4 137.3

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2002 79.5 5.0 3.8 220.8 61.9 28.0 80.2 10.6 8 1 14,8 69.6 129.0

2003 77.4 4.9 3.7 215.6 63.2 29.3 74.0 10.5 7 130.8 63.8 113.9

2004 69.3 4.6 3.3 205.1 69.9 34.1 64.9 16.3 4 163.2 68.9 124.8

2005 54.4 3.6 2.6 192.1 73,5 38.3 51.1 18.2 3 238.7 71.9 146.3

2006 42.7 2,8 2,0 170.4 73.9 43.3 41,3 17,6 2 324.2 81,0 135,8

2007 34.8 2,3 1,7 150.5 74.7 49.6 35,3 18,9 2 451.2 98,1 139,2

2008 31.8 2,1 1,5 162,3 73.7 45.4 54,4 10,0 5 709.6 117,3 157,3

2009 47.2 3.0 2.3 142.4 36.9 25.9 35.7 6.5 5 734.0 98.7 103.4

Ик Середньооб.нкова ккиыасть штатних ii|);iiiíhiink'iir. тис. oc¡6 К'оефннснт обороту робочо'!' сили Ссредиьохпсячна гаробтш плата 3

у % до середньооблжовоТ i.-i.ri.k'oci i uiiaiHiix iipauiBHHKÍB номшальна реальна, у % до попереднього року

по прийому ПО Ißi.TI.HCHIIIO гривснь У % ЛО прОЖИ 1 КОВОЮ 4Íili\[_\ му дли пранодалних oci6

2000 1110.5 26.1 30.4 273.3 101.2 101.5

2001 1070.7 24.5 26.6 369.5 118.7 116.8

2002 1033,8 23.3 26.2 437.6 119.9 114.0

2003 1005.4 24.3 27.4 526.1 144.1 110.9

2004 990.2 26.7 26.5 666.6 172.4 123.3

2005 1016.9 26.4 26.4 913.2 201.6 122.4

2006 1036.6 28.4 28.7 1139.1 225.6 113,1

2007 1025.1 28.3 30.0 1455.3 256.2 106.4

2008 1010,7 27.3 32.7 1876,0 280,4 102,3

2009 930,5 21.8 28.3 1963,0 263,8 89.1

1 1нформацш наведено за адмiнiстративними даними державно! служби зайнятостi.

2 Даш щодо кiлькостi працiвникiв та середньомюячно! заробино! плати наведено без урахування прац1вниыв статистично малих пвдприемств та зайнятих у громадян - пвдприемщв. Б1льш детальнi данi та методолопя розрахунку показник1в заро-бино! плати наведет у роздш «Доходи населення».

Таблиця 2

Сощальний захист населення в1д безробiтгя (за даними державноК служби зайнятостi, pi4Hi данi) юльюсть зареестрованих безробiтних за причинами незайнятосп у 2000—2009 рр.

(на шнець звiтного перiоду; осiб)

PÍK Всього у Юму 4HCJH

особи, flKi не були заииит! до 1 року у г.ч. la причинами негайни госп особи, ЯК1 НС були IIIiíllll li 1 рпних причин 6Í.1MHC 1 року

1! II llil 1.11Г II i У ЧВ*Я IKy ii IMiliaMH в oprani ianii' виробнинтва та вшськовослужбовнь tßi.Tbiiciii ia скороченним чисс.п.носп або штату бег права на ненс1ю лвиьнеш та власним бажанннм випускники навчальннх чаклад|в не laüiiflTi т шших причин

2000 89490 67515 10879 39057 2668 14911 21975

2001 78240 59583 8941 29365 2017 19260 18657

2002 79154 56631 6939 23924 1837 23931 22523

2003 73062 55360 4931 17895 1714 30820 17702

2004 63466 50439 3337 15509 1485 30108 13027

2005 49576 41421 2744 10769 1132 26776 8155

2006 39869 34739 2277 7924 752 23786 5130

2007 33945 30200 1997 7058 560 20585 3745

2008 52061 46697 2262 9229 955 34251 5364

2009 35173 32281 4870 7465 1352 18594 2892

8) протягом 2008—2009 рр. спостер1гаеться незначне зростання середнього розм1ру допомоги по безробптю як в1дносно до мшмально! заробггао! плати, так i в1дносно до динам^ зростання до попереднього року, що свщчить про «вдавану актившсть» уряду щодо впровадження дiевих заходiв регулювання зайнятостi населення;

