CC BY
18
гетъман вчинив дуже необачно, погрожуючи росгйсъкому послу, тому що при цъому вин надто рано вгдкрито поривав з Москвою.
Серед ростсъких гсториюв у вину гетъмана не вгрили С.Платонов, В.Шчета та 1.Розенфелъд. С.Платонов вважав, що гетъман був обмовлений у Москвг. Старшина скинула його, тому що вт був представником «демократичних симпатгй». В.Шчета також вважав, що старшина прагнула позбулися гетъмана, г виргшила цъого домогтися за допомогою московсъкого уряду. За його словами дослгдника, Батуринсъкий переворот був здтснений не за рШенням, яке було прийняте на мгсцг, а за прямим наказом з Москви. На думку гсторика вчинок з гетъманом був щонайбглъшим порушенням украгнсъког конституцИ. 1.Розенфелъд думав услгд М.Костомарову, що Д.Многогр1шний не був зрадником вт лише висловлював свое незадоволення г мав для цъого тдстави.
Гетъман Д.Многогр1шний, як правило, оцтювавсяростсъкою гсторичною наукою, як людина малограмотна та гнтелектуалъно обмежена. Росгйсъкг гсторики визнавали, що Батуринсъкий переворот 1672 р. не мав прецедентгв, але у змовг проти гетъмана брали участъ не тшъки московсък представники, але й особи 1з оточення гетъмана. При цъому росгйсъкг ¡сторики не прийшли до единог думки щодо питання про реалътстъ зради Д.Многорешного.
Ключов1 слова: Ругна, Лгвобережна Укра'гна; Батуринсъкт переворот 1672 р., козацъка старшина, гетъман Д.Многогргшний; С.Соловйов, Д.1ловайсъкий, М.Покровсъкт, С.Платонов, В.Шчета, В.Ейнгорн, 1.Розенфелъд.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Задунайський В.В., д.г.н., проф.; Романцова Н.1., кл.н, доц.
УДК 94(477)«1991/2012»:631
Я.А. Федоренко
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРАШСЬКОМУ СЕЛ1 В УМОВАХ АГРАРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ (1991-2012 РР.)
Стаття присвячена дослгдженню процесу формування ринку працг в украгнсъкому селг протягом такого гсторичного вгдтинку часу як перюд незалежностг (1991-2012 рр.). Зокрема проаналгзовано ситуацт гз зайнятгстю селян та охарактеризовано одну гз найголовтших проблем - тоталъне безробгття, яке охопило без виключення всг сглъсъкг населенг пункти Украгни.
Ключов1 слова: украгнсъке село, аграрт перетворення, сфера зайнятостг, безробгття.
Украшське село завжди асощювалось у свщомосп населения як обер1г укра'1нсько'1 нацп, а селяни - як невтомш труд1вники, на долю яких випало чимало випробувань. Трансформацшш процеси, що розпочалися в Укрш'ш тсля проголошення незалежносп гостро вплинули на реформування життевого простору в сшьськш мюцевостк змша форм власносп, занепад шфраструктури, складна демограф1чна ситуащя, постшш проблеми у сфер1 зайнятосп та як результат - тотальне безроб1ття. Нав1ть сьогодш ситуащя ¡з працевлаштуванням селян не покращуеться. Багато ¡з них
працюе не т1льки поза межами свого населеного пункту, а 1 кра!ни. Молодь не бажае залишатися у р1дному сел1, !! приваблюють широк можливост1 м1ст.
На перший погляд може здатися, що укра!нськ1 села приречеш на занепад. Проте не сл1д забувати, що сшьська м1сцев1сть у багатьох европейських кра!нах в1д1гравала ¿сторично важливу роль у забезпеченш розвитку вс1е! економ1ки. А економ1чне зростання в свою чергу привело до забезпечення сшьського населення робочими мюцями, до ¿стотного зменшення «тшьового» сектора ринку пращ, до зменшення безроб1ття та тдвищення р1вня життя. Тому питання про формування ринку пращ у сшьськш м1сцевост1, е актуальним для в1тчизняно! ¿сторично! науки та потребуе подальшого комплексного досл1дження.
Проблема формування ринку пращ в укра!нському сел1 присвячено чимало дослщжень. Серед сучасних юториюв, котр1 вивчали проблеми зайнятосп 1 безроб1ття населення, варто в1дзначити С.С. Падалку Серед економ1спв-науковщв даною проблематикою займалися О.М. Бородш, О.Л.Попова, С.А.Харчук, Ю.Б.Чернявська, В.Б. Шкляр. Кр1м того, великий масив шформацп щодо проблем ринку пращ в сел1 можна почерпнути з анал1тичних огляд1в р1зних 1нтернет ресурсов. Таким чином, якщо економ1чних дослщжень р1вня зайнятосп 1 безроб1ття в укра!нських селах з'явилося чимала к1льк1сть,то в ¿сторичних процес формування ринку пращ в 1991-2012 рр. не знайшов достатнього висв1тлення.
Ця обставина зумовила формулювання щлей та мети нашого досл1дження - на основа комплексного опрацювання р1зномаштно! л1тератури та джерел визначити ¡сторичш реалп формування ринку пращ в украшському сел1 в умовах аграрних перетворень.
Одн1ею з найскладшших соц1ально-економ1чних проблем в умовах трансформацп аграрного сектору Укра!ни в досл1джувальний перюд стало формування ринку пращ. Переход в1д командно-административно! системи до ринково! в Укршш супроводжувався зростанням р1вня та тривалост1 безроб1ття, розвитком вимушено! неповно! та неформально! зайнятосп, нелегально! трудово! м1гращ! тощо. Особливо бол1сно в1н позначився на життед1яльност1 укра!нського села та його мешканщв.
Варто в1дзначити, що найб1льш деформованою сферою економ1ки Укра!ни за час1в !! перебування у склад1 СРСР була саме сфера зайнятосп, стан яко! на момент проголошення незалежносп характеризували:
- в1дсутн1сть державних 1 правових шститупв ринку прац1, а також законодавства, що регулювало питання, пов'язаш 1з зайнят1стю населення, а також невизнання на урядовому р1вш проблеми безроб1ття;
- в1дсутн1сть гнучкосп системи оплати прац1 внасл1док !! державного регулювання;
- низький р1вень мобшьносп робочо! сили внасл1док законодавчих обмежень час1в СРСР (через наявн1сть паспортно! прописки, системи обл1ку трудового стажу, вщсутшсть ринку житла тощо) [1, с.64].
Варто зазначити, що у радянський перюд забезпечення зайнятосп сшьського населення та надання йому низки сусп1льних послуг зд1йснювалося майже виключно сшьськогосподарськими п1дприемствами (колгоспами та радгоспами). Завдяки виробництву р1зномаштно! рослинно! та тваринницько! продукцп, наявност1 допом1жних тдроздшв (транспортних, буд1вельних, 1з ремонту техшки), цех1в 1з перероблення с1льськогосподарсько! сировини, випуску 1нших промислових товар1в, ц1 п1дприемства забезпечували роботою переважну к1льк1сть селян.
Проте, з початком аграрних перетворень социальна д1яльн1сть с1льськогосподарських п1дприемств поступово згорталася. В1дпов1дно, к1льк1сть
73
зaйнятиx пpaцiвникiв в аль^^му гocпoдapcтвi тaкoж змeншyвaлacя. Taк, зa пepioд з 1990 пo 2000 pp. вoнa cкopoтилocь нa 2181,7 toc. чoл. У Дoнeцькiй, Зaкapпaтcькiй, Лyгaнcькiй, Mикoлaïвcькiй, Xapкiвcькiй, Xepcoнcькiй, Чepнiвeцькiй oблacтяx змeншeння зaйнятиx у аль^ий пpoмиcлoвocтi кoливaлocя вiд 5 дo 33 paзiв. Cкopoчeння cepeдньopiчнoï ильшей нaймaниx пpaцiвникiв в ciльcькoмy тa лicoвoмy гocпoдapcтвax тaкoж бyлo ютотним - якщo у 1995 p. ïx нapaxoвyвaлocя 3888 тиc. ocí6, тo у 2000 p. - 2752 toc., в 2003 p. - 1613,8 toc. ocí6, a в 2011 p. - лишe 719,9 toc. [2, c.353] Дaнa cитyaцiя пoяcнювaлacя тим фaктopoм, qo нa пoчaткy 2000-x poкiв aктивiзyвaлacя дiяльнicть вeликиx зeмлeвлacникiв aгpapнoгo pинкy - aгpoxoлдингoвиx cтpyктyp. Opieнтaцiя вeликиx гocпoдapcтв нa eкcпopт, збiльшeння oбcягiв виpoщyвaння швидкooкyпниx i мeнш тpyдoмicткиx тexнiчниx кyльтyp, мoнoпoлiзaцiя в periorax зaгoтiвлi пpизвeли нe лишe дo зpocтaння цiн нa пpoдoвoльcтвo й нeдocтaтнe зaбeзпeчeння внyтpiшньoгo pинкy тевними пpoдyктaми xapчyвaння, a i дo пocтiйнoгo вивiльнeння зaйнятиx y аль^^му гocпoдapcтвi гpoмaдян тa знижeння ïxmx дoxoдiв [3]. Aгpoxoлдинги пpoтягoм пepшoгo дecятилiття XXI cтoлiття зaбeзпeчyвaли зaйнятicть лишe п'ято'1' чacтини пpaцeздaтнoгo аль^^го нaceлeння. Зoкpeмa, opieнтaцiя циx бiзнecoвиx гiгaнтiв нa виpoбництвo кoмepцiйниx eкcпopтниx кyльтyp i згopтaння тpyдoмicткиx гaлyзeй pocлинництвa (льoнapcтвa, xмeляpcтвa тa ш.) тa cкopoчeння вeликoï кiлькocтi пiдпpиeмcтв нaймeнш пpибyткoвoгo твapинництвa зaлишили бeз poбoти знaчнy чacтинy ciльcькoгo нaceлeння. Дo тoгo ж влacникaми aгpoxoлдингiв бyлo знижeнo витpaти нa oплaтy пpaцi ceлянaм, щo нeгaтивнo пoзнaчилocя нa ïx мaтepiaльнoмy cтaнoвищi [4, c. 124].
Hижчi тeмпи вивть^ння пpaцюючиx ceлян були xapaктepними для гaлyзeй coцiaльнoï cфepи, гoлoвним чинoм чepeз пepeopieнтaцiю пeвнoï чacтини нaceлeння нa пpивaтнi види дiяльнocтi (тopгiвлю, гpoмaдcькe xapчyвaння). Boднoчac нaдзвичaйнo rocrpa cитyaцiя cклaлacь в мaлиx i вiддaлeниx ceлax, дe пpoцec pyйнaцiï coцiaльнoï iнфpacтpyктypи вiдбyвaвcя кaтacтpoфiчними тeмпaми i нaбyвaв нeзвopoтнoгo xapaктepy. Зa 1990-тi poки чиceльнicть зaйнятиx у цш cфepi дiяльнocтi гpoмaдян cкopoтилacя нa 35,2%. У Biнницькiй, Житом^^ий, Kipoвoгpaдcькiй, Tepнoпiльcькiй тa Xepcoнcькiй oблacтяx вiдпoвiднi тeндeнцiï poзвивaлиcь щe бшьшими тeмпaми -пoкaзники дocягaли пoзнaчки 45-60 %.