9) динамша показникiв зайнятих у суспiльному виробнищга та 1х середньомюячно! заробггао! плати свщчить про поступове скорочення штату «активного трудового потенцiалу» (коефщент обороту робочо! сили по прийому робочо! сили склав лише 21,8 % порiвняно з коефщентом обороту робочо! сили по звщьненню в

28,3 % в 2009 p.). Tarn дeстpyктивнi явищa нeвiдпoвiд-нoстi пpийoмy-звiльнeння пoяснюються дeстpyктивни-ми явищaми в сaмoмy сyспiльнoмy виpoбництвi. стoсyeться piвня сepeдньoмiсячнoï зapoбiтнoï raara тa-кй кaтeгopiï зaйнятиx, слщ кoнстaтyвaти ïï нoмiнaльнe зpoстaння. Ane вpaxoвyючи змiни нa мiжнapoдниx pин-кax, iнфляцiйнi пpoцeси тa кpизoвi явищa, ïï peaльний piвeнь дeмoнстpye стpiмкe скopoчeння дo 89,1 % в 2009 p. (y вiдсoткax дo пoпepeдньoгo poкy);

10) фaктopний aнaлiз бeзpoбiття, нaвeдeний в тaбл. 2, дeмoнстpye зpoстaння вивiльнeниx o«6 y зв'язку 3i змiнaми в opгaнiзaцiï виpoбництвa тa вiйськoвoслyж-бoвцiв, звiльнeниx 3a скopoчeнням чисeльнoстi aбo штa-ту бeз пpaвa m пeнсiю (пoнaд 2 paзи пopiвнянo з 2008 p.); зpoстaння бeзpoбiття сepeд випyскникiв нaвчaльниx зaк-лaдiв (в 1,4 paзи пopiвнянo з 2008 p.). Tara тeндeнцiя e дoсить нeвтiшнoю, oсoбливo щoдo «мoлoдiжнoгo бeзpo-бггтя», якa дeмoнстpye вщсутшсть пoпитy щoдo мoлo-диx спeцiaлiстiв.

3a дaними дepжaвнoï служ6и зaйнятoстi в Днiпpo-пeтpoвськiй oблaстi, y 2010 p. ïï пoслyгaми скopистaлися 84,5 тис. ж зaйнятиx тpyдoвoю дiяльнiстю гpoмaдян [1].

Ha oблiкy ^eï yстaнoви 3a стaнoм нa 1 шчня 2011 p. пepeбyвaлo 34,4 тис. нeзaйнятиx гpoмaдян, щo шyкaли poбoтy, з якиx 56,9 % стaнoвили жшки, 44,2 % — oсoби y вiцi дo 35 po^. Oфiцiйнoгo стaтyсy бeзpoбiтниx нa 3a3m-чeнy дaтy нaбyли 97,1 % нeзaйнятиx гpoмaдян, з ниx 61,1 % oтpимyвaли дoпoмoгy пo бeзpoбiттю. Сepeд кoжниx 100 бeзpoбiтниx 46 oсiб paнiшe 6ули poбiтникaми, 39 ow6 — слyжбoвцями, peштa — ж мaли пpoфeсiйнoï пiдгoтoвки.

Kiлькiсть зapeeстpoвaниx бeзpoбiтниx пopiвнянo з вiдпoвiднoю дaтoю минyлoгo poEy змeншилaсь m 5,1 % i зa стaнoм m 1 сiчня 2011 p. скпaлa 33,4 тис. oсiб. Рiвeнь зapee-стpoвaнoгo бeзpoбiття в цiлoмy го oблaстi нa 1 сiчня 2011 p. стaнoвив 1,6 % вщ кiлькoстi нaсeлeння пpaцeздaтнoгo вiкy, щo нa 0,1 в. п. мeншe, н1ж m вiдпoвiднy дaтy 2010 p. Пpи цюму пoкaзник сepeд сiльськoгo нaсeлeння пepeвищyвaв piвeнь зapeeстpoвaнoгo бeзpoбiття для мeшкaнцiв мiськиx пoсeлeнь тa скпaдaв 2,8 % ^ora 1,4 % вiдпoвiднo.

У мiстax нaйвищий piвeнь зapeeстpoвaнoгo бeзpoб-iття спoстepiгaвся у Жoвтиx Boдax (5,4 %), нaймeнший — у Пepшoтpaвeнськy (0,7 %). Сepeд paйoнiв нaйбiльшим цeй пoкaзник був у Юp'ïвськoмy (6,5 %), нaйнижчим — у Днiпpoпeтpoвськoмy (1,2 %).

3a пoвiдoмлeннями пiдпpиeмств, yстaнoв тa oprarn-зaцiй, кiлькiсть вiльниx poбoчиx мiсць i вaкaнтниx пoсaд yпpoдoвж гpyдня 2010 p. змeншилaсь m 976 oдиниць i нa кшсць мiсяця стaнoвилa 7,6 тис. oдиниць (нa вiдпoвiднy дaтy 2009 p. — 6,5 тис. oдиниць). Шйбшьшим пoпитoм нa pинEy пpaцi oблaстi кopистyвaлися гpoмaдяни poбiт-ничиx пpoфeсiй, для якиx пpизнaчaлoсь 40,1 % зaгaльнoï кiлькoстi вiльниx мiсць, щe 31,5 % — oсoбaм бeз спeцiaль-нй пiдгoтoвки, peштa — фaxiвцям i спeцiaлiстaм.

Haвaнтaжeння нeзaйнятoгo нaсeлeння, якe звepнy-лoся зa спpиянням у пpaцeвлaштyвaннi дo дepжaвнoï служби зaйнятoстi, нa кiнeць фудня 2010 p. стaнoвилo 5 oсiб (m кiнeць листoпaдa — 4 нa oднe вiльнe po-

бoчe мiсцe. У м. Пaвлoгpaдi дай пoкaзник дopiвнювaв 1 oсoбi, у той чaс як в Aпoстoлiвськoмy paйoнi нa oднe вiльнe poбoчe мiсцe (вaкaнсiю) пpeтeндyвaли 129 ow6.

3a спpияння дepжaвнoï служби зaйнятoстi у 2010 p. бyлo пpaцeвлaштoвaнo 44,8 тис. oсiб. Сepeд пpaцeвлaш-

тoвaниx гpoмaдян 44,4 % склaдaють жiнки, тpoxи бiльшe пoлoвини (52,3 %) — oсoби у вщ дo 35 poкiв.

Рiвeнь пpaцeвлaштyвaння нeзaйнятиx гpoмaдян у 2010 p. стaнoвив 37,2 %. У мiстax зaзнaчeний пoкaзник знaxoдився в мeжax вщ 54,1 % — в Opджoнiкiдзe дo 23,8 % — у Hoвoмoскoвськy, у parörnx — вiд 56,3 % — у Днiпpoпeтpoвськoмy дo 24,3 % — у Kpиничaнськoмy.

Iз Фoндy зaгaльнooбoв'язкoвoгo дepжaвнoгo ^ц-iaльнoгo стpaxyвaння нa випaдoк бeзpoбiття у гpyднi 2010 p. та дoпoмoгy пo бeзpoбiттю бyлo витpaчeнo 17,6 млн. гpн. Сepeдньooблiкoвa кшьтсть бeзpoбiтниx, якi ïï oтpимyвaли, стaнoвилa 20,4 тис. oсiб. Сepeднiй poзмip дoпoмoги у гpyднi 2010 p. у пopiвняннi з вiдпoвiдним мiсяцeм пoпepeдньoгo poкy збiльшився нa 17,8 % тa сEлaв 865 гpн., пpoтe, цe нa 6,2 % мeншe зaкoнoдaвчo встaнoвлeнoгo з 1 фудня 2010 p. (922 гpн.) piвня мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти.