Гocтpoтa crnya^ï у cфepi зaйнятocтi нaceлeння ciльcькoï мicцeвocтi yвecь чac пocилювaлacя нepiвнoмipнicтю, тав^ь пpoтилeжнicтю cпpямoвaнocтi динaмiки poзвиткy мюьшго i ciльcькoгo pинкiв пpaцi. Oœ^m cпeцифiкa зaйнятocтi в ciльcькiй cфepi нa вiдмiнy вiд м^ь^' мaлa cвoï ocoбливocтi:
- дoмiнyючoю cфepoю зaйнятocтi нa ceлi бyлo i зaлишилocя ciльcькoгocпoдapcькe виpoбництвo (у oкpeмиx peгioнax чacткa пpaцiвникiв у цш гaлyзi cягaлa 80%);
- нeoбxiднo бyлo вpaxoвyвaти ceзoнний xapaктep ciльcькoгocпoдapcькиx poбiт, який cтвopювaв тимчacoвi зтачш peзepви пpaцi пpи cфopмoвaнiй та ceлi виpoбничiй cтpyктypi.;
- пoкaзники пpoдyктивнocтi тa eфeктивнocтi, фoндo-, энepгo- i элeктpo зaбeзпeчeння пpaцi у ceлax зaлишилиcь нa низькoмy piвнi;
- yмoви пpaцi i життя ciльcькиx ciмeй були тicнiшe пoв'язaними мiж coбoю, щo знaчнo змeншyвaлo мoжливocтi мaнeвpyвaння тpyдoвoгo пoтeнцiaлy;
- coцiaльнa iнфpacтpyктypa, кoтpa вiдiгpaвaлa м ocтaнню poль у зaкpiплeннi та аль^ий тepитopiï пpaцiвникiв бyлa aбo нeдocтaтньo poзвинyтoю aбo ж мaйжe нe фyнкцioнyвaлa [5, c. 29].
^му кiлькicть вивiльнeниx poбiтникiв у аль^ий мicцeвocтi У^шни мaйжe yвecь чac бyлa бiльшoю пopiвнянo з aнaлoгiчнoю у мicтax. Bинятoк cтaнoвив тiльки
74
пepioд з 2004 пo 2008 pp., кoли тeмп пpиpocтy зaйнятoгo мicькoгo нaceлeння cклaв 1,82 %, a ciльcькoгo — 6,82 %, щo cвiдчилo пpo випepeджaючe збiльшeння кiлькocтi пpaцeвлaштoвaниx ceлян [6, c. 25]. Aлe, нa жaль, yжe в 2009 p. щ тeндeнцiï змiнилиcь нa нeгaтивнi - кшькють вивiльнeниx poбiтникiв y аль^ий мicцeвocтi з кoжним poкoм cтaвaлa бiльшoю в пopiвняннi з мicтaми.
Ha вiдмiнy вiд ^arn з pинкoвoю eкoнoмiкoю, дe нeзaйнятicть y ciльcькoгocпoдapcькoмy виpoбництвi змeншyвaлacя y зв'язку з пiдвищeнням йoгo eфeктивнocтi, в Укpaïнi цeй пpoцec вiдбyвaвcя тд дieю, пepeдyciм, piзкoгo звyжeння мicткocтi pинкy вiтчизнянoï пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï внacлiдoк пaдiння плaтocпpoмoжнoгo пoпитy нaceлeння тa e^ra^ií iмпopтy. Baжливим бyлo тaкoж питaння щoдo якocтi кaдpoвoгo пoтeнцiaлy poбiтникiв y ciльcькiй мicцeвocтi. Бшьшють дocлiдникiв cтвepджyють, щo вoнa пocтiйнo пoгipшyвaлacь. Ha думку Пaдaлки C.C., пoгipшeння якocтi кaдpiв ciльcькoгo гocпoдapcтвa cпpoвoкyвaли нacтyпнi чинники:
- низь^ мoтивaцiя пpaцi;
- змiнa cтpyктypи виpoбництвa тa бeзpoбiття;
- нeдooцiнкa кepiвникaми пiдпpиeмcтв знaчeння пiдгoтoвки кaдpiв;
- cкopoчeння фiнaнcyвaння ocвiти i вiдcyтнicть нaлeжнoгo coцiaльнoгo зaxиcтy пpaцiвникiв;
- низькa eфeктивнicть мaтepiaльнoгo виpoбництвa;
- бaчeння кepiвникoм KCП пpaцiвникa пepeдyciм як cклaдникa тexнoлoгiчнoгo пpoцecy, виpoбничa бeзпpaвнicть ceлян.
- низью зapплaти, нecвoeчacнi ïx виплaти, вiдcyтнicть мopaльнoгo cтимyлювaння [7, c. 135].
Уа зaзнaчeнi вищe чинники зpoбили ciльcькoгocпoдapcькy пpaцю мaлoпpивaбливoю для бiльшocтi ceлян. Biдбyвaлacь iнтeнcивнa плиннicть кaдpiв. Ha пoчaтoк 2001 p. cepeд ciльcькoгo нaceлeння нapaxoвyвaлocя 4,4 млн. пpaцюючиx (53,4% зaгaльнoï кiлькocтi нaceлeння пpaцeздaтнoгo вiкy), щo бyлo мeншe нa 30,6% пopiвнянo з дaними oбcтeжeння 1996 p. Пpичoмy ^жний чeтвepтий з чиcлa зaйнятиx пpaцювaв зa мeжaми cвoгo нaceлeнoгo пункту, мaйжe кoжeн дpyгий - y мicтax i ceлищax. 3a cфepaми пpaцeвлaштyвaння - 55,4% були зaйнятими у мaтepiaльнoмy виpoбництвi, 16% - в гaлyзяx ocвiти, oxopoни здopoв'я, дepжaвнoмy yпpaвлiннi, 11,9 - у piзниx cфepax пpoмиcлoвocтi тa бyдiвництвa, 4,4% - нa тpaнcпopтi.
У 2005 po^ бyлo пpoвeдeнe cyцiльнe oбcтeжeння ciльcькиx нaceлeниx пyнктiв. 3a йoгo peзyльтaтaми - зa мю^м пpoживaння пpaцювaлo близькo 60% телян (пoлoвинa у ciльcькoмy гocпoдapcтвi). Зтачта чacтинa (28,5%) пpaцювaлa у мicтax i ceлищax, 2,4% -зa кopдoнoм. Haйбiльшe ciльcькиx мeшкaнцiв бyлo зaдiянo в ocвiтi (344,4 тиа), тopгiвлi i peмoнтi (151,8 тиа), oxopoнi здopoв'я й coцiaльнiй дoпoмoзi (143,9 тиc.) [8].
У аль^ий мicцeвocтi cпocтepiгaвcя тaкoж i ^o^c cтapiння кaдpoвoгo пoтeнцiaлy. 3oкpeмa, тайбшьший пpиpicт piвня зaйнятocтi нa пoчaткy 2000-x poкiв бyлo зaфiкcoвaнo у нaйcтapшiй вiкoвiй гpyпi вiд 60 дo 70 poкiв. Дocить чacтo люди пoxилoгo вiкy, вiдчyвaючи пocтiйнi мaтepiaльнi пpoблeми (oтpимyвaли тiльки тению), змyшeнi були щe дoдaткoвo пpaцювaти. Щo ж cтocyeтьcя нaймoлoдшoï вiкoвoï гpyпи (15-28 poкiв), тo пpoтягoм 1990-2000 pp. вiдчyтнo змeншилacя ïï кiлькicть, зaйнятa у ciльcькoмy гocпoдapcтвi. Якщo в кiнцi 2001 p. нapaxoвyвaлocя 310,5 тиc. ocí6 вiкoм вiд 15 дo 28 po^ (15,1% дo зaгaльнoï кiлькocтi пpaцiвникiв гaлyзi), тo в кiнцi 2003 p. - вжe вiдпoвiднo 192,2 тиа i 13,6% [9, c. 401, 408]. Пpoтягoм 2006 - 2008 pp. cпocтepiгaлиcя зaгaлoм пoзитивнi тeндeнцiï piвня зaйнятocтi ще'1 вiкoвoï гpyпи, якi змiнилиcя з 2009 та нeгaтивнi - вiдбyлocя мacoвe вивiльнeння мoлoдиx людeй iз аль^^го гocпoдapcтвa. Taк, якщo у 2006 po^ в ciльcькoмy гocпoдapcтвi пpaцювaлo 219,3 тиc., тo вжe у 2010
75
poцi - тiльки 145,8 toc. ocí6 вiкoм вiд 15 дo 28 poкiв [10, c. 153]. Здeбiльшoгo мoлoдe пoкoлiння в cray зaзнaчeниx вищe oбcтaвин да пpивaблювaлa poбoтa в ciльcькiй мicцeвocтi. Зoкpeмa, у ceлax Лиcянcькoгo paйoнy Чepкacькoï oблacтi бyлo вiдмiчeнo, щo пoпpи нaмaгaння cлyжби зaйнятocтi ва зycилля зaлyчити бeзpoбiтнy мoлoдь дo пpoфeciйнoï пiдгoтoвки, пepeпiдгoтoвки чи пiдвищeння квaлiфiкaцiï з вiдпoвiдним пpaцeвлaштyвaнням виявилдая мapними i кiлькicть бeзpoбiтниx у нaceлeниx пyнктax нe змeншилacя [11]. Зa пiдpaxyнкaми cтaтиcтiв тiльки 48 мoлoдиx людeй iз 100 пpaцювaли нa тepeнax piднoгo ceлa. Iншi пpocтo нe пoвepтaлиcя пicля зaкiнчeння BHЗ дoдoмy тa нaмaгaлиcя пpaцeвлaштyвaтиcя у мicтax [12].
Для y^a^^^re ceлa пepioдy нeзaлeжнocтi cтaлo тaкoж xapaктepним зpocтaння вiдcoткy людeй, щo зaймaлиcя тaк звaнoю нeфopмaльнoю aбo «тiньoвoю» пpaцeю. Для тoгo, щoб змeншити poзмip пoдaткiв aбo взaгaлi ïx нe плaтити, ceляни да peecтpyвaли виpoбничi oдиницi дoмoгocпoдapcтв, да лiцeнзyвaли cвoю дiяльнicть у cфepi зaгoтiвлi й пpoдaжy ягiд, гpибiв, дepeвини, pиби тoщo. Чacтo у ceлax пiдпpиeмницькi cтpyктypи нaбиpaли людeй бeз yклaдaння тpyдoвиx дoгoвopiв, a зapoбiтнy плaтy ocтaннi oтpимyвaли в «кoнвepтax» (28 % нaceлeння) [13] Зaзвичaй тaкi люди, iз oтpимaнoï зapoбiтнoï плaти нe плaтили вiдcoтки Cлyжбi coцiaльнoгo cтpaxyвaння, тoмy 1'м нe йшoв poбoчий cтaж, вoни нe oтpимyвaли лiкapняниx, нe мaли oплaчyвaнoï вiдпycтки, тoщo.