Hoмiнaльнa сepeдня зapoбiтнa плaтa штaтнoгo ^a-цiвникa у фудш 2010 p. стaнoвилa 2629 фн., щo нa 11,7 % бiльшe н1ж у пoпepeдньoмy мiсяцi тa та 20,1 % бiльшe н1ж у фудш 2009 p. 3a 2010 p. сepeдньoмiсячнa зapoбiтнa плaтa штaтнoгo пpaцiвникa склaлa 2239 гpн. i зpoслa та 20,0 % ^ora 2009 p.

Рeaльнa зapoбiтнa плaтa y фудш 2010 p. пopiвнянo з пoпepeднiм мiсяцeм зpoслa нa 10,6 %, пopiвнянo з гpyднeм 2009 p. — та 10,5 %. У 2010 p. пopiвнянo з 2009 p. peaльнa зapoбiтнa плaтa зpoслa нa 10,2 %. Зaгaльнa сyмa зaбopгoвaнoстi з виплaти зapoбiтнoï ma™ yпpoдoвж гpyдня 2010 p. змeншилaсь та 9,2 % i склaлa та 1 шчня 2011p. 1218,1 млн. фн. У 2010 poцi зaбopгoвaнiсть iз виплaти зapoбiтнoï плaти змeншилaсь нa 17,3 %. 3aбop-гoвaнiсть iз виплaти зapoбiтнoï плaти пpaцiвникaм ero-нoмiчнo aктивниx пiдпpиeмств yпpoдoвж гpyдня 2010 p. змeншилaсь та 14,9 % i та 1 ачня 2010 p. склaлa 646,4 млн. фн. У 2010 p. пopiвнянo з 2009 p. сyмa бopгy iз виплaти зapoбiтнoï плaти пpaцiвникaм eкoнoмiчнo a^ тивниx пiдпpиeмств змeншилaсь нa 32,4 %.

У стpyктypi бopгy iз виплaти зapoбiтнoï плaти ^a-щвнигам eкoнoмiчнo aктивниx пiдпpиeмств, як i parn-шс, нaйбiльшими зaлишaються чaстки, щo пpипaдaють нa пpoмислoвiсть (49,2 %), бyдiвництвo (17,9 %), oro-paцiï з нepyxoмiстю (15,1 %), дiяльнiсть тpaнспopтy тa зв'язку (6,9 %).

3a шдсумгами сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï дiяльнoстi peгioнy бyлo poзpoблeнo Пpoгpaмy сoцiaльнo-eкoнoмi-чнoгo тa кyльтypнoгo poзвитEy oблaстi нa 2011 piк, в oснoвy якй пoEлaдeнo нeoбxiднiсть зaбeзпeчeння пщви-щсння piвня i якoстi життя нaсeлeння нa oснoвi стaлoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння.

Bpaxoвyючи пiдсyмки дiяльнoстi Днiпpoпeтpoвськoï oблaстi в 2010 poцi, a тaкoж peзyльтaти aнaлiзy пpoблeм, щo стpимyють peгioнaльний poзвитoк, мoжливиx шлянв ïx виpiшeння гoлoвними пpiopитeтaми eкoнoмiчнoгo i сoцiaльнoгo poзвиткy oблaстi в 2011 po^ e [4]:

1) зpoстaння дoxoдiв нaсeлeння;

2) зpoстaння кoнEypeнтoспpoмoжнoстi peгioнaльнoï eкoнoмiки;

3) пщвищсння eфeктивнoстi eнepгoспoживaння;

4) peaлiзaцiя ^wp^era^ iнвeстицiйниx пpoeктiв сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвитEy oблaстi;

5) poзв'язaння eкoлoгiчниx пpoблeм тайбшьш тex-нoгeннo нaвaнтaжeниx peгioнiв;

12

BIСHИK EKOHOMI4HOÏ HAУKИ УKРAÏHИ ^

6) фopмyвaння ^p^ramoTO iнвeстицiйнoгo iмiджy oблaстi;

7) нaдiйнe фyнкцioнyвaння систсм життeзaбeзпe-чсння нaсeлeння, peфopмyвaння i poзвитoк житлoвo-кoмyнaльнoгo гoспoдapствa;

8) пщвищсння якoстi сoцiaльниx пoслyг;

9) мoдepнiзaцiя систсми oxopoни здopoв'я;