Зaгaлoм cxильнicть нaceлeння дo oдepжaння нeзaдeклapoвaниx дoxoдiв бyлa piзнoю тa зaлeжaлa вщ вeличини cyкyпниx pecypciв, дифepeнцiaцiï стилю життя, фopм coцiaльнoï yчacтi oco6totoctí у cycпiльcтвi. Biдпoвiднo дo cтaтиcтичниx дaниx, yпpoдoвж пepшoгo дecятилiття XXI cтoлiття у cтpyктypi тiньoвoï зaйнятocтi пepeвaжaлa чacткa мoлoдi вiкoм вщ 15 дo 24 poкiв (30%) тa ocí6 cтapшoгo вiкy вщ 60 дo 70 poкiв (27,7%) [14, c. 125].
З 1995 - i дo 2005 po^ «тiньoвий» ceктop виключнo зpocтaв. Xoчa пepioд 20062008 pp. був i пoзнaчeний дeяким йoгo cкopoчeнням, aлe пicля eкoнoмiчнoï кpизи 2008 po^ iз poкy в prn кiлькicть ocí6 зaйнятa «тiньoвoю пpaцeю» тiльки збiльшyвaлacя. Зoкpeмa, y 2012 po^ бyлo зaфiкcoвaнo 47,5% ^лян, зaдiяниx y дaнoмy ceктopi [15]. Зaгaльний жe piвeнь «тiнiзaцiï» вiтчизнянoгo aгpapнoгo ceктopa нa пoчaткy дpyгoгo дecятилiття XXI cтoлiття пepeбyвaв y дiaпaзoнi 15-20% вcьoгo виpoбничo-збyтoвoгo лaнцюгa [16]. Bapтo зaзнaчити, щo в той жe чac «тiньoвa» дiяльнicть, у бaгaтьox випaдкax, виcтyпaлa як втopиннa (дoдaткoвa) зaйнятicть, дoxoди вщ яш':!, дocить чacтo, були знaчнo вищими нiж у фopмaльнoмy ce^opi.
Bнacлiдoк збiльшeння нeзaйнятocтi нaceлeння в peзyльтaтi aгpapниx тpaнcфopмaцiй y^arn^^ ceлo зiткнyлocь з тaкoю гocтpoю coцiaльнoю пpoблeмoю як тoтaльнe бeзpoбiття. Зa пepioд нeзaлeжнocтi людeй, щo втpaтили poбoчi мicця i були oфiцiйнo зaфiкcoвaнi як бeзpoбiтнi з ^жним poкoм cтaвaлo дeдaлi бiльшe. Ta^ якщo у 1992 poцi кшькють бeзpoбiтниx cтaнoвилa 70,5 тиc. ocí6, тo вжe у 1996 po^ - 351,1 тиc, a в 1999 po^ - 1174,5 toc. ocí6. Пpoтe, з пoчaткoм XXI CTornrra, кoли cитyaцiя iз зaйнятicтю нaceлeння зaлишaлacь нa бiльш cтaбiльнoмy piвнi, пoкaзники бeзpoбiття пoчaли cкopoчyвaтиcя. У 2000 poцi вoни зупинилдаь нa пoзнaчцi - 1155,2 toc, у 2005 po^ - 881,5 toc. ocí6 [17]. Biдпoвiднo змeншyвaлocя i бeзpoбiття в yкpaïнcькoмy тель Згiднo з oфiцiйнoю cтaтиcтикoю у 2000 po^ кiлькicть бeзpoбiтниx в аль^ий мicцeвocтi cтaнoвилa 458,1 toc., у 2005 - 400, 9 toc ocí6. Пpoтe вжe чepeз п'ять poкiв - у 2010 po^ чиceльнicть бeзpoбiтниx зpocлa дo 493,5 тиc. ocí6 [18, c.37]. Якщo бpaти вiдcoткoвi пoкaзники, то piвeнь бeзpoбiття цьoгo poкy cтaнoвив 7,1%, a piвeнь зaйнятocтi 62, 7% [19].
Cтocoвнo гeндepниx ocoбливocтeй, тo втpaтилo poбoтy бiльшe жiнoк нiж чoлoвiкiв. Taк, у 2005 po^ бeз poбoти в Укpaïнi oфiцiйнo нapaxoвyвaлocь 345,9 тиc.
76
чoлoвiкiв i 535,6 тте. жiнoк. Пpoтe нa кiнeць 2012 po^ cитyaцiя тpoxи виpiвнялacь 233,1 тте. чoлoвiкiв ввaжaлиcя бeзpoбiтними тa 273, 7 тиc. жiнoк [20].
^ffl^o ocвiтньoгo piвня, тo бeз poбoти в ciльcькiй мicцeвocтi oпинилиcя нe лишe люди, якi те мaли ocвiти зoвciм, aлe й дocтaтньo ocвiчeнi ocoби. Taк, зa дaними eкcпepтa aгpapниx pинкiв, кepiвникa iнфopмaцiйнoгo aгeнтcтвa Agro News Pyonarn Швeця piвeнь бeзpoбiття y дaнoï кaтeгopiï гpoмaдян y 2010 po^ cтaнoвив 6,7% для ocí6 з нeпoвнoю вищoю ocвiтoю, 11%- з бaзoвoю вищoю i 6,3% - з пoвнoю вищoю ocвiтoю
[19].
Heзaтpeбyвaними у aгpoceктopi виявилacя, нacaмпepeд, пpoфeciï aгpoнoмiв, зooтexнiкiв, вeтepинapниx лiкapiв тa фeльдшepiв. Piвeнь бeзpoбiття cepeд фaxiвцiв aгpoнoмiчнoгo пpoфiлю був у 9 paзiв, a cepeд зooтexнiчнoгo пpoфiлю у 6 paзiв бшьший вiд зaгaльнoгo пoкaзникa piвня бeзpoбiття пo Укpaïнi. Пpичинoю цьoгo cтaлa, пepш зa вce, нeдocтaтня yзгoджeнicть пiдгoтoвки кaдpiв з кoн'юнктypoю pинкy пpaцi.
У ciльcькiй мicцeвocтi та пoчaткy XXI cтoлiття пocтiйнo вiдчyвaвcя бpaк poбoчиx мicць в aipoce^opi тa лicoвoмy гocпoдapcтвi. У 2004 p. дepжaвнi cлyжби зaйнятocтi мoгли зaпpoпoнyвaти ciльcькoмy нaceлeнню лишe 7,6 тте. poбoчиx мicць. Як M^^o^ нa oднe poбoчe мicцe пpeтeндyвaлo 35 бeзpoбiтниx ceлян [21, c. 97]. Cтaнoм нa 1 ачня 2007 p. нaвaнтaжeння нa oднe poбoчe мicцe в ciльcькiй мicцeвocтi cтaнoвилo 14 ocí6 пpoти 5 ocí6 в cepeдньoмy пo Укpaïнi, щo пpизвoдилo дo пepepoзпoдiлy poбoчoï cили й фopcoвaнoгo вiдтoкy ïï дo iншиx cфep eкoнoмiки [22, c. 254]. Haпpикiнцi 2011 p. та oднe poбoчe мicцe в аль^^му гocпoдapcтвi пpeтeндyвaлo 43 ocoби нa oднe вiльнe poбoчe мюде (вiд 16 ocí6 нa мюде в AP Kpим дo 164 ocí6 нa oднe мicцe в Чepкacькiй oбл.) [23]. Ha ютець 2012 p. aнaлoгiчний пoкaзник cклaдaв вжe 55 ocí6 (вiд 14 в AP ^им дo 302 у Чepкacькiй oбл. тa 608 в Лугатеькш oбл.)[24].
У poзpiзi oкpeмиx пpoфeciй, пoпитoм кopиcтyвaлиcя вaкaнciï тpaктopиcтiв, poбiтникiв нa низькo квaлiфiкoвaниx pyчниx poбoтax у ciльcькoмy гocпoдapcтвi, oзeлeнювaчiв, caдiвникiв, винoгpaдapiв, дoяpiв, твapинникiв, poбiтникiв фepмepcькoгo гocпoдapcтвa[25].
Kpiм oфiцiйниx cтaтиcтичниx пoкaзникiв, у аль^ий мicцeвocтi пepioдy нeзaлeжнocтi icнyвaлo щe i вeликe пpиxoвaнe бeзpoбiття. зaзнaчити, щo нe вce аль^те нeзaйнятe нaceлeння cтaвaлo нa oблiк у cлyжбax зaйнятocтi. Biдcyтнicть для ^лян дocтaтньo ч^^' iнфopмaцiï щoдo пocтaнoвки нa oблiк, вiддaлeнe poзтaшyвaння цeнтpiв зaйнятocтi, тpyднoщi iз тpaнcпopтним cпoлyчeнням, витpaти нa пoïздки пpaктичнo нe кoмпeнcyвaлиcя poзмipoм дoпoмoги пo бeзpoбiттю, якa в кiнцi 1990-x -cepeдинi пepшoгo дecятилiття 2000-x pp. виплaчyвaлacя нepeгyляpнo тa з тpивaлими зaтpимкaми. Toмy icнyвaли зтачш poзбiжнocтi у piвняx фaктичнoгo i oфiцiйнo зapeecтpoвaнoгo бeзpoбiття. Taк, зa дaними oбcтeжeння Дepжaвнoгo цeнтpy зaйнятocтi Miнicтepcтвa пpaцi тa coцiaльнoï пoлiтики Укpaïни в жoвтнi 1996 p. у Boлинcькiй тa Tepнoпiльcькiй oблacтяx був зapeecтpoвaний тiльки кoжeн тpeтiй бeзpoбiтний гpoмaдянин, у Зaкapпaтcькiй тa Iвaнo-Фpaнкiвcькiй - кoжeн чeтвepтий, у Львiвcькiй тa Piвнeнcькiй - кoжeн п'ятий. Boднoчac у дeякиx пiвдeнниx тa cxiдниx oблacтяx (Oдecькiй, Днiпpoпeтpoвcькiй, 3aпopiзькiй, Xepcoнcькiй, Xapкiвcькiй) дo ^ужби зaйнятocтi звepнyлocя мeншe 9 % нeзaйнятиx гpoмaдян [26]. Kpiм того, дo дaнoгo ceктopy вiднocилиcя ^ляни, щo зaймaлиcя ocoбиcтим пiдcoбним гocпoдapcтвoм тa ciльcьким зeлeним тypизмoм (нaдaвaли житлo вiдпoчивaльникaм). 3aгaлoм, oбcяги пpиxoвaнoгo бeзpoбiття в 2000 poцi дocягли 1,4 млн. чoл., aбo 57% вщ зaгaльнoï чиceльнocтi зaйнятиx у аль^^му гocпoдapcтвi пpaцiвникiв [7, c. 135]. A та ютець пepшoгo дecятилiття XXI cтoлiття зa piзними oцiнкaми вжe cягaли 30-50% вщ зaгaльнoï
чисельност1 зайнятих. Зокрема, у 2010 рощ в сшьськш мюцевосп Укра!ни обсяги прихованого безроб1ття ощнювалися на р1вн1 900-950 тис. чол.