10) пщвищсння якoстi зaгaльнoï сepeдньoï oсвiти;

11) ствopeння нaлeжниx yмoв для всeбiчнoгo тa пoвнoцiннoгo poзвитEy дiтeй;

12) зaбeзпeчeння poзвитEy кyльтypи i кyлкгypнoгo poзмaïття;

13) сoцiaльнe вiдpoджeння сeлa тa пiдвищeння дo-xoдiв сслян, ствopeння yмoв для poзвиткy arpap^re сeктopy;

14) пyблiчнiсть i пpoзopiсть дiяльнoстi мiсцeвиx opгaнiв влaди.

Висновки. Як пoкaзaли пpoвeдeнi дoслiджeння, стaн сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвитEy peгioнy знaчнo ro^a-щився. Ane впpoвaджyвaнa тaким чигом сoцiaльнa гол-iтикa всс щс мae pяд нс дooпpaцювaнь витавши дo сoцiaльнoгo стaнy peгioнy.

Пo-пepшe, слiд пaм'ятaти, щo Днiпpoпeтpoвськa oблaсть e кpyпним пpoмислoвим peгioнoм, вiдтaк, пс-peвaгa мae нaдaвaтися пpoмислoвим opieнтиpaм в гобу-дoвi сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï мoдeлi poзвитEy peгioнy.

Пo-дpyгe, в Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi пepeвaжae мiськe нaсeлeння i пpoцeси ypбaнiзaцiï вiдбyвaються пщви-щсними тeмпaми. Oтжe, нa цюму фoнi нс слщ зaбyвaти ^o пpoпopцiйнiсть сoцiaльнoгo пpoстopy i нaдaвaти пeвнoï yвaги paйoнaм нa piвнi aдмiнiстpaтивнoгo peгyлювaння.

Пo-тpeтe, зa пpoaнaлiзoвaниx yмoв пoдaльшa poз-бyдoвa сфсктивн^' мoдeлi сoцiaльнoгo poзвитEy пpoмис-лoвoгo peгioнy мae зaлeжaти вiд тога, ^сильки устш-ним будс гошук iннoвaцiйниx мexaнiзмiв peaлiзaцiï ïï сoцiaльнoï пoлiтики. Iннoвaцiйний пoшyк шляxiв peaл-iзaцiï сoцiaльнoï пoлiтики в пoeднaннi з peгioнaльними пpiopитeтaми вибyдoвye кoмплeкснe зaвдaння зaстoсy-вaння нoвиx opгaнiзaцiйнo-aдмiнiстpaтивниx тa œ^anb-нo-eкoнoмiчниx пiдxoдiв дo ïï здiйснeння.

Л1тература

1. Сoцiaльнo-eкoнoмiчнe стaнoвищe Днiпpoпeтpoвсь-кй oблaстi зa 2010 piк: Пoвiдoмлeння Гoлoвнoгo yпpaв-лiння стaтистики у Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi | http:// www. dneprstat. gov. ua|public|2010|public_m12. htm

2. Сoцiaльнo-eкoнoмiчнe стaнoвищe Днiпpoпeтpoвсь-кй oблaстi зa 2009 pi^ Пoвiдoмлeння Гoлoвнoгo yпpaв-лшня стaтистики у Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi | http:// www. dneprstat. gov. ua|public|2009|public_m12. htm

3. Oснoвнi пoкaзники pинкy пpaцi в Днiпpoпeт-poвськiй oблaстi | http:||www. dneprstat. gov. ua|statinfo| rp|rp2. htm

4. Пpoгpaмa сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo тa кyльтypнoгo poзвитEy нa 2011 pk: | http:||www. adm. dp. ua|OBLADM| Obldp. nsf| (DOCWEB) /6C6AE94A4BF948D5C225781 4005975A8?OpenDocument.

5. Бapсyкoв A. B. Рeгioнaльнa сoцiaльнa пoлiтикa: iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння ïï фopмyвaння тa peaлiзaцiï: Aвтopeф. дис. кaнд. eкoн. нayк: 08.09.01 | HAH Укpaï-ни; Iнститyт peгioнaльниx дoслiджeнь. — Львiв, 2006. — 20 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.