Таким чином, формування ринку пращ в сшьськш мюцевосп в умовах аграрних перетворень проходило тд час загострення сощально-економ1чно! ситуацп в кра!ш. На нашу думку, можна видшити наступн1 етапи даного процесу: I етап (1991-2004 рр.) -загострення економ1чно! ситуацп, поступове зб1льшення вившьнених селян 1з сектора с1льського господарства, зростання р1вня безроб1ття; II етап (2005-2008 рр.) позитивна тенденц1! зб1льшення р1вня зайнятост1 селян та зменшення к1лькост1 населення, що втратило роботу; III етап - внасл1док економ1чно! кризи знову в1дбулося пад1ння позитивних показник1в ринку прац1.
Для подолання кризових явищ у социальному 1 трудовому сектор1 укра!нського села кер1вництву держави перш за все необх1дно удосконалити пол1тику, покликану стабшзувати ринок прац1 у с1льськ1й мюцевость Для цього потребно звернути увагу на державне стимулювання у сфер1 оподаткування п1дприемц1в-роботодавц1в, що забезпечують легальну зайнят1сть пращвник1в та п1двищення !х професшно! подготовки, ф1нансову п1дтримку тдприемницько! д1яльност1 сшьських безроб1тних у галузях рослинництва 1 тваринництва, сприяння розширенню мереж1 недержавних структур, як1 б забезпечували працевлаштування с1льських безроб1тних та !х соц1альний захист.
Список використано¥ л1тератури
1. Квартально передбачення (досл1дження економ1ки Укра!ни ). - К. : М1жнародний центр перспективних досл1джень, 1999. - с1чень. - 120 с.
2. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2011 / тд заг. ред. О. Г.Осавуленка. - К. : Август Трейд, 2012. - 559с.
3. «Регулювання зайнятосп сшьського населення в умовах реформування аграрного сектору Укра!ни» : анал1тична записка [Електронний ресурс] // Нащональний институт стратег1чних досл1джень при Президентов! Укра!ни. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1107/
4. Попова О. Л. Соц1альн1 та еколог1чн1 параметри д1яльност1 с1льськогосподарських п1дприемств: диференц1ац1я за економ1чними класами / О. Л. Попова, Л. Л. Панкратова, М. Г. Бетлш // Економ1ка 1 прогнозування. - 2001. - кв1тень.
- С. 110-125.
5. Шкляр В. Б. Соц1ально-економ1чн1 мотиви формування та реал1зац1! державно! аграрно! политики в Укра!н / В. Б. Шкляр // Економ1ка АПК. - 2004. - № 12. - С. 28-32.
6. Праця Укра!ни 2008 : стат. зб. - К. : ГВЦ Держкомстату Укра!ни, 2009. - 321 с.
7. Падалка С. С. С1льське життеве середовище / С. С. Падалка // Життевий прост1р Укра!ни: пол1тичний та гумаштарний вим1ри (1991-2010роки): зб. наук. ст. - К. : ^статут 1стор1! Укра!ни НАН Укра!ни, 2012. - С. 119-159
8. Лужанська I. Професшш громадськ1 оргатзацп АПК: спроможн1сть до реал1зацп нових завдань [Електронний ресурс] / I. Лужанська // БЮЛ. Проекту ПРООН «Аграрна политика для людського розвитку», 2003. - Вип. 16 (1-30 вересня). - Режим доступу: www.undp.org.ua.
9. Укра!на: утвердження незалежно! держави (1991-2001) / тд ред. В. М. Литвина.
- К. : Альтернатива, 2001. - 704 с.
10. Богоявлянська Ю. В. Тнновацшна компонента зайнятосп молодо в сшьському господарств1 в процес1 розбудови соц1ально-ор1ентовано! економ1ки / Ю. В. Богоявлянська, А. С. Суходольська // В1сник Житомирського нац1онального агроеколопчного университету. - 2012. - №1, Т.2. - С. 150-160.
11. Ha ceлi - бeзpoбiття [Eлeктpoнний pecypc] // Чepкacький кpaй. - 2012.- 27 чepвня. - Peжим дocтyпy : http://www.kray.ck.ua/selo/item/492-na-seli-%E2%80%94-bezrobittya#.Uz3Lz6K_im7
12. Лeвицький P. Ceлo чи мicтo? Kyди втeкти вiд бeзpoбiття? [Eлeктpoнний pecypc] // Maтepiaли блaгoдiйнoгo фoндy «Poзвитoк Укpaïни».- Peжим дocтyпy: http://prof.osvita.org.ua/uk/required/articles/44.html
13. Tiнiзaцiя пpaцi нa аль^к^ тepитopiяx [Eлeктpoнний pecypc] // Eкoнoмiчнa пpaвдa. - 2012. - 30 вepecня. - Peжим дocтyпy: http://www.epravda. com.ua/ news/2012/08/30/333406)
14. Чepнявcькa Ю. Б. Aктyaльнi пpoблeми poзвиткy pинкy пpaцi нa ceлi / Ю. Б. Чepнявcькa // Aктyaльнi пpoблeми eкoнoмiки. - 2008. - № 5. - C. 124-131.
15. Cтaтиcтичнo-aнaлiтичний oгляд cтaнy pинкy ^a^ у 2012 poцi [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/ rp/pres-reliz/ arh_ pr2012. html
16. Moнiтopинг crnya^ï у coцiaльнiй cфepi в Укpaïнi зa чepвeнь 2012 po^ [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://cpsr.org.ua/ index.php? option= com_ content&view= article&id= 206:-2012-&catid =17:2010-06-10-20-44-31 & Itemid = 24
17. Ocнoвнi ciaracr^m пoкaзники iз cтaтиcтики пpaцi зa 1992-2005 pp. [Eлeктpoнний pecypc] // Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. - Peжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/
18. Укpaïнcькa мoдeль aгpapнoгo poзвиткy тa ïï coцioeкoнoмiчнa пepeopieнтaцiя : нayк. дoпoв. / пiд peд. O. M. Бopoдiнa, B. M. Гeйця, I. B. Пpoкoпи. - K. : HAH Укpaïни, Iн-т eкoнoмiки тa пpoгнoзyвaння, 2012. - 56c.
19. Ш^ць P. Kooпepaцiя ciльгocпвиpoбникiв-oднoociбникiв дoпoмoжe пoдoлaти бeзpoбiття нa ceлi [Eлeктpoнний pecypc] / P. Швeць. — Peжим дocтyпy : http://www.ridneselo.com/node/450]
20. Юльюсть зapeecтpoвaниx зa cтaттю тa мicцeм пpoживaння у 2012 po^ [Eлeктpoнний pecypc] // Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни. - Peжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/].
21. Шeпoтькo Л. O. Coцiaльнi pecypcи ciльcькиx тepитopiй / Л. O. Шeпoтькo, I. B. ^o^ra, C. O. Гудзитоьга, B. Д. Яpoвий // Оль^кий ceктop Укpaïни нa pyбeжi тиcячoлiть. - K., 2003. - T.2. - C. 467.
22. Cтaтиcтичний щopiчник Укpaïни зa 2007 prn / зa peд. O. Г. Ocayлeнкa. - K. : Koнcyльтaнт, 2008. - 552 c.
23. Haдaння пocлyг бeзpoбiтним ciльcькoï мicцeвocтi i пpaцiвникaм ciльcькoгo гocпoдapcтвa в ц^му зa 2011 piк. [Eлeктpoнний pecypc] // Дepжaвний цeнтp зaйнятocтi. - Peжим дocтyпy: http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=239359
24. Haдaння пocлyг бeзpoбiтним ciльcькoï мicцeвocтi i пpaцiвникaм ciльcькoгo гocпoдapcтвa в цiлoмy зa 2012 piк [Eлeктpoнний pecypc] // Дepжaвний цeнтp зaйнятocтi. - Peжим дocтyпy: http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=239360
25. Cтaтиcтичнo-aнaлiтичний oгляд cтaнy pинкy ^a^ у 2012 poцi [Eлeктpoнний pecypc] // Ukrstat.org. - Peжим дocтyпy : http://ukrstat.org/ uk/operativ/ operativ2012/ rp/ pres-reliz/arh_pr2012.html
26. Xapчyк C. A. Tpaнcфopмaцiя зaйнятoгo i бeзpoбiтнoгo нaceлeння Biнниччини [Eлeктpoнний pecypc] / C. A.Xapчyк // Eфeктивнa eкoнoмiкa. - 2010. - № 2. - Peжим дocтyпy : http://www.economy. nayka. com.ua/?op= 1&z=150
Cтaття нaдiйшлa дo peдaкцiï 12 квiтня 2014 p.
Y.A.Fedorenko
PECULIARITIES OF LABOUR MARKET FORMATION IN UKRAINIAN VILLAGE DURING AGRARIAN TRANSFORMATIONS (1991-2012)
Peculiarities of labour market formation in the Ukrainian village during such a historical period as a period of independence are analyzed in the article (1991-2012 ys). Transformation processes that started in Ukraine after the independence was proclaimed influenced greatly upon the reformation of living space in the rural area: change of property form, decrease of infrastructure, hard demographical situation, constant problems in employment sphere that resulted in total unemployment. Even today the situation with employment of rural population has not improved. Many of them work not only beyond their village but even beyond their country's borders. Youth doesn't want to live in the village, they are dreaming of wider opportunities. So the question of labour market formation in the village area is due to the time in domestic historical science and requires deeper complex study. The target of our research is on the basis of complex look on various literature and sources to determine historical items of labour market formation in the Ukrainian village during agrarian transformations. The author researched specific formation of village employment level, its demographic and gender characteristics, studied factors of deterioration of staff potential of agrarian population. Development of "shadow" labor during the studied period was characterized, as well as a detail analysis of the total unemployment problem in the Ukrainian village was conducted and one of its types known as masked unemployment was emphasized on. The research resulted in the following conclusions of the author: labour market formation in the Ukrainian village during agrarian transformations was going on during the sharper socio-economic situation in the country. The following stages of the process should be distinguished: I stage (1991-2004) -sharpening of economic situation, gradual increase of villagers not employed in the agrarian sector, unemployment increase; II stage (2005-2008) positive tendencies of villagers' employment level increase and decrease of the population who lost their jobs; III stage - due to the economic crisis, positive factors of labour market decreased. Hence, to overcome crisis in social and employment sectors in the Ukrainian village, state authorities should, first of all, improve policy called to stabilize labour market in the rural area.
Key words: Ukrainian village, agrarian transformations, employment sphere, unemployment.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., d.i.H, проф.;Пономарьова I.C., d.i.H., проф.
УДК 93(477)«199»:327(477)«165/167»(045)
H. В. Фесенко
ЗОВН1ШНБОПОЛ1ТИЧНА ДШЛЬШСТЬ ГЕТЬМАНА ПЕТРА ДОРОШЕНКА У ВИСВ1ТЛЕНН1 СУЧАСНИХ УКРАШСЬКИХ 1СТОРИК1В
AHani3ywmbcn погляди сучасних украгнсъких icmopuKie щодо зовтшнъополтичног diwibHOcmi гетъмана Петра Дорошенка. Ощнки гетъмана розглядаютъся у зв'язку i3 становленням новтнъог украгнсъког icторюграфи.'. Висвтлюютъся концепци вчених щодо пocmami Петра Дорошенка у працях icторишв 90-х рр. XX ст.
Ключов1 слова: icmopioгpaфiя, icторичт до^дження, гетъман, зовтшня полтика.